Випуск 96 (1) Серія: філологічні науки



Скачати 89.86 Kb.

Дата конвертації16.12.2016
Розмір89.86 Kb.

Випуск 96 (1)
Серія: філологічні науки


НАУКОВI ЗАПИСКИ

172 13. Friedman M. J. Stream of Consciousness: A Study in Literary Method. – New Haven, Yale University Press, 1955. – 279 p.
14. Friedman W. Point of View in Fiction. The Development of a Critical Concept. – Publications of the Modern language Association of America. – 1955. – Vol. 70. – № 5. – P. 1160-1184.
15. Genette G. Narrative Discourse Revisited // Trans. by J. E. Lewin. – Ithaca, N.Y.: Cornell University Press, 1988. – 176 p.
16. Genette G. Narrative Discourse: An Essay in Method // Trans. by J. E. Lewin. Foreword by J. Culler – Ithaca, N.Y.: Cornell
University Press, 1980. – 285 p.
17. New Perspectives on Narrative Perspective / Е. Peer W., Chatman S. – Albany: State University of New York, 2001. – 396 p.
18. Prince G. Narratology: the Form and Functioning of Narrative. – Berlin & N. Y.: Mouton Publishers, 1982. – 185 p.
19. Wallace M. Recent Theories of Narrative. – Ithaca & L.: Cornell University Press, 1991. – 242 p.
ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
20. Baker J. The Meanest Flood. – L.: Orion Books, 2003. – 313 p.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Лариса Довбенко – асистент, кафедра іноземних мов для природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.
Наукові інтереси: когнітивна наратологія, когнітивна поетика.
СИСТЕМА НОМІНАЦІЙ ПОТВОРНОГО В ЛІРИЦІ У.БЛЕЙКА:
СЕМАСІОЛОГІЧНИЙ ТА ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Яна ДУБЕНЧУК (Дніпропетровськ, Україна)
У статті визначено потворне як одну з основних естетичних категорій, реалізовану в ліриці
У.Блейка, та надано систему номінацій потворного, розглянуту вдвох аспектах семасіологічному й
ономасіологічному.
Ключові слова естетична категорія потворне, семасіологія й ономасіологія, номінація, ядерні
номінатеми потворного, периферійні номінатеми потворного.
The article is devoted to “the ugly” as one of the basic aesthetic categories which is distinguished in W.
Blake’s lyric poetry; and the system of nominations of ugliness is investigated in two aspects: semasiological and
onomasiological.
Key words: aesthetic categor of “the ugly”, semasiology and onomasiology, nomination, kernel nomination
of “the ugly”, peripheral nomination of “the ugly”.
Досягненням лінгвістичної думки останніх десятиліть стало положення, за яким мову, її категорії, рівні та одиниці можливо вивчати вдвох аспектах семасіологічному й ономасіологічному (Кубрякова Е.С.; Селіванова О Левицкий ВВ Кресан О.Я.;
Бацевич Ф.С.; Космеда ТА. Виокремлення цих двох напрямів дослідження семантики зумовили різні аспекти вивчення мовних знаків.
Мета цієї статті – систематизувати номінативні засоби репрезентації естетичної категорії потворне в ліриці У.Блейка, які розглянуто в рамках семасіологічного й ономасіологічного аспектів дослідження семантики мовних знаків. Досягнення зазначеної мети окреслює такі завдання: 1) визначити поняття семасіології та ономасіології; 2) надати тлумачення естетичної категорії потворне
3) розробити структурно-семантичну класифікацію номінацій потворного, що актуалізовані в ліриці У.Блейка.
Матеріалом дослідження є ліричні твори У.Блейка. Під номінацією розуміють називання предметів і ситуацій за допомогою мовних засобів, закріплення за певним референтом того чи іншого спеціального знака. Номінація є комплексним мовленнєво-мисленнєвим процесом, який має як логіко-гносеологічні, біологічні, соціальні, фізіологічні, такі власне мовні основи [3: 6]. Номінативні одиниці умовній системі є первинними, у мовленні вторинними, тому знаки-номінатеми [2: 5] диференціюються на часткові та повні (Гак В.Г.), найменування та повідомлення
(Булигіна Г.В.), знаки та семи (Б'юссене Є. Залежно від структурного статусу номінативних одиниць дослідники (Колшанський Г.В.; Арутюнова Н.Д.; Абрамов БО Гак В.Г.;
Москальська І. та інші) розрізняють лексичну номінацію (просте слово, композит, словосполучення, препозитивну (речення) та дискурсивну (текст.
Семасіологія – наука про значення слів і словосполучень, що використовуються для називання, номінації окремих предметів та явищ дійсності, зокрема в діахронічному й


НАУКОВI ЗАПИСКИ
Серія: філологічні науки
Випуск 96 (1)


173 психолінгвістичному розумінні [8]. Об’єктом семасіології є мовні знаки, предметом – їхня семантика. Семасіологія досліджує значення мовних знаків (Левицкий ВВ Селіванова О) і розкриває семіотичну, психологічну, логічну, етнокультурну, когнітивну природу значення мовних знаків пояснює процеси метонімії й метафори виявляє референційний характер значення тощо (Селіванова О. Семасіологія вивчає значення готових мовних знаків, які використовуються для номінації фрагментів національної картини світу, тому вивчення денотативних, сигніфікативних, конотативних компонентів знаків (Левицкий ВВ
Мелерович М) належить до галузі семасіології.
Ономасіологія, засновником якої вважають А. Цаунера, – це теорія номінації один із двох аспектів семантики, який вивчає природу, закономірності й типи мовного позначення елементів дійсності [8]. Об’єктом ономасіології є номінативні структури мовних знаків, а предметом – відображення позамовної дійсності в номінативних структурах [Селіванова О. Мовний знак (його номінативна структура) відображає думку, існує як форма думки і тому нерозривно поєднаний з нею» [4: 218]. Певний вплив на розвиток ономасіологічної теорії мали концепція довільності знака Ф. де Соссюра (позначувальне і позначуване не мають природного зв'язку), дослідження німецької школи слів та речей Г. Шухардта, семіотична теорія функціональної семантики М.Я. Марра та опозиційні їй концепції ОМ. Фрейденберга, БО. Серебреннікова та ін. [6: 26-27]. На початку х рр. виокремилися два напрямки ономасіології: семантико-
структурний та функціональний (Т. ван Дейк; Селіванова O.O.; Кресан О.Я.). У руслі
семантико-структурного напряму розглядаються проблеми номінативного механізму, типології номінації, внутрішньої форми, вмотивованості номінативних одиниць процес утворення номінативних одиниць на основі словотворчих моделей (Мєшков ОД
Марчанд X.); способи механізації мовної об'єктивізації різних типів понять (Кияк Т.Р.;
Кубрякова ОС семантичні та номінаційні зв'язки (Гак В.Г.; Кияк Т.Р.; Кубрякова ОС когнітивна природа номінативного процесу (Кубрякова ОС Селіванова та іншими ). Другий напрям ономасіологічного дослідження, функціональний, виник разом із питанням про номінацію як первинну модель комунікації, про причини, цілі номінації та функції номінативних одиниць у мовленні, дискурсі. Підтвердження думки про загальну ментальну природу зв'язку номінації та комунікації можна знайти у О.О. Потебні Якщо окреме слово є уявленням, то сполучення двох слів можна було б назвати уявленням уявлення якщо поодиноке уявлення було першою дією розкладання чуттєвого образу, то фраза з двох слів буде другою, що базується вже на першій [5: 155-156]. Цей напрям формує два підходи до аналізу розгляд тексту/дискурсу як макрознака, неподільного сигналу, імені
(Колшанський Г.В.; Арутюнова Н.Д.; Лотман Ю.М.; Воробйова О.П.; Нойберт А) та опис взаємодії номінативної організації макрознака з іншими текстовими аспектами і категоріями Т. ван Дейк; Кінч В Ашурова Д.У.; Селіванова О.О.). Вивчаючи лише будову мови чи значення мовних знаків, не можна виявити способи передачі думки [4: 202-203], що заважає адекватному сприйняттю смислу (мисленнєвого змісту. Тому семасіологічний і ономасіологічний підходи до вивчення семантики номінативних одиниць (мовних знаків) взаємопов’язані, оскільки семасіологічний підхід спрямований на вивчення структури значення готового мовного знака (лінгвальне відображає позалінгвальне), а ономасіологічне вивчення мовного знака досліджує зв’язок номінативної структури з фрагментами реальної дійсності/національної картини світу
(позалінгвальне перетворюється в лінгвальне). Оскільки метою цієї статті є систематизація номінативних засобів, що репрезентують
потворне в ліриці У.Блейка, необхідно надати тлумачення естетичної категорії потворного.
Потворне як одна з основних естетичних категорій досить широко досліджувалося у філософському аспекті, починаючи з античності й до наших днів (Платон, Аристотель, Сократ, І.Кант, Гегель, Ф.Шиллер).
Потворне – антипод, протилежність прекрасного, який позначає щось відразливе, викликає невдоволення внаслідок дисгармонійності, нерозмірності, невпорядкованості й

Випуск 96 (1)
Серія: філологічні науки


НАУКОВI ЗАПИСКИ

174
відображає неможливість або відсутність досконалості. У потворному поєднуються каліцтво й зло, які виступають у почуттєвій наочності [1: 301-305]. З одного боку, потворне вказує на ту контрпродуктивну сферу безформного, яка зумовлює розпад форми, вгасаннє буття й життя, сходження духовного потенціалу в ніщо, неможливість духовної досконалості, становить контраст стосовно позитивного ідеалу але з іншого, потворне містить у собі сховану вимогу або бажання відродження цього ідеалу. К.Розенкранц розробив детальну класифікацію потворного потворне в природі, духовне потворне, потворне в мистецтві й в окремих видах мистецтва (найсильніше виражене в поезії) [1: 47]. Він виділяє три основні види потворного з їхніми підвидами безформність (аморфність, асиметрія, дисгармонія
неправильність, або помилковість (взагалі, у стилів окремих видах мистецтва) і, як генетична основа будь-якого потворного, дефігурація, або каліцтво, яке теж має в
К.Розенкранца свої підвиди [1: 48]. Багатогранність естетичної категорії потворного, відтворюється, на нашу думку, англійським словом the ugly, змістова структура якого відображає сукупність позамовних станів і речей відповідного типу. Компонентний аналіз лексеми ugly, тобто розщеплення значення цього слова на складові компоненти (семи, проведений на матеріалі дефініцій із англомовних словникових джерел [8; 9; 10; 11] (семасіологічний підхід, уможливив визначення компонентів семантичної структури лексеми ugly, які позначають такі фрагменти реальної дійсності (ономасіологічний підхід
- зовнішність – unpleasant or repulsive [10]; If you say that someone or something is ugly, you mean that they are very unattractive and unpleasant to look at [9]; of unpleasant or unsightly appearance [11];
- вчинки – morally repugnant [10]; involving or likely to involve violence or other unpleasantness [9]; repulsive, objectionable, or displeasing in any way [9]; bad-tempered, angry, or sullen [9];
- ситуації – ominous or menacing [9]; If you refer to an event or situation as ugly, you mean that it is very unpleasant, usually because it involves violent or aggressive behaviour [9]; (of a situation or mood) involving or likely to involve violence or other unpleasantness [10]. Семи, виокремленні із семантичної структури лексеми ugly, стають основою для визначення ядерних номінатем потворного, які у найхарактерніший спосіб відтворюють прояви потворного в зовнішності, вчинках або ситуаціях і утворюють ядро семантичного поля потворного. Оскільки семантичне поле потворного, які будь-яке семантичне поле, крім ядра, має ще й периферію, то периферійними номінатемами потворного вважаємо такі лексеми, які позначають явища потворного синонімічно (табл. 1).

Таблиця 1
Система номінатем потворного
Ономасіологічний
аспект
Семасіологічний аспект
Фрагменти
реальної дійсності
Ядерні номінатеми
потворного
Периферійні номінатемами потворного
Зовнішність
Unpleasant, repulsive, ugly,
unattractive, of unpleasant or
unsightly appearance
unappealing,
hideous,
unlovely,
unprepossessing, horrible, frightful, awful,
ghastly, vile, revolting, repellent, repugnant;
grotesque, repulsive, disgusting, monstrous,
reptilian, misshapen, deformed, disfigured,
plug-ugly, butt-ugly; homely, plain, not much to
look at.
Вчинки
morally repugnant, involving
or likely to involve violence or
other
unpleasantness,
repulsive, objectionable, or
displeasing,
bad-tempered,
angry, or sullen
horrible, despicable, shocking, reprehensible,
nasty, appalling, objectionable, offensive,
fearful, obnoxious, vile, dishonourable, rotten,
vicious, spiteful


НАУКОВI ЗАПИСКИ
Серія: філологічні науки
Випуск 96 (1)


175 Ситуації
ominous or menacing, ugly,
very
unpleasant,
violent,
aggressive
nasty, disagreeable, alarming, tense, charged,
serious, grave; dangerous, perilous, fearful,
threatening,
menacing,
hostile,
ominous,
sinister.
Аналіз мовного матеріалу з поетичних творів У.Блейка показав, що ядерній периферійні номінатеми потворного (the ugly) функціонують у контекстах або самостійно
(однокомпонентна репрезентація), або у складі більш складних номінацій потворного
(багатокомпонентна репрезентація.
Однокомпонентна репрезентація потворного реалізується одним словом, яке може належати до будь-якої частини мови, наприклад, до іменників (fear, horror, despair), дієслів
(shake, cut off, tremble, devour, weep), прикметників (dreadful, horrible, terrible). Їхня приналежність до номінації потворного підтверджується компонентним аналізом їхньої семантичної структури. Так наприклад, іменник horror тлумачиться в словнику як «an intense feeling of fear, shock, or disgust» [10]; семантична структура прикметника dreadful подається як «causing or involving great suffering, fear, or unhappiness; extremely bad or serious» [11]; дієслово tremble має декілька тлумачень «to shake as with fear» [9] та «shake involuntarily, typically as a result of anxiety, excitement, or frailty» [11]. Використання компонентного аналізу дозволяє встановити для кожної лексеми певний набір семних елементів, які репрезентують змістовий мінімум номінації потворного. Однокомпонентну репрезентацію потворного, представлену різними частинами мови, вважаємо варіантними номінатемами потворного.
Багатокомпонентна репрезентація потворного може мати структурні різновиди і бути складною або комплексною.
Складна репрезентація потворного реалізована словосполученнями (вільними або усталеними, у складі яких всі компоненти (або один з них) номінують потворне, являючись ядерними/периферійними номінатемами потворного. Наприклад, усі варіантні номінатеми позначають потворне у вільних словосполученнях, утворених за такими моделями A+N
(fierce torment, deadly slaughter); N+N (cruelty bruise); N+V (dead brood); V+N (trouble the
dead); D+A+V (deadly black devour). Прикладом вільних словосполучень, у складі яких лише один компонент є ядерною/периферійною номінатемою, можуть бути такі: mortal grasp,
appalling mist, pestilent vapours, awful void. Для англійської мови, яка відбиває культуру й суспільну свідомість етносу, взагалі характерним є традиційне співвіднесення чорного кольору з чимось поганим. Тому номінативні групи з прикметником black (наприклад, black
soul) та його синонімами dark, dismal та ін. (наприклад, dismal den, dismal winds, dark soul,
dark shadowy man, dark fogs list’ning the horror) мають негативні конотації та можуть асоціюватися зі злом, смертю.
Комплексна репрезентація потворного є контекстною, тобто ядерні/периферійні номінатеми потворного (у формі різних частин мови, варіантних номінатем), розпорошені у контексті, і тільки у своїй сукупності, утворюючи контекст потворного, змальовують ситуацію, яка є потворною, жахливою або відразливою, наприклад his den was short / And
narrow as a grave dug for a child, with spiders' webs wove, and with slime / Of ancient horrors
cover'd, for snakes and scorpions are his companions; harmless they breathe / His sorrowful breath
[7: 406-407]. Отже, потворне як антипод прекрасного є одною з основних естетичних категорій, реалізованих у ліриці У.Блейка у своїх різних аспектах. Результати дослідження мовної реалізації потворного дозволяють констатувати той факт, що система номінацій потворного
в досліджуваних ліричних творах, представлена в семасіологічному й ономасіологічному аспектах, утворюється ядерними та периферійними номінатемами потворного або їхніми варіантами (семасіологічний аспект, які позначають такі фрагменти реальної дійсності, як зовнішність, вчинки, ситуації
(ономасіологічний аспект. Однокомпонентна та багатокомпонентна (складна або комплексна) репрезентація потворного визначається особливостями структури та функціонування таких номінацій у контекстах потворного. Перспективним у цьому напрямку вважаємо проведення концептуального аналізу номінацій потворного й визначення їхнього концептуального змісту залежно від
індивідуально-авторських парадигм.

Випуск 96 (1)
Серія: філологічні науки


НАУКОВI ЗАПИСКИ

176
БІБЛІОГРАФІЯ
1.
Бычков ВВ. Эстетика: Учебник. – М Гардарики, 2006. – 336 с.
2. Гак В.Г. Семантическая организация текста // Лингвистика текста. -М, 1974.Т.1.-С.6.
3.
Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. – Мс. Потебня А. Слово и миф. Електронний ресурс. – Мс Ресурс доступу http://www.gumer.info/ bibliotek_Buks/ Linguist/poteb/sl _mif.php
5. Потебня А.А. Мьісль й язьік. МС.
Селиванова 0.0. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд. – К Вид-во Українського фітосоціологічного центру, с.
7.
Blake W. Selected Verse. – M.: Progress Publishers, 1982. – 558 р.
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА
8. Короткий словник з мовознавства. Електронний ресурс. – Режим доступу http://revolution.allbest.ru/languages/
00034473_0.html
9.
Collins COBUILD Advanced Dictionary of American English with CD-Rom: Collins Cobuild; First edition (6 Nov 2006)
ISBN 1424003636 10. The New Oxford American Dictionary, First Edition, Elizabeth J. Jewell and Frank R. Abate (editors), 2192 pages, September
2001, Oxford University Press, ISBN 0-19-511227-X
11. Encarta Webster's Dictionary of the English Language: Second Edition (2004), Anne Soukhanov, editor. Bloomsbury
Publishing, PLC, 2208 p., ISBN 978-1582345109
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Яна Дубенчук – викладач кафедри іноземних мов Національного Гірничого університету, Дніпропетровськ аспірант кафедри англійської філології Донецького національного університету.
Наукові інтереси: стилістика англійського поетичного тексту, лінгвоконцептологія.
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ
ПРОГРАМИ ЯК ТИПУ ТЕКСТУ
Олена ДУДЧЕНОК (Вінниця, Україна)
У статті аналізуються лексико-стилістичні, структурно-композиційні та синтактико-стилістичні
особливості політичної програми як типу тексту політичного дискурсу у крос-культурному аспекті.
Ключові слова політична програма, політичний дискурс, крос-культурний аналіз, лексико-
стилістичний аналіз, експресія, стилістичний прийом, слоган.
The article deals with lexical-stylistic, structural and compositional and syntactic-stylistic features of the
political programme as a type of a text of the political discourse in cross-cultural perspective.
Key words: political program, political discourse, cross-cultural analysis, lexal and stylistic analysis,
expression, stylistic device, slogan.
Уперше з’явившись у контексті прагматичного опису функціонування мовив другій половині ХХ століття, термін дискурс трактувався з урахуванням різноманітних теоретичних підходів, отримуючи своє подальше розповсюдження, проте й дотепер не існує загальновизнаних дефінітивних параметрів дискурсу, які б цілковито висвітлювали його складну когнітивну ієрархію та комунікативну специфіку. Відсутність єдиного визначення терміну дискурс пояснюється багатоплановістю даного явища. Але найважливішими його особливостями слід вважати те, що дискурс є поєднанням лінгвального і позалінгвального в комунікації з усним спілкуванням як обов’язковим компонентом. Дискурс – комунікативна подія, що відбувається між мовцем, слухачем (спостерігачем та ін.) у процесі комунікативної дії у певному часовому та просторовому контекстах [1]. У широкому розумінні термін дискурс використовується для позначення різних видів мовлення і мовленнєвих творів (прескриптивний, практичний, ораторський дискурс, зв’язність та осмислення яких відбувається з урахуванням усієї сукупності не суто мовних факторів. Розвиток комунікації, особливо в ХХІ столітті, її постійне ускладнення та водночас спрощення, пов'язане з появою нових інформаційних і комунікативних технологій та їх удосконаленням, призвели до того, що існуючі в лінгвістиці класифікації не вміщують нові комунікативні явища. Співвідношення функціональних стилів і видів дискурсу, існування відповідної термінологічної системи як основи дискурсу стали важливими, але поки що невирішеними теоретичними питаннями. Так, особливої популярності у якості об'єкта дослідження набув політичний дискурс, який зараз активно вивчається на матеріалі різних мов. Однією з причин оформлення цього виду дискурсу слід вважати наявність усного мовлення, спонтанного


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал