Використання елементів проектних технологій в процесі навчання дітей іноземної мови



Скачати 343.33 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір343.33 Kb.






Використання елементів проектних технологій в процесі навчання дітей іноземної мови






















Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація (секція) Виставки: Номінація «Компетентнісна освіта: специфіка навчальних предметів». Секція «Іноземні мови».

Тема досвіду: Використання елементів проектних технологій в процесі навчання дітей іноземної мови





Інформація про автора досвіду: Смірнова Тетяна Миколаївна, вчитель іноземної мови (англійської та німецької), спеціаліст вищої категорії
Контактна інформація про навчальний заклад (освітню установу): Запорізький навчально-виховний комплекс № 68 Запорізької міської ради Запорізької області

Директор: Рябенко Лариса Іванівна

Адреса: 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 35

Телефон: (0612) 68-79-68, факс (0612) 68-81-07

E-mail: znvk68@i.ua

Адресу сайту: http://znvk68.ucoz.ua



Провідна педагогічна ідея досвіду:

У ході проектної діяльності в учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвивається креативність мислення, без якої неможливе створення чогось нового та глобального.

          Метою створення проекту (визначеного як глибоке дослідження теми) має стати не просто пошук правильних відповідей на запитання, поставлені вчителем, а усвідомлення проблеми, з'ясування причин її виникнення і, нарешті, пошук шляхів розв'язання. У процесі створення проекту учень отримує досвід, необхідний для його подальшого розвитку як індивідуальності. Організація навчально-виховного середовища є одночасно інформаційним, різнобічним, комплексним і тематичним, динамічним і варіативним, близьким до дитячого сприймання. Вона сприяє розвиткові пізнавальної активності учнів. Тому впровадження проектної діяльності в навчально-виховний процес є актуальним.

Проектна робота – одна з найбільш цікавих методик, які може використовувати вчитель. Вона дозволяє:



  • ефективно реалізувати комунікативний підхід у навчальному процесі з іноземної мови, а саме: вивчення мови через особисту діяльність учня, оволодіння мовою у процесі спілкування;

  • забезпечити активну практику для кожного учня групи з метою формування в учнів необхідних вмінь і навичок мовленнєвої діяльності, а також лінгвістичну компетенцію на рівні , визначеному програмою;

  • знайомити учнів із краєзнавчою тематикою і шукати способи їх включення в активний діалог культур, щоб вони сприймали мову як засіб між культурної взаємодії.


Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

Навчальний проект — це спільна навчально-пізнавальна, дослідницька, творча або ігрова діяльність учнів, які мають спільну мету, застосовують однакові засоби і методи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, потрібного для розв’язання вагомої проблеми. У процесі проектної діяльності учні набувають такі вміння:

• планувати свою роботу, попередньо передбачаючи можливі результати;

• використовувати різноманітні джерела інформації;

• самостійно збирати матеріал;

• аналізувати і зіставляти факти, аргументувати свою думку;

• приймати рішення;

• установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

• створювати «кінцевий продукт» – матеріальні носії проектної діяльності;

• представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших.


Науково-теоретична база досвіду:

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє говорити про високий ступінь розробленості проблеми проектування. Так філософські та педагогічні аспекти проектної технології розглядалися в роботах Дж. Джонса, Дж. Дьюї, У.Х. Кілпатрика, Є. Коллінгса, Л.Є. Левіна та ін. Тема соціально-педагогічного проектування розглядається в працях І.В. Бестужева-Лади, Т.М. Дрідзе, В.В. Кутьєва, М.Х. Хасанова, А.В. Федорова, Л.Д. Філіпова та ін.

Проблеми становлення проектної культури, що пов’язані із розвитком загальної культури, та теми педагогічного проектування освітніх технологій, програм, засобів і способів педагогічної діяльності висвітлюються у працях Г.С. Батищева, М.М. Бахтіна, В.С. Безрукової, В.П. Безпалько, А.В. Брушлінського, І.В. Бухтіярової Л.С. Виготського, І.Є. Відта, О.С. Газмана, О.І. Генисаретського, Є.С. Заір-Бека, В.П.Зінченко, М.С. Кагана, Н.Б. Крилової, А.І. Лебедєва, Н.В. Матяш, В.М.Монахова, І.М. Мурашковської, А.М. Орлова, Є.С. Полат, В.Є. Радіонова, Л.А. Регуш, С.Т. Шацького, В.В. Штейнберга, Н.О. Яковлевої та ін.

Маючи давню історію, культура проектування сьогодні входить до багатьох областей загальноосвітньої практики у вигляді проектних методик навчання.

Багаторічні психолого-педагогічні експерименти В.В. Давидова, Д.Б.Ельконіна, А.В.Занкова та інших показали, що учні здатні засвоювати значно складніший матеріал за більш короткий термін, ніж вважалося до останнього часу. Використання ІКТ допомагає учневі водночас розглядати об’єкт у кількох аспектах. Аналіз і синтез, абстракція і узагальнення виступають у наочно-діяльнісному і словесно-логічному плані та їх різноманітних співвідношеннях. Завдяки цій властивості ІКТ дають змогу не тільки стежити за перебігом мислення учня, а й формувати його розумові операції. Досвід ґрунтується на ідеях Концепції Національної Програми інформатизації, де підкреслюється, що «інформатизація освіти спрямовуватиметься на формування та розвиток нтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Серед них – індивідуалізація навчання, організація систематичного контролю знань, можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо. Результатами інформатизації освіти мають бути: розвиток інформаційної культури людини (комп'ютерної освіченості); розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів».
Стисла анотація досвіду:

Сучасна школа як соціально-педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які відповідають цілям розвитку особистості та сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити в сучасному суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності. Тому школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:



  • забезпечити високий рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;

  • розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

  • залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

  • формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;

  • формувати в учнів цілісну картину світу;

  • спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст та країн;

  • грамотно працювати з інформацією і т.д.

Сьогодні перед учителем іноземної мови постає нелегке питання: як зробити, щоб урок був цікавим для учнів, щоб розкрив їх творчий потенціал особистості, поставив її в ситуацію самостійного пошуку, сприяв розширенню кругозору, забезпечив використання знань з інших предметів на практиці. Цього можна досягти лише за умови, якщо вчитель знаходить такі шляхи найефективнішого досягнення мети навчання прийоми оптимізації навчального процесу, змінивши сам підхід до здобуття знань з англійської мови.

Пропрацювавши в школі 32 роки, я дійшла висновку, що нині найефективнішими є саме інтерактивні технології навчання. І, на мою думку, метод проектного навчання іноземної мови, що успішно застосовується як у європейській, так і в американській школах, найкраще відповідає цілям, які стоять перед сучасною школою.



Об’єктом мого дослідження та вивчення стала  проектна діяльність, а предметом – використання проектів для формування ключових компетенцій школярів. Бо тільки тоді можна досягти бажаного результату, коли вчитель чітко уявляє, які кроки треба зробити для його реалізації.  
Результативність впровадження досвіду:

  • спостерігається зростання рівня готовності учасників навчально–виховного процесу для роботи з проектними технологіями;

  • підвищився рівень професійної підготовки педагогів;

  • зросла зацікавленості учнів, батьків, педагогів у впровадженні проектних технологій;

  • підвищився рівень результативності навчання учнів.


Репрезентація досвіду:

досвід було презентовано на педагогічній раді закладу, на засіданні методичної ради та на загальношкільному семінарі для педагогічних працівників.

Використання елементів проектних технологій в процесі навчання дітей іноземної мови

Ідея досвіду: проектна робота – одна з найбільш цікавих методик, які може використовувати вчитель. Вона дозволяє:


  • ефективно реалізувати комунікативний підхід у навчальному процесі з іноземної мови, а саме: вивчення мови через особисту діяльність учня, оволодіння мовою у процесі спілкування;

  • забезпечити активну практику для кожного учня групи з метою формування в учнів необхідних вмінь і навичок мовленнєвої діяльності, а також лінгвістичну компетенцію на рівні , визначеному програмою;

  • знайомити учнів із краєзнавчою тематикою і шукати способи їх включення в активний діалог культур, щоб вони сприймали мову як засіб між культурної взаємодії.

Актуальність досвіду: навчальний проект — це спільна навчально-пізнавальна, дослідницька, творча або ігрова діяльність учнів, які мають спільну мету, застосовують однакові засоби і методи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, потрібного для розв’язання вагомої проблеми. У процесі проектної діяльності учні набувають такі вміння:

планувати свою роботу, попередньо передбачаючи можливі результати;

використовувати різноманітні джерела інформації;

самостійно збирати матеріал;

аналізувати і зіставляти факти, аргументувати свою думку;

приймати рішення;

установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

створювати «кінцевий продукт» – матеріальні носії проектної діяльності;

представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших.

Постановка проблеми в сучасному вигляді. Визначаючи основну змістовну характеристику нової філософсько-освітньої парадигми ХХІ століття, практично всі дослідники фокусують увагу на її гуманістичній спрямованості. Гуманізація освіти, навчання, виховання, школи міжособистісних стосунків учасників освітніх процесів – це далеко не повний перелік різноманітних аспектів реального глобального процесу, який на очах змінює лице освіти. Шкільна освіта повинна бути здатна до вирішення таких завдань:


  • Формування готовності до розв’язання різних проблем. Вирішення будь-якої проблеми спирається на цілий спектр знань, умінь та навичок з різних предметних галузей. Для формування такої якості необхідно: зробити викладання більш проблемно-орієнтованим; ширше використовувати рефлексивний підхід у навчанні; стимулювати в учнів, не лише уміння відповідати на поставлені питання, але й формулювати власні питання; переглянути традиційну роль вчителя на уроці.

  • Розвиток прагнення вчитися все життя, оновлюючи й удосконалюючи отриманні знання, уміння та навички відповідно до умов, що змінюються.

Однак вирішити ці питання неможливо через відсутність реальних умов для виконання при традиційному підході до освіти, традиційних засобах навчання, які в більшості орієнтовані на класно-урочну систему занять. Тому необхідно впроваджувати нові форми навчальної діяльності, що сприяють індивідуальному розвитку особистості учня. Традиційна класно-урочна система, з її спрямуванням на колективну навчальну діяльність ефективно виконувала своє призначення в індустріальному суспільстві. Коли клас був прототипом виробничого цеху, а школа – підприємства. Нова епоха цінує особистості, які готові і можуть приймати рішення та відповідати за них в межах власної сфери діяльності.

Серед різноманіття нових педагогічних технологій у системі освіти для реалізації особистісно-орієнтованого навчання найбільш характерна проектна технологія.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання добору та змісту проектних завдань, а також методики виконання творчих проектів стали об’єктом вивчення у вітчизняній і зарубіжній педагогічній літературі. Історіографію методу проектів простежуємо у працях Дж. Дьюї, У.Кілпатрика, Е.Коллінгса, Н.Крупської, С.Шацького та інших. У вітчизняних періодичних виданнях друкувалися публікації О.Авраменка, В.Бербеця, Т.Бербец, А.Вдовиченко, А.Касперського, О.Коберника, В.Сидоренка, А.Терещука, Л.Хоменко, С.Ящука, які розкривають зміст і значення проектної діяльності в навчальному процесі учнів. У працях цих науковців зазначається, що проектна діяльність учнів дає змогу найбільш повно враховувати здібності, потреби, освітні нахили учнів, їх наміри майбутні професійні інтереси.
І. ВСТУП
Сучасна школа як соціально-педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які відповідають цілям розвитку особистості та сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити в сучасному суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності. Тому школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

  • забезпечити високий рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;

  • розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

  • залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

  • формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;

  • формувати в учнів цілісну картину світу;

  • спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст та країн;

  • грамотно працювати з інформацією і т.д.

Сьогодні перед учителем іноземної мови постає нелегке питання: як зробити, щоб урок був цікавим для учнів, щоб розкрив їх творчий потенціал особистості, поставив її в ситуацію самостійного пошуку, сприяв розширенню кругозору, забезпечив використання знань з інших предметів на практиці. Цього можна досягти лише за умови, якщо вчитель знаходить такі шляхи найефективнішого досягнення мети навчання прийоми оптимізації навчального процесу, змінивши сам підхід до здобуття знань з англійської мови.

Пропрацювавши в школі 32 роки, я дійшла висновку, що нині найефективнішими є саме інтерактивні технології навчання. І, на мою думку, метод проектного навчання іноземної мови, що успішно застосовується як у європейській, так і в американській школах, найкраще відповідає цілям, які стоять перед сучасною школою.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:


  • планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

  • використовувати багато джерел інформації;

  • самостійно збирати і накопичувати матеріал;

  • аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

  • приймати рішення;

  • розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним;

  • створювати «кінцевий продукт»;

  • представляти створене перед аудиторією;

  • оцінювати себе та інших.

Метод проектів – педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

Проектна робота – одна з найбільш цікавих методик, які може використовувати вчитель. Вона дозволяє ефективно реалізувати комунікативний підхід у навчальному процесі з іноземної мови, а саме: вивчення мови через особисту діяльність учня, оволодіння мовою у процесі спілкування. Для виконання проектного завдання потрібні загальні знання про країну досліджуваної мови, включаючи знання про географію, історію, культуру, соціальні й політичні особливості країни, її традиції та звичаї. Знання про країну проживання дозволяють нам прищеплювати учням почуття любові до України, відчувати гордість за свою країну, формують в учнів громадянську позиці. Крім цього учень повинен володіти певними мовленнєвими компетенціями, а бажання висловитися змушує його ці компетенції вдосконалювати. Нестандартне бачення проблеми допомагає нам сформувати творчу особистість.


ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Проект - це можливість учня виразити свої особисті ідеї у зручній для їх творчо продуманої форми: виготовлення колажів, афіш, газет, проведення виставок. В процесі проектної роботи відповідальність за навчання лягає на самого учня як індивіда і як члена проектної групи. Основне, що учень, а не вчитель визначає, яку інформацію буде мати проект, в якій формі пройде його презентація.

Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали «методом проблем» і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом  саме в цих знаннях.

Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті.

Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини, для її розв'язання дитині необхідно здобуті знання або ті, що їх належить здобути. Одному з послідовників Джона Дьюї - В.Х. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. В.Х. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:



  • Створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю - доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;

  • споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги), підготовка екскурсій розробка і надання певних послуг, проекти розв'язання проблем, життєзабезпечення табору тощо;

  • проект розв'язання проблеми (науково - дослідницький проект);

  • дослідження впливу умов догляду за рослинами на врожайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проекти розв'язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;

  • проект - вправа (проекти навчання і тренування для оволодіння

певними навичками).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, формування задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів початку XX ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 році під керівництвом російського педагога С.Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно запровадити проектні методи у практику викладання. Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування почали широко використовувати і включати в навчально-виховний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано і послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Відтоді, і в Росії, і в Україні більше не робилось якихось серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. На жаль, повернення до методу проектів сьогодні відбувається повільно, використовуються лише окремі елементи технології.

У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландах ідеї гуманістичного підходу Дж. Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань. З їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних проблем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея методів проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з ідеї вільного виховання, у наш час проектування стає інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.

Робота над проектом - практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня , на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: «Все, що я знаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для педагога - це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного відрізка часу. Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути «відчутні»,  якщо це теоретична  проблема,  то  конкретне її рішення,  якщо  практична - конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеного сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування наданих знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом  є індивідуальний  досвід  проектної діяльності учня.

Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має практичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у продуктивній діяльності, воно розширює свою сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі.

Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Основні завдання:

1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.
2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах,  виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника, тощо).

3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблем.

4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати, з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Існують основні принципи проектної роботи:    



1. Варіативність.

Варіативність діяльності на уроці передбачає індивідуальну, парну чи групову форму роботи. Необхідні різні варіанти тем і типів вправ.



2. Вирішення проблем.

Процес вивчення іноземної мови відбувається більш ефективно, коли ми використовуємо іноземну мову для вирішення проблем. Проблеми заставляють дітей думати, а думаючи вони вчаться.



3. Когнітивний підхід до граматики.

Не всі учні легко засвоюють правила і структури. Під час роботи над проектом в учнів пропадає страх перед граматикою, і вони краще засвоюють її логічну систему.



4. Навчання з захопленням.

Учні багато засвоюють, якщо їм подобається процес навчання. Отримання задоволення - це одна з головних умов ефективності навчання.



5. Особистісний фактор.

Під час роботи над проектом учням надається можливість думати і говорити про себе, своє життя, інтереси, захоплення і так далі.



6. Адаптація завдань.

Не можна пропонувати учню завдання, яке він не може виконати. Завдання повинні відповідати рівню, на якому знаходиться учень.



  • наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання;

  • практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця події);

  • самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

  • структурування змістовної частини проекту (з указуванням поетапних результатів);

  • використання дослідницьких методів; визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту. Її може бути сформульовано фахівцями, запропоновано вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні. Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими - відеофільм, альбом, комп'ютерна газета, альманах тощо. Існує кілька типів проектів:

  • За видом діяльності розрізняють дослідницькі, пошукові, творчі, рольові, інформаційні.

  • За характером контактів проекти поділяються на внутрішні, регіональні, міжнародні.

  • За кількістю учасників проекти поділяються на особисті, парні та групові.

  • За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (розробляються протягом кількох уроків), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

Дослідницькі проекти - потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета, дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументації її актуальності, визначення предмета її об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висування гіпотез розв'язання проблеми і накреслення шляхів її розв'язання.

Творчі проекти - не мають детально опрацьованої спільної діяльності учнів, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення - рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарії, програми свят, макети журналів, альбоми, газети.


Ігрові проекти - учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти - спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки) результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація; у т.ч. в електронній мережі, обговорення тем конференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів їхнім модулям.

Практично-орієнтовані проекти - результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, проект закону, словник ). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функції кожного з них . Особливо важливим є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику. Науковці визначають кілька етапів у роботі над проектом.




п/п

Етапи діяльності

Зміст діяльності

1.

Підготовка. Визначення теми і мети проекту.

Учні: обговорення, пошук інформації.

Вчитель: заява роздуму, мотивація, допомога у постановці.



2.

Планування: а) визначення джерел, засобів, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів;

б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.



Учні: формують завдання і виробляють план дій.

Вчитель: спостерігає, непрямо керує.



3.

Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент).

Учні: збирають інформацію.

Вчитель: коректує, спостерігає, радить.



4.

Аналіз. Аналіз інформації, формування висновків.

Учні: аналізують інформацію.

Вчитель: коректує, спостерігає, радить.







Схема оформлення проекту
Схема оформлення проекту

І етап.


Вибір напряму і формування назви проекту: включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення загального напряму або пріоритетних напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу спільно, включаючи педагогів та учнів.

ІІ етап.

Написання проекту:

1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме цей).

2. Мета і завдання проекту.

3. Визначення етапів реалізації проекту:


  • визначаються терміни початку і закінчення проекту;

  • закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;

  • зазначаються часові інтервали кожного етапу.

4. Механізм реалізації проекту. Пояснення - Як? Яким чином? За допомогою яких засобів? Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів.

5.  Обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту:



  • хто відповідає за проект ?

  • хто і за що відповідає всередині проекту?

  • хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати.

7. Оцінка і самооцінка проекту.

Коли та з якою періодичністю будуть оцінювати виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік), хто візьме участь в оцінюванні: самі учасники, експерти, управлінські структури, форми контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки), в якій формі буде подано інформацію про хід проекту (звіт , конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?

8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи усі види витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).

Вміння користуватися проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини у процесі навчання. Функції вчителя:


  • допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;

  • координує весь процес роботи над проектом;

  • підтримує і заохочує учнів;

  • підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом. Треба вміти допомагати учневі, не виконуючи роботи за нього.

Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення. Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.
Педагог повинен бути комунікабельним, особливо під час організації міжрегіональних проектів, толерантним.

Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Самоцінність особистості важлива у цій технології як ні в жодній іншій. Мистецтво акторської майстерності, володіння педагогічною психологією тут мають особливе значення .

А зараз звернемось до методу проектів у викладанні (навчанні) іноземних мов. Учитель іноземної мови навчає дітей способом мовленнєвої діяльності, ось чому ми говоримо про комунікативну компетенцією як одну з основних цілей навчання ІМ, приймаючи до уваги те, що комунікативна компетенція може бути сформована лише на основі лінгвістичної компетенції певного рівня.

Основною ідеєю такого підходу вчителя ІМ є те, що треба перенести акцент з різних видів вправ на активну мислячу діяльність учнів, яка потребує для свого оформлення володіння певними мовними засобами. Ось чому ми звернулись до методу проектів на етапі творчого застосування мовного матеріалу. Тільки метод проектів може дозволити вирішити цю дидактичну задачу і відповідно перетворити уроки ІМ в дискусійний, пошуковий клуб, де вирішуються дійсно цікаві, практично значущі і доступні учням проблеми, приймаючи до уваги особливості культури країни, і по можливості на основі міжкультурної взаємодії. Як вже зазначалось, в основі проекту лежить якась проблема. Щоб її вирішити, учні повинні не тільки знати мову, а й володіти великим об'ємом різноманітних предметних знань, необхідних і достатніх для вирішення даної проблеми. Крім того школярі повинні володіти певними інтелектуальними, творчими і комунікативними уміннями. До перших можна віднести уміння працювати з інформацією, з текстом (виділяти основну думку, вести пошук необхідної інформації, робити узагальнення, висновки з іншомовного тексту), аналізувати інформацію, уміння працювати з різноманітним довідковим матеріалом. До творчих умінь психологи відносять перш за все уміння генерувати ідеї, для чого потрібні знання в різних областях; уміння знаходити не одне рішення, а кілька варіантів; уміння прогнозувати наслідки того чи іншого рішення. Для грамотного використання методу проектів потрібна значна підготовка, яка здійснюється, безперечно, в цілісній системі навчання в школі; причому зовсім не обов'язково, щоб вона передувала роботі учнів над проектом. Така підготовча робота повинна вестись постійно, систематично і паралельно з роботою над проектами.

Головною метою проекту є формування таких ключових компетенцій як «уміння вчитися», загальнокультурної та соціальної.

Розвиток компетенції «вміння вчитися» передбачає формування в учня здатності самостійно:



  • визначити мету діяльності або сприймати ту, що поставлена вчителем;

  • виявляти зацікавленість до навчання, докладати вольових зусиль для досягнення позитивного результату пізнавальної діяльності;

  • раціонально організовувати свою навчальну працю;

  • знаходити потрібну інформацію, добирати доцільні способи для розв'язання завдання;

  • усвідомлювати свою діяльність і прагнути її вдосконалити;

  • мати уміння і навички самоконтролю.

Розвиток даної компетенції має комплексний характер і передбачає, зокрема, формування лексичної, граматичної, фонетичної, мовної, соціокультурної компетенцій.
Здатність продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та в команді, виконувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, спільно визначати цілі діяльності, планувати, розробляти й реалізовувати проекти індивідуальних і колективних дій, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання передбачає формування соціальної компетенції

Одним із шляхів формування загальнокультурної компетенції є користування іноземною мовою; доцільне застосування мовленнєвих навичок та норм відповідної мовної культури, символіки в процесі комунікації.

Як відомо, основною проблемою вивчення німецької мови є те, що поза класом учні практично не мають можливості спілкуватися мовою. Використання проектної методики в процесі навчання дозволяє в більшій мірі застосовувати мовні знання та мовленнєві навички.

Виконання завдань проекту виходить за межі уроку та вимагає багато часу, але при цьому можна вирішити цілий ряд важливих завдань. А саме:



  • учні отримають можливість здійснювати творчу роботу в межах даної теми, самостійно здобувати необхідну інформацію не тільки з підручників, а й з інших джерел;

  • учні в проекті взаємодіють одне з одним та з учителем. Вчитель виступає при цьому не лише контролером, але й консультантом;

  • посилюється індивідуальна та колективна відповідальність учнів за конкретну роботу в межах проекту;

  • у проекті враховуються інтереси та індивідуальні здібності учнів.

Елемент творчості робить проектну роботу дуже індивідуальною. Працюючи над проектом учні проводять невеличку дослідницьку роботу: шукають інформацію в книгах, спілкуються з іншими людьми, знаходять ілюстрації, фотографують.

Учні різного рівня мовленнєвого розвитку можуть зробити свій власний проект оригінально та неповторно, відповідно рівню своїх знань, можливостей. Готуючи розповідь про своє оточення, учні відкривають значення німецької мови як міжнародної. Колись, у майбутньому, їм прийдеться, можливо, розповісти іноземцю про себе, свої інтереси. Зосереджуючи свою увагу на темі, що вивчається німецькою мовою, учні мають можливість ознайомитися з особливостями культур німецькомовних країн, і таким чином збагатити власне розуміння інших культур.

Проектна робота може бути виконана в класі або вдома. Ключ до успіху проектної роботи - це добра організація і підготовка. Учні вчаться працювати самостійно і самостійно планувати свій проект.

Метод проектів - суть розвиваючого, особистісно-орієнтованого характеру навчання. Певна річ, найбільш повно він може використовуватись на будь - якому ступені навчання, в тому числі і в початковій школі при будь-якій моделі навчання. Вся справа у виборі проблеми, яка вимагає певних мовних засобів для її розробки та рішення.

В курсі ІМ метод проектів може використовуватись в рамках програмного матеріалу практично з любої теми, так як відбір тематики проводиться з обліком практичної значущості для школяра (людина і її оточення).

Головне - це сформулювати проблему, над якою учні будуть працювати в процесі роботи над темою програми.

Тепер розглянемо один з проектів на уроці німецької мови.

Проект до теми «Подорож». Ситуація: німецькі   школярі   запросили наших  дітей приїхати до них на святкування Різдва і попросили обговорити, яким видом транспорту вони будуть добиратися і яку культурну програму їм би хотілося мати в Берліні, бажано з висновками, так як дітей потрібно зустріти і наперед, замовити екскурсії. Деякі діти з України можуть розміститись в сім'ях німецьких школярів, але дехто буде проживати в готелі, про це також потрібно подумати. Тип проекту визначається як практико-орієнтований. Однак він, як і будь-який інший проект; передбачає використання дослідницьких методів. Тут може знадобитись інформація історичного, географічного плану. Це покаже розвиток проблеми сюжету.

Перший етап (перший урок).

Ситуація пропонується учителем на першому уроці роботи над темою "Подорож". Учитель просить - обговорити, яка сума грошей необхідна для поїздки. Починається обговорення (фронтально, цілим класом). Заздалегідь учитель готує прайс - листок на основні послуги. Учні повинні не тільки назвати суму, але і обумовити її, виходячи з розходів що пропонуються. Учні можуть задавати учителю будь-які запитання. На цьому етапі вчитель дає всю необхідну лексику.

Обговорення ведеться у формі природного дискутування. Ініціатива йде від дітей. При виборі виду транспорту треба вкластись у ту суму, що передбачається поїздкою.

Потім обговорюються питання пов'язані з поїздкою: з якою метою кожен із дітей хоче побувати в Берліні; який вид транспорту вибрати і як купити квитки як забронювати місця в готелі; які визначні місця відвідати.

Питання, що обговорені, записані на дошці. Клас ділиться на підгрупи, кожній з яких доручається підготувати своє питання. Являється необхідність в знанні певних мовних засобів для обговорення проблеми.

Другий етап (другий урок з теми).

Вводиться нова лексика з теми "Подорож до Берліну".

Вчитель ознайомлює учнів з лексикою, що призначена для активного опрацювання і одночасно пропонує кожній підгрупі додатковий список лексики, яка може їм знадобитись в ході обговорення. Ця лексика призначається для пізнавання. Після закріплення активної лексики кожна група готує повідомлення "Мета подорожі". Передбачаються можливі варіанти: відкрити нові місця, познайомитися з традиціями і звичаями, побачити однолітків, поспілкуватися з ровесниками.

Починається розподіл ролей по групах і всередині груп. При цьому кожній групі дається текст з цієї теми. На цьому ж уроці можливі і інші види діяльності (наприклад, оволодіння граматичним матеріалом).

Третій етап (третій урок).

Групам дається вибрати свій вид транспорту і мотивувати свій вибір. Учитель дає довідку про вартість квитків види транспорту в різних касах. Кожна група розповідає про переваги і недоліки даного виду подорожі.

При цьому використовується активна лексика. Після того, як кожна група обґрунтовувала свою точку зору учитель організовує загальне обговорення, щоб прийти до загального висновку, яким транспортом діставатись. Всі труднощі під час обговорення знімаються учителем. На цьому уроці учитель може запропонувати дітям прослухати додатковий матеріал у звукозаписі.

Четвертий етап (четвертий та п'ятий уроки).

Організація подорожі. Учитель пропонує в кожній групі виділити відповідальних за покупку квитків, замовлення готелю, розробку програми перебування. Кожен із учасників починає працювати над своєю проблемою. Організація подорожі передбачає такі види діяльності: замовити і купити квитки; забронювати місця в готелі; домовитись з друзями, які запропонували зупинитись у них; замовити кімнату у молодіжному таборі, скласти список визначних місць.


Кожна група працює окремо, намагаючись організувати свою подорож. Учитель забезпечує учнів різноманітною інформацією, яку почерпнув з різних джерел (рекламних довідників, рекламних агенцій). Якщо учасники вирішили зупинитись у друзів, їм потрібно уточнити всі деталі по телефону; якщо в молодіжному таборі, то вияснити як туди дістатись

П'ятий етап (шостий та сьомий уроки).

Учитель може запропонувати звукозапис, відео, слайди, статті про визначні місця Берліну. Після обговорення учні складають програму прогулянки по місту і відвідування його визначних місць.

Шостий етап (восьмий і дев'ятий уроки).

Заключний етап. Кожна група захищає свій проект, аргументуючи, чому вибрали той чи інший транспорт; програму перебування, акцентуючи увагу на тому, що група не вийшла за рамки суми розходів, які обговорювалися раніше. Учасники інших груп запитують виступаючих, намагаючись знайти недоліки в проекті. При цьому групи по ходу захисту проекту можуть використовувати в якості аргументів будь-які засоби наочності, спеціально підібрані для цього випадку. На такі уроки бажано запросити експертів (інших вчителів ІМ або дітей із паралельних груп) для зовнішньої оцінки проектів. По закінченні захисту проектів і загального обговорення клас складає повну програму підготовки до поїздки і перебування в Берліні.

На слідуючи уроках тему можна продовжити, використовуючи рольову гру: приїзд школярів у Берлін, святкування Різдва, відвідування музеїв та інших визначних місць. Тут можна розіграти ролі гіда, екскурсовода, допитливого школяра і т.п. Учитель аналізує виступи учнів, слідкує за тим як засвоєна лексика, оцінює відповіді.

Працюючи над проектом «Моя Батьківщина» перед учнями була поставлена мета: розповісти про свою Батьківщину, намагаючись дати відповідь на запитання «Warum liebe ich meine Heimat?».

Учні поділилися на три групи, кожна з них виконувала своє завдання.



  • 1 група працювала над газетою «Von allen Ecken und Enden». Учні зібрали фотографії з різних українських міст, місцевостей, зробили до них підписи і роз'яснення. Один з учнів на основі робіт учасників склав розповідь - узагальнення про українські міста.

  • 2 група представила матеріал з теми «Berühmte Menschen der Ukraine». Діти у формі короткої розповіді повідомили про видатних людей нашої країни, використовуючи ілюстрації і портрети.

  • 3 група займалася підтемою «Meine kleine Heimat ist mein Heimatdorf». Учні підготували альбом, в якому зібрали фотографії та малюнки з краєвидами села, цікаві розповіді про відомих односельчан.

Під час роботи над проектом «Das Schulsystem in der Ukraine» перед дітьми була поставлена мета: розповісти про систему освіти в Україні та порівняти її з освітою в Німеччині, повідомити про типи шкіл, показати свою школу, як одну з типових українських шкіл, виражаючи своє ставлення до неї, відобразити життя учнів як під час уроків, так і поза школою.

Учні поділилися на групи. Після спільного обговорення теми і мети кожна група визначила свої завдання. Вирішили, що можна



  • підготувати реферат про систему освіти і типи шкіл в Україні і в Німеччині;

  • зробити виставку «Шкільне життя», де розповісти про життя школярів,

  • виготовити фотоальбом «Моя школа», в якому повідомити про історію школи, найкращих учнів;

  • випустити газету «Наші вчителі».


Висновки
Проектна технологія в свою чергу забезпечує перехід від традиційних освітніх технологій до нового типу навчання. Вона посилює його розвивальний характер, передбачає спільну, обґрунтовану, сплановану й усвідомлену діяльність партнерів, що вчаться. В свою чергу проектна технологія спрямована на формування в учнів певної системи інтелектуальних і практичних умінь, орієнтована на виконання соціальних ролей та удосконалення особистості.

Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з іншого інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Робота за методом проектів передбачає не тільки наявність і усвідомлення якоїсь проблеми, а й процес її розкриття, рішення, що включає чітке планування дій, наявністю ідеї та гіпотези вирішення цієї проблеми, чіткий розподіл ролей (якщо мається на увазі групова робота), тобто завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними», предметними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична, конкретний практичний результат, готовий до застосування .

Робота за методом проектів передбачає не тільки наявність і усвідомлення якоїсь проблеми, а й процес її розкриття, рішення, що включає чітке планування дій, наявністю ідеї та гіпотези вирішення цієї проблеми, чіткий розподіл ролей (якщо мається на увазі групова робота), тобто завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними», предметними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична, конкретний практичний результат, готовий до застосування .

Для ефективної роботи у проектній діяльності вчителю необхідно створити та підібрати інформаційні, методичні та дидактичні матеріали, сукупність яких називається Портфоліо навчального проекту. Ці матеріали створюються вчителями та учнями з використанням ІКТ (засобів створення мультимедійних комп’ютерних презентацій, текстового та графічного редактора, табличного процесора, комп’ютерних програм для створення публікацій і Веб-сайтів, здійснення пошуку інформації в Інтернеті, роботи з електронною поштою тощо).

Для ефективної роботи у проектній діяльності вчителю необхідно створити та підібрати інформаційні, методичні та дидактичні матеріали, сукупність яких називається Портфоліо навчального проекту. Ці матеріали створюються вчителями та учнями з використанням ІКТ (засобів створення мультимедійних комп’ютерних презентацій, текстового та графічного редактора, табличного процесора, комп’ютерних програм для створення публікацій і Веб-сайтів, здійснення пошуку інформації в Інтернеті, роботи з електронною поштою тощо).





Література

1. Бим И.Л. Некоторые актуальные проблемы современного обучения иностранным языкам / И.Л. Бим // Иностранные языки в школе. – 2001. – № 4. – С. 5–8.

2. Зимняя И.А. Проектная методика обучения английскому языку / И.А.Зимняя, Т.И. Сахарова // Иностранные языки в школе. – 1991. – № 3. – С. 9–15.

3. Моисеева О.М. Опыт проектного обучения иностранному языку в средней школе (на материале фр. языка) : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / О.М.Моисеева. – М., 1994. – 16 с.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалификации пед.кадров / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров. – М. : Академия, 2000. – 272 с.



5. Всесвітній тінеджерський проект “Global Teenager Project” / координатор проекту в Україні – Наталя Чередниченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.globalteenager.org/.

6. Fried-Booth Diana L. Project Work / Diana L. // Fried-Booth. – Oxford University Press, 1986. – 89 p.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал