Внесок Давнього Єгипту у скарбницю світової культури. Мета



Скачати 96.12 Kb.
Дата конвертації15.06.2017
Розмір96.12 Kb.
Тема: Внесок Давнього Єгипту

у скарбницю світової культури.

Мета: розглянути культурну спадщину Стародавнього Єгипту, розвивати вміння роботи з історичними джерелами та додатковими ресурсами, виконувати творчі та пошукові завдання, виступати з повідомленнями, виховувати, повагу до культурної спадщини різних народів.

Форма проведення: урок-віртуальна екскурсія

Обладнання: папки з уривками історичних документів, завантажені до електронних планшетів, ноутбук, мультимедійний проектор та екран, електронні презентації, роздавальний матеріал (тести, «Щоденник мандрівника»).

Підготовчий етап: Учні заздалегідь об’єднуються у групи та отримують завдання підготувати повідомлення з розділів теми «Культура Стародавнього Єгипту, добирають відповідний матеріал, створюють невеличку презентацію та обирають «екскурсоводів».

Перебіг уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація:

Учитель:


На сьогоднішньому уроці закінчується наша з вами подорож однією з перших людських цивілізацій - Давнім Єгиптом. Нам залишилося лише познайомитися із тією спадщиною, яку

подарувала нам ця цивілізація.

Для цього ми з вами сьогодні здійснимо віртуальну (уявну) подорож тими місцями, де зберігаються найцінніші скарби давньоєгипетської культури.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу :


  • Робота з поняттям «культура»:

А) Що ви собі уявляєте, коли чуєте слово культура? /відповіді учнів/

Б) Учні записують до зошитів поняття «культура»: /визначення на дошці/



Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей,

створених людиною впродовж своєї історії.



Учитель:


Програму нашої подорожі ви бачите на дошці:

  1. Писемність Давнього Єгипту.

  2. Наукові знання.

  3. Освіта.

  4. Мистецтво.

А ось де саме ми з вами побуваємо, дізнаємось від наших екскурсоводів, які разом зі своїми помічниками приготували для нас багато цікавого!

Щоб подорож була не лише цікавою, а й корисною, кожному з вас пропоную вести «Щоденник мандрівника» ( в зошити вклеєна

таблиця):

Де побував
(-ла)?

Що побачив
(-ла)?

Що дізнався (-лась)?










А оскільки ми з вами говоритимемо про досягнення цивілізації, яка віддалена від нас у часі багатьма тисячами років, то цікаво також дізнатися про тих людей, які відкрили світу ці культурні досягнення. Отже, до нашого пошукового центру, де на вас чекають спеціальні завдання, я запрошую Руслану, Єлизавету, Валентина та Давида /назвати цих учнів/.

ОТОЖ, ВИРУШАЄМО!


Екскур-
соводи

І групи



Наша перша зупинка – Британський музей, де знаходиться Розеттський камінь та багато давньоєгипетських папірусів.

/виступ учнів супроводжується презентацією/

Єгипетська писемність виникла наприкінці ІV тисячоліття до н.е. спочатку це було малюнкове письмо, а з часом перейшли на ієрогліфи. Ієрогліф – знак, який передає окреме слово або його частину . Ієрогліфів у давніх єгиптян було декілька тисяч , але найбільш часто використовували 750. Тисячу чотириста років давньоєгипетське письмо було загадкою, а розшифрували його завдяки

тому, що у 1799 році солдати, копаючи шанці, знайшли неподалік м. Розетта загадковий камінь. На ньому трьома мовами (в тому числі відомою ученим давньогрецькою) були виконані написи, що і допомогло прочитати увесь текст.

2) Для записів давні єгиптяни використовували аркуші папірусу, який виготовляли з однойменної рослини. Тонкі смужки, нарізані зі стебел, склеювали шарами навхрест і висушували під пресом. Писали на папірусі чорною та червоною фарбами. Папірус, на жаль, нетривкий матеріал, тому збереглось таких записів небагато – найбільшими колекціями можуть похвалитися Єгипетський музей у Каїрі та Британський музей



Екскурсоводи

ІІ групи


Наша друга зупинка – храмовий комплекс Луксор. /виступ учнів супроводжується презентацією/ Саме жерці храмів були дослідниками та хранителями наукових знань. Завдяки астрономічним спостереженням в Єгипті з’явився сонячний годинник та доволі точний календар – рік складався з 365 днів, поділених на 3 сезони та 12 місяців, а доба складалась з 12 денних та 12 нічних годин. Також єгиптяни склали

карту зоряного неба і стали об’єднувати зорі у сузір’я, які нагадували їм обриси тварин. А ще давніх єгиптян можні вважати заснов-никами астрології – вони вважали, що за зірками можна визначити долю людини. Жерці складали календарі з позначенням «щасливих» днів та «нещасливих», коли не можна було нічого робити, навіть виходити з дому!

2) Високого рівня розвитку досягла єгипетська медицина. До нашого часу збереглось 10 медичних папірусів, у яких описані способи лікування понад 100 хвороб. Цікаво, що єгиптяни вже тоді вважали, що один лікар не може лікувати усі хвороби – тому, наприклад, очі, зуби, живіт чи вуха лікували різні спеціалісти. Завдяки традиції бальзамування померлих єгиптяни добре вивчили будову людського тіла – тому не дивно, що уміли успішно проводити хірургічні операції.

3) Щоб будувати дамби, канали, величні храми та піраміди, єгиптянам були потрібні ґрунтовні знання з математики. Їм були відомі додавання/віднімання, множення/ ділення, дії з дробами, обчислення площі та об’єму прямокутників, трикутників, піраміди

та кулі, а також вони уміли складати та розв’язувати рівняння.

Великі бібліотеки папірусів з науковою інформацією зберігались у храмах – серед них навіть знайдені словники та енциклопедії. А найбільш цінну інформацію вибивали на величезних кам’яних брилах – ось, наприклад, Палермський та Каїрські камені. Це частини колись єдиного «літопису», на яких вибиті детальні списки фараонів та описані найголовніші події їх царювання.



Екскур-совод

ІІІ групи



А тепер ми з вами перенесемося до Каїру - у музеї цього міста розташована найбільша у світі колекція давньоєгипетських старожитностей, в тому числі й тих, що зображують життя писців та школярів.

Школи виникали при храмах та палацах фараонів чи вельмож. Навчання починалось у 5-річному віці і продовжувалось 12 і навіть більше років. Спочатку навчали гарно писати та читати, пізніше навчали математиці, географії, співам, молитвам. Початківці вчилися писати на уламках глиняного посуду, дерев’яних табличках, потім – на старих папірусах, з яких змивали попередні

тексти. І лише вправним «старшокласникам» видавали нові папіруси. На початку кожного уроку учень мав записати число, місяць та день. Іноді учень десятки разів переписував уривок, щоб добитися гарного і грамотного написання. /виступ учня супроводжується презентацією/


Учитель

Про навчання у давньоєгипетських школах ми з вами можемо дізнатись буквально з перших рук – розглянувши уривки з документів /на ваших електронних пристроях завантажений файл «Освіта»/

  1. Якими були порядки у школах Давнього Єгипту?

  2. Які поради давали батьки та вчителі учням?

  3. Чому дорослі намагалися схилити дітей отримати освіту і стати писцем? /відповіді учнів/ А ще я пропоную вам спробувати розв’язати давньоєгипетську математичну задачу, вміщену в тексті одного з папірусів / Розв’язання давньоєгипетської математичної задачі, перевірка результатів/

Екскур-соводи

ІV групи


Учитель:

1) Щоб долучитися до скарбів давньоєгипетського мистецтва, пропонуємо перенестися у Долину пірамід та храм у Абу-

Сімбелі. /виступ учнів супроводжується презентацією/ Піраміди та гробниці вражають своїми розмірами та загадкою, як все-таки вони були збудовані. Найбільша з пірамід належить фараону Хеопсу і має висоту 137 метрів. Вона складена з 2 300 000 кам’яних блоків, найменший з яких має вагу дві з половиною тонни. Блоки так щільно укладені, що між ними неможливо просунути навіть лезо тонкого ножа!

А ще ці споруди цінні тим, що прикрашені численними зображеннями, вирізьбленими чи змальованими на стінах.

2) Ці зображення виконані надзвичайно майстерно і добре збереглися. З них ми можемо дізнатись багато цікавого про життя фараонів, вельмож та простолюду, про господарство, розваги і навіть про давньоєгипетську моду. Майстерністю вражає і давньоєгипетська скульптура. Єгиптяни вважали, що у статую може вселитися душа померлого, тому намагалися передати риси обличчя та статуру дуже точно. Зображення богів та фараонів - великого і навіть гігантського розміру, а звичайних людей – маленькі. Наприклад, статуї Рамзеса ІІ заввишки 20 метрів, вага кожної – тисяча

. А у гробниці Тутанхамона – сотні маленьких фігурок слуг, які мали працювати на нього і в потойбічному світі. Якщо скульптурне зображення призначалось не для гробниці, то воно робилось з якоюсь вадою, щоб ніякий дух не вселився – наприклад, на зображенні цариці Нефертіті «не вистачає» одного ока.

Як же багато цікавого ми побачили та почули. Правда ж, діти? Дякуємо вам за цікаву екскурсію!




Давньоєгипетська історія та культура привернула пильну увагу дослідників приблизно 200 років тому. За цей час багато археологів, істориків та інших спеціалістів працювали над розкриттям таємниць цієї країни. Чий внесок найбільш вагомий, найбільш помітний? Прошу наших історіографів презентувати результати своєї роботи /короткі повідомлення про Жана Франсуа Шампольйона, Говарда Картера, Огюста Марієта, Джованні Батиста Бельцоні, на екрані – їх портрети/

1) Джованні Батиста Бельцоні (1778 – 1823). Був запрошений до Єгипту як спеціаліст-механік, щоб зібрати гідравлічний прес. Зацікавився давньоєгипетськими

старожитностями і вирішив сам брати участь у їх пошуках. Першим дістався храму в Абу-Сімбелі, знайшов поховальні катакомби у Долині царів, досліджував руїни храму Амона; найвідоміші його відкриття – це поховання Псамметіха та поховальна камера у піраміді Хефрена. Зібрані Бельцоні експонати стали основою багатої Єгипетської колекції Британського музею.



2) Жан-Франсуа Шампольйон (1790 – 1832), один із засновників єгиптології. Вільно володів чотирнадцятьма мовами, з дитинства цікавився історією Сходу. Ще 11-річним хлопчиком побачив Розеттський камінь та пообіцяв батькові, що обов’язково дізнається, що ж там написано. У 19-річному віці став професором історії. Розшифрував повний текст, вміщений на Розеттському камені, на вивчення єгипетського ієрогліфічного письма витратив 20 років. Заснував перший у світі музей Єгипетських старожитностей.

3) Огюст Марієтт (1821 – 1881). Захопився єгиптологією випадково – розбираючи папери свого померлого родича, який був другом та помічником Шампольйона. Потрапивши до Єгипту, відкрив Алею

Сфінксів у Саккарі та Серапеум – місце поховання священних тварин. Також йому належать відкриття декількох храмів та поховань вельмож. Марієтта надзвичайно обурювало те, що унікальні предмети з гробниць масово вивозять з Єгипту – і, врешті-решт, він добився від влади заборони на продаж археологічних експонатів. Став засновником знаменитого Єгипетського музею у Каїрі – найбагатшого зібрання давньоєгипетських пам’яток.



4) Говард Картер (1874 – 1939). Уперше він потрапив до Єгипту у 17 років як художник однієї з археологічних експедицій і мав робити копії фресок з єгипетських гробниць. У 1917 – 1922 роках проводить розкопки у Долині царів – і саме останній сезон експедиції приносить фантастичну знахідку – найбагатше з усіх знайдених колись поховання фараона Тутанхамона. На опис та дослідження усіх експонатів гробниці витратив 10 років. Більше розкопками не займався, вважаючи, що зробив найбільше відкриття у своєму житті.

IV. Закріплення вивченого матеріалу:

* питання щодо заповнення «Щоденника мандрівника»;

* тестова робота /аркуші з питаннями – у кожного учня на парті/.



V. Домашнє завдання: опрацювати § 13, який можна знайти та скачати за електронною адресою: geneza.ua /шлях пошуку показати на екрані/ Уміти відповідати на питання, вміщені після § 13.
VІ. Підсумки уроку.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал