Відповідальної поведінки (на прикладі українських внз) : навчальний посібник /за заг ред. Н. Світайло. – Суми : Видавництво ра «Хорошие люди», 2013. – 209 с




Сторінка22/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26
Тематична програма занять Школи підготовки молоді до шлюбу

Тема заняття
Короткий зміст заняття
1. Вступна зустріч. Що таке шлюб та сім’я? Представлення та огляд програми занять. Мета та завдання програми навчання. Тенденції розвитку шлюбно-сімейних відносин в Україні та світі. Проблемні питання молодої сім’ї. Необхідність підготовки молоді до шлюбу. Організаційні питання.
2. Кохання та любов як основа шлюбу та сім’ї. Поняття закоханості, кохання, любові та потягу. Повага, довіра, любов – основа партнерських відносин у шлюбі. Дружба у шлюбі. Подружня сумісність. Практичні заняття.

169 3. Подружні очікування у шлюбі. Ролі жінки та чоловіка у шлюбі. Наслідування та спадковість шлюбно-сімейних ролей. Для чого потрібна сім’я? Мотивація до вступу в шлюб. Фінанси подружжя.

Шлюбно-сімейні права та обов’язки подружжя. Права та обов’язки подружжя визначені законодавством України.
4. Комунікація у парі подружній діалог та конфлікти. Роль спілкування ужитті подружжя почуття та сімейний діалог. Основні засади подружнього діалогу. Зіткнення інтересів у подружньому житті конфлікти та способи їх уникнення і вирішення. Практичні вправи Вміння слухати та почути. Вміння говорити і сказати. Вміння вибачатися і вибачати.
5. Репродуктивне здоров’я жінки та чоловіка. Поняття репродуктивного здоров’я жінки та чоловіка. Будова репродуктивної та статевої систем жінки та чоловіка. Повага до тіла партнера/партнерки. Сексуальні стосунки у парі. Сексуальне насильство.
6. Планування сім’ї. Поняття та методи планування сім’ї. Вибір методу. Контрацепція та види контрацептивів. Утримання як метод контрацепції. Аборт та його наслідки. Штучні репродуктивні технології. Практичні вправи.
7. Усвідомлене батьківство.

Поняття усвідомленого батьківства. Нові ролі батька та матері ужитті подружжя. Батьківство та материнство значення ролі батька та матері для дитини. Підготовка пари до вагітності, виношування, народження та вигодовування дитини. Запліднення умови та фактори що на нього впливають.
8. Народження дитини вагітність, пологи, грудне вигодовування.

Вагітність та перинатальний розвиток дитини. Зміни у стосунках подружжя під час вагітності. Перинатальні обстеження. Роль чоловіка під час вагітності, підготовка до пологів. Сімейні пологи, участь батька та інших родичів. Грудне вигодовування дитини. Практичні вправи.
9. Родинна підтримка подружжя та сім’ї. Поняття і значення сім’ї та родини. Материнська та батьківська сім’ї, поколінні зв’язки. Стереотипи та наслідування у поведінці дружини та чоловіка. Родинні цінності. Вплив батьків та рідних на життя молодої сім’ї позитивний і негативний. Практичні вправи.
10. Чи готова готовий я до шлюбу Планування весілля.

З’ясування проблемних питань Підведення підсумків Заняття у Школі проводять фахівці різних напрямків, зокрема психологи (сімейний психолог та перинатальний психолог, медики (акушер-гінеколог, андролог, сексолог,

170 соціологи (фахівці у сфері соціології шлюбу, сім’ї та особистого життя) та юристи фахівці у сфері сімейного права. Фахівцями і фахівчинями Закарпатського центру гендерної освіти та Школи підготовки молоді до шлюбу уроці було видано практичний посібник Абетка шлюбно-сімейних відносин. Цей посібник є додатковим джерелом інформації та знань для слухачів та слухачок Школи, у ньому вміщено основні відомості щодо законодавчих, медико-соціальних, психологічних, сексуальних, соціальних, фінансових та інших аспектів подружнього та сімейного життя. Уроці за ініціативи Закарпатського Центру гендерної освіти вперше в Україні було проведено Міждержавну школу підготовки до шлюбу, у якій приймали участь учасники та учасниці із 17 регіонів України та Словаччини. Під час роботи цієї школи учасники та учасниці обмінялися досвідом та кращими практиками роботи з молоддю у сфері підготовки до шлюбу.
Спортивно-гендерне орієнтування – допомагає сприймати нове
та вчить бачити непомітне.
Колодій
С.
М.,
провідний
спеціаліст
Центру
гендерної
освіти при ДВНЗ Ужгородський
національний
університет»
gender_center@ukr.net

Передумовою започаткування змагань із спортивного гендерного орієнтування стали результати різноманітних досліджень, антропологів, анатомологів, психологів та інших дослідників у сфері вивчення статевих диморфізмів та статевих відмінностей у поведінці жінок та чоловіків. Зокрема, Маттіас Ріпі його колеги з Ульмського університету Німеччина) дослідили, що жінки та чоловіки використовують різні частини мозку, коли заблукавши у незнайомій місцевості, намагаються знайти правильний шлях, і знаходять його по-різному. Дослідники вивчили 24 здорових добровольців — 12 чоловіків і 12 жінок, котрі мали знайти вихід із трьох лабіринтів, зображених на екрані комп’ютера. Учені стежили за активністю їхнього мозку методом функціонального магнітного резонансу. Виявилося, що і жінки, і чоловіки при виконанні завдання орієнтування на місцевості використовували тім’яні ділянки кори головного мозку, правий бік гіпокампа й кілька інших ділянок мозку. Нейробіологи вважають, щоці ділянки допомагають аналізувати зорову інформацію про характер місцевості та про наше місцезнаходження. Проте, зорієнтувавшись на місцевості, жінки й чоловіки починають поводитися цілком по-різному. За словами Маттіаса Ріпа, долаючи лабіринт, жінки, переважно, покладаються на орієнтири, прикмети місцевості й використовують при цьому праву частину лобних часток мозку. Вони спираються на моторну пам’ять, намагаючись зберегти у свідомості знайомі орієнтири. А чоловіки, не нехтуючи цілком орієнтирами, основну увагу приділяють геометричним параметрам, таким, як форма стіни чи рогу. При цьому в чоловіків активний лівий бік гіпокампа, який допомагає оцінювати геометрію простору й дозволяє пригадати, були ви тут чині. Ці дослідження показали, що чоловіки знаходять правильний шляху незнайомій місцевості швидше від жінок. Маттіас Ріп дуже неохоче будує гіпотези про причину таких відмінностей у поведінці статей. Учений вважає, що експериментальних даних замало для наукового обгрунтування, а виявлені розбіжності просто притаманні мозку від народження, що зовсім не означає перевагу однієї зі статей. Інший дослідник Нейл Барджесс, нейробіолог з Лондонського університетського коледжу, вважає, що жінки гірше за чоловіків знаходять шляху незнайомій місцевості

171 через структурні відмінності між чоловічим і жіночим мозком. Але він не виключає також й того, що в ситуаціях орієнтування на місцевості хлопчики почуваються комфортніше, через те, що частіше за дівчаток грають у відповідні комп’ютерні ігри. Це лише кілька досліджень у яких досить авторитетні учені наголошують на перевагах просторового орієнтування чоловіків над жінками, очевидно саме подібні дослідження й дали підстави стверджувати, про суттєві відмінності у вміннях жінок та чоловіків орієнтуватися на незнайомій місцевості. Уроці фахівці та фахівчині Закарпатського центру гендерної освіти вирішили пересвідчитися у достовірності таких умовиводів. Не претендуючи на жодну наукову експериментальність та репрезентативність, співробітники та спрівробітниці Центру гендерної освіти, під керівництвом Маріанни Михайлівни Колодій, вирішили з’ясувати чи не можуть такі висновки вчених бути упередженими і свідчити лише про наявність чи відсутність у тої чи іншої статевої групи (жінок/чоловіків) соціальних гендерних) навичок орієнтування. Так розпочалася історія спортивно-гендерного орієнтування. З травня 2006 року Закарпатський центр гендерної освіти щороку двічі нарік
(травень/жовтень) проводить змагання з спортивно-гендерного орієнтування – власна авторська методика роботи з молоддю у сфері гендерної просвіти, за допомогою активного відпочинку та спорту, через формування навичок гендерної чутливості та вмінь розпізнавання гендерних стереотипів. Методика проведення спортивно-гендерного орієнтування передбачає поєднання спортивного орієнтування та гендерного підходу. Спортивне орієнтування – вид спорту, суть якого полягає в орієнтуванні на місцевості за допомогою карти і компаса та найшвидшого знаходження заданих контрольних пунктів. Сьогодні, згідно з класифікацією Міжнародної федерації спортивного орієнтування (IOF) існує кілька різних форм цього виду спорту
1) класичне орієнтування,
2) орієнтування на лижах,
3) орієнтування на гірських велосипедах,
4) орієнтування для інвалідів. Спортивне орієнтування зародилося в Скандинавії, як елемент підготовки військових, в кінці ХІХ століття, але як спорт оформилося в Норвегії, де 31 жовтня 1897 року клубом Tjalve були проведені перші змагання із спортивного орієнтування. Батьком спортивного орієнтування вважається Ернст Кіландер, котрий розробив правила цього виду спорту. У 1963 р. поблизу Невицького замку в Закарпатті були проведені І Всесоюзні змагання зі спортивного орієнтування у Радянському Союзі.
Спортивне-гендерне орієнтування – складний багатокомпонентний метод роботи в сфері гендерної просвіти та вид змагань, в якому для досягнення високого результату необхідно в рівній мірі володіти всіма компонентами фізичною, технічною, тактичною, психологічною та інтегральною підготовкою. Спортивне-гендерне орієнтування – це вид змагань, в якому учасники та учасниці за допомогою карти і компаса повинні якнайшвидше подолати маршрут, знайти всі контрольні пункти за маршрутом та вирішити задані завдання на кожному пункті.

172 Карта маршруту містить детальну інформацію про місцевість, наприклад, форми рельєфу, рослинність, перешкоди тощо. Контрольний пункт – це позначене на карті місце, яке потрібно знайти під час проходження маршруту. Міжнародний символ контрольного пункту (знак) – це трикутна помаранчево-біла призма з розміром сторони х см, яку влаштовують на точному орієнтирі (горб, яма, галявина, інше, що єна карті, і обладнують засобом для відмітки олівець, компостер або електронні засоби відмітки. На старті учасники та учасниці отримують картуз нанесеними на неї контрольними пунктами, їх кількість, послідовність проходження та завдання на кожному контрольному пункті визначають судді. Завдання, які доводиться розв’язувати на контрольних пунктах можуть бути найрізноманітніші, але зазвичай такими, які грунтуються на усталених гендерних стереотипах чи передбачають використання суто жіночих чи чоловічих знань та вмінь, наприклад, пригадати рецепт манної каші, вміння підібрати викрутку, сповити дитину тощо. Учасники та учасниці орієнтування повинні робити відмітки на спеціальній картці на кожному контрольному пункті, як доказ того, що всі контрольні пункти пройдені у вірній послідовності, а всі завдання виконані. Пристрій для відмітки на контрольному пункті може бути кольоровим олівцем, компостером, наліпкою тощо. Команда, пара чи особа-переможець на дистанції визначаються за кращим часом проходження маршруту та правильністю виконання завдань на контрольних пунктах. У спортивно-гендерному орієнтування учасники та учасниці, як правило, об’єднуються у команди (пари) за статтю – жіночі, чоловічі та змішані. З 2006 року Закарпатським центром гендерної освіти було проведено вже більше 25 змагань з спортивно-гендерного орієнтування у яких прийняли участь понад 1200 осіб різних вікових груп від 11 до 75 років. Ще й по сьогодні цікавим залишається той факт, що кожного разу переможцем змагань ставала статево змішана команда (жінки і чоловіки) чи пара (жінка і чоловік. Жодного разу за всю семирічну історію проведення змагань з спортивно-гендерного орієнтування переможцями не ставали одностатеві команди чи пари (лише жіночі чи чоловічі, одиночних перемог також не було. Як показав досвід проведення змагань з спортивно-гендерного орієнтування вміння орієнтуватися на місцевості значною мірою залежить від попередньо отриманих знань та вмінь такого орієнтування і немає чітких біологічних статевих відмінностей. Тобто такі вміння є скоріше набутими у процесі життєдіяльності – гендерними, атому можуть проявлятися у різних груп жінок та чоловіків по-різному. Важливо зауважити, що особи (і жінки, і чоловіки, які брали участь в орієнтуванні у складі змішаних команд наголошували, що проходити маршрут їм було легше, бо вони використовували відмінні знання та вміння. Наприклад, жінки переважно орієнтувалися за видами рослинності дерева, кущі, квіти, лікарські рослини) – вони добре знали і розрізняли їх. Чоловіки, навпаки більше орієнтувалися на технічні позначки та карті та покази компаса. Очевидно, що такі гендерні відмінності у сприйняття предметів орієнтування на незнайомій місцевості відображають гендерні відмінності у виховані та освіті дівчаток і хлопчиків усім ї, школі й суспільстві загалом. Крім того на деяких контрольних пунктах команди отримували гендерно відмінні завдання, наприклад визначити за зображенням предмету його назву. Зображення автомобільного карданного валу найчастіше вірно позначали чоловіки у чоловічих та змішаних командах, а зображення щипців для закручування вій – жінки у жіночих та

173 змішаних командах. Зважаючи на особливості орієнтування на незнайомій місцевості та завдання, які визначали судді на кожному з контрольних пунктів, очевидно, що для вдалого проходження маршруту командам однаковою мірою були необхідні суто жіночі та суто чоловічі знання та вміння. Якщо перенести результати спортивно-гендерного орієнтування у повсякденне життя жінок та чоловіків, то зрозуміло що гендерні відмінності у побутових та соціальних навичках статей можуть суттєво заважати ужитті і створювати дискомфорт браку знань та вмінь у жінок, або у чоловіків. Уроці у Закарпатській області були проведені перші Всеукраїнські змагання з спортивно-гендерного орієнтування, у яких приймали участь учасники та учасниці із 12 регіонів України. Під час цих змагань було запропоновано рекомендувати найрізноманітнішим навчально-виховним та освітнім закладаам спортивно-гендерне орієнтування як – метод просвітницької роботи з молоддю з формування гендерної чутливості та подолання гендерних стереотипів.

ГЕНДЕРНІ ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИЧНИЙ МОДУС

Швачко С.О. д. філол. наук, професор,
кафедра теорії та практики перекладу
Сумський державний університет

У сучасній гендерології інтенсивно осмислюються основні категорії зазначеної науки, розпізнаються дистинктивні риси міжгендерного спілкування [5, 9, 10,
11, 12]. Гендер як компонент комунікативної та індивідуальної свідомості вивчається у стереотипах вербальної та невербальної поведінки. Наукові студії по-різному аналізують питання відносин чоловіків і жінок. Існує три напрямки гендерних досліджень – лінгвістичний, комунікативний та культурологічний. Результати комплексного вивчення проблеми свідчать про позитивне зрушення у питанні ставлення соціуму до жінки. Але при цьому відголоски традиційного осмислення гендера відлунюються у сентенціях типу "У гендерному аспекті чоловіки є тією статтю, що вважаються нормою, тим самим лінгвістична поведінка жінок трактується як відхилення від норми й інтерпретується в термінах стереотипів і сексизму" [2,273]. Згідно з теорією фалоцентризму поняття "чоловік" співзвучно поняттю "людина. При цьому існують теорії про чоловічий стиль та жіночу лексикографію [2, 273]. Гендерні питання вивчаються у роботах вітчизняних та зарубіжних лінгвістів [1,
2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12]. Екскурс в історію гендерних досліджень свідчить про наявність низки проблем, які чекають свого осмислення. Гендерна поведінка, за твердженнями вчених, детермінується такими факторами, як стать, вік, освіта, виховання, соціальний статус, професія. У вивченні гендерного питання велика роль належить синкретичному підходу до проблеми. Принципи кооперації та домінування є методологічною вихідною базою досліджень. Актуальність теми зумовлена тенденцією сьогочасної лінгвістики до вивчення гендерної парадигми, а також недостатнім фокусуванням уваги на концепті соціального паритету та його омовлення. Об’єкт дослідження – аспекти гендерних відносин, предмет – їх концептуалізація та категоризація. Вивчення характеру поведінки жінок і чоловіків потребує зусиль учених суміжних наук з огляду нате, що це питання має вирішуватися не тільки з позицій пріоритету, домінантності, алей з позицій дієвості принципів кооперації та паритету, які поряд з вищезазначеними принципами притаманні інтеракції людей кожного соціуму. Особливої уваги заслуговують у цьому руслі питання вербальної категоризації дійсності, статусу гендерного компонента в семантиці слів та фразеологічних сполучень, утворення гендерних інновацій та їх перекладацькі аспекти [5, 6, 7].

174 Аналіз паремій з лексемою man свідчить прорізне семантичне наповнення зазначеного елемента. У фразеологічному контексті man вказує на особу чоловічого роду. Наприклад man before the mast "рядовий матрос, man in blue "поліцай, man of
letters "письменник. Звернення до фразеологічного оточення з лексемою man допомагає вичленити у зазначеного слова загально- родове значення, що корелює з позначенням людей обох статей – чоловіків і жінок. Пор.: англ. many men, many minds "скільки голів, стільки розуму, all men are mortal "усі смертні, meп of all conditions "усі люди, man can
die but once "двом смертям не бувати, а однієї не минувати", man in the moon "людина, яка нічого не знає прожиття "звичайна людина, обиватель", man of all work на всі руки майстер, man of money "проста людина, man with the bark on "необтесана людина. Біполярність є ілюзорною для слова woman. Нейтралізація роду прослідковується у паремії woman’s blow never gave a black eye "милі посваряться – краще помиряться, у якій woman’s blow обіймає обидва компонента. Гіпербалізація "he+she" є показовою для слова man. Модифікуючись, наприклад, паремія a drowing man will catch at
a straw корелює також з образом жінки і тим самим вказує на семантичне біполярне навантаження слова man. Наприклад She was drowning; Theobald might be only a straw, but
she couldn’t catch at him, and catch at him she accordingly did (S.Butter). Останнім часом компонент woman все частіше актуалізується в лексикографічній практиці з огляду надію екстралінгвальних факторів. Але семантизація загальнородового не є показовою для цього слова.
Man, крім того, позначає артефакти, а десемантизуючись далі, наближається до вигуків. Пор.: the outer man "костюм, the lower man "ноги", man of war "корабель, iron
man "долар, yellow man "носовичок, men alive! "боже. Семантичні зсуви препарують полісемію слова man, цей процес породжує феномен омонімії man
1
"чоловік", man
2
"людина, man
3
"річ, що належить людині" та man
4
"вигук". Слово woman, що корелює з лексемою man, у своїй еволюції також позначене серією зсувів. Вихідне значення цього слова має місце у пареміях fancy woman "коханка",
necessary woman "прислуга. Фразеологізми old woman "стара баба, to play the woman бути бабою" пейоративно позначають чоловіків. Пор.: He believed that Bayness whom he
knew – a bit of an old woman – was the young man’s uncle by mattiage (Galsworthy).
Десемантизація слова woman відчувається також у паремії the old woman is picking her
geеse "іде дощ. Слова man і woman можуть уживатися в ідентичних структурах на позначення відповідних референтів. Пор.:
a woman of figure
a woman of honour
a woman of letter
a woman of quality
a woman of fashion
a man of figure
a man of honour
a man of letter
a man of quality
a man of fashion
Подібна структурна та семантична схожість притаманна не усім словосполученням. Наприклад, a woman of the world позначає "заміжню жінку, а a man of
the world - "людину з досвідом. Слово man зустрічається у цілому корпусі словосполучень з анафоричним компонентом every :
Every man has a fool in his sleeve
Every man has his hobby horse
Every man has his price
Every man has his weak side
Нема чоловіка без вади У кожного своя примха Кожного можна купити У кожного свої слабкості Лексема man в англійських прислів’ях може замінюватися субститутами типу one, you, he. Як вторинні номінативи, ці одиниці не корелюють з гендерними

175 турботами, вони актуалізують сему "кожна людина. Синонімічність слів man – you, he –
you, man - one об’єктивується також в нижчеподаних прислів’ях:.
Man can lead a horse to the water,
but he cannot make him drink
A man in a thousand
You can take a horse to the water
but you cannot make him drink
One in a thousand.
Морфема -man у сучасній англійській мові набуває статусу квазі-суфікса, про що свідчить її реалізація в одиницях типу salesman, postman, tradesman, sportsman,
Mrs.Chairman, Mr. Snowman. Останнім часом компонент woman частіше актуалізується у лексикографічній практиці з огляду на активність феміністського руху. Пор.:
Mrs.Chairwoman, saleswoman, woman-doctor, womankind, womanlike, womanlabour,
policewoman. Тенденція до номінації загальнородового значення притаманна займенникам he,
who, that, тобто концепт жінки включається в концепт людини. Також пор.: Everybody
comes to him, who waits "Хто чекає, той перемагає. Або
He that goes a-borrowing, goes a-sorrowing.
He that has a great nose thinks everybody is speaking of it.
He that once deceives is ever suspected.
He that talks much errs much.
He that would eat the fruit must climb the tree.
He who does not work neither shall he eat.
Ці паремії не вказують на гендерні розбіжності, вони вербалізують спільні для жінок та чоловіків сентенції та настанови. Лексеми he, who, that у зазначеному контексті реалізують семи (he+she). Ця лінгвістична традиція притаманна також українській мові.
Пор.: чоловік "особа чоловічої статі, "людина" [5, 142-143]. Гендер, як складний, дискурсивний, соціокультурний, етнонаціональний та психологічний феномен, специфічно представлений умовних картинах маскулінного та ремінного. Так заниженою конотацією позначені наступні висловлювання про жінок типу
-
Жінка із нічого зробить салат, зачіску і…драму;
-
У її голосі дзвеніли гроші
-
Найкраща усмішку жінка дарує дзеркалу
-
Собака розумніша жінки, бо не лає на хазяїна
-
У лютому місяці жінка говорить менше усього.
Гендерна ідентичність є сукупністю соціокультурних норм та стереотипів поведінки, відтворених у дискурсі. Текст перекладу з феміністських позицій є засобом оприсутнення жінки в літературній традиції та омовлення соціально значущих проблем
[6 :170]. Відмінність гендерних картин зумовлено врахуваннях у перекладі гендерної специфіки оригіналу, збереженням вихідного співвідношення фемінних та маскулинних характеристик. Гендерні стереотипи поведінки є соціально-детермінованими, що засвідчується у вербальній та невербальній поведінці людей. Учені виокремлюють категорію мовчання. Феномен мовчання як конструкт виповідання жіночого досвіду складає не лише основу особливого художнього образу, ай може виступати структуротворчим мотивом тексту [6,160]. Недоказане, меланхолічне, а інколи – оптимістичне, звучить у мініатюрах типу очима ти сказав мені люблю гукала тиша
рупором вокзальним несказане лишилось несказанним але про це не треба говорити Чиж неповторне можна повторити [6,170]. Мініатюра осінній день березами почавсь нагадує мелодійне висловлювання рос. отговорила роща золотая.
Перспективними та актуальними залишаються питання вербалізації загальнолюдських цінностей, паритетних міжгендерних відносин, що корелюють з дієвістю принципів кооперації, ввічливості та поваги. Паремії, афоризми знаменитих людей свідчать проте, що принципи поваги та шани специфічно представлені в діаді

176 чоловік – жінка [8]. Пейоративне значення багатьох висловлювань стосовно жінки має давню традицію і експлікується соціальними факторами. У парадигмі гендерних теорій особлива увага фокусується на інтеграції біологічного, психологічного та соціального факторів. Мовленнєва поведінка зазначеної діади досліджується в контексті соціальних ролей, гендерних стереотипів, ієрархії концептуальних цінностей та мовних засобів їх позначення. Мовні концепти розпізнаються за різними критеріями, що експлікує появу мета-знаків на позначення таких картин світу, як матеріальний :: духовний, емпіричний :: теоретичний, реальний :: міфологічний, просторовий :: часовий, реальний :: міфологічний, природний :: модельний, чоловічий :: жіночий. Вербальні метазнаки на позначення цих універсальних дихотомій набули статус домінуючих термінів у дослідженнях сучасних лінгвістів. Соціолінгвістичні аспекти гендерної проблеми вирішуються в руслі синергетичного підходу до комплексу інтегрованих між собою проблем людської мовленнєвої креативності. Ідеї гендерної поведінки полонили лінгвістичну думку, референтами якої є чоловіки та жінки. Аналіз емпіричного матеріалу свідчить проте, що чоловіки і жінки актуалізують не тільки гендерні пейоративні та меліоративні відносини, алей також вербалізують загальнолюдські цінності, притаманні конкретному соціуму. Вивчення останніх сприятиме подальшому осмисленню мовних картин світу, які виникли у процесі когніції оточуючої дійсності. Проблемними у гендерології є положення стосовно прерогативи біологічного фактору, його переваги над іншими факторами. Гендерні стосунки та стереотипи поведінки задаються не тільки природою, алей соціально-культурними причинами, які засвідчуються в процесі спілкування (вербального та невербального. Перевага чоловіків, на нашу думку, есплікується не їх фізичною силою, а мовчазною угодою людей з певними ціннісними системами в конкретному соціумі. Гендерні аспекти породжуються інтегративною дією соціальних факторів, які вербалізуються притаманними кожній мові засобами номінації. Вибір останніх ситуативно детермінований та об’єктивується дієвістю адаптивних і креативних потенцій мовної системи. Корпус мовних одиниць є спільним для усіх носіїв мови, а їх селекція залежить відвіку, освіти, соціального, психологічного та лінгвістичного статусу носіїв мови. Гендерні аспекти комунікативної поведінки інтегровані у комплекс діючих факторів спілкування, в якому віддзеркалюються загальнолюдські когнітивні концепти та варіативні гендерні нашарування.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал