«Виховання. Виховання дітей дошкільного, шкільного віку. Проблеми виховання у підлітковому віці»



Скачати 99.82 Kb.
Дата конвертації11.06.2017
Розмір99.82 Kb.
Тема: «Виховання. Виховання дітей дошкільного, шкільного віку. Проблеми виховання у підлітковому віці»
Спеціальність: „Сестринська справа”.

Курс: ІІ.

Кількість годин: 2.
Актуальність теми:

Проблема психічного здоров'я підростаючого покоління останніми роками привертає увагу фахівців різних галузей суспільної діяльності

Від стану здоров'я дітей залежать якісні ці характеристики як сьогоднішнього, а й майбутнього населення, його соціально-демографічна структура і соціально-психологічні особливості через 30, 40, 50 років. Оцінивши освіченість, здоров'я, культурний потенціал підростаючого покоління України 90-х рр., можна припустити, яким буде дійсність в 2010–2040 рр. У дитячому віці закладаються фундаменти особистості, формуються її основні якості: фізичний і психічний здоров'я, культурний, моральний і інтелектуальний потенціал. Якості, якими наділений дитина, особливо у самому початковий період життя, є найважливішими і міцними; пізніше змінити їх зараз досить складно, а деяких випадках – практично неможливо.

Успішне становлення дитини як особистості визначає як його включення до громадське життя, перебування своєї ніші, але, зрештою, і прогрес розвитку суспільства взагалі. Діти непросто особливий соціальна верства. Вони є пріоритетною групою, оскільки ступінь освіченості,социалізації і культурний рівень, здоров'я дітей завтра матеріалізуються у здоров'я нації, в якість народу, до нових технологій і безпека соціального життя, в авторитет країни у світі.

Нині економічний і соціальний становище у суспільстві створюють багато чинників ризику для підростаючого покоління, ведуть до цілої низки проблем, які потребують вирішення. Важлива роль концепції модернізації вищої освіти відводиться здоровʼязберігаючим технологіям, психологічному супроводу дітей у освітні установи, збереженню та зміцненню психічного здоров'я. Сьогодні ще продовжує залишатися поза полем бачення і позитивного втручання діти, чиє багатство можна охарактеризувати як прикордонне щодо норми і кваліфікувати як «психічно не хворий, але психологічно не здоровий».

  Сьогодні проблема психічного здоров'я є актуальною й розробляється поруч дослідників (>В.А.Ананьев, Б. З. Братусь,И.Н.Гурвич,Н.Г.Гаранян, А. М. Леонтьєв, В.Е.Пахальян, А.М. Степанов,А.Б.Холмогорова та інших.). Проблемі психічного здоров'я дітей присвячені праціИ.В.Дубровиной,В.В.Давидова,О.В.Хухлаевой,Г.С.Никифорова,Д.Б.Эльконина та інших.).



Навчальна мета:

1. вивчити особливості психічного здоров'я дітей дошкільного й молодшого шкільного віку, підліткового за даними наукових досліджень ;

2. дати аналіз основних теоретичних підходів до проблеми психічного здоров'я дошкільнят і молодших школярів, підлітків у закордонній і загроза вітчизняній психології;

3. виявити чинники, що впливають психологічне здоров'я дітей;


Міждисциплінарна інтеграція.


Дисципліна

Знати

Вміти

Основи психології та між особового спілкування

Особливості психології дітей дошкільного, шкільного, підліткового віку

Ефективно спілкуватись



Зміст теми

Виховання і розвиток дитини: особливості, проблеми, шляхи їх вирішення, методи виховання дітей

Виховання - це процес, завжди орієнтований на певну вікову групу. Завдання, засоби і методи виховання повинні відповідати можливостям і особливостям розвитку дитини в цьому віці, тільки в цьому випадку виховання може бути ефективним.



Виховання дітей та вікові особливості розвитку

Виховання дітей у різних навчально-виховних закладах ведеться диференційовано, з окремими віковими групами. У розвитку дитини прийнято виділяти три основних періоди: дошкільний, шкільний і період соціальної зрілості - дорослість. Кожен з цих періодів містить в собі більш короткі проміжні етапи, для кожного з яких характерні свої закони виховання і розвитку дітей. Так, дошкільний вік включає в себе період дитинства - від народження до року, раннього дитинства - з 1 до 3 років і власне дошкільний вік з 3 до 7 років. Шкільний вік, в свою чергу, відповідно до етапів розумового розвитку поділяється на молодший (7-9 років), молодший та середній підлітковий вік (10-12 років), старший підлітковий вік (13-15 років) і юнацтво (16-17 років).

Звичайно, такі вікові межі етапів розвитку та відповідних особливостей виховання досить умовні і на практиці можуть істотно зрушуватися в будь-яку сторону в залежності від індивідуальних особливостей розвитку дитини. З іншого боку, з часом ці кордони можуть зрушуватися під впливом нових явищ у суспільстві, що знаходить відображення у виникненні нових тенденцій виховання дітей. Наприклад, в останні роки частим явищем стало більш ранній фізичний і розумовий розвиток дитини, причини якого можуть частково критися в прискорених темпах сучасного життя і його мінливих законах. Тим не менш, визначення цих меж має вирішальне значення при виборі методів і форм дитячого виховання і навчання, правильного розподілу навчального навантаження і режиму занять.

Розвиток дитини в дошкільний період

Дошкільний вік - найважливіший етап у житті та вихованні дітей, на якому закладається база для подальшого повноцінного розвитку дитини. Це час інтенсивного росту, розвитку головного мозку і всіх основних функцій організму. На цьому етапі в ході виховання дитини закладаються основні особливості характеру і визначається тип темпераменту дитини. Усього їх існує чотири: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолійний. Розвиток дитини багато в чому визначається тим, до якого типу тяжіє його темперамент. У чистому вигляді ці типи нервової системи зустрічаються дуже рідко, але, як правило, будь-якої дитини можна віднести до якогось проміжного типу з наближенням до одного з основних.

Особливо яскраво прояви типу темпераменту виступають в самому молодшому віці і багато в чому визначають подальше виховання дитини. Тип нервової системи обов'язково повинен враховуватися в процесі виховання дітей. Більш того, саме в цьому віці цілеспрямованим вихованням і створенням певних умов життя можна в певних межах впливати на прояви характерних особливостей темпераменту, згладити деякі небажані його прояви і направити емоційний розвиток дитини в сприятливе русло.

Виховання і розвиток дітей дошкільного віку визначається в першу чергу їх фізичними та розумовими можливостями і властивим цьому віку типом мислення. На цьому етапі розвитку дитини його мислення тісно пов'язане з практичною діяльністю і спирається на наочні приклади. Відповідно, і методи виховання дитини повинні бути засновані на дослідженні конкретних предметів, їх властивостей, дій, які можна з ними виробляти. Головним інструментом виховання і розвитку в цьому віці є гра. Саме в процесі гри розвиток дитини відбувається природним чином, без примусу. Дитина поступово дізнається нове про оточуючих його предметах і явищах, вчиться спілкуватися і вести себе з іншими дітьми.

У ранньому віці активно розвиваються потреби дитини, і на їх основі формуються різноманітні інтереси. Основною рушійною силою безперервного розвитку дитини в цей період є пізнавальний інтерес, спочатку до самого процесу здійснення дій, пізніше - до їх результату. Головне завдання виховання дітей молодшого віку зводиться до постійного підтримання цього інтересу, розвитку допитливості, допомоги в освоєнні нових видів діяльності та своєчасне розширення кругозору дитини.

В процесі виховання дитини важливо прищепити йому здатність діяти і спілкуватися з іншими людьми з розумінням того, що робити можна, а що не можна. Як можна краще цьому сприяє виховання дітей в колективі, будь то група дитячого садочку або заняття в розвиваючому центрі. Особливості виховання дітей в цьому віці пов'язані з тим, що в період дошкільного розвитку дитини формуються індивідуальні інтереси, схильність до певних видів діяльності. Тому мета дитячого виховання в цей період - дати дитині початкові уявлення про самих різних напрямках діяльності, від фізичних вправ до розвитку художніх і музичних здібностей, знайомства з природою, в ігровій формі ознайомлення з основними дисциплінами, більш глибоке вивчення яких розпочнеться вже в школі. Правильно поставлене дошкільне виховання відіграє вирішальну роль у всій подальшій життя людини, її фізичний, інтелектуальний і духовний розвиток і самовизначенні.

Виховання дітей молодшого та середнього шкільного віку

Наступний віковий етап, не менш важливий у вихованні дитини, - молодший шкільний вік. У цей період дитина проходить складний шлях від новачка першокласника, що має лише слабке уявлення про навчальний процес, до учня, який засвоїв ритм шкільного життя, заволодів значним багажем знань. Поступово згладжуються відмінності між звичками і способом мислення, сформованими в ході дошкільного виховання дітей, і новими навичками спілкування і пізнання, які виникають під впливом шкільного виховання.

Під впливом освітньо-виховного процесу в початковій школі розвиток дитини виходить на новий рівень. У першу чергу, інтенсивно і в самих різних напрямках розвивається пізнавальний інтерес. Проте темпи розвитку дитини більшою мірою визначаються особливостями виховання дітей, прийнятими конкретним учителем. Дитина приходить до школи з величезним прагненням пізнавати все нове, і виховання, методи навчання та оцінки успіхів учнів багато в чому визначають, розвинеться цей інтерес в подальшому або загальмується під впливом невдоволення вчителя і поганих оцінок. В цей час у дітей остаточно формуються схильності і задатки до окремих видів мистецтва і областям знаннь. Тому виховання дітей у цьому віці має бути спрямоване не тільки на отримання знань опосередковано, від вчителів чи батьків, а й на формування ряду вмінь, необхідних для самостійного навчання і роботи з різними навчальними матеріалами.

На початковому етапі шкільного навчання виховання дитини грунтується на підтримці авторитету батьків і особливо вчителів. Сила впливу педагога на особистість дитини дуже велика. Це період, коли виховання і розвиток тісно взаємопов'язані: рівень розвитку все ще є визначальним критерієм у виборі методів навчання, і навпаки, від якості виховання залежить інтенсивність розвитку дитини.



Виховання дітей у підлітковому віці, з переходом з початкової в середню школу, ознаменоване тим, що дитина поступово виходить з-під впливу вчителів і батьків. В цей період виховання дитини утруднено особливими фізіологічними процесами, що приводять до підвищеної збудливості нервової системи і, як наслідок, неврівноваженості поведінки дитини.

Для цього періоду характерно загострене почуття дорослості, прагнення позбавитися від опіки старших. Коло інтересів підлітка більшою мірою визначається нею самою, а є результатом впливу батьків. Саме в цьому віці зміцнюються дружні зв'язки з однолітками, з'являються нові авторитети - як у безпосередньому оточенні, так і серед відомих людей чи навіть літературних і кіногероїв. В процесі виховання дітей у цей період важливо виявляти чуйність і такт, повагу до індивідуальності і право на самостійність кожної дитини. Велику роль в цей період може зіграти пробудження інтересу до самовиховання, заснованого насамперед на прагненні наслідування улюблених героїв.

В основному, розвиток дитини завершується в старших класах. В цей час згладжується велика частина протиріч підліткового віку. Знову посилюється роль учителя у вихованні дитини - тепер уже як наставника, який допомагає сформувати в учнів основи світогляду, реалізувати свої схильності та інтереси до певних видів діяльності або професій.
Матеріали для самоконтролю
Контрольні запитання:


  1. Які індивідуально-психологічні властивості дітей можуть утруднювати процес їхньої адаптації до дошкільного закладу?

  2. Як змінюється протягом дошкільного дитинства характер спілкування дітей з оточуючими? Якого спілкування з батьками прагне трирічна дитина? Яку позицію батьків можна вважати продуктивною в період "кризи третього року життя"?

  3. Які взаємонепорозуміння можуть кваліфікуватися батьками як прояви впертості дитини? Які підходи можна запропонувати в кожному випадку?

  4. Назвіть якомога більше проявів психологічного неблагополуччя дітей.

  5. Визначте сучасні стратегії виховання в школі?

  6. Проблеми відхилень у поведінці й підлітковому та ранньому юнацькому віці.

  7. Види відхилень у поведінці підлітків.

  8. Особливості профорієнтації в середній школі.


Тестові завдання

1.Ведущим видом деятельности подростка является:



  1. учебная деятельность

  2. учебно-профессиональная деятельность

  3. общение со сверстниками

  4. эмоциональное общение

2. Важным (основным) стимулом в подростковом возрасте к учению является:



  1. притязание на признание среди подростков

  2. похвала родителей

  3. желание получить хорошую оценку

3.Особенности самосознания личности в подростковом возрасте:

неадекватная самооценка


  1. самосознание через сравнение себя с другими

  2. направленность на будущее

  3. потребность быть взрослым

4.К мотивам плохого поведения подростков НЕ относятся:



  1. власть

  2. месть

  3. привлечение внимания

  4. избегание неудач

  5. подражание

5.К особенностям общения подростка со взрослыми относятся:

  1. сопротивление по отношению к ранее выполняемым требованиям взрослых

  2. стремление к близкому эмоциональному контакту, доверительному общению

  3. активное отстаивание своих прав на самостоятельность

  4. попытки ограничить претензии взрослых по отношению к себе

6.Психологическая характеристика дошкольного возраста дается с учетом уровня развития:

  1. воображения;

  2. ролевой игры;

  3. логического мышления;

  4. рисования. 

7.В норме самооценка дошкольников:

  1. занижена;

  2. завышена;

  3. адекватна;

  4. сложно сказать что-то определенное. 

8.Главная особенность личностного развития подростка - это:

  1. личностная стабильность;

  2. нравственная стабильность;

  3. нравственная нестабильность;

  4. личностная нестабильность. 

9.Психологическая характеристика готовности к школе включает:

  1. интеллектуальную готовность;

  2. физическую готовность;

  3. духовную готовность;

  4. сложно сказать что-то определенное. 

10.Доминирующей психической функцией в младшем школьном возрасте становится: 

  1. мышление;

  2. внимание;

  3. память;

  4. восприятие. 

11.Стремление ребенка 3-х лет делать все самостоятельно - это:

  1. негативизм;

  2. своеволие;

  3. протест-бунт;

  4. обесценивание взрослых.

12.  Отражаемая в играх дошкольников действительность - это:



  1. сюжет ролевой игры;

  2. содержание ролевой игры;

  3. продолжительность ролевой игры;

  4. уровень развития ролевой игры.

13.Проблема перехода от младшего школьного возраста к подростковому возрасту особенно остра:



  1. в первом классе;

  2. в пятом классе;

  3. в седьмом классе;

  4. в десятом классе.

Використана література:



Основна:

«Ріст та розвиток людини» В.С Тарасюк Київ «Здоров’я» 2002 с. 36-39.


Додаткова:Ильин В.С. Формирование личности школьника: Целостный процесс. — М.: Педагогика, 1984. — 144 с. Корнєв М., Анненков В. Про дякі стереотипи дозвілля сучасної молоді // Бібліотеки України — юнацтву. Досвід, проблеми, перспективи: Інформ. бюллетень. — К., 1995. — Вип. 8–9. — С. 35–37. Психологические условия формирования социальної ответственности школьников: Сб. науч. тр. — М., 1987. — 151 с. Скокова Л. Відмінності у структурі дозвілля молоді // Бібліотеки України — юнацтву. Досвід, проблеми, перспективи: Інформ. бюллетень. — К., 1995. — Вип. 8–9. — С.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал