Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Городищенської рда



Скачати 225.66 Kb.
Дата конвертації30.03.2017
Розмір225.66 Kb.

Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Городищенської РДА


Формування навичок каліграфічного письма першокласників.

Засоби попередження та корекції

графічних відхилень у молодших школярів
участь в семінарі

(інтернет-режим)

Сорока Любов Леонідівна

Учитель початкових класів


Формування навичок каліграфічного письма першокласників.

Засоби попередження та корекції

графічних відхилень у молодших школярів

В умовах реформування загальної середньої освіти провідну роль відведено саме початковій ланці, першочерговим завданням якої є формування у молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок, розвиток їхніх мовленнєвих здібностей, вагомою складовою яких є читання і письмо.

В.О.Сухомлинський зазначав: «Без уміння вільно, швидко і свідомо читати, вільно, швидко напівавтоматично писати людина залишається мовби сліпою».

Проблема методики навчання дітей письму – об’єкт дослідження багатьох науковців: Ушинського К.Д., Корфа М.О., Сухомлинського В.О., Вашулен-ка М.С., Савченко О.Я., Білик О.П., Головащук С.І., Воскресенської Н.О., Горбачук В.Т., Кравчук Д.М., Паламарчук В.І. та ін.

Проблемою розробки методики навчання каліграфічного письма в цілому, а також питанням визначення й упорядкування умов становлення навички письма зокрема займалися такі вчені і методисти, як Н.М. Боднар, І.Ф. Кирей, Л. Маркова, О.Ю. Прищепа, Н. Проць, В.А. Трунова та ін.

Чому така велика увага приділяється письму?

Збереження, перетворення й передача інформації завжди взаємопов’язані з розвитком і вдосконаленням знакової системи – письмом, яка є складовою людської діяльності в її різноманітних видах і формах.

Письмо – це найдавніше досягнення людства, що віками змінювало характер і способи передачі інформації, постійно вдосконалювалось. Останнє вдосконалення було обговорено і затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 25.02.03 № 104 та рішенням колегії МОН України № 8/2—19 від 18.07.03 р. «Про розроблення єдиних зразків каліграфічного письма цифр, українських і російських букв та їх з’єднань».

Вченими доведено, що різні галузі діяльності людини здебільшого пов’язані з процесом письма, з умінням логічно правильно і послідовно передавати думки чітким, красивим, розбірливим почерком. Від того, наскільки люди правильно і швидко пишуть, залежить продуктивність їхньої діяльності.

Підвищення темпу письма тісно пов’язане з бурхливим розвитком науки, техніки, культури й освіти, з широким розповсюдженням комп'ютерних технологій. Це вимагає досконалих форм писемної мови; затвердження єдиних зразків написання, удосконалення знарядь для письма, лініювання зошитів, впровадження нового у навчання.



Каліграфія – вміння писати правильно і красиво, це формування графічних навичок, що є складовою початкового навчання, адже письмо – вид мовленнєвої діяльності, складний психофізіологічний процес не лише для шестирічних учнів, а й для всіх молодших школярів.

Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає формування в учнів графічних навичок письма: правильного, чіткого зображення літер та їх поєднань; плавного письма складів, слів тощо. За визначенням Л.Виготського, «писемне мовлення потребує для свого мінімального розвитку високого ступеня абстракції…». Воно складається з багатьох структурних компонентів, правил та вмінь, оволодіння якими є довготривалим процесом.

Письмо – це спосіб передачі думок, а красиве (каліграфічне) письмо – це ще й мистецтво, графіка. Красиве письмо – це й ставлення до інших людей; неохайний, нерозбірливий почерк якоюсь мірою є виявом неповаги, байдужості до іншого. Тому ми, вчителі, мусимо докласти зусиль, щоб навчання письма стало частиною естетичного виховання, способом відчуття прекрасного.

Культура писемного мовлення передбачає грамотне, правильне висловлення думки за допомогою графічних знаків – літер (на письмі), охайне, чисте, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил письма.

Навчаючи першокласників письма, вчитель має формувати в них основні групи навичок:

1) технічні – правильне користування письмовим приладдям, вміння координувати рухи руки, дотримуватися гігієнічних правил;

2) графічні – правильне накреслення букв та їх поєднань у складах та словах;

3) орфографічні – вміння правильно встановлювати звуковий та буквений склад слів, пояснювати їх написання тощо.

Умови формування навички письма поділяються за своєю цільовою спрямованістю на:

1) організаційні (відповідна класна кімната, оптимальне освітлення, якість меблів і навчального приладдя, наявність необхідних наочних посібників і літератури);

2) гігієнічні (правильна постава учня під час письма, відповідне положення зошита на парті й ручки в руці);

3) педагогічні (навчальна мотивація, приклад учителя, доступність змісту й темпу письма, послідовність і систематичність, збереження норм, контроль письма тощо).

Учень має засвоїти гігієнічні і технічні правила і, головне, навчитися зберігати правильну форму літер та їх сполучень при підвищенні темпу письма. Цього можна досягнути лише шляхом вироблення в школярів точних і сталих умінь і навичок. Оволодіння цими навичками є основою грамотного письма і гарного почерку.

У формуванні графічної навички вже традиційно і вчені, і методисти виділяють такі періоди:

1) підготовчий – штрихування фігур, письмо бордюрів і т. ін.. Ці вправи готують руку учня до письма та формують вміння писати основні штрихи, елементи літер (похилу лінію, подовжену, півовали, овали тощо) – 1 клас;

2)основний – письмо малих та великих літер мови, яка вивчається; сполучення літер у складах і словах – 1 клас;

3) удосконалення письма –2-4 класи.

Отже, навчання дітей правильного і красивого письма розпочинається з 1 класу. Початок шкільного життя кожної 6-7-річної дитини співпадає з другим критичним періодом розвитку дитячого організму. В ці роки в житті дитини з’являється нове коло спілкування – шкільні педагоги, однокласники. Змінюється спосіб всього життя, з’являються нові обов’язки, падає рухова активність. Всі ці фактори призводять до напруженої діяльності фізіологічних систем організму, тому в цей період необхідне бережне відношення до дитини з боку школи та батьків.

В цей період у дітей слабко розвинені дрібні червоподібні м'язи руки, не закінчене окостеніння кісток зап'ястя і фаланг пальців, тому їм важко не лише виконувати графічні завдання, але й правильно тримати кулькову ручку. Тим часом процес письма не може бути здійснений без участі зорових і рухових аналізаторів, без певного рівня розвитку дрібної мускулатури і координації руху. Усе це створює труднощі в оволодінні графічними навичками.

Процес письма вимагає від дитини і фізичних витрат, і емоційних зусиль. Тут усякого роду перевантаження ведуть до перевтоми, що негативно позначається на ході оволодіння графічними навичками і, більш того, на розвитку дитячого організму. Складність статичних навантажень у цьому віці пов'язана і з тим, що м'язи спини розвинені слабко. Тому неправильна поза в процесі письма може стати основою порушення постави.

Навчання письма, як і читання, також поділяється на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний, кожен з яких має свої завдання. Тривалість періодів залежить від якості опанування учнями предметних компетенцій, закладених у програмі з навчання грамоти. Під час навчання письма до уваги беруться індивідуальні особливості розвитку кожного учня (ліворукість, темперамент, стан здоров’я тощо), від чого має залежати письмове навантаження дитини (обсяг завдання на уроці) та частота і рівень уваги, приділеної вчителем дитині безпосередньо під час письма.

Для навчання письма важливим є добукварний період. Якщо вдома чи в дошкільному закладі дитина вже навчилася зображувати певні лінії, елементи букв, техніка виконання яких не відповідає методичним вимогам, то в підготовчий період навчання грамоти таким дітям має бути приділена достатня увага щодо дотримання техніки письма і гігієнічних правил (руху пальців і передпліччя упоперек і уздовж рядка, положенню ручки в руці, зошита на парті, поставі під час письма), оскільки якість графічних навичок і розвиток швидкості письма залежить насамперед від правильного формування техніки письма. Діти пишуть крапочки, різні види ліній (рівні, штрих-пунктирні, хвилясті, ламані). Навчання письма відбувається у зошитах з друкованою основою за певним алгоритмом. Вправи з графіки письма поєднуються з удосконаленням вимовних умінь, роботою над збагаченням словникового запасу дітей за ілюстрованим матеріалом зошита. Порядок вивчення рукописних букв збігається з послідовністю їх розташування у букварі.



Зі спостережень відомо, що м’язова пам’ять у дітей від 4 до 7 років найбільш збудлива. Навчання каліграфії проводиться тоді, коли всі відхилення вже закріпились і фізіологічний період роботи м’язової пам’яті вже пройшов. Тому в роботі з учнями особливу увагу педагог має звертати на штрихування фігур. Саме в цей період і штрихування не тільки зміцнює дрібні м’язи пальців і і кисті руки; під час штрихування розвивається мовлення, логічне мислення, загальна культура дитини, активізуються її творчі здібності. У 1-му класі в штрихуванні доречно вправлятися з першого уроку і продовжувати ці вправи до кінця періоду навчання грамоти.

Для штрихування учням пропонуються спочатку форми геометричних фігур. Потім геометричні фігури замінюються фігурами тварин. Учні спочатку обводять фігуру, а потім її заштриховують.
image2

image4

У букварний період навчання письма формуються правописні навички ― вивчення письма букв алфавіту, елементарні орфографічні й пунктуаційні. Важливими завданнями тут є засвоєння учнями механізму списування, розвиток уміння зіставляти звуковий і графічний, друкований і рукописний образи літери, контролювати написане за зразком.

У ІІ семестрі рекомендується ознайомити учнів з письмом у зошиті без друкованої основи з графічною сіткою № 1.

У післябукварний період удосконалюються та закріплюються набуті навички: писати за зразком, списувати з друкованого шрифту, записувати на слух окремі букви, склади, слова (де звучання не розходиться з написанням), невеликі речення, читати написане. Оскільки розвиток навички письма об’єктивно відстає від навички читання, у післябукварний період доцільно практикувати комбіновані уроки навчання грамоти, на яких чергується робота із читання і письма.

Тому основне завдання учителя уцей період – зробити уроки навчання грамоти цікавими, виховати бажання вчитися, здобувати нові знання та вміння, сприяти становленню пізнавального інтересу.

При початковому навчанні письму постійно виникають протиріччя між фізіологічними особливостями дитини – її швидкостомлюваністю, зміною процесів порушення і гальмування – й іншими дидактичними завданнями. Ставлення першокласників до письма складається головним чином під впливом результатів перших вправ. При успішному вирішенні перших письмових завдань учень справедливо пишається своїми маленькими успіхами як великими досягненнями. Він починає довіряти своїм силам, з бажанням береться за рішення більш складних завдань, переборовши які, відчуває радість успішності.

Навичка письма є синтетичною. Вона складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать вміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з’єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; здійснювати звуковий аналіз слова, правильно встановлюючи послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи в графічні. Враховуючи складність для шестирічних дітей такого комплексу дій, здійснюваних майже одночасно, слід окремі з них, наприклад , звуко-буквений аналіз слова, запроваджувати як вправи підготовчого характеру із застосуванням розрізної азбуки, що є для дитини також однією з форм письма – графічного зображення складу, слова. Робота над звуковою структурою слова у зіставленні з графічною має бути складовою частиною уроків у період навчання грамоти.

З 35 хв уроку з шестирічними учнями на суто графічні вправи відводиться від 15 до 20 хв. Тільки під кінець навчального року на письмо може витрачатися близько 25 хв уроку. За цей час шестирічні учні можуть зображати на сторінці зошита 60 – 75 графічних знаків.

К.Д.Ушинський підкреслював, що в період навчання грамоти на уроках читання й письма має панувати бадьора, оптимістична атмосфера, яка б виключала пригнічення дитини, приниження її особистості. Вчитель повинен пам'ятати, що в переважній більшості випадків дитина не може оволодіти складовим читанням або правильним написанням букви, складу чи слова не через лінощі, а через певні, об'єктивні причини. І завдання вчителя – виявити цю причину, по можливості усунути її й підвести дитину до посильного успіху.

Спілкування з колегами, які працюють 1-му класі, підтверджують моє особисте спостереження: уроки письма – найскладніші в навчальному процесій у порівнянні з іншими шкільними предметами мають меншу результативність. Процес здійснення рухів при написанні букв складний для дитини і викликає напруження м’язів рук, тулуба, всього організму, тому під час виконання графічних вправ в учнів часто з’являються тремтячі лінії, сильний натиск на папір, вихід елементів за рядок, недописування до рядкової та міжрядкової ліній, елементи неправильної форми тощо.

Причиною таких відхилень є особливості розвитку дітей шестирічного віку: слабкі м’язи кисті, невправні рухи пальців, низька витривалість статичних напружень, невміння орієнтуватися на площині, виконувати одночасно низку дій та інше.Тому на уроках письма і математики кожному вчителеві необхідно дотримуватись режиму, який би чергував дитячу працю з відпочинком, а після кожних 5хв письма вчитель змінює вид роботи, даючи можливість відпочити м’язам рук і очам. Крім3-4 хвилинної динамічної паузи (фізкультхвилинки) в середині уроку, доцільно виконувати дві додаткові фізичні вправи для рук і пальців у межах кожної половини уроку. Це можуть бути вправи з малювання, розфарбовування чи пальчикова гімнастика.

Чому пальчикові ігри?

Вони розвивають і зміцнюють м’язи кисті і пальців рук дитини, знімають втому, розвивають уяву, мислення, фантазію,увагу, спостережливість та пізнавальний інтерес до навчання, стимулюють розвиток мовлення, розвивають творчі здібності і вміння зосереджуватись.

В.О.Сухомлинський писав: «Розум дитини знаходиться на кінчиках її пальців».

«Рука – це інструмент всіх інструментів», — сказав ще Арістотель.

Пропоную вашій увазі вправи пальчикової гімнастики:c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg

Олівець в руці катаю,

Поміж пальчиків кручу.

Неодмінно кожен палець

Буть слухняним я навчу.


Покласти олівець між вказівним, середнім і безіменним пальцями. Крутити олівець, передавати його з одного пальця на інший.
Пальчик-пальчик, де ти був?

Я з цим братом в ліс ходив,

А з цим братом борщ варив,

А з цим я кашки скуштував,

А з найменшим заспівав.






c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image3.jpeg c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image2.jpeg





Вправа виконується двічі-тричі. c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg


Ати-бати — йшли солдати,

Ати-бати — на базар


Ати-бати, іцо купили?

Ати-бати — самовар.
Дітям пропонується «перетворити» долоню на солдата: намалювати на тильному боці очі й рот. Пальцями учні показують, як солдати марширують.
Ножиці

Пальці правої руки стиснути в кулак, виставити вперед вказівний і середній. Рухати ними, імітуючи різання ножицями.
Ведмедик c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg

Середній і безіменний пальці притиснуті згори великим. Вказівний і мізинець трохи підняті вгору й зігнуті.
Зайчик

Довгі вуха, куций хвіст,

Моркву і капусту їсть.

В сніжну зиму залюбки

Обгризає яблуньки.

Пальці стиснуті в кулачок. Виставити вгору вказівний і середній пальці. Ворушити ними, повертаючи руку в різні боки.c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg
Лозина до лозина —

і зроблені корзини.


Долоні повернуті на себе, пальчики переплетені, лікті розведені в різні сторони. Великі пальці утворюють ручку.
c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg

Чайка (Пташки)

Над нами небо блакитне,


Над нами сонечко привітне.

Над морем чайка проліта,

Додому радо поверта.

Діти перехрещеними кистями рук зображують помахи крил чайки, а потім руками зображують морські хвилі.

c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg


Мишка

Тишком-нишком







вийшла мишка із нори.

В шкряботушки-

ніс і вушка догори.
Середній і безіменний пальці впираються у великий. Вказівний і мізинець зігнуті в дуги та притиснуті до середнього й безіменного пальців.
Дотримання організаційних та гігієнічних правил постановки навчальної роботи з письма має бути в полі зору вчителя на кожному уроці, оскільки від цього залежить не тільки успіх в оволодінні графічними навичками, а й здоров’я дітей.

Оволодіння навичками читання та, насамперед, письма повинно стати для дітей якомога природнішим процесом. З практики роботи нам відомо, що одним з головних помічників вчителя з розвитку дрібної моторики і координації рухів руки є предмети естетичного циклу.– образотворче мистецтво та трудове навчання, а також проведення інтегрованих уроків.



«Пальчики, працюйте!» -- це авторські методичні поради, знахідки та рекомендації з використання різноманітних художніх технік, прийомів та видів роботи на уроках естетичного циклу (образотворчого мистецтва та трудового навчання), а також проведення інтегрованих та комбінованих уроків.

Для кращого ознайомлення з буквою в нагоді стане такий вид роботи на уроках праці: -- Потоваришуй із буквою, зліпи їй веселу подругу. Урок розпочинаю з бесіди та прохання уважно розглянути букву. З’ясовуємо, що та буква, яку ми бачимо в підручнику чи у прописах, чорного (червоного, синього) кольору – вона сумна, бо в неї немає подруги, тож треба їй допомогти.

Діти беруть шматочки пластиліну(паперу) різних кольорів, з’єднують їх і розкачують у єдину «ковбаску» (чи трубочку), відтворюють форму букви. Це може бути як писана, так і друкована літера. Таким чином можна зліпити увесь алфавіт. Цей вид роботи може бути рекомендований батькам для роботи вдома з дітьми, у яких спостерігаються певні труднощі у формуванні навичок письма. Також у такій формі можна виконати шрифтову композицію; зліпити та викласти певні слова:

школа, родина, сім’я, своє ім’я та ін.

На перший погляд, цей вид роботи не принесе дієвих результатів – швидко навчити правильно, каліграфічно писати букву, але він дає змогу зрушити бар'єр страху перед вивченням, написанням нової л ітери.

Для розвитку тонкої моторики стануть у нагоді і такі види діяльності як рвана аплікація, витинанка та оригамі.

Основне спрямування роботи на уроках трудового навчання передбачає розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток дрібної моторики рук, координацію рухів, формування пізнавальних процесів.

Уроки образотворчого мистецтва також відіграють особливу роль. Художня діяльність супроводжує всю життєдіяльність дитини. Дитина не так створює малюнок, як передає свій стан. Її художня діяльність передбачає творче співробітництво, довірливість стосунків між учителем і учнем.

Враховуючи вікові особливості дітей 6-річного віку, де провідним видом діяльності є гра, і знаючи, що світ маленької дитини – це яскраві малюнки, знайомі образи героїв казок, мультфільмів, просто предмети навколишнього світу; що для них зрозумілішим і доступнішим є процес малювання, аніж письма, учитель-методист з м.Чернігова О.Дмитренко розробила досить цікаву, на мій погляд, «Систему координаційних вправ з письма і математики», поєднавши елементи письма з елементами малюнка. Кожна буква і цифра для дитини – це не лише палички і овали – це образ. Координаційні вправи проводяться у вигляді гри, що має навчально-виховне спрямування, і на основі встановлення асоціацій з побаченим, раніше відомим. Ще І.М.Павлов зазначав: «Асоціації мають дуже важливе значення для процесу пам’яті та мислення, як первинна основа їх». Бо у системі пізнавально-рухового навчання активність дитини поліпшує якісне сприйняття інформації.



Гру асоціацій проводять на аркуші білого паперу (без ліній, бо це теж складність),а вчитель – на дошці, виконуючи вільні координаційні рухи рукою. І оскільки дітям притаманні наспівність і говоріння, учитель не одразу рахує, використовуючи тактовий метод письма букви, а в ритмі називає те, що вигадали для образу букви. Наприклад: буква Л – це «дзві-ночок», «кві-тка», «капе-люх», «дзво-ник». Напруження дитини перед написанням невідомої букви – знято, а введення нової букви на основі образу краще запам’ятовується.

c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg

Координаційні вправи з письма

"Кенгуру"

image12


А — велика пристрибала:

Кенгуру — ви не впізнали?

І веселе кенгуру
Вчить писати дітвору.

КЕ-НГУ-РУ


"Сливки"c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image8.jpeg

На дерево діти ласо поглядають,

Там сливки — а смачненькі

достигають.

СЛИ-ВКИ

"Яблучко"c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image1.jpeg

Яблучка червонобокі

на яблуні висять,

Щоб зуміти їх дістати —

Треба Б ("бе") велику написати.

Я-БЛУ-ЧКО



c:\users\komp00\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image2.jpeg


"Журавель"

б ("Бе") маленька — журавель,
По болоту ходить цілий день.
ЖУ-РА-ВЕЛЬ

"Папуга"

Він у Африці живе,image13

Ця папуга — буква В ("ве").

ПА-ПУ-ГА


"Колосок"

Буква в полі колоситься,



в ("ве") маленька - це пшениця.

ко-ло-сок


"Мишка"

Мишка сіра пробігала,



Г ("ге") велику написала.

МИ-ШКА


"Качечка"h:\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image7.jpeg

Качечки г ("ге") озером


пливуть -
Уть-уть-уть.

КА-ЧКА


image14

"Морква"

На городі морква росте.

У нас на малюнку
це літера Ґ ґ ("ге").

МО-РКВА


"Равлик"h:\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image6.jpeg
Свою хатку я ношу —

Д ("де") велику напишу!

РА-ВЛИК ПОВЗЕh:\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image11.jpeg


"Пташка"

Пташка в небі пролітала,

Малу д ("де") на крильцях гойдала.

ПТА-ШКА


"Матрьошка"h:\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image3.jpeg
Е ("е") велика - це матрьошка,

Постараймося лиш трошки.

МА-ТРЬО-ШКА
"Суничка"h:\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image10.jpeg

Червоненькі сунички висять,

Просять е — маленьку написать

СУ-НИ-ЧКА


"Ананас"h:\appdata\local\temp\finereader11.00\media\image4.jpeg

Ананас смачний, великий

Любить наша дітвора.

Є є велику і маленьку

Всі напишемо: "Ура"!

АНА-НАС
Координаційні вправи мають здоров'язберігаючий аспект. Роблячи перехід від малюнка до письма, дитина частіше змінює положення тіла, не напружується увесь час. На уроці панує атмосфера «казки» з новими чудесами, які відкриває сам школяр.

Враховуючи все вище зазначене можемо зробити висновок, що питання розвитку каліграфічних навичок молодших школярів є досить актуальним.

В результаті вивчення теоретичного матеріалу та спираючись на власний практичний досвід можна скласти наступні поради щодо розвитку каліграфічних навичок молодших школярів:


  • здійснювати індивідуальний підхід, пам’ятати, що письмо вчителя — зразок для учнів;

  • звертати увагу на поставу;

  • використовувати наочність різних видів;

  • приділяти увагу індивідуальній роботі;

  • не поспішати, бо головне не швидкість, а якість;

  • приділяти велику увагу аналізу елементів букв;

  • не примушувати дітей писати, а заохочувати до письма тощо.

Щоб навчаннякаліграфічного письма було успішним, систематичним і послідовним, слід домагатися правильного написання букв під часвиконання будь-яких письмових робіт. «Учнвіські зошити – дзеркало всієї виховної роботи»,— писав В.О.Сухомлинський. Молодому вчителеві він радив: «Побачите гарне, чітке, грамотне письмо переважної більшості дітей – це вже прямий орієнтир: у даному класі можна навчитися багато чого… Зошити – це результат усього педагогічного процесу» і одночасно реалізація всіх навичок, які сформувалися в процесі навчання грамоти.

Список використаної літератури

1. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві/ В. О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1988. – 310с.

2. Прищепа О. Труднощі у засвоєнні графічних навичок письма шести- літніми першокласниками та шляхи їх подолання // Початкова школа. – 2000. - №7. – с. 11-13.

3. Маркова Л. Гігієна зору під час читання і письма // Початкова школа. - 1998. - №8. – с. 43-44.

4. Лебедєва І. Формування навичок каліграфічно правильного письма // Початкова школа. – 2000. - №3. – с. 10-11.

5.Кучинський М. Формування навичок письма – одна з основних проблем початкової школи // Початкова школа. – 2006. - №5. – с. 10-13.

6. Боднар Н. Психолого-педагогічні аспекти формувння навички письма молодших школярів // Початкова школа. – 2011. - №7. – с. 25-29.

7.Трунова В. Всеукраїнський експеримент з «Каліграфії та розвитку мовлення» // Початкова школа. – 2011. - №3. – с. 50-53.

8. Петрічко І. Розвиток каліграфічних навичок шляхом використання різноманітних художніх технік // Початкова школа. – 2015. - №2. – с. 31-33.

9.Толстолуцька І. Крокую від А до Я. (Ігри з пальчиками) // Початкова школа. – 2012. - №7. – с. 36-38.

10. Дорогавцева С., Мазур Н. Розвиток тонкої моторики – шлях до каліграфічного письма // Початкова школа. – 2010. - №8. – с. 27-32

11. Дмитренко О. Система координаційних вправ з письма та математики // Початкова школа. – 2008. - №8. – с. 19-24.

12.Архарова С. Навчання каліграфічного письма в 1-му класі // Початкова освіта. – 2008. - №43. – с. 9-10.

13. Загорулько Т. Каліграфічні навички першокласника // Початкова освіта. Методичний порадник – 2011. - №28. – с. 22-24.



14. Цепова І.В. Навчання грамоти в 1 класі: Уроки письма. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007.— 384 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал