Викриття та попередження корупції під час проведення державних закупівель: як виявити та кому повідомити. Вступ



Скачати 189.58 Kb.
Дата конвертації20.02.2017
Розмір189.58 Kb.
Викриття та попередження корупції під час проведення державних закупівель: як виявити та кому повідомити.

ВСТУП

Центр протидії корупції вже 3 роки займається аналізом державних закупівель та виявленням порушень та зловживань. За Цей період ми направили більше 100 заяв про злочин та більше 1000 звернень.

В результаті нам вдалося ініціювати понад 90 кримінальних проваджень та сотні перевірок, зупинити неправомірних державних контрактів на суму майже 3 млрд. гривень. Сьогодні ми вже маємо навіть перші вироки в порушених нами справах.

Детальну інформацію про роботу Центру в цьому напрямку можна знайти на веб-сайті http://ukr.aw.

Досвід роботи Центру демонструє, що з корупцією реально боротися звичайним громадянам. Отже, метою сьогоднішньої лекції є ознайомлення з інструментами, за допомогою яких можна виявити корупційні та інші порушення в сфері закупівель, а також методи протидії таким порушенням.

Перш, ніж говорити про інструменти, потрібно чітко визначити, що таке державна/публічна закупівля.

Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі», публічна закупівля (далі — закупівля) — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, установленому цим Законом.



Поняття закупівлі та замовника

Поняття замовника в розумінні закону (ст. 1) чітко визначене, хоча і досить складне. Фактично це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади (щодо підприємств, то прикладами є підприємства Укрзалізниці, комунальні підприємства з благоустрою)

З метою забезпечення функціонування державного апарату та інституцій, виконання усіх своїх функцій держава повинна купувати певні товари, послуги або роботи. Для цього замовники закупівель повинні використовувати певні чітко визначені законом процедури і слідувати принципам максимально ефективного використання коштів та прозорості.

Законодавство

Конкретні види процедур закупівель та алгоритм дій замовників визначаються спеціалізованим законом.

В цьому контексті варто зауважити, що Україна на сьогоднішній день перебуває на етапі реформування сектору державних закупівель. З цією метою у грудні 2015 року ВРУ прийнято новий Закон «Про публічні закупівлі». Закон започатковує фактично нову еру в сфері закупівель – а саме електронні закупівлі. Електронні закупівлі будуть впроваджуватися поетапно.

До 1 квітня 2016 року в Україні закупівлі здійснюються відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» із застосуванням процедур визначених цим законом в паперовій формі та з обов’язковим оприлюднення інформації про такі закупівлі на єдиному веб-порталі.

З 1 квітня вступає в силу ЗУ «Про публічні закупівлі» для центральних органів влади (міністерств, інших ЦОВів та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання – в основному великі державні підприємства).

І з 1 серпня електронні процедури закупівель стають обов′язковими для усіх без виключення замовників. Інформація про усі електронні публічні закупівлі доступна на веб-сайті http://prozorro.org.

Крім того, сьогодні кожен замовник зобов′язаний застосовувати визначені законом процедури закупівель з відповідних грошових порогів, які встановлені ст. 2 ЗУ «Про здійснення державних закупівель».

Такими порогами сьогодні є 200 тис. грн. для товарів та послуг та 1, 5 млн. гривень для робіт. Всі закупівлі до встановлених сум іще називають допороговими. Законодавство не встановлює жодних вимог щодо допорогових закупівель.

Проте, Ряд замовників уже сьогодні здійснюють допорогові закупівлі за допомогою електронних процедур в електронній системі закупівель «Prozzorro».

Обсяг ринку та структура коштів

Щороку за процедурами державних закупівель витрачаються мільярди коштів. Так, протягом 2014 року за офіційними даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі витрачено 113 млрд. грн. державних коштів, у 2015 році – 126 млрд.

До структури цих коштів входять кошти державного та місцевих бюджетів (50 %- 64 млрд. грн.), а також кошти державних та комунальних підприємств.

Фактично, це кошти, які кожного дня громадяни України сплачують державі у вигляді податків та інших обов′язкових внесків.

Через процедури державних закупівель замовники щороку купують товари необхідні військовим, ліки необхідні для смертельно хворих дітей та дорослих. Через державні тендери витрачаються кошти на великі інфраструктурні проекти, як то будівництво метрополітену або великого стадіону та навіть на закупівлю продуктів харчування для дітей в дитячих садочках та школах.

Законом встановлені також певні винятки, тобто випадки, коли тендерні процедури не доцільно проводити - це наприклад товари і послуги, закупівля яких становить державну таємницю або здійснюється закордонними дипломатичними установами.



Інституційна структура

Система закупівель функціонує за допомогою своєї інституційної структури. Це звичайно, Замовники, яких сьогодні налічується близько 15 тис., учасники – суб’єкти господарювання, які беруть участь або мають намір брати участь в закупівлях, а також державні органи, які забезпечують координацію та контроль у сфері публічних закупівель (Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Державна фінансова інспекція/аудиторська служба, Антимонопольний комітет України, Державне казначейство та інші)

Окрему роль слід відвести громадянам та громадянському суспільству, яке найчастіше і кінцевими споживачами тих товарів, послуг та робіт, які купуються на державних тендерах.

Етапи закупівель

Отже алгоритм моніторингу державних закупівель слід розглядати в розрізі кожного етапу закупівлі. Адже незалежно від конкретного виду закупівлі, всі закупівлі мають певні стандартні умовні етапи.


Основним джерелом інформації про державні закупівлі сьогодні є веб-портал з питань - https://tender.me.gov.ua,

На якому обов′язково оприлюднюється наступна інформація про кожну закупівлю (ст. 10 Закону):




1

оголошення про проведення процедури закупівлі



2

обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі



3

документацію конкурсних торгів або кваліфікаційну документацію



4

зміни до документації конкурсних торгів або кваліфікаційної документації та роз’яснення до неї



5

оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами)



6

протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій



7

інформацію про відхилення пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій та підстави такого відхилення у вигляді протоколу



8

повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції



9

оголошення про результати процедури закупівлі



10

звіт про результати проведення процедури закупівлі



11

повідомлення про внесення змін до договору у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5та 8 частини п’ятої статті 40 Закону



12

звіт про виконання договору



Іще більше інформації про закупівлі буде публічною з введенням електронних торгів на веб-порталі http://prozorro.org/. З 1 серпня 2016 року кожен громадянин зможе он-лайн спостерігати за тим як відбуваються будь-які торги та бачити пропозиції усіх учасників.


Планування закупівель: оцінка потреб та формування кошторису

Корупційні ризики на цій стадії процесу особливо пов'язані з: затвердженням непотрібних, занижених або завищених, низькоякісних або занадто розкішних покупок; закупівлями, які насправді не потрібні в найближчому майбутньому; або закупівлею товарів, які можуть бути доставлені тільки тоді, коли вони більше будуть не потрібні.

Оцінку потреб замовник здійснює задалеко до початку самої процедури закупівлі. Зазвичай цей етап не є публічним. Вперше інформацію про майбутні закупівлі замовника повинна бути відображена у Річному плані, який і є основним плановим документом для кожного замовника і повинен бути оприлюднений на веб-порталі https://tender.me.gov.ua протягом 5 робочих днів з моменту його затвердження (або ж змін до нього).

Річний план складається на основі кошторису бюджетної установи або фінансового плану чи плану використання бюджетних коштів для державних підприємств.

Замовник не має права здійснювати державні закупівлі не передбачені планом.

Аналізуючи річний план закупівель слід звернути увагу на наступні обставини:


  • які види процедур закупівлі використовує замовник

Основною процедурою закупівлі є конкурентна процедура відкритих торгів, яка повинна переважати

Наприклад, замовник планує 4 рази протягом року закуповувати різні види канцелярських товарів. Очікувана вартість кожної закупівлі заплановано менше 200 тис. грн. Це є порушенням Закону та може мати наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність

  • чи були вчасно відображені у річному плані зміни процедур закупівлі проведені комітетом з конкурсних торгів;

Усі проведені закупівлі повинні відповідати плану. Зміни до Річного плану повинні бути внесені до проведення самої процедури закупівлі, а не постфактум.

  • періодичність та доцільність закупівлі одних і тих самих предметів закупівлі замість інших, необхідних замовнику;

Під час аналізу плану закупівель слід звертати увагу на предмети закупівель, їх обсяги та характеристики, а також на минулорічні закупівлі. Так, «Наші гроші» в ході аналізу закупівельної процедури Луганськавтодору було виявлено, що обсяг робіт з ремонту доріг на Луганщині було включено ремонтні роботи на окупованих територіях.

  • очікувана вартість. Закупівлі з очікуваною вартістю на сотні мільйонів гривень автоматично підпадають в зону ризику. Важливим є розуміння принципів формування очікуваної вартості замовником, адже недобросовісні замовники часто заздалегідь формують завищену вартість до предмету закупівлі.

Вибір предмету та Формування документації до закупівлі товару

Цей етап включає в себе 3 різних блоки: це формування кваліфікаційних критеріїв до закупівлі, технічних характеристик до предмету закупівлі та критеріїв оцінки учасників. Власне це етап теж є не публічним, результат його здійснення з′являється лише після формального оголошення закупівлі та оприлюднення документації.

Типові корупційні ризики, пов'язані з визначенням конкурсних вимог, включають в себе:


  • Формування тендерної документації або задач таким чином, що лише одна компанія відповідатиме їм, тому конкуренція або обмежена, або неможлива.

  • Формування тендерної документації або задач невиправдано складними для того, щоб приховати корупційні дії і ускладнити ефективний контроль.

  • Визначення необ'єктивних критеріїв відбору та обрання переможця.

  • Невизначення критеріїв відбору та обрання переможця взагалі або технічних вимог до предмету закупівлі.

Технічні специфікації повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути упередженості, не бути на користь конкретним претендентам або певним товарам або послугам. Вони повинні бути попередньо описані, доречні і відповідні з точки зору предмету закупівель, об'єктивними і основані на реальних потребах замовника.

Закон забороняє посилатися на конкретні торгові найменування в технічних специфікаціях. Такі посилання можливі лише у разі необхідності та обов′язково повинні супроводжуватися формулюванням «або еквівалент».



Приклад зловживання: Замовник через відкриті торги закуповує 180 портативних комп'ютерів. Згідно технічним специфікацій, процесор повинен бути «One Intel Celeron 2.4 ГГц з 400 МГц ФС B і кеш 256 Кб L2». Лише деякі компанії здатні запропонувати цей особливий процесор, хоча існують й інші процесори, які мають таку ж продуктивність і функціональність.

Оголошення про заплановану закупівлю та початок тендеру

Саме з моменту оголошення про заплановану закупівлю розпочинається сама процедура закупівель. З цього моменту стає публічною інформація про предмет закупівлі, потреби в ньому, очікувану вартість та вимоги документації конкурсних торгів на попередніх етапах.

Оголошення одночасно з документацією конкурсних торгів повинно бути оприлюднене за 20 робочих днів до етапу розкриття пропозицій учасників (ст. 10 Закону України «Про здійснення державних закупівель», ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлює строки у вигляді 15 та 30 робочих днів).

Оприлюднена документація конкурсних торгів повинна відповідати попередньо затвердженій інформації про предмет закупівлі.

Саме на даному етапі документація конкурсних торгів повинна бути досліджена і на предмет наявності дискримінаційних вимог.

У разі виявлення таких дискримінаційних вимог, ймовірні учасники закупівель можуть звернутися до Антимонопольного комітету України та оскаржити відповідну документацію в порядку ст. 18 ЗУ «Про державні закупівлі». Не учасники закупівлі можуть звернутися до замовника або вищестоящого органу із зверненням та вимогою щодо усунення порушень чинного законодавства. Держфінінспекція може перевіряти на предмет наявності недоліків у документації лише постфактум.

Хоча сьогодні ДФІ наділена функцією моніторингу закупівель, проте нормативні документи, які визначатимуть відповідний порядок іще не прийняті.

Подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів

Відповідно до ЗУ «Про здійснення державних закупівель», строк подання пропозицій повинен бути не менше 20 робочих днів до моменту розкриття пропозицій конкурсних пропозицій (або електрона подача пропозицій за новим ЗУ «Про публічні закупівлі). Уразі внесення замовником змін до документації – він зобов’язаний оприлюднити такі зміни протягом 1 робочого дня з моменту прийняття рішення.

Порядок подання пропозицій врегульовано ст. 25 Закону. Пропозиції подаються у запечатаному конверті та заносяться до спеціального реєстру. У визначений в оголошенні час розпочинається процедура розкриття. А з вступом в силу ЗУ «Про публічні закупівлі» пропозиції подаватимуться в електронному форматі он-лайн.

Етап розкриття паперових пропозицій конкурсних торгів може тривати декілька годин.

На сьогоднішній день Законом прямо передбачена можливість участі в процедурі розкриття учасників, журналістів та уповноважені представники громадських об’єднань. Замовники зобов’язані забезпечити безперешкодний доступ представників засобів масової інформації та громадських об’єднань на їхню вимогу до процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів та право на фіксацію технічними засобами. (ст. 9 Закону).

Разом з тим, введення електронних закупівель дає можливість спостерігати за процесом розкриття пропозицій та учасників в он-лайн режимі.


Саме на етапі розкриття стають відомі найменування учасників та цінові пропозиції.

З точки зору громадського моніторингу після з′ясування найменувань учасників можуть бути перевірені наступні обставини:.

  1. Пов’язаність учасників між собою. Така пов’язаність може бути обумовлена Законом – п. 22 ч. 1 ст. 1. Та тягне за собою відміну торгів.

Також, можлива наявність неформальних ознак, які у своїй сукупності можуть свідчити про факти змови учасників на торгах. Пов′язані особи не мають права брати участь в державних закупівлях.

З метою встановлення формальних і неформальних зв'язків між учасниками варто розпочати аналіз із структури власності учасників закупівлі, який частково висвітлено в лекції щодо роботи з відкритими реєстрами та базами даних.



Важливо! Учасники закупівель, які не надали інформацію про свого бенефіціарного власника не мають права брати участь в торгах (п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону)

  1. Неформальні зв'язки. Окрім формальних учасників можуть поєднувати неформальні зв'язки

Наприклад, факти щодо наявності однакових телефонних номерів, сусідніх адрес учасників, спільних службових осіб.

Джерелами такої інформації можуть бути: веб-портал «Наші Гроші» (nashigroshi.org), на сайті «http://irc.gov.ua/», SMIDA, google та інше.

Зв'язки між учасниками тендеру можуть свідчити про наявність антиконкурентних домовленостей - про такі факти з детальним обґрунтуванням слід повідомляти Антимонопольний комітет в порядку ЗУ «Про захист економічної конкуренції»

Якщо ж Учасники є пов'язаними особами в розумінні ЗУ «Про здійснення державних закупівель», то слід інформувати ДФІ, внутрішній аудит замовника



  1. Конфлікт інтересів. Визначений законодавством обов'язок щодо повідомлення про кінцевого бенефіціара юридичних осіб створює також можливості для аналізу на предмет наявності конфлікту інтересів між учасниками та замовниками. Наприклад, кінцевим бенефіціаром компанії – переможця тендеру може бути службова чи посадова особа замовника, яка має відповідні повноваження щодо надання вказівок членам тендерного комітету. Такі випадки можуть свідчити про корупційну складову у закупівлях та мати наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Визначення поняття конфлікту інтересів та алгоритм дій знаходиться в сфері дії ЗУ «Про запобігання корупції» - в такому разі потрібно звертатися до замовника, а також до після створення до Національної агенції з питань запобігання корупції.

Розгляд і оцінка пропозицій конкурсних торгів

Корупційні ризики стадії оцінки є наступні:



  • Особи, які приймають рішення, можуть тяжіти до корупції в процесі оцінки.

  • Нечіткі визначення критеріїв відбору роблять процес відбору суб'єктивним, а не об'єктивним.

Таким чином в процесі моніторингу важливо відслідковувати рішення та дії замовника:

Спочатку замовник досліджує документи пропозицій на предмет наявності обставин та підстав для відхилення таких пропозицій.

Якщо виявляється наявність підстав визначених ст. 17 та 29 Закону, замовник відхиляє пропозиції таких учасників.

Інформація про відхилення пропозиції учасника із зазначенням підстави повинна бути оприлюднена на веб-порталі протягом 3 днів з моменту прийняття такого рішення.

Під час моніторингу закупівлі варто досліджувати законність підстав відхилення пропозицій, особливо якщо це стосується дешевших пропозицій.

Після відхилення пропозицій в порядку ст. 29 Закону та дослідження відповідності документів у пропозиції вимогам документації, учасники, що пройшли цю фазу, допускаються оцінки.

Оцінка здійснюється на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів.

Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 50 відсотків. Критерії оцінки заздалегідь визначені у документації. В переважній більшості випадків – це ціна.



З моменту початку функціонування електронних закупівель оцінка пропозицій учасника буде відбуватися фактично автоматично в он-лайн режимі, тому в спостерігаючи за електронними торгами важливо звертати на поведінку замовника після оцінки (не укладення контракту з переможцем, відміну торгів, інші не логічні дії).

Для здійснення аналізу та порівняння цін під час закупівлі слід використовувати наступні джерела:



  • Інформація щодо середньоринкових цін оприлюднена веб-порталах Мінекономрозвитку, Держстатистики.

  • Запропонована під час однієї і тієї ж закупівлі менша вартість/ціна товарів, робіт і послуг учасником, пропозиція якого була відхилена з формальних підстав

  • Інформація веб-порталу з питань державних закупівель щодо цін на аналогічні товари, роботи та послуги, за які здійснювалися закупівлі іншими замовниками

  • Інформація щодо цін на товари та послуги на українських регіональних та галузевих торгівельних майданчиках

Важливо! Закупівля за завищеною ціною не є порушенням чинного законодавства, проте може бути «червоним прапорцем», який може свідчити про інші порушення або про відсутність конкуренції.

Важливим фактором є перевірка наявності компаній-учасників закупівлі у списках компаній, щодо яких є рішення АМКУ про визнання їх поведінки на торгах – антиконкурентними узгодженими діями.

Таким компаніям протягом 3 років заборонено участь у держзакупівлях.

Їх перелік АМКУ оприлюднює на власному сайті за адресою: http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=104506&schema=main

Також, про змову можуть свідчити факти обміну учасників документами, однакове оформлення документів, однакові помилки у пропозиціях, однакове розташування сторінок, однакові дати довідок, обслуговування в одних і тих же банках та фін. установах.

Проте, такі факти може бути встановлено лише за умови наявності доступу до пропозицій учасників. Замовник не має права ознайомлювати третіх осіб з цими документами.

Проте громадськість часто може отримати таку інформацію власне від самих учасників торгів. Також, ці факти можна помітити під час присутності на розкритті пропозицій, інформацію про пропозиції в частині, що не є комерційною таємницею можна отримати з використанням Запиту в порядку ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Укладення договору про закупівлю

Відбувається не пізніше 20 робочих днів з моменту акцепту або прийняття рішення про намір укладення договору.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків визначених ч. 5 ст. 40 Закону «Про здійснення державних закупівель» або ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Також, інформація про зміну істотних умов договору повинна бути оприлюднена на веб-порталі з питань державних закупівель.



Виконання договору про закупівлю та оплата

Корупційні ризики на цьому етапі включають в себе:



  • Спроби передомовитися щодо умов контракту після того, як було визначено переможця, але перш, ніж він був підписаний. Наприклад, підрядник може наполягати на значних змінах до контракту, щоб внести більш тривалий період часу для поставки та/або більш високих цін на товари або послуги. Такий перегляд може зробити весь процес тендеру марним і непрозорим.

  • Підрядник поставляє товари більш низької якості або інших специфікацій, ніж зазначено в договорі. Товари, послуги або роботи, узгоджені в договорі, може бути замінений гіршими аналогами, можливо, в спробі компенсувати витрати хабарництва.

  • Державні посадові особи умисно провадять неналежний нагляд; в результаті, не виявляються неякісні товари, послуги і роботи.

  • Змова між корумпованою компанією та корумпованою посадовою особою призводить до зростання цін, часто через зміни до контракту.

  • Субпідрядники обрані не прозоро і не несуть відповідальності за свою роботу.

Інформація щодо виконання контракту оприлюднюється в звіті про виконання контракту.

Куди звертатись: роль Мінекономіки, контролюючі та правоохоронні органи.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

У відповідності до статті 8 Закону, Міністерство економічного розвитку і торгівлі є державним органом регулювання у сфері державних закупівель, який виконує також консультативні обов’язки, представляє Україну на міжнародному рівні у питаннях, які стосуються державних закупівель. До складу Міністерства входить Департамент державних закупівель і державного замовлення, який, у свою чергу, складається з 5 відділів, що відповідають за різні аспекти регулювання та моніторингу державних закупівель. Нижче представлений огляд функцій Мінекономрозвитку в якості уповноваженого органа за ЗДЗ.

Мінекономрозвитку також публікує інформацію про чинні нормативні акти у сфері державних закупівель та пропозиції змін до них, а також відповідні рекомендації та статистичні дані на своєму офіційному веб-сайті (www.me.gov.ua).

Контрольні органи

Функцію нагляду за здійсненням державних закупівель виконують кілька державних органів: Державна фінансова інспекція, Державна казначейська служба, Рахункова палата, Антимонопольний комітет та правоохоронні органи, відповідальні за розслідування адміністративних і кримінальних правопорушень, — у межах їхньої компетенції, передбаченої законодавством, що регулює діяльність цих організацій. Так:



  • Державна фінансова інспекція/аудиторська служба здійснює контроль за діяльністю замовників шляхом проведення як планових, так і поточних перевірок дотримання ними правил витрачання бюджетних коштів та користування активами, які перебувають у державній та комунальній власності (діяльність державних підприємств), а також уповноважена здійснювати моніторинг державних закупівель.

  • Рахункова палата — це орган, який від імені Парламенту здійснює контроль виконання Державного бюджету, ефективності реалізації бюджетних програм державними установами та ефективності державних закупівель як складової системи управління державними фінансами.

  • Державне казначейство здійснює поточний контроль платежів за державними договорами у контексті процедур державних закупівель. Зокрема, ця установа здійснює моніторинг відповідності умов договорів опублікованій документації конкурсних торгів, відповідним рішенням комітету з конкурсних торгів, а також фактичної наявності бюджетних асигнувань і необхідних погоджень.

  • Антимонопольний комітет України як орган оскарження виконує дуже важливу функцію у системі державних закупівель. ЗДЗ встановлює детальні процедурні вимоги до процедури оскарження1, а з метою забезпечення ефективного виконання своєї функції як органу оскарження АМКУ затвердив відповідні процедурні положення. На виконання ЗДЗ АМКУ створив постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Ця колегія діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Рішення постійно діючої адміністративної колегії щодо оскарження дій чи бездіяльності замовників оприлюднюються на веб-сайті АМКУ (www.amc.gov.ua) протягом одного дня з моменту їх ухвалення і можуть бути оскаржені в суді. Водночас до юрисдикції АМКУ входить розгляд заявлених правопорушень з боку замовників лише протягом періоду здійснення процедури закупівлі, тобто до моменту укладення відповідного договору. Рішення про присудження договору після його укладення може бути оскаржене безпосередньо в суді. До сфери обов’язків АМКУ входить також забезпечення дотримання конкурентного законодавства та, зокрема, розслідування змов між учасниками торгів.

  • Судові органи можуть переглядати рішення щодо оскарження результатів торгів, винесених АМКУ, та є першою інстанцією для оскарження у випадках, коли процедура закупівель завершена і відповідний договір укладений.

  • Правоохоронні органи (Національне антикорупційне бюро України, Національна поліція, органи прокуратури, Державне бюро розслідувань (наразі лише створюється)):

Керуються нормами Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального Кодексу. Справи розслідуються залежно від підслідності визначеної ст. 216 Кримінального кодексу. До правоохоронних органів варто звертатися із заявою про вчинення злочину в порядку ст. 214 Кримінального кодексу, якщо є достатні підстави вважати, що вчинено злочин.

1 Стаття 8 частина третя ЗДЗ.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал