«Використання інформаційно комунікаційних технологій як засобу активізації вивчення української мови і літератури, світової літератури»



Сторінка3/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.62 Mb.
1   2   3

Мотивація. Мотивація - необхідна складова навчання, яка повинна підтримуватися протягом всього процесу навчання. Велике значення має чітко визначена мета, яка ставиться перед учнем. Мотивація швидко знижується, якщо рівень поставлених завдань не відповідає рівню підготовки учня.

Постановка навчальної мети. Учень з початку роботи за комп'ютером повинен знати, що від нього вимагається. Завдання навчання повинні бути чітко і ясно сформульовані в програмі.

Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу. Для створення передумов до сприйняття навчального матеріалу можуть бути корисні допоміжні матеріали, що входять в комплект готового пакету або підготовлені самим викладачем. Можливе проведення попереднього тестування.

Подача навчального матеріалу. Стратегія подачі матеріалу визначається залежно від розв'язуваних навчальних завдань. Важливою проблемою є оформлення кадрів, що подаються на екран дисплея. Необхідно використовувати відомі принципи легкості читання.

Зворотний зв'язок. Цей критерій має ключове значення для учня. Комп'ютер здатний забезпечувати зворотний зв'язок, причому допомога ця може бути індивідуальною.

Оцінка. У ході роботи з комп'ютером учні повинні знати, як вони справляються з навчальним матеріалом. Варто не вказувати кількість неправильних відповідей до остаточного підбиття підсумків. Більшість учнів, як правило, стимулює невелике число завдань, велике число завдань стимулює менше. Найбільш важливим у дистанційному курсі є організація комунікацій "учень - викладач - учні". Для цих цілей рекомендується організація роботи учнів у проектах чи "навчання у співпраці ", дискусії.

При створенні дистанційних курсів широко використовуються гіпертекстові технології та мультимедійні засоби. Використання гіперпосилань призводить до нелінійної структури курсу, до можливості переміщатися по всьому тексту курсу.

Гіпертекст - можливість створення "живого", інтерактивного навчального матеріалу, забезпеченого посиланнями між різними частинами матеріалу. Можливості гіпертексту дають викладачеві можливість розділити матеріал на велике число фрагментів, з'єднавши їх гіперпосиланнями в логічні ланцюжки. Наступним кроком тут може бути створення на основі одного і того ж матеріалу "власних" підручників для кожного учня, в залежності від його рівня знань. Гіперпосилання дозволяють звертатися до зовнішніх джерел інформації, робити курс частиною мережі Інтернет.

Мультимедіа - це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяє людині спілкуватися з комп'ютером, використовуючи найрізноманітніші, природні для себе середовища: звук, відео, графіку, тексти, анімацію та ін..

Мультимедіа - багатющі можливості ілюстрації досліджуваного явища. Це підвищує якість освіти і дозволяє утримувати увагу навчається. Якщо раніше межею мрій був зношений чорно - білий фільм, то сучасні технічні засоби дозволяють створити набагато більш видовищний навчальний посібник у вигляді комп'ютерної анімації або навіть ігри. Використання засобів мультимедіа дозволяє активно використовувати графіку, колір, мультимедіа, анімацію, звук.

У роботі з гіпертекстом учень займає більш активну позицію в процесі навчання, тому він повинен робити висновки з приводу прочитаного матеріалу і сам вибирати послідовність переходів за гіперпосиланнями, на відміну від звичайної книги, де матеріал викладається послідовно сторінка за сторінкою. Навчання стає орієнтованим на учня.

Використання засобів мультимедіа і гіперпосилань на сторінках курсів дозволяє:


  • поліпшити подання навчального матеріалу;

  • організувати широкомасштабні дискусії;

  • забезпечити зручний інтерфейс.

Для організації дискусій в дистанційному курсі використовується Web- конференція (телеконференція або форум ) і CHAT - система.

Вивчення праць класиків показали, що викладачам - розробникам дистанційних курсів будуть корисні рекомендації, дані ще Ф. Дистервегом у його "​​Керівництві до освіти німецьких вчителів". Вони залишаються вкрай актуальними і в наш час при найсучасніших педагогічних технологіях. Ось деякі з них:



  • розподіляй кожен матеріал на відомі щаблі й невеликі закінчені частини;

  • указуй на кожному ступені окремі частини наступного матеріалу і, не допускаючи істотних перерв, наводь з нього окремі дані, щоб порушити допитливість учня, не задовольняючи її, однак, повною мірою;

  • розподіляй матеріал таким чином, щоб, де тільки можливо, на наступному ступені при вивченні нового знову повторювалося попереднє.

Необхідно, щоб матеріал вас захоплював. Застосування різноманітної графіки, анімації й імітації має сприяти підвищенню привабливості дистанційних курсів.

При створенні дистанційного курсу «Вивчення творчості М.В.Гоголя у 9 класі» я дотримувалася такої структури:

Основний текст у вигляді уроків (модулів) з ​​ілюстраціями, виділеними ключовими словами (для майбутнього глосарію) і визначеннями, посиланнями на інші сторінки курсу, і інші джерела інформації в мережі Інтернет, а також основні висновки по розділу. Кожен модуль повинен мати заголовок, перелік питань, що відносяться до даного розділу, але не увійшли до програми із зазначенням джерел, де можна з ними ознайомитися факультативно і додаткові лекційні матеріали.

Довідкові матеріали з предметної області курсу (глосарій), пов'язаний гіперпосиланнями з основним текстом. Глосарій повинен повно відображати зміст курсу. Література - список рекомендованої основної та додаткової літератури, адреси Web - сайтів в мережі Інтернет з інформацією, необхідною для навчання з анотацією кожного ресурсу.

Електронна бібліотека - електронні книги з тематики курсу, посилання на сайти електронних бібліотек, електронні книги з необхідною інформацією.

Практичні, необхідні для якісного засвоєння курсу. Попередньо рекомендується здійснити допуск до цього виду занять, перевірити знання теоретичного матеріалу.

Творчі завдання (есе, завдання, кросворди тощо), спрямовані на самостійне застосування засвоєних знань, умінь, навичок, виконання проектів індивідуально та в групах співробітництва.

Блок проблемних ситуацій (завдання на виявлення глибини розуміння).

Найбільш актуальні питання та відповіді на них, розміщені на Web -сайті та доступні для учнів.

Контрольні тести після кожного модуля.

Блок моніторингу результатів навчальної роботи.

Віртуальний практикум.

Дистанційний курс "Вивчення творчості М.В. Гоголя у 9 класі" складається з двох розділів:

1. М. В. Гоголь. Життєвий і творчий шлях. "Вечір проти Івана Купала"

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю М. Гоголя, їх значенням для української культури; розвивати компаративне мислення, виховувати по чуття гордості за визначні мистецькі таланти, які дала Україна культурі інших народів; опрацювати ідейний зміст програмового твору письменника, дослідити зв’язок цього оповідання з фольклором; розвивати культуру спілкування, логічне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, робити висновки; виховувати почуття поваги до творчості М. Гоголя, до рідної Батьківщини — країни визначних мистецьких талантів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

2. М.В.Гоголь. "Шинель"  

Урок позакласного читання. М.В.Гоголь. "Мертві душі"

Мета: продовжити знайомство з творчістю М. Гоголя; учити складати композиційну схему твору, розповідь про героя твору та логічно і чітко її викладати; формувати вміння працювати з художнім твором, добирати ключові фрази; відпрацьовувати навички сприйняття художньої системи автора; познайомити учнів зі специфікою жанру «Мертвих душ» і повторити особливості жанру роману і поеми; учити складати розповідь про героя твору та логічно і чітко її викладати; формувати уміння працювати з художнім твором, добирати ключові фрази; розвивати аналітичне мислення, уміння робити самостійні висновки; відпрацьовувати навички сприйняття художньої системи автора.





https://lh4.googleusercontent.com/yxr8qw0kzehbla_adaqoxdcwuvvlcwid-hylvshdtmrl3jrcl9ok36p69fbp6g57az_jtmiehakwrx3mhtuanmrvbf-whjjndjt3jprzwkgw5kwu7hcz2mjnooq

Кожний розділ поділяється на 4 частини (уроки), які містять матеріал для вивчення, конспектування і тестовий контроль. Крім того є домашнє завдання, яке учні можуть виконувати online або у зошиті.



Крім основного матеріалу, Ви можете використовувати додатковий.





Якщо урок проводиться у призначений для учнів час, можливе використання віртуальної дошки.



Тестові завдання оцінюються автоматично (у процесі формування тестів Ви задаєте варіанти та критерії оцінювання).

Завдання письмової форми Ви оцінюєте самостійно.

Під час роботи з дистанційним курсом Ви маєте можливість використовувати як аудіокниги, відеоматеріали, так і книги у форматі doc.



https://lh3.googleusercontent.com/xqsluefwger8spptht7-kmmmmdcrtzjpgojqbbaizne7jtllesdjdscbywormctaq9jcsde69chgwoe-yrt48ydc4ethda4b9yuojtjmea3ftjcevypq3dcfw20

Результати роботи учнів виставляються автоматично у таблицю. Окремо по кожному учню можна сформувати табель успішності.



https://lh4.googleusercontent.com/pq80oe3lthgas-dte2q-t0p-7rsvfycwz-dl9aqeawddk80iiafxy1hhkqmu7vskdozzjlfvydiebiduodwm7i-jm24ihtv2hqiexaic70vbvc3mteklt890cmu

Web - роботи учнів - файли презентацій розміщені на форумі «Класної оцінки»).





РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

роботи учнів 9-Б класу (2012-2013 навчальний рік)

НАД ДИСТАНЦІЙНИМ КУРСОМ

Третій варіант — участь учнів в інтелектуальних змаганнях. Останнім часом все більшої популярності серед учнів набувають Інтернет -змагання. Учень, що бажає взяти участь в такій олімпіаді, реєструється на сайті і виконує відповідні завдання. Традиційно такі WEB-олімпіади з різних шкільних дисциплін проводить  портал он-лайн тестування «Знай українське».

Четвертий варіант — класична проектна робота: порівняльне вивчення, дослідження тих чи інших явищ, фактів, подій, статистики, окремих сайтів, навіть думок, висловлених на форумах для виявлення певної тенденції чи ухвалення рішення, розробки пропозицій. Метод проектів якнайкраще підходить для використання Інтернет - ресурсів, адже в його основі лежить розвиток не тільки пізнавальних навичок учнів, але й уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі. Учитель може підказати джерело інформації або зорієнтувати думку учнів у необхідному напрямку для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно або ж спільними зусиллями розв'язати проблему, застосувати необхідні знання інколи з різних галузей, здобути реальний і конкретний результат. Проектна діяльність учнів дозволяє їм виступати в ролі авторів, творців, підвищує творчий потенціал, розширює загальний світогляд.

У сучасних умовах розвитку незалежної України, реформування системи освіти актуалізуються проблеми виховання і розвитку молодого покоління, підвищення рівня освіченості й загальної культури, що залежить від уміння сприймати художній твір та володіти словом. У зв’язку з цим потребують удосконалення методичні шляхи і підходи до осягнення художньої літератури.

Читання – це багатогранне, але цілісне явище, яке пронизує усю систему виховання і освіти. Виховання висококваліфікованого читача – потреба часу. Дитяче читання називають інтелектуальним ресурсом країни, головним резервом людського потенціалу нації. Проте сьогодні спостерігається неузгодженість між реальним рівнем культури читання і об’єктивними вимогами до якості читання, яке може забезпечувати успішну освіту, професійну діяльність і розвиток особистості.

Вміння читати і розуміти прочитане мають загальнонавчальний характер, а їх сформованість в учнів сприяє ефективній навчальній діяльності з усіх предметів.

Недостатній розвиток читацьких умінь може призвести до серйозних труднощів у навчанні й стати причиною невстигання учнів. А належний рівень сформованості читацьких умінь – запорука життєвого успіху.

Необхідною передумовою покращення якості загальної середньої освіти є вимірювання сформованості читацьких умінь учнів. Адже уміння читати – здатність учнів використовувати зміст прочитаного для досягнення власних цілей, розвитку їх знань і можливостей, активної участі в житті суспільства.

Як відомо, основне завдання сучасної літературної освіти – формування уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки.

Сенс нового підходу до літератури як до мистецтва слова полягає не в тому, щоб довести її приналежність до мистецтва.

Головна мета – підготувати читача, який сприймає художній твір не як просте повідомлення про події та героїв, а, враховуючи закони мистецтва, глибше осмислити твір як явище певного етапу розвитку культури народу.

Підготовка вдумливого читача – неодмінна умова виховання ерудованої, інтелектуально й духовно розвиненої особистості. І сьогодні перед учителем літератури стоїть завдання виховного характеру – використати багатий духовний потенціал української й світової літератури так, щоб захистити юнацтво від розбещувального впливу масової культури й літератури.

Тому у час комп’ютеризації освіти виникла ідея створити електронний щоденник читання, який містить багату інформацію про прочитаний твір і власні враження від твору, що дозволяє виховувати вдумливого читача, що вміє аналізувати, критично оцінювати твори письменників, характеризувати образи, робити висновки.

Учень 6-Б класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Кіровської міської ради Донецької області Гокун Кирило під моїм керівництвом створили електронний щоденник читання.

Складається кожна папка щоденника з головного файлу «Світ моїх захоплень» і файлів, які на головній сторінці сховані під гіперпосиланнями. Також на головній сторінці кожної папки щоденника містяться такі розділи, як: відомості про автора твору, слова критиків з приводу даного твору, можлива наявність тексту твору (для зручності цитування на уроках літератури, коли буде вивчатися цей твір, або на уроках позакласного читання), можливі пропозиції щодо тем творів і зразків дитячої творчості; обов’язково подається фрагмент твору, який найбільше сподобався учневі, і відгук про прочитану книгу. Для естетичного оформлення щоденника використані ілюстрації до творів.

Можливість відчути своєрідність авторського стилю, характерний антураж різних епох і країн, пізнати сутність людей, що творили історію, одержати цікаві відомості з галузі людинознавства і культурології – все це не може не хвилювати учнів. Саме такий спосіб передбачає новий принцип викладання літератури. Методика його спрямована на поглиблення знань і полегшення процесу навчання веденням певної системи прийомів аналізу. Будувати її варто, спираючись на природні властивості людини – притаманні їй критерії добра й зла в оцінці життєвих явищ. Як бачимо, що проблема залучення учнів до читання, виховання читача є однією із головних завдань вивчення літератури в школі. Сформувати читацьку компетенцію вчитель літератури зможе, на мою думку, тільки у процесі комплексного вирішення таких завдань:

- зацікавити учнів читанням;  

- розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;  

- навчити дітей обирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;  

- створити належні психолого-педагогічні умови школярам для сприйняття розуміння та оцінки прочитаного;  

- забезпечити певні знання учнів з теорії та історії літератури, літературної критики;  

- формувати в них навички аналізу художнього твору;

- організувати дослідницьку роботу школярів;  

- розвивати їхнє усне та писемне мовлення;

- працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку учнів.
Люблю читати пригоди

*Автор Джонатан Свіфт      



*Критична стаття «Мандри Гуллівера»

*Фрагмент твору, який мені найбільше сподобався:1c746ffd8404337a1b

«Побачивши мене, вороги так перелякалися, що пострибали в море і вплав дісталися до берега, де їх зібралося не менш як тридцять тисяч. Тоді я взяв своє знаряддя, позачіпав гачки за отвори, що були в носі кожного корабля, а шворки від них зв’язав докупи. Поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впинялися мені в руки та обличчя, завдаючи пекучого болю й заважаючи працювати. Та найдужче я боявся за очі, і я напевне втратив би їх, якби раптом не згадав про надійний захист. Між інших дрібничок у мене зберігалися в потаємній кишені окуляри – їх, як уже я казав, не помітили імператорські доглядачі. Я видобув їх, якнайміцніше приладив на носі і в такому спорядженні знову сміливо взявся до роботи, не зважаючи на ворожі стріли; багато їх влучило в скельця окулярів, але не завдавали їм особливої шкоди. Позащіпавши всі кораблі гачками і взявшись за зв’язані вузлом шворки, я почав тягти кораблі за собою, але жоден із них не зрушив з місця – їх не пускали якорі; отже, мені лишалася найнебезпечніша частина справи. Не виймаючи гачків, я кинув шворки і рішуче перерізав ножем якірні канати, діставши при цьому ще сотні дві стріл у руки та обличчя; потім, узявши зв’язані до купи шворки з гачками, легко потяг за собою весь морський фронт ворогів і одночасно зробив велику допомогу королю країни Ліліпутії».48f055a1688788b3f7



66a9d6f575b6cc59f8


*Відгук :

Автор дуже добре описує подорожі морем. Напевне, він колись сам був моряком. Дуже вражають його описи шторму і всі деталі морського життя. Дуже захоплююча була перша подорож до країни Ліліпутії і його проживання там, але дуже нескромно автор написав про виявлення потреб головного героя і це не дуже добре справило на мене враження. Та його друга подорож була не менш цікава та захоплююча. Вона мала велику та докладну розповідь про країну і її жителів. Третя і четверта частини розповідали про незвичайні відкриття нових країн. Ця книга мені дуже сподобалась своєю пізнавальністю та вразливими розповідями про неймовірні подорожі до казкових країн.

Наведені форми і варіанти роботи з Інтернет - ресурсами дозволяють побудувати загальну методичну схему організації навчальної діяльності з їх застосуванням:

1. На першому етапі педагог планує свої уроки з використанням ресурсів Інтернету. При цьому необхідно обрати курси, теми, де Інтернет - ресурси найбільш органічно увійдуть до процесу навчання, і відповідно буде досягнуто максимального освітнього ефекту.

2. На другому — визначає форму навчального заняття і методи, які буде використовувати під час організації навчальної діяльності учнів з ресурсами Інтернету.

3. На третьому — знаходить і складає (або доручає найбільш підготовленим учням) список найкращих ресурсів, з якими необхідно ознайомитися школярам, виконуючи завдання.

4. На четвертому — організовує роботу учнів з Інтернет - ресурсами. Із метою більш чіткої організації праці з учнями можна запропонувати завдання, які конкретизують проблему, над якою працюють школярі.

5. На останньому етапі відслідковує та оцінює результати ефективності навчання з використанням Інтернет - ресурсів.

Школа може успішно впроваджувати інформаційні технології тільки тоді, коли змінить погляд на навчання й викладання. Коли кожен учень не тільки матиме доступ до потрібної інформації, а й використовуватиме її в навчальних цілях, роль учителя, який виконував роль постачальника інформації, докорінно зміниться. Суттєвим обмеженням у використанні інформаційних Інтернет - ресурсів на сучасному етапі є не стільки технічні або технологічні чинники, а відсутність адекватної інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу. Проте слід розуміти, що комп’ютер чи Інтернет — це лише один із численних інструментів, якими користується вчитель. У будь-яких технологіях закладені ті чи інші можливості, але виявитися вони можуть лише у поєднанні з педагогічними прийомами. Інтернет - ресурси не замінюють певні педагогічні прийоми, а роблять їх більш результативними. Використання ресурсів Інтернету повинно оптимізувати працю вчителя, зробити навчальний процес більш ефективним, стимулювати пізнавальний інтерес до української мови і літератури, надати навчальній роботі учнів проблемний, творчий, дослідницький характер, індивідуалізувати процес навчання і розвивати самостійність учнів. Комбінація інноваційних педагогічних підходів та інформаційно-комунікаційних технологій — це ключ, який отримує учитель, а вже як він ним скористається, залежить лише від нього.
2.4. Персональний веб-сайт як методичний інструмент в роботі вчителя

Незважаючи на досить велику кількість освітніх ресурсів у мережі найбільш ефективними саме для учнів є ресурси, максимально наближені до потреб учнів, тобто ті, що створюються і підтримуються на рівні навчального закладу, навчального предмета та органічно вписуються в навчальне середовище, утворюючи додатковий зв’язок між учнями і вчителем, учнем і учнями, учнями і суспільством. Розроблені ресурси необхідно згрупувати і розмістити в легкодоступному місці. Таким місцем може стати персональний сайт учителя http://golovina-helen.ucoz.ru/ (http://progekt2013.jimdo.com/) або шкільний сайт http://kirovskoesosh2.klasna.com/, http://shodennik.ua/ .

У віртуальному просторі веб-сайт — це місце, яке має свою адресу та власника і сприймається як єдине ціле. Із цієї позиції персональний сайт вчителя — це сайт, призначений для супроводу навчального процесу та дистанційної комунікації між вчителем та учнями. Такий сайт може бути розміщеним у веб - просторі локальної чи глобальної мережі.

Сторінки сайту об’єднані не тільки адресою, але й темою, логічною структурою та оформленням. Це сукупність файлів не лише з текстом, зображенням, звукозаписом, але й з різноманітними функціональними елементами. За своїм характером сайт може бути статичним, цільова функція якого полягає в тому, що вчитель намагається показати себе Інтернет - спільноті, представити інформацію про свої особисті якості та професійні пріоритети.

Інший тип персонального сайту — це сайт з активними компонентами, що побудований за принципом динамічної системи, змістову частину якої наповнюють його користувачі. Саме сайт такого типу з елементами дистанційної освіти може допомогти вчителю в ефективній та раціональній організації навчального процесу та позаурочній комунікації з учнями.

Створити персональний сайт можна різними способами. Перший — найбільш дорогий й малоперспективний для практикуючого вчителя — це скористатися послугами веб - програміста. Інший, що вимагає багато часу й зусиль, — самостійно опанувати мову програмування або ж скористатися спеціальними професійними програмами.

Аналіз педагогічного досвіду та особистий досвід засвідчив, що персональний веб-сайт може виконувати наступні функції:

• створення навчального міні-середовища;

• поширення власного педагогічного досвіду;

• підвищення власного фахового рівня;

• підвищення рівня володіння засобами ІКТ;

• можливість зробити навчально-виховний процес гнучкішим за рахунок більш мобільного управління;

• розміщення навчальних матеріалів (програм, планів, контрольних запитань до заліку та тематичного оцінювання);

• допомога учням у самостійній роботі та підготовці домашнього завдання;

• можливість для учнів на відстані отримувати навчальний матеріал;

• спілкування учнів з однокласниками та безпосередньо з учителем.

Особливо помітні переваги персонального сайту в процесі обміну педагогічним досвідом. Створення персонального сайту може стати формою взаємовигідної співпраці між досвідченими та молодими педагогами щодо використання комп’ютерної техніки, секретів педагогічної майстерності.

Можна виокремити наступні можливості персональних сайтів в процесі спілкування колег-педагогів між собою:

• Публікація матеріалів у інформаційному просторі відбувається миттєво. Це дає змогу оперативно реагувати на ситуацію і надавати необхідну інформацію, оприлюднюючи актуальні матеріали.

• Інформація доступна одразу широкому колу читачів, незалежно від їх географічного розташування. Вчитель не обмежується ознайомленням із матеріалами колег зі своєї школи чи міського методичного об’єднання педагогів, він може ознайомитися з досвідом свого колеги з іншого міста, країни, континенту.

• Уже опублікований матеріал піддається редагуванню, що дає змогу авторові швидко доповнювати і доопрацьовувати його, виправляти помилки і недоліки.

• Матеріали надаються відвідувачам сайту для вільного користування. Інформація може бути вилучена з сайту будь-яким користувачем, перероблена ним відповідно до обставин, адаптована до конкретних умов його праці чи особливостей навчальних програм або згідно з особистими потребами і використана у навчально-виховному процесі.

• Інформація, розташована на персональному сайті вчителя, доступна користувачу у зручний для нього час. Це особливо доречно для вчителів, які працюють у напруженому режимі та з великим навантаженням.

• Важливим моментом організації сайту є налагодження зворотного зв’язку. Автор має можливість досить швидко отримувати зауваження та відгуки на свій матеріал, може запропонувати свою методичну розробку для обговорення, звернутися за порадою до своїх колег.

• Викладені на сайті матеріали не мають обмежень за видом (текстовий матеріал, аудіо-, відеоматеріали) та обсягом (розгорнута стаття, фрагмент уроку, опис конкретного методичного прийому, коротке повідомлення, оголошення та ін.).

• Подані на сайті матеріали безкоштовні для всіх користувачів інформаційного простору.

Варіантів використання вчителем персонального сайту в роботі з учнями безліч, але в цілому, персональний сайт вчителя в цьому плані можна розглядати з наступних ракурсів:

1) як інформаційний ресурс, де зберігається інформація, необхідна для організації навчального процесу;

2) як засіб встановлення зв’язку з учнями в позаурочний час;

3) як місце демонстрації результатів навчання, подання прикладів учнівських проектів, творів, пошукових робіт тощо;

4) як засіб моніторингу процесу навчання та його результатів.

Зауважимо, що навчальний потенціал персонального сайту як методичного інструменту вчителя залежить від його структурних складових або сторінок, які складають сайт. Тому, створюючи свій персональний сайт, вчитель повинен враховувати, які розділи будуть головними, а які — другорядними.

У своїй роботі активно використовую модуль «Форум», який розміщений на шкільному сайті http://kirovskoesosh2.klasna.com/ з метою організації зворотного зв’язку з учнями. Форум — це універсальний засіб для організації діалогу учень — учень, учень — учитель. Форум цінний тим, що проведення обговорення не обмежене певними часовими кордонами, як це відбувається в умовах звичайного проведення дискусії на уроці. Також ця форма проведення дискусії дозволяє учням більш ґрунтовно дослідити питання, винесене на обговорення, навести додаткові аргументи, які не були використані одразу, врахувати психологічні аспекти, надаючи можливість взяти участь в дискусії тим учням, які краще висловлюють свою думку письмово. До того ж учень на форумі вчиться лаконічно та зрозуміло висловлювати свою думку і, що найважливіше, грамотно формулювати власне дискусійне питання, адже кожен може створити на форумі власну тему для обговорення і виступити у ролі модератора (людини, яка відповідає за певну тему й стежить за тим, щоб рівень спілкування не виходив за певні рамки культурного рівня).

Зрозуміло, на форумі не достатньо лише запропонувати тему для дискусії. Необхідно зробити так, щоб учні побачили у ньому цікавий та корисний навчальний інструмент, адже навчальний форум вимагає від учнів більш високих навичок спілкування у письмовій формі, ніж ті, що застосовуються ними зазвичай на інших сайтах. Тому найбільш загальними завданнями використання модуля «Форум» є:

• отримання досвіду участі в письмовій дискусії, розвиток комунікативних і соціальних умінь взаємодії;

• аналіз наявного в учнів досвіду, осмислення і розгляд питань, що обговорюються, з різних точок зору, критичне ставлення до висловлених під час дискусії суджень та аргументів;

• конструювання нового знання, пошук компромісних рішень та висновків;

• перевірка на практиці сформульованих гіпотез та ціннісних орієнтацій під час використання отриманої раніше історичної інформації.

Залежно від поставленої мети критерії оцінювання діяльності учнів на форумі можуть бути різними, та учні повинні усвідомлювати, яким чином буде оцінюватися їхня робота. Якщо метою дискусії на форумі є формування комунікативних умінь й навичок школярів, критеріями оцінювання діяльності стануть:

1) дотримання правил поведінки на форумі;

2) посилання на висловлені в ході дискусії думки інших учасників (для цього на форумі є відповідна опція);

3) демонстрація бажання й готовності прийняти іншу точку зору за умови її переконливості та аргументованості.

Під час оцінювання змістовності роботи учнів на форумі вчитель повинен звернути увагу на наступні моменти під час письмової дискусії:

1) уміння учнів лаконічно та логічно висловлювати думки з певного питання;

2) уміння обмірковувати ідеї, які він сам не поділяє;

3) здатність учнів синтезувати інформацію, отриману від інших учасників дискусії;

4) уміння доходити висновків з обговорюваної теми, що отримують новий смисл;

5) здатність учнів встановлювати логічні зв’язки між висловленими в ході дискусії аргументами;

6) уміння наводити чіткі й різноманітні аргументи на захист власної позиції.

Отже, використання персонального або шкільного сайту дозволяє вчителю підвищити ефективність і результативність навчального процесу, підсилити освітні ефекти від застосування інноваційних та традиційних методик навчання, оскільки створюється можливість будування індивідуальних освітніх траєкторій учнів і забезпечується диференційований підхід до учнів з різним рівнем готовності до навчання.



ВИСНОВКИ

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Саме тому, на нашу думку, наочне подання інформації має велике значення під час проведення лекцій, публічних виступів, узагальнення досвіду тощо. Проаналізувавши медичні та психологічні дослідження в галузі сприйняття та оброблення інформації, з’ясували наступне: 83% всієї інформації ми отримуємо за допомогою зорових органів, 11% - слухових, 3,5% - за допомогою запахів, 1,5% - тактильних рецепторів.

Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.

Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на  ефективність навчально-виховного процесу:

- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;

- скорочення часу на розкриття проблеми.

У своїй практичній діяльності найчастіше  використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види: 

- презентації для лекційного викладу матеріалу;

- презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;

- презентації для уроків розвитку мовлення.

Компонування матеріалу програми в цьому випадку є своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними  програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовуємо ресурси Інтернету.

Головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.


Список використаної літератури:

  1. Базовая ИКТ компетенция как основа Интернет-образования учителя : тезиси доклада А. А. Елизарова на конференции RELARN-2004 июнь 2004 г. — Ассоциация RELARN [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.relarn.ru/conf/conf2004/section3/3_11. html.

  2. Беспалов П. В. Компьютерная компетентность в контексте личностно- ориентированного обучения // Педагогика. — 2003. — № 4. — С. 45-50.

  3. Ванчицький А. Блоги та мережеві щоденники, їх використання в педагогічній практиці // Електронний ресурс. Режим доступу: http:// tolik.rovno.ua/?p=184

  4. Волобуєва Т. Рівні підготовки педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій / Волобуєва Т. // Післядипломна педагогічна освіта в Україні. — 2010. — № 1. — С. 30-35.

  5. Гевал П.А. Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів.// Комп'ютер в школі та сім'ї. — 2000. — № 3. — С. 33-34.

  6. Карташова Л. А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики учителя суспільно-гуманітарних дисциплін // [Електронний ресурс] Режим доступу: www.knlu.kiev.ua/?AC=361&pp=12

  7. Карташова Л. А. Роль веб-технологій у підвищенні ефективності діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2008. — № 5. — С. 19-22.

  8. Кравченко Є. Г. Інформаційно-комунікаційна складова фахової компетентності вчителя-мовника // [Електронний ресурс] Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nsod/2009_1/Kravchenko.pdf

  9. Литвинова С. Г. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя - предметника // С. Г. Литвинова // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/ em5/content/08lsgtso.htm

  10. Морзе Н. Як навчати вчителів, щоб комп'ютерні технології перестали бути дивом на уроці? // Режим доступу: http://www.cippe.edu.ua

  11. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org/wiki/%C1%EB%EE%E3


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал