Виступ на засіданні методичної ради



Скачати 170.71 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір170.71 Kb.
Виступ на засіданні методичної ради

Гришина Н.О.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО РОБОТИ

З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ
Підготовка вчителя до певного виду діяльності – це процес формування його професійної готовності, яка містить: сумарну характеристику здобутих знань; компетенцію як загальну здатність, засновану на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих у процесі навчання; готовність як усталене умотивоване прагнення виконати свій обов’язок учителя [11].

Високий рівень професійно-педагогічної підготовки, на думку вчених, забезпечується оволодінням трьома групами знань та вмінь. Використовуючи такий підхід, можна визначити знання та вміння, необхідні для забезпечення високого рівня професійно-педагогічної підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями (табл. 1).

Таблиця 1

Знання та вміння, необхідні для забезпечення

високого рівня професійно-педагогічної підготовки вчителя

до роботи з обдарованими учнями


Загальнонаукові

та фахові



Фізіологічні та психологічні

Педагогічні та

методичні



Теорія відповідного предмету, основи суміжних предметів та вміння використовувати знання у процесі роботи з розвитку здібностей і обдарувань учнів.

Вікові особливості фізичного та психологічного розвитку школяра, психологія навчання й виховання.

Поняття і види обдарованості та здібностей.



Сутність педагогічного процесу; теорія і методика навчання та виховання школярів, наукова організація праці вчителя і учня.

Модернізація змісту освіти передбачає формування рефлексії як необхідної передумови повноцінного навчання, саморозвитку, самореалізації. Рефлексія допомагає сформулювати (а за необхідності й скорегувати) мету діяльності, вибрати раціональні способи досягнення цієї мети, спрогнозувати результати тощо. Якщо фізичні органи чуття для людини – джерело зовнішнього досвіду, то рефлексія – джерело досвіду внутрішнього, спосіб самопізнання, необхідний інструмент мислення [1; 15; 18].

Готовність учителя до роботи з обдарованими учнями, на наш погляд, виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на це, нами визначені такі компоненти готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями: позитивна мотивація; достатній рівень професійно-педагогічної компетентності; рефлексія і корекція.

Оцінка реальних рівнів сформованості готовності вчителів до роботи з обдарованими учнями має здійснюватися на основі визначених структурних компонентів готовності, критеріїв (мотиваційно-вольовий, інтелектуально-операційний, оцінювально-рефлексивний) та змістовних характеристиках зазначених компонентів (показників) готовності (рис. 1).


ГОТОВНІСТЬ УЧИТЕЛЯ

ДО РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ





позитивна мотивація

(мотиваційно-вольовий



критерій)




рівень професійної компетентності

(інтелектуально-операційний критерій)






рефлексія і

корекція


(оцінювально-рефлексивний критерій)

Рис. 1. Структура готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями.



Мотиваційно-вольовий критерій містить професійну спрямованість та наявність особистісних якостей, які характеризують придатність спеціаліста здійснювати роботу з розвитку здібностей та обдарувань учнів (усвідомлення своїх професійних цілей, ціннісних орієнтацій, принципів, наявність інтересу до навчально-виховної роботи у сучасній школі; любов до дітей, гуманізм, демократизм тощо). Інтелектуально-операційний критерій відображає наявність певного рівня професійної компетентності (необхідних загальних гуманітарних і спеціальних знань з теорії та методики навчально-виховної роботи; професійних умінь, необхідних для ефективної реалізації діагностичної, прогностичної, конструктивної, формувальної, комунікативної, аналітичної функцій за основними напрямками роботи: 1) створення умов розвитку особистості в шкільному колективі; 2) індивідуально-корекційна робота з обдарованими учнями; 3) взаємодія з іншими учасниками навчально-виховного процесу для реалізації цілей та завдань діяльності. Оцінювально-рефлексивний критерій готовності характеризує вчителя з точки зору його вміння аналізувати результати своєї діяльності, усвідомлення ним свого рівня професійної підготовки до реалізації мети і завдань роботи, а також усвідомлення потреби в професійній самоосвіті, самовдосконаленні.

Співвідношення професійних якостей, знань та вмінь, що відповідають зазначеним критеріям і показникам, міра їх усвідомлення, виразності, усталеності й активності прояву мають складати якісну характеристику рівня готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями.

Готовність учителя до роботи з обдарованими учнями має бути результатом його цілеспрямованої системної підготовки. Ми дотримуємося точки зору, згідно з якою зміст підготовки до роботи з обдарованими учнями є складовим елементом змісту підвищення кваліфікації вчителя, містить теоретичну й практичну інформацію, необхідну для здійснення відповідних професійних функцій.

Зміст навчання – це педагогічно обумовлена, логічно впорядкована й зафіксована у навчальній документації (програма, підручник) наукова інформація про матеріал, який потрібно засвоїти. Зміст навчання – це рівень розвитку особистості, предметної й соціальної компетентності людини, котрий формується у процесі виконання навчально-пізнавальної діяльності й може бути зафіксований як її результат на даний момент часу. Тому при проектуванні змісту навчального матеріалу повинен враховуватися принцип єдності змістової й процесуальної сторони навчання [6; 7; 25].

У системі відбору змісту професійної підготовки учителя велике значення мають контекст діяльності – контекст, заданий за допомогою відповідної дидактичної та психологічної техніки, які наповнюють навчально-пізнавальну діяльність особистісною значущістю, визначають рівень активності, ступінь залучення до процесів пізнання.

Практична реалізація змісту навчання відбувається у реальному педагогічному процесі, пов’язаному з вибором системи методів, форм і засобів навчання. Зважаючи на це, можна виходити не з окремого елементу навчання, а з цілісної моделі професійної діяльності спеціаліста та його підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти [5; 7]. Процес такої підготовки передбачає реалізацію технологічного підходу. Під час розроблення системи підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями можна користуватися такою структурою педагогічної технології: крупні технологічні структури – структурні блоки освітнього процесу, що послідовно реалізуються: мета – зміст – форми роботи – діагностика – зворотний зв’язок – корекція; технологічні мікроструктури – «організаційний каркас» роботи, що визначає зміну організаційних форм і методів впливу, спрямовуючих процес до досягнення поставленої мети; технологічні системні мікроутворення – цілеспрямований підбір взаємопов’язаних послідовно взаємодіючих форм навчання, які формують міцні системні знання, вміння та навички, грані особистості, якості й риси характеру; технологічні ланки – окремі частини крупних технологічних структур, які набувають самостійного педагогічного значення; методико-технологічні ланки – сума взаємопов’язаних, послідовно задіяних методів, способів, прийомів, завдань, що забезпечують обробку й закріплення навчальних вмінь, трудових дій; технологічні засоби - апаратурне забезпечення педагогічної технології, яка є також самостійною техніко-технологічною ланкою [3; 17; 23].

З процесом відбору змісту навчання безпосередньо пов’язана мотивація навчальної й професійної діяльності – сукупна система мотивів, що відповідають за спонукання й діяльність. Процес мотивації починається з виникнення потреб особистості. За умови заданої ззовні мети вона накладається на вже існуючу систему потреб, тому слід прагнули, аби вчителі прийняли мету як власну, що відповідає їхнім установкам і цінностям [8; 22]. Розвитку мотивації вчителів під час підготовки їх до роботи з обдарованими учнями сприяє створення таких умов: усвідомлення теоретичної й практичної значущості знань; емоційна форма викладу навчального матеріалу; показ «перспективних ліній» у розвитку наукових понять; професійна спрямованість навчальної діяльності; вибір завдань, що створюють проблемні ситуації в структурі навчальної діяльності; допитливість і «пізнавальний психологічний клімат» у навчальній групі, прагнення самооаналізу, самооцінювання, самовдосконалення [22; 23].

Багатокомпонентність змісту освіти має закономірні характеристики, що обумовлені структурою особистості: основні компоненти соціокультурного досвіду взаємопов'язані з потребами й здібностями особистості; пізнавальний досвід міститься у знаннях (світоглядних, орієнтовних, оціночних) і у особливостях таких процесів, як сприйняття, усвідомлення, запам'ятовування, застосування, систематизація, узагальнення.

Досвід набуття вмінь формується в діяльності, що пов'язана з оволодінням умінь: організаційних, інтелектуальних, дослідницьких, комунікативних, рефлексивних, а також у творчості, адаптації до мінливих умов і самовираженні особистості. Ці потреби взаємообумовлені здібностями (організаційно-практичними, інтелектуальними, дослідницькими, комунікативними, творчими), а також уміннями. Рефлексивним наслідком реалізації принципу дидактичного кола є побудова такого процесу навчання, який є спрямованим на досягнення єдиної мети – розвитку потреб, запитів та здібностей особистості у процесі засвоєння відповідних компонентів змісту освіти [14]. Автодидактика Д.Г. Левітеса має теоретичне й практичне значення. Взявши за основу його систему, ми розробили дидактичне коло підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями у системі підвищення кваліфікації, яке подається в узагальненому вигляді на схемі (рис. 2). сканирование0002
Рис. 2. Дидактичне коло підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями у системі підвищення кваліфікації

Невід’ємною складовою системи підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями є самостійна робота вчителя. Самостійна робота –найвища форма навчальної діяльності вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти. Вона являє собою різноманітне, багатофункціональне явище та має не лише особистісне, але й суспільне значення.

Самостійна робота – це діяльність, що організується самим учителем у силу його внутрішніх пізнавальних мотивів у найбільш зручний та раціональний з його точки зору час; діяльність, що контролюється ним самим на основі опосередкованого системного управління з боку викладача (методиста) або заочної (дистанційної) навчальної програми [9; 14; 24].

Важливими умовами підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями є рефлексія й корекція. У психолого-педагогічній літературі [1; 15; 20] рефлексія характеризується, з одного боку, як процес самопізнання людиною своїх внутрішніх психічних актів і станів (переживань, почуттів, думок), тобто здатність і вміння бачити себе, свої дії, стосунки з людьми, вивчати свій власний світ, розуміти себе. З другого – це бачити й усвідомлювати те, як до тебе ставляться інші люди, як вони тебе розуміють.

Психологи виділяють у процесі рефлексії шість позицій, що характеризують взаємне відображення суб’єктів: суб’єкт, яким він є насправді; суб’єкт, яким він бачить самого себе; суб’єкт, яким він здається іншому, й ті ж три позиції, але з боку іншого суб’єкта. Таким чином, рефлексія – це процес подвійного, дзеркального взаємовідображення суб’єктами одне одного, змістом якого виступає відтворення їхніх особливостей. Найважливішою умовою саморозвитку вчителя є соціально-перцептивний вид рефлексії, пов’язаний із процесом пізнання педагогом тих, хто навчається, переосмисленням, переперевіркою своїх власних уявлень, думок про учнів [2; 20].

Дотримуючись поглядів В.О. Сухомлинського, який вважав самопізнання одним із найважливіших напрямків розвитку особистості вчителя [21], ми визначаємо рефлексію як системоутворюючу особистісну властивість саморозвитку вчителя. Умовами ефективної підготовки вчителя до нового виду діяльності є здійснення рефлексії та контролю за наступними напрямками: систематичний контроль (шляхом збору інформації); самоконтроль за рівнем сприйняття навчального матеріалу, його практичним упровадженням; аналіз (шляхом математичної обробки результатів) за результатами форм контролю, що застосовувалися.

Такий підхід під час підготовки вчителів має дозволити корегувати подальшу роботу зі слухачами, поетапно, цілеспрямовано, системно підготувати вчителя до роботи з обдарованими учнями.

Вирішення питання щодо формування й розвитку у педагогів професійної готовності до роботи з обдарованими дітьми ми бачимо саме в умовах післядипломної педагогічної освіти, оскільки вся ця система спрямована на реалізацію запитів і актуальних потреб педагогів. Ми визначили мету, завдання, зміст, умови, очікувані результати та шляхи реалізації такої підготовки вчителів [11].

Мета підготовки: суттєве підвищення рівня готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями.

Завдання: формування у вчителя знань і вмінь, необхідних для успішного та якісного проведення роботи з обдарованими учнями; сприяння формуванню у вчителя правильної мотивації щодо роботи з обдарованими учнями; підвищення рівня професійної компетентності вчителя, необхідного для роботи з обдарованими учнями та усвідомлення ними свого місця й ролі у цьому процесі.

Зміст підготовки: нормативно-правове забезпечення роботи з обдарованими учнями; трансляція досягнень науки, їх творче осмислення та адаптація до сучасних умов; робота з обдарованими учнями як цілісна система; сучасні методи і форми роботи з обдарованими учнями; інноваційні підходи до організації роботи з обдарованими учнями; система діагностики готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями.

Умови реалізації підготовки:

1. Педагогічні умови. Проектування оптимального змісту навчання слухачів, вибір адекватних методів, форм і засобів навчання. Визначення мотивації діяльності вчителів, способів рефлексії та корекції.

2. Організаційно-методичні умови. Розроблення системи підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями; використання різноманітних форм та методів навчання; спрямування діяльності вчителів на поглиблення знань і розвиток умінь; моделювання та проектування способів дій, що зумовлені актуальністю формування особистості та задоволення вимог суспільства до рівня професійної компетентності педагогічних працівників.

Шляхами реалізації мети і завдань підготовки є: забезпечення викладання тематичних та авторських курсів, спецкурсу на фахових курсах підвищення кваліфікації; забезпечення проведення обласних науково-практичних семінарів учителів; координація діяльності районних (міських) методичних кабінетів (центрів) щодо впровадження системи підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями; надання методичної допомоги керівникам, методистам районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівникам та вчителям загальноосвітніх навчальних закладів з питань підготовки до роботи з обдарованими учнями; забезпечення організації й проведення на належному рівні самостійної роботи вчителів.

Очікувані результати. Вчитель повинен володіти знаннями і вміннями, необхідними для успішної та результативної роботи з обдарованими учнями:

- цілеспрямовано поєднувати різні види діяльності на уроці;

- правильно організовувати самостійну роботу учнів, раціонально використовувати завдання практичного й творчого рівнів;

- застосовувати диференційований та індивідуальний підхід до учнів;

- надавати учневі свободу вибору галузі застосування своїх здібностей, методів досягнення мети;

- заохочувати роботу над проектами, запропонованими самими учнями;

- надавати авторитетну допомогу учням, які висловлюють відмінну від інших точку зору.

Зважаючи на потребу суспільства у розвитку творчих здібностей дітей, важливою є педагогічна орієнтація для створення умов їх творчої діяльності. Обдарована особистість сама собі допоможе, якщо вчитель підтримає її творчість. Тому і вчитель має бути творчим, щоб навчальний процес був цікавим, різнобічним та результативним. Він, з одного боку, повинен мати особисте бажання розвивати в учнів творчі здібності, а з другого, усвідомлювати, що в традиційний механізм підготовки й проведення уроку потрібно вносити суттєві зміни.

З цього погляду критеріями творчої педагогічної діяльності вчителя є:



  1. Розроблення інноваційних підходів до навчально-виховного процесу, модернізація змісту, форм, методів і засобів навчання й виховання з метою розвитку здібностей і обдарувань учнів.

  2. Здійснення систематичного самоаналізу своєї роботи та професійної діяльності інших учителів з метою творчого узагальнення власного досвіду і досвіду своїх колег.

  3. Вияв гнучкості під час вибору оптимальних методів і форм роботи з обдарованими учнями.

Вчителі-практики добре знають, що на кожному уроці недоцільно давати завдання лише творчого характеру, але створити психологічний клімат, у якому діти прагнуть висловлювати будь-які відповіді, припущення, навіть помилкові, необхідно. Важливою якістю є чуйність учителя до переживань та потреб дітей, бо тільки такий вчитель здатний допомогти їм впоратись з негативними емоціями.

Необхідно бути доброзичливим і терпимим до відповідей дитини, вміти приймати і спокійно обговорювати навіть такі варіанти рішень, які, на перший погляд, здаються абсурдними. Невиправні негативні наслідки може мати байдужість педагога до успіхів дітей. Значне завищення чи заниження вимог до дитини, необ’єктивність в оцінках також не можуть заохочувати до прояву творчих здібностей [1; 2].

Враховуючи особливості психіки обдарованих школярів, від педагога вимагається наявність певних психофізичних якостей. Найголовнішими серед них є: міцне здоров’я, особлива витривалість нервово-психічної системи, уміння точно й коректно виражати свої почуття через жести, міміку.

Важливою якістю педагога є вміння залучати до процесу розвитку обдарованості батьків, координувати свої дії з ними, надавати їм допомогу в усвідомленні власних прагнень і потреб. Участь сім’ї є важливим елементом розвитку обдарованих дітей. У завдання вчителя входить здійснення пошуку ефективних шляхів спільної роботи сім’ї і школи. Вчителі інколи відчувають певні проблеми при спілкуванні з батьками обдарованих учнів, які часто самі є талановитими й неординарними [13].

Таким чином, вчителі, що працюють з обдарованими дітьми, повинні навчитися знаходити контакт з батьками обдарованих дітей, застосовувати різні шляхи залучення батьків до процесу навчання й виховання їх дітей, вміти запропонувати свій спосіб оцінювання рівня розвитку здібностей та виявлення потреб дітей. Відмінною якістю кваліфікованих педагогів є здатність навчити батьків умінню спостерігати за власними дітьми з метою сприяння їхньому розвитку.

Отже, для роботи з обдарованими дітьми від учителя вимагається: загальна професійна педагогічна підготовка, предметні, психолого-педагогічні, методичні знання та вміння; високий рівень професійної компетентності в контексті системи пошуку, підтримки та розвитку особистості; наявність професійно важливих особистісних якостей (необхідного рівня інтелектуального розвитку, адекватної самооцінки, творчого особистого світогляду, доброзичливості та об’єктивності при оцінюванні діяльності учнів, почуття гумору, неупередженості, впевненості, енергійності); особлива витривалість нервово-психічної системи, емоційна стабільність; вміння розпізнавати ознаки обдарованості в інтелектуальній діяльності, творчих проявах, художній майстерності, спілкуванні, руховій сфері та заохочувати своїх учнів; уміння залучати до виявлення та розвитку обдарованості учня батьків, однолітків, створюючи з їх допомогою сприятливе середовище для розвитку здібностей та обдарувань учня; почуття великої відповідальності за результати роботи з обдарованими учнями; безперервне підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності для поліпшення результативності роботи з обдарованими учнями.



Список використаних джерел

        1. Афанасьєва В. Є. Формування психологічної готовності педагогів до роботи з обдарованими школярами [Електронний ресурс] / В. Є. Афанасьєва // Матер. Всеукр. науково-практ. конфер. ”Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти“ [м. Рівне, 22–23.11.2007 р.]. – Режим доступу: http: //www.roippo.rivne.com/.

        2. Білик Н.І. Обдаровані діти: виявлення і досвід розвитку / Н.І.Білик, В.Ф.Моргун, Н.В.Настенко // Завуч. – 2000. – № 6. – Наша вкладка. – С. 1–8.

        3. Болсун С. А. Розвиток педагогічної техніки вчителя: актуальність та значущість / Світлана Андріївна Болсун // Початкова школа. – 2000. – № 2. – С. 50–51; № 7. – С. 48–50.

        4. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Омелян Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2006. – 608 с.

        5. Волощук І. С. Наукові засади розробки моделі підготовки вчителів засобами післядипломної освіти до роботи з обдарованими дітьми / І. С. Волощук // Матер. Всеукр. науково-практ. конфер. ”Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти“ [м. Рівне, 22–23.11.2007 р.]. – Режим доступу: http://www.roippo.rivne.com/.

        6. Даниленко Л. І. Зміст післядипломної освіти в інноваційному полі перетворень / Л. І. Даниленко, В. Ф. Паламарчук. – Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – № 1. – С. 16–21.

        7. Демченко В. В Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими дітьми в умовах інституту післядипломної освіти [Електронний ресурс] / В. В. Демченко // Матер. Всеукр. науково-практ. конфер. ”Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти“ [м. Рівне, 22–23.11.2007 р.]. – Режим доступу: http://www.roippo.rivne.com/.

        8. Ильин Е. П. Мотивации и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2000. – 512 с.

        9. Квадріціус Л. В. Професійна самоосвіта вчителя / Л. В. Квадріціус // Управління школою. – 2006. – № 13. – С. 35–38.

        10. Корж Л. Ф. Науково-методичний супровід роботи вчителя з обдарованими дітьми / Л. Ф. Корж // Пед. думка. – 2008. – № 1–2. – С. 23–31.

        11. Корецька Л. В. Підготовка вчителів до роботи з обдарованими учнями : [навч.-метод. посіб. для сист. післядипл. освіти] / Л. В. Корецька, О. Е. Жосан. – Кіровоград : Вид-во Кіровоградського обл. інст. післядипл. пед. освіти ім. В.Сухомлинського, 2008. – 137 с.

        12. Лапенок М. І. Безперервна педагогічна освіта. Досвід системного дослідження діяльності інституту післядипломної освіти : монографія / М. І. Лапенок, І. М. Авдєєва, Л. М. Гура. – Севастополь : Рібест, 2003. – 165 с.

        13. Левенець В. В. Психолого-педагогічні аспекти спілкування вчителя з батьками обдарованих дітей [Електронний ресурс] / В. В. Левенець // Матер. Всеукр. науково-практ. конфер. ”Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти“ [м. Рівне, 22–23.11.2007 р.]. – Режим доступу : http://www.roippo.rivne.com/ .

        14. Левитес Д. Г. Автодидактика: теория и практика конструирования собственных технологий обучения / Д. Г. Левитес. – Москва–Воронеж : НТК-ЛСК, 2004. – 320 с.

        15. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев – М. : Смысл-Академия, 2004. – 352 с.

        16. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. – М. : Просвещение, 1996. – 123 с.

        17. Набока Л. Я. Особливості навчання дорослих з погляду педагогічної технології / Л. Я. Набока // Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – № 1. – С. 49–51.

        18. Панок В. Г. Психологія життєвого шляху особистості : [монографія] / В. Г. Панок, Г. В. Рудь. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 280 с.

        19. Сень Л. В. Формування компетентності здоров’язбереження у майбутніх педагогів / Л. В. Сень // Професійні компетенції та компетентності вчителя : зб. наук. праць за матер. регіональн. наук.-практ. семін. 28–29 листоп. 2006 р. / Тернопільский націон. пед. університет ім. В. Гнатюка. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. – С. 14–16.

        20. Сластенин В. А. Рефлексивная культура и профессионализм учителя (на базе формирования у будущих педагогов в пед. ВУЗе) / В. А. Сластенин // Педагогическое образование и наука. – 2005. – № 3. – С. 37–42.

        21. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. шк., 1984. – 292 с.

        22. Тригубець Г. Є. Розвиток мотиваційної складової психологічної готовності педагогів до роботи із творчо обдарованими [Електронний ресурс] / Г. Є. Тригубець // Матер. Всеукр. науково-практ. конфер. ”Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти“ [м. Рівне, 22–23.11.2007 р.]. – Режим доступу : http://www.roippo.rivne.com/ .

        23. Устинова Н. Технологічні особливості розвитку творчого потенціалу вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти / Н. Устинова. – Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – № 1. – С. 37–40.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал