Виховуємо патріотів



Дата конвертації12.04.2017
Розмір0.51 Mb.

Виховуємо патріотів


Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. http://savepic.org/5345240.jpg

В. О. Сухомлинський

Багатовікова історія нашого народу засвідчує, що без виховання патріотизму неможливо створити міцну державу, неможливо прищепити людям розуміння їхнього громадянського обов`язку та поваги до закону. Тому національно-патріотичне виховання розглядається завжди і всюди як фактор консолідації всього суспільства. Воно є джерелом і засобом духовного, політичного і економічного відродження країни.

Питання національно-патріотичного виховання набуло особливої значущості у суспільному житті сучасної України. Зумовлено це багатьма факторами, головними з яких є політична ситуація в Україні, військові дії на сході, анексія Криму, що в сукупності призвело до різкої зміни однієї ціннісної системи іншою. Зважаючи на те, що патріотизм завжди посідав важливе місце в системі цінностей української держави, варто звернути увагу на його місце в системі цінностей сучасної молоді.

Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, громадянської позиції нині визнано проблемами загальнодержавного масштабу.

На державному рівні було прийнято ряд законодавчих документів з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді: закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів України. (Додаток №1).

Відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13.10.2015 р. № 580, національно-патріотичне виховання дітей та молоді в Україні є «одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України. В основу системи національно-патріотичного виховання має бути покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму у дітей та молоді».

Національно-патріотичне виховання передбачає комплексну, системну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, бібліотек, освітніх і культурних закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої національно-патріотичної свідомості.

Вагому роль у пропагуванні ідеї патріотичного виховання як національного пріоритету України, набутті підростаючою особистістю громадянських якостей, соціального досвіду відіграють дитячі та молодіжні громадські організації, військкомати, навчальні заклади, установи культури, засоби масової інформації, ветеранські спілки, волонтерські організації, сім’я.

З-поміж громадських організацій досвід здійснення заходів, проектів, програм з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді мають: Національна організація скаутів України (НОСУ), Національна скаутська організація «ПЛАСТ», Всеукраїнська дитяча скаутська організація «Січ», Асоціація гайдів України, Всеукраїнський дитячий рух «Школа безпеки», Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта», Всеукраїнське патріотичне об’єднання «Майбутнє України», «Спілка молодіжних організацій», громадська організація «Наше Поділля» та інші.

В бібліотеках України патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було і залишається одним із провідних напрямків роботи з молодими користувачами. Бібліотеки намагаються поєднувати традиційні аспекти цієї роботи з новими. Доцільно добирати і поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникаючи формалізму й одноманітності, насичувати їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії. Бібліотечні установи стають осередком виховання юних громадян патріотами України, готовими брати на себе відповідальність самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу.

Патріотичне виховання в бібліотеках сьогодні повинно органічно поєднувати в себе національне, моральне, родинно-сімейне, естетичне, екологічне, трудове правове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних та громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

Враховуючи патріотичні почуття молоді, варто використовувати багатий арсенал героїчних прикладів з історії нашої держави - це мужність українських козаків Січового стрілецтва, героїзм і відданість Батьківщині Героїв Крут, воїнів Другої світової війни 1939 - 1945 років, позитивний внесок в державотворчі процеси України представників етнокультурних менших та іноземців, а також внесок українців у світову науку, мистецтво, літературу, спорт, культуру та інші суспільно-важливі сфери та багато інших. Це – той золотий фонд і неоціненне багатство, які сьогодні повинні бути задіяні в справі виховання істинного патріотизму.

Для розкриття бібліотечного фонду, популяризації літератури громадянсько-патріотичного спрямування, необхідно вивчати запити і потреби молодих користувачів, поповнювати бібліотечні фонди новою історичною, політичною та художньою літературою.

У палітрі бібліотечних заходів особливе місце відводиться відзначенню пам’ятних дат і свят. Значна частина їх приурочується відзначенню історичних, державних свят і подій в Україні. Необхідно спільно долучатися до відзначення таких свят як: День пам’яті Героїв Крут (29 січня); День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (15 лютого); День пам’яті та примирення (8 травня); День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня); День Героїв України (23 травня); День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні (22 червня); День партизанської слави (22 вересня); День захисника Вітчизни (14 жовтня); День українського козацтва (14 жовтня); День Гідності та Свободи (21 листопада); День Збройних сил України (6 грудня).

Основними способами використання потенціалу бібліотечних установ, дитячих та молодіжних громадських організацій у національно-патріотичному вихованні молоді може стати проведення спільних акцій, флешмобів, фестивалів, проектів, конференцій, семінарів, круглих столів, конкурсів патріотичної пісні, прози і поезії, творів образотворчого мистецтва, вшанування сучасних героїв-захисників України та інших заходів патріотичного спрямування.

Патріотичні клуби, що функціонують у бібліотечних закладах, мають сприяти активізації читання літератури національно-патріотичної тематики, знайомству молоді з минулим країни, бойовими подвигами співвітчизників, організації зустрічей з цікавими людьми. Пропагуючи краєзнавчу тематику, бібліотеки обов’язково повинні співвідносити соціокультурні заходи зі знаменними датами свого регіону (міста, села).

Завдання бібліотек сьогодні — донести до своїх користувачів більше правдивої інформації про події на Майдані. Актуальними будуть  зони героїко-патріотичної тематики «Вшануймо героїв Небесної Сотні», куди можуть відноситися тематичні полиці на кшалт «Пам’яті Небесної Сотні», «Небесна Сотня — то в серцях вогонь», «Найкраща Сотня в небо йде», викладки літератури «Реквієм Небесній Сотні», «Загинули не марно!», книжкові виставки з портретами героїв «За чисті душі, що злетіли в небо», «Небесна Сотня! Вічна слава героям!», викладка газетно-ілюстративних матеріалів «Герої Небесної Сотні!» з матеріалами місцевої періодики про героїв Небесної Сотні — наших земляків. Доповнити матеріали виставок можуть рекомендаційні списки літератури «Подвиг Небесної Сотні — приклад для нащадків», «Герої не вмирають». До зони героїко-патріотичної тематики можна прилучити флешмоб «Згадаймо поіменно героїв Небесної Сотні», «Майдан. Україна. Шлях до свободи», «Своїх синів пам’ятає Україна», «Небесна сотня у вирій полетіла», «Небесна Сотня. На сторожі гідності», «Небесна Сотня воїнів Майдану», «Революція гідності: маємо пам'ятати». В систематичній картотеці статей та краєзнавчій картотеці повинні бути виділені актуальні рубрики: «Герої Небесної Сотні – наші земляки», в тематичних папках збиратися матеріали про своїх героїв, їхнє життя.



АТО змінила цінності та пріоритети в житті багатьох українців. Те, що здавалося важливим раніше, тепер стало другорядним, і навпаки. Важливим завданням у державі має стати системна психологічна підтримка учасників війни на Донбасі та їхніх сімей, переселенців. Це робота не на рік і навіть не на десять років. Це робота надовго. Ми маємо знати всіх наших героїв, виховувати на їхньому прикладі молодь, дбати про родини, які втратили рідних, допомагати в соціальній адаптації воїнів, зміні або здобутті професії.

Бібліотека сьогодні центр інформації населення про події в зоні АТО . Всі найсвіжіші матеріали з періодичних видань повинні бути розміщені на тематичних поличках, книжкових виставках, включені в інформаційні повідомлення, завантажені з мережі Інтернет, рекомендаційних списках літератури для різнобічного інформування населення.

Доцільно в бібліотеках організувати пункти збору речей для відправки їх на фронт, продовжити участь дітей та молоді у всеукраїнських акціях «Лист пораненому», «Хвиля доброти», «Допоможи воїну АТО», «Твори добро», «Напиши листа солдату», «Лист українському герою», «Допомога захисникам України», «Подаруй військовим смак домашнього тепла», «Листівки для захисників», «Потрійне життя кришечки», «Подаруй солдату диво» та ін. Закликати користувачів бібліотеки приєднатися до цих акцій. Бібліотечним працівникам ширше популяризувати акцію «Бібліотечка українського воїна», яка передбачає збір кращої української книги для бійців АТО.



Прикладом патріотизму сьогодні може бути участь батьків у АТО. Вони стають взірцем для своїх дітей і героями для інших. Та й діти починають займати активну життєву позицію: стають волонтерами, беруть участь у благодійних акціях. Саме життя змушує по-іншому дивитись на події і їх переосмислювати. Назви заходів і виставок можуть бути такі: «Воїни Вінниччини в зоні АТО», «Разом – ми сила. Сила в єдності», «Герої, які творять сьогодення», «Війна в моїй країні», «Неоголошена війна», «Відважні сини нашого краю», «Наша Україна», «За єдину Україну», «З Україною в серці…», «Моя країна – Україна».

Важливу роль мають відіграти матеріали про волонтерів в зоні АТО, їхню безкорисливу самопожертву в ім’я України, адже їхня роль — неоціненна. В бібліотеках можуть проводитися патріотичні бесіди, організовуватись викладки газетних матеріалів про мужність і відвагу волонтерів «Волонтери рятівники і помічники воїнів в зоні АТО», «Волонтер це стан душі», «Допомога військовим від волонтерів», «Волонтери: пліч-о-пліч з захисниками України», «Допоможемо армії – врятуємо Україну», «Волонтер – це стан душі».

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Основної уваги потребує популяризація історії України та рідного краю, відродження національної культури. Працюючи в цьому напрямку варто використовувати різноманітні форми роботи: відкриті перегляди літератури, цикли книжково-ілюстрованих виставок, виставки-хронографи на історичну тематику. Важливо щорічно вшановувати пам’ять Героїв Крут, Січових Стрільців, жертв Голокосту, учасників бойових дій на території інших держав та річниць пам’ятних подій Другої світової війни шляхом проведення тематичних вечорів, годин – реквієм, уроків мужності та пам’яті, виховних годин, бесід, годин спілкування, демонстрації фотоматеріалів. Тематикою цих заходів можуть бути «Понад Крутами вічність у сурми сурмить…», «Бережіть пам’ять про подвиг», «Крути: незгасна пам’ять і урок сьогодні», «Їх єднала доля України», «Пам’яті героїв Крут», «На Аскольдовій могилі український цвіт», «Немає подвигів забутих», «Бій під Крутами – погляд через віки», «Крути: і сум, і біль, і вічна слава…», «Січові Стрільці в боротьбі за волю України», «Стрілецьку славу збережемо», «За честь, за славу, за народ», «Їх єднала доля України», «Січові стрільці – за свій край борці», «Афганська війна – як це було», «Герої живуть поруч», «Життя, опалене війною», «Трагедія і подвиг афганської війни», «Історія скорботи та героїзму», «Голодомор в Україні: пам’ять і уроки», «Уроки Голокосту і культура пам’яті в Україні» тощо. Відзначаючи річниці пам’ятних подій Другої світової війни, доцільно організувати вечори-зустрічі поколінь «Живі свідки війни», поетичні вечори «Нам життя і пам’ять» ,літературні години «Йде весна переможним травнем», «Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні», «Роки з адресою війна повік із пам’яті не стерти», «Попіл війни на сторінках книг», «Герої нашої історії», «І буде пам'ять вічно жити», «Україна в роки Другої світової війни», «УПА і її внесок у перемогу», «Війна у спогадах ветеранів», «Героїка війни в художніх творах» і т.д. Під час підготовки цих заходів варто використовувати сучасні матеріали, дослідження, статті про роль України у війні, де наведені правдиві факти про втрати українців, героїзм і мужність воїнів УПА, світлини, спогади тих, хто ще живе. Нові документальні матеріали, публікації у періодичних виданнях, інформаційні матеріали також стануть джерелом патріотичного виховання молоді.

Варто відмітити доцільність проведення різноманітних заходів по відзначенню державних свят: Дня незалежності України, Дня Державного прапора України, Дня Конституції України, Дня Соборності, Дня захисника України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил України. Формами проведення заходів можуть бути історичні та патріотичні години, бесіди-розповіді за темами: «Україна суверенна: від витоків до сьогодення», «Єднання дій, соборність душ», «В єдності сила народу, Боже нам єдність даруй», «День Соборності України – символ національного єднання українського народу», «Соборна незалежна Україна», «Ланцюг історії не перерветься», «Народження України», «Конституція України – символ української незалежності», «Конституція – паспорт держави», «Прапор державний – це гордість та сила, символ історії вічно живий», «Національні символи – обереги України», «Наш стяг у золоті й блакиті», «Краса і велич символів державних», «Прапорові барви України», «Рідний край у геральдиці, прапорі, символіці» та ін.

Доцільно поширюючи об’єктивну інформацію про роботу бібліотеки, на своєму сайті, блогах, у соціальних мережах.

Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. Життя, діяльність і боротьбу за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика видатних представників української культури – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського, С.Петлюри, С.Бандери та багатьох інших можна продемонструвати на книжкових виставках. Не слід забувати і про витоки історії нашої держави. Назви проведених заходів і книжкових виставок можуть охоплювати всі віхи історії, наприклад: «Трипільська культура – погляд у глибину віків», «Таємниці трипільської культури», «Ім’я в історії», «Крізь плин віків і гомін сьогодення», «Історії рядки цікаві», «Скарби нашої історії», «Історія проходить крізь серце», «Обличчя української історії», «День Соборності на відстані часу», «Історії розірване намисто», «Минуле розгортає звиток», «Історії пожовклі сторінки», «Шляхи історії лягають на сторінки», «Читаючи Велесову книгу», «Пересопницьке Євангеліє – духовна пам’ятка України», «Першодрукар Іван Федоров», «Великі козацькі вожді», «Від козаків до наших днів», «І оживає дух козацький», «Козацькій славі жити у віках», «Козацького роду нащадки», «Велич і драма української козацької держави», «Козацька слава в дзеркалі тисячоліть».

Вивчаючи славні сторінки історії, варто звертати увагу на досягнення вчених в літакобудуванні, суднобудуванні, машинобудуванні, а також в інших галузях науки і техніки. Звернути увагу молоді на те, що на певних історичних етапах вітчизняна наука та індустрія були на найвищих позиціях на світовому рівні. Цей напрямок роботи пропонуємо реалізовувати в процесі знайомства молодих людей зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників, вчених, таких як Микола Миклухо-Маклай, (мандрівник), Дмитро Яворницький (історик), Богдан Гаврилишин (економіст), Петро Капиця (фізик), Юрій Кондратюк (фізик, винахідник в галузі космонавтики), Борис Патон (вчений в області зварювання), Степан Рудницький (основоположник політичної географії), Андрій Синявський (мовознавець), Олександр Маринич (географ-геоморфолог, дослідник природи України), Іван Пулюй (фізик), Микола Амосов (лікар-хірург), Олександр Богомолець (лікар-патофізіолог), Сергій Корольов, (конструктор у галузі ракетобудування й космонавтики), Ігор Сікорський (авіаконструктор, творець гелікоптерів). Національну самосвідомість можна виховувати і на прикладах досягнень українських діячів культури і мистецтва. Далеко за межами України відомі імена Соломії Крушельницької, Володимира Горовеця, Леся Курбаса, Катерини Білокур, Олександра Довженка, Марії Приймаченко, Володимира Івасюка, Богдана Ступки, Марії Заньковецької, Анатолія Солов’яненка, Ліни Костенко, Святослава Вакарчука, Джамали, Руслани Лижичко, та ін. Українці добре знають і гордяться творчістю Квітки Цісик, Сержа Лифаря, Марії Башкирцевої, Якова Гніздовського та багатьох інших представників української діаспори. Проведені масові заходи можуть мати такі назви: «Їх імена належать Україні», «Розум України», «Українські імена в світовій науці», «Наукові досягнення українських вчених», «Патріоти України», «Культура України», «У вирі сучасного життя» та ін. Не слід забувати і про досягнення українських спортсменів, в тому числі паралімпійців.

Важливо акцентувати роботу книгозбірень на популяризації краєзнавства. Краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності кожної бібліотеки. «Я починаюсь з рідної землі», «Стежками рідного краю», «Світ подільського слова», «Тут все священне, все твоє, бо зветься просто рідним краєм», «Історія краю в особистостях», «Палітра рідного краю», «Світ не пізнаєш, не вивчивши краю свого» під такими назвами можуть проходити масові заходи. Формами популяризації літератури може бути пошукова робота краєзнавчого характеру. З цією метою варто створювати тематичні теки естампів, репродукцій,старовинних фотографій, листівок, плакатів, фактографічний банк «Хто є хто на Вінниччині». Пропагуючи краєзнавчу тематику слід обов’язково включати дати краєзнавчої значущості. На книжкових виставках доцільно виставляти речі, які мають відображати реалії часу, минуле регіону, зміни в суспільному житті. Можна використовувати особисті бібліотечки книг читачів. Складовою частиною роботи з краєзнавства можуть стати історико-культурні години біля пам’ятників і меморіальних дошок, години цікавої інформації, електронні презентації, слайд-подорожі, години краєзнавства, конкурси, пізнавальні ігри, віртуальні подорожі по меморіальних місцях.



Важлива роль у формуванні патріотизму належить сім’ї. Сучасна українська родина має бути справжнім осередком формування основ патріотичного виховання в дітей і молоді. У родині необхідно виховувати дитину на історичному минулому України. Наприклад, дуже добре, коли батьки разом з дітьми відвідують музеї історії війни, народної творчості, краєзнавчі музеї, що в подальшому допомагає формувати в дитини бойовий дух, гордість за свій народ та батьківщину. Важливо спілкуватися вдома рідною мовою, читати й обговорювати твори українських письменників. Якщо в родині бережуть пам'ять про рідних і близьких, які загинули в роки Другої світової війни, потрібно разом із дітьми вшановувати патріотів, які віддали своє життя за світле майбутнє України. Значний вплив на підростаюче покоління мають предмети домашнього вжитку: вишита сорочка, український рушник, державна символіка в родині, родинні святині не просто атрибути, а святиня, то діти таке ставлення передаватимуть із покоління в покоління. Саме бібліотечні працівники мають змогу задовольнити потреби сімей. Адже оформлені книжкові виставки в бібліотеках «Старі фотографії розповідають», «Родинний альбом епохи», «Сімейні реліквії», «Від родинних цінностей – до багатства нації», «Я – людина. Ми – родина. Дім наш - Україна», «Генеалогічне дерево сім’ї» та цікаві заходи дають змогу краще пізнати один одного і свою Батьківщину.

Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації. Розуміння молоддю процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму. Досконале володіння рідною мовою безпосередньо впливає на розвиток інтелектуальних, естетичних інтересів молоді, їхніх моральних почуттів.

Що може сучасний бібліотекар для того, аби наблизити молодого українського читача до української книжки? Може багато, якщо він сам книголюб, якщо він щоденно наполегливо працює над власною самоосвітою. Одне з завдань полягає в тому, аби допомогти нашим читачам відкрити материк української класичної літератури як з великої України, так і діаспорної, її шедеврів. Йдеться про твори У. Самчука, І. Багряного, Є. Маланюка, В. Барки, О. Ольжича, О. Теліги, В. Винниченка, А. Любченка, Б. Лепкого, Д. Гуменної, Г. Костюка та багатьох інших, так нового покоління українських письменників С. Жадана, Ю. Андруховича, А. Кокотюхи, Н. Доляк, Л. Дереша, В. Шкляра та ін. Розвивати інтерес до читання літератури українською мовою допоможуть години-презентації «Український народний гумор», «Сучасний український BEST», «Історія поколінь в українській прозі», «Українська майстерня фантастики», свято книги «Проза сучасної України», літературна вікторина «Сучасна українська проза», літературний конкурс «Сьогодення та майбутнє української книги» виставки «Нові видання кращих творів сучасної української прози», «Галерея української літератури», «Свято рідної мови», «Мужай, прекрасна наша мово», «Шевченківське слово», «Літературні вечорниці», конкурс декламаторів, конкурс на кращу розповідь української народної казки, вечір українських загадок, прислів’їв, приказок, повір’їв, легенд, народних прикмет та багато інших.

Отже, національно-патріотичне виховання молоді є одним з найголовніших пріоритетів гуманітарної політики та важливою складовою національної безпеки України. Саме бібліотеки, які мають високий та інтелектуальний потенціал, володіють безцінними інформаційними скарбами можуть здійснювати патріотичне виховання молоді. Застосування наведених форм і методів національно-патріотичного виховання, популяризація своєї роботи в соціальних мережах, впровадження інформаційних технологій, які дають змогу користувачам одержати доступ не тільки до ресурсів бібліотеки, а і до світових інформаційних ресурсів, будуть сприяти вихованню справжніх патріотів Батьківщини.





Додаток №1https://xn--v1a.xn--j1amh/uploads/users/55284/o_215712df19bdbb9.jpg

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ в нормативно-правових актах України

Законодавчо-нормативні акти Верховної Ради України

Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки : закон України //Відомості Верховної Ради. - 2015. - № 26. - Ст.219.

Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в ХХ столітті : закон України від 9.04.2015р. №314-VIII// Відомості Верховної Ради України. – 2015. - №25. – Ст.190.

Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років : закон України від 9 квітня 2015 року №316-VIII // Урядовий кур’єр. - 2015. - №97. - С. 7-8; Голос України. - 2015. - №87. - С. 16-17.



Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років : закон України від 9 квіт. 2015 р. № 315-VIII // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 40. – Ст. 1179. 

Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді : постанова Верхов. Ради України від 12 трав. 2015 р. № 373-VIII // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 41. – Ст. 1249. 

Про увіковічення пам’яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України : постанова Верхов. Ради України від 13 січ. 2015 р. № 97-VIII // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 6. – Ст. 115. 

Укази Президента України

Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки : указ Президента України // Урядовий кур'єр. - 2015. – 17 жовтн.

Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді : указ Президента України від 12 черв. 2015 р. № 334 // Офіц. вісн. Президента України. – 2015. – № 14. – Ст. 971.

Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни : указ Президента України від 24 берез. 2015 р. № 169 // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 24. – Ст. 657. 

Про День Національної гвардії України : указ Президента України від 18 берез. 2015 р. № 148 // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 23. – Ст. 632. 

Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні : указ Президента України від 11 лют. 2015 р. № 69 // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 13. – Ст. 340.

Про День Гідності та Свободи : указ Президента України від 13 листоп. 2014 р. № 872 //  Урядовий кур'єр.-2014. – 15 листоп. - С. 4.

Про День захисника України : указ Президента України від 14 жовт. 2014 р. № 806 // Урядовий кур'єр. -2014.- 16 жовтн.

Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки : затверджено  Указом Президента України  від 13 жовтн. 2015 р. № 580 // Урядовий кур'єр. - 2015. – 17 жовтн.

Додаток №2



ВИСЛОВИ ВИДАТНИХ І ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ПРО ПАТРІОТИЗМ

Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою.



(М.Грушевський)

Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому не шкодити.



(Г. Сковорода)

Кожному мила своя сторона.

(Г. Сковорода)

Борітеся – поборите,

Вам Бог помагає!

(Т. Шевченко)

В своїй хаті своя правда,

І сила і воля.

(Т. Шевченко)

Свою Україну любіть.

Любіть її… Во врем’я люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

(Т. Шевченко)

Все гине – слава не поляже.



(Т. Шевченко)

Ще не вмерла України і слава, і воля…



(П. Чубинський)

Мій патріотизм – се не сегмент, не національна гордість, то тяжке ярмо.



(І. Франко)
Нікому сльози свободи ще не дали, а хто борець, той здобуває світ.

(І. Франко)

Не ридать, а добувать

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.



(І. Франко)

Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів.



(Л. Українка)

Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита. 

(Л. Українка)

Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид.

(Л. Українка)

Кожна держава складається і стверджується непорушною цілісністю кордонів.



(П. Орлик)

У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю.



(Є. Коновалець)

Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.



(Є. Коновалець)

Щоб юнацтво України присягало свято на прапори жовтосині за свій край вмирати.



(О. Лятуринська)

І настане час, коли один скаже Слава Україні! І мільйони відповідатимуть: Героям Слава!



(С. Бандера)

Патріотизм мусить проявлятися не тільки в охоті зложити життя в жертві за національні ідеали, але й в охоті щоденною тяжкою працею здобути щораз нові позиції, творити щораз нові вартости.



(П.Федун – «Полтава)
Держава – понад партії, Нація – понад класи!

(С. Петлюра)

Справа здобуття української державності – це справа нації української, а не якогось класу чи партії.

(С. Петлюра)

Народ завжди має право протестувати проти гніту.



(П. Орлик)

Кожна держава складається і стверджується непорушною цілістю кордонів. 

(П. Орлик)

Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожен, у кого ще не спідлене серце озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!

(М. Міхновський)

Справжній патріот, не обмежується пасивною любов’ю до свого краю і народу, до його сучасного й минулого, до його мови й культури. Він активно працює для свого народу, прагне підняти його культуру й добробут, перетворює його негативні риси й вдосконалює риси позитивні. Для патріота дорога честь своєї Батьківщини, і він захищає її і словами, і ділом. Кожний народ, як і кожна людина, має своє покоління. Справжній патріот мусить знати його і всі свої сили спрямовувати на здійснення цього покликання. Найвищою формою патріотизму є жертовна любов до Батьківщини.

(Г. Ващенко)

Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду справжня людина.



(В. Сухомлинський)

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.



(В. Сухомлинський)

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову, і мову її солов’їну.



(В. Сосюра)

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

(В.Симоненко)

Народ мій є!

Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!



(В. Симоненко)
Хто поверне в рабство ту країну, 
Де стяг свободи затрепетав? 

(М. Рильський)

Народе мій, як добре те,

Що ти у мене є на світі.

(М. Вінграновський)

Забудеш рідний край – твоє всохне коріння.



(П. Тичина)

Я єсть народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була.

(П. Тичина)
Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.

Щоб жить – я всі кайдани розірву.



(П. Тичина)
Вітчизна – ось альфа і омега!

(Д. Павличко)

Вітчизна – це не хтось і десь,

Я - теж Вітчизна.

(І. Світличний)

І будем ми!

Й Вітчизна наша з нами.

(І. Багряний)

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.



(Л. Костенко)

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.

І наше діло – праведне й святе!

Бо хто за що, а ми – за незалежність.

Отож – нам так і важко через те.

(Л. Костенко)

А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

(Л. Костенко)

Важко чути про те, що Україна встала з колін, особливо від молоді. Звідки ви взяли таке? Якби читали історію, то знали б, що Україна ніколи на колінах не стояла. Ще не народився той, хто поставив нас на коліна…

(Л. Костенко)

Хай юність догорить – ми віддані життю і нам воздасться в славі.



(В. Стус)

Українському народу не потрібні співчуття – потрібні патріоти. Потрібен ти!



(І. Олійник)

Жива душа народна, жива, неподоланна!



(О. Довженко)

Україна починається з тебе.



(В. Чорновіл)

Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні - маючи, щоб не довелося потім гірко любити – втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі



(В. Чорновіл)

Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…



(С. Вакарчук)

Свобода вибору відрізняє людину від інших живих істот. Пам’ятаймо про це. І не тільки сьогодні.



(С. Вакарчук)

Українська культура і українська держава не зводяться до ідеї, хто тут народився або хто як говорить. Це земля, яку люблять і відчувають всі, хто на ній зараз знаходиться і живе.

(С. Вакарчук)

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.



(Л. Сенека)

Ті, що виїздять за море, міняють небо, а не душу.



(К. Горацій)
Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.

(Д.Байрон)

Патріотизм – це коли ви вважаєте, що ця країна краще за всіх інших від того, що ви тут народилися.



(Дж. Б. Шоу)

Ногами людина повинна врости в землю своєї батьківщини, а очі її нехай оглядають весь світ.



(Д. Сантаяна)
І дим батьківщини солодкий.

(П. Овідій)

Де немає свободи, там немає і Вітчизни.



(П. Гольбах)

Найсильніша туга – це туга за Батьківщиною.



(Я. Корчак)

Нація лише в тому випадку має характер, якщо вона вільна.



(А. Сталь)

За браком багатства нація тільки бідна; за браком патріотизму нація жалюгідна.



(П. Буаст)

Патріот завжди повинен бути готовий захистити свою країну від її уряду.



(Е. Еббі)

В політиці доводиться зраджувати свою країну, або своїх виборців. Я надаю перевагу другому.



(Шарль де Голь)

Всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна».



(Цицерон)

Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.



(Гомер)

Коли свобода зникла, залишається ще країна, та вітчизни вже немає.



(Франсуа Рене де Шатобріан)

Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, - спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини.



(Джон Кеннеді)

Любов до Батьківщини починається з сім’ї.



(Ф. Бекон)

Людина без Батьківщини – все одно, що людина без матері.



(Х. Мансісідор)

Патріотизм – це не вибух емоцій, а спокійна і тверда відданість країні, що триває впродовж усього життя людини.



(Е. Стівенсон)

Справжній патріот, той хто говорить правду навіть своїй країні.



(Ж . Жорес)

Людини відчуває свій обов’язок лише в тому випадку, коли вона вільна.



(А. Бергсон)

Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших.



(Д. Лихачов)

До патріотизму не можна тільки закликати, його потрібно дбайливо виховувати.



(Д. Лихачов)

Відберіть у народу все – і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше уже не створить її.

(К. Ушинський)

Багато хто схильний плутати два поняття: «вітчизна» і «ваше превосходительство».



(М. Салтиков-Щедрін)

Хто не належить вітчизні своїй, той не належить і людству.



(В. Бєлінський)

Патріотизм як мета й результат патріотичного виховання молоді – це прояв любові до Батьківщини, вітчизни.



(В. Даль)

Мила нам добра звістка про наш край: вітчизни і дим для нас солодкий.



(Г. Державін)

Патріотизм – це не любов до ідеї, а любов до Вітчизни.



(В. Распутін)

Любов до власного блага виробляю у нас любов до Батьківщини, а особисте самолюбство – гордість народну, котра служить опорою патріотизму.



(М. Карамзін)

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.



(Ч. Айтматов)

Задля батьківщини треба жертвувати навіть славою.



(Латинське прислів’я)

Хто батьківщині добре слугує – вельможних предків не потребує.



(Французьке прислів’я)

Можна покинути домівку, але не Батьківщину.



(Азербайджанське прислів’я)

 



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал