Відповідальної поведінки (на прикладі українських внз) : навчальний посібник /за заг ред. Н. Світайло. – Суми : Видавництво ра «Хорошие люди», 2013. – 209 с




Сторінка9/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26
КОНЦЕПЦІЯ
ГЕНДЕРНОЧУТЛИВОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
(перша редакція )
(Концепцію гендерночутливого ВНЗ було розроблено учасницями та учасниками IV Школи з
обміну досвідом діяльності ЦГО ВНЗ (Харківська обл., Зміївський р-н,
16-18 березня 2012 р) та дороблено в процесі діяльності
Всеукраїнської мережі центрів гендерної освіти ВНЗ)
Невід’ємним компонентом побудови сучасного демократичного толерантного суспільства є впровадження принципу гендерної рівності у всі сфери життєдіяльності, втому числі, в освіту. І. ЕКСПЕРТНА ДУМКА ЩОДО НАПРЯМІВ СТВОРЕННЯ ГЕНДЕРНОЧУТЛИВОГО ВНЗ Сучасне розуміння педагогіки як системи взаємозв’язаного педагогічного впливу, впливу та взаємовпливу в межах суб’єкт-суб’єктних відносин педагогічного процесу та соціалізації особистості потребує перегляду самого поняття виховання з позицій гендерного підходу, який передбачає гармонізацію статево-рольової взаємодії на основі егалітаризму як принципу рівних прав та можливостей особистості незалежно від статі – писала в статті Гендерна освіта й педагогіка українська гендерна дослідниця Людмила Смоляр [8, 493]. Гендерний підхід має розкрити та проаналізувати наявні відмінності в освіті між хлопчиками та дівчатками, проблеми упереджень в змісті шкільної програми, гендерний дисбалансу системі освітив цілому. Для цього необхідна подальша інтеграція гендерних досліджень у систему вищої освіти України, розвиток гендерно збалансованих навчальних планів шляхом введення нових знань про жінок у традиційні соціальні та гуманітарні дисципліни, що потребує змін в ідеології вищої освітив країні [8, 500]. За оцінкою гендерних експертів проблема впровадження гендерного підходу у систему сучасної освіти, зокрема вищої, єна сьогодні однією з найменш розроблених у вітчизняній практиці [3, 9], але в той самий часу цій сфері отримані певні результати [4,
326]: вдосконалено чинний термінологічний апарат гендерної освіти через запровадження в науковий обіг поняття гендерна компетентність законодавство, що регулює сферу вищої освіти, є гендерно-нейтральним, тобто воно не підкреслює різні фізичні та соціальні характеристики обох статей. Однак нормативно-правова база системи освіти потребує переходу від гендерно-нейтральної до гендерно-чутливої моделі з урахуванням рекомендацій експертів долучення гендерного підходу до забезпечення студентів належними умовами для навчання повинне враховувати комплекс заходів, а саме корекцію змісту навчальних програм та навчальних курсів, створення належних умов організації навчально- виховного процесу, підготовку гендерно-позитивних кадрів розпочато упровадження гендерних підходів у навчальні програми дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки національної освіти базовими курсами для впровадження гендерних підходів у систему вищої освіти є загальні нормативні курси дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки, оскільки саме вони є основою підготовки не лише спеціаліста, ай узагалі людини з вищою освітою. Інтеграція гендерного компонента в нормативні навчальні курси не виключає інтеграцію гендерного компонента в інші навчальні курси, а також запровадження окремих суто гендерних курсів.
ІІ. ГЛОСАРІЙ Значення терміна «гендерночутливий ВНЗ. Концепція гендерночутливого ВНЗ (далі - Концепція) визначає загальну стратегію і пріоритетні напрями державної політики щодо вищої освіти. Вона націлена на реалізацію

72 принципу рівних праві свобод та створення рівних можливостей для жінок і чоловіків у відповідності з міжнародними зобов’язаннями України у сфері забезпечення рівних прав та можливостей незалежно від статі, із статтями Конституції України, Законом України Про рівні права та можливості жінок і чоловіків з урахуванням національної соціально- економічної ситуації. Концепція призначена для реалізації принципу гендерної рівності в системі вищої освіти та грунтується на тому, що забезпечення принципу рівності за ознакою статі має стати головною метою системи вищої освіти України. В основі Концепції лежить державно-громадський принцип, відповідно до якого розробка і реалізація Концепції здійснюється на базі широкого суспільного консенсусу заходи, передбачені Концепцією, можуть здійснюватися як на державній, такі на державно-громадської чи громадській основі держава прагне до максимально широкого використання потенціалу недержавних об’єднань, органи державної влади враховують думки недержавних об’єднань з питань розвитку гендерної рівності в країні і в необхідних випадках надають ресурсну підтримку недержавним організаціям, які надають соціально значущі послуги при реалізації Концепції використовуються механізми соціального партнерства.
Дефініції, що вживаються
Гендерна компетентність – сукупність знань, умінь, навичок, цінностей та ставлень, що дають змогу ефективно впроваджувати принцип рівних можливостей обох статей вусі сфери життєдіяльності суспільства (3, 326)
Гендерна чутливість – один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження та аналізу. Заплановані зміни, методи, чутливі в гендерному розумінні, якщо вони враховують наявне становище жінок та чоловіків і не погіршують його, сприяють встановленню гендерного балансу (1, 155).
(ВНЗ, виш) — освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, має один з чотирьох рівнів акредитації, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимогу галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність
Гендерночутливий ВНЗ - це ВНЗ, що реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо- професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимогу галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність з урахуванням гендерних підходів та має в змісті діяльності гендерну складову.
ІІІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ПІДХОДІВ У ВИЩУ ОСВІТУ Впровадження гендерних підходів у вищу освіту може відбуватися шляхом органічного включання гендерних аспектів до змісту нормативних та вибіркових навчальних курсів долучення окремих тем гендерної проблематики до нормативних курсів соціально- гуманітарного циклу уведення гендерного компоненту до контексту викладу окремих тем означених курсів уведення окремих гендерних курсів (за професійним спрямуванням) до варіативної частини навчальних планів надання можливості студентам та студенткам обирати спецкурсів гендерного спрямування

73 розширення гендерної тематики наукової роботи студентів (навчальні проекти, доповіді, наукові статті, курсові та дипломні роботи урахування гендерних особливостей студентської аудиторії та специфіки ВНЗ під час підготовки навчальних занять унесення гендерної проблематики до переліку виховних заходів вищої школи (3, р. ІІІ).
IV. РІВЕНЬ ГЕНДЕРНОЇ ЧУТЛИВОСТІ ВНЗ може визначатися такими показниками
наявність нормативних документів загального характеру та гендерної складової в навчальних планах та інших інформаційно-методичних матеріалах наявність гендерної складової в змісті навчально-виховного процесу та інтегрованість гендерної проблематики в навчально-виховний процес в цілому гендерна рівновага у складі керівництва та професорсько-викладацького складу (у складі наявність однієї статі не менше 40%); регулярне проведення у ВНЗ гендерної експертизи (навчальних планів, лекцій та т. д наявність та діяльність Гендерного центру (Центру гендерної освіти незалежний гендерний аудит діяльності ВНЗ створення у ВНЗ середовища, яке дозволяє студентській аудиторії та професорсько- викладацькому складу збалансовано поєднувати професійні і приватні інтереси ступінь доступу для викладачів та викладачок до матеріальних благ та кар’єрного розвитку соціальна підтримка, надбавки, гнучкий графік роботи, премії тощо.
V. ПАРАМЕТРИ ГЕНДЕРНОГО АУДИТУ ВНЗ
1. Параметричні дані: назва ВНЗ рівень акредитації форма власності.
2. Аналіз відсоткового співвідношення жінок/чоловіків:
- керівний склад (ректор, проректори, декани, завідувачі кафедр
- професори, доктори наук, кандидати наук, аспіранти, магістранти
- педагогічний склад ВНЗ (по факультетах, кафедрах
- студентський склад ВНЗ (по факультетах, курсах.

3. Науково-дослідницька та аналітична діяльність з гендерної тематики
- гендерна експертиза навчальних програм та розробка практичних рекомендацій щодо введення гендерної складової до програм курсів
- проведення наукових досліджень
- написання та публікація наукових статей назва джерела та рівень публікації
- написання та захист наукових робіт (назва, кількість курсові дипломні магістерські дисертаційні (кандидатські, докторські) з урахуванням специфіки ВНЗ
- організація та проведення заходів у ВНЗ (наукові, науково-практичні конференції та
інш.): назва рівень проведення форма заходу кількість учасників партнери
- участь у заходах інших ВНЗ різних профілів.
4. Навчально-методична діяльність
- окремі курси з гендерної тематики дисципліна кількість годин авторство статус
(обов’язковий, факультатив, спеціальний, нормативний, дистанційний
- навчально-методичні посібники та підручники
- лекції (тематика
- методичні та дидактичні матеріали до курсів
- використання інноваційних інтерактивних методів навчання рольові ігри тренінги та ін.

74
5. Виховна діяльність
- виховні заходи, що включають гендерний компонент назва рівень проведення форма заходу кількість учасників/учасниць; партнери.
6. Інформаційна діяльність та промоція ВНЗ
- профорієнтаційна діяльність мовна та візуальна підтримка гендерної рівності у рекламних матеріалах і заходах
- мовна та візуальна підтримка гендерної рівності на сайті, у соціальних мережах, відеороликах тощо.
7. Центр гендерної освіти (Гендерний центр, кафедра, лабораторія тощо) (наявність, діяльність
- статус та форма
- статус керівниці/керівника центру
- кількість співробітниць/співробітників;
- наявність матеріально-технічного забезпечення
- форми та методи діяльності заходи, проекти, групове та індивідуальне консультування.
8. Діяльність профспілкових органів, студентського самоврядування
- наявність гендерного компоненту у діяльності
- мовна, візуальна і поведінкова підтримка гендерної рівності;
- виявлення фактів дискримінації за статевою ознакою;
- виявлення фактів сексуальних домагань тощо.
9. Налагодження внутрівузівського та міжвузівського обміну досвідом
- внутрішньовузівські заходи для професорсько-викладацького складу назва, рівень і кількість учасників
- курси молодого викладача та молодого куратора
- організація або участь у міжвузівських заходах для професорсько-викладацького складу назва, рівень і кількість учасників
- організація або участь у міжнародних заходах для професорсько-викладацького складу назва, рівень і кількість учасників
10. Створення у ВНЗ середовища, яке дозволяє студентам і співробітникам збалансовано поєднувати професійні і приватні інтереси:
- наявність політики збалансованого поєднання професійної та приватної самореалізації у ВНЗ, з якою ознайомлені всі студенти та студентки, викладачі та викладачки, співробітники та співробітниці
- моніторинг потреб студентів та студенток, викладачів та викладачок, співробітників та співробітниць
- гнучкість у роботі: гнучкий графік, часткова зайнятість, розділення роботи між кількома учасниками та учасницями (взаємозамінність, скорочений робочий тиждень тощо
- дистанційні форми роботи або телекомунікація: може застосовуватись як щоденно, такі в разі потреби
- програми з догляду за дітьми: як догляд безпосередньо у ВНЗ такі субсидійований ВНЗ у іншому дитячому закладі дитячі позашкільні або літні програми
- материнська/батьківська відпустка;
- здоров’язберігачі програми: безпечні для здоров’я умови у ВНЗ, орієнтовані на здоровий спосіб життя тренінги та семінари, фітнес-центри. Дотримання у вищі правил здорової поведінки – наприклад, заборона куріння на території закладу/установи;

75
- програми, що допомагають впоратись зі щоденними клопотами: психологічне, педагогічне, юридичне, медичне, фінансове консультування, кафетерій тощо.
VІ. ШЛЯХ ДО ГЕНДЕРНОЧУТЛИВОГО ВНЗ
Гендерний аудит ВНЗ критерії індикатори експерти. Складання гендерного портрету ВНЗ з урахуванням індикаторів. Розробка та прийняття перспективних та поточних планів дій щодо впровадження гендерних підходів у навчально-виховний процес. Сертифікація ВНЗ
Джерела:
1.
Безпальча Р, Мельник Т. Гендері ми. Інтегрування гендерного підходу в освіту та виховання навчально-методичний посібник для шкільної та студентської молоді- К Школа рівних можливостей, 2009. – 160 с. Гендерна рівність в освіті посібник для тренерів- Запоріжжя Друкарський світ, 2011.-80 с. Гендерні стандарти сучасної освіти збірка рекомендацій, Ч. 1.- К, 2010. – 328 с. Гендерні стандарти сучасної освіти збірка рекомендацій. Ч. ІІІ. – Запоріжжя Друкарський світи, 2011. – 282 с. Ми різні, ми – рівні навчально-методичні матеріалів до уроків гендерної грамотності//За заг. ред. О. Семиколєнової. – Запоріжжя Друкарський світ, 2011. – 128 с. Основи теорії гендеру навчальний посібник. – К КІС с.
Методологічні та методичні засади формування концепції
гендерно орієнтованої освіти

Іванова Т.В. , канд. психолог. н, доцент
кафедри філософії, політології та
інноваційних соціальних технологій,
Сумський державний університет
Гендерне питання в освіті може бути розглянуте у контексті таких проблем
1) статевої ідентичності, яка у гендерному підході як методі вважається соціально- сконструйованою 2) підвищення соціального інтелекту у процесі навчання. Саме тому виникають методологічні проблеми включення гендеру у сферу активного застосування. Освітній процес, що складається з категорій навчання і виховання, грунтується на комунікативній взаємодії його суб’єктів. Тому метакомунікатівний (навчальна література) і комунікативний рівні навчального процесу є безпосередніми джерелами реалізації гендерної програми освіти. Необхідно зазначити, що в освіті потрібно позиціонувати гендерне як боротьбу з дискримінацією, а як стратегію громадянського суспільства щодо створення гармонійних соціальних відносин. Мова йде про формування концепції гендерно орієнтованої освіти. Основу її понятійного апарату повинне становити поняття гендеризації як соціальної освіти особистості, що базується на методі гендеру та включає сукупність прийомів особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів. Результатом такого багатостороннього навчання і виховання повинна стати соціально компетентна

76 особистість, здатна адаптуватися в різних життєвих ситуаціях. Власне гендерний підхід до соціального навчання є основою процесу гендеризації в освіті. Зміст гендерної парадигми обумовлений, на наш погляд, нездатністю системи освіти самостійно адаптуватися до вимог гендерних інновацій. Отже, мета гендерної парадигми або гендеризації полягає в розробленні методологічного забезпечення оновленого змісту комунікації в освіті. В цей час ми визначили основні принципи концепції гендерно орієнтованої освіти
1) використання соціокультурних норм суспільства для обгрунтування рівнозначності положення чоловіка та жінки
2) підкреслення соціальної важливості гендерних ролей
3) використання статевих відмінностей лише з метою індивідуальної корекції соціальної ідентичності
4) позиціонування гендеру як соціальної компетентності особистості в плані міжособистісної взаємодії. У гендерній освіті велике значення надається методикам навчання. Можна використовувати традиційні методи навчання, різноманіття яких зводиться до того, що викладач говорить, а студенти слухають і записують. Сьогодні гендерна освіта стала своєрідним полігоном нових методів навчання (рольових ігор, психологічних тренінгів тощо. Використання нових методик є необхідним, оскільки гендерна освіта, як це вже підкреслювалося раніше, має наметі непросто дати студентам певний обсяг знань, ай змінити стереотипи їхньої поведінки і мислення. Тому гендерна освіта методично будується на принципі поясни мені
– і я забуду, покажи мені

і я запам’ятаю, дозволь мені взяти участь

і я зрозумію. Навіть традиційні форми навчання (лекція, семінарське заняття, коли справа стосується гендерної освіти, необхідно урізноманітнити введенням широкого ілюстративного матеріалу

відеофільмів (наприклад, для демонстрації гендерних стереотипів у рекламних роликах, журналів, плакатів. Практичні заняття повинні, в міру можливості, проводитися в полі

у жіночих організаціях, музеях тощо. Нетрадиційні методи гендерної освіти прийшли з феміністського руху, наприклад, методика, що отримала назву підвищення свідомості, коли учасники практичного заняття по черзі розповідають про певні моменти свого життя. Після того, як були розказані всі історії, учасники можуть самостійно легко знайти у них щось спільне і прийти до висновку про вплив на кожного з них певних соціальних чинників. Та сама думка, висловлена викладачем, може викликати відторгнення У мене все це було зовсім не так. Дуже важливо також те, що коли проводиться семінарське заняття, викладач повинен бути максимально рівноправним зі студентами, не впадати у менторство і виконувати завдання разом з усіма. Очевидно, що методика гендерної освіти передбачає діалог, спільну творчість студента і викладача. Часто викладання гендерного курсу одночасно виявляється джерелом даних для нових гендерних досліджень. У рамках підвищення гендерної компетентності студентів СумДУ (за підтримки Центральноєвропейського університету) був розроблений курс Гендері здоров’я», який читався для студентів усіх факультетів. Специфіка університету передбачає теоретичну спрямованість курсу, його орієнтацію на обговорення фундаментальних, а не прикладних проблем. Проте, оскільки курс призначений для студентів різних спеціальностей, його значення для розвитку гендерної освіти є незрівнянно вищим, ніжу такого самого курсу, але призначеного, наприклад, тільки для студентів, що бажають спеціалізуватися в галузі гендерних досліджень (Програма курсу розміщена у додатку). Уході вивчення курсу Гендері здоров’я» студенти отримують уявлення проте, чим гендер відрізняється від біологічної статі, проте, як змінювалися упродовж історії розуміння про роль чоловіка і жінки, знайомляться з ідеями Платона, Аристотеля, Руссо,
Вейнінгера, з позиціями різних релігій. Крім історичного розвитку проблематики статі курс торкається таких актуальних тем, як гендерні аспекти сім’ї, соціалізація хлопчиків і дівчаток, чоловічі та жіночі ролі в політиці та економіці, проблеми дискримінації за

77 ознакою статі. Зрозуміло, що розглядаються відмінності у практиках і рівні здоров’я жінок і чоловіків, а також виділяються фактори, що впливають на особливості і перебіг різних захворювань. Курс передбачає непросто читання лекцій, ай активну роботу студентів з виявлення сутності соціальних уявлень про гендерні ролі, а також їх вплив на стиль і практики здорового способу життя. Вході читання курсу широко застосовуються активні методи навчання. Наприклад, замість лекції чи семінару може бути проведений тренінг з розвитку навичок самозбережливої поведінки. Також для заохочення активності студентів як перевірка рівня їх знань не застосовуються реферати. Практика показує, що багато студентів, на жаль, здають реферати, роздруковані з компакт-дисків або з Інтернету. Тому при читанні курсу Гендері здоров’я» від студентів очікується не реферат, атак зване творче есе. Воно являє собою аналіз практичного матеріалу (журналів, рекламних роликів, телепередач, підручників, казок і т.д.) з метою встановлення, яким чином там представлені чоловіки і жінки, якою мірою ці образи відповідають реальності, а також яким чином ці образи пов’язані зі самозбережувальною поведінкою. Крім того, студенти можуть проаналізувати статистичні дані щодо рівня здоров’я жінок і чоловіків у контексті часової динаміки або відмінностей між країнами. Також зі студентами проводяться різноманітні практичні заняття (наприклад, проаналізуйте спогади ваших родичів - батьків, бабусь, дідусів - проте, чим у часи їхньої молодості відрізнялися поняття про гендерні ролі чоловіків і жінок, за матеріалами кількох газет, що публікують оголошення про роботу, проаналізуйте, які робочі місця призначені для чоловіків, які для жінок і чому, чи погоджуєтесь виз таким розподілом і т. д. Ще однією можливістю для втілення активних методів навчання є більш широке поширення досвіду тренінгових форм роботи. Зокрема, тренінги проводяться при вивченні тем, пов’язаних із різними формами соціальних відхилень, агресії і домашнього насильства. Проводиться обговорення міфів про домашнє насильство і насильство щодо жінок в цілому. Як відомо, гендерні стереотипи є одними з перших, придбаних людиною. Осмислення і деконструкція цих стереотипів, з’ясування культурних відмінностей між ними та їх культурного походження, з нашої точки зору, є важливим кроком на шляху формування критичних оцінок, а також переосмислення інших форм стереотипного світосприйняття (етнічної та релігійної нетерпимості, гомофобії тощо. Інтерес до гендерних спецкурсів викликаний, як показали опитування студентів, у першу чергу, можливістю подивитися по-новому на старі, давно відомі проблеми, такі, наприклад, як взаємини усім ї, труднощі дорослішання, подвійна зайнятість жінок, різні стандарти поведінки для чоловіків і жінок. Сучасним молодим людям, незважаючи на отриману середню і вищу освіту, часто не вистачає елементарних знань проте, як вести себе з чоловіком або дружиною, що робити, якщо тебе не приймають на роботу, а прийнявши, пропонують неслужбові стосунки і т. д. Більшість опитаних студентів підкреслюють не тільки академічну, ай практичну цінність курсу. Завдання гендерного курсу виходять далеко за рамки презентації теоретичних побудов. Для значної кількості студентів ці курси стають важливою можливістю ознайомлення не лише з гендерними конструкціями, але із теоріями соціального конструктивізму в цілому, з новітніми психоаналітичними та постмодерністськими концепціями. У той самий час гендерний курс надає можливість замислитися над своїми особистісними та повсякденними проблемами, надає інструменти для роботи з особистим досвідом жіночності і мужності, ставлення до іншого і гендерної дискримінації. Перед початком курсу у студентів існують більш-менш чіткі очікування, що стосуються як процесу навчання, такі того, які саме знання вони отримають. При цьому досить часто вони керуються стереотипними уявленнями як про сутнісні риси чоловіків і жінок, такі проте, яким чином повинен бути побудований курс гендерної освіти. Саме

78 тому відвідування гендерної курсу практично з самого початку обертається руйнуванням стереотипних уявлень, відгуки про що можна знайти в анкетах студентів, які вони заповнюють на початку та в кінці вивчення курсу. Викладання гендерних курсів більшою мірою, ніж викладання інших, традиційних гуманітарних дисциплін, вимагає враховувати той факт, що освіта є інститутом соціальної ідентифікації та соціалізації. Отже, освітній процес не може розглядатися просто як передача знань від викладача до студента, але обов’язково виявляється явищем ресоціалізації, що відбувається у результаті обміну досвідом не лише між викладачем і студентами, алей усередині студентської групи. Саме тому викладання гендерних дисциплін вимагає розширеного застосування інтерактивних освітніх методик, що розширюють участь студентів у навчальному процесі.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал