Віолета Городиська, Микола Пантюк, Валерія Міляєва Педагогіка та психологія вищої школи



Pdf просмотр
Сторінка14/15
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

ДОДАТКИ
Додаток А
Тест “Який Ви лектор” (за М.І. Станкіним)
Інструкція
Потрібно відповісти на кожне запитання “так” або “ні”:
1. Якщо тема Вам добре відома і є досвід виступу з нею, чи треба Вам ретельно готуватися до кожної лекції залежно від характеру аудиторії?
2. Чи відчуваєте Ви себе після лекції “виснаженим”, помічаєте різке зниження працездатності і не маєте бажання виступати ще раз у той самий день?
3. Чи хвилюєтеся Ви перед виходом на трибуну настільки, що потрібно
“переборювати” себе?
4. Чи завжди однаково розпочинаєте лекцію?
5. Чи приходите на лекцію заздалегідь?
6. Чи потрібно досить багато часу (3-5 хв.), щоб налагодити початковий контакт з аудиторією і змусити її уважно Вас слухати?
7. Чи прагнете Ви говорити точно за наміченим планом?
8. Чи любите Ви під час лекції рухатися?
9. Чи відповідаєте на запитання студентів протягом лекції, не чекаючи
її закінчення?
10. Чи вдається Вам під час лекції пожартувати з студентами?
Обробка й аналіз результатів
Якщо Ви позитивно відповіли на питання 1, 4, 5, 6, 7, 9 і дали негативну відповідь на питання 2, 3, 8, 10, то це свідчить, що Ви належите до
першої групи лекторів.
Представники цієї групи підкоряють собі аудиторію, враховують безпосередню її реакцію, проте воліють тримати “кермо” у своїх руках. Вони не допускають фамільярності у поведінці і мовленні студентів. Викладачам

273 цієї групи можна порекомендувати серйозніше готуватися до лекцій.
Потрібно заздалегідь відпрацьовувати і передбачати все, що стосується композиції, змісту і мови виступу, складати детальний попередній конспект лекції (звичайно, це не означає, що під час лекції не треба відводити від нього погляду).
Якщо Ви не потрапили до першої групи, то належите до другої групи
лекторів. У представників цієї групи більш різноманітні варіанти поведінки за кафедрою, стилю взаємин зі студентами, змісту мовлення та ін. Під час виступу такі лектори орієнтуються на безпосередню реакцію аудиторії, мають гнучкішу особистісну манеру спілкування. Їм можна порекомендувати серйозніше ставитися до змісту виступу і до студентів, бути стриманішим у жестах і міміці, заздалегідь готувати цікавий початок і чітку кінцівку виступу.

274

Додаток Б
Методика оцінки умінь педагогічного спілкування
(за І.В. Макаровською)
Ця методика розроблена з дослідницькою метою і не призначена для прийняття кадрових рішень.
Інструкція
Оцініть уміння викладача за 10-бальною шкалою: 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2,
1. Від 10 – уміння виявляється в 100% випадків, до 5 – уміння виявляється в половині випадків, до 1 – уміння відсутнє.
1. Виявляє теплоту і доброзичливість у спілкуванні з усіма студентами.
2. Відчуває зміни в настрої групи, уміє керувати ним.
3. Володіє багатою і виразною мовою.
4. Уміє створювати умови для вільного висловлювання студентами своєї позицій, зокрема і критики на власну адресу.
5. Володіє своїм настроєм.
6. Може домовитися, якщо знадобиться, практично з кожним студентом.
7. Уміє гармонійно поєднувати жести, міміку, інтонацію зі змістом мовлення.
8. Уміє поставити себе на місце студента, подивитися на проблему його очима.
9. Уміє захопливо і зрозуміло для студентів викладати матеріал.
10. Уміє вести дискусію на занятті, забезпечувати зв’язок кожного виступу із загальним руслом міркувань, рідбивати підсумки.
11. Уміє відкрито виражати свою позицію так, що не знижується самоповага студентів.
12. Визнає і бачить досягнення кожного, і насамперед слабкого студента.
Аналіз результатів
До рефлексивно-перцептивних належить уміння 2, 5, 9 і 12.

275
Характеризують здатність викладача до саморозкриття уміння 3, 6, 7, 11.
Забезпечують діалогічний підхід до студентів уміння 1, 4, 8 і 10.

276

Додаток В
Конкурс педагогічних ситуацій
А. Зробіть зауваження студентові, який запізнився на заняття.
Б. Поясніть студентові, що він не справляється зі своїми навчальними обов’язками.
В. Попросіть студента прийти в університет у неділю і допомогти Вам по кафедрі.
Г. Студент займає Вас розмовою, а Вам треба перевіряти конспекти для самостійної роботи.
Для розв’язання завдання студентам дають 5 хв. Після того кожен із студентів демонструє варіанти відповідей.
Експерти оцінюють виступ кожного з учасників та оголошують переможців.

277

Додаток Г
Тест “Методика виявлення комунікативних та організаторських
здібностей майбутнього педагога”
Вам потрібно відповісти на усі 40 наведених нижче запитань. Вільно виражайте свою думку по кожному запитанню та відповідайте на них “так”(+) або “ні”(--). Уявіть собі типові ситуації та не замислюйтесь над деталями. Не слід витрачати багато часу на обміркування, відповідайте швидко. Можливо, що на деякі запитання Вам буде важко відповісти. Тоді постарайтесь дати ту відповідь, яку Ви рахуєте припустимою.
1.Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтесь?
2.Чи часто Вам вдається переконати більшість своїх товаришів у правоті
Вашої думки?
3.Вас довго хвилює почуття образи, спричинене Вам кимось із товаришів?
4.Чи завжди Вам важко зорієнтуватися у критичній ситуації, що склалася?
5.Ви прагнете до нових знайомств з людьми?
6.Вам подобається займатися громадською роботою?
7.Чи вірно те, що Вам прємніше і простіше читати книги або чимось займатися одному, ніж з людьми?
8.Якщо виникають перешкоди при здійсненні Ваших намірів, чи легко
Ви відступаєте від них?
9.Чи легко Ви встановлюєте контакт з людьми, які набагато старші від
Вас?
10.Вам подобається придумувати та організовувати розважальні програми?
11.Чи важко для Вас включитися в нову компанію?
12.Чи часто Ви відкладаєте на інші дні справи, які потрібно було зробити сьогодні?

278 13.Ви з легкістю встановлюєте контакти з незнайомими людьми?
14.Чи прагнете Ви, щоб Ваші товариші діяли у відповідності з Вашими поглядами?
15.Вам важко освоїтись у новому колективі?
16.Чи вірно те, що у Вас не виникає конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, обов’язків, зобов’язань?
17.Ви прагнете при зручній нагоді з кимось познайомитись та поспілкуватись?
18.Чи часто при вирішенні важливих справ Ви проявляєте ініціативу?
19.Чи дратують Вас оточуючі та чи хочеться Вам побути наодинці?
20.Чи правда те, що звичайно Ви погано орієнтуєтесь у незнайомій обстановці?
21.Вам подобається постійно знаходитися серед людей?
22.Чи виникає у Вас роздратування, якщо Вам не вдається закінчити почату справу?
23.Чи відчуваєте Ви труднощі, незручність або сором’язливість, якщо потрібно проявляти ініціативу чи познайомитись з кимось?
24.Чи правда те, що що Ви втомлюєтесь від частого спілкування з людьми?
25.Вам подобається приймати участь у колективних відзначаннях святкових подій?
26.Ви часто проявляєте ініціативу при вирішенні питань, що торкаються
інтересів Ваших товаришів?
27.Чи правда те, що Ви відчуваєте себе невпевнено серед малознайомих людей?
28.Чи вірно те, що Ви рідко прагнете довести свою правоту?
29.Ви вважаєте, що Вам не спричиняє особливих труднощів внести пожвавлення у малознайомій компанії?
30.Чи приймали Ви участь у громадській роботі в школі (вузі)?
31.Чи прагнете Ви обмежувати коло своїх знайомих?

279 32.Чи вірно те, що ви не намагаєтесь відстоювати свою точку зору чи рішення, якщо воно не було одразу прийняте іншими?
33.Ви вільно відчуваєте себе, коли потрапляєте у незнайому компанію?
34.Чи охоче Ви беретеся за організацію різних міроприємств для своїх товаришів?
35.Чи правда те, що Ви відчуваєте себе досить впевнено і спокійно, коли приходиться говорити щось великій групі людей?
36.Ви часто запізнюєтесь на ділові зустрічі, побачення?
37.У Вас багато друзів?
38.Чи часто Ви збентежуєтесь, відчуваєте незручність при спілкуванні з малознайомими людьми?
39.Ви часто буваєте в центрі уваги своїх знайомих?
40.Чи правда те, що Ви не дуже впевнено відчуваєте себе в оточенні великої групи людей?
Відповіді на запитання респондент дає у спеціальному бланку, у якому фіксуються також його анкетні дані та результати роботи.
Для кількісної обробки даних використовують дешифратори, у яких проставлена максимальна сума “ідеальних” відповідей, що відображають яскраво виражені комунікативні та організаторські здібності.
Далі прораховується кількість співпадаючих відповідей з дешифратором відповідей по кожному разділу методики. Оціночний коефіцієнт (К) комунікативних чи організаторських здібностей виражається відношенням кількості співпадаючих відповідей по кожному розділу до максимально можливої кількості співпадань:
К = х : 20, де х – кількість співпадаючих з дешифратором відповідей.
Бланк для відповідей
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1

280
0
1
1
1
2
1
3
1
4
1
5
1
6
1
7
1
8
1
9
2
0
2
1
2
2
2
3
2
4
2
5
2
6
2
7
2
8
2
9
3
0
3
1
3
2
3
3
3
4
3
5
3
6
3
7
3
8
3
9
4
0
Дешифратор комунікативних здібностей
1
+
1
1
-
2
1
+
3
1
-




3
-
1
3
+
2
3
-
3
3
+




5
+
1
5
-
2
5
+
3
5
-




7
-
1
7
+
2
7
-
3
7
+




9
+
1
9
-
2
9
+
3
9
-




Дешифратор організаторських здібностей




2
+
1
2
-
2
2
+
3
2
-




4
-
1
4
+
2
4
-
3
4
+

281




6
+
1
6
-
2
6
+
3
6
-




8
-
1
8
+
2
8
-
3
8
+




1
0
+
2
0
-
3
0
+
4
0
-
Оцінка результатів
Показники, отримані за цією методикою, можуть коливатися від 0 до 1.
Показники, які ближчі до 1 свідчать про високий рівень виявлення комунікативних чи організаторських здібностей; показники, ближчі до 0 – про
їх низький рівень.
Оціночний коефіцієнт (К) – це первинна кількісна характеристика матеріалів тестування. Для якісної стандартизації результатів тестування використовуються шкали оцінок, у яких тому чи іншому діапазону кількісних показників К відповідає певна оцінка.
Наприклад, у Вас співпало 19 відповідей по шкалі оцінок комунікативних здібностей і 16 – по шкалі організаторських здібностей.
Користуючись формулою, вираховуємо:
Кк = 19:20 = 0,95; Ко = 16:20 = 0,8.
Записуємо отримані результати в бланк відповідей та порівнюємо їх зі шкалами оцінок комунікативних та організаторських здібностей [87].

282

Додаток Д
Психогімнастичні вправи
Вправа “Ефективний викладач”
Проаналізуйте особистісні і професійні якості викладача, які сприяють його ефективному управлінню навчально-виховним процесом, наведіть конкретні прояви цих умінь із власних спостережень:
– інтерес до студентів і роботи з ними;
– наявність культури комунікативної педагогічної взаємодії;
– наявність і розвиненість емпатії;
– гнучкість, творчість і оперативність мислення;
– уміння швидко орієнтуватися у педагогічній ситуації, яка змінюється;
– уміння відчувати та розуміти настрій студентів групи і підтримувати з ними активний діалог;
– уміння керувати своїм внутрішнім психічним станом; мімікою та пантомімікою;
– уміння прогнозувати та цілеспрямовано проектувати певні комунікативні педагогічні ситуації;
– наявність і розвиненість культури мовлення;
– уміння демонструвати свій внутрішній стан, коли це викликано педагогічною необхідністю;
– здатність до імпровізації;
– здатність до доцільних спонтанних дій та ін.

_________________________________________________________
_________________________________________________________

Доповніть цей перелік тими якостями викладача, які, на Ваш погляд, також впливають на організацію навчального процесу, зокрема самостійної

283 роботи студентів.

284

Вправа “Який я організатор групового спілкування”
Для самовдосконалення управлінських функцій, організаторських і комунікативних здібностей важливо рефлексію вати своє спілкування з аудиторією. Спочатку самому це робити важко, а тому попросіть свого друга
(подругу), не втручаючись у заняття, яке Ви проводите, побути в ролі спостерігача-рецензента.
Найважливіше в організації спілкування – створення спільності, єдності аудиторії. Тому спостерігач мусить насамперед відзначити характер взаємодії між Вами й аудиторією. Цьому може слугувати класифікація типів поведінки організатора. Дослідники (М.-А.Робер, Ф.Тільма, 1988) виділяють чотири зони взаємодії організатора спілкування з аудиторією, в яких він якось себе проявляє:
I. Позитивна зона взаємодії. У цій зоні організатор спілкування:
– Демонструє солідарність (підвищує статус іншого, допомагає, нагороджує).
– Поводиться невимушено, сміється, жартує, показує задоволення.
– Схвалює, активно приймає іншого, розуміє, ставиться поблажливо, співчуває, погоджується.
II. Зона відповідей. Найчастіше взаємодія в цій зоні зявляється після позитивної зони або після питань (зона III). У цій зоні організатор:
Висловлює своє розуміння, дає вказівки, поважаючи автономію інших.
Оцінює, висловлює думку, аналізує, повідомляє про своє враження, висловлює побажання.
Подає інформацію, орієнтацію, повторює, пояснює, підтверджує.
III. Зона питань. Організатор спілкування в цій зоні:
Просить подати інформацію, орієнтацію, повторити, підтвердити.
Просить оцінити, висловити думку, проаналізувати, поділитися враженнями.

285
Просить поради, вказівки, підказки, в якому напрямі діяти.
IV. Негативна зона вилучає позитивну (і навпаки). Для цієї зони характерні такі дії організатора спілкування:
Не схвалює, демонструє пасивне неприйняття, відмовляє в допомозі.
Тримає себе напружено, просить допомоги.
Поводиться вороже, принижує достоїнство інших, стоїть на своєму або самоутверджується.
Щоб уникнути суб’єктивності й упередженості спостерігача (стереотипи першого враження, емоційний стан, статус у групі), тенденції завищувати
(“все добре”) або усереднювати (“все нормально”) оцінку, прагнення до узагальнень (всі, завжди, скрізь так роблять), попросіть декількох однокурсників оцінити реалізацію Вами управлінських функцій під час заняття, проаналізувати ефективність педагогічного спілкування з аудиторією.
Якщо якість управління навчальним процесом на занятті не задовольняє
Вас, спільно з спостерігачами намагайтеся знайти причину цього, накресліть шляхи зміни, компенсації, нейтралізації причин, удосконалення управлінського спілкування під час заняття.
Для стимулювання пізнавальної активності студентів під час занять, вдосконалення навичок їхньої самостійної роботи з науковим текстом, формування вміння вести навчальний діалог їм можна запропонувати такі вправи.
Вправа “Запитання-відповідь” (за В.В. Петрусинським).
Перед Вами сторінка наукового тексту. Швидко й уважно його прочитайте (5 хв.). Тепер розділіться на дві команди. Змагання буде за кращу відповідь і краще запитання щодо змісту наукового тесту. Нехай ліва команда буде запитувати, а права – відповідати. Враховуватиметься активність учасників команд і, звичайно, кількість і глибина поставлених запитань та якість відповідей, а також оригінальність і винахідливість.
Команди, ще раз уважно перечитайте текст! Тепер за 1-2 хв. Ліва команда придумає свої цікаві запитання (можна коротко записати), а права –

286 обговорить текст, виділяючи в ньому головне, щоб оцінити якість поданих запитань і правильно відповісти на них.
Після запитань-відповідей команди міняються завданнями: права команда запитує, а ліва – відповідає. Потім оцінюють результати гри і роблять висновки.
Вправа “Конспект”
Перед Вами науковий текст, поділений на абзаци. Прочитайте його
(5 хв.). Візьміть папір і ручку. Потрібно якомога коротше законспектувати на окремому аркуші кожен абзац тексту, виділяючи в ньому головну думку
(номер абзацу не позначати!).
Тепер перемішайте аркуші з конспектами і передайте їх своєму сусідові за столом. Уважно перегляньте конспекти свого сусіда і поставте номери абзаців тексту, які їм відповідають. Передайте їх знову сусідові. Кожен у своїх конспектах перевіряє правильність номерів абзаців і підраховує кількість помилок.
Після цього учасники гри обговорюють результати, оцінюють прийоми ефективного якісного конспектування.
Вправа “Краще запитання”
Перед Вами навчальний текст. Прочитайте його (5 хв.). Тепер кожен повинен придумати оригінальне запитання за змістом навчального тексту, відповідь на яке показує глибину оволодіння цим матеріалом, дає можливість побачити найцікавіші його аспекти. Ще раз перегляньте текст і обміркуйте своє запитання. Кожен по черзі буде їх ставити, а інші – відповідати на них якомога повніше. Після запитань-відповідей обговорюють активність учасників, визначають найцікавіше і найвлучніше запитання та найкращу і найповнішу відповідь).
Вправа “Відповідь – слово”
Прочитайте науковий текст. Тепер кожен повинен поставити запитання і відповісти на чуже. Відповідати потрібно одним словом, яке має виражати суть відповіді на це питання, тобто бути його ключовим словом. Виграє той, у

287 кого буде найвлучніше запитання і найкраща відповідь. Прочитайте текст ще раз і обміркуйте запитання. Тепер розпочинаємо перехресне опитування.
Ставити запитання і відповідати на нього будуть учасники, яких визначить викладач. (Група оцінює найвдаліші запитання і відповіді).
Вправа “Дерево мудрості”
Швидко й уважно прочитайте науковий текст. Після цього кожен пише записку, в якій ставить важке запитання за текстом. Згорніть записку і прикріпіть її скріпкою до дерева (функцію дерева може виконувати підвішена нитка біля дошки). Тепер по черзі кожен підходить до дерева, знімає записку, читає запитання і якомога повніше відповідає на нього вголос. Інші студенти оцінюють запитання і відповідь, звертають увагу на те, своє чи чуже запитання було обране для відповіді.
Вправа “Доповідь”
Прочитайте текст (5 хв.). Тепер відтворюють його зміст за допомогою малюнків, знаків, схем і передайте таку шпаргалку своєму сусідові. Після цього кожен доповідає за цим текстом, використовуючи малюнки або схеми свого сусіда (у кожного учасника пари свій текст). Група оцінює, хто зробив доповідь найдетальніше, хто виготовив найкращий наочний посібник? [64,
С. 127 – 131].

Вправа “Я хороший”
Похваліть себе, розкажіть, який Ви хороший, гарний (-а) (перед дзеркалом).
1. Відповісти на питання: Чи легко себе хвалити? Яке було Ваше самопочуття? Чи потрібно себе хвалити?
2. Скласти для себе програму самовиховання як особистості з орієнтацією на майбутню виховну діяльність з учнями (студентами).

288

Додаток Е
Контрольні питання
1. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
2. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
3. Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу “Психологія вищої школи”.
4. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
5. Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
6. Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
7. Суперечності студентського віку та шляхи їх розв’язання.
8. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
9. Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання).
10. Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
11. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
12. Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
13. Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти.
14. Типологія сучасних студентів.
15. Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
16. Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.

289 17. Типи викладачів “очима” студентів.
18. Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
19. Формування “Я-концепції” студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у ВНЗ.
20. Формування професійної спрямованості особистості студента.
Розвиток професійної ідентичності.
21. Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
22. Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
23. Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
24. Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
25. Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
26. Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
27. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
28. Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
29. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
30. Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
31. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
32. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
33. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.

290 34. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності.
Причини неуспішності та їх подолання.
35. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
36. Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача.
37. Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей “Я-концепції”.
38. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
39. Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
40. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
41. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
42. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі.
Психологічні засади студентського самоврядування.
43. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
44. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
45. Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
46. Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
47. Взаємини “викладач – студент” як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
48. Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами
(розуміння, визнання і прийняття студента).

291 49. Конфлікти у взаєминах “студент – викладач”, “викладач-студентська академічна група”, їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
50. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.

292


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал