Виховання морально-ціннісних орієнтацій школярів засобами німецької казки



Скачати 74.24 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації25.12.2016
Розмір74.24 Kb.

ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ШКОЛЯРІВ
ЗАСОБАМИ НІМЕЦЬКОЇ КАЗКИ
Гала М.,
м.Мукачево
Орієнтація на людину, на її духовну культуру, побудова громадянського суспільства передбачає інтеграцією України у світове та європейське співтовариство. Найважливішою складовою розвитку суспільства та держави є морально-духовне становлення підростаючого покоління, його підготовка до активної, творчої, значущої життєдіяльності. Основним змістом виховного процесу повинно стати залучення особистості до створеної людством системи моральних цінностей, окультурення її життя, сприяння становленню її сутнісних сил, творчої активності, власного життєтворення на основі визначених морально-ціннісних орієнтацій [3, 2].
Аспекти формування морально-ціннісних орієнтацій молоді частково розглянуті сучасною наукою. Становлення й розвиток моральних цінностей досліджували Г.Іванова, О.Рудіна, вплив колективу на цей процес – М.Казакіна,
Е.Помиткін, а особливості морального розвитку особистості та механізми формування моральних цінностей та ціннісних орієнтацій – І.Бех, В.Галузяк,
А.Донцов та ін. Теоретичні та методологічні засади виховання моральних цінностей та ціннісних орієнтацій засобами світової культури висвітлено у працях М.Бахтіна, В.Біблера, Л.Виготського, М Кагана, Д.Лихачова та ін. У своїх працях М.Бахтін та В.Біблер обґрунтовують концепції активного
існування людини в культурному просторі, а Д.Лихачов та В.Сухомлинський наголошують на сутності художньої культури як специфічної форми відображення морально-ціннісного досвіду людства.У більшості наукових праць представлено роботу з морально-ціннісного виховання старшокласників, вихованню ж молодших школярів приділено недостатньо уваги.
Мета даної статті – визначити можливості німецького фольклору у вихованні морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів.

В Концепції виховання визначено: морально-ціннісні орієнтації – це спрямованість інтересів і потреб особистості за певну ієрархію життєвих моральних цінностей, які становлять основну мету життя й засоби її досягнення, а також виконують функцію найважливіших регуляторів поведінки
індивідів. Морально-ціннісні орієнтації є вищим рівнем диспозиційної структури особистості, основою якої є ідеали, життєва мета, світоглядні основи й моральні цінності, тому виховання морально-ціннісних орієнтацій – одне з першочергових завдань духовно багатої особистості, для якої суспільні ідеали та цінності є смисложиттєвими [3,6].
Морально-ціннісної орієнтації можна розглядати як глибинну внутрішню структурно-ціннісну складову особистості. Розвиток і становлення морально- ціннісних орієнтацій молодшого школяра повинно здійснюватися як залучення дитини до виховної самодіяльності, що розгортається під впливом виховання.
Система таких виховних впливів проектується з максимальним урахуванням психічних закономірностей та особливостей дитини відповідно до визначення оптимальних психолого-педагогічних умов виховання моральних цінностей як виховної технології особистісної орієнтації.
Важливу роль у формуванні морально-ціннісних орієнтирів молодших школярів відіграє фольклор. Народні твори несуть у собі інформацію про природу та всі сфери життя країни, мова якої вивчається: побутову, суспільно- політичну, культурну. Знайомство з цінностями іншого народу через народну творчість збагачує інтелект школяра, розширює його кругозір; художнє відображення дійсності сприяє розвитку естетичних та етичних сторін його особистості. Зверненість до почуттів читача позитивно впливає на його бажання більше читати й пізнавати, спонукає до роздумів над прочитаним, викликає співпереживання та бажання поділитися своїми думками та почуттями.
Виховний зміст літературного фольклорного твору визначається тим, що він спрямований на людину, її почуття, формування людської особистості.
Важлива особливість художньо-образного освоєння світу в тому, що воно не
може здійснюватися лише за допомогою абстрактного мислення. Творець не може обмежуватися тим, що викладає тільки власні думки. Художня творчість потребує активної участі людських почуттів. Світ відображається не безпосередньо, а опосередковано, через систему образів – художню модель світу. Твір включає в себе не тільки життєвий матеріал, а й ідейно-емоційне осмислення його. Ставлення до дійсності втілюється засобами художніх образів, вони звернені до людських почуттів й викликають відповідну емоційну реакцію. Народна творчість як духовний феномен і у своїй предметній структурі, та у функціональних значеннях зосереджує субстанційні властивості морально-ціннісної сфери особистості, через які вона входить у духовну культуру особистості як внутрішнє джерело її розвитку й регулятор зовнішньої поведінки. Твори народної скарбниці відкривають можливість осягнення особистісних смислів та оцінок іншої людини як неодмінної передумови особистісного діалогічного спілкування та культуротворчого розвитку особистості.
Вихованням моральних цінностей є перетворення смислозначущого ціннісного потенціалу фольклорних творів на реальні форми людських стосунків, людської життєдіяльності [1, 92].
У вихованні моральних цінностей молодших школярів перевага надається
інтелектуально-усвідомленому виховному впливу мистецтва,тоді як визначальним у розвитку моральних цінностей, емоційно-мотиваційної та діяльнісно-поведінкової складових особистості є почуттєвий вплив народних творів. У молодших школярів відбувається кореляція між інтелектуально- пізнавальною та емоційно-чуттєвою сферами сприйняття. Це неодмінна передумова у вихованні морально-ціннісних орієнтацій учнів молодших класів, оскільки саме механізм емоційного переживання образів забезпечує перетворення й залучення суспільних моральних цінностей у систему
індивідуальних моральних цінностей.
Уроки іноземної мови в початковій школі дають можливість учням безпосередньо знайомитися з літературою країни, мова якої вивчається. Щоб
досягти сприйняття іншомовного художнього твору, необхідно розкрити його змістовний бік, співвідносячи з рівнем мовних знань та вмінь учнів. Розвиток мовних комунікативних можливостей молодших школярів в єдності з втіленням освітніх та виховних цілей навчання сприяє вдосконаленню вмінь аналізувати та узагальнювати, порівнювати та протиставляти.
Казка є одним з найбільш вживаних жанрів народних творів, що застосовуються на уроках іноземної мови. Характерним для неї є установка на вимисел та умовний, поетичний характер казкової фантастики. Абстрактні, складні морально-етичні поняття втілені у форму, що є доступною розумінню дитини і тому викликають її інтерес: в казці в якості героїв діють не тільки люди, а й рослини, тварини, фантастичні істоти. Казка дає можливість дітям оцінювати світ з точки зору героя, особистість якого проявляється не тільки в подвигу, як, наприклад, у міфах, а й в поведінці, вчинках. Палко співчуваючи особистій долі героя казки, дитина засвоює норми його поведінки. Отже, казка розкриває духовний світ людини та такі соціально значимі категорії, як добро- зло, справедливість-несправедливість, вчить розуміти прекрасне.
Вибір ситуацій та відбір лексики для їх опису обмежений колом життєвих сфер: сім’я, повсякденний побут, навколишня природа(свійські тварини, дикі звірі, птахи, рослини), в сучасних художніх казках про тварин звучать соціальні мотиви. Лексичний склад казки має ряд особливостей. Його незвичність складають імена та епітети, які вказують на чарівні властивості: ”Dornröschen ”,
„Der gestiefelte Kater’’ [7, 91]. Речення, які складають казку, як правило, невеликі за об’ємом та прості за структурою. В казках про тварин та деяких видах чарівних казок переважають прості поширені речення; засоби зв’язку між ними вказують на часову послідовність подій: zuerst-da-ein paar Tage später; nun-eines Tages-dann. Трапляються й засоби зв’язку, що забезпечують причинно-наслідковий зв’язок між реченнями: aber, doch, weil, darum [7, 102].
Фоновою часовою формою в казках є Präteritum, рідше Präsens. „Im
Tierpark stand ein alter Kirschbaum…Ein Böcklein lebt allein auf einer Wiese…“
Сітка часових відносин складається з Präteritum мови автора та Präsens мови
персонажів. “Willst du nun oder willst du nicht?“ fragte eine geheimnisvolle
Stimme…[7, 86]. Часова рельєфність казки створюється цією зміною часових форм.
В казках події викладаються послідовно, композиційна основа тексту дуже проста. Лінійна однопланова оповідь казки ускладнюється та оживляється художніми прийомами та образними засобами, які передають особливості казкової фантастики. Спостерігається залежність стилістичних прийомів казки від „ кількості та якості в ній чудесного “, частіше інших прийомів зустрічаються персоніфікації, невідповідність зовнішніх та внутрішніх якостей героїв. Характерним є вживання постійних, звичних епітетів: steinhalte Frau, wunderschöne Prinzessin. Порівняння , більш доступні сприймання, ніж метафора та метонімія, часто сприяють живописному розкриттю казки: so weiss wie Schnee, so rot wie Blut , so schwarz wie Ebenholz [7, 98-115].
Важливим компонентом створення емоційної виразності казки виступають вигуки ach, o weh. Усі засоби художньої образності казки свідчать про включення суб'єктивної ролі оповідача. За допомогою засобів виразності відбувається ніби наближення інформації до читача, який повинен співставити
її зі своїм емоційним та соціальним досвідом. Розуміння змісту тексту полегшується наявністю в його кінцевих абзацах формулювань, що розкривають зміст казки: er hat ehrlich mit dir geteilt, er ist ein wahrer Freund.
Казка побудована на парадоксах. Її незвичайність проявляється в розмірах жанру, що визначився традицією. Та це не відображається на результатах її сприйняття: вона сприяє пізнанню навколишнього світу, його етичній та естетичній оцінці. „Світ у мініатюрі “ (ein Universum im Kleinen) називають її дослідники [2, 27].
Тексти казок, через доступність лексичного та граматичного матеріалу, дають можливість перейти від розуміння фактів і подій, описаних в тексті, до визначення його головної думки, в даному випадку моралі казки. Вивчення виховних властивостей казки дає можливість визначити ті вміння учнів, які
необхідно для виховання морально-духовних якостей під час вивчення
іноземної мови.
На основі змісту морально-ціннісних орієнтацій та особливостей казки як засобу морально-ціннісного розвитку розроблено критерії й показники рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій школярів. У процесі конструювання технології виховання морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами німецької казки було поставлено завдання, спрямовані:
- на виховання позитивних понять, уявлень, оцінок, переконань про моральні цінності;
- на розвиток знань про морально-ціннісні значення явищ навколишнього світу і моральні стосунки між людьми, осмислення ідеї та змісту цінностей добра, дружби, любові, поваги;
- на виховання й розвиток доброзичливості, чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, милосердя, готовності допомогти
іншим, ввічливості тощо;
- на виховання стійкого глибокого емоційного ставлення і особистісного осмислення моральних цінностей; гнучкого оцінювання явищ навколишнього світу, соціальних явищ, поведінки людей;
- на розвиток умінь знаходити та аналізувати прояви морально-етичних норм поведінки через відображення їх у казці, власних вчинках і навколишній дійсності [3, 4].
Найефективнішими, на нашу думку, є такі методи виховного впливу:
інформаційно-пізнавальні; інтелектуальні; сюжетно-рольові та комунікативні
ігри; проблемно-дискусійні: діалогічні, індивідуальні бесіди; діяльнісно- практичні, методи групової взаємодії, інтегративні, методи рефлексії та саморефлексії. Залежно від виховної ситуації використовуються й методи: виховання прикладом, сугестії, психо- й символдрами, вправляння в емоційному самовираженні й співпереживанні, прогнозування й моделювання моральних учинків, переконання, схвалення й осудження, виховання в колективі.

Отже, виховання школярів засобами німецької казки варто здійснювати поетапно. У напрямках виховної взаємодії В.В.Драченко виділяє такі етапи:
1.Мотиваційний етап забезпечує виховання моральної свідомості та мотивів у вигляді моральних норм, ідеалів і мети, моральних цінностей, моральних емоцій та почуттів, моральних бажань, потреб та переконань; розвиток мотивів діяльності від корисливо-егоїстичних до морально-духовних і суспільно-значущих.
2. Пізнавальний етап з визначенням мети. В учнів розвиваємо й закріплюємо сформовані на попередньому етапі моральні поняття, потреби й бажання, вміння співвідносити виявлені в казках моральні цінності із власною системою цінностей, підводимо їх до постановки нової мети й розроблення стратегії своєї ціннісно-творчої діяльності, а також розвиваємо когнітивну складову морально-ціннісних орієнтацій вихованців, поглиблюючи їхні знання, розуміння сутнісної ідеї та змісту моральних цінностей; знання про моральні стосунки між людьми; знання практичного характеру.
3.На поведінково-особистісному етапі відбувається включення у свідомість підлітка моральних цінностей, засвоєних під час ознайомлення з творами. Поведінково-особистісний напрямок роботи реалізуємо під час аналізу та оцінювання проявів моральної поведінки героїв казки, навколишніх, своїх учинків, побудови партнерських стосунків на основі моральних норм поведінки, спільної творчої діяльності й міжособистісного спілкування [1, 95].
Ми вважаємо, що у процесі морального виховання молодших школярів форми, методи, зміст виховних завдань доцільно коригувати. Ефективність такої роботи зростає за умов урахування провідних потреб даного віку; вдосконалення структури та змісту виховної роботи на уроках іноземної мови в початкових класах з метою використання казок емоційно-насиченого, духовно- морального змісту; забезпечення й практичного втілення психолого- педагогічних механізмів виховання моральних цінностей у молодших школярів, організації їхньої активної діяльності під час спілкування.

Ефективній та спрямованій організації форм і методів морально - ціннісного виховання сприяє запровадження у практику шкіл психолого- педагогічних умов такого виховання засобами німецької казки. Завдяки застосуванню репродуктивно-творчих та проблемних завдань, складених на матеріалах німецьких казок, можна підсилювати орієнтацію на морально- ціннісну складову молодших школярів в чинних програмах, розширювати їхню гуманістичну спрямованість.
Перспективним залишається пошук методів підвищення морально- духовної й художньо-естетичної культури молодших школярів і запобігання негативному впливу соціуму, науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти на початковому рівні, розвиток духовності, професіоналізму та морально-художньої компетентності педагогів.
Таким чином, можна зробити висновок про необхідність активізації морально-ціннісної спрямованості виховного процесу у початковій школі, насичення її змістом, який сприяв би підвищенню його ефективності, забезпечував розв'язання завдань, що висуваються перед освітою в галузі формування та розвитку дитячої особистості.
Література та джерела
1. Драченко В.В. Виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків на творах світової художньої культури // Педагогіка і психологія. – 2007. – №2(55). –
С.89-97 2. Золотаренко Н.П. Використання німецькомовного країнознавчого матеріалу в основній загальноосвітній школі // Іноземні мови. – 2004. – №1. – С.25-28 3. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти//
Інформаційний зб. МОН України. – 1996. – № 13. – С.1-32 4. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр-S, 1997. –
256с
5. Солодка А. К. Через мову – до розуміння культури // Іноземні мови.– 2004. –
№1. – С.146-153

6. Матвейченко В.В. Эстетико–психологические аспекты художественного текста как предпосылка обучения устной спонтанной речи // Іноземні мови. –
1999. – №1. – С.26-28 7. Brüder Grimm. Kinder und Hausmärchen. Казки братів Грімм. 43 тексти і завдання для читання, аудіювання та усного мовлення. /Упорядник
Кульчицька О.Я. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 136с
В данной статье рассматриваются особенности морального воспитания учеников начальных классов средствами немецких сказок. Раскрываются основные этапы в направлениях воспитательного взаимодействия: мотивационный, познавательный, личностный.
В зависимости от воспитательной ситуации используются методы: информационно–
познавательные, интеллектуальные, коммуникативные игры; индивидуальные беседы; моделирование моральных поступков, убеждение, воспитание в коллективе. В процессе морального воспитания средствами немецких сказок формы, методы воспитательного влияния следует подбирать индивидуально.
The aim of the given article is to define main stages and to structure upbringing of mental valuable orientations of teenagers with the help of world art culture compositions in secondary schools and educational establishments with humanitarian- aesthetic specialisation.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал