Виховання господарської дбайливості у студентів аграрних коледжів



Сторінка10/14
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.63 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Аналіз результатів поданих у таблиці 3.2 свідчать, що в контрольних групах зміни у рівнях сформованості господарської дбайливості за показниками когнітивно-мислиннєвого критерію відбулися в межах від одного до чотирьох відсотків. У той час як суттєві зміни у рівнях сформованості господарської дбайливості за показниками когнітивно-мислиннєвого критерію відбулися в експериментальних групах, зокрема на 19,64% та на 34,82% зріс відсоток студентів із високим рівнем за показниками «господарсько-економічні знання» та «знання про сталий розвиток суспільства». Незначно (на 9,37%) зріс відсоток осіб із високим рівнем розвиненого практичного інтелекту. Такі результати, на нашу думку, пов’язані із особливостями засвоєння знань та розвитку інтелектуальної сфери. Так, якщо знання можна засвоїти за невеликий проміжок часу, то розвиток інтелекту – це трудомістка, індивідуальна, тривала в часі справа.

Аналіз динаміки рівнів сформованості господарської дбайливості за окремими показниками дає нам можливість узагальнити дані за когнітивно-мислиннєвим критерієм (див. Додаток К).

Результати діагностичних зрізів, поданих у Додатку К, Таблиці 1 засвідчують, що в експериментальних групах на 20,98 зріс відсоток осіб із високим рівнем сформованості господарської дбайливості за когнітивно-мислиннєвим критерієм, у контрольних групах – на 1,4%. Важливо відзначити, що в експериментальних групах на 19,64 зменшився відсоток осіб із низьким рівнем сформованості господарської дбайливості за означеним критерієм, у той час як в контрольних групах тільки на 0,47%.

Також нами було проведено аналіз сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів до і після формувального етапу експерименту за показниками мотиваційно-ціннісного критерію в розрізі контрольних та експериментальних груп. Результати аналізу подано у Таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Рівнів сформованості господарської дбайливості студентів у контрольних та експериментальних групах до та після формувального експерименту за показниками мотиваційно-ціннісного критерію



Показники / Рівні

Високий

Середній

Низький

до

після

до

після

до

після

Контрольні групи

Потреба у раціональному, екологобезпечному веденні сільського господарства

59

(27,7%)


57

(26,76)


90

(42,25)

83

(38,97)


64

(30,05)


73

(34,27)


Потреба у самовихованні господарської дбайливості

32

(15,02)


28

(13,15)


69

(32,4)

64

(30,05)


112

(52,58)


121

(56,8)


Ставлення до господарської дбайливості як до цінності

79

(37,09%)


63

(29,58)


62

(29,11)

81

(38,03)


72

(33,8)


69

(32,39)


Експериментальні групи

Потреба у раціональному, екологобезпечному веденні сільського господарства

53

(23,66%)


75

(33,48)


90

(40,18)

95

(42,41)


81

(36,16)


54

(24,11)


Потреба у самовихованні господарської дбайливості

33

(14,73%)


94

(41,96)


99

(44,2)


91

(40,63)


92

(41,07)


39

(17,41)


Ставлення до господарської дбайливості як до цінності

86

(38,39%)


122

(54,46)


59

(26,34)

76

(33,93)


79 (35,27)

26

(11,61)

Аналіз динаміки рівнів сформованості господарської дбайливості за окремими показниками дає нам можливість узагальнити дані за мотиваційно-ціннісним критерієм (див. Додаток К, Таблиця 2).

Результати контрольного експерименту, подані у Додатку К, Таблиця 2 свідчать, що в експериментальних групах на 17,85 зріс відсоток осіб із високим рівнем сформованості господарської дбайливості за мотиваційно-ціннісним критерієм, у контрольних групах зменшився – на 3,76%. В експериментальних групах на 19,64 зменшився відсоток осіб із низьким рівнем сформованості господарської дбайливості за означеним критерієм, у той час як в контрольних групах зріс на 2,82%. Незначне зниження рівнів сформованості господарської дбайливості за мотиваційно-ціннісним критерієм у студентів контрольних груп пояснюється тим, що у процесі навчання студенти стають більш прагматичнішими, ціннісні орієнтації зміщуються у напрямі до матеріальних, значна частина молодих людей не вмотивована до праці у сфері сільського господарства.

У процесі дослідної роботи здійснено аналіз сформованості господарської дбайливості студентів і за показниками операційно-діяльнісного критерію (див. Таблицю 3.4).

Таблиця 3.4.

Рівнів сформованості господарської дбайливості студентів у контрольних та експериментальних групах до та після формувального експерименту за показниками операційно-діяльнісного критерію

Показники / Рівні

Високий

Середній

Низький

до

після

до

після

до

після

Контрольні групи

Готовність до дбайливого господарювання

29

(13,62%)


33

(15,5)


55

(25,82)


53

(24,88)


129

(60,56)


127

(59,62)


Здатність до екологобезпечного с/г виробництва

65

(30,52%)


42

(19,72)


63

(29,58)


78

(36,62)


85

(39,9)


93

(43,66)


Здатність до самовиховання господарської дбайливості

47

(22,07%)


39

(18,31)


106

(49,76)


122

(57,28)


60

(28,17)


52

(24,41)


Експериментальні групи

Готовність до дбайливого господарювання

22

(9,82%)


73

(32,59)


62

(27,68)


70

(31,25)


140

(62,5)


81

(36,16)


Здатність до екологобезпечного с/г виробництва

57

(25,45%)


101

(45,09)


107

(47,77)


80

(35,71)


60

(26,78)


43

(19,2)


Здатність до самовиховання господарської дбайливості

48

(21,43%)


79

(35,27)


104

(46,43)


110

(49,11)


72

(32,14)


35

(15,62)


Аналіз динаміки рівнів сформованості господарської дбайливості за окремими показниками дає нам можливість узагальнити дані за операційно-діяльнісним критерієм (див. Додаток К, Таблиця 3).

Результати, подані у Таблиці 3 Додатку К свідчать, що в експериментальних групах на 18,75 зріс відсоток осіб із високим рівнем сформованості господарської дбайливості за операційно-діяльнісним критерієм, у контрольних групах зменшився – на 4,23%. В експериментальних групах на 16,96 зменшився відсоток осіб із низьким рівнем сформованості господарської дбайливості за означеним критерієм, у той час як в контрольних групах змін не зафіксовано.

Про ефективність впроваджених педагогічних умов свідчать результати динаміки рівнів сформованості господарської дбайливості студентів аграрних коледжів у контрольних та експериментальних групах до та після формувального етапу експерименту (див. Додаток Л).

Результати проведеної експериментальної роботи свідчать, що в експериментальних групах відбулися суттєві позитивні зміни за всіма критеріями, а в контрольних – суттєвих змін не зафіксовано. Так, високий рівень сформованості господарської дбайливості студентів експериментальних груп зріс на 19,2% (у контрольних знизився на 2,35 %), а низький зменшився на 18,75% (в контрольних зріс на 0,94%).

На контрольному етапі експерименту з метою перевірки гіпотези про незалежність емпіричних розподілів у генеральній сукупності, сформулюємо гіпотези нульову (Нo) та альтернативну (Нα): Нo: емпіричні розподіли незалежні (між реалізацією педагогічних умов виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів та сформованістю у них господарської дбайливості немає залежності); Нα: емпіричні розподіли залежні.

У педагогічних дослідженнях рівень значущості повинен бути таким, що дорівнює α=0,05. Найбільш ефективним і доцільним критерієм для перевірки таких Нo є критерій χ2. Для перевірки Нo потрібно визначити фактичне значення критерію χ2 і порівняти його з табличним значенням критерію χ20,05.

Заносимо усі необхідні дані у Таблицю 3.5 та 3.6.

Таблиця 3.5

Емпіричні частоти критерію χ2 для студентів контрольної та експериментальної груп

Рівні

Емпіричні частоти

Всього




Контрольна група

Експериментальна група




Високий

39 (А)

84 (Б)

123

Середній

81 (В)

87 (Г)

168

Низький

93 (Д)

53 (Е)

146

Всього

213

224

437

Обчислення очікуваної (теоретичної частоти) :

(А) = 123*213/437= 60; (Б) = 123*224/437= 63;

(В) = 168*213/437= 81,9; (Г) = 168*224/437= 86,1;

(Д) = 146*213/437= 71,2; (Е) = 146*224/437= 74,8.

Таблиця 3.6

Обчислення χ2



Частота


Очікувана частота


-

( -

( –


39

60

-21

441

7,35

84

63

21

441

7

81

81,9

-0,9

0,81

0,00989

87

86,1

0,9

0,81

0,009408

93

71,2

21,8

475,24

6,674719

53

74,8

-21,8

475,24

6,353476

χ2 = 27,39749

Визначимо число ступенів свободи варіації:

де α – кількість груп (рядків); β – кількість стовпців.

Відповідно до таблиці «Критичні значення для χ2 розподілу» знаходимо табличне значення χ2. При k=2 і α=0,05 χ20,05=5,991.

Порівнюємо Тексп. з критичним значенням критерію Ткрит., таким чином 27,39749>5,991, що дає підстави відхилити нульову гіпотезу Н0 про незалежність розподілу студентів по групах і рівнях, яка не узгоджується з фактичними даними, і прийняти альтернативну гіпотезу Нα про те, що різниця між даними експериментальної і контрольної груп не є випадковою, а виникла внаслідок проведення формувального експерименту. Таким чином можна стверджувати, що виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів буде ефектиним за умов забезпечення готовності наставників академічних груп до формування у студентів аграрних коледжів господарської дбайливості; вмотивування студентів аграрних коледжів до самовиховання господарської дбайливості; ознайомлення студентів з особистісними якостями керівників успішних агрогосподарств; залучення студентів до суспільно-корисної і продуктивної праці; виховання господарської дбайливості в колективі.



Висновки до третього розділу

Таким чином, нами обґрунтовано педагогічні умови виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів (формування готовності наставників академічних груп до виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів; вмотивування студентів аграрних коледжів до самовиховання господарської дбайливості; ознайомлення студентів із особистісними якостями успішних господарників; залучення студентів аграрних коледжів до суспільно-корисної та продуктивної праці в колективі). Встановлено, що наставники (куратори) академічних груп аграрних коледжів у переважній більшості не мають класичної педагогічної освіти, тому для успішного виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів слід подбати про готовність наставників груп до виховання господарської дбайливості студентів. У структурі такої готовності ми виділили два важливі компоненти: 1) психологічний (їх вмотивованість до виховної діяльності; знання у галузі психології, педагогіки, теорії і методики виховання; володіння знаннями про господарську дбайливість, як важливу особисту, національну, загальнолюдську, економічну й екологічну цінність, приклади її прояву в агропромисловому комплексі України та світу; знання про особливості віку студентів аграрних коледжів, специфіку їх професійної підготовки (рослинники, тваринники, ветеринари, економісти, інженери тощо); знання про сталий розвиток суспільства; емпатійне ставлення до студентів; рефлексію особистої готовності до виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів; актуалізовані потреби у підвищенні власної педагогічної майстерності щодо формування відповідних особистісних властивостей вихованців); 2) організаційно-методичний (здатність до впорядкованої, логічно вибудованої педагогічної і наставницької діяльності, що базується на врахуванні закономірностей і принципів виховання, творчих підходах; розвинені уміння і навички співпраці з різними суб’єктами виховання коледжу (студентський актив, дирекція, викладачі фахових дисциплін); володіння методиками діагностики рівня сформованості господарської дбайливості студентів; методиками виховання господарської дбайливості студентів).

На наш погляд, процес забезпечення готовності наставників до виховання господарської дбайливості студентів має розпочинатись із відбору кандидатур на посаду наставника. Готовність наставників до виховання господарської дбайливості у студентів аграрних коледжів напряму залежить від рівня їх педагогічної кваліфікації. Його підвищення можна забезпечити у процесі науково-методичного семінару, у програму якого включити питання теорії і методики виховання господарської дбайливості майбутнього фахівця; видання методичної літератури; заохочення наставників до участі у науково-педагогічних дослідженнях.

Друга педагогічна умова, – вмотивування студентів аграрних коледжів до самовиховання господарської дбайливості, – випливає із того, що навчально-виховний процес є поєднанням педагогічного керівництва з ініціативою самих студентів. Вони перебувають у віці, коли праця над собою, особливо у процесі здобуття фаху, є запорукою досягнення цілей професійного і особистісного зростання. Вмотивування студентів до самовиховання господарської дбайливості – це актуалізація наставником у студентів відповідних потреб, забезпечення їх усвідомлення та формування адекватного потребі наміру з наміченим планом дій самовдосконалення певних особистісних властивостей.

Процес виховання у майбутніх фахівців господарської дбайливості етапний, у контексті забезпечення вмотивування студентів до самовиховання згаданої якості, наставнику важливо допомогти суб’єкту самовиховання скласти програму самовиховання, а також визначитись зі зразком, на який слід орієнтуватись, сконструювати ідеал, який буде виступати стимулом самозміни у вдосконаленні господарської дбайливості. Звідси випливає третя педагогічна умова – ознайомлення студентів з особистісними якостями керівників успішних агрогосподарств. Ця умова реалізується двома шляхами: 1) організація зустрічей з керівниками провідних підприємств регіону і України; 2) вивчення біографій успішних агробізнесменів, організаторів сільськогосподарського виробництва.

Студентів слід включити у продуктивну і суспільно-корисну працю (бажано сільськогосподарську) в колективі – це четверта педагогічна умова. Продукуючи матеріальну цінність власними руками студенти усвідомлюють ціну праці, розвиваються інтелектуально, вчаться впорядковано господарювати, порівнюють свої можливості із завданнями продуктивної праці. Праця розвиває господарність, точність і ретельність, організованість, уміння працювати в колективі.

Виховання господарської дбайливості шляхом залучення до суспільно-крисної і продуктивної праці має відбуватись у колективі. Для цього наставник мусить працювати над перетворенням студентської групи у повноцінний колектив.

У результаті проведеної експериментальної роботи по впровадженню виділених і обґрунтованих нами педагогічних умов з’ясовано, що в експериментальних групах відбулися суттєві позитивні зміни за всіма критеріями і показниками, а в контрольних – суттєвих змін не зафіксовано. Так, високий рівень сформованості господарської дбайливості студентів експериментальних груп зріс на 19,2% (у контрольних знизився на 2,35 %), а низький зменшився на 18,75% (в контрольних зріс на 0,94%). У процесі дослідно-експериментальної роботи встановлено, що виховання господарської дбайливості студентів аграрних коледжів буде ефектиним за умов забезпечення готовності наставників академічних груп до формування у студентів аграрних коледжів господарської дбайливості; вмотивування студентів аграрних коледжів до самовиховання господарської дбайливості; ознайомлення студентів з особистісними якостями керівників успішних агрогосподарств; залучення студентів до суспільно-корисної і продуктивної праці; виховання господарської дбайливості в колективі.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал