Відповідальної поведінки (на прикладі українських внз) : навчальний посібник /за заг ред. Н. Світайло. – Суми : Видавництво ра «Хорошие люди», 2013. – 209 с



Pdf просмотр
Сторінка6/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
Висновки
Забезпечення рівного доступу обох статей до освіти, оволодіння професійною діяльністю, усунення формальних та неформальних бар`єрів на шляху до професійної кар`єри, громадського статусу – необхідна умова гендерно-чутливої освітньої політики.
Ідеї гуманістичної педагогіки дають можливість створення позитивної моделі навчання та виховання хлопчиків та дівчаток, яка б підкріплювала сучасні стандарти гендерної рівності статей. Педагоги-класики підкреслювали соціальну необхідність освітніх закладів проповідувати цінності соціальної рівності статей, важливість їх інвестування в зміст навчально-виховного процесу.
Фактор гендеру в гуманістичній педагогіці полягає в спрямуванні особистісного розвитку хлопчиків та дівчаток шляхом збереження рівності в їх правах і можливостях, у розробленні такої стратегії навчально-виховної роботи, яка б орієнтувала дітей на повагу до особистості та партнерство статей.
Класична педагогічна спадщина базується на ідеях егалітарності, особистісно орієнтованого підходу до дитини, спільного та однакового навчання і виховання хлопчиків та дівчаток, орієнтації їх нарівні та партнерські ролі всім їй суспільстві, рівноцінність чоловіків та жінок у всіх сферах людського буття.
Нові напрями гендерної освіти та виховання стосуються: розвитку гендерних стратегій в освітньому секторі проблеми усвідомленого батьківства та охорони здоров’я чоловіків і жінок системи соціального забезпечення жінок щодо поєднання кар’єри і сім’ї; вивчення та дієвості механізмів щодо подолання домашнього насильства проявів рекламного мислення в ЗМІ крізь гендерну призму інноваційних методів виховання гендерної толерантності у етнічній та емігрантських спільнотах виявлення гендерних груп ризику компаративістичного дослідження змісту гендерної освіти та виховання у зарубіжних країнах із метою застосування цінних надбань у вітчизняній освітній системі та ін. як важливих чинників екокультурної динаміки глобалізації та збереження національної ментальності в контексті загальнолюдського цивілізаційного розвитку.
Список літератури
1. Бем С. Линзы гендера Трансформация взглядов на проблему неравенства полов / перс англ. / С. Бем. – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – 336 с.
2. Богачевська-Хом’як М. Націоналізм та фемінізм – одна монета спільного вжитку / М. Богачевська-Хом’як // Гендерні студії. Спецвипуск Незалежного культурологічного часопису Ї. – Львів, 2000. – № 17. – С. 5 – 13 3. Гендерні ресурси українських мас-медів: ціна і якість. К. : КІС, 2004. – 76 с.
4. Говорун Т. В. Гендерна психологія навч.пос. / Т. В. Говорун, ОМ. Кікінежді– К. : Вид. центр Академія, 2004. – 308 с.
5. Жити разом поєднання різноманіття і свободи в Європі ХХІ століття пер. з. англ. – Львів. : Літопис, 2011. –112 с.
6. Кіммель М. Гендероване суспільство / М.Кіммель. – К. : Сфера, 2003. – 490 с.
7. Кон И.С. Социологическая психология / И.С. Кон. – М. : Моск. психолого-социальный інститут ; Воронеж : Изд-во НПВ «МОДЭК», 1999. – 560 с.

49 8. Кравець В. П. Статева соціалізація дітей і підлітків закономірності та гендерні особливості : монографія / В.П.Кравець. – Тернопіль. : ТНПУ, 2008

394 c.
9. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості / С. Д. Максименко. – К. : Вид-цтво ТОВ «КММ», 2006. – 240 с.
10. Москаленко ВВ. Соціальна психологія : підручник / ВВ. Москаленко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.
11. Российский гендерный порядок социологический поход : монография / под. ред. Е.
Здравомысловой, А. Темкиной. – СПб. : Изд-во Европейского университета в Санкт-
Петербурге, 2007. – С. 144-150.
12. Татенко В. Соціальна психологія впливу : монографія / В.мТатенко. – К. : Міленіум,
2008. – 216 с.
13. Теория и методология гендерных исследований : курс лекций / под общ. ред. О. А.
Ворониной. – М. : МЦГИ: МВШСЭН: МФФ, 2001.
14. Титаренко Т. М. Життєві домагання особистості у гендерному контексті /
Т.М.Титаренко // Проблеми заг. та пед. психології : зб. наук. праць Інту психол. ім. Г. С.
Костюка АПН України за ред. С. Д. Максименка. – К, 2003. Т, ч. – С. 276 – 281.
15. Уэст К. Создание гендера / К. Уэст, Д. Зиммерман // Хрестоматия к курсу «Основы гендерных исследований». – М. : МЦГИ: МВШСЭН: МФФ, 2001. – С. 76-84.
16. Україна-Євросоюз у деталях. Гендерна рівність і права дітей. – № 2 (5), червень, 2010 .


ГЕНДЕРНИЙ РАКУРС ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Говорун Т. В, д-р психол. наук, професор,
головний науковий співробітник Інституту
психології ім. Г. С. Костюка НАПН України
Чи пов’язані між собою категорії економічного, фінансового статусу індивіда, його статевої належності та гендерних орієнтацій У сучасному глобалізованому світі це питання набуло характеру риторичного. Адже яку країнах із розвинутим рівнем економіки та демократії, такі в тих, які ще тільки на шляху його досягнення, жіноцтво є найбільш економічно дискримінованою соціальною верствою населення, яке отримує від 15 до 34–40% нижчу платню засвою професійну діяльність порівняно із статтю сильною. Не будемо зупинятися на переліченні вже добревідомих суспільних явищ, які є перепоною на шляху до рівності чоловіків та жінок в економічній сфері – статевовідповідного розподілу предметно-інструментальних та емоційно-опікуючих сфер професійної освіти, скляної стелі в кар’єрному просуванні, стереотипізації масової свідомості, а відповідно і змісту соціалізації, в якому жінка без сім’ї і дітей є неповноцінною, а професійна самореалізація трансформує її жіночність, перетворюючи в чоловікоподібну істоту тощо. Метою поданого теоретико-емпіричного пілотажного дослідження було простежити більш глибокі психологічні взаємозв’язки між культурою економічного самовизначення та гендерними настановами студентської молоді. Його результати отримані на основі контент-аналізу дискурсу суджень студентів – майбутніх психологів, висловлених у письмових та усних наративах у процесі анкетування і тестування, а також проведення фокус-груп (база дослідження – Чернігівський філіал Рівненського відділення
Слов’янознавчого університету.
Постановка проблеми
XXI століття вважають золотим сторіччям, яке характеризується економічним та політичним злетом жіноцтва у сфері суспільного життя. Навіть на пострадянському просторі множиться кількість жінок, які самі себе зробили – почали керувати великими

50 підприємствами, корпораціями, партіями і навіть урядами та державами. На жаль, українське жіноцтво пасе задніх у професійних та громадсько-політичних досягненнях і домаганнях, що можна пояснити широкою експансією традиційних гендерних настанов сучасними засобами масової інформації. Статеві стереотипи, на кшталт молодість та красу жінки можна вигідно продати ―папанькам‖»; жіноче щастя – був би милий поряд Я назву тебе зоренькою, тільки ти рано вставай, тільки ти все встигай економічне благополуччя сім’ї цілковито лежить на чоловічих плечах і тому подібних, як пізніше відзначали досліджувачі, значною мірою детермінують економічну поведінку сучасної молоді. Якою мірою чинник гендеру представлений у дослідженнях економічної поведінки як складової економічної культури Основоположник економічних знань Адам Сміт (1723–1790), який у своїх працях Дослідження причині природи багатства народів та Теорія моральних почуттів людини поряд із тезою Хто не працює, той не їсть, підкреслював роль особистісного інтересу та його впливу на мотивацію економічної активності кожного індивіда. Саме власний інтерес, прагнення до насолоди й уникнення прикрих втрат як невидима рука керує економікою людини, групи чи цілої країни.
Homo economics (людина економічна, на думку Джона Стюарда Мілла, – це, передусім, економічна поведінка – мотивація до заробітку, отримання зиску, максимуму задоволення і мінімуму витрат. Невід’ємна від урахування впливу соціуму, дотримання чи нехтування певних суспільних норм, як наприклад, сплати податків, віднайдення нових видів надання населенню послуг тощо, які завжди детермінують індивідуальні відмінності у витратах, підприємливості, заощадливості і т. п. поведінки на рівнях мікро- та макроекономіки. Які властивості поведінки людини свідчать про її економічну доцільність, культуру як на мікро- (сімейний добробут, такі на макрорівнях (професійний заробіток, підприємництво, творення фіскальної політики тощо Передусім, раціональність, тобто мудрість, розсудливість, виваженість економічних рішень. Взаємозв’язаною з розсудливістю є здатність максималізувати зиск і мінімізувати витрати, виважена ризикованість економічних ініціатив. Моральність економічної поведінки також є однією з ознак її культури, оскільки чесність, прозорість отримання матеріального добробуту і несприйнятливість протиправних форм його досягнення дає змогу задовольняти як базові, такі соціальні потреби як індивіда, такі суспільства. Уміння відповідати суспільним запитам ринку, корисність діяльності, спрямованість економічної активності на потреби громади розглядають рушійною силою вибору професії, і форми заробітку поряд з рівнем економічних знань, здатністю керуватися ними в оцінці економічної стратегії поведінки як власної сім’ї, такі держави. Якою мірою вищеназваними ознаками економічної культури володіє студентська молодь Основною ідеєю дослідження, проведеного П’єретте Вергес (Франція) та Тадеушем Тишкою (Польща, було порівняння економічних уявлень французької молоді та доведення того, що соціально-демократичний устрій держави має безпосередній вплив на сприйняття економічних реалій життя [7]. Якщо французькі студенти характеризували найбільш взаємозв’язані слова з економічних явищ вільного ринку, де держава створювала вигідні умови для підприємництва і прибутків громадян (підприємництво, держава, вигода, інвестиція, продукція, то польські – більшою мірою вказували на негативні чинники в економіці, виокремлюючи взаємозв’язок слів криза, інвестиція, безробіття, ризик, борг. Гендерні диференціації сприйняття економічних реалій громадянами країн з розвинутою фінансовою економікою (Англія, Нідерланди – 400 осіб) та пострадянських країн (Польща, Угорщина – 400 осіб) вивчалися в крос-культурному дослідженні, проведеному в 1992 році. Виявилося, що мешканці з країн з усталеною ринковою економікою згідно даних досліджень позитивно оцінювали різні форми ведення бізнесу, особливо можливості підприємництва в інноваційних сферах економічного життя. Вони також позитивно ставилися до активності громадян в обстоюванні своїх економічних праву професійних об’єднаннях і фахових спілках, до можливостей розвитку бізнесу за умови кредитування, інвестицій, чесно проведених банківських операцій, освоєння нових професій та їх суміщення. Мешканці пострадянських країн (поляки та угорці) мали протилежний погляд на вищеназвані економічні реалії, проте на противагу норвежцям та англійцям, достатньо прихильно ставилися до аморальних форм ведення бізнесу – визнавали можливим свідоме ухиляння від сплати податків, отримання та давання хабарів, укривання та несплати податків та підкреслювали особистісну готовність до практикування кримінальних форм поведінки з метою особистісного збагачення. Вони не бачили доцільності в освоєнні та відкритті нових сфер підприємництва, конкурентоспроможності та перспективах фахової перекваліфікації [6]. Висновки цього та інших подібних досліджень сфери економічного функціонування суспільства та індивіда [1–4], були вихідними гіпотезами для побудови методики таз ясування гендерних відмінностей в потенціальному та реальному мікро- та макроекономічному бутті сучасної студентської молоді. На першому етапі пілотажного дослідженнями поставили собі замету з’ясувати, чи однаковими категоріями оцінюють домашню та суспільну економіку чоловіки та жінки, чи відрізняються критерії їх оцінки залежно від сфер економічного буття. На першому етапі дослідженнями виявляли, якій з економічних позицій студентська молодь віддає перевагу в планах на майбутнє – груповим формам економічного буття чи індивідуальним можливостям реалізації власних професійних планів. Результати попереднього економічного самовизначення подані в табл. 1. Таблиця 1. Статевий розподіл вибору можливостей економічної активності (%)
Варіанти економічного функціонування
Жінки
Чоловіки
Групова форма фахово-фінансової активності
62,6 30 Індивідуальна форма фахово-фінансової активності
38 68 Не визначилися
4 2 Отримані дані засвідчують більш високий рівень психологічної готовності студентів-чоловіків до індивідуальних форм економічної активності, а отже, і готовності братина себе фінансові зобов’язання, що є провідною ознакою економічної культури. Якою мірою статеві стереотипи опосередковують уявлення студентів щодо сфер відповідальності в професійно-фінансовій активності чоловіків і жінок Розподіл відповідей студентів щодо диференціації сфер економічного самовизначення представлені в табл. 2. Таблиця 2. Розподіл суджень щодо сфер економічної активності статей (%)
Зміст судження
Відповіді студентів
жінки
чоловіки
Найголовніший обов’язок жінки – забезпечувати добробут домашньої економіки
40 65 Надмірна професійна активність жінки перешкоджає виконанню нею ролі матері і берегині.
35 55
Жінка-керівник, менеджер чи підприємець є менш фінансово успішною, ніж чоловік
44 68 Більший фінансовий внесок у бюджет сім’ї та її матеріальне забезпечення повинен робити саме чоловік
68 70 Професія та кар’єра, успішний фінансовий бізнес є набагато важливішими для чоловіків, ніж для жінок
60 80 Чоловік повинен всіляко сприяти успішності кар’єри жінки, виконуючи всі необхідні обов’язки з домогосподарювання на рівних із нею засадах
56 36 Вищеописані дані засвідчують поширеність стереотипізованості економічних уявлень студентів щодо сфер розподілу особистісної відповідальності. Незважаючи на

52 певну частку стереотипізованості економічних уявлень, все-таки статево-типізовані економічні настанови не є поширеними, не схвалюються значною кількістю як юнаків, такі дівчат. Прояви економічної стереотипізованості можна пояснити також труднощами самовизначення на перехідному етапі розвитку української економіки та слабкістю становлення її ринкових засада також об’єктивними перепонами на шляху розширення малого бізнесу. З метою поглибленого вивчення уявлень студентів щодо засвоєних нормативів економічної культури в професійному функціонуванні індивіда їм було запропоновано з переліку 50 економічних категорій (записаних на окремих картках) вибрати ті, які найбільше пов’язані з суспільним та приватним секторами економічного життя людини. Частота вибору слів, пов’язаних із характеристикою суспільного та сімейного сектору економічного життя, в опосередкований спосіб ілюстрували рівень економічних уявлень студентства про розподіл сфер економічної активності статей. Вибірку (понад 100 осіб) пілотажного дослідження склали студенти різного фаху та курсів навчання одного з філіалів Славістичного університету. Таблиця 3. Гендерні відмінності частотної характеристики суспільної та приватної сфер економічного життя.

Поняття
Відповіді студентів
жінки
чоловіки
С
ус піль ний сектор Державне планування розвитку економіки
25 56 Ринкова економіка
30 60 Конкурентоспроможність
35 70 Підприємництво
65 80 Корупція
85 90 Інфляція
85 90 Безробіття
85 90 Здорова конкуренція
30 60 Монополія
20 56 Інвестиції
35 60 Борги
80 86 Дефіцит бюджету
35 60 Кредити
30 45 Модернізація технологій
20 25 Ризики капіталовкладення
20 35 Суспільні дотації
20 35 Субсидії державні
40 30 Безробіття
60 50 Сімейний сектор Заощадливість
80 50 Безробіття
80 65 Плановий розподіл доходів та витрат бюджет родини)
50 50 Рівень заробітної платні
86 90 Кредити
60 40 Інфляція
85 65 Іпотечний внесок
30 50 Відкладання коштів на майбутнє
40 40 Економія
80 60 Борги
70 50 Ціни
80 60 Підсобне господарювання
65 30

53 Державні субсидії
50 50
Консумерські акційні розпродажі
85 46 Порівняння частотних характеристик застосованих економічних категорій юнаками та дівчатами засвідчує диференціацію статей щодо розуміння, участі та активності у фінансовій активності суспільства та родини. Вони детермінують відстороненість значної частки жінок від проблем економічного функціонування поза межами сім’ї, їх більшу включеність у мікроекономічні процеси, а чоловіків – у макроекономічні реалії буття. Зазначимо, що відповідно диференціації економічних уподобань статей відрізняються і можливості прийняття ними фінансових рішень та зобов’язань в соціальній та приватній сферах економічного життя, що означає нижчу готовність жіноцтва до участі в суспільно-політичному, а, отже, й економічному житті країни шляхом освоєння затребуваних професій, перекваліфікації, прийняття рішення про власний бізнес, підвищення рівня власної підприємницької активності тощо. З іншого боку, виявлена сегрегація економічних інтересів опосередковано засвідчує порушення балансу статей між суспільним і приватним, професійним функціонуванням та сімейними обов’язками. Забезпечення рівних можливостей чоловіків та жінок в їхньому розвитку та соціалізації неможливе без взаємозамінності статей незалежно від їх професійного статусу та займаних посад. З огляду на виявлену дихотомію статей у сферах економічної особистісної соціалізації (жінки – сімейна сфера, чоловіки – суспільна) необхідно звернути увагу нате, що економічна культура особистості у всіх суспільствах та культурах оцінюється за низкою основних показників. Це, по-перше, усвідомлення суспільної значущості, економічного буття, соціального довкілля, перспектив його розвитку з позиції раціональності, гуманності, ризику і корисної спрямованості (підприємливості) на потреби людей, дотримання моральних засад функціонування економіки індивідів, групи і країни в цілому. Повноцінність суспільного функціонування людини передбачає вміння людини орієнтуватися в суспільних заходах розвитку економічного буття і знаходити своє місце в соціальній структурі економічного буття.
По-друге, згідно зданими психологічних досліджень мотивацію економічної активності індивіда, незалежно від того, в рамках яких суспільних відносин вона здійснюється – ринковій, плановій (соціалістичній) чи змішаній, складають не зовнішні чинники (заробіток, управлінська політика закладу, форми та умови праці тощо, а, передовсім, внутрішні, тобто можливості особистісного зростання, фахового самовдосконалення, реалізації запитів на творчість, креативності, участі в колективному вирішенні виробничих проблем, творенні добрих стосунків із колегами та працедавцями тощо. Доведено, що на зовнішні чинники працівники вказують лише тоді, коли йдеться про причини незадоволення працею. Проте брак втілення принципів економічної культури, можливостей самовиявлення ініціативи, творчості, перспектив професійної діяльності та фахового вдосконалення здатний викликати фрустрацію економічних мотивів, породжувати страх втрати Я. Отже, економічна культура людського буття вимірюється не стільки фінансовими параметрами, скільки задоволення в процесі заробляння грошей соціальних потреб людини. Тож, перспективам розвитку професійної діяльності будуть в першу чергу віддавати перевагу не лише молоді, алей старші люди, навіть у тих випадках, коли їх будуть заманювати і стимулювати лише підвищенням заробітної плати. Проте фрустрація соціально-орієнтованих потреб людей в економічному соціумі, який збудований на корупційних схемах, а саме даванні та прийнятті хабарів, монополізації виробництва, вольовому адмініструванні зниження конкуренції тощо, може спричинити і спричинює деформацію структури цінностей в індивідуальній та масовій свідомості. Саме тоді мотивами економічної активності є швидке збагачення, нелегальний бізнес, ухиляння від сплати податків, крадіжки, фізичне та психічне знищення

54 конкурентів, купівля дипломів, сертифікатів, обман покупців, маніпуляція рекламою і тому побідні явища економічної антикультури. Якщо базуватися на визначенні економічної культури особистості як засвоєної системи соціально-економічних відносин, цінностей та норм, які виникають за межами економіки та набувають всередині неї спеціального значення відповідно до її потреб (ВВ. Москаленко), то гендерні відмінності в економічній культурі повинні розкривати різні економіко-психологічні властивості чоловіків і жінок, які забезпечують їм певні рівні економічних досягнень. Економіка – це навчання вибору в умовах обмежених, лімітованих ресурсів і необмежених потреб та інтересів, що здійснюються як нарівні групі окремих держав, такі нарівні малої групи – сім’ї або окремого індивіда. Рішення використати матеріальні ресурси (гроші, кваліфіковану працю, товари) певним чином віддзеркалює певний рівень економічної культури, індивіда чи підприємництва. Економічним товаром можуть бути освітні, медичні послуги, споживчі та промислові товари, а також людські ресурси професійна кваліфікація, освітній рівень. Персональна економічна культура не завжди прямо пов’язана з фінансовим добробутом – люди з нижчими доходами досить часто демонструють вищий рівень грошового менеджменту (балансу витраті доходів, заощадливості, ніж з вищими доходами. Навіть якщо витрати і доходи збігаються, сім’я чи індивід повинен мати щонайменше двомісячні заощадження доходів на незаплановані витрати (лікування, екстрений ремонт, втрату роботи, госпіталізацію тощо. Економічна культура проявляється не лише в умінні планувати і дотримуватись місячного чи річного бюджету, алей у прийнятті нових викликів щодо заощадження в умовах суспільного функціонування. Невипадково підприємницькі риси щодо ведення домашнього господарства частіше спостерігається у жінок, у той час як соціальна підприємливість/розгортання малого та середнього бізнесу – у чоловіків. У результаті пілотажного дослідженнями сформулювали такі гіпотези, які потребують подальшої перевірки
- система традиційних цінностей студентської молоді корелює зі статевою сегрегацією сфер економічної підприємливості
- жінки мають нижчий рівень економічних знань соціального характеру – про організацію, стані структуру економічного життя країни порівняно з їх однолітками чоловічої статі
- дівчата демонструють вищий рівень пристосування до економічної ситуації в мікросоціумі, в той час як юнаки – до конкретно окреслених соціальних чинників економічної поведінки та соціальної експозиції кваліфікаційного Я
- сфери проявів економічної асертивності диференціюються за статевою належністю
- відчуття браку економічної ефективності, залежності від долі інших, екстернальний локус мотивації фінансового розподілу більшою мірою притаманний жіночій статі, в той час як чоловічій – особистісний контроль, ідеологія фінансового контролю та індивідуальної економічної спроможності
- економічні цілі, їх внутрішня узгодженість (когерентність, пошук реальних фінансових можливостей більш притаманні чоловічій популяції, водночас жіночій – відповідальність, здатність вирішувати поточні екзистенційні проблеми. Список літератури
1. Максименко С. Д. Особистість у вимірі економіки / С. Д. Максименко // Соціальна психологія. – 2004. – № 4 (6). – С. 184–186.
2. Максименко С. Д. Генезис существования личности / С. Д. Максименко. – К. :
Издательство ООО «КММ», 2006. – 240 с.
3. Москаленко ВВ. Економічна соціалізація особистості концептуальна модель / ВВ.
Москаленко // Соціальна психологія. – 2006. – № 3 (17). – С. 3 – 17.

55 4. Москаленко ВВ. Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості / ВВ. Москаленко // Соціальна психологія. – 2006. – № 5 (19). – С. 26-38.
5. Lopus J. S. Exemplary Lessons for High School Economics. Student Activities/ J. S. Lopus,
J.S.Morton., R. Reinke, M. Schug, D. R. Wentworth // New York – National Council on
Economic Education. –1989. – 125 p.
6. Tyszka T. Psychologia ekonomiczna / T. Tyszka. – Gdansk, GWP. – 2004. – 613 р.
7. Tyszka T. Psychologia zachowani ekonomicznych / T. Tyszka. – Warszawa : Wydawnictwo
Naukowe PWW, 1997. – 182 р.
8. Fiske Susan T. Social Beings – a core motives approach to Social Psychology/ T. S. Fiske. –
Danvers: John Wiley and Sons, 2004.
9. Економічна соціалізація молоді соціально-психологічний аспект / за ред.. ВВ.
Москаленко Бібліотека журналу Соціальна психологія Український центр політичного менеджменту. – Київ, 2006. – 332 с.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал