«Виховання дітей на заходах національної культури»



Сторінка3/7
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.6 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

(Кульбаба)

  • А на картинах які квіти зображені? (Діти називають: фіалки, жовті зірочки, мати й мачуха)

  • Як ми скажемо про квіти? Які вони? (Красиві, різнокольорові, ніжні, весняні, запашні, пахучі)

  • Говорили ми про дерева, що вони вбралися в зелене вбрання.

  • Давайте пограємо в гру Листочки ” (В руках у дітей листочки з різних порід дерев. Подих весняного вітру - гойдаються листочки на гілках дерев: клена, берізки, дуба, верби, липи...)

  • Які дерева? (Високі, стрункі, зелені, голі, кучеряві, великі...)

  • Яке небо? (Світле, прозоре, голубе, не похмуре...)

  • Яка трава?

Дитяча гра

"Скажи навпаки ”:

високий - низький; сильний - слабий; великий - маленький; теплий - холодний; веселий - сумний; далеко - близько.

  • У конверті є ще один лист. Але, діти, він незвичайний. Ми не зможемо його прочитати, але зможемо скласти розповіді за ним. Катруся хоче вас послухати.

  • Яка пора року зображена на картині? Які дерева зображені на першому плані? Що видніється вдалині? Як би хотіли назвати цю картину?

Даю зразок розповіді:

На картині зображена весна. Білокорі стрункі берізки стоять наче подружки-сестрички. Зелені листочки, які вже розпустилися на їх вітах, шепочуться між собою. Земля вже вкрилася зеленою ковдрою

  • це ніжна молоденька травичка. Розквітли весняні квіти: кульбаби, мати й мачуха. Вони красиві, запашні. Вдалині виблискує річка. Вона ніби посміхається. Небо прозоре, голубе, веселе. Вся природа радіє приходу весни.

Викликаю 4-5 дітей для опису картини.

Пригадуємо вірш про весну:

«Встала весна» - Т.Г.Шевченко,

«Веснянка» - Л.Глібов.

  • Що найбільше запам’яталося на занятті?

  • Лялька Катруся задоволена вами. Ви складаєте гарні розповіді, вмієте відгадувати загадки, знаєте вірші про весну.

Катруся запропонує вам здійснити екскурсію у весняний парк.
Тема: В гості до куща бузку.
Пр. зміст: Закріплювати знання дітей про дерева та кущі. Вчити бачити красу, особливості різноманітності в природі, порівнювати птахів, тварин, рослини, знаходячи спільне та відмінне. Вчити дітей дивитися на все навколишнє, як на дійсно живе, складати коротенькі розповіді. Вчити утворювати слова з зменшувальними суфіксами; збагачувати словник словами-назвами весняних явищ. Розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення. Виховувати любов до природи.

Хід заняття.



  • Діти, яка пора року?

  • Які ознаки весни?

  • А чим відрізняється кущ від дерева?

  • А які ви знаєте кущі?

  • А які кущі ростуть на території нашого дитячого садка?

  • Дітки, зараз весна, все в русі, ви теж багато бігаєте, стрибаєте, пташки літають, будуючи гнізда, тварини теж радіють весні.

  • А як ви думаєте, який настрій у дерев та кущів? Чому0

  • То ж давайте сьогодні підемо в гості до куща бузку, його трішки розважимо і самі розважимося.

  • Діти! Будем як завжди ввічливими та чемними. А ще уявіть собі, що кущик живий. Як і ми, він усе чує, бачить, розуміє, лише сказати не може. Отож, давайте привітаємось до кущика.

  • А як ви думаєте, кущик до нас привітався? У як саме? (гілочки хитаються).

  • А чи кущик радий, що ми прийшли?

  • Чому так вирішили?

  • Давайте і ми викажемо радість і скажемо бузку свої побажання. Від наших щирих і добрих слів він швидко підросте, скоріше з’являться листочки. (Діти говорять до бузка. вправляючись у звертання із зменшувальними суфіксами).

  • Діти, подивіться уважно на кущ. Чи є на ньому квіти, листки? А може він ще спить, або вимерз за зиму, таке, на жаль, теж буває.

  • А як ви взнали, що його вже торкнулася весна?

  • А які будуть перші листочки? (підбирають означення у множині).

  • Діти, а що спільного на весні в природі між птахами, тваринами, кущами та деревами? (народжують потомство, у дерев — листочки)

  • А ви любите бузок?

  • За що ви його любите?

  • Яких видів буває бузок?

  • Якого кольору?

  • А тепер подумайте добре і складіть коротеньку розповідь про кольори бузку. (Складають розповідь з 2-4 речень).

  • Я бачу ви стомилися. Давайте трішки відпочинемо. Спочатку пригадаємо як пахне бузок. Згадали? А тепер подихаємо цими пахощами. Набрали повні легені повітря, глибоко вдихнули. Можна навіть очі заплющити, щоб насолоджуватися ароматом бузку без перешкод. Ваші оченята так заплющилися, що мені здалося на хвилинку, що вам треба поспати.

Добре, зараз спробуємо пограти в сон. Для цього уявіть себе

кущем бузку. Підставили обличчя до сонечка, потягнулися до нього

руками-гілочками. А тепер уявимо, що кожен з вас кущ бузку і

кожен спить і бачить сон.



  • Що ж сниться бузку? (складання розповідей дітьми)

  • А тепер давайте потягнемося, бо втомилися і зробимо фізкультхвилинку.

Один, два, три, чотири, п’ять Любимо спостерігать.

Ми прийшли у дитсадок

Тут у нас росте бузок.

Вправо й вліво, день при дні Аромати чарівні.

Можна нам бузок полити,

Можна сісти відпочити.

  • Ой, здається і бузок щось говорить. Давайте його послухаємо.

  • Що ж він говорить? (відповіді дітей}

  • А мені почулося, що кущикові хочеться з нами погратися. А так як він, на превеликий жаль, не може бігати, а лише гілочками ворушить, то я буду йому допомагати.

Рухлива гра. Діти імітують рух горобчиків (летять, махають крилами) і говорять слова:

Сів горобчик на бузок

Та й співає до діток.

А повіяв вітерець –

Втекли діти й горобець.

(біг з ловінням)



  • Так до кого ми ходили в гості?

  • Чи задоволені ви? А бузок?

  • Чи впевнилися, що він вміє чути і слухати, говорити своєю мовою і гратися.

  • А ще - він щиро дарує пахощі всім без винятку людям - малим і літнім, багатим і бідним. На всіх вистачає щедрого серця у куща бузку. Мені хотілося б, щоб ви цьому навчилися у бузка.

  • Що вам найбільше сподобалося і запам’яталося на занятті.

  • А що могло б сподобатися бузку? Зараз ще не має листочків, але ви мабуть пам’ятаєте, якої вони форми, (як сердечко)

Пройде зовсім небагато часу, і ми побачимо, як бузок нас зустрічатиме листочками-сердечками. Це його сердечний привіт.

А тепер давайте попрощаємось з бузком і побажаємо йому ще раз рости і цвісти, і подякуємо за гарно проведений час.




Тема: В гості до весни.

Завдання: Розширювати і закріплювати знання дітей про весняні зміни в живій і неживій природі, їх будову, назву, та значення в житті людей, уточнити уявлення про птахів. їх характерні ознаки. Вправляти дітей у читання слів-назв птахів та переказувати казки. Розвивати у дітей продуктивне мислення, розуміння того, що на одне запитання може бути багато відповідей, розвивати здатність знаходити оригінальні ідеї. Виховувати любов та бережливе ставлення до природи, вміння турбуватися про неї, виховувати риси творчої особистості (розкутість, сміливість, інтерес до набуття нових знань та творчої діяльності).

Методи і прийоми: створення ігрової мотивації, розповідь вихователя, метод каталогу і асоціації, вправа по телепатії, морфологічного аналізу, символічної синектики, гра «Хорошо-погано».

Обладнання: лист до весни, ілюстрація із зображенням весни, хмари, сонечка, малюнки квітів і птахів, «Весняна казка» та символи для переказування змісту казки, ліс (дерева та кущі), мольберт.

Хід заняття

  • Діти, в нас сьогодні ніби свято

Так гостей прийшло багато

Привітаймося з ними



  • Доброго дна вам!

  • Заняття незвичайне, тому і почати мені його хочеться незвичайно, не так. як завжди. Давайте усміхнемося один одному, усміхніться мені а я вам. От і добре. Ось так в доброму настрої з усмішкою можна починати роботу.

  • Сьогодні вранці я одержала ось цей лист-запрошення:

«Буду рада вас зустріти,

В весняному лісі.

З сонцем в піжмурки пограєм,

Пісні заспіваєм.

Тож приходьте,

Поспішайте

В путь дорогу вирушайте!

Гарну казочку новеньку Подарю вам діти

Покажу пташок маленьких Перші ніжні квіти.»

Весна.


А на конверті її портрет, подивіться.

  • На кого схожа весна? (молоду гарну дівчину)

  • В що вона одягнена? (одяг обов’язково зелений, у віночку різнобарвні квіти та стрічки)

  • Що ж навколо весни? (пташки метелики)

  • Діти, в народі Весну називають трудівницею. Яку ж роботу вона виконує в природі? (Проганяє мороз, розтоплює лід, сніг, заквітчує землю квітами, пробуджує від зимового сну дерева, птахів повертає, починає роботи в полі, на городі, в саду).

  • Бачите, скільки і весни роботи. Одній їй не впоратися, та вона не сумує, бо дужих і працьовитих помічників має. Прочитайте, хто вони?

Діти читають Березень, Квітень, Травень.

  • А як цих помічників інакше назвати? (весняні місяці)

  • Діти, а ще Весні допомагає Сонечко, нероздільні вони між собою, без Сонця і весни весни не буває. Сонце всі люблять, а хто це? (рослини, птахи, тварини, люди).

  • Пригадайте прислів’я про сонце:

«При сонечку тепло,

А при матусі добро».

«Тільки сонце одне на світі,

Тільки мама одна на світі»

- А ви любите сонечко?

- Як же його не любити, воно дарує нам світло, тепло. А де ж це наше казкове Сонечко? (Його хмара закрила)

- А я хотіла запросити його з нами у весняний ліс, щоб тепліше було і веселіше. Що ж робити?

- Давайте разом хмарку просити, щоб відшукала його з нами.

- А хто буде просити?

- Навіть чарівні слова не допомагають. А ну ж я попрошу (Вихователь підходить до хмари, а потім до дітей)

- Ви знаєте, що Хмарка сказала: “ Йдіть до лісу, якщо будете старанно працювати, то вона буде потроху сонечко відкривати, і воно вкінці заняття засвітить нам привітно і лагідно. Швиденько, один за одним ми вирушаємо до Весни-чарівниці у весняний ліс.

- Ой, діти, а куди це ми потрапили? (на лісову галявину)

- Скільки тут квітів! Які ж квіти тут ростуть? (проліски, підсніжники, ряст, мати-й-мачуха_

- А чому ці квіти так гарно весною зацвітають?

- У яких квітів в землі цибулька?

- А що ж у рясту та мати-й-мачухи?

- У якої весняної квітки спочатку з’являються квіти, а потім листя?

- А чому ця квітка зветься мати-й-мачуха?

- Які дві квітки дуже схожі між собою? (пролісок і підсніжник)

- А чим вони схожі? (листям, цибулькою)

- А чим відрізняються?

- Діти, а хто любить квіти? (люди, жучки, комахи)

- А чим пахнуть квіти? (медом, цукерками, росою, м’ятою, весною, свіжістю, дощем, річкою, теплом)

- Діти, уявимо, що ми з вами квіти. Задумайте, хто якою квіткою буде. Спочатку квіти зовсім маленькі, тільки но починають проростати, але сонечко гріє, дощик поливає, квіти швидко ростуть, розквітають, легенький вітерець їх колише, вони посміхаються, торкаються пелюстками одна одної, легенько кружляють у своєму квітковому вальсі. Та минає час і квіти відцвітаються, осипаються пелюстки, а насінинки падають на землю, але вони не сумують, будуть відпочивати до слідуючої весни, набиратися сили, щоб знову розквітнути!

- На світі є дуже багато квітів, всі вони по своєму гарні. Одні великі яскраві, інші - непомітні маленькі, але дуже ніжні, тендітні, ось такі як у нас. Мені й самій захотілося стати квіткою, а вам?


  • Задумайте, якою квіточкою ви будете, я хочу поговорити з квітами:

  • Квіточко, а як тебе звати?

  • Де та ростеш?

  • Що любиш їсти?

  • З ким дружиш?

  • Що тобі подобається?

  • А чого боїшся? (холоду, і людей, що зривають квіти)

  • А чому не можна збирати квіти?

  • Ось послухайте:

Тихенько говорять Квіточки малі.

Нас мало лишилось Рости на землі.

Нам боляче дуже Дивитись у даль,

Невже вам тоненьких Стебелець не жаль.



  • Хай квітнуть квіти, прикрашають природу, а нам пора йти далі в лісове царство за чудесами.

  • Діти, подивіться, Хмара починає відступати, вже сонечко шле нам своє тепле проміння (Підходимо до куща, на гіллях розвішані птахи)

  • Як гарно у весняному лісі квітнуть квіти, птахи повернулись, але не співають, це вони відпочивають з дороги, втомились, тихенько не шуміть, помилуємось ними, а то пурхнуть у гущавину, не подивимось.

  • А що ж тут робиться? Хмара з вітром пустувала та й розкидала назви птахів, а нам треба птахів підписати (Піднімаю слово, діти читають і знаходять відповідного птаха)

  • Загадка:

Першим я приніс весну Розбудив усе від сну.

Заспіваю під вікном

Люди звуть мене…. шпаком.

(Вихователь піднімає слово, але не шпак, діти читають і

поправляють)

Коли всі птахи підписані читаємо разом: ШПАК, ЛЕЛЕКА, ДЯТЕЛ, ЗОЗУЛЯ, ЛАСТІВКА.



  • Який птах зайвий? Чому?

  • Чим схожі всі пташки? (тіло вкрите пір’ям, довгі ноги, дзьоб, крила).

  • Діти, а пташки це добре, чи погано?

  • Пригадайте прислів'я про птахів:

«Кожна пташина свою пісню співає,

Кожна пташина своє гніздечко має».


«Де багато пташок, там не має комашок».


  • Діти, на згадку про нашу зустріч Весна подарувала нам портрет однієї пташки. Ось він.

  • Як ви думаєте, як зветься ця пташка?. Розглядаємо її уважно:

Голова - лелеки,

Тулуб - зозулі,

Хвіст - ластівки,

Ноги - лелеки.



  • Як же можна назвати цього птаха?Чудо птах, диво птах, казковий лезотівка і т.д.

  • Яскравіше засвітило сонечко, сподобалось йому, як діти працюють, ще трішки і хмара полетить геть від сонця.

Вихователь піднімає аркуш паперу і говорить, а ось і казка, що весна обіцяла подарувати. Слухайте:
Весняна казка.

Пригріло тепле весняне сонечко. І сказав великий Камінь, що лежав на лісовій галявині:



  • Це я весну роблю. Мені дякуйте, мені вклоняйтесь. Поглядіть, які в мене боки гарячі. Навколо мене сніг розтає, травичка росте, жучки грітися прилітають. Як би не я, то й весни не було б.

А дзвінкий струмок загукав:

  • Я цілий день працюю: біжу-біжу, течу-течу, сніг розтоплюю, дерева, траву напуваю. Мені вклоняйтеся. Мені дякуйте, я весну роблю.

Озвалася й бурулька з ялинкової гілки:

  • Я весну роблю! Як почну гіркі сльози лити, як почну булькотіти на весь ліс - от вам і весна!

І не встигла бурулька договорить, встигла тільки капнути і замовкла... Чому? Тому, що Сонечко за ліс заховалося. Закотилося Сонечко, заховалося... Камінь охолов, струмочок кригою взявся і бурулька обмерзла. Мовчать, бо відразу стало ясно, хто весну робить.

  • Діти, так хто ж весну робить?

  • Чому у каменя гарячі боки?

  • Чому струмочок сніг розтоплює?

  • Чому бурулька гоне?

  • Запишіть казку знаками, щоб могли її переказати. (Діти викладають казку символами, переказують її)

  • Діти, сподобалась вам казка?

  • От бачите, казка ще більше переконала нас в тому, що весна з сонцем нероздільні. А ось і сонечко наше засяяло, освітило нашу кімнату і поцікавилось :”Як тут наші діти?”

Доторкнулося воно ручками-промінцями до наших щічок, носиків і з’явились у декого із дітей маленькі темні крапочки - веснянки. Люди говорять:»У кого веснянки є, того і сонечко любить». А сонцю цікаво знати, що сподобалось дітям на занятті?

  • Діти, на прощання заспіваємо для сонечка весняну пісеньку.

(Звучить пісня-хоровод)

Вихователь: В лісі нині ми бували

Тут чекала казка нас.

В жмурки з сонечком пограли,

А тепер у групу час.
Тема: «Чарівна скринька»
Програмовий зміст: Формувати у дітей вміння

уважно роздивлятись предмети (зокрема іграшки), уточнювати слова - ознаки (кольори, матеріали, розміри).

Вчити за допомогою дорослого складати словесний опис іграшки, порівнювати подібні предмети, виявляти та називати схожості та розбіжності в них.

Закріплювати уміння дітей утворювати від заданих слів зменшувально - пестливі форми, узгоджувати прикметники з іменниками.

Вправляти в умінні розкладати готові форми, створюючи з них прості композиції.

Удосконалювати артикуляцію, дикцію, інтонаційну виразність, збагачувати словниковий запас дітей.

Виховувати дбайливе ставлення до іграшок.

Попередня робота: Проведення дидактичних ігор з різними іграшками, роздивляння їх під час гри, добір потрібних іграшок.

Хід заняття


Нам поштар доставив нині

В дитсадок таку ось скриню.

Скриня гарна, величенька,

Хоч з картону, та важкенька.

Що ж лежить у ній? Не знаю Навіть гадки я не маю ...

Що ж, малята, в скрині цій?

Може глянемо мерщій?

  • А як ви гадаєте, що може бути в цій скриньці? (відповіді дітей)

  • Мабуть, діти, слід - таки дістати те, що ховається під кришкою цієї скрині.

  • Що для цього потрібно нам зробити, (відкрити її). Так. Та тут не одна річ, а багато. І ми, малята, будемо їх діставати по черзі і роздивлятись, розповідати про них. А допомагати нам буде наша схема, (виставляю на дошці схему)

Дістаю ведмедика

  • Що це таке, діти? (ведмедик)

  • Який ведмедик? (великий, гарний)

  • Якої він форми? (кругла голова, овальний тулуб)

  • 3 якого матеріалу зроблений? (хутро)

  • Який на дотик? (м’який, гладенький)

  • Що можна робити з ведмедиком?

Ми дістали ведмедика. Він великий, гарний. У нього кругла голова, овальний тулуб. Ведмедик коричневого кольору, зроблений з хутра. Він м’який, гладенький. Ним можна гратись.

  • А тепер Настуся розповість про ведмедика.

Дістаємо ляльку

  • Це лялька. Вона красива. У ляльки біле волосся, голубе плаття. На ногах черевички. Ляльку можна колихати, годувати, катати у візку.

Наступним дістаємо м’ячик.

  • Що це таке, діти? ’ячик)

  • Який м’ячик? (великий, гарний, яскравий)

  • Якої він форми? (круглий, як куля)

  • Із якого матеріалу зроблений? ( із гуми, він гумовий)

  • Якого кольору м’ячик? (голубий із рожевим слоником)

  • Торкніться м’ячика. Який він на дотик? (гладенький, твердий)

  • Що можна робити з м’ячиком? (гратися ним, котити його, підкидати, ловити, буцати, кидати об підлогу)

Максимко витяг м’ячика. М’ячик гарний, великий, яскравий, новий. Він круглої форми. М’яч гумовий, його зробили з гуми. М’яч голубий з рожевим слоником, гладенький. М’ячем можна гарно гратися: котити його, підкидати і ловити, грати в ігри.

(Дитина повторює розповідь про іграшку, а після цього дістаємо з чарівної скриньки ще один м’яч і пропоную малятам порівняти їх).

Дидактична гра «Порівняймо м’ячик

  • Один м’ячик більший, а інший - ... (менший)

  • Один м’ячик гумовий, а інший -... (пластмасовий)

  • Один м’ячик голубий, а інший -... (червоний)

Але обидва ці м’ячики круглі, гладенькі, іграшкові, ними можна гратися.

Фізкультхвилинка

Пропоную віршовані рухи, а малята імітують ігрові рухи з уявними м’ячами:

У дворі хлоп’я й дівча

Жваво грають у м’яча:

М’ячик вгору кинуть вміло,

Потім хап - його зловили,

Друзі з м’ячиком присіли,

Його спритно покотили,

Наздогнали, упіймали

Над собою потримали.

Ой веселий в діток м’ячик,

Він не стомлюючись скаче.

  • Дітки, хочете дізнатись, що ж ще залишилось у нашій скрині. Я буду загадувати вам загадки і якщо ви вірно відгадуватимете, то і побачите.

Дидактична гра «Відгадай іграшку»

Кабіна, колеса, кермо, кузов - (машина)

Очі, волосся, платтячко, бантик, черевички - (лялька)

Паличка, кілечка з дірочками - (піраміда)

Ручки, мотузочка - (скакалка)

Вуха, ноги, хвостик, хобот - (слоник)

Ніс п’ятачок, а хвіст крючок - (свинка)

Круглий, красивий, рум’яний бік, він від баби з дідом втік - (колобок)

  • Ну от, малята, ми чарівну скриню спорожнили, усе, що було в ній роздивились. Що ж було в нашій скрині?

  • Як ми всі ці речі називаємо? (іграшки)

  • Діти, а іграшки люблять, коли дітки з ними гарно граються, не ламають їх, не розкидають, бережно до них відносяться.

Давайте скажемо, як ми лагідно називаємо іграшки Дидактична гра «Скажи лагідно»

Лялька - лялечка М’яч - м ’ячик

Ведмідь - ведмедик Машина - машинка

Чашка - чашечка Праска - прасочка

Телефон- телефончик

  • Малята, а хто виготовляє іграшки?

  • А ви хочете побути майстрами?

Дидактична гра «Склади іграшку»

(Діти з окремих геометричних фігур складають іграшки. Запитую дітей яка це іграшка, якого кольору)

Стук у двері. В групу заїжджає грузовик з іграшками. Діти роздивляються іграшки, називають з якого матеріалу зроблена та чи інша іграшка.

Дидактична гра «Розклади іграшки»

Підсумок заняття.

  • Малята, що найбільше запам’яталось вам на занятті?

  • Як ми будемо відноситись до іграшок?

Читаємо вірш

«Іграшками граємося»

З іграшками любим грати,

І всім потрібно пам’ятати - Не можна іграшки ламати,

В інших діток відбирати.

А треба іграшки жаліти,

Чисто - начисто їх мити,

На свої місця складати,

Щоб було чим завтра грати.
Тема: Опис іграшки.

Мета: Вчити дітей описувати іграшки, складати розповіді з 3-4 речень. Вправляти в чіткій вимові приголосних звуків. Збагачувати активний словник дітей словами - назвами тварин, їх малят. Вчити утворювати іменники за допомогою суфікса -єн, правильно вживати прийменники в, на, за, біля. Удосконалювати навики читання по кубиках Зайцева. Розвивати спостережливість, уважність.

Виховувати етичні та гтманістичні почуття.

Матеріал: Іграшки - телефон, м’яч, машина, для опису, атрибути для лісової галявини, іграшки - звірі, будиночки тварин.

Хід заняття.

  • Діти, багато гостей прийшло сьогодні до нас у групу. А ще раніше прилетів до мене ще один гість. Це - сорока-білобока. вона принесла нам листа. Цей лист передала нам дівчинка. Яка дівчинка і що в ньому написано ми прочитаємо разом з вами. Добре?

  • Ви ще не зовсім гарно вмієте читати, але я вам допомагатиму. Зараз ми з вами поспіваємо склади. (Діти разом з вихователем співають склади по таблиці, окремі - склади читають у віконечку).

Вихователь читає лист, діти окремі слова:

  • Добрий день любі діти. Я заблукала в лісі, живу у ведмедя Михайла Івановича. У нього красива лісова хата. Біля хати стоїть високий дуб. Я печу пироги і варю кашу. Але я хочу вже додому, хочу, щоб зраділи дід і баба. Приходьте швидше в ліс і заберіть мене додому. Маша.

  • Дітки, підемо виручати Машу? Давайте встанемо і підемо тихенько в ліс, щоб не злякати лісових мешканців. А щоб ведмідь відпустив Машу, треба взяти йому подарунки.

  • Як же нам знайти будинок ведмедя? Треба нам у когось запитати.

  • Ой, хто ж тут заховався під ялинкою? (За ялинкою звірі - зайчик, вовчик, білочка і півник. Діти називають звірів). Запитаємо у звірів, чи знають вони будинок ведмедя?

  • Так, але хочуть з нами погратися. Вони хочуть знати, хто зайвий серед звірів.

  • Так, ви правильно відгадали, але ще звірята хочуть знати, чи знаєте ви, в яких будиночках вони живуть. Давайте спробуємо це зробити ось тут у лісочку.

Вправа: “Хто де живе ” (По картині знайти хатинку кожного звіра і відповісти реченням:

  1. Білочка живе у дуплі.

  2. Зайчик живе під кущем.

  3. Вовк живе у норі.

  4. Ведмідь живе у берлозі.

  • А хто живе в одній хатинці з білочкою? Вовчихою? Зайчихою? Ведмедицею?

Вправа: “Хто їх дітки

  1. Убілочки - білченята.

  2. У ведмедиці - медвежата.

  3. У лисиці - лисенята.

  4. У зайчихи - зайченята.

  • А ще звірята хочуть, щоб ви відгадали, що вони люблять їсти?

  • Вправа: “хто що любить ”

-Дітки, ми вже довго гралися із звірятами і вовчик показав нам хатку ведмедя.

Приходимо до ведмедя, вітаємось, просимо, щоб він відпустив Машу. (Ведмідь не погоджується)

  • Діти, а чарівне слово нам не допоможе?

  • Ведмедику, відпусти, будь ласка, Машу! (не згоджується)

  • Ми тобі принесли подарунки.

  • Ви принесли красиві іграшки, але я не знаю, що з ними робити.

Діти описують іграшки:

  • Це телефон. Він червоного кольору з чорними кнопками. Телефон зроблений із пластмаси. По телефону можна дзвонити.

(Михайло Іванович дякує за подарунки, говорить, що відпустить Машу. Але йому сумно самому залишатися в хатині і він ще хоче, щоб ви з ним ще трохи погралися).

  • Діти, сідайте ось тут на галявину і слухайте мене уважно.

  • Ось я поставив ваші подарунки. Скажіть, будь ласка, де я положив м’яч? (Біля хати)

  • А куди поставив телефон? (У хату)

  • А де машина? (За хатою)

  • Подивіться, які красиві дерева у нашому лісі. А як можна сказати про ялинку?

Вправа: ”Ялинка яка? - зелена, пухнаста, маленька.

  • А тепер , діти, повторюйте за мною чистомовки:

Ша-ша-ша-наша Маша в ліс пішла.

Шо-шо-шо-дівчинку ведмідь знайшов.

Ши-ши-ши-ми за Машою прийшли. Шу-шу-шу-заберем додому Машу.

Гра “У ведмедя у бору ” - 2 рази.

  • Ви мені дуже сподобались.

  • А ще ми знаємо прислів’я про дружбу. (Діти розповідають прислів’я).

Товаришу завжди допомагай,

Товариша завжди виручай.

Друзі пізнаються в біді.

Дружба дорожча від золота.

Справжній друг завжди тобі допоможе.

  • Діти, ви справжні друзі, я відпускаю Машу додому.

(Діти повертаються в групу).

Проводжу підсумок заняття.
Заняття в природі.

Тема: Милування сніжинками

Мета: Вчити дітей милуватися красою зими. Розширювати знання дітей про зимові явища в природі. Вчити складати речення на порівняння, підбирати рими до слів. Розвивати мислення, виховувати любов до природи.

  1. Загадка про зиму: «Чудо-сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі,

В санях тих сидить цариця - Білокоса, білолиця рукавом махає Сріблом все вкриає». (Зима)




  • Що робить зима?

  • Як про це говорить загадка?

  • Зима снігом що робить? (Вкриває, сиплить, мете, стелить, трусить).

  • Діти, як гарно виглядить сніг. Простежте за польотом сніжинок.

  • Що нагадує вам снігопад (Метеликів).

  • Давайте згадаємо вірша, якого ми вчили, в якому сніг порівнюється з метеликами:

«Погляньте, погляньте, яка благодать,

Дивіться, метелики з неба летять.

Квітки повмирали усюди надворі,

Морозець малює на шибках узори.

Картинкою гарною стане віконце,

Як трошки побдлискає золотом сонце.

Погляньте, погляньте, яка благодать:

Метелики з неба летять і летять».



  • А ще з чим можна порівняти сніжинки? (З пушинками, порошинками, сріблястими бджілками).

Мов пушинки порошинки,

На покрівлі, на будівлі

Ніжно падають сніжинки.

Так легенько в’ються, б’ються

В сніговій моломній млі.

Мов бояться пригорнутись

Мов не хочуть доторкнутись

До холодної землі.

- А якими словами можна охарктеризувати рух сніжинок? Вони летять і (кружлябть, пурхають, танцюють, в’ються, б’ються).

- Помилуйтесь сніговим балетом. Адже сніжинки схожі на тендітних балеринок, легко кружляють у зимовому танку природи.

- Не струшуйте, діти, сніжинку, що впала вам на рукав. Пильно вдивіться в її будову, подумайте, що вона вам нагадує. Продовжіть речення: Ця маленька сніжинка дуже схожа на: (Квіточку, зірочку, мереживо, ватну кульку.

- Давайте пригадаємо вірш:

«Коли усі квітки зів’яли,

На чорну землю ми упали,

Накрили килимом пухнастим,

А ще мереживом сріблястим.

Милуйтесь нами, любі діти,

Адже не гірші ми за квіти».

- От бачите, діти, ви склали правильні речення, бо і у вірші сніжинка порівнюється з квітами, мереживом. Форма сніжинка виразна і правильна, вона немов снігова зірочка, яка має шість променів, які розташовані особливо розмірено.

- А що буває, коли сніжинка пада на долоню?

- А ви б хотіли стати сніжинками? У мене є чарівна паличка, яка вмить може зробити вас сніжинками, варто тільки змахнутинею і промовити чарівні слова. Спробуємо?

Паличко, паличко! Раз, два, три!

Діткам диво покажи!

Із хлопчиків та дівчаток їх у сніжинки перетвори!

- Тепер ви не хлопчики і дівчатка, а сніжинки. Ми говоримо, що сніжинки пурхають, кружляють. Давайте і ми покружляємо в танці. (Діти танцюють). Сніжинки втомились у своєму таночку і полинули до матінки землі (Діти присіли).

- Діти, зима казкова пора року. Коли все покривається снігом, стає прибраним, незвичним. А які казкові узори малює мороз на вікні. А коли зранку іней, тоді взагалі дерева схожі на якісь незвичні велетенські квіти.

- Який настрій викликає у вас неквапливий рух снігу? (Спокійний, врівноважений, світлий, мрійливий).

- Про що вам мріється: (Відповіді дітей)

- А як змінюється танок сніжинок, коли вітер посилюється? Як можна назвати такий рух снігу? (Хуртовина, хурделиця, віхола, завірюха, заметіль).

- Якого настрою надає природі хуртовина? (Занепокоєного, тривожного, схвильованого).

- Але не завжди, діти танок у вітру і снігу носить зловісний характер. Уявіть собі таку картину, коли жваві поривання снігу ніби умисно підкреслюють збуджено-радісний настрій людини. І вона сприймає цю картину інакше. Коли це може бути?

Читаємо вірш: «Баба Віхола, сива Віхола

На метільній мітлі приїхала,

В двері стукала, селом вешталась.

-Люди добрії! Дайте решето.

Ой просію ж я біле борошно,

Бо в полях іще дуже порожньо.

Сині палички, мерзне житечко,

Нема решета, дайте ситечко.

Полем їзала, в землю дихала,

Баба Віхола, сива Віхола.”

- От і закінчується наше заняття. Ми багато говорили про зиму, сніжинки і зараз всі разом розкажемо, яка буває зима. Я читаю початок фрази, а ви закінчуєте одним словом в риму до кожного другого рядочка вірша.

А яка зима буває,

Скаже той, хто добре знає.

Чи ж вона буває ніжна?

Ні! Холодна й білосніжна!

Так. Холодна, вітер віє,

І від снігу все біліє.

В небі темна хмара висне Іноді мороз аж тисне.

Чудеса на склі малює,

На річках мости малює.



Під ногами сніг рипить, Звір від холоду тремтить.
Тема: Милування весняною природою.

Мета: вчити спостерігати, бачити красу навколишньої природи. Сприймати прекрасне засобами художнього слова. Розвивати зв’язне мовлення. Виховувати гуманне і бережливе ставлення до природи, естетичне сприймання краси природи.
Хід роботи

- Посміхніться мені, один-одному, весняному дню, золотому сонечкові, безтурботним хмаринкам, оцим берізкам і ялинкам, посміхніться самій весні. Ваші усміхнені обличчя світяться, як «сонячні зайчики».

А згори з небесної блакиті, сяє сонечко яскраве, посилає нам проміннячко ласкаве. Підставте свої долоньки до сонечка, вловіть теплі промені. Це вам дарунок від весняного сонечка.

-З чим можна порівняти тепло і ласку весняного сонця?

(з маминими руками)

Кращого порівняння не знайти. Воно таке ж ніжне, м’яке, лагідне. Послухайте вірш про весняне сонечко:

Принесло нам сонечко Знов тепло,

І ласкаві промені розлило.

З трав і квітів виткало Килими.

На лужку погралося Із дітьми.

І співає весело Поле й гай.

Кличе птахів сонечко Врідний край.

Ой радіє сонечку все навкруг.

Нам весняне сонечко Добрий друг.

Умилось сонечко рум’яне

В росі, що мов кришталь блищить.

Повітря чисте і духмяне

Таке, що навіть можна пить.


  • Наберіть повні легені повітря, напоєного пахощами самої весни.

  • А тепер торкніться самої весни.

  • Яка вона?(чарівна, прекрасна, вродлива, зелена, ясна, пахуча, сонячна, ніжна, лагідна.)

  • Діти, подивіться довкола себе і ви побачите, що все красиве: і кущик бузку, і липа розлога, і каштани поважні, і берези білокорі.

  • Коли спостерігати таку чудову природу, милуватися нею, то хочеться зробити щось незвичайне - писати вірші, малювати, а ще уявити себе різними живими істотами.

  • Спробуємо? Хто перший відважиться пофантазувати?

(Відповіді дітей)

Я - дерево. Я стою на ділянці дитячого садка в густій м’якій траві. Мої ноги перетворилися в корені. Моє тіло перетворилося на стовбур. Руки стали його гілочками. Вони піднімаються до сонечка. Я відчуваю сонячне тепло.

Я - квітка. Я зовсім маленька, повільно росту. Я вмиваю росою обличчя. Мої пелюстки граються з вітром. Вони кружляють з ним у вальсі. Я дарую свої пахощі небу.

Я - вітер. Я легкий, ніжний, теплий. Я граюся з квітами, ніжно торкаюся їх пелюсток. Я вдихаю чисте повітря ланів, лісів, стаю ще сильнішим.

Особливої краси весні надає квітування.

  • Які квіти ми бачимо на нашій ділянці?

  • Так, це кульбаби. Помилуйтесь цими ніжними квітами. Вони, “ніби сонечка малі”.

  • Діти, квіти усмішки землі. Квіти супутники нашого життя.

  • Сьогодні ми милувалися весняною природою, знайшли в ній красу, радість.


Тема: «Спостереження за кульбабою»
Мета: пояснити дітям, що в природі багато рослин виростають із сімена і як це відбувається. Виховувати бережне ставлення до живого. Показати, що навіть прості квіти дуже красиві, коли коли вони живі. Навчати розуміти зв’язок живої і ниживої природи

Хід заняття



Загадка:

Горів в траві росистій

Ліхтарик золотий.

Світив і враз потух,

Перетворився в пух.

(Кульбаба)

  • Діти, подивіться на красу, яка з’явилася на траві. Як їх багато, «жовтим килимом» вкрилася земля, коли зацвітають кульбабки.

  • Які вони?

  • На що схожі кульбабки?

Помилуйтеся квіточкою, проведіть пальчиком по її довгому стеблу, обведіть навколо кругленької яскравої квіточки. Вони «ніби сонечка малі посідали на землі».

Діти, а ви знаєте, чому квіточок так багато? Кульбабки розмножуються самостійно. Жовтий цвіт зникає, а з’являється пухнастий клубочок. Якщо вітер подув сильніше, «парашутики» розлетілись у різні боки. Ось і чекай наступного року ще більше жовтеньких квіточок.

Умовля онука бабу:

Ти подмухай на кульбабу.

Із кульбаби полетять

Сто малих кульбабенят.

М.Холодковський Вправа по емпатії “Я - квіточка”

Запитання:

  • Хто ти?

  • Як тебе звати?

  • У що ти одягаєшся?

  • Коли ти прокидаєшся?

  • Твоє улюблене заняття?

  • Що тобі сниться?

Не даремно порівнюють кульбабку із сонечком. Я хочу розповісти легенду:

Кульбаба і сонечко

На невеличкому пагорбку росла Кульбабка, така жовта й кругла, як сонечко. Рано-вранці викотилося на небо величезне,

яскраве, тепле сонечко. Пригріло воно й розкрилась кульбабка, повернула голівку і запишалась.

«Подивіться на мене, я теж кругла, жовта, як сонечко. Коли воно втомиться і піде відпочивати, я зможу його замінити». І травичка, і дерева, і пташки, і вітерець, почувши такі слова, здивувалися. Адже досі ніхто не міг замінити тепле лагідне сонечко. Всі спостерігали за тим, що буде далі. А коли сонечко томилося і пішло відпочивати, всі повернули голівки до кульбаби, сподіаючисьна диво. Але дива не сталося.З великого сорому кульбаба затулила своє личко пелюстками. Ні, не могла вона замінити сонце, бо ніщо не зможе замінити його. Сонце - джерело життя на землі.

З того часу кульбаба розкриває свої квіти лише тоді, коли з’являється сонечко,а як тільки воно починає збиратись на відпочинок, квіточки кульбаби закриваються, засинають...

У народі існує така прикмета:

Кульбаба парасольку складає і хова - то хмарина суне дощова.

Ось бачите, здається, проста квіточка, а скільки ми цікавого про неї сьогодні розповіли:

Стала на поляні

В жовтім сарафані

Підросте - всміхнеться

Для вітрів вбереться

В платтячко біленьке

Пишне та легеньке.

К.Сєров

Ви мабуть, любите наривати великі букети квітів, але цього робити не можна. Зірвана квітка швитко зав’яне і не розмножиться на наступний рік.

Запропонувати кожній дитині зірвати по одній жовтій кульбабці, занести в групу і поставити у воду. Пізніше звернути увагу, що букет зав’яв. На зеленій травичці кульбабки були значно красивіші, ніж у букеті, й довго радували нас своєю красою.

На наступному спостереженні ми продовжимо бесіду про кульбабку і познайомимось із лікувальними властивостями.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал