Вісник дніпропетровського університету імені альфреда нобеля. Серія «філологічні науки». 2016. №1 (11)



Скачати 108.22 Kb.

Дата конвертації03.03.2017
Розмір108.22 Kb.

ISSN Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.

Серія ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. 2016. № 1 (11)
194
УДК 81’371
Л.В. ДРОБАХА,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри германської і слов’янської філології та зарубіжної літератури
Вінницького державного педагогічного університету
імені Михайла Коцюбинського
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ВЖИВАННЯ НАЗВ ПРИРОДНИХ
ЯВИЩ У РОЗМОВНІЙ МОВІ
У статті розглядаються питання, пов’язані зі специфікою світосприйняття різних етносів. Шля-
і специфікою світосприйняття різних етносів. Шля-
. Шля-
Шля- хом зіставного аналізу досліджено особливості вживання назв природних явищу cтійких виразах та переносних значеннях в українській, німецькій, англійській та французькій мовах. Виявлено спіль- німецькій, англійській та французькій мовах. Виявлено спіль-
ій, англійській та французькій мовах. Виявлено спіль-
, англійській та французькій мовах. Виявлено спіль-
ій та французькій мовах. Виявлено спіль- та французькій мовах. Виявлено спіль- французькій мовах. Виявлено спіль- кій мовах. Виявлено спіль-
ій мовах. Виявлено спіль- мовах. Виявлено спіль- ах. Виявлено спіль-
. Виявлено спіль- о спільні та національно-специфічні особливості вживання лексичних одиниць і здійснено їхній кількісний аналізу зіставному аспектів аналізованих мовах.
Ключові слова� зіставний аналіз, природне явище, стійкі вирази, національне
світосприйняття.
Н
а сучасному етапі з метою вивчення мовних картин світу дослідження семантики охоплюють різні лексико-семантичні групи, серед яких, наприклад, фігурують назви флори та фауни. В українській та англійській мовах на основі компонентного і фреймового аналізу зіставлено назви тварину переносному значенні (Г.Л. Кривен- ко). В українській, англійській та німецькій мовах проведено контраcтивний етнопсихолінг- cтивний етнопсихолінг- тивний етнопсихолінг- вістичний аналіз семантики фітонімів (І.Є. Подолян, вивчено семантику найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах у стандартній мові, сленгу та галузі термінології (О.В. Материнська. Поряд з дослідженням семантичного континууму лексичних одиниць у центрі уваги лінгвістів знаходиться вивчення їхніх порівнянь та метафоричних значень. Зокрема в українській та англійській мовах зіставлено семантику антропоцентричних метафор та порівнянь (С.В. Талько), проведено зіставний аналіз когнітивно- семантичного та функціонального потенціалу метафор стихій (Н.В. Чендей). Традиційно в контексті міркування про мовну картину світу обговорюються, звичайно ж, передусім питання, що пов’язані з лексичною семантикою. Саме план змісту лексики слугує матеріалом для відшукування і подальшого обґрунтування специфічних рис національного світосприйняття, національного способу мислення [3, с. 101]. Актуальність нашого дослідження вбачаємо у детальному аналізі вживання назв природних феноменів в українській, німецькій, англійській та французькій мовах, семантика яких ще недостатньо вивчалася у зіставному плані.
Мета цієї статті – дослідити та виявити спільні і розбіжні особливості вживання назв природних явищу розмовній мові в зіставному аспекті для поглиблення вчення промов- ні картини світу.
Спільні особливості вживання аналізованих лексичних одиниць у зіставлюваних мо�
вах. Аналізуючи широкий спектр вживання назв природних явищ, окремим аспектом можна виділити їхнє вживання у мовленні українців, німців, англійців та французів. У досліджуваному фрагменті дійсності відображено, зокрема, ставлення представників різних етносів до певної ситуації, їхній настрій, особливості ментального континууму, які їм притаманні і закріплені у відповідних значеннях аналізованих лексичних одиниць.
Л.В. Дробаха, 2016

ISSN Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.

Серія ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. 2016. № 1 (11)
195
Спочатку розглянемо випадки вживання аналізованих назву стійких виразах, які мають спільні риси в зіставлюваних мовах. Зокрема назва вітер вживається в таких спільних значеннях:
укр. вітер піти по вітру за вітром] – перен. піти розсипатися, розлетітися прахом
[7] – фр. vent jeter qch au vent викинути на вітер [7]�
укр. вітер Звідки вітер віє – від кого йде думка, погляді т. ін.� Куди вітер віє (дме): а) у чому, власне, справа [6, І, с. 687] – нім. Wind �issen, �oher der Wind �eht – знати зметикувати звідки вітер дме [7] – англ. wind to see ho� the �ind �lo�s – бачити, куди вітер віє якою є загальна думка, умонастрій� як складеться ситуація) [7]�
укр. вітер Куди вітер віє (дме): б) про непослідовність у чиїй-небудь поведінці, думках, політиці [6, І, с. 687] – англ. wind ho� the �ind �lo�s – куди вітер віє [7] – фр. vent aller
où le vent vous pousse – іти навмання [7]�
укр. вітер Яким вітром (якими вітрами) [занесло]? – яким способом, з якої причини, з якою метою з’явився (з’явилися), яка потреба привела [6, І, с. 687] – фр. vent quel �on
vent vous amène? розм. яким вітром вас занесло яким вітром
[7]�
нім. Wind Wind von kriegen [�ekommen] – розм. розвідати, дізнатися, довідатися –
фр. vent avoir vent de... – дізнатися, розвідати, прочути, il a eu vent de notre arrivée – він дізнався про наш приїзд, n’avoir ni vent ni nouvelle de qn – нічого не знати про когось, on n’a ni
vent ni nouvelle de lui – про нього ні слуху ні духу [7]�
англ. wind to take / have / get / gain the �ind of sm�. – почути когось [7] – фр. vent
prendre le vent, avoir le vent – нюхати, обнюхуватм, почути� le ne� au vent – чути звіра (про собаку) Назва дощу в германських мовах вживається однаково у виразі
нім. Regen vor dem Regen unters Dach kommen – в останню мить уникнути небезпеки
[7] – англ. rain get out of the rain (get out of the rain (go in �hen it rains; keep out of the rain) уникнути неприємностей Усне мовлення людини завжди супроводжується емоційним забарвленням. Якщо навіть емоція інтонаційно не вирізняється, то по слову чи певному стійкому виразу можна легко зрозуміти емоційний стан людини, її настрій та ставлення до конкретної ситуації. Наприклад, виражаючи своє незадоволення, українці, німці, англійці та французи одностайно вживають при цьому назву грім:
укр. грім Грім би тебе (його, її, їх) вдарив (побив) – уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь [7] – нім. Donner Donner und Blit�!, Donner und
Doria!, Donner und Hagel!, Donner und Teufel! – фам. матері його ковінька [7] – англ. thunder
4) розм. матері його ковінька, дідько, Go to thunder! – Йди до біса [7] – фр. tonnerre sang et
tonnerre! ≈ бий мене сила Божа
!� mille tonnerres!, tonnerre (de Brest)! – матері його ковінька матері його ковінька Виявляємо у розмовній мові вживання також назв дощ і сніг у таких спільних значеннях
нім. Regen vom Regen in die Traufe kommen (aus einer unangenehmen Lage in eine noch schlimmere geraten) – розм. попасти з дощу та під ринву [7] – фр. pluie se jeter dans l’eau
de peur de la pluie (se jeter [или se mettre] dans l’eau de peur de la pluie [или de peur de se
mouiller]) кинутися у річку, щоб сховатися від дощу попасти з дощу та під ринву [7]�
укр. сніг Було (буде, є) стільки користі (потіхи і т. ін.), як з (із) торішнього снігу –
зовсім не було, не буде, немає користі, потіхи тощо� Потрібний (потрібен, як торішній
сніг ірон. лайл.
зовсім непотрібний
[6, ІХ, с. 423] – нім. Schnee Schnee von gestern sein (nicht mehr aktuell sein) розм. більше не бути актуальним, злободенним� застаріти [7] – фр. neige
neige d’antan ірон. торішній сніг, il en faut autant qu’il faut de pelotes de neige à chauffer un
four це абсолютно даремно як мрецю припарки [7].
Розбіжні особливості вживання аналізованих лексичних одиниць у зіставлюваних
мовах. Ставлення людини до оточуючих та до подій, що відбуваються, має як спільні закономірності вираження в зіставлюваних мовах, про що свідчать вищенаведені приклади, такі розбіжні характеристики. Погоджуємося з В. Шаховським, який зазначає, що людина і її емоції, з одного бокує частиною самої об’єктивної дійсності, тобто відображуваними об’єктами реальної картини світу, аз іншого – беруть участь у формуванні мовної картини

ISSN Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.

Серія ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. 2016. № 1 (11)
196
світу: людина як активний відображуючий суб’єкт, мова як засіб відображення, емоції людини як одна з форм відображення об’єктивної дійсності [4, с. Вживання аналізованих назву розбіжних значеннях розкриває ментальний континуум різних етносів, вданому випадку, у мовленні.
Наприклад, у французькій мові деякі аналізовані назви виявляють свої специфічні вживання у стійких виразах типу фр. tonnerre au tonnerre de Dieu (au tonnerre de Dieu(x)) – розм. дуже далеко, attirer
le tonnerre накликати біду, приносити нещастя [7]
фр. orage conjurer l’orage (conjurer [или détourner] l’orage) – відвести грозу, запобігти небезпеці, laisser passer l’orage – перечекати бурю, почекати [7]
фр. neige partir pour la neige – відправитися вгори для занять спортом,
laisser tom�er la neige – розм. не звертати уваги, �attre la neige (�attre la [или les]
neige(s)) – протоптувати стежку в снігу, vendre de la neige – пропонувати житло любителям зимового спорту, monter le �lanc en neige ≈ підбадьорити, підняти дух Зіставимо відповідники, які в різних мовах мають розбіжні семантичні особливості вживання. Порівняймо
укр. хмара вживається у виразах Наганяти (нагонити, нагнати) чорну хмару – викликати смуток, псувати настрій кому-небудь, Збираються (збиралися, зібралися) чорні хмари. Нависають (нависли, скупчуються, скупчилися і т. ін.) хмари над ким-чим [6, ХІ, с. 93]�
нім. Wolke in die Wolken erhe�en – підносити до небес [7]�
англ. cloud to �lo� a cloud – палити, to �e under a cloud of suspicion – бути під підозрою викликати відчуженість, прохолода у відносинах That quarrel cast a
cloud on their relations. – Після цієї сварки їх відносини стали натягнутими, �ait till the clouds
roll �y чекати, доки розійдуться хмари»� вичікувати більш сприятливого моменту Незважаючи на різноманітні значення, можна здогадатися про їхній зміст, оскільки дослівний переклад дозволяє уявити на основі прямого значення хмари також і переносний смисл. Атракторами живої природної мови є мовні (тобто узуалізовані) значення, застиглі комунікативні смисли. Оскільки в індивідуальній мовленнєвій діяльності індивід оперує значною кількістю особистісних комунікативних смислів континуального характеру, то відпрацьовані системно-мовні значення нівелюють нерозуміння у спілкуванні [1, с. Порівняймо,
нім. Wind вживається в значеннях:
viel Wind �egen einer Sache machen – розм. здійняти галас через навколо, Wind vorm�
vorm�
vorm�
achenрозм. задурювати голову� вводити в оману, (Warnungen) in den Wind schlagen – залишити поза увагою ігнорувати (застереження, den Wind aus den segeln nehmen – позбавити можливості діяти, паралізувати чиюсь діяльність, sich den Wind um die Nase �ehen las�
den Wind um die Nase �ehen las�
den Wind um die Nase �ehen las�
Wind um die Nase �ehen las�
Wind um die Nase �ehen las�
um die Nase �ehen las�
um die Nase �ehen las�
die Nase �ehen las�
die Nase �ehen las�
Nase �ehen las�
Nase �ehen las�
�ehen las�
�ehen las�
las�
las�
sen – побачити світ, поїздити по світу, випробувати спочатку самому (що означає життя, набратися життєвого досвіду [7]�
англ. wind: there is smth. in the �ind – ходять якісь чутки, to fling [to cast] to the �inds – відкинути (розсудливість тощо, to get �ind – ставати відомим, поширюватися, �ithin �ind
of sm�. / smth. – на близькій відстані від когось, чогось, to recover one’s �ind – віддихатися віднайти друге дихання, to raise the �ind – раздобути необхідні) гроші, to sail close to the �ind (to sail near to the �ind) 2) бути на межі небезпеки позбавити когось впевненості, збентежити або розчарувати фр. vent: avoir le vent en poupe [dans le dos] – 1) йти з попутним вітром, le vent est à
l'optimisme – справа йде на краще, selon le vent – зважаючи на обставини, le vent tourne – обставини змінюються, le ne� au vent – задерши носа, видивлятися в різні боки, se dissiper
comme fumée au vent – розсіятися, розвіятися як дим� закінчитися нічим, avoir �on vent – йти за вітром, être logé aux quatre vents – розм. мешкати у приміщенні, де віє з усіх сторін, мешкати в розбитій хатині, lancer aux quatre vents (lancer aux quatre vents [jeter à tous les vents]) – розвіяти за вітром, selon le vent, la voile – по вітру і вітрила, n’avoir ni vent ni nouvelle de ...
(n’avoir ni vent ni nouvelle de ... [n’avoir ni vent ni voie de ...]) – заст. нічого не знати про ..., être
vent dessus, vent dedans – попасти у штиль� застрягнути, mettre au vent – вийняти, витягнути,
prendre son vent – прост. віддихатися, ne pas savoir de quel côté le vent va tourner – не знати

ISSN Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.

Серія ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. 2016. № 1 (11)
197
звідки повіє вітер, se taper du vent – годуватися повітрям, quelque vent qu’il vente – щоб не трапилось, toutes les dents au vent – на все горло, avoir l’oreille au vent – насторожуватися, прислухатися, бути насторожі, jeter la plume au vent – кидати жереб, sentir le vent du �oulet – ледве, дивом уникнути небезпеки В англійській та французькій мовах виявляємо таке розбіжне вживання відповідників. Зокрема
англ. whirlwind reap the �hirl�ind «пожати бурю, поплатитися за свої дії [7] та фр.
tourbillon être dans le tour�illon обертатися в життєвому вирі [7]�
англ. rain to make / produce rain – проливати потоки, rain or shine 1) за будь-якої погоди 2) щоб там не було� за будь-яких обставин [7] та фр. pluie causer de la pluie et du
�eau temps (causer [или parler] de la pluie et du �eau temps) – розм. говорити про погоду, про дрібниці [7]�
англ. hail �here do you hail from?розм. звідки виродом в межах чутності знаходитися в межах чутності, out of hail за межами чутності [7] та
фр. grêle jeter de la grêle – арго злословити, розпускати плітки, обмовляти [7].
Вживання назв природних явищу розбіжних значеннях в емоційно забарвлених стій�
ких виразах. Цікавими є випадки вживання назв природних явищ зіставлюваних мову розбіжних значеннях, які стосуються емотивної сторони висловлювання з національними особливостями менталітету типу нім. Hagel Donner und Hagel!, alle Hagel! – матері його ковінька фр.
pluie ne pas être né [tom�é] de la dernière pluieрозм. не вчора народитися [7]. Але сприйняте одночасно як вказівка на відомий предметі разом з тим як вказівка на емоцію слово може піддаватися двоякій зміні. Часом експресивна сторона слова настільки висувається вперед, що вона заслоняє його значення. Слово позбавляється значення, воно уподібнюється вигуку, стає криком гніву, радості, болю. Емоційне забарвлення, експресивність слова продовжує зберігати свою функцію – ознаки особливого умонастрою мовця – і відповідно тлумачиться тим, хто сприймає [5, с. Отже, порівняємо відповідники з розбіжними значеннями, в яких українці, німці, англійці та французи виражають своє ставлення до ситуації
укр. вітер Пішло (піде) з (за) вітром – пропало (пропаде, Шукати (ловити і т. ін.)
вітра в полі – даремно шукати кого, що-небудь [6, І, с. 687] та
нім. Wind hier �eht ein anderer Wind – перен. тут панує інший настрій інша атмосфера це ллє воду на його млин, alle diese Freundschaft s�e�eigun�
diese Freundschaft s�e�eigun�
diese Freundschaft s�e�eigun�
Freundschaft s�e�eigun�
Freundschafts�e�eigun�
gen sind nur Wind – всі ці виявлення дружби – тільки пусті слова [7] та
англ. wind You’re just �asting �ind. – Ти тільки даремно витрачаєш дихання, Changes
are in the �ind. – Ось-ось відбудуться зміни, to put the �ind up sm�. брит. розм., налякати когось
Скажи, що якщо він не заплатить, ти подасиш на нього в суд, це його пристрашить [7] та
фр. vent �on vent! – 1) бажаю успіху 2) розм. полотном дорога, du vent! – розм. прова- люй звідси, забирайся, si tu n’es pas content, tu n’as qu’à tourner ton derrière au vent – розм.
твоя думка, твої реакції нікого не цікавлять, qui entre en nef n’a pas vent à gré ≈ перший крок завжди важкий [7]�
укр. грім Грім би мене вдарив (побив Хай мене грім поб’є – уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, запевнення в ч-н [6, ІІ, с. 170] та
фр. tonnerre du tonnerre (de Dieu) – розм. чудовий� приголомшливий, (c’est) du ton�
c’est) du ton�
’est) du ton�
est) du ton�
) du ton�
du ton�
ton�
ton�
nerre – чудово, пречудово, aller du tonnerre (aller [или marcher] du [или le] tonnerre) йти чудово, йти як по маслу [7]�
нім. Blitz pot� Blit�! – матері його ковінька, грім і блискавка [7] та
фр. orage il y a de l’orage dans l’air (il y a de l’orage dans l’air [или dans le temps]) бути грозі, атмосфера розпікається [7]�
укр. хмара 4) тільки одн. перен., Уживається для вираження якого-небудь стану, настрою людини (тривоги, суму, задуми і т. ін.) [7] та
нім. Wolke das ist ‘ne Wolke! berl. salopp (вираження здивування, визнання das ist großartig) це чудово [7]�
укр. сніг Боятися, як торішнього снігу – зовсім не боятися,
Як сніг на голову – зненацька, несподівано, раптово [6, ІХ, ста Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.


Серія ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. 2016. № 1 (11)
198
нім. Schnee und �enn der gan�e Schnee ver�rennt, die Asche �lei�t uns doch – щоб там не трапилося, дещо нам залишиться [7] та
фр. neige on ne voit cygne noir ni nulle neige noire – чорного снігу не буває [7].
Спільне та розбіжне вживання назв природних явищу переносних значеннях при по�
значенні предметів і абстрактних понять. Вивчаючи через семантику слів мовні картини світу, виникає можливість помітити і в рідній мові та культурі ті специфічні риси світосприйняття та традиції, які представники певного етносу отримують як своє духовне надбання і плекають протягом життя. Якщо проаналізувати переносні значення, в яких вживаються назви природних явищ, то слід зауважити, що переважна їх більшість вживається для позначення певних характеристик та явищ порівняно з позначенням предметів.
Спільні переносні значення мають наступні відповідники укр. гроза || Сильні душевні переживання [7] – фр. orage 3)перен. біда, нещастя сильне переживання, потрясіння [7]�
укр. хмара перен. небезпека, нещастя, біда, що насуваються, загрожують кому- небудь [7] – англ. cloud a cloud in one’s sky (a cloud in one’s sky (a cloud on one’s happiness) хмарка, що затьмарює чиєсь щастя� a cloud on the hori�on хмарка на горизонті, щось загрозливе, що затьмарює щастя, благополуччя і т.п. [7]�
нім. Schnee Eier �u Schnee schlagen – кул. взбивати білки [7] – фр. neige �attre en
neige – взбивати (білки) [7]. Можна погодитися з думкою, що дослідження семантичних змін показує в першу чергу, що відхилені і абстрактні значення виростають, як правило, збільш конкретних [2, с. 470], про що свідчать наведені приклади. І своїм великим різноманіттям вирізняються приклади, де аналізовані лексичні одиниці виявляють специфічні розбіжні значення. Наприклад укр. блискавка 2. перен., розм. Невелика стінна газета, що виходить зразу ж після якої-небудь важливої події з метою її висвітлення [6, І, с. 199] та
фр. foudre foudres d’éloquence 1) блискавки (стріли) красномовства 2) поет. гармати, артилерія [7]�
укр. вітер Вітром підбитий (підшитий): а) про благенький одяг [6, І, с. 687] та
англ. wind �et�een �ind and �ater – найуразливіше місце, the �inds of revolution – революційні настрої� революційні тенденції, to �e in the �ind витати, носитися у повітрі (про перші ознаки того, що ось-ось повинно відбутися, gone �ith the �ind зниклий безвісти
«Gone with the Wind» – Віднесені вітром (назва роману Маргарет Мітчелл з однойменного кінофильму) [7] та
фр. vent �rasser [remuer] du vent 2) рух повітря, du vent – розм. перен. пусте� брехня,
c’est du vent, ce n’est que du vent – це все пусте, пусті обіцянки, en plein vent – на відкритому повітрі, під відкритим небом� на вітрі, tourner à tout vent comme une girouette бути флюгером� дивитися, куди вітер віє, cela lui ressem�le comme à un moulin à vent це зовсім несхоже (про нерозумне порівняння, à l’om�re du vent в захищеному від вітру місці) на всіх вітрилах 2) в усьому блиску, розпустивши хвіст,
pour du vent на вітер, selon le vent розм. дивлячись на обставини, autant en emporte le vent
1) без усілякого эфекту, результату як об стіну горох 2) розвіялось на вітрі як димне залишаючи сліду, зникаючи безслідно, les vents sont au conseil мор. розм. вітри нараді про безвітря, feuille que le vent emporte як лист, що відноситься вітром (бібл.), mettre
flam�erge au vent (mettre [или tirer] flam�erge au vent) 1) оголити шпагу (фламберж – назва меча Рено де Монтобана, одного з персонажів середньовічного героїчного епосу) 2) зайняти загрозливу позицію [7]�
укр. хмара Хмара хмарою: а) дуже багато� безліч [6, ХІ, с. 93] та
англ. cloud a cloud on one’s �ro� (a cloud on (или upon) one’s �ro�) похмурий, понурий вид, a little cloud no �igger than a man’s hand хмарка завбільшки з долоню, провісник нещастя, біди, лиха прикмета, under a cloud 1) в тяжкому станів немилості, в опалі, 3) під підозрою [7]�
укр. сніг До білого снігу – дуже довготривалий час, До глибокого снігу – до глибокої зими, До першого снігу – до початку зими [7] та
фр. neige ne pas durer plus que les neiges d’avril бути недовговічним,
faire �oule de neige (faire (la) �oule [или pelote] de neige) наростати, рости як сніговий ком [7]�

ISSN Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.

Серія ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. 2016. № 1 (11)
199
укр. гроза 2) перев. мн., перен. Бурхливі події, що відбуваються в суспільстві [7]�
укр. дощ Курячий (сліпий) дощ – короткочасний дощу сонячний день Дощ, як звід iiраi – великий, сильний дощ, Золотий дощ – великі несподівані прибутки [6, ІІ, с. 402]�
фр. tonnerre être fait comme un coup de tonnerre – весь перекошений, погано покро-
єний, безформний, de tonnerre de Dieu – розм. жахливий, диявольський, du tonnerre (du
tonnerre (de Dieu)) – розм. разючий, приголомшливий, класний Отже, проведений зіставний аналіз 127 стійких виразів з назвами природних явищ виявив, що майже половина з них (47%) належить французькій мові, англійській належить
22%, німецькій – 18%, українській – 13%. Стійкі вирази зі спільною семантикою (32%) поступаються кількістю виразам з розбіжною семантикою (68%), в яких висловлювання отримують свій національний колорит та демонструють специфічні мовленнєві ставлення представників різних етносів до певної ситуації. Наприклад, якщо українці вживають хмара для вираження якого-небудь стану, настрою людини (тривоги, суму, задуми і т. ін.), то для німців
(вираження здивування, визнання das ist großartig) це чудово Серед проаналізованих переносних значень, в яких вживаються назви природних явищу наведених прикладах виявляємо, що більшість з них отримує функцію для надання характеристики певному предмету чи явищу типу укр. вітер Вітром підбитий (під�
шитий): а) про благенький одяг� англ. wind the �inds of revolution – революційні настрої�
фр. tonnerre être fait comme un coup de tonnerre – увесь перекошений, погано покроєний тощо. Яків стійких виразах, в переносних значеннях порівняно зі спільними (16%) домінували саме розбіжні (84%), що відображають національний менталітет. Перспективою подальшого дослідження є вивчення вживання назв природних явищ для характеристики людини та її поведінки.
Cписок використаних джерел
1. Бацевич Ф. Духовна синергетика рідної мови. Лінгвофілософські нариси монографія Ф. Бацевич. – К Академія, 2009. – 192 с. Блумфилд Л. Язык / Леонард Блумфилд. – Изд. е. – М ЛИБРОКОМ, 2010. – 608 с. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталите- тов: учеб. пособие для студ. вузов / О.А. Корнилов. – е изд. испр. – М КДУ, 2011. – 350 с. Шаховский ВИ. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / ВИ. Шаховский. – Изд. е. – М Книжный дом «Либроком», 2009. – 208 с.
5. Шор Р.О. Язык и общество / Р.О. Шор. – Изд. е, испр. и доп. – М ЛИБРОКОМ,
2011. – 160 с.
6. Словник української мовив тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства� за ред. І. К.
Білодіда. – К Наукова думка, 1970–1980.
7. ABB�� Lingvo 12 Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.lingvo.ua/uk Останнє звернення 12.03.2016).
References
1. Batsevych, F. Dukhovna synerhetyka ridnoyi movy. Linhvofi losofs’ki narysy� monohrafi �
synerhetyka ridnoyi movy. Linhvofi losofs’ki narysy� monohrafi �
synerhetyka ridnoyi movy. Linhvofi losofs’ki narysy� monohrafi �
ridnoyi movy. Linhvofi losofs’ki narysy� monohrafi �
ridnoyi movy. Linhvofi losofs’ki narysy� monohrafi �
movy. Linhvofi losofs’ki narysy� monohrafi �
movy. Linhvofi losofs’ki narysy� monohrafi �
. Linhvofi losofs’ki narysy� monohrafi �
Linhvofilosofs’ki narysy� monohrafi �
’ki narysy� monohrafi �
ki narysy� monohrafi �
narysy� monohrafi �
narysy� monohrafi �
� monohrafi �
monohrafi�
ya [Spiritual synergy of natural language. Linguo-philosophical drafts: treatise]. Kyiv, Akademiya
Publ., 2009, 192 p.
2. Blumfyld, L. Ya�yk [Language]. Moscow, L�BROKOM Publ., 2010, 608 p.
3. Kornylov, О.А. Ya�ykovye kartiny mira kak proi�vodnye nacionalnyh mentalitetov [World’s language pictures as derivatives of national mentalities]. Moscow, К Publ., 2011, 350 p.
4. Shakhovskyy, V.�. �ategori�aciya emociy v leksiko�semanticheskoy sisteme ya�yka [Cat- egorization of emotions in a lexico-semantic system of language]. Moscow, Bookshop «Lybro- kom» Publ., 2009, 208 p.
5. Shor, О. (2011). Ya�yk i o�schestvo [Language and society]. Moscow, L�BROKOM Publ.,
2011, 160 p.
6. Bilodid, I.K. (ed.). Slovnyk ukrayins’koyi У 11 т. [Ukrainian dictionary: In 11 vol.].
Kyiv, Naukova dumka Publ., 1970-1980, vol. 1-11.
7. ABB�� Lingvo 12. Available at: http://www.lingvo.ua/uk (Accessed 12 March 2016).

ISSN Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.

Серія ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. 2016. № 1 (11)
200
В статье рассматриваются вопросы, связанные со спецификой мировосприятия разных этно- статье рассматриваются вопросы, связанные со спецификой мировосприятия разных этно- статье рассматриваются вопросы, связанные со спецификой мировосприятия разных этно- рассматриваются вопросы, связанные со спецификой мировосприятия разных этно- рассматриваются вопросы, связанные со спецификой мировосприятия разных этно- вопросы, связанные со спецификой мировосприятия разных этно- вопросы, связанные со спецификой мировосприятия разных этно-
, связанные со спецификой мировосприятия разных этно- связанные со спецификой мировосприятия разных этно- со спецификой мировосприятия разных этно- со спецификой мировосприятия разных этно- спецификой мировосприятия разных этно- спецификой мировосприятия разных этно- мировосприятия разных этно- мировосприятия разных этно- разных этно- разных этно- этно- этно- сов. Путем сопоставительного анализа исследованы особенности употребления названий природ-
. Путем сопоставительного анализа исследованы особенности употребления названий природ-
Путем сопоставительного анализа исследованы особенности употребления названий природ- сопоставительного анализа исследованы особенности употребления названий природ- сопоставительного анализа исследованы особенности употребления названий природ- ных явлений в устойчивых выражениях и переносных значениях в украинском, немецком, англий- ском и французском языках. Обнаружены общие и национально-специфические особенности упо- е и национально-специфические особенности упо- и национально-специфические особенности упо- требления лексических единиц и проведених количественный анализ в сопоставительном аспекте в анализируемых языках.
Ключевые слова� сопоставительный анализ, природное явление, устойчивые выражения, на�
циональное мировосприятие.
The article deals with the questions of the perception of the world specificity of different nations.
The features of the usage of the natural phenomena’ names in the fixed expressions and the figurative senses in Ukrainian, German, English and French by the comparative analysis are analysed. There have been found common and specific peculiarities of the usage of the lexical units and their quantitative analysis in comparative aspect in the analysed languages is carried out.
�ey �ords� comparative analysis, a natural phenomenon,

fixed expressions, the national perception
of the �orld.
Одержано 28.01.2016.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал