«Використання ідей В. О. Сухомлинського на уроках екології»



Скачати 118.28 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір118.28 Kb.











Доповідь на тему: «Використання ідей В.О.Сухомлинського на уроках екології».























Виконала вчитель екології

ВельбівненськоїЗОШ І-ІІІ ступенів

Буйністрович О.Ю







2013р

Використання ідей В.О.Сухомлинського на уроках екології.


Сучасна географія ставить перед собою багато завдань, але головним завданням  на сучасному  етапі є формування розвиненої, активної, особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя,  уміти застосовувати знання в певних життєвих ситуаціях.

Учень сучасної школи має володіти певними якостями, зокрема:

Самостійно набувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці.

Грамотно опрацьовувати інформацію.

Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних группах

Самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

І держава і вчителі мають забезпечувати виховання особистості, підготовленої до життя і праці в мінімальному світі; збереження культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, розвиток творчих здібностей і навичок самоосвіти та самореалізації особистості; створення умов для розвитку обдарованих дітей.

Усі ці проблеми хвилювали і Василя Олександровича Сухомлинського. Саме в його працях знаходимо відповіді на те, як виховувати людину.

Працював великий педагог і над розкриттям індивідуальних обдарувань і задатків, нахилів. В.Сухомлинський писав «Кожна людина - особистість неповторна, виховання нової людини полягає насамперед у розкритті цієї неповторності, самобутності, творчої індивідуальності.» Ці слова видатного педагога намагаємосяся впроваджувати в практику викладання екології в школі.

Традиційні методи викладання іноді стають неефективними для становлення самостійної творчої особистості учня. Тому використовую особисто зорієнтований підхід у процесі викладання екології. Учень в такій системі виступає суб’єктом не лише навчання, а й життя.

Учні повині не просто слухаюти розповіді вчителя, а й постійно співпрацювати з ним у режимі діалогу, висловлювати свої думки, ділитися своїм розумінням змісту, обговорювати те, що пропонують однокласники, за допомогою вчителя вести відбір змісту, закріпленого науковими знаннями.

Сучасний урок передбачає визначення разом з учнями особистісно-значущих завдань тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом уроку. На це вказував В.О.Сухомлинський. Пристрасне бажання вчитися, усвідомлення мети навчання-найважливіший стимул навчальної діяльності учнів. Тому залучаю учнів до визначення мети уроку, націлюю їх на те,що дасть цей урок для їхнього майбутнього життя

Основною частиною особистісно зорієнтованого уроку є етап організації виконання плану діяльності. На цьому використовую різні форми навчальної діяльності.

Для розвитку особистості на уроках екології  створюю проблемні ситуації. Проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в учнів, а в кінцевому результаті – зміцненню знань.

Тому створюючи проблемну ситуацію, намагаюся викликати у школярів прагнення до самостійного пошуку  способів вирішення проблемних завдань.

Іноді, щоб проблемні завдання не залишилися нерозв’язаними, пропоную учням підказку, своєрідний алгоритм відповіді.

В процесі розв’язання проблеми учні не роблять наукового відкриття, але суб’єктивно відкривають нове. Знання, здобуті під час проблемного пошуку більше осмислюються, запам’ятовуються і  швидше перетворюються на власні переконання..

«Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має свою причину, що розуміння причини і закономірного наслідку допомагає людині підкорювати сили природи, її  мислення набуває цінної риси, вона намагається знайти, пояснити причину кожного явища».В.О.Сухомлинський

В.О.Сухомлинський підкреслював: «Дуже важливо, щоб учень оволодів знаннями в процесі активної праці, бачив, усвідомлював, переживав результати своїх зусиль; розумів, що глибина знань, сталість умінь і навичок – усе це залишить від нього»  . Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає різні форми і методи проведення уроків.

Дуже важливо, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яку В.О.Сухомлинський вважав: «небезпекою, що морально калічить людину і щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним». Застосовую на уроці самостійну роботу учнів.

Діти працюють з текстом підручника, додатковою інформацією, в парах. Самостійна робота сприяє активізації розумової діяльності. Вони визначають основний  зміст, розкривають суть явища.

Велику роль відіграють ділові ігри, уроки-подорожі, експедиції, екскурсії, які сприяють розкриттю творчої особистості учня.

Естетичні смаки формую використовуючи на уроках поезію, вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, уривки творів Франка. Наслідуючи В.О.Сухомлинського намагаюсь виховувати любов до рідного краю, до України, почуття власної гідності.

Велике значення у вивченні природи рідного краю, України відіграють навчальні практики, які я протягом кількох років проводжу на схилах ярів, біля ставків, у лісі, біля джерела.

Учні працюють над проектами, вони відчувають відповідальність за спільну роботу, повторюють, систематизують навчальний матеріал, люблять проводити дослідження, збирають зразки грунту, гербарії.

Як свідчить практика, учні дуже серйозно ставляться до цієї роботи, прагнуть зробити презентацію свого проекту.

Головна мета – учити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розвивати логічне мислення; удосконалювати прийоми роботи з різноманітними джерелами; формувати естетичний смак; розвивати пізнавальний інтерес учнів.

Навчання екології – складний і багатогранний процес, у якому учні не лише здобувають знання, а й оволодівають певними вміннями. У них формуються погляди на навколишній світ, відповідне ставлення до нього розвиваються здібності й інтерес.

Педагогічна діяльність вчителя екології пов’язана з живим емоційним учнівським колективом, чутливим до всього прекрасного, цікавого, розумного.

Свого часу В.Сухомлинський писав – «Колектив – це дуже чутливий інструмент, який творить музику виховання, необхідну для впливу на душу кожного вихованця, - творить тільки тоді, коли цей інструмент настроєно. А настроюється він лише особистістю педагога, точніше настроюється він тим, як дивляться вихованці на педагога, як на людину,  що вони в ньому бачать, відкривають.»

Ці мудрі слова великого педагога доводять, що вчитель екології повинен в комплексі формувати інтерес учнів до екології як навчального предмета, а поряд з цим здійснювати процес виховання учня. У різних навчальних ситуаціях залежно від змісту матеріалу відбувається екологічне, естетичне, патріотичне, моральне, громадянське та родинне  виховання.

Кожен урок це творчість, пошук нових, ефективних засобів спілкування з дітьми, вимогливість, гуманність.

Протягом багатьох років своєї роботи в школі я використовую ідеї В.Сухомлинського, опираюся на досвід старших колег,звертаюся до поетів,митців, художників,бо у таких великих людей є чому навчитися самому та навчити наших дітей.

 

Додатки


Інформація

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ


(1918-1970)

28 вересня 2003 року - 85 років
від дня народження українського педагога

На любові до дітей тримається світ. Цей постулат в усі часи був головним кредом для кращих педагогів.

Василь Олександрович Сухомлинський - з їх когорти. "Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей", - так писав він у книзі свого життя "Серце віддаю дітям". Світ прекрасного для дитини починається в родині. "Витонченість відчуттів, емоційне сприйняття, вразливість, чуйність, співпереживання, проникнення в духовний світ іншої людини - все це пізнається насамперед у родині", вважав він.

Народився Василь Олександрович у селі Василівці на Херсонщині (тепер Кіровоградська область). Тут пройшли його дитинство і юність. Батько Сухомлинського був селянином, а всі його діти (троє синів і донька) стали вчителями - викладали рідну українську мову та літературу.

Влітку 1933 року Василь поїхав до Кременчука. Спочатку вступив до медичного технікуму, але незабаром залишив його, вступив на робфак, який достроково закінчив, і був прийнятий в педагогічний інститут. Провчившись два роки, Сухомлинський переводиться в Полтавський педагогічний інститут (на заочне відділення) і працює вчителем у заочній школі. Саме Полтавському педагогічному інституту Сухомлинський зобов'язаний знаннями основ педагогічної науки, вмінню працювати з дітьми. Тут він навчився культурі спілкування, прагненню до наукового пошуку. Закінчивши у 1939 році інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови та літератури в Онуфріївській середній школі.

У сорок першому Василь Олександрович добровольцем йде на фронт, а в січні 1942 року молодший політрук Сухомлинський дістає тяжке поранення, захищаючи Москву.

Після закінчення лікування Василя Олександровича призначили директором середньої школи в Уфі, але щойно рідні місця було звільнено, він повернувся на батьківщину і став завідувачем райвно. Але працював недовго, і знову повернувся в школу. Його призначили директором Павлишівської середньої школи, якою Сухомлинський керував протягом 22 років, до кінця своїх днів.

Павлишівська школа стала знаменитою. Тут були розроблені і застосовані світоглядні і педагогічні принципи Сухомлинського - прихильника гуманістичної традиції виховання.

У Павлишівській середній школі виховання без покарань було педагогічним принципом всього учительського колективу. Зокрема, вважалося, що право користуватися гострим інструментом оцінки має лише той педагог, який любить дітей. Одна з найцінніших його якостей - людяність, у якій поєднується сердечна доброта з мудрою суворістю батьків. Це те, що хочуть бачити діти у своєму наставникові.

Оцінка у Сухомлинського - це винагорода за працю, а не покарання за лінощі. Він поважав "дитяче незнання". Місяць, півроку, рік у дитини може щось не виходити, але настане час - і вона навчиться. Свідомість дитини - могутня, але повільна річка, і у кожного вона має свою швидкість, вважав педагог.

Говорячи про оцінку як інструмент покарання, В.О.Сухомлинський вважав допустимим її застосування лише для школярів старших класів, бо в початкових класах покарання незадовільною оцінкою особливо болісно ранить, ображає і принижує. Не можна допускати, щоб дитина на самому початку свого шляху за "допомогою" вчителя, який поставив двійку, втратила віру в себе.

"Виховання без покарання - це не вузько шкільна справа, - говорив В.О.Сухомлинський. - Це одна з найважливіших проблем... перебудови суспільства, його найтонших і найскладніших сфер - людської свідомості, поведінки, взаємовідносин". Для нього не було ділеми: особа чи колектив. Це дві грані, два боки єдиного людського буття. Немає і не може бути виховання особи поза колективом, точно так, як не може бути "абстрактного" колективу без особи.

Спрямованість особи людини, її прагнень залежить багато в чому від навколишньої дійсності, духовності суспільства, характеру, мети і засобів виховання і освіти. В.О.Сухомлинський добре це розумів і не обмежувався аналізом лише матеріальних потреб і потреб пізнання. Найвищою потребою людини він вважав "потребу людини у людині як носії духовних цінностей; виникнення, розвиток цієї потреби на основі духовної спільності людей, їх прагнення до оволодіння духовними цінностями". Тому, на думку В.О.Сухомлинського головне завдання вчителя - зробити так, щоб найважливішою необхідністю кожного вихованця була його потреба в іншій людині.

"Вчительська професія, - писав В.О.Сухомлинський, - це людинознавство, постійне, невпинне проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса - постійно відкривати у людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення - один з тих коренів, який живить покликання до педагогічної праці. Я твердо переконаний, що цей корінь закладається у людині ще в дитинстві і юності, закладається і в родині, і в школі. Він закладається турботами старших - батька, матері, вчителя, - які виховують дитину в дусі любові до людей, поваги до людини". Саме так формувався педагогічний талант самого В.О.Сухомлинського, джерело якого - любов до дітей. http://svit.ukrinform.ua/img/suhomlinskiy.gifhttp://svit.ukrinform.ua/img/suhomlinskiy1.gif


Інформація

Сухомлинський Василь Олександрович
28.9.1918, с. Василівка Олександрійського повіту Херсонської губернії
(тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) — 2.9.1970


василь сухомлинський

 

Видатний український педагог. Навчався у Кременчуцькому учительському інституті (1934-35 рр.), але через хворобу змушений був припинити навчання. В 1935-38 рр. викладав українську мову та літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району Кіровоградської області. та заочно навчався у Полтавському педагогічному інституті, де здобув кваліфікацію вчителя української мови та літератури середньої школи. З 1938 р. і до початку Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович працював вчителем, а згодом завідуючим навчальною частиною Онуфріївської середньої школи. В 1941-42 рр. перебував на фронті. В 1942 р. під Ржевом був тяжко поранений. З червня 1942 р. по березень 1944 р. працював директором середньої школи і вчителем російської мови та літератури в селищі Ува Удмуртської АРСР.

Навесні 1944 р. В. О. Сухомлинський переїжджає в Онуфріївський район Кіровоградської області, де протягом 4-х років працював зав. райвно. З 1948 р. і до останніх днів життя був директором Павлиської середньої школи. В 1955 р. В. О. Сухомлинський захищає кандидатську дисертацію на тему "Директор школи – керівник навчально-виховної роботи". З 1957 р. – член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, з 1958 р. — заслужений учитель УРСР. У 1968 р. йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Того ж року був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР. Різноплановий і багатоаспектний творчий доробок В.О. Сухомлинського складає 36 монографічних праць і брошур, понад 600 статей, близько 2-х тисяч художніх творів для дітей. Його книги виходили і виходять масовими тиражами в багатьох країнах світу (Росії, Німеччині, Японії, США, Канаді, Китаї та ін.). Він став визнаним класиком педагогіки 20 ст.

Найважливішими працями Сухомлинського є: "Воспитание коллективизма у школьников" (1956); "Трудовое воспитание в сельской школе" (1957); "Педагогический коллектив средней школы" (1958); "Виховання в учнів любові і готовності до праці” (1959); "Воспитание коммунистического отношения к труду" (1959); "Воспитание советского патриотизма у школьников" (1959); "Система роботи директора школи" (1959); "Верьте в человека" (1960); "Як ми виховали мужнє покоління" (1960); "Виховання моральних стимулів до праці у молодого покоління" (1961); "Духовный мир школьника" (1961); "Формирование коммунистических убеждений молодого поколения" (1961); "Людина неповторна" (1962); "Праця і моральне виховання" (1962); "Дума о человеке" (1963); "Нравственньй идеал молодого поколения" (1963); "Шлях до серця дитини" (1963); "Воспитание личности в советской школе" (1965); "Щоб у серці жила Батьківщина" (1965); "Моральні заповіді дитинства і юності" (1966); "Трудные судьбы" (1967); '"Павлышская средняя школа" (1969); "Сердце отдаю детям" (1969); "Народження громадянина" (1970); "Методика виховання колективу" (1971); "Разговор с молодым директором школы" (1973); "Как воспитать несовершеннолетнего человека" (1975); "Мудрая власть коллектива» (1975) та багато інших. У 1976 р. видані вибрані твори Сухомлинського у 5-ти т. У 1974 р. за книгу "Серце віддаю дітям" Сухомлинський удостоєний Державної премії УРСР. Нагороджений орденом Леніна та багатьма медалями.

В 1989 р. була утворена Міжнародна асоціація прихильників Сухомлинського (Марбург), а в 1990 р. — Українська асоціація Василя Сухомлинського, яка систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню у широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога. З плином часу інтерес учених і вчителів до життя і творчості В.О. Сухомлинського зростає, поширюється в Україні й світі. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.

Ураховуючи визначний внесок В. О. Сухомлинського у вітчизняну і світову педагогічну науку, Верховна Рада України постановила: оголосити 2003–2004 навчальні роки в Україні роками Василя Олександровича Сухомлинського.

Зростання кількості публікацій, пов’язаних з життям і діяльністю В. О. Сухомлинського, їх багатоплановість, а також видання творів різними мовами зумовлюють потребу систематичного аналізу й упорядкування. Тому природно, що дослідники із середини 90-х років, історики педагогіки запропонували вживати узагальнюючий термін «Сухомлиністика». Зараз ним широко користуються дисертанти, викладачі вузів, бібліотекарі.

За десять років сухомлиністика набула стабільності, масштабності й різноплановості. За ініціативою Української асоціації Василя Сухомлинського з 1993 р. проводяться щорічні Всеукраїнські педагогічні читання «В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю». 25 вересня 2003 р. відбулися урочисті збори в Київському міському будинку вчителя, присвячені 85-річчю від дня народження великого педагога-гуманіста В. О. Сухомлинського та другі Міжнародні і десяті Всеукраїнські педагогічні читання «Василь Сухомлинський у діалозі із сучасністю: особистість учителя».

Важливим засобом поширення ідей В. Сухомлинського є проведення Всеукраїнських конкурсів студентських робіт за його спадщиною. Спадщина вченого є об’єктом наукового дослідження докторських і кандидатських дисертацій, виконаних у різних країнах.



Ідеї Сухомлинського активно впроваджують в життя:

  • Павлиська середня школа ім. В. О. Сухомлинського;

  • Український колеж ім. В. О. Сухомлинського м. Києва;

  • Олександрійське педагогічне училище Кіровоградської області ім. В. О. Сухомлинського;

  • Миколаївський державний педагогічний університет ім. В. О. Сухомлинського;

  • дитячий навчальний заклад ім. В. О. Сухомлинського;

  • Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського.






Використання ідей В.О.Сухомлинського на уроках е

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал