Віра чорноус, кандидат педагогічних наук



Скачати 72.19 Kb.

Дата конвертації01.01.2017
Розмір72.19 Kb.

УДК 378.147 Віра ЧОРНОУС,
кандидат педагогічних наук, викладач
Рівненського економіко-гуманітарного
та інженерного коледжу
КРЕАТИВНЕ МИСЛЕННЯ У ТВОРЧИХ ПОШУКАХ ОСОБИСТОСТІ:
ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

У статті йдеться про основні підходи до проблеми креативного
мислення у вітчизняній та зарубіжній науці. Аналізуються основні поняття
креативності: природа виникнення, структурні компоненти, фактори впливу,
взаємозв’язок з інтелектом та іншими властивостями людини; вказуються
основні шляхи та засоби її розвитку у творчих пошуках особистості.
Ключові слова: креативне мислення, природа мислення, творча
особистість, основні шляхи розвитку, творчий процес.

В статье идет речь об основных подходах к проблеме креативного
мышления в отечественной и зарубежной науке. Анализируются основные
понятия креативности: природа возникновения, структурные компоненты,
факторы влияния, взаимосвязь с интеллектом и другими свойствами человека;
указываются основные пути и средства ее развития в творческих поисках
личности.
Ключевые слова: креативное мышление, природа мышления, творческая
личность, основные пути развития, творческий процесс.

The basic approaches to the problem of the creative thinking in home and
foreign science are described in the article. The basic concepts of creativity are
analysed: nature of origin, structural components, factors of influence,
intercommunication with an intellect and other properties of man and it is indicated
on basic ways and facilities of its development in search creative personality.
Key words: creative thinking, nature of thinking, creative personality, main
approaches of development, creative process.
Постановка проблеми. Необхідність вирішення глобальних проблем, що постають перед нашою державою протягом третього тисячоліття, вимагає високого рівня освіти, зростання інтелектуального та духовного потенціалу нації, формування нової генерації національно-свідомої інтелігенції, яка буде здатна навчати і виховувати майбутнє молоде покоління. На сучасному етапі розвитку суспільства, який позначений перетвореннями в системі освіти
України, а також інтеграцією до світового освітнього простору, проблема творчої діяльності педагога початкової школи є однією із найбільш актуальних.
Освіченість, інтелект, духовність, моральне здоров’я, творчий потенціал, професіоналізм стають сьогодні і визначальними умовами успіху людини зокрема, і передумовою прогресу суспільства загалом.

Сучасне соціальне замовлення висуває нові вимоги до педагогічних кадрів, адже сприяти формуванню креативного мислення особистості може лише той учитель, який сам є творчою особистістю. До вчителя початкової ланки сьогодення ставить нові вимоги – оновлення національної школи, підвищення якості професійної підготовки майбутнього педагога, розвиток його творчих здібностей.
Актуальність проблеми формування креативного мислення особистості зумовлена тим, що притаманна нашому часу динаміка технологічного і соціального прогресу вимагає від людини умінь швидко адаптуватися до професійної діяльності, змінювати і вдосконалювати її на основі самостійного набуття знань, знаходити шляхи розв’язання професійних і соціальних завдань у будь-яких ситуаціях.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідники відзначають, що розвиток творчого мислення є складовою професійного становлення особистості майбутнього фахівця, у процесі якого воно набуває ознак, що є характерними для певної професії та набуття фахової компетентності. Аналіз досліджень і публікацій з даної проблеми свідчить про те, що креативність як характеристика особистості сучасного фахівця дістала психологічне обґрунтування у працях Д. Богоявленської, Л. Виготського, Г. Костюка,
Я. Пономарьова, С. Рубінштейна та ін. Г. Айзенк, А. Коваленко та Р. Стернберг вважають креативне мислення характеристикою інтелектуальної сфери, тоді як
Я. Пономарьов, В. Петровський відокремлюють креативність від інтелекту, відносять її до самостійної та незалежної форми психічної активності.
Педагогічні дослідження Н. Гузій, Дж. Гілфорда, С. Сисоєвої, П. Торренса та ін. дають підставу вважати, що визначальною якістю творчої особистості є креативність – важлива характеристика діяльності, її умова та результат.
Незважаючи на розбіжності у поглядах авторів на проблему креативного мислення, майже кожен із них пов’язує цей феномен зі здатністю людини продуктивно діяти в нестандартних ситуаціях та з можливістю створювати нові й оригінальні ідеї.
Мета статті полягає у визначенні сутності понять «креативне мислення» та «творче мислення», розгляді форм прояву креативності, аналізі підходів до її розвитку та значенні креативності у творчих пошуках особистості.
Виклад основного матеріалу. Креативна особистість – це особистість, яка має внутрішні передумови, що забезпечують творчу і пошукову активність та дослідницьку поведінку. Отже, особистість можна назвати креативною, якщо вона здатна до актуалізації творчого потенціалу в різних видах життєдіяльності.
На думку Я. Пономарьова, сутність креативного мислення як психологічної властивості зводиться до інтелектуальної активності й чутливості (сензитивності) до побічних продуктів власної діяльності. Творча людина бачить побічні результати, які є творінням нового, а нетворча – лише результати досягнення мети, вона не помічає новизни [3].
С. Сисоєва виділяє такі ознаки креативності: високий рівень соціальної та моральної свідомості; пошуковий стиль мислення; розвинені інтелектуально- логічні здібності; творча фантазія, уява; специфічні особисті якості

(наполегливість, готовність до ризику, самостійність, ентузіазм) [4]. З огляду на вищевикладене можемо виокремити ознаки креативності: здатність до сприйняття недоліків, прогалин у знаннях; прагнення досягти найбільшої результативності; нетрадиційне, оригінальне мислення; нетрадиційний спосіб вирішення нових проблемних завдань; пошуково-перетворювальна активність.
На сьогодні вивчення явища креативності залишається актуальною проблемою, що зумовлюється наявністю наукових досліджень щодо сутності цього поняття.
Суть креативності як психологічної властивості полягає в інтелектуальній активності й чутливості до побічних продуктів діяльності. Творча особистість бачить результати, що становлять принципову новизну, а нетворча – лише результати, які стосуються досягнення мети [1, с. 212]. Отже, креативність – це творчі здібності індивіда, здатність нестандартного бачення стандартної ситуації, пошук оригінального, неповторного рішення.
Український педагог А. Сологуб, автор концепції креативної освіти, підкреслював, що для духовно багатої, соціально активної, фізично розвиненої творчої особистості впровадження креативної педагогічної системи є необхідною умовою для її створення. Креативна освіта передбачає творчість студентів через їх особисту участь в активних дослідженнях, що забезпечують здобуття суб’єктом нових знань. Учений встановив відмінність між креативним
і розвиваючим навчанням, яка полягає в тому, що креативне навчання сприяє розвитку як інтелектуальних, так і творчих здібностей особистості, а розвиваюче – лише інтелектуальних. Автор виділяє важливі принципи креативної освіти (принцип системності, систематичності, діяльнісного підходу в навчанні) та визначає умови креативного навчально-виховного процесу [5, с.
18-19]:
- наявність ситуацій незавершеності та відкритості, жорстко регламентованих суперечностей;
- сприяння та заохочення численних запитань під час навчання;
- мотивація незалежності в поєднанні із відповідальністю;
- акцент на самостійних розробках, спостереженнях, відчуттях, узагальненнях, зіставленнях;
- усвідомлення мети пошуку і наявності пізнавального інтересу та базових знань;
- розкутість мислення та дій;
- переживання творчого стану: натхнення, осяяння, емоційної жвавості, психологічного комфорту;
- полілінгвістичний досвід, що формує різноманітний погляд на світ;
- увага до захоплень, інтересів, потреб учнів із боку педагогів, батьків та оточуючих.
Концепція креативності, що базується на тлумаченні останньої як універсальної пізнавальної творчої здібності, набула популярності після виходу робіт Дж. Гілфорда. В основі концепції, запропонованої цим науковцем, лежить принципове розмежування двох типів розумових операцій: конвергенції та дивергенції. Дж. Гілфорд вважав операцію дивергенції підґрунтям креативності, пояснював її як тип мислення, вектор руху якого є
різноспрямованим. Учений виділив визначальні параметри креативності: оригінальність як здатність продукувати віддалені асоціації, незвичайні відповіді; семантичну гнучкість як здатність виявляти найважливішу властивість об’єкта і визначати нові можливості його використання; образну адаптивну гнучкість як здатність змінювати форму стимулу так, щоб побачити в ньому нові ознаки і можливості для використання. Пізніше Дж. Гілфорд назвав шість параметрів креативності, зокрема здатність до виявлення і постановки проблем, генерування, продукування ідей, нестандартна відповідь на подразники, удосконалення шляхом додавання деталей, вирішення проблем,
їх аналіз та синтез [7].
Вивчення та діагностування креативності зарубіжними науковцями реалізовувалось у таких основних напрямках: особистісному (вплив на креативність особистісних рис) та пізнавальному (дія на креативність
інтелектуальних пізнавальних особливостей). Особистісні компоненти – сила,
Я-концепція, домінантність
(самостійність, сміливість, незалежність,
ігнорування соціальних умовностей і авторитетів), проникливість (точність, зібраність), радикалізм (гнучкість, експериментальне відношення до життєвих проблем, критичне ставлення до догм, терпимість до протиріч і незрозумілостей), незалежність. Інтелектуальний компонент трактовано як особливий тип інтелектуальних здібностей, що забезпечують успіх у творчій діяльності, та визначено як чутливість до проблем, легкість генерування ідей, гнучкість та оригінальність [6-9] тощо.
Погляд на креативність як універсальну рису особистості майбутнього вчителя передбачає визначення розуміння творчості. Так, І. Дичківська вважає, що творчість – це діяльність, яка на основі реорганізації наявного досвіду і формування знань породжує щось нове. Виявляється вона в різних рівнях. Для одного рівня творчості характерне використання наявних знань і розширення галузі їх застосування, на іншому – створюється новий підхід, що змінює усталений погляд на об’єкт або галузь знань [1, с. 212].
Певний інтерес для нашого дослідження становить позиція П. Горностая, який вважає, що креативність і творчість пов’язані з психічним та психологічним здоров’ям людини. З одного боку, креативність – це володіння особистісними ресурсами, використання потенціалу в розв’язанні
інтелектуальних та творчих проблем, а також вона є ознакою адаптивності особистості, тобто критерієм її гармонійності. З іншого боку, здорова особистість демонструє високі результати продуктивної діяльності, що втілюється в творчому відношенні до життя [2, с. 4].
Аналіз наукових досліджень зарубіжних та вітчизняних учених із проблем креативності дав підставу зробити висновок, що креативність слід розглядати як підґрунтя творчої активності людини, що необхідна для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості у різних видах життєдіяльності. Отже, з огляду на сказане вище, креативність є характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізовувати свій творчий потенціал
із власної ініціативи з вибором відповідних засобів. Крім того, креативність
можна тлумачити і як передумову будь-якої творчої діяльності, змотивованої прагненням індивідуума до самовираження та самоствердження.
Креативність – це вміле оперування людиною невичерпними можливостями свого мозку під час вирішення творчих завдань, а також застосування тих ресурсів, які у пересічних людей залишаються невикористаними. На нашу думку, креативність варто вважати однією з найважливіших умов педагогічної діяльності вчителя початкової школи, адже завдяки їй він може успішно вирішувати завдання навчально-виховного процесу. Крім того креативність учителя можна назвати вагомою ознакою його особистісного розвитку, а також умовою самореалізації, самовдосконалення та професійного зростання. З огляду на те, що вчитель у навчально-виховному процесі творить нову людину, навчально-виховний процес і самого себе в ньому, саме творчість є однією з найбільш суттєвих складових педагогічної майстерності вчителя, її об’єктивних характеристик.
Креативне мислення має велике значення у процесі дослідження чи будь- якої іншої праці людини, адже наскільки людина мислить нестандартно, настільки і буде високою, цікавою і потрібною її творча діяльність, тим більшу користь вона принесе суспільству. Творча особистість повинна поєднувати в собі різні якості: з однієї сторони, це генератор ідей, а з іншої – нестандартне мислення. Творчий розвиток загалом – це процес формування особистості, основою якого є продуктивна діяльність і який уможливлює створення якісно нових матеріальних та духовних цінностей суспільного значення. Творчий розвиток учнів зумовлюється їх загальною готовністю до активної життєтворчості та передбачає наявність і розвиток в особистості здібностей, мотивів, знань, умінь і навичок, завдяки яким створюється продукт, що вирізняється новизною, оригінальністю й унікальністю. Результат творчого розвитку учнів охоплює зовнішню (навчальний продукт) і внутрішню (імпульс до життєтворчості, саморозвитку, ставлення до світу) складові.
Загальноприйнятим є надання переваги створенню нового продукту, тоді як у навчальній діяльності творчий розвиток передбачає, перш за все, активізацію внутрішніх механізмів (психічних процесів).
Висновки і перспективи подальших досліджень. Розвиток креативності пов’язаний зі структурним і функціональним оновленням діяльності, перетворенням її на дещо нове, більш досконале, виявлене у нових результатах праці. Винятковість ролі особистості творчого вчителя ґрунтується на тому, що тільки такий педагог має потенціал для формування творчої особистості вихованця, може допомогти йому виявити творчі нахили та здібності, самоактуалізуватися.
Запорука розвитку креативності особистості – це процес зміни педагогічної діяльності, який полягає в оновленні цільових установок і технологій розв’язання завдань навчання і виховання майбутніх фахівців. Утім у вищому навчальному закладі повною мірою не використовують можливості більш ефективної підготовки педагогів, зокрема учителів початкових класів, що детермінує необхідність удосконалення наявної у сучасних ВНЗ системи підготовки педагогічних кадрів у контексті оволодіння ними педагогічними
технологіями формування творчої особистості. Проведене дослідження не є вичерпним у розробці даної проблеми. Виконана робота дозволяє побачити перспективи подальшого вивчення проблеми креативності у творчих пошуках особистості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
2. Горностай П. П. Креативність і гармонійність особистості
(психотерапевтичний аспект) / П. П. Горностай // Науковий часопис НПУ ім. М.
П. Драгоманова : зб. наук. праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – № 9
(33). – С. 3-7. – (Серія № 12 «Психол. науки»).
3.
Пономарьов Я. О. Психологія творчості і педагогіка /
Я. О. Пономарьов. – М. : Педагогіка, 1976. – 280 с.
4. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : підручник /
С. О. Сисоєва. – К. : Міленіум, 2006. – 346 с.
5. Сологуб А. И. Креативное образование: талант и здоровье : монография
/ А. И. Сологуб. – Кривой Рог : ИВИ, 2000. – 264 c.
6. Barron F. Putting creativity to work / Frank Barron // The nature of creativity / R. Stemberg, T. Tardif (eds.). – 1988. – P. 76-98.
7. Guilford J. P. Intelectual factors in productive thinking / J. P. Guilford //
Productive thinking in education. – The National Education Association, 1968. –
P. 5-21.
8. Tardif T. What we know about creativity? / Ternand Tardif, Rodert
Stenberg // The nature of creativity / R. Stemberg, T. Tardif (eds). – 1988. – P. 429-
446.
9. Torrance E. P. The nature of creativity as manifest in its testing / Ellis Paul
Torrance // The nature of creativity / R. Stemberg, T. Tardif (eds). – 1988. – P. 43-75.
Дата надходження до редакції: 20. 02. 2013 р.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал