Випуск тридцять перший



Сторінка4/20
Дата конвертації22.12.2016
Розмір4.36 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Тематичний план спецкурсу


№ з/п

Тема

Форма організації навч. процесу

Разом

Лекції

Семінари

Практ. заняття

Самост. робота

1.

Іміджелогія як наука і практична діяльність

2





1

3


2.

Іміджмейкинг

1







1

2

3.

Поняття іміджу

1







2

3

4.

Імідж як історико-культурний феномен


2



2

4


5.

Персональна іміджелогія

2







2

4

6.

Імідж в рекламній діяльності

1







1

2

7.

Політичний імідж

1







1

2

8.

Професійний імідж фахівців різних галузей. Інші види іміджу


4



2

6


9.

Професійний імідж сучасного вчителя

2





2

4


10.

Структура професійного іміджу сучасного вчителя технологій

2





2

4


11.

Вимоги до професійного іміджу сучасного вчителя технологій

2





2

4


12.

Професійний імідж учителя технологій


2



4

6


13.

Механізми впливу в процесі формування іміджу

2





1

3


14.

Технології іміджування

1







2

3

15.

Розробка та застосування стратегій формування іміджу

1





2

3


16.

Самодіагностика

1




4

2

7

17.

Сам собі іміджмейкер







3

2

5

18.

Рефлексія як засіб самомоні-торінгу. Розвиток рефлексивних умінь

1



1


1


3


Разом

20

8

8

36

72

У межах теми “Іміджелогія як наука і практична діяльність” студенти ознайомлюються з іміджелогією як науково-практичною, інноваційно-технологічною дисципліною, її витоками, визначеннями, цілями та задачами. Тема передбачає аналіз основних понять іміджелогії, її методологічних засад та принципів. Тема “Іміджмейкінг” знайомить студентів із структурою та функціями іміджмейкінгу, закономірностями формування і функціонування іміджу, механізмами соціально-психологічного впливу в процесі формування іміджу. Вивчаючи тему “Поняття іміджу”, майбутні вчителі технологій отримують знання про імідж, репутацію, соціальні стереотипи і настанови, значення іміджу, цілісність іміджу, його основні складові, Я-концепцію. Розглядаються критерії класифікації іміджу, сучасні типології і основні функції іміджу.

Для більш глибокого уявлення про імідж до спецкурсу були включені теми, які не мають прямого стосунку до професійної діяльності вчителя, але мають практичне значення для повсякденного життя будь-якої людини: “Імідж в рекламній діяльності” та “Політичний імідж”. Під час роботи над цими темами розглядаються цілі реклами, механізми впливу на масову свідомість, прийоми створення іміджу товару, бренду, організації, політичної партії, політика і т.д., що допоможе молодим людям легше протистояти маніпуляціям свідомістю.

Тема “Професійний імідж сучасного вчителя” передбачає ознайомлення з поняттям професійного іміджу вчителя, його основними складовими, відмінностями іміджу вчителя від іміджу інших фахівців, реципієнтами іміджу вчителя, закономірностями його сприйняття, особливостями презентації професійного іміджу. Більш детально в рамках спецкурсу вивчається професійний імідж сучасного вчителя технологій, чому присвячені дві теми: “Структура професійного іміджу сучасного вчителя технологій” та “Вимоги до професійного іміджу сучасного вчителя технологій”. Студенти узагальнюють відомості про специфіку роботи вчителя технологій, які вони отримали протягом вивчення курсів “Вступ до спеціальності” та “Педагогіка”, розглядають компоненти професійного іміджу вчителя технологій (габітарний імідж, іміджева компетентність, Я-концепція, професійна спрямованість, мовленнєва та комунікативна поведінка, творчий потенціал) і детально вивчають вимоги до кожного з них.

Структура професійного іміджу вчителя технологій потребує детального вивчення, оскільки це одна з головних тем спецкурсу. Вона включає такі питання: роль першого враження, іміджева компетентність учителя технологій та її складові (теоретичні знання про сутність професійного іміджу, його функції, види, структуру, закономірності та засоби формування і т.п.; прагнення та готовність створювати власний професійний імідж; володіння методами самопізнання, самоспостереження, самоаналізу, самоосвіти, само-виховання і т.д.; застосування отриманих знань на практиці, досвід діяльності зі створення власного професійного іміджу), вимоги до всіх компонентів професійного іміджу вчителя технологій.

Декілька лекційних занять присвячені стратегіям та технологіям створення іміджу. У рамках теми “Механізми впливу в процесі формування іміджу” розглядаються механізми соціально-психологічного впливу на свідомість реципієнтів іміджу, технології нейролінгвістичного програмування, формування іміджу в середовищі масової комунікації, а також роль засобів масової інформації у формуванні соціальної реальності. Тема “Технології іміджування” дає поняття про принципи формування іміджу, критерії вибору моделі поведінки, стратегії і тактики побудови іміджу, вплив підсвідомої інформації на виникнення іміджу, техніки створення іміджу. У рамках теми передбачений аналіз іміджу керівника освітньої установи та ознайомлення з моделями поведінки в офіційному і неофіційному спілкуванні.

Тема “Самодіагностика” включає обговорення й аналіз критеріїв ефективності професійного іміджу вчителя технологій, знайомство студентів із тестовими методиками для самодіагностики та створення власного психологічного портрету. Професійний імідж може створити лише сам учитель за допомогою наполегливої праці над собою – це неможливо без розвинутих рефлексивних умінь. Для їх формування та розвитку до спецкурсу включено тему “Рефлексія як засіб самомоніторінгу. Розвиток рефлексивних умінь”, у рамках якої студенти знайомляться з поняттям рефлексії, її роллю у створенні власного професійного іміджу, способами рефлексивного аналізу свого іміджу та шляхами розвитку рефлексивних умінь.

На семінарські та практичні заняття винесено питання, які є неоднозначними, проблемними, дискусійними або наближеними до педагогічної діяльності вчителів технологій. Студенти досліджують та обговорюють такі проблеми: зародження іміджелогії; взаємозв’язок понять “імідж”, “образ”, “авторитет”, “стереотип”, “престиж”, “репутація”; зовнішній вигляд учителя технологій, стилі одягу; професійна компетентність учителя; стилі спілкування вчителя з учнями, їхніми батьками, колегами; креативність вчителя технологій; вимоги до мовленнєвої поведінки вчителя. На прикладах із сучасного життя розглядається та обговорюється імідж фахівців різних галузей та інші види іміджу, а саме: імідж політика, політичної партії, естрадного виконавця, телеведучого, лікаря, психолога, керівника, компанії, навчального закладу, країни, бренду.

Практичне заняття на тему “Сам собі іміджмейкер” є вкрай важливим для подальшої роботи студентів над створенням власного професійного іміджу, оскільки воно присвячене діагностиці психічних властивостей особистості та розробці стратегічного плану роботи над власним професійним іміджем. Психологічні тести включають методики оцінки мотивації, Я-концепції, ціннісних орієнтацій, комунікабельності, рівня домагань, самооцінки, характеру, пізнавальних процесів, креативності і т.д., які дають змогу кожному студентові якомога глибше пізнати себе та створити образ “Я” реальний, з’ясувати свої сильні та слабкі сторони та на цій основі побудувати образ “Я” ідеальний. Результатом самодіагностики та опрацювання теоретичного матеріалу з іміджелогії має стати розроблений кожним студентові план роботи зі створення власного професійного іміджу.

На початку спецкурсу студентам пропонується практичне завдання у вигляді проекту, який вони презентують на підсумковому занятті, і який складає чверть підсумкового балу. Кожен студент на свій розсуд обирає відому особу, збирає фото- та відеоматеріали про неї, статті, інтерв’ю у засобах масової інформації, які створюють її імідж та розкривають її особистість, а наприкінці курсу студент робить детальний аналіз іміджу та дає йому оцінку.



Спецкурс “Імідж сучасного вчителя технологій” завершується заліком та рекомендаціями студентам щодо подальшої побудови професійного іміджу, використання спеціалізованої літератури з іміджелогії, психологічної діагностики та самовдосконалення.

Висновки. Підсумовуючи, зазначимо, що формування професій-ного іміджу майбутнього вчителя технологій має починатися з ознайомлення з теоретичними основами іміджелогії, самопізнання і розробки кожним студентом плану самовдосконалення та побудови власного позитивного професійного іміджу, на що і націлений спецкурс “Імідж сучасного вчителя технологій”. Впровадження спецкурсу до навчально-виховного процесу ВНЗ сприятиме формуванню іміджевої компетентності майбутнього вчителя технологій, яка є складовою його професійного іміджу.

Подальших досліджень потребують питання моніторингу ефективності системи формування професійного іміджу майбутніх учителів технологій у педагогічних університетах.
Література

  1. Андрущенко В. Формування особистості вчителя в сучасних умовах / В. Андрущенко, І. Табачек // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1. – С. 58 – 69.

  2. Калюжный А.А. Психология формирования имиджа учителя / А.А. Калюжный. – М. : Владос, 2004. – 224 с.

  3. Карелин А. Большая энциклопедия психологических тестов / А. Карелин. – М. : Эксмо, 2007. – 416 с.

  4. Криксунова И. Создай свой имидж / И. Крискунова. – СПб. : Лань, 1997. – 315 с.

  5. Психологическая диагностика : учеб. пособ. / под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. – М. : Изд-во УРАО, 1997. – 304 с.

  6. Шепель В.М. Имиджелогия. Как нравиться людям : учеб. пособ. / В.М. Шепель. – М. : Народное образование, 2002. – 576 с.


Бондаренко Владимир. Формирование профессионального имиджа будущих учителей технологий. В статье приведен анализ основных компонентов спецкурса “Имидж современного учителя технологий”, предназначенный для студентов педагогических универ-ситетов по направлению подготовки “Технологическое образование”. Раскрываются требования к уровню освоения дисциплины, а также основные положения программы и тематика лекционных, практи-ческих и семинарских занятий.

Ключевые слова: профессиональный имидж, будущий учитель технологий, профессиональный имидж учителя технологий, спецкурс, педагогический університет.
Bondarenko Volodymyr. Formation of technology future teachers’ professional image. The article summarizes the main components of the course “Modern Technology Teacher’s Image”, intended for students of pedagogical universities of specialty “Technological Education”. The article discloses the purpose of the specialized course, its main ideas, tasks, requirements for the students’ level at the end of the course, and summarizes its program and main topics of lectures, workshops and seminars.

Key words: professional image, future teacher of technology, professional image of teacher technology, specialized course, Pedagogical University.



УДК 37.036:373.3(410)

В 27
Наталія ВЕЛИЧКО
ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

У ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
У статті розкривається зміст, цілі, завдання, організаційні форми, методи і принципи еколого-естетичного виховання у початкових школах Великої Британії. Теоретично обґрунтовані педагогічні умови формування екологічної свідомості учнів естетичними засобами. Здій-снено науково-теоретичне обґрунтування сучасної парадигми еколого-естетичного виховання у Великій Британії. На основі системного аналізу виявлено загальні тенденції у визначенні теоретико-методоло-гічних засад еколого-естетичного виховання. Узагальнено досвід відобра-ження еколого-естетичного компонента в змісті роботи британської початкової школи.

Ключові слова: еколого-естетичне виховання, естетичне вихо-вання, еколого-естетична свідомість, учні початкових класів, Велика Британія.
Постановка проблеми. У невпинному розвитку сучасного світу, де з кожним днем відбувається тотальна технізація, зростає науково‐технічний та виробничий потенціал людства, проблема еколого-естетичного виховання була і залишається найважливішою та найактуальнішою у навчально-виховному процесі кожної держави, у тому числі України та Великої Британії. Поява його зумовлена новими поглядами на екологічну проблему в педагогіці, психології, мистецтві, естетиці, а також у низці суспільних і природничих наук. Оскільки Україна обрала шлях входження до європейського і світового

© Величко Наталія, 2015

економічного і культурного простору, в якому освіта набуває все більшого значення, то вивчення досвіду з екологічної освіти і виховання у Великій Британії стає доцільним, адже це провідна країна ЄС, в якій екологічна освіта є важливим напрямом державної освітньої політики. Провідну концептуальну ідею проблеми становить положення про те, що еколого-естетичне виховання учнів Великої Британії, починаючи з 70-х рр. ХХ ст. й до сьогодення, становить одну із найбільш пріоритетних гуманітарних галузей як на глобальному, так і на макрорегіональному рівнях, оскільки з ним пов’язується докорінна переорієнтація свідомості людини щодо взаємовідносин із природою, формування еколого-естетичної культури та свідомості. Завдання еколого-естетичного виховання у британській школі полягає у тому, щоб навчити дитину сприймати й оцінювати естетичні об’єкти в навколишньому середовищі не тільки в процесі занять, передбачених програмою загальноосвітньої школи, але й у позаурочній та позашкільній навчальній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ще у естетичних концепціях А. Баумгартена, Ґ. Геґеля, І. Гербарта, І. Канта, Ф. Шиллера, Р. Штайнера екологічне виховання розглядається як необхідна передумова морального-естетичного становлення особистості та відзначається тісний взаємозв’язок естетичних почуттів, мистецтва і природи. Відомо також, що Велика Британія зробила значний внесок у розвиток теорії еколого-естетичного виховання. У естетичних концепціях британських науковців С. Боллема, П. Беррі, А. Вілсона, К. Джексона, С. Роджерса, С. Флері, П. Хофмана проаналізовані сучасні теорії еколого-естетичного виховання. Багатий фактологічний матеріал, що дав можливість розкрити теоретико-методологічні засади екологічної освіти, визначити найбільш поширені педагогічні технології, форми організації навчально-виховної роботи у школах Великої Британії, подається в публікаціях В. Брауна, Л. Джоя, Д. Мак-Кінлі Р. Херберта. Безпосередньо на необхідність природо-охоронного виховання учнів вказували у своїх роботах Дж. Вілсон, В. Гілберг, К. Корбант, С. Рейд, Ф. Фаррар [4]. Погляди вище-наведених науковців мали значний вплив на формування еколого-естетичного виховання як нового напряму педагогічної теорії і практики. У розробці її теоретико-методологічних засад у кінці 60 – початку 70-х рр. ХХ ст. важливу роль відіграли праці С. Карсона, Л. Сміта, Р. Стівенса та інших [3, 26].

У роботах британських науковців П. Анрістона, Ф. Джексона, П. Топхема, Т. Реймса визначено значущість гуманістичних ідеалів і цінностей у становленні й розвитку дитини, показано їхню провідну роль в еколого-естетичному вихованні. Важливу роль в утвердженні пріоритету духовних цінностей у свідомості дитини, що торкається всіх аспектів її життєдіяльності, в тому числі й взаємин з природою, відіграють думки мислителя С. Холла.

Неоціненний внесок у розвиток педагогічної думки Великої Британії та, зокрема, проблеми еколого-естетичного виховання зробили видатні мислителі: С. Готліб, Дж. Мільтон, Т. Мор, Р. Мюлькастер, Р. Оуен, У. Петті, Г. Спенсер, Дж. Уінстенлі. Висловлені ними педагогічні ідеї сприяли розвитку еколого-естетичної освіти і здобули світове визнання.

Сучасні тенденції еколого-естетичного виховання проаналізовані у роботах британських науковців: С. Боллема, П. Беррі, П. Камертона, П. Міллея, Б. Нортона, Р Осборна, Р. Пітерсона, Д. Свірера, П. Флері, А. Шелдона, які закликають не тільки в теорії, а й у практиці реалізувати ідею виховання зростаючого покоління “в природі для природи і засобами природи”.



Метою статті є аналіз британської педагогічної літератури щодо еколого-естетичного виховання в початковій школі Великої Британії.

Ускладнення екологічних проблем унаслідок промислової революції в Британії значно підвищило інтерес населення до природи та її збереження. Екологічна освіта широких верств населення та підростаючого покоління Великобританії розпочалася наприкінці 1960-х рр. Тоді ж активізувався й законодавчий процес: приймаються закони і постанови, спрямовані на розвиток цієї галузі педагогічної теорії й практики, створюються національні концепції екологічної освіти. Подальшому розвитку екологічної освіти в 70-ті рр. сприяла низка соціально-економічних чинників: утрата колоній (постачальників природних ресурсів) і скорочення власних запасів сировини, різке зростання рівня забруднення природного середовища, відсутність єдиного навчального плану для початкових шкіл. У зв’язку з цим, із 1988 р. екологічна освіта у Великій Британії отримує державний статус [5, 14]. Поява цього напряму зумовлена також новими поглядами на екологічну проблему в педагогіці, психології, мистецтві, естетиці, а також у низці суспільних і природничих наук. Використання природи у вихованні естетичних якостей учнів на всіх щаблях британського шкільного навчання, починаючи з молодшої школи, особливо широкого запровадження набуло після ухвалення урядом Великої Британії у 1996 р. Національної стратегії екологічної освіти. Її впровадження мало сприяти утвердженню екологічних цінностей в суспільній свідомості, формуванню екологічної культури у широких кіл населення, підготовці його до розв’язання проблем довкілля. Згідно з цією стратегією, особлива увага уряду Великої Британії у забезпеченні екологічного навчання в країні приділялася школі як основному типу навчального закладу, в якому отримують підготовку до дорослого життя переважна більшість дітей [8, 3].

Відголоски минулих вірувань та залишки культових і культурних пам’яток на теренах країни вказують на те, що вони були тісно пов’язані з природним довкіллям. Насамперед це культові споруди неолітичного періоду, в числі яких добре відомий Стоунхендж (Stonehenge), побудований на рівнині Солсбері між 3050 та 2300 рр. до р.х. У Вільтширі (південно-західна Англія) збереглася ще одна така визначна пам’ятка – найбільший у Європі могильний пагорб Силбері Хілл (Silbury-Hill) [8]. Вони свідчать про те, що обожнювання природи та поклоніння природним об’єктам і явищам має прадавню історію, що згодом еволюціонувало в усталену традицію вшанування природного довкілля. Культові відносини трансформувалися у культурологічні, зберігши духовну основу сприймання природного середовища з його розмаїттям живих творінь.

На думку Д. Свірера, для отримання дитиною достатніх еколого-естетичних знань у процесі навчальної діяльності вчителеві потрібно збалансовувати економічне значення природи з екологічними та естетичними цінностями. Діти повинні розуміти, що ліси мають цінність не тільки як економічний ресурс, але й як регулятор клімату й повеней, джерело натхнення для поетів та художників, як наукова лабораторія біорозмаїття. Рослини та тварини, що населять ці ліси, мають таке ж право на існування, як і людина [10, 17].

Для реалізації завдань екологічної освіти в школах Великої Британії та підвищення якості екологічної підготовки школярів учителі, поряд із поширеними формами й методами навчання, використовують і нові технології (комп’ютерні ігри, моделювання, відображення явищ за допомогою схем, карт, діаграм; екологічні стежки, фермерські господарства, створення міні дендро і фітопарків). Також велике значення надається створенню живих куточків, улаштуванню шкільних метеорологічних станцій, екскурсіям у парки, на ферми, заповідники, музеї, організації зелених насаджень [2, 23].

У Національному навчальному плані (NC) зазначається, що екологічний компонент має бути присутнім у викладанні кожної навчальної дисципліни й сприяти формуванню еколого-естетичної культури кожного учня, враховуючи при цьому традиції народу, що виявляються у різних сферах життєдіяльності (побут, наука, літературна творчість, мистецтво). У Великій Британії існують також добровільні організації, такі як Національний трест, Королівське товариство із захисту птахів, Британський трест добровольців з охорони навколишнього середовища, Клуб спостереження за птахами. Ці організації мають свій власний викладацький склад і пропонують практичні курси та навчальні програми, які поєднують екологічне навчання з дозвіллям [6, 178].

Дослідженням встановлено, що найбільша увага на еколого-естетичне виховання у системі освіти Великої Британії звертається у початковій школі, оскільки саме у дітей молодшого шкільного віку найбільш активно зосереджено високий емоційний потенціал. Діти цієї вікової категорії найкраще здатні до осягнення еколого-естетичних знань, цінностей та формування любові до природи. Відомо, що природний компонент посідає чільне місце в британській ментальності, тож батьки, сприймаючи екологічні цінності як особисто значущі, прищеплюють їх молодому поколінню. Таким чином, екологічна освіта стає важливою зв’язуючою ланкою між початковою школою і сім’єю. Ця теза знайшла відображення у Національному плані розвитку освіти у Великій Британії, згідно з яким у британському суспільстві посилюється роль сім’ї у здійсненні еколого-естетичного виховання молодшого покоління. Британська сім’я, дотримуючись народних традицій у вихованні дітей, шанобливо ставиться і до естетичної його складової. Прищеплення естетичного смаку, плекання емоційної чуйності та здатності до переживань краси природи, потреби в її збереженні й примноженні становлять основу у системі естетичного виховання дітей молодшого шкільного віку, а формування естетичної свідомості засобами природи є одним із головних завдань британської початкової школи, в якому виражені пріоритети естетичного ідеалу британського народу (довершеність, досконалість, доцільність, гармонія).

Для здійснення еколого-виховної діяльності британські учителі використовують такі форми і методи роботи:



  • проведення екскурсій і походів на природу;

  • демонстрування на навчальних заняттях ілюстративного матеріалу;

  • бесіди з елементами художнього опису;

  • читання уривків про природу з художньої прози;

  • демонстрування натуральних експонатів;

  • використання естетичних вражень, які виникли у туристичних походах

  • під час краєзнавчої роботи;

  • географічні ігри;

  • зображення природи в народних традиціях;

  • організація і проведення природоохоронних акцій, конкурсів;

  • дослідницька робота.

  • залучення учнів до відродження культу природних і культурних пам’яток (джерел, дерев, тварин заснованих на їх красі).

У шкільному еколого-естетичному вихованні Великої Британії поряд із традиційними формами організації навчального процесу, такими як різні типи класно-урочних занять, активно використо-вуються й позаурочні. Це – факультативні заняття, предметні гуртки, студії, клуби, олімпіади, конкурси [2].

Чільне місце в системі екологічно-естетичного виховання, британської початкової школи посідають екскурсії екологічного характеру в національні парки, музеї, ботанічні сади, пам’ятки садово-паркового мистецтва, зоопарки, дендрарії, тераріуми. Важлива частина навчально-виховної роботи з охорони природи відводиться польовим практикумам, під час проведення яких учні порівнюють, наприклад, вивчення рослинного покриву з його природозахисними функціями, виявляють лікарські рослини, що застосовуються у народній медицині, або проводять метеорологічні спостереження з використанням народного календаря. Екскурсія – це форма організації навчально-виховного процесу, яка дає змогу проводити спостереження, а також безпосередньо вивчати різні предмети, явища і процеси в природних або штучно створених умовах; виявляти негативні зміни в природному оточенні, що є результатом господарської діяльності і особистої поведінки людей (повітря, вода, рослини, тварини); систематизувати і розширювати знання про охорону природи; розкривати роль природи в житті людини; систематизувати уявлення дітей про взаємозв'язки в природі.

Отже, під впливом знань та естетичних вражень, яких діти набувають в процесі еколого-естетичного виховання, у них виникає дбайливе ставлення до природи та її багатств; учні краще розуміють естетичну цінність природи і сприймають її як джерело естетичного натхнення та естетичної привабливості. Саме тому екскурсії мають велике естетично-пізнавальне і естетично-виховне значення, вони конкретизують, заглиблюють, розширюють знання учнів. На екскурсіях учні перевіряють на практиці багато теоретичних знань і переводять їх в естетичні уміння і навики.

Важливим методом роботи з учнями, який сприяє здійсненню естетичного й екологічного виховання, розвитку духовних сил є уроки серед природи. Уроки серед природи займають чільне місце в оздоровленні тіла й формуванні естетичної свідомості дитини. По-перше, на уроках серед природи діти дихають чистим повітрям, грають в рухливі ігри. По-друге, вони одержують “живу їжу” для розвитку свідомості. Як молодому організму необхідна “жива їжа” – овочі, фрукти, так для росту свідомості необхідне спілкування з природою, “безпосередні” знання від спілкування з нею. Урок серед природи – це робота, а не прогулянка. Він повинен бути максимально використаний для ілюстрації побаченого чи почутого в класі, для власних спостережень і для активізації пізнавальної діяльності учнів. Водночас на цих уроках учні відчувають, що ідуть в гості до довкілля, готують йому подарунки: вірші, пісні, загадки. Отже, такі уроки мають не тільки пізнавальне, а й еколого-виховне значення для учнів.

Отже, в умовах сучасної дивергенції і мобільності знань про природу, які постійно змінюються та вдосконалюються, на перший план висуваються духовні імперативи, що стимулюють отримання учнями різнобічних знань про природу з урахуванням інтересів і нахилів кожної особистості, в основу яких покладений морально-естетичний ідеал. Під впливом знань та естетичних вражень яких діти набувають в процесі еколого-естетичного виховання у них виникає дбайливе ставлення до природи та її багатств; учні краще розуміють естетичну цінність природи і сприймають її як джерело естетичного натхнення та естетичної привабливості.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал