Випускна робота



Скачати 308.76 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір308.76 Kb.
ТипКонцепція
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

і методики їх викладання



ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І МОВИ

ВИПУСКНА РОБОТА

Левіної Олени Анатоліївни,

слухача курсів підвищення кваліфікації

вчителів української мови і літератури

для спеціалізованих шкіл, ліцеїв,

гімназій, колегіумів,

учителя української мови і літератури

АСШ І-ІІІ ступенів №8

Перевальської районної ради

м. Артемівськ

ЛУГАНСЬК


20112 р

ЗМІСТ


Вступ 3-6

Розділ 1. Інтегрований урок як форма навчального

заняття 7-11

1.1. Поняття інтеграції 7-9

1.2.Процес інтеграції в сучасній школі, його ідеї 9-11

Розділ 2. Організація інтегрованого навчання у процесі

вивчення української мови і літератури 12- 22

2.1. Етапи підготовки інтегрованого уроку 12-16

2.2. Проведення інтегрованого навчання на уроках

з української мови і літератури 16-22

Висновки 23-26

Література 27-29



Вступ

На передньому плані культурної політики України початку ХХІ століття – проблеми освіти. Відповідно до рішень Міжнародної конференції ЮНЕСКО, освіту слід трактувати як цілісний феномен. Це передбачає: синтез гуманізму, особистісного розвитку, творчих здібностей, соціальної відповідальності. Такий синтез здатні втілити в школі предмети – українська мова і література.

Концепція загальної повної освіти, Державний стандарт загальної середньої освіти, навчальні програми з української мови і літератури передбачають формування національно-мовної особистості — людини, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно вправно користуватися усіма засобами української мови, термінами й висловами з різних галузей наук, постійно виявляє увагу до культури й естетики; формування особистості учня, його наукового світогляду, розвиток його здібностей та обдарувань.

І все ж з кожним роком освіта все менше і менше виконує свою функцію підготовки нових поколінь до входження в «доросле» соціальне життя.

За останні десятки років світ неймовірно змінився і далі міняється надзвичайно швидким темпом. Мабуть , ні в кого не викличе заперечень та думка, що для формування людини нового суспільства необхідні принципові зміни в навчанні і вихованні молодого покоління, оновлення змісту освіти, наближення її до потреб сьогодення. Чи достатньо для цього самого лише вдосконалення існуючих предметів за рахунок доповнення програм елементами нових знань? Можливо, є необхідність у застосуванні нових технологій у навчанні, здатних задовольнити потребу дитини в адекватному освоєнні навколишньої дійсності, яка безперервно змінюється й оновлюється.

Сьогодні змінюється стратегія і тактика навчання рідної мови. Пошуки нових форм, методів удосконалення системи мовної освіти в загальноосвітній школі привели до використання інтегрованих підходів навчання рідної мови.

3

У роботі розглянуто роль і місце інтегрованого підходу на уроках української мови і літератури, зосереджено увагу на організації та методиці проведення таких занять, обґрунтовано їх значення для розвитку всебічно розвиненої особистості учня.



Ідея такого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. Інтегровані уроки характеризуються глибиною, високою інформативністю, фундаментальністю, різноплановістю, що сприяє підвищенню мотивації учнів, і як наслідок – підвищенню рівня їхніх знань. Мета і перспективність інтегрованих уроків також у придбанні учнями системи цінностей; формування полікультурної особистості через вивчення творів світової класики мовою оригіналу; раціональне використання часу. Актуальність обраної теми також зумовлена швидко зростаючим обсягом знань, які повинні засвоїти сучасні діти. Вихід бачиться у засвоєнні структурованих знань.

Ми ставимо мету: в даній роботі дослідити методологію впровадження інтеграційних процесів на уроках української мови і літератури, спираючись на власний педагогічний досвід,обґрунтувати доцільність проведення інтегрованих уроків української мови і літератури, довести їх перспективність.

Досягненню поставленої мети сприятиме вирішення низки питань, найголовнішими з яких є такі:

1.Поняття інтеграції.

2. Що є основними ідеями інтегрованого навчання?

3. Що береться до уваги під час планування інтегрованих уроків?

4

4. Мета і перспективність таких уроків.



5. Позитивні й негативні сторони інтеграції.

Інтеграція – одне із найстаріших понять в історії розвитку науки. Ідея про єдність наукових знань простежувалась у кращих мислителів різних часів (Платон, Аристотель, Кант).

Уперше поняття "інтеграція" було використано в ХVII столітті

Я.-А. Коменським у праці "Велика дидактика" : "Все, що знаходиться у взаємозв'язку, повинно викладатися у такому ж взаємозв'язку."[

Його наступником був Й.-Г. Песталоцці. У його творі " Лінгранд і Гіртруда" інтеграція розглядалась як метод навчання.

Німецький учений і педагог Гербарт виділив основні етапи навчання ХVIII століття: ясність (зрозумілість), асоціація, система (інтеграція) - можливість самостійно скласти картину світу.

У ХІХ столітті К.Д. Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма і читання вченому вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.

Ще К.Ушинському за допомогою інтеграції письма і читання вдалося створити аналітико-синтетичний метод вивчення грамоти. У 60-х роках ХХ ст. В.Сухомлинський провів «Уроки мислення в природі» – один із найвдаліших прикладів інтеграції різних видів діяльності, об’єднаних однією метою. Адже принцип інтеграції відповідає психічній і фізіологічній природі дитини, сутності самої мови як суспільного явища в її зв’язках з усіма аспектами багатогранного світу.

О.М.Біляєв у своїй статті «Інтегровані уроки рідної мови» поділяє

5

міжпредметну інтеграцію на повну (становить собою об’єднання в одному курсі різних навчальних предметів) і часткову (полягає в поєднанні матеріалу різних предметів, підпорядкованого одній темі) [5]. На основі часткової міжпредметної інтеграції і будуються інтегровані уроки.



Проблема інтегрованого навчання в школах різних типів є предметом наукового інтересу багатьох дослідників. Цю тему дослідив Т.Усатенко у статті «Інтеграція змісту освіти та навчання мови» (4). На думку цього науковця "реалізація ідей інтеграції і гуманітаризації передбачає докорінну перебудову не лише педагогічного мислення, а й усієї системи освіти – вихід учителя за межі власного предмета. Настав час осмислювати фактичний матеріал з позиції філософії, здійснювати міжпредметні зв’язки, усвідомивши місце своєї дисципліни в загальній системі культури" .

Скаткін М.М. у статті «Проблеми сучасної дидактики» (6) зазначає, що предметна структура навчального плану приховує в собі небезпеку того, що"ціле буде затулено його окремими частинами, що з-за дерев не стане видно лісу. Щоб уникнути цієї небезпеки, необхідно у змісті навчання забезпечити синтез, інтеграцію, поєднання частин в єдине ціле. Це реалізується шляхом міжпредметних зв’язків" . Міжпредметні зв’язки є основою інтеграції мови з іншими предметами: літературою, народознавством, історією, географією, образотворчим мистецтвом.

Свою роботу, у якій я висвітлила тему інтеграції в навчальному процесі, поділила на такі частини:


  1. Вступ.

  2. Основна частина (складається з двох розділів).

  3. Висновки.

  4. Використана література.

6

Розділ І. Інтегрований урок як форма навчального заняття

    1. Поняття інтеграції

На сьогоднішній день робота вчителів-предметників спрямована головним чином на формування національно-мовної особистості — людини, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно вправно користуватися усіма засобами української мови, термінами й висловами з різних галузей наук, постійно виявляє увагу до культури й естетики. Важлива роль у цьому плані, наприклад, відводиться міжпредметним зв'язкам у навчально-виховному процесі. Так, наприклад, під час вивчення літератури учні одержують не лише літературознавчі, а й історичні, філософські, правові, мистецтвознавчі та інші знання; формуються практичні навички, розвиваються творчі здібності.

Одним із напрямів методичного забезпечення уроків є проведення їх на основі інтеграції, змісту, відібраного з кількох предметів і об'єднаного навколо однієї теми.



Інтеграція — це творення нового цілого на основі виявлених однотипних елементів і частин у кількох раніше розрізнених одиницях, а потім пристосування цих елементів і частин та їх об'єднання в неіснуючий раніше моноліт особливої якості.

Одним із продуктивних шляхів перетворення сучасної школи, усунення суперечностей між великим обсягом інформації та можливістю її засвоєння дітьми є інтеграція. Саме вона сприяє подоланню фрагментарності та мозаїчності знань школярів, забезпечує оволодіння комплексними знаннями, системою універсальних людських цінностей, служить формуванню системно – цілісного погляду на світ.

Уважаємо, що в умовах зростання обсягу інформації можливість її сприйняття і осмислення різко зменшується. Вихід бачиться у засвоєнні структурованих знань. Майбутнє школи пов’язане із синтезом різних навчальних предметів. І перш за все предметів гуманітарного циклу.

7

Інтегрований урок (від лат. integer – повний, цілісний) означає органічне поєднання в уроці відомостей з інших предметів навколо однієї теми, сприяє залученню цікавого матеріалу з різних галузей знань, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується

прагненням розглядати не окремі ізольовані об’єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. За допомогою інтеграції можливо створити в учнів цілісну картину світу. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкуванням з природою, музикою, образотворчим мистецтвом, драматизацією, дослідництвом) уможливлює оволодіння граматичними вміннями й правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, дає змогу глибоко індивідуалізувати навчання. Таким чином, за умов інтегрування предметів і видів діяльності активність учня як співтворця навчально-виховного процесу наявна.

Принцип інтеграції відповідає психічній та фізіологічній природі дитини, через інтеграцію успішно здійснюється особистісно-орієнтований підхід до навчання, оскільки учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб'єктивний досвід, набутий під впливом як попереднього навчання, так і широкої взаємодії з довкіллям. На всіх його етапах.

Мета і перспективність інтегрованих уроків з української мови і літератури:



  • придбання системи знань і цінностей;

  • «занурення» в певну культурну епоху, розуміння картин світу і людини в знаках, символах тощо;

8

  • формування полікультурної особистості через вивчення творів світової класики мовою оригіналу;

  • виховання вільної людини демократичного суспільства, яка вміє самостійно опрацьовувати навчальну інформацію;

  • раціональне використовування часу;

  • - формування цілісності знань;

  • створювання проблемних ситуацій і знаходження шляхів їх вирішення.

Інтегроване навчання допомагає вчителю по-новому бачити свій предмет, більш чітко усвідомлювати його співвідношення з іншими науками; допомагає поєднувати можливості різних навчальних дисциплін у створенні цілісних уявлень учнів про світ, суспільство, науку, мистецтво, літературу.

Усі провідні педагоги прагнули виділити інтегруючий дидактичний спосіб діяльності: Гофман – проектну; Макаренко – трудову; Сухомлинський – творчу.

Починаючи з 30 років ХХ століття інтегративні процеси на рівні конкретних навчальних предметів здійснювалися через систему міжпредметних зв’язків, у 70 – 80 рр. у навчальних програмах з’явився спеціальний розділ «Міжпредметні зв’язки».

Чим відрізняються уроки інтегрованого змісту від уроків з використанням міжпредметних зв’язків? На наш погляд, це різні методичні поняття. Насамперед міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів. Ці завдання мають допоміжне значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприяють глибокому сприйманню й осмисленню понять, що вивчаються.

В останні роки пошуки наукової інтеграції галузей знань і науки ведуться як викладачами -практиками, так і науковцями, зокрема А.Бєляєвою, О.Акуліною, В.Семещук, В. Бевз, О.Ковальчук. І.Ковальчук, М.Д.Ахундовим,

9

С.В. Благоцьким, М.В.Голубєвою, Б.М.Кедровим та іншими.



1.2 Процес інтеграції в сучасній школі, його ідеї

Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх методика вимагає дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителів. Інтеграційні процеси базуються на трьох підпорах: методологічний, психологічний, дидактичний.

Методологічний підхід – це використання різних прийомів та методів як системи роботи.

Психологічний підхід – це врахування індивідуальних особливостей дитини. Даний підхід характеризує якість засвоєння знань.

Дидактичний підхід – це система теоретичних і практичних підходів до процесу навчання.

Існують три рівні інтеграції змісту навчального матеріалу:



  1. Внутрішньопредметна - інтеграція понять, знань, умінь та іншого всередині окремих предметів.

  2. Міжпредметна – синтез фактів, понять, принципів двох і більше дисциплін.

  3. Транспредметна – синтез компонентів основного й додаткового змісту освіти.

Основними ідеями інтегрованого навчання є:

  • особистісна спрямованість навчання (людина – головна цінність освітнього процесу);

  • формування узагальнених предметних структур і способів діяльності (засвоєння знань на основі усвідомлення закономірностей);

  • пріоритет основних мотивів у навчанні (спонукальні, внутрішні, зовнішні й організаційні);

  • системність у навчанні (усвідомлення зв’язків усередині наукової теорії);

10

  • проблемність навчання;

  • рефлексія діяльності;

  • діалогічність (істина виникає в процесі діалогічного спілкування).

Усередині інтегрованого навчання можна визначити такі технології:

  • інтеграція;

  • проектні;

  • навчання в глобальному інформаційному співтоваристві.

Під час проведення інтегрованих уроків учителеві доводиться самостійно визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, - створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Основною метою інтегрованого навчання є формування цілісного бачення світу.

11

Розділ 2. Організація інтегрованого навчання у процесі вивчення української мови і літератури



2.1.Етапи підготовки інтегрованого уроку

Інтеграція – це взаємопроникнення двох або більше предметів. Саме тому на одному уроці рівнозначно не можуть бути представлені література й історія, мова й хімія. Одному з них необхідно потіснитися, увібравши в себе інший, або по-новому розкритися.

Проводячи інтегрований урок, можна використати такий алгоритм(взаємопроникнення): зміст навчального матеріалу - опора на наукову інформацію інших навчальних предметів + опора на попередній матеріал – між предметні зв’язки = єдність матеріального світу.

Під час планування інтегрованих занять слід звернути увагу на необхідність



  • правильно визначити головну мету заняття (поєднуються блоки знань);

  • взяти зі змісту дисциплін ті відомості, що необхідні для реалізації мети;

  • установити значну кількість зв'язків у змісті навчального матеріалу;

  • планувати частини інтегрованого змісту так, щоб стати необхідною ланкою заняття й отримати остаточне завершення;

  • ретельно обирати методи і засоби навчання, визначати навантаження учнів на уроці.

Структура інтегрованого уроку:

І.Вступ:


- мета;

- постановка завдання;

- актуалізація.

ІІ. Основна частина передбачає різні варіанти – семінар, дискусія тощо.

ІІІ. Висновок:

12


  • відповіді на проблемні питання;

  • підбиття підсумків роботи учнів;

  • домашнє завдання.

Основна частина інтегрованого уроку є найбільш варіативною, тому що містить у собі різноманітний зміст досліджуваних об’єктів, що вимагають різних методів навчання й організації пізнавальної діяльності учнів. Інтегровані уроки мають значні можливості. Саме тут учні мають можливість здобути глибокі й різноманітні знання, використовуючи інформацію предметів, зовсім інакше осмислюючи події, явища.

Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. Плануючи його, слід враховувати основні положення, за якими він повинен будуватися:

- Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики; побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

- Інформація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил;

- Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб;

- Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

- Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості;

- Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності;

- Ефективність використання педагогічних засобів;

- Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності;

- Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань.

- Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку;

- Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.

13

З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.



До дидактичних (навчальних) вимог належать:

  • чітке визначення задач кожного предмета, що інтегруються на уроці;

  • раціоналізація інформаційного навчання уроку, оптимізація інтегрованого змісту з урахуванням соціальних і особистих потреб;

  • раціональне поєднання різноманітних форм і методів;

  • творчий підхід до формування структури уроку;

  • забезпечення оперативного зворотного зв’язку.

Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:



  • визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;

  • постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;

  • формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму тощо;

  • увага і гуманне ставлення до учнів, дотримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.

До розвивальних вимог належать: 

  • формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;

  • вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;

  • проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.

Таким чином, внаслідок дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.

Виконання яких умов вимагає процес інтеграції?

14

По-перше, об’єкти дослідження повинні збігатися або бути досить близькими.



По-друге, в інтегрованих предметах повинні використовуватися однакові або схожі методи дослідження, що будуються на загальних закономірностях і теоретичних концепціях.

Однак, не будь-яке об’єднання різних дисциплін у одному уроці стає автоматично інтегрованим уроком. Необхідна провідна ідея, що забезпечує нерозривний зв'язок, цілісність цього уроку.

На інтегрованому уроці є можливість синтезувати знання, формується вміння переносити їх із однієї галузі в іншу. Це у свою чергу стимулює аналітико-синтетичну діяльність учнів, розвиває потребу в системному підході до об’єкта пізнання, формує вміння аналізувати та порівнювати складні процеси й явища об’єктивної дійсності. Завдяки цьому досягається цілісне сприйняття дійсності як необхідна передумова природознавчо-наукового світогляду.

За яких дидактичних умов інтегрованим урокам властивий значний потенціал?



  1. Правильне обчислення міждисциплінарного об’єкта вивчення, який повинен бути актуальним і проблемним, містити міжпредметний зв'язок.

  2. Тісне співробітництво вчителів під час підготовки до уроку.

  3. Керівництво роботою учнів під час підготовки виступу на інтегрованому уроці.

  4. На всіх етапах уроку активація розумової діяльності й обов’язкове використання прийомів зворотного зв’язку.

  5. Забезпечення наступності між кожною частиною уроку.

  6. Інтегрувати можна не тільки гуманітарні й природно-математичні предмети, а можна проводити й комплексні уроки. Головне, що їх поєднує – дидактична мета.

Інтегрований підхід вимагає від викладача підвищеного рівня педагогічної майстерності, універсальності його освіти.

15

Отже, перевага інтеграції в навчанні — це створення передумов для формування не вузько інформованого фахівця, а творчої особистості, яка цілісно сприймає світ і здатна активно діяти в соціальній та професійній сфері.



2.2. Проведення інтегрованого навчання на уроках з української мови і літератури

Інтерес до проблеми взаємодії предметів гуманітарного і естетичного циклів, до проблеми інтегрованого навчання мотивований тим, що комплексне вивчення матеріалу, на мій погляд, не лише сприяє вдосконаленню знань і умінь учнів, підвищує пізнавальну активність дітей, але й веде їх до глибшого розуміння закономірностей розвитку мистецтва (літератури як одного з його видів, зокрема) і суспільства, формує інтелектуальний і моральний світ підростаючого покоління.

Я працюю в спеціалізованій школі, де профільне навчання ведеться за трьома напрямками: музика, хореографія, образотворче мистецтво. Це дає можливість інтегрувати уроки української мови та літератури з предметами профільного циклу. Так, наприклад, у 10 класі я проводила інтегрований урок-спостереження з української літератури, художньої культури та музики на тему: «Еволюція художньої свідомості М.Коцюбинського. Психологічна новела «Intermezzo», де використовувала технології вітагенного навчання. На цьому уроці учні досліджували характерні ознаки імпресіонізму в літературі, образотворчому мистецтві та музиці. Метою цього уроку було:ознайомити учнів зі змістом новели Михайла Коцюбинського “Intermezzo”, розкрити історію її написання; дати поняття про імпресіонізм у літературі й мистецтві, про психологічну новелу; визначити проблематику новели, особливості її композиції, розкрити символічні образи й образотворчі засоби; дослідити

16

способи боротьби з депресивним станом ;розвивати образне мислення, уміння



сприймати художній текст у його єдності з життям, логічно висловлювати свої думки, пам`ять, мислення; виховувати в учнів любов до природи рідного краю,.

Обладнання: текст новели “Intermezzo”, портрет М. Коцюбинського, репродукції картин художника – імпресіоніста Клода Моне,Ван Гога, «Болеро» Равеля, мультимедійне забезпечення.

Тип уроку: Засвоєння нових знань

Форма проведення: урок - психологічне дослідження.

На цьому уроці використовувалися різні форми й методи роботи: метод проектів, мультимедійні презентації, дослідницька робота, робота в парах, метод «Займи позицію», інсценізація, гра «Відгадай мелодію», «Закінчи речення», що дало змогу задіяти до роботи усіх учнів класу, проявити творчість, самостійність, вміння швидко знаходити необхідну інформацію.

Провівши ряд інтегрованих уроків( урок в 9класі .Культура мовлення. Спільне та відмінне в українській та російській мовах; «Слово про похід князя Ігоря» – найвеличніша пам’ятка історії( українська., російська літератури, історія, мистецтво); в 11класі урок за темою «Велика вітчизняна війна в творах письменників»(укр. літ, рос літ, історія, мистецтво) та ін, я переконалася, що на таких уроках активізується пізнавальна діяльність учнів, діти мають можливість продемонструвати свої творчі здібності. Підготовка до цих уроків мала в основному такі етапи:

1) учитель добирає матеріал, необхідний для інтеграції;

2) залучає учнів до вибору предмета інтеграції, до пошуку;

3) на етапі дидактичної взаємодії опрацьовується урочний

матеріал, діагностуються визначення навчальних, виховних,

розвивальних цілей;

17

4)на підсумковому етапі заслуховуються творчі наробки учнів.



Технологію інтегрованого навчання на уроках літератури я використовую не так давно. Міжпредметна інтеграція ведеться мною помірно, інформація з суміжних дисциплін вводиться в зміст основного курсу літератури дозовано, не перевантажуючи змісту основного курсу. Виявилося вдалим проведення уроку в 9 класі (українська література/ історія) на тему: «Княжа Русь-Україна в літописних оповіданнях».

Мета уроку: Підвести підсумки державотворчого процесу Київської Русі, повторити, узагальнити, систематизувати та перевірити знання з теми «Княжа Русь-Україна» по історії України та по темі “Історичне минуле нашого народу” з української літератури за допомогою мультимедійних матеріалів; через питання причинно-наслідкового характеру розвивати вміння аналітично та логічно мислити, вміння зв’язного мовлення, пам’ять, вміння працювати за різними формами навчання, орієнтуватися в історичному часі, вміння аналізувати літописні оповідання, виділяти риси характеру руських князів; через метод роботи у групах розвивати комунікативну взаємодію, соціальну активність, емпатійність та диверегентність , виховувати в учнів уміння знаходити вихід із складних ситуацій, соціальну коректність, гнучкість та креативність мислення, повагу і толерантне ставлення до вибору і позиції інших.

Обладнання: мультимедійна презентація Microsoft Power Point на тему „Княжа Русь-Україна в літописних оповіданнях”; картки з творчими завданнями для груп; роздруковані кольорові гривники, златники та срібники; кросворд, таблиця для балів.

Тип уроку: урок повторення та закріплення вивченого матеріалу

Форма уроку: урок – віртуальна мандрівка.

Дуже часто на таких інтегрованих уроках використовується метод проекту, а також різні інноваційні технології, інтерактивні методи й прийоми роботи.

18

Так на уроках в 11 класі «То був страшний навмисний голод» (за творами українських письменників про голодомор), «М.Хвильовий. «Я(Романтика)» (інтегровані уроки з української літератури та історії України) учні поєднували історичні факти з подіями в творах, досліджували їх причини, висловлювали власні судження та відстоювали їх у процесі дискусії.



На бінарному уроці «Звичаї, обряди і традиції українців у творчості письменників», який проходив у формі дослідження з елементами інсценізації (українська література/ християнська етика) учні 9 класу узагальнили знання про звичаї, обряди, традиції українців, здобуті під час вивчення української літератури й християнської етики;, познайомилися з різними обрядами, з одвічними духовними цінностями народної моралі в сім'ї, стосунками між старими й молодими поколіннями в ній; розвивали творчі здібності, навички виразного читання; виховувати національну гордість, потребу життя за християнськими законами моралі. Нетрадиційна форма проведення – урок-телепередача – зробила цей урок насиченим, цікавим, змістовним.

Досвід показує, що завдання і уроки інтегрованого типу викликають інтерес як у школярів середньої ланки, так і у старшокласників. Паралельне співіснування в одному уроці різних пластів матеріалу дозволяє зробити сучасний урок цікавішим і змістовнішим, дає можливість різноманітити види діяльності дітей, емоційно залучити школярів в рішення поставлених перед ними завдань.

Робота по впровадженню в урок літератури матеріалу з суміжних дисциплін починається в 5-6 класах. При вивченні теми «Фольклор» в 5 класі проводжу урок інтегрованого типу «Ілюстратори казок. Художник И.Я. Билибин». Прагнучи показати різницю між картиною і ілюстрацією, в процесі бесіди з п'ятикласниками підкреслюю, що картина - це самостійний твір, а ілюстрація допомагає глибше прочитати текст, краще зрозуміти письменника, характеру

19

твору. Справжній ілюстратор ніколи не прагне до простої прикраси книги. Він намагається створити такі ілюстрації, які зливалися б з текстом твору і передавали б сприйняття художником того або іншого літературного образу. Учні працюють з ілюстраціями І. Билибина, визначають, який епізод ілюстрував художник, яка з ілюстрацій найточніше передає чарівний світ казки, характери героїв, визначають, чим ілюстрації І. Билибина відрізняються від картин на казковий сюжет В. М. Васнецова. Таким чином, діти вчаться порівняльному аналізу ілюстрації і картини, отримують навички зіставлення образів літературних героїв з тими, що створюють художники.



Здійснюючи взаємозв’язки між мовою й літературою, необхідно широко використовувати на уроках матеріали фольклору. Джерелом, з якого довго питимуть нащадки, назвав фольклор П. Грабовський, бо все краще, створене народом, базується на народному ґрунті, живиться народною мораллю.

І. Франко розглядав народну творчість як пропедевтику історії мови й літератури. Він відзначив великі потенційні можливості фольклору для виховання молоді, бо саме в своїх приповідках, піснях і казках народ поставив тривкий пам’ятник своїй здоровій, розумній, чесній мислі, своїй прихильності до світла, до справедливості. К. Ушинський вважав, що немає кращого засобу привести дитину до живого джерела народної мови, ніж прислів’я. Коли виникає питання, чим же найбільш виховують уроки мови, то кожного разу переконуєшся в тому, що їх виховна сила – саме у формуванні, в утвердженні чутливості до слова, тому що воно є наймогутнішим засобом впливу на учня. Слово в устах учителя – це сила, яку нічим не можна замінити.

Фольклорні тексти бажано використовувати в процесі опрацювання багатьох розділів програми з мови. Так, наприклад, до прислів’їв та приказок слід звертатися під час вивчення іменника, дієслова: Як у воду глянув. Не все те золото, що блищить. Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся; під час

20

вивчення займенників, числівників: Яка шана, така й дяка. Яка хата, така й правда. Той Іван, та не та шапка. За одного битого двох небитих дають. Не той друг, хто медом маже, а той друг, хто правду скаже і т.д.



Діти дуже люблять, коли їм під час пояснення чи закріплення пропонують пригадати народні приказки та прислів’я, які ілюструють виучуване правило. Таке завдання вони сприймають як запрошення до змагання.

Можливості для інтеграції досить широкі, але важливо, щоб не було перевантаження школярів враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а слугував одній меті . Для цього учителям треба завчасно проаналізувати календарні планування і обрати ті питання з програми, які близькі за метою використання. Так у 5 класі, знайомлячи своїх вихованців із темою «Звертання», можна використати знання з музики (правильно інтонувати українські народні пісні). Описуючи місцевість за власними спостереженнями у 8 класі, – поглибити поняття про рельєф, топоніміку, типи рослинності. Повторити основні події української історії, розвивати вміння аналізувати історичні події, робити самостійні висновки, виховувати патріотичні почуття допоможе історична наука під час написання контрольного твору в 11 класі на суспільну тему «Уроки історії, які ми маємо знати». Мета всіх означених уроків - створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Щоб збагатити знання учнів з мови, навчити школярів володіти її багатствами, сприймати глибинну сутність творів літератури, дуалізм у підході до слова, шлях тут має бути один – забезпечення міжпредметних зв'язків у викладанні мови та літератури, зв'язків продуманих, науково обґрунтованих, які б давали можливість не лише засвоїти граматичні закономірності мови, а й

21

навчитися яскраво, виразно й переконливо висловлювати в усній та писемній формах свої думки, глибоко сприймати й розуміти мову образів літератури.



Отже, інтегровані уроки спонукають учителів до творчої роботи у навчанні української мови, розвивають творчі здібності учнів, дослідницькі вміння й навички, привчають до самостійності, індивідуальної, диференційованої роботи, що допомагає краще засвоїти матеріал, але вимагають збільшення щільності уроку та значної витрати часу на їх підготовку.

22

Висновки



На сьогоднішній день робота вчителів-предметників спрямована головним чином на формування національно-мовної особистості — людини, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно вправно користуватися усіма засобами української мови, термінами й висловами з різних галузей наук, постійно виявляє увагу до культури й естетики.

Одним із напрямів методичного забезпечення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об'єднаного навколо однієї теми. Організація інтегрованих уроків у навчальному процесі — це один із кращих способів отримання знань, одержаних учнями на уроках суміжних предметів.



Принцип інтеграції відповідає психічній та фізіологічній природі дитини, через інтеграцію успішно здійснюється особистісно-орієнтований підхід до навчання, оскільки учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб'єктивний досвід, набутий під впливом як попереднього навчання, так і широкої взаємодії з довкіллям.

Можна зробити висновок, що такі предмети шкільної програми, як українська мова і література мають своєрідний інтеграційний потенціал, а в межах свого змісту володіють потенційними можливостями для комплексного впливу на особистість учня.

Інтеграція може успішно здійснюватись за умов дотримання ряду педагогічних вимог, а саме:


  • робота вчителя та колег-асистентів повинна спрямовуватись на комплексне вирішення питань освітньо-виховної роботи;

  • усім своїм змістом, напрямом, формами робота спрямовується на оволодіння учнями основ наук.

Інтегровані уроки розвивають творчі здібності учнів, дослідницькі вміння й навички, привчають до самостійності, індивідуальної, диференційованої

23

роботи, що допомагає краще засвоїти матеріал.



При організації інтегрованого навчання з’являється можливість показати дитині світ у всьому його розмаїтті із залученням наукових знань, літератури, музики, живопису, що сприяє емоційному розвиткові особистості дитини і формуванню її творчого мислення. Реалізація цього способу дає змогу, не знижуючи програмних вимог, зробити навчально - виховний процес захоплюючим, цікавим для школярів, оптимізувати його за рахунок переструктурування змісту навчання і практичної зміни традиційної форми навчання – уроку.

Специфіка інтегрованого навчання створює сприятливі умови для вияву творчості вчителя. Вона забезпечує певну свободу вибору теми, змісту, засобів, що використовуються в навчанні школярів. Творчість учителя породжує творчість учня.

Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дає можливість сформувати в учня здатність сприймати предмети і явища довкілля різнобічно, емоційно й водночас системно.

Вивчаючи літературу з інтегрованого навчання, втілюючи деякі елементи цього навчання в практику,я переконалася, що запорукою дієвості і якісної реалізації інтегрованого підходу до навчання є дотримання таких положень:

1) розуміння вчителем сутності розвивально – виховних можливостей системи інтегрованого підходу до організації навчання;

2) відповідність тематики, змісту і засобів реалізації інтегрованого підходу до організації навчання навчально – виховним завданням, меті діяльності вчителя в даному класі;

3) достатня кількість уроків інтегрованого змісту з метою закріплення набутих знань й умінь;

24

4) багаторазове повторення набутих понять і умінь за допомогою виконання різноманітних завдань інтегрованого характеру;



5) широке використання групової роботи під час проведення інтегрованих уроків.

Вважаю, що інтегровані уроки сприяють розширенню соціально – пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених вчителем задач, спрямовані на розвиток ерудиції, дозволяють усунути дублювання, заощаджують час, надають більше можливостей для взаємного використання знань, для формування цілісної системи поглядів.

Мета і перспективність інтегрованих уроків також у придбанні учнями системи цінностей; формування полікультурної особистості через вивчення творів світової класики мовою оригіналу; раціональне використання часу.

Але є й негативні сторони інтеграції. По-перше, збільшення щільності уроку, по-друге, в окремих випадках відсутня деталізація, по-третє, потрібні значні витрати часу на підготовку до уроку.

Та все ж таки головними висновками, до яких вдається дійти при завершенні роботи над темою даної роботи є:


  • інтеграційні процеси в шкільній освіті необхідні;

  • інтеграційні процеси на уроках української мови і літератури є актуальними;

  • дане питання на сьогодні має слабу популяризацію і це треба змінити;

  • від упровадження інтегрованих уроків виграє в першу чергу учень;

  • від тісної співпраці над розробкою таких уроків зростає творчий потенціал учителя;

упровадження інтеграційних процесів у педагогічну практику сприяє виконанню завдань сучасного етапу розвитку освіти.

25

Отже, інтеграція в сучасній школі – вимога часу, актуальна для всіх учителів, які зацікавлені у формуванні всебічно розвиненої особистості учня, яка цілісно сприймає світ і здатна активно діяти в соціальній та професійній сферах..



26

Література

1. Бишова Т.В. Інтегровані уроки. – К.: Шкільний світ, 2011.- 112с.

2. Біляєв О. Інтегровані уроки рідної мови // Дивослово. –

2003. – № 5.- С.6-10

3. Ворожейкіна О.М. Сто цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2011.- 287с

4. Вердіна С.В., Панченко А.Г. Секрети педагогічної майстерності. Уроки для вчителя. - Х.: Вид. група «Основа»,2008.-111с.

5. .Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв'язок. Ідеальність:посібник для вчителів.- Луганськ,2004.- 84с.

6. Дачківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч.

посібник. – К.: Академвидав, 2004.

7. Державний стандарт базової і повної середньої освіти .Проект. Освітня галузь «Мови і літератури»// Дивослово.- 2011.- №8.-С.20-27.

8. Житник Б.О. Методичний порадник. Форми й методи навчання. - Х.: Вид. група «Основа»,2005

9. ЖилаС. Вивчення української літератури у взаємозв’язку з образотворчим мистецтвом: посіб.для вчителяю/ С.Жила.- Чернігів:РВК «Деснянська правда».2000.- 176с.ціональна доктрина розвитку освіти.

10. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.: Вид.група «Основа»,2009.- 179с.

27

11 Кобцев Д. А. Інтегроване навчання на уроках української мови: англійська мова, російська мова, українська література, зарубіжна література, історія України, етика. — Х.: Вид. група «Основа», 2010. — 299 с.



12. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі/ І.Зайцева, О.Ніколенко, К. Таранік-Ткачук// Українська мова й літ. В середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. - №10. – С. 10-21

13. Мельник Н.П. Інтеграція навчального процесу як сучасна

освітня технологія // Завуч. – 2010. – №22. – С.11-14

14.Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром/ УпорядникиАндрєєва В.М., Григораш В.В. - Х.: Вид. група «Основа»,, 2006.-352с.

15. Освітні технології: Навчально-методичний посібник/ О.М.Пєхота, А.З. Кіктенко.- К.: Вид.А.С.К., 2002.-252с.

16. Пометун о., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод.посібник.- К.: Вид.А.С.К., 2004.- 192с.

17. Пометун О.Сучасний урок. Інтегративні технології навчання / О.Пометун, Л.Пироженко. – К., 2004.

18 Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки // Рідна школа. – 1997. –

№ 8. – С.7-11

19. Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 2002.

20. Скаткін М.М. Проблеми сучасної дидактики. – М.: Педагогіка, 1980. – 96с

28

21. .Українська мова. Програма для 5-12 класів /Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, A.M. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. — К.: Ірпінь: Перун, 2005. — 176 с.



22. Українська література за новою програмою11 клас/ упор.: Н.Коржова, О.Бондаренко, Н.Нестеренко. – К.: Шк. Світ, 2011. – 128с.

23. Усатенко Т. Інтеграція змісту освіти та навчання мови

// Українська мова і література в школі. – 1990. – №11. – С.8-12

24Федоренко В.Л. Мовні цікавинки. Нестандартні дидактичні матеріали /

В.Л. Федоренко. - Х. : Вид. група «Основа»,2006. – 320с.

25. Щербина В.І. Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури / В.І. Щербина. – Харків, 2005.



29

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал