Виховання господарської дбайливості у студентів аграрних коледжів



Сторінка5/14
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.63 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Етапи педагогічного експерименту

Етап

Термін

Зміст роботи

Підготовчий

2013

Розробка науково-методичних засад проведення педагогічного експерименту, в тому числі формулювання гіпотези дослідження, підбір методів та розробка методики, визначення експериментальної бази дослідження, формування вибірки.

Констатувальний

вересень 2013-грудень 2013

Діагностика сформованості господарської дбайливості студентів

Формувальний

2014-2015

Впровадження експериментального фактору (модель та педагогічні умови виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів)


Контрольний

жовтень 2015-січень 2016

Діагностичні зрізи, аналіз та узагальнення результатів експерименту, підтвердження або спростування робочої гіпотези із застосуванням методів математичної статистики.

Наступний етап полягає в розрахунках обсягу вибіркової сукупності («частина об’єктів генеральної сукупності, які виступають об’єктами спостережень» [74, с. 242]). Для цього скористаємося формулою, яка враховує граничну помилку репрезентативності на 95%-му рівні значущості:



, [74, с.247]

де – обсяг генеральної сукупності;



– обсяг вибіркової сукупності.

=396,88=397

Таким чином, встановлено, що обсяг вибірки на рівні значущості 95% повинен становити не менше як 397 осіб.

Наступною складовою підготовчого етапу педагогічного експерименту є формування вибірки. Під вибіркою розуміємо «частину елементів генеральної сукупності, відібрану за допомогою спеціальних методів» [74, с. 276]. Специфіка даного дослідження полягає у тому, що нам необхідно перевірити педагогічні умови виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів. Таким чином, для проведення експериментальної роботи необхідно здійснювати системну роботу в межах певного навчального закладу, а саме: готувати наставників академічних груп до формування у студентів господарської дбайливості; мотивувати студентів до самовиховання означеної якості; знайомити студентів з особистісними якостями керівників успішних агрогосподарств; залучати студентів до суспільно-корисної і продуктивної праці; розвивати господарську дбайливість у колективі. Як бачимо реалізувати означені завдання неможливо щодо окремої особи чи окремої групи, а необхідно здійснювати в межах окремого навчального закладу. Саме тому для формування вибірки нам необхідно обрати не окремих респондентів, а конкретні аграрні коледжі. З цією метою нами застосовано «метод випадкових чисел, який належить до ймовірнісних методик відбору» [206, с. 72].

Відповідно до методики відбору вибірки методом випадкових чисел було відібрано аграрні коледжі, які станом на 2013 рік здійснювали підготовку фахівців для агропромислової сфери України. Кожному навчальному закладу присвоєно порядкових номер у послідовності за алфавітом (наприклад, див. Табл. 2.2 та додаток Б).

Наступник кроком було підготовлено 68 карток із вписаними номерами від 1 до 68. Усі картки розмістили на столі написом донизу та ретельно перемішали, після чого вибрали випадкових 4 картки. Кількість карток – 4 обумовлена об’ємом вибірки, який повинен становити не менше як 397 осіб. Оскільки контингент студентів в аграрних коледжах складав від 171 студента і більше, тому для забезпечення об’єму вибірки необхідно було обрати не менше 3 навчальних закладів. Внаслідок випадкового вибору отримали картки із наступними номерами: 59 – порядковий номер Таращанського агротехнічного коледжу; 15 – Відокремлений підрозділ (ВП) НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж»; 19 – ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого»; 34 – коледж переробної та харчової промисловості Харківського національного технічного університету сільського господарства. Таким чином, для проведення експериментальної роботи було обрано 4, вищезазначені аграрні коледжі. Регіонально дані навчальні заклади представляють різні регіони України, зокрема західний (представлений 2 коледжами), центральний (1 коледж) та східний (1 коледж).

Таблиця 2.2.

Аграрні коледжі України






Присвоєний номер

1

Аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії

1

2

Аграрно-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії

2

… n




… n

67

Чернятинський коледж Вінницького національного аграрного університету

67

68

Шевченківський коледж Уманського Національного університету садівництва

68

Із вересня по грудень 2013 року в зазначених коледжах було проведено констатувальний етап експерименту. Основним завданнями даного етапу були наступні: відбір груп, які погоджувалися брати участь в експериментальній роботі; проведення початкових діагностичних зрізів, з метою виявлення рівнів сформованості господарської дбайливості студентів; аналіз та узагальнення результатів діагностики; вибір експериментальних та контрольних груп. Загалом в діагностичних зрізах взяли участь 437 студентів, які навчалися на І-ІІ курсах денної форми (див. Табл. 2.3).

Таблиця 2.3.

Кількість студентів аграрних коледжів, які взяли участь в діагностичному зрізі





Навчальний заклад

Кількість осіб

1

ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого»

98

2

ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж»

126

3

Коледж переробної та харчової промисловості Харківського національного технічного університету сільського господарства

101

4

Таращанський агротехнічний коледж

112

Всього

437

Структура господарської дбайливості зумовили визначення відповідних критеріїв і показників діагностики господарської дбайливості студентів аграрних коледжів (Табл 2.4).

Таблиця 2.4

Критерії та показники сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів

п/п

Критерії

Показники

1.

когнітивно-мисленнєвий

  • господарсько-економічні знання;

  • знання про сталий розвиток суспільства;

  • розвинений практичний інтелект;

2.

мотиваційно-ціннісний

  • потреба у впорядкованому, раціональному, підприємливому, екологобезпечному веденні господарства;

  • потреба у самовихованні господарської дбайливості як запоруки особистої та національної економічної незалежності;

  • ставлення до господарської дбайливості як особистої, соціальної, національної, культурної цінності;

3.

операційно-діяльнісний

  • готовність до дбайливого господарювання;

  • здатність до екологобезпечного та органічно чистого сільськогосподарського виробництва;

  • здатність до самовиховання господарської дбайливості;




На основі цих критеріїв і показників розроблено анкету на 16 закритих питань та 2-ві задачі на виявлення рівня розвитку практичного інтелекту (див. Додаток В). Кожен показник виявляється двома запитаннями анкети. Це дозволило охопити виділені властивості господарської дбайливості, що охоплюють головні сфери особистості майбутнього фахівця агропромислового комплексу. Анкетне опитування з визначення рівня вихованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів (низький, середній, високий) доповнюється застосуванням інших методів, а саме: спостереження, експертної оцінки, бесіди.

Результати анкетування свідчать, що студенти не достатньо володіють господарсько-економічними знаннями. Так, наприклад тільки 12,4% студентів знають, що агропромисловий комплекс це не просто вирощування сільськогосподарських культур, а складова частина економіки, що інтегрує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку, матеріально-технічне обслуговування села, об’єднує галузі, що виготовляють засоби виробництва та обслуговування комплексу, а також галузі зі збереження, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції. Показовим також є те, що тільки 9,8 % студентів розуміють, що господарство – це сукупність усіх чинників матеріальних і духовних ресурсів, що є у розпорядженні людини чи спільноти (господаря), використання яких дозволяє отримувати засоби задоволення потреб. Встановлено, що 57,2 % студентів мають неповні господарсько-економічні знання, а 33% молодих людей – фрагментарні та спорадичні.

В умовах глобальної екологічної кризи важливим показником господарської дбайливості є знання про сталий розвиток суспільства. Викликає стурбованість те, що тільки 4,6% студентів знають, що сталий розвиток суспільства полягає в такому розвитку суспільства, господарсько-економічного комплексу, при якому потреби нинішнього часу задовольняються темпами, що дозволяють природній ресурсній базі відновлюватись і бути доступною для задоволення потреб майбутніх поколінь. 63,6% студентів частково розуміють сутність сталого розвитку, не враховуючи важливої його ознаки – здатності до відновлення і 31,8% – не мають знань щодо сутності зазначеного поняття, визначаючи його як опанування силами природи, використання її ресурсів для забезпечення зростаючих потреб людей.

Оскільки необхідних знань про сталий розвиток суспільства у більшості студентів немає, тому й вони не можуть визначити якими здатностями має володіти сучасний організатор агропромислового виробництва для забезпечення означеного розвитку. Так, із пропонованим завданням впоралися 16,9% студентів, 39,6 – частково відповіли правильно, а 43,5% – не змогли розв’язати поставлену задачу.

З метою перевірки розвитку практичного інтелекту студентам було запропоновано розв’язати два практичні завдання, які часто необхідно вирішувати у господарській діяльності фахівцю, що займається сільськогосподарським виробництвом. Нажаль переважна більша студентської молоді (89,7% – першу задачу та 87% – другу) не могла розв’язати пропоновані задачі.

Узагальнення результатів за трьома показниками когнітивно-мислиннєвого критерію відображено у таблиці 2.5.

Результати свідчать, що із зазначених у Таблиці 2.5 показників, найбільшу тривогу викликає те, що у 88,3% студентів на низькому рівні розвинений практичний інтелект. Також необхідно відзначити, що студентів із високим рівнем сформованості господарської дбайливості за показниками когнітивно-мислиннєвого критерію 10-11%.

Таблиця 2.5.

Рівні сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за показниками когнітивно-мислиннєвого критерію

Показники / Рівні

Високий

Середній

Низький

осіб

у %

осіб

у %

осіб

у %

Господарсько-економічні знання

48

11

233

53,3

156

35,7

Знання про сталий розвиток суспільства

47

10,75

225

51,5

165

37,75

Розвинений практичний інтелект

51

11,7

-

-

386

88,3

Аналіз даних опитування свідчить, що сформованість господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за когнітивно-мислиннєвим критерієм потребує особливої уваги у процесі формувального етапу експерименту, оскільки тільки у 11,2% (49 осіб) молодих людей зафіксовано високий рівень, а низький у 53,8% (235 осіб) (див. Рис.2.1.).

Рисунок 2.1. Рівні сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за когнітивно-мисленнєвим критерієм


Низький рівень сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за когнітивно-мисленнєвим критерієм можна пояснити тим, що студенти першого та другого курсів навчання ще не мають сформованої системи професійних знань, не вмотивовані до самовдосконалення в професійній сфері.

Рівень сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за мотиваційно-цінній критерієм діагностовано також за трьома показниками. В процесі дослідження встановлено, що 22% студентів вважають, що в сучасних умовах господарювати необхідно впорядковано, раціонально, оптимально використовуючи ресурси, творчо і підприємливо підвищуючи показники функціонування господарського об’єкту без забруднення довкілля, підвищення техногенного навантаження на природнє середовище. 54,5% (238 осіб) студентів вважають, що господарювати необхідно так, щоб приватне підприємство, агрогосподарство, економіка країни в цілому, – процвітали, навіть якщо для цього доведеться вичерпати усю ресурсну базу, слід подбати про задоволення матеріальних і продовольчих потреб людей вже сьогодні, рівень їх добробуту, і робити це шляхом використання інтенсивних технологій, вирощувати трансгенні культури, з метою уникнення втрат, підвищення показників врожайності, збагачення народу, збільшення золотовалютних запасів держави. 23,5% студентів (103 особи) вважають, що заради успіху можна використовувати будь-які засоби.

Конструювання практичної виробничої ситуації свідчить, що 23,3% студентів (102 особи) переконані, що господарювання спрямоване не на отримання максимального прибутку у короткий термін, а на дбайливе ведення сільськогосподарських справ. 28,4% (124 особи) – готові шукати компроміси, а 48,3% (211 осіб) переслідують виключно споживацькі інтереси.

Важливою складовою розвитку людини є здатність до самовдосконалення та самовиховання у різних сферах. Оскільки господарська дбайливість є однією із важливих особистісно-професійних якостей, тому нами було вивчено потребу у самовихованні господарності як запоруки особистої та національної економічної незалежності. В процесі дослідження встановлено, що тільки 8% студентів (35 осіб) у вільний час надають перевагу читанню додаткової фахової літератури, відвіданню провідних агрогосподарств, набираються досвіду підпрацьовуючи на агропідприємства, що допоможе стати їм у майбутньому «майстром» своєї справи. 19,9% (87 осіб) у вільний час читають художню літературу, відвідують кіно чи театр, інші світські заходи, намагаючись розширити свою ерудицію, підвищити культурний рівень. 72,1% (315 осіб) відпочивають в основному «пасивно» (просто лежу і мрію, прогулююсь з друзями, «вишу в соцмережах»).

Цікавим є той факт, що хоча значна частина студентів не приділяють час професійному самовдосконаленню, проте 26,8% (117 осіб) усвідомлюють, що процвітання держави, розвиток економіки країни залежить від їх власних успіхів у здобутті фаху. 58,8% студентів (257 осіб) ніколи над такими питаннями не задумувалися, а 14,4% (63 особи) не пов’язують процвітання держави із власними успіхами.

Ціннісні орієнтації та ідеали молоді відображаються в ставленні до людей. Саме тому нами було запропоновано студентам обрати героя, який імпонує їм найбільше, зокрема Гобсек із однойменного роману (як скнара), Терещенко Микола Артемович (як підприємець-господарник, цукрозаводчик, меценат і раціоналізатор агропромислового виробництва) та Чичиков (нечесний, авантюрист) із гоголівських «мертвих душ». 60,2% студентів (263 особи) імпонує Терещенко М.А., 24,2% (106 осіб) – Гобсек, 15,6% (68 осіб) – Чичиков. Таким чином більшість студентської молоді позитивно сприймає і оцінює успішних господарних, чесних, працьовитих особистостей, які турбуються й про інших людей, у той же час засуджуючи нечесних, меркантильних персонажів, які прагнуть до самозбагачення будь-якими засобами.

Важливо, щоби студенти не тільки мали за зразок для наслідування кращі взірці, ідеали, але й самі докладали зусиль для розбудови свого підприємства, де працюють, галузі, країни. У процесі дослідження встановлено, що 30% студентів (131 особа) вважають, що зміцнення могутності нашої держави, процвітання України, залежить насамперед від наполегливої і сумлінної, відповідальної праці кожного, особливо в агропромисловому комплексі України, що створює передумови для розвитку збройних сил та зростання добробуту громадян. 29,3% (128 осіб) вважають, що могутність держави залежить від пропаганди національної ідеї, вшанування уславлених предків, українізації усіх регіонів, а 40,7% (178 осіб) – від підтримки світового співтовариства, готовності міжнародних кредитних організацій надавати фінансову допомогу Україні. Викликає занепокоєння те, що більше 40% студентів очікують сторонньої допомоги з-за кордону задля розбудови власної держави. Тому в процесі формувального етапу експерименту необхідно звернути увагу на формування відповідального ставлення до праці, підприємства та своєї країни. Дбайливих господар, у першу чергу, повинен працювати заради успіху своєї справи та країни.

Результати сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за показниками мотиваційно-ціннісного критерію відображено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Рівні сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за показниками мотиваційно-ціннісного критерію



Показники / Рівні

Високий

Середній

Низький

осіб

у %

осіб

у %

осіб

у %

Потреба у впорядкованому, раціональному, підприємливому, екологобезпечному веденні сільського господарства

99

22,7

181

41,4

157

35,9

Потреба у самовихованні господарської дбайливості як запоруки особистої та національної економічної незалежності

76

17,4

172

39,4

189

43,2

Ставлення до господарської дбайливості як до цінності

197

45,1

117

26,8

123

28,1

Результати діагностики, подані у Таблиці 2.6 та на Рисунку 2.2 свідчать, що студенти аграрних коледжів достатньо вмотивовані до дбайливого господарювання, позитивно ставляться до господарської дбайливості як особистої, соціальної, національної, культурної цінності, проте недостатньо докладають зусиль для того аби в майбутньому стати дбайливими господарями та очікують на сторонню допомогу. Результати сформованості господарської дбайливості студентів за мотиваційно-ціннісний критерієм відображено на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2. Рівні сформованості господарської дбайливості студентів за мотиваційно-ціннісним критерієм

Про результат сформованості господарської дбайливості студентів аграрних вищих навчальних закладів свідчить те, настільки молоді люди готові та здатні здійснювати господарські функції у практичній професійній діяльності. У процесі констатувального експерименту встановлено, що тільки 8,7% студентів (38 осіб) готові до дбайливого, екологобезпечного ведення сільського господарства, для них категорично недопустимо порушувати граничні норми внесення агрохімікатів, щоби не завдавати непоправимої шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людей. Такі студенти готові витрачати додатковий час і зусилля для пошуку розумних шляхів виходу із непередбачуваних ситуації. 19,2% (84 особи) готові шукати компроміси між економічною доцільністю та екологічною безпекою, а 72,1% (315 осіб) допускають порушення агротехнічних норм вирощування сільськогосподарських культур, оскільки на їх переконання необхідно довести собі та іншим свій професіоналізм, підприємливість та успішність в агробізнесі.

Моделювання практичних виробничих ситуацій свідчить, що 13% студентів (57 осіб) готові дбати не тільки про прибутковість господарства, але в першу чергу вкладати кошти для створення безпечних умов праці для працівників господарств. 25,9% студентів (113 осіб) готові в умовах кризи частину грошей витрачати на забезпечення формальних вимог правил техніки безпеки (щоб у разі нещасного випадку не було проблем із законом), а решту вкладати у виробництво. 61,1% студентів (267 осіб), за умов необхідності погашення кредиту, готові вкладати всі гроші у виробництво, щоб якнайшвидше отримати прибуток і погасити кредит, не дбаючи про безпеку для інших людей. Таким чином аналіз результатів діагностичного зрізу свідчить, що тільки 10,8% студентів (47 осіб) відзначаються готовністю до дбайливого господарювання; 22,7% (99 осіб) – частково готові, а 66,5% (291 особа) – не готові до зазначеного виду діяльності.

Значна студентів аграрних коледжів демонструє здатність до екологобезпечного та органічно чистого сільськогосподарського виробництва. Зокрема 31,1% студентів (136 осіб) відзначили, що якщо їм доведеться очолити агрофірму, тоді вони старатимуться культивувати на рідній землі органічно чисте землеробство, підвищувати прибутковість за рахунок якісної здорової продукції сільськогосподарського виробництва, яка завжди у попиті і є конкурентною на світових ринках. 42,8% студентів (187 осіб) націлені використовувати сучасні технології, які не є надто шкідливими для довкілля, а 26,1% (114 осіб) готові обирати інтенсивний спосіб господарювання, з використанням агрохімікатів і генетично модифікованих організмів, оскільки це гарантія рентабельності й господарського успіху.

Незважаючи на те, що лише невелика частка вмотивована до професійного самовиховання, проте, як свідчать результати дослідження, значна частина студентів здатні до такого виду діяльності. 28,1% студентів (123 особи) знають прийоми самовиховання, 47,4% (207 осіб) частково володіють окремими такими прийомами та лише 24,5% (107 осіб) виявили неготовність до самовдосконалення. На запитання «Чи займаєтеся Ви самовихованням» студенти відповіли наступним чином: «так, бо це важливо для професійного становлення і щасливого, забезпеченого життя» – 19% (83 особи); «це не потрібно, бо здобувати знання доведеться на виробництві» – 54,5% (238 осіб); «не бачу у цьому необхідності, у житті і так мало часу на розваги і задоволення, друзів і подруг» – 26,5% (116 осіб). Результати сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за показниками організаційно діяльнісного критерію подано у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Рівні сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за показниками організаційно-діяльнісного критерію



Показники / Рівні

Високий

Середній

Низький

осіб

у %

осіб

у %

осіб

у %

Готовність до дбайливого господарювання

47

10,8

99

22,7

291

66,5

Здатність до екологобезпечного та органічно чистого сільськогосподарського виробництва

127

29,1

189

43,2

121

27,7

Здатність до самовиховання господарської дбайливості

103

23,6

223

51

111

25,4

Результати діагностики, вміщені у таблиці 3.6 свідчать, що більше 20% студентів аграрних коледжів виявляють здатність до екологобезпечного сільськогосподарського виробництва та до самовиховання господарської дбайливості, проте тільки 10% – готові до дбайливого господарювання. Узагальнення результатів діагностики за трьома показниками дають можливість говорити про рівні сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за організаційно-діяльнісним критерієм (див. Рис. 2.3).

Рисунок 2.3. Рівні сформованості господарської дбайливості студентів за операційно-діяльнісним критерієм, у %

Узагальнення результатів дослідження (див. Додаток Д) дає можливість визначити рівні сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів (див. Таблицю 2.8).

Таблиця 2.8.

Рівні сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів

Критерії / Рівні

Високий

Середній

Низький

осіб

у %

осіб

у %

осіб

у %

Когнітивно-мислиннєвий

49

11,2

153

35

235

53,8

Мотиваційно-ціннісний

124

28,4

156

35,7

157

35,9

Опараційно-діяльнісний

92

21

170

38,9

175

40,1

Рівень сформованості господарської дбайливості

88

20,1

160

36,6

189

43,3

Таким чином, за результатами комплексної методики діагностики встановлено, що 20,1% студентів аграрних коледжів мають високий рівень сформованості господарської дбайливості, 36,6% – середній рівень, та 43,3% – низький рівень.

На етапі констатувального експерименту нами було застосовано також метод експертної оцінки. В ролі експертів виступили 24 наставника академічних груп із чотирьох вищезазначених навчальних закладів. З експертами проведено інструктаж. Експертам запропоновано заповнити відповідні бланки (див. Додаток Е).

Результати експертної оцінки подано у Додатку Е.

Результати експертної оцінки свідчать, що за окремими показниками рівні сформованості господарської дбайливості студентів дещо вищі, а за іншими нижчі, проте така різниця не є суттєвою і в цілому вони корелюють між собою у допустимих межах.

З метою одержання узагальнених результатів рівня сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів за кількома методиками було проведено відповідні розрахунки (див. Додаток Е).

Таким чином констатуємо, що 19,4% студентів аграрних коледжів мають високий рівень сформованості господарської дбайливості, 38% – середній та 42,6% – низький.



Отримані результати дослідження дають можливість охарактеризувати рівні сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів – високий, середній та низький.

Високий рівень. Студент має ґрунтовні господарсько-економічні знання, розуміє сутність та специфіку професійної діяльності в агропромисловій сфері, має знання про сталий розвиток суспільства, знає як економічно доцільно організовувати господарську діяльність, має розвинений інтелект; має розвинені потреби у впорядкованому, раціональному, підприємливому, екологобезпечному веденні сільського господарства та потребу в самовихованні господарської дбайливості як запоруки особистої та національної економічної незалежності; розвинуте ціннісне ставлення до господарської дбайливості, а також людей, суспільства, рідної землі, навколишнього середовища, праці; вміє впорядковано вести господарські справи при оптимальному використанні наявних фізичних можливостей, матеріальних і технічних ресурсів; готовий до дбайливого господарювання; здатний до екологобезпечного сільськогосподарського виробництва та до самовиховання господарської дбайливості.

Середній рівень. У студента є несистематизовані господарсько-економічні знання, він розуміє особливості функціонування тільки окремих галузей агропромислового комплексу, має спорадичні знання про сталий розвиток суспільства, в окремих випадках проявляє знання про економічно доцільні способи організації господарської діяльності; має частково розвинений практичний інтелект; має частково розвинені потреби у впорядкованому, раціональному, підприємливому, екологобезпечному веденні сільського господарства та потребу в самовихованні господарської дбайливості як запоруки особистої та національної економічної незалежності; частково розвинуте ціннісне ставлення до господарської дбайливості, а також окремих людей, суспільства, рідної землі, навколишнього середовища, праці; в окремих випадках може впорядковано вести господарські справи; дбайливо господарювати може за певних умов; в окремих випадках здатний до екологобезпечного сільськогосподарського виробництва та до самовиховання господарської дбайливості.

Низький рівень. Студент має недостатні господарсько-економічні знання, не усвідомлює специфіку професійної діяльності в агропромисловій сфері, має фрагментарні знання про сталий розвиток суспільства, не знає як економічно доцільно організовувати господарську діяльність, слабо розвинений практичний інтелект; не має розвинених потреб у впорядкованому, раціональному, підприємливому, екологобезпечному веденні сільського господарства та не сформовані потреби в самовихованні господарської дбайливості; господарська дбайливість не є ціннісної орієнтацією, ставлення до людей, суспільства, рідної землі, навколишнього середовища, праці визначається прагматичними інтересами; як правило не вміє впорядковано вести господарські справи, наявні матеріальні і технічних ресурси використовуються нераціонально; не готовий до дбайливого господарювання; у більшості випадків не здатний до екологобезпечного сільськогосподарського виробництва та до самовиховання господарської дбайливості.

Після проведення діагностичних зрізів нами було відібрано контрольні та експериментальні групи. При відборі зазначених груп виходили із необхідності забезпечити рівність умов для експериментальних і контрольних груп. Аналіз діагностичних результатів, кількісний склад, необхідність забезпечення однорідності вибірки обумовили поділ студентів на дві групи. До експериментальної групи віднесено студентів ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» – 98 осіб та ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж» – 126 осіб. Всього в експериментальних групах налічувалося 224 особи. Контрольні групи сформовані на базі Коледжу переробної та харчової промисловості Харківського національного технічного університету сільського господарства (101 особа) та Таращанського агротехнічного коледжу (112 осіб). Всього у контрольних групах було 213 студентів.

Розрахунки однорідності контрольних та експериментальних груп подано у додатку Ж, а рівні сформованості господарської дбайливості студентів у контрольних та експериментальних групах до початку формувального експерименту подано у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10.



Рівнів сформованості господарської дбайливості студентів у контрольних та експериментальних групах до початку формувального експерименту

Показники / Рівні

Високий

Середній

Низький

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

Господарсько-економічні знання

28

23

107

127

78

74

Знання про сталий розвиток суспільства

21

20

111

111

81

93

Розвинений практичний інтелект

33

31

37

34

143

159

Потреба у впорядкованому, раціональному, підприємливому, екологобезпечному веденні сільського господарства

59

53

90

90

64

81

Потреба у самовихованні господарської дбайливості як запоруки особистої та національної економічної незалежності

32

33

69

99

112

92

Ставлення до господарської дбайливості як особистої, соціальної, національної, культурної цінності

79

86

62

59

72

79

Готовність до дбайливого господарювання

29

22

55

62

129

140

Здатність до екологобезпечного та органічно чистого сільськогосподарського виробництва

65

57

63

107

85

60

Здатність до самовиховання господарської дбайливості

47

48

106

104

60

72

Рівень сформованості господарської дбайливості

44

20,66%

41

18,3%

78

36,62%

88

39,3%

91

42,7%

95

42,4%

Таким чином, до формувального етапу в експериментальних групах відсоток студентів із високим рівнем сформованості господарської дбайливості становив 18,3%, із середнім – 39,3%, із низьким 42,4%. У той час як у контрольних групах відсоток студентів із високим рівнем сформованості господарської дбайливості становив – 20,66%, із середнім – 36,62%, із низьким – 42,72%.
2.2. Зарубіжний і вітчизняний досвід виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів
Розробці методики формування господарської дбайливості передував аналіз стану виховної роботи в аграрних вищих навчальних закладах, систематизація та узагальнення існуючого зарубіжного та вітчизняного досвіду.

Аналіз процесу професійної підготовки студентів в аграрних вищих навчальних закладах свідчить, що більшість викладачів не ставлять собі за мету розвивати господарську дбайливість у студентської молоді. Нами було проведено опитування 47 викладачів аграрних коледжів. Одним із питань було наступне: «Чи ставите Ви собі за мету розвивати господарську дбайливість у студентів?». Відповіді викладачів на дане запитання подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Розподіл відповідей викладачів «Чи ставите Ви собі за мету розвивати господарську дбайливість у студентів?»



Варіанти відповідей

осіб

%

а) так, завжди

2

4,3

б) інколи

19

40,4

в) не задумуюся на цим

18

38,3

г) ні

8

17

Всього

47

100

Результати опитування свідчать, що менше 5% викладачів аграрних коледжів цілеспрямовано працюють над формуванням господарської дбайливості студентів, близько 40% періодично ставлять собі за мету розвиток даної якості та більше 55% не надають цьому значення.

Якщо на задане вище запитання респондент давав відповідь а) «так» або ж б) «інколи», тоді він переходив до наступного уточнюючого запитання: «У який спосіб Ви розвиваєте господарську дбайливість студентів?». Більшість викладачів (16 осіб – 76,2%) зазначили, що розвивають господарську дбайливість студентів шляхом викладання навчальних дисциплін, передачі знань з основ наук, ознайомлення із традиційними та новими технологіями ефективного ведення сільськогосподарського виробництва. 23,8% (5 осіб) викладачів, які систематично або ж періодично ставлять перед собою мету розвивати у студентів господарську дбайливість, вказують на сукупність форм, методів, засобів та прийомів формування означеної якості.

Наступним етапом дослідної роботи було вивчення існуючого стану формування господарської дбайливості студентів в аграрних вищих навчальних закладах. З цією метою нами було проаналізовано навчальні плани та робочі програми з окремих дисциплін, а також плани виховної роботи в аграрних коледжах та плани роботи кураторів студентських груп. Аналіз навчальних планів свідчить, що їх нормативна та вибіркова частина включають дисципліни, які мають потенціал для розвитку господарської дбайливості студентів коледжів. Так, наприклад нормативна частина навчального плану підготовки фахівців ОКР «Молодший спеціаліст» за спеціальністю «Організація і технологія ведення фермерського господарства» містить такі дисципліни та практики як: Основи охорони праці (54 год.); Основи підприємництва і агробізнесу (81 год.); Бухгалтерський облік і фінансування з основами банківської справи (54 год.); Правила дорожнього руху і безпека руху (162 год.); Технологія в галузях тваринництва (162 год.); Технологія в галузях рослинництва (162 год.); Трактори і автомобілі (135 год.); Сільськогосподарські машини та їх використання (135 год.); Технологія заготівлі і зберігання сільськогосподарської продукції з основами переробки (135 год.); Комп’ютеризація сільськогосподарського виробництва (54 год.); Основи ветеринарії та зоогігієни (81 год.); Організація і планування фермерського господарства (135 год.); Навчальна практика з ботаніки (54 год.); Навчальна практика з землеробства (54 год.); Навчальна практика з агрохімії (54 год.); Навчальна практика з технології виробництва продукції рослинництва (162 год.); Навчальна практика з технології виробництва продукції тваринництва (108 год.); Навчальна практика з технології заготівлі і зберігання сільськогосподарської продукції з основами переробки (54 год.); Навчальна практика з організації і планування фермерського господарства (54 год.); Технологічна практика (810 год.); Переддипломна практика (216 год.).

Під час проведення практик студенти мають можливість розвивати господарську дбайливість. Важливо під час практичного навчання застосовувати різноманітні форми та методи роботи зі студентами. Так, у Таврійському державному агротехнологічному університеті в межах практичного навчання реалізувався проект «Я агроном – висококваліфікований фахівець своєї справи!». Також у рамках проекту «студентами 41 АГ під керівництвом куратора організовано та проведено факультетський захід у формі ділової гри для студентів 1, 2, 3, 4 курсів напряму «Агрономія» з теми: «Стратегія удосконалення технологічних заходів, що використовуються в НДЦ «Лазурне» ТДАТУ, або як успішно захистити виробничу практику студенту-агроному». Метою цього заходу було показати студентам факультету АТЕ зміст, обов'язковість і статус виробничої практики та робітничої професії «Плодоовочівник» для студентів-агрономів у системі навчального процесу та практичної підготовки, що реалізується в межах нашого навчального закладу» [52, с.45].

Вважаємо за доцільне відзначити, що в окремих вищих навчальних закладах до переліку навчальних дисциплін вводяться інтерактивні курси. Так, наприклад в Київському національному економічному університеті імені В.Гетьмана студентам пропонується тренінг-курс «Створення власного бізнесу». Його метою є підняття у слухачів підприємницького духу, формування сучасного економічного мислення і системи спеціальних економічних знань з теорії та практики господарювання, з метою формування навичок для відкриття власного бізнесу, прогнозування і планування економічних показників, розробки економічної стратегії розвитку з урахуванням соціально-економічних аспектів підвищення ефективності діяльності підприємства [174].

Таким чином, можна стверджувати, що комплекс дисциплін та навчально-виробничих практик дає можливість для формування у студентів аграрних вищих навчальних закладів системи знань, умінь і навичок щодо ведення господарювання в аграрній сфері. Проте для успішної і ефективної професійної діяльності знань і умінь та навичок недостатньо. Необхідно також звертати увагу і на розвиток системи ціннісних ставлень до людей, праці, землі, засобів виробництва, навколишнього середовища. Важлива роль у формуванні означених ставлень належить системі виховної роботи (аудиторній та позааудиторній) у вищому навчальному закладі. Саме тому нами було проаналізовано плани виховної роботи в ряді аграрних коледжів.

Аналіз планів виховної роботи свідчить, що у окремих аграрних коледжах передбачено ряд заходів, спрямованих на формування господарських якостей. Так, наприклад у плані виховної роботи Охтирського коледжу Сумського національного аграрного університету [119] зазначено, що головною метою трудового виховання  студентської молоді  є формування творчої працелюбності, свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства,  спрямованої на створення матеріальних та духовних цінностей. Основні завдання трудового виховання полягають у формуванні особистості, яка свідомо та творчо ставиться до праці в умовах ринкової економіки; формування почуття господаря та господарської відповідальності; розвиток умінь самостійно та ефективно працювати. Викладачами плануються ряд заходів для розв’язання поставлених завдань, наприклад: організація навчальних груп на прибирання закріпленої за ними території; виставка виробів студентів-винахідників з нагоди  Дня винахідника і раціоналізатора України; трудові десанти «Хай сяє коледж рідний чистотою»; організація санітарних днів у  гуртожитку; рейди з перевірки стану майна в навчальних аудиторіях та в житлових кімнатах гуртожитку; диспут «Праця і всебічний розвиток особистості»; заняття з елементами тренінгу «Техніка пошуку роботи»; акції «Працюємо разом, радіємо разом» (прибирання, впорядкування території коледжу); заняття з елементами тренінгу «Азбука пошуку роботи. Джерела вакансій. Послуги, які надає державна служба зайнятості».




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал