Вивчення фізіологічної зрілості дитини. Фізична та морфологічна готовність



Скачати 205.63 Kb.
Дата конвертації04.06.2017
Розмір205.63 Kb.
Вивчення фізіологічної зрілості дитини.

Фізична та морфологічна готовність
- Вага, зріст (Дівчата -20 -21 кг. Хлопці – 21 – 23 кг.; 120 – 125 см.)

- Зубна зрілість (зміна до 4-х постійних зубів)

- М’язова та кісткова зрілість (розвиток дрібної моторики руки, координація в системі «око – рука»
Завдання 1. Дитина кладе руки на аркуш паперу так, щоб на аркуші вільно розмістилися обидві долоні з розведеними пальцями. Дорослий обводить кисті рук ручкою. Потім дитина має покласти руки на аркуш паперу так, щоб вони співпали з контуром. Дорослий вказує дитині на той палець, який потрібо підняти. Інші пальці в цей час лежать на площині столу.
Завдання 2. Про розвиненість дрібних м’язів руки можна судити, спостерігаючи за тим, як дитина малює. Якщо вона постійно повертає аркуш, не може змінювати напрямок ліній за допомогою тонких рухів пальців і кисті, це означає, що рівень розвитку дрібної моторики недостатній і потрібне відповідне тренування (аплікація, ліпка, мозаїка, конструювання, пазли), інакше можливе відставання в оволодінні графічною навичкою письма у школі.
Завдання 3. Дорослий просить дитину стати спиною до стіни так, щоби п’яти торкались стіни; дістати правою рукою ліве вухо, причому рука повинна охоплювати голову зверху через тім’я, а потім – навпаки. Якщо пальці руки дістають вуха і при цьому положення голови залишається прямим, це свідчить про достатню м’язову та кісткову зрілість, готовність до навантаження в навчальному процесі. Коли дитина не може дотягнутися рукою до вуха або ж нахиляє голову, щоб виконати завдання, тоді можна говорити про тимчасову неповну готовність руки дитини до шкільного навчання.

Визначення мотивів навчання. Бесіда з дитиною про школу

(Методика «Бесіда» за Т.А. Нєжновою)


Мета: Визначити рівень мотиваційної готовності до школи, уявлення про школу та співвідношення уявлень і бажання навчатися.

Інструкція виконання: визначення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі відбувається шляхом бесіди. Психолог ставить нескладні запитання на теми, близькі до життєвих інтересів дитини:

  • Чи відвідуєш ти дитячий садочок?

  • Чи маєш братів і сестер, які вже ходять до школи?

  • Чи розповідали вони тобі щось про школу?

  • Чи хочеш ти ходити до школи?

  • Як ти думаєш, що гарного, цікавого буде в школі?


Оцінка результатів:

Високий рівень (5 балів) — відповіді, в яких бажання йти до школи, стати школярем, вчитися подається з адекватним уявленням про школу.

Наприклад, діти відповідають: «Усім потрібно навчатися у школі, щоб, коли виростеш, добре працювати», «Хто добре навчається в школі, той зможе стати лікарем, учителем, бізнесменом, юристом».



Середній рівень (4-3 бали) відповіді, в яких бажання йти до школи, прагнення стати школярем з поверховим уявленням про школу, з окремими яскравими враженнями, неістотними для вимог школи: «У школі цікаво, там багато дітей», «Мені вже купили форму і портфель!»

Низький рівень (2-0 балів) відповіді свідчать про начебто правильне уявлення дітей про вимоги, які ставить школа, і водночас викривають їхні побоювання, навіть острах: «Я боюся, що не почую, що говорить учителька», «Я, напевне, не зумію зробити те, що вчителька скаже».

Визначення пізнавальної активності дитини

(Результати спостереження за поведінковими реакціями та включенням дитини в запропоновану діяльність з дорослими, ровесниками).


Це завдання розв'язується спостереженнями за виконанням дитиною всіх тестів. При цьому використовують наступні критерії.

Низький рівня пізнавальної активності: Інтерес дитини до співпраці з психологом не виходить за рамки заданого обстеження. Дитина розпочинає завдання лише після додаткових спонукань, а під час роботи часто відволікається. Під час виконання тесту на фонематичний слух інтерес дитини викликає не виявлення помилок в артикуляційних діях психолога, як це передбачає задум тесту, а можливість цілком зовнішньої реакції — стукнути по столу долонею. Середній рівень. Дитина не виявляє особливого інтересу до виконання запропонованих завдань, хоча в роботу включається порівняно охоче. Можливий варіант, коли дитина спочатку виявляє до роботи підвищений інтерес, який, однак, потім дуже швидко згасає. Ставить порівняно небагато запитань. Власної ініціативи у спілкуванні з психологом під час виконання завдань не виявляє.

Високий рівнь: Дитина виявляє значний інтерес до тих завдань, які їй пропонує психолог. Із задоволенням підтримує з ним розмову, сама ставить запитання. У виконання завдань включається без зволікань, докладає зусиль для подолання труднощів. Нерідко намагається продовжити спілкування з психологом. Під час виконання тесту словника охоче включається в ігрову ситуацію, вносячи елементи ініціативи, фантазування, творчості.

Тест словника

(субтест методики Д. Векслера)



Мета: Дослідження рівня словникового розвитку дитини.

Інструкція: Розпочинаючи перевірку словникового запасу дитини, психолог каже: «Уяви собі, що ти зустрівся (зустрілася) з іноземцем, людиною з іншої країни, яка погано розуміє українську мову. І ось він попросив тебе пояснити, що означає слово «велосипед». Як ти відповіси?»

На основі отриманих відповідей робиться психологічний висновок про словниковий розвиток дитини 6-7 років. Наприклад, на першому місці в кожному ряду стоїть слово, яке означає певний вид транспорту, знайомий дітині. На другому місці — слово, що означає предмет домашнього вжитку. Оскільки свої відповіді дитина дає у вербальній формі, виникає можливість оцінити її пасивний (знання значень окремих слів) і активний (уживання тих чи інших слів у активному мовленні) словники. Якщо дитина не може відповісти у вербальній формі, то їй пропонують намалювати предмет або показати значення цього слова за допомогою жестів чи рухів. Зазначимо, що тестове завдання не має на меті перевірити, чи володіє дитина поняттям, яке позначає дане слово. Трапляється, що дитина цим поняттям володіє, але, не знаючи відповідного слова літературної мови, вживає замість нього якесь інше (найчастіше діалектичне слово). Слід пам’ятати, що тестове завдання спрямоване не на перевірку оволодіння тим чи іншим поняттям, а на перевірку знання слів літературної мови. Своє розуміння заданого слова дитина може виразити за допомогою жесту або ескізного малюнка. По ходу тестування психолог стежать за темпом відповідей дитини, за її мовленням узагалі, звертаючи увагу на її психофізіологічні особливості (темперамент).



Оцінювання результатів: Оцінкою за тест є сума балів, що виставляються за кожне з десяти слів набору.

0 балів – відсутність розуміння слова: дитина заявляє, що не знає значення слова, або неправильно пояснює його зміст, наприклад: «Хутро: його кладуть у подушку й сплять на ній»;

1 бал – розуміє значення слова, але своє розуміння може продемонструвати лише за допомогою жестів або малюнка;

1,5 бали – дитина вербально описує предмет, наприклад: «Велосипед: на ньому катаються; у нього є два колеса, а буває й більше – два великі й одне маленьке». Або: «Це, щоб на ньому кататися» або «Парасолька – щоб сховатися від дощу»;

2 бали – дитина дає визначення, наближене до наукового (таке, у якому вказаний рід і окремі родові ознаки), наприклад: «Лист – це папір, на якому можна написати про себе й надіслати у конверті поштою».

Інтерпретування: результатів: Оскільки з віком словник дитини швидко збагачується, відповіді шестиліток і семирічок логічно оцінювати по-різному, ставлячи до останніх підвищені вимоги. У зв’язку з цим для визначення рівнів розвитку цієї властивості рекомендується використовувати наступну таблицю:

Вікові групи




Рівні словникового розвитку







низький




середній




високий

Шестилітки




6,5




7–13




13,5

Семилітки




11,5




12–16




16,5

Тестові завдання в додатку 1

Визначення рівня фонематичного слуху

(Методика «Тест фонематичного слуху» за Кондратенко Л.О.)


Мета: Визначення рівня розвитку фонематичного слуху.

Інструкція: Психолог пропонує дитині: «Давай пограємося у школу: ти будеш учителем, а я учнем». Отримавши згоду, продовжує: «Я буду повторювати яке-небудь слово, а якщо помилюся і ти почуєш інше слово, відразу – долонькою по столу, ось так (показує). Цим ти покажеш мені на мою помилку. А далі назвеш те слово, в якому я помилилася. Далі назвеш те слово, яке я промовив помилково. Давай спробуємо. Слухай: дошка, дошка, вікно, дошка. Почувши — «вікно», дитина стукає долонею по столу і говорить: «Ви сказали «вікно». Переконавшись, що завдання зрозуміле, психолог переходить до тестування. Якщо дитина не зрозуміла завдання, то слід продовжувати гру, використовуючи фонематично схожі слова до повного розуміння суті роботи. Промовляти слова треба зі швидкістю приблизно 1 слово за 1 секунду. Якщо в якомусь рядочку дитина не змогла виявити «зайве» слово, то через 1—2 наступні завдання слід знову повернутися до цього рядочка та повторити його (1 слово за 1,5 с) в повільнішому темпі.

 Оцінювання результатів: Система оцінювання у цьому тесті має одну суттєву особливість: з одного боку, вища оцінка (3 бали) виставляється тільки за умови бездоганного виконання всіх чотирьох завдань; з іншого боку, не має значення, у якій кількості завдань учень припустився тієї чи іншої помилки, в одному чи у чотирьох. За наявності помилок оцінка за виконання тесту виставляється за тим завданням, яке виконане найгірше (тобто помилки не додаються). Використовується чотирибальна шкала оцінювання.



Інтерпретування результатів:

0 балів – якщо хоча б у одному із завдань дитина не спромоглася помітити «зайве» слово; при цьому застосовувалися повтори, уповільнене промовляння даного рядка слів;

1бал – дитина помітила «зайве» слово лише при повторенні рядка в уповільненому темпі;

2 бали – дитина помітила «зайве» слово за звичайного темпу подання слів, але не ляснула долонею по столу – «зайве» слово назвала лише після подання усього рядка;

3 бали – в усіх завданнях з першого подання дитина вчасно ляснула долонею по столу й правильно назвала «зайве» слово.

 Оцінювання рівня фонематичного слуху дитини



Кількість отриманих балів

Рівень розвитку
фонематичного слуху

0

низький

1–2

середній

3

високий


Тестові завдання в додатку 2

Дослідження розвитку логічного мислення,
мови і здатності до узагальнення

(Методика «Послідовність подій» за А. Бернштейном)



Мета: Дослідження розвитку логічного мислення, мови і здатності до узагальнення. 

В якості експериментального матеріалу використовуються сюжетні малюнки, запропоновані дитині в неправильній послідовності. 



Хід проведення дослідження: Дитина повинна вибудувати з сюжетних малюнків правильний ряд і розповісти, як розвивалися події. Серії малюнків можуть бути по змісту різного ступеня труднощів. Наприклад, легкою є наступна послідовність подій: сім'я обідає, потім миється посуд, в кінці тарілки витираються рушником. 

До важких відносяться сюжети, які передбачають розуміння емоційних реакцій персонажів та їхніх стосунків. Наприклад, взаємодія двох хлопчиків, один з яких побудував вежу з кубиків, а другий її зруйнував; завершується серія малюнків, в якій перший хлопчик плаче.

Після того як дитина розклала всі малюнки, психолог записує в протоколі порядок розкладених малюнків, (наприклад: 5, 4, 1, 2, 3) і лише після цього пропонує дитині розповісти про те, як відбувалися події. Якщо вона розклала неправильно, їй ставлять запитання, мета яких - допомогти встановити протиріччя в її міркуваннях, виявити допущені помилки.

Якщо друга спроба безуспішна, тоді психолог сам показує дитині правильну послідовність подій, пропонує розкласти їх знову або скласти розповідь, що відображає послідовність подій.



Інструкція: «Подивись, перед тобою лежать малюнки, на яких зображена одна і та сама подія. Порядок малюнків переплутано, і тобі треба здогадатися, як їх поміняти місцями, щоб стало ясно, що намалював художник. Подумай, переклади малюнки, як ти вважаєш за потрібне, а потім склади за ними розповідь про ту подію, яка тут зображена. Ось сюди (психолог вказує місце) поклади перший малюнок, на якому намальовано початок, сюди - другий, третій ..., а сюди - останній».
Інтерпретація результатів:

Високий рівень понятійного мислення: дитина самостійно побудувала послідовність малюнків і склала логічну розповідь. При неправильній послідовності малюнків дитина вигадує логічну версію розповіді. 

Середній рівень: дитина правильно побудувала послідовність, але не змогла скласти гарної розповіді. Складання розповіді за допомогою питань психолога.

Низький рівень:

  • дитина не змогла встановити правильну послідовність подій і відмовилась складати оповідання;

  • по знайденій послідовності малюнків дитина склала нелогічну розповідь;

  • складена дитиною послідовність не відповідає розповіді;

  • кожний малюнок розповідається окремо, сам по собі, не пов'язаний з рештою (в результаті не виходить оповідання);

- на кожному малюнку просто перераховуються окремі предмети.

Тестові завдання в додатку 3

Дослідження рівня зорової короткочасної пам’яті

(Методика «Запам’ятай малюнки»)



Мета: Дослідження рівня зорової короткочасної пам’яті.

Хід дослідження: Дитині пропонується картка з малюнками. На вивчення малюнків відводиться близько 15-20 с. Потім закривши книжку, дитина має назвати предмети, які запам’ятала.

Інструкція: Запам’ятай малюнки на сторінці. Потім я закрию картку, а ти спробуєш назвати всі предмети.

Оцінка результатів: Високий рівень – 8-9 предметів;

Середній рівень – 6-7 предметів;

Низький рівень – менше 6 предметів.

Тестові завдання в додатку4.


Перевірка рівня розвитку саморегуляції

(Методика «Тест копіювання безглуздих складів»)



Мета: Виявлення рівня розвитку саморегуляції.

Хід дослідження: Набір безглуздих складів подають дитині на спеціальній картонці. Час виконання завдання необмежений. Однак психолог звертає увагу на випадки, коли дитина виявляє особливу повільність, яка свідчить про приналежність її до певного типу темпераменту. Буває, що несмілива, сором’язлива дитина каже, що вона не може перемалювати літери, бо не вміє писати. У такому випадку психолог може їй запропонувати ці склади. Оцінюється тільки останнє завдання.

Інструкція: «Подивись, — говорить психолог, — тут щось намальовано. Виявляється, у нас у гостях був зайчик і залишив щось намальоване на аркуші. Спробуй це перемалювати: Гарненько придивись, як тут намальовано, і перемалюй так само ось на цьому аркуші.. Намагайся намалювати точнісінько так, як тут».

Аналіз результатів: Щоб більш-менш точно скопійований набір безглуздих складів має на меті виконання цілого комплексу регулятивних дій:

- проаналізувати заданий зразок, виділити в ньому основні елементи;

- зафіксувати першу частину у своїй зоровій короткочасній пам'яті;

- перевірити якість відображення цієї частини на папері, порівняти з

відповідним еталоном;

- за необхідності — виправити допущені помилки і лише потім розпочати копіювання наступного елемента.

Як бачимо, усе це операції, з яких складається структура будь-якої письмової дії. Друге запитання стосується врахування вікових відмінностей між шестирічками і семирічками. Рівень розвитку саморегуляції під час виконання графічних дій у цих двох вікових групах також визначається за єдиними критеріями:

1 бал – каракулі;

2 бали – є подібність до зразка, але розпізнати можна не більше ніж три літери;

3 бали – можна прочитати 4 літери;

4 бали – можна прочитати всі літери;

5 балів – кожна літера написана чітко, вся фраза має нахил не більше ніж 30˚.

Рівень розвитку саморегуляції:

4-5 балів – високий;

2-3 бали – середній;

1 бал – низький.
Тестові завдання в додатку 5.


Перевірка слухової короткочасної пам’яті та умовиводів

(Методика «Тест короткочасної пам’яті та умовиводів»)


Мета: Дослідження рівня короткочасної пам’яті та умовиводів.

Хід дослідження: Надається розповідь (у додатку 5). Після першого разу дитина пробує повторити. Якщо не вдається – повторюємо історію ще раз, поки дитина не зможе її відтворити.
Інструкція: Випробовування починається зі звертання психолога до обстежуваної дитини: «Чи любиш ти слухати різні оповідання? (Дитина, як правило, відповідає ствердно). Я зараз розпочну маленьке оповідання, а ти постарайся добре його запам’ятати, щоб точно повторити. Слово в слово. Нічого не пропускаючи і не додаючи. Згоден? (Дитина, як правило погоджується, відпові дає згодою). Жили собі три хлопчики: Миколка, Петрик та Іванко. Миколка нижчий за Петрика, а Петрик нижчий за Іванка. Повтори». Якщо дитина не може дослівно відтворити ці три фрази, психолог говорить: «Нічого, не сумуй. Зараз це не виходить. Давай спробуємо ще раз. Слухай уважно, жили собі...» Як тільки дитина дасть повну та правильну відповідь, психолог розпочинає перевірку здатності до нескладних міркувань: «Молодець! Ось тепер ти повторив правильно. А тепер подумай і скажи, хто із хлопчиків найвищий?» Якщо дитина не в змозі дати правильну відповідь, психолог каже: «Давай подумаємо ще раз. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка. То хто ж із них найвищий? (Повторюється лише заключна частина оповідання та саме запитання.) Після того, як дитина дасть правильну відповідь, їй ставлять і ще одне запитання: «А хто із хлопчиків найнижчий?».

Аналіз результатів: Під час визначення рівня здібності дитини міркувати враховують загальну кількість повторень, яка потрібна була для виконання цього тесту загалом (починаючи із запам’ятовування). Наприклад, шестирічна дитина уперше правильно відтворила задані фрази лише після того, як психолог повторив їх 5 разів. Потім їй необхідне було ще одне повторення для першого міркування, а для другого — жодного. Отже, для тесту міркувань їй потрібно було 6 повторень, що, згідно із наведенною таблицею, визначається як середній рівень: У протоколі випробування фіксується кількість повторень, які потрібні були дитині для виконання завдання. Цей показ-никелугує для оцінювання рівня короткочасної смислової пам’яті обстежуваної дитини: чим менше потрібно було повторень, тим вищий рівень розвитку короткочасної пам’яті та здатності робити умовиводи. При цьому використовується таблиця:



Рівень

Кількість повторів

6-річні діти

7-річні діти

Високий

1-3

1-2

Середній

4-9

3-7

Низький

≥10

≥8


Тестові завдання в додатку 6

Переплетені лінії

(Методика «Дослідження концентрації та стійкості уваги» за Т.Є. Рибаковим)


Мета: Визначення рівня концентрації та стійкості уваги в умовах напруженої діяльності.

Зміст завдання: Простежити по порядку всі лінії очима, без допомоги рук, і знайти кінець кожної лінії.

Інструкція: Дитині показують малюнок із зображенням 10 ліній, які переплетені між собою. Завдання: «Прослідкуй очима кожну лінію від початку до кінця. Скажи, де вона починається (від якої цифри або малюнка), і де вона закінчується (біля якої цифри або малюнка). Не забувай, що не можна проводити по лініях олівцем або пальцем».

Аналіз результатів: Показники для реєстрації: час виконання всього завдання, кількість помилок. На виконання завдання відводиться не більше 4 хвилин. Визначають три рівні розвитку концентрації та стійкості уваги:

високий – без помилок, час виконання – до 1хвилини 20 секунд;

середній – без помилок, час виконання – 1,5–2 хвилини або 1-2 помилки, але більш швидкий темп виконання;

низький – 3 і більше помилок, не залежно від часу виконання.


Обладнання.

Бланк із зображенням переплетених ліній, протокол для фіксації результатів, секундомір.
Тестові завдання в додатку 7

Четвертий зайвий

(Адаптована методика І. Карабаєва «Четвертий зайвий»)


Мета: Визначення здатності до узагальнення та абстрагування, оперування вербальними поняттями, вміння знаходити істотні ознаки предметів.

Зміст завдання: Об’єднання трьох предметів, що мають загальну суттєву ознаку, і виключення четвертого предмету як такого, що не має цієї ознаки.

Інструкція: Дитині показують картки з зображенням чотирьох предметів. Завдання: «Серед чотирьох предметів три підходять один до одного, вони мають щось спільне, схоже, а один не підходить до нього. Знайди цей один предмет, відклади його і скажи, що є спільного в трьох, які залишились». Перший набір використовують для пояснення дитині, решту – для самостійного виконання завдання.

Аналіз результатів: Визначають три рівні сформованості навичок аналізу, порівняння, узагальнення та класифікації:

високий – дитина узагальнює предмети за суттєвими ознаками, чітко пояснює принципи узагальнення;

середній – дитина виокремлює зайвий предмет, але пояснити не може;

низький – дитина нездатна до визначення та узагальнення.
Обладнання.

Набори малюнків по чотири в кожному.


Тестові завдання в додатку 8

Додаток 1
Варіанти завдань для тесту словника

Набір слів

          1. Мотоцикл, щітка, зошит, черевики, шкура, ворог, спотикатися, збирати, погладжувати, липкий.

Додаток 2
Варіанти завдань для визначення рівня фонематичного слуху
I

Біб, біб, біб, біб, біб, біб, піп, біб, біб, біб, біб.



Рак, рак, рак, рак, рак, рак, рак, рак, лак, рак, рак.

Двір, двір, двір, двір, двір, двір, двір, твір, двір, двір, двір.


Життя, життя, життя, життя, життя, шиття, життя, життя, життя, життя, життя.



Додаток 3

Варіанти завдань для дослідження логічного мислення, мови і здатності до узагальнення



sequence_of_events


Додаток 4

Варіанти завдань для дослідження рівня зорової короткочасної пам’яті




g:\вступдопершогокласу\малюнкидоброшури\1\пам’ять3.jpg

Додаток 5.

Варіанти карток визначення рівня розвитку саморегуляції, які є написаними від руки (каліграфічним почерком, письмовими літерами)



  • Варіант 1: Ко рат вен


Додаток 6.

Варіанти завдань для визначення короткочасної памяті та умовиводів

Для того, щоб уникнути спроби батьків підготувати свою дитину для готової відповіді, варто різним дітям пропонувати різні варіанти данного тесту, які відрізняються лише за формою, а саме:


Варіант 1

Були собі троє дітей: Толя, Катя і Антон. Толя веселіший за Катю, а Катя веселіша за Антона.

Повтори.

Молодець! А тепер скажи, хто з дітей найвеселіший?



Додаток 7.
Варіанти завдань для визначення рівня концентрації та стійкості уваги в умовах напруженої діяльності

точечный рисунок (9)
Додаток 8

Визначення здатності до узагальнення та абстрагування

Завдання № 1 Завдання № 2

11 Завдання № 3 Завдання № 4

11

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал