Відповідальної поведінки (на прикладі українських внз) : навчальний посібник /за заг ред. Н. Світайло. – Суми : Видавництво ра «Хорошие люди», 2013. – 209 с



Pdf просмотр
Сторінка17/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   26
.
Освітня програма Лабораторії включає впровадження гендерної проблематики у навчальний процес, розроблення програм спецкурсів та методичних рекомендацій із
Women’s Studies, підготовку навчальних та методичних посібників, читання лекцій із гендерної проблематики у ВНЗ Сум та для громадськості міста. За результатами проектної і поточної діяльності опубліковано робочі навчальні програми гендерних курсів, що стали лауреатами Всеукраїнських конкурсів, 6 монографій і підручників (у співавторстві, 6 навчально-методичних посібників і більше 80 статей. Серед найбільш важливих видань лабораторії такі, як Гендерна освіта у ВНЗ у 2 ч. : Гендерна педагогіка навчально-методичний посібник для студентів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Суми СумДПУ, 2001. – 68 с Луценко О. А. Гендерна політика в Україні навчально-методичний посібник для слухачів центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації. – Суми, 2005. – 26 с Луценко О. А.
Павлущенко НМ. Гендерна абетка для педагогів методичні рекомендації щодо реалізації гендерної складової в навчально-виховному процесі початкової школи. – Суми СудДПУ
ім. АС. Макаренка, 2010. – 52 ста ін.
Поточна діяльність ЛГД полягає у
1. Активному налагодженні контактів із вітчизняними гендерними центрами (мм. Сум, Харкова, Тернополя) та зарубіжними науково-дослідними установами (Центром феміністських досліджень Університету м. Йорк (Онтаріо, Канада, Вільнюським гендерним центром (Литовська Республіка, Московським, Санкт-Петербурзьким,
Івановським, Мінським центрами гендерних досліджень.
2. Проведенні для викладачів вищої школи щорічного (із 2003 р) науково-методичного регіонального семінару Впровадження гендерних студій у систему ВНЗ м.Сум та регіону ;
3. Організації постійно діючого циклу науково-методологічних семінарів для дипломників та аспірантів СумДПУ імені АС. Макаренка.
4. Організації і проведенні студентських Гендерних студій – міжвузівських конференцій з гендерної проблематики, студентських конкурсів та дебатів із гендерної проблематики.
5. Участі у державних заходах з гендерної політики на всеукраїнському та регіональному рівнях.
6. Здійсненні консультаційної допомоги дослідникам, викладачам, аспірантам і студентам.

128
Діяльність Лабораторії
1998-2013 рр. - розроблені на базі Лабораторії та викладались в СумДПУ з 1996 року спецкурси з гендерної проблематики. Гендерна педагогіка (викладається з 2000 р. в Інституті педагогіки і психології, Гендерна соціологія, Основи гендерної політики та права, «Психолого-педагогічні проблеми гендерних відносин у вищій школі, Гендерна політика в Україні, Філософія фемінізму, Вступ до гендерних досліджень, Історія жіночого руху в Україні, Жінка у світовій та вітчизняній культурі, Проблеми гендера в історичній науці, Гендер та психологія статевих відмінностей, Гендерні аспекти права, Гендерна соціалізація, Філософія і культура статі. Організація навчальних програм інститутських та університетських курсів створювалася на експериментальній основі або як неформальні семінари. Курси прочитані для студентів та магістрантів 6 факультетів вузів СумДПУ, СФ ХНУВС, Інту післядипломної освіти та для слухачів Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації облдержадміністрації.
1999-2013 рр. - постійно діючий цикл науково-методичних семінарів для дипломників, магістрантів та аспірантів вищих навчальних закладів міста Гендерні проблеми наукового знання.
1999 р. – участь у написанні та публікації перших в Україні підручників та монографій гендерного спрямування першого навчального посібника з гендерних досліджень Теорія і історія фемінізму (История и теория феминизма. Курс лекций. –
Харьков: изд-во Ф-ПРЕСС, 1996); Жіночі студії в Україні Жінка в історії та сьогодні. Колективна монографія / за заг. ред. Л. О.Смоляр. – Одеса Femina Postsovietica.
Украинская женщина в переходный период: от социальных движений к политике. –
Харьков, 1999.
2001-2013 рр. – розроблення програми та проведення довгострокового дослідження Гендерний аналіз конструктів буденної свідомості сучасної студентської молоді. Проміжні результати опубліковані у збірнику Філософсько-антропологічні студії. 2001. Спецвипуск Інституту філософії НАН України. – Київ Стилос, 2001; Від патріархатної до феміністської картини світу зміна структур масової свідомості Сучасна картина світу інтеграція наукового та позанаукового знання збірник наукових праць. – Суми
Видавничо-виробниче підприємство Мрія, ЛТД, УАБС, 2002; Проблема гендерної освіти юристів у вищому навчальному закладі Актуальні проблеми професійного становлення особистості сучасного юриста / зб. матеріалів Міжнародної науково- теоретичної конференції – Суми, 2006 р.
2001 р. Лабораторія гендерних досліджень СДПУ видала навчально-методичний посібник (Гендерна освіта у 2 ч Спецкурси навчально-методичний посібник для викладачів соціально-гуманітарних дисциплін та студентів вищих навчальних закладів. –
СумДПУ, 2001), що підсумовує викладацький та дослідницький досвід членів Лабораторії з вивчення та поширення в системі освіти гендерного знання. Навчально-методичний посібник є першим виданням такого роду в Україні.
2002-2009 рр. – за результатами проекту Гендерні студії у 2002-2009 рр. проведено Регіональні студентські наукові читання Гендерні студії. В межах роботи конференцій були проведені міські міжвузівські конкурси студентських робіт із гендерної проблематики.
Грудень 2003 р. – підготовка та проведення на базі Лабораторії гендерних досліджень одноденного науково-методичного семінару для викладачів ВНЗ м. Сум за підтримки Гендерного Бюро ПРООН Впровадження гендерного підходу в викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу в ВНЗ м. Сум та регіону.
2003 2010 рр. – розроблення програми та проведення довгострокового дослідження Аналіз гендерної свідомості сучасних кадрів управління. Проміжні результати опубліковані в Гендерний портрет державного службовця Гендерна реконструкція українського суспільства. матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Луцьк ТзОВ Євро Сервис», 2006. – С.56-58.

129
2003-2012 р.р. - за результатами проекту Гендерну освіту – держслужбовцям щорічно проводились семінари, тренінги, круглі столи для керівного складу держслужбовців області. Для підвищення рівня підготовки працівників державної служби у 2005 р. був розроблений і опублікований посібник для слухачів центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації (Гендерна політика в Україні навчально-методичний посібник для слухачів центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації. – Суми, 2005. – 26 с)
2004-2013 рр. - за результатами проекту «Створення мережі дослідників і викладачів вищої школи, які працюють у сфері гендерного знання» щорічно проводились науково-методичні міжвузівські семінари для спеціалістів, орієнтованих на гендерну проблематику в психології і педагогіці Впровадження гендерного підходу в викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу у ВНЗ м. Сум та регіону .
2004 р. – членкині ЛГД, доценти Луценко О. А. та Булатова Л. О. стали дипломантами Всеукраїнського конкурсу навчальних програм з гендерної проблематики з програмами «Психолого-педагогічні проблеми гендерних відносин у вищій школі та Гендерна педагогіка (Результати опубліковані у кн. Хрестоматія навчальних програм з проблем гендерного розвитку. – К. : ПЦ Фоліант, 2004).
2004 р. – Участь у науково- дослідному проекті (м.Київ) Гендерні стратегії сталого розвитку України (аналітичне дослідження. Результат опублікований у монографії Гендерні стратегії сталого розвитку України / за наук. ред. Л. С. Лобанової.
– К Фенікс, 2004.
2004 р. – Участь у написанні та публікації першого україномовного навчального посібника з гендерних досліджень Основи теорії гендеру (Основи теорії гендеру Навчальний посібник- К КІС, 2004. – Розділ 17. Луценко О. А.
2005 р. - 2008 р. Організація роботи секції Гендері молодь в рамках І Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції та І та ІІ Міжнародних науково-практичних конференцій для студентів та аспірантів Сучасна молодь кроку майбутнє.
Травень 2009 р. - Проведення на базі факультету педагогіки та практичної психології ЛГД СумДПУ за сприяння Управління у справах сім’ї та молоді та ХНУВС СФ
І-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції для студентів та аспірантів Головні проблеми державно-правового захисту жінок в Україні. Гендерні студії. На базі конференції відбувся всеукраїнський конкурс робіт студентів і аспірантів з гендерної проблематики. Результат опублікований у зб. Головні проблеми державно-правового захисту жінок в Україні. Гендерні студії матеріали І-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції для студентів та аспірантів (15 травня 2009 р, м.Суми). – Суми, 2009.
2009 р. - 2013 р. – неодноразова презентація діяльності ЛГД на Всеукраїнській науково-практичній конференції Інноваційні практики впровадження гендерної освіти,
(м.Луганськ), Всеукраїнському Форумі гендерних освітніх центрів Сучасні тенденції гендерної освітив Україні (м. Киів), Міжнародній науково-практичній конференції Гендерна мапа Центрально-Східної Європи (м. Суми, Міжнародній науково- практичній конференції Гендерна освіта – ресурс розвитку паритетної демократії
(м.Тернопіль), Всеукраїнській науково-практичній конференції з питань впровадження гендерних підходів в освіту (м.Судак), Міжнародній науково-практичній конференції Жінка в науці та освіті минуле, сучасність, майбутнє (м.Київ), Всеукраїнському методичному семінарів рамках Проекту Харківського гендерного ресурсного Центру за підтримки Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні (м. Харків) та ін.
2010 р. - на підставі плідної діяльності ЛГД Наказом ректора СумДПУ проф.
Кудренка А. І. (Наказ № 73 від 30 серпня 2009 р. Про реорганізацію кафедри соціальної педагогіки і педагогічної творчості) створено кафедру соціальної педагогіки і гендерних студій згідно з угодою між СумДПУ імені А.С.Макаренка та ПРООН (Угода про партнерство між Програмою Розвитку ООН в Україні та СумДПУ від 28.06.2010). У
2012/13 н.р. кафедра успішно пройшла акредитацію.

130
2010 р. - організація та проведення Навчально-методичного комплексу
(лекція+тренінг+круглий стіл) Гендерна політика в Україні» для державних службовців на базі Сумського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установі організацій організація Науково-практичного семінару-тренінгу для керівників ЗНЗ м. Сум та регіону Гендерна педагогіка теорія та практика, підготовленому спільно Інститутом педагогіки і психології СумДПУ імені АС. Макаренка, КЗ Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, Сумським гендерним ресурсним центром СумДУ.
Жовтень 2010 р. - у рамках міжнародного співробітництва та обміну досвідом навчальна поїздка до Литовської республики з метою вивчення досвіду країни з впровадження гендерних підходів у роботу неурядових організацій та навчальних закладів за підтримки Програми Рівних можливостей та прав жінок в Україні, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту.
2010 - 2012 рр. - За результатами проектної діяльності Соціально педагогічні технології протидії насильству всім ї та школі гендерний підхід розроблені та опубліковані навчально-методичні посібники:
Луценко О. А,

Гончаренко О. В. Скажемо НІ насильству всім ї (Проблема домашнього насильства і як їй протистояти) : навчально-методичний посібник / за ред. О. А. Луценко. – Суми : СумДПУ ім. АС.
Макаренка, 2010; Технології профілактики домашнього насилля. Організація роботи з суб`єктом насильницьких дій : навчально-методичний посібник для працівників соціальних служб та керівників закладів соціально-педагогічного спрямування / О. А. Луценко, ОМ. Полякова, НМ. Радько, Є. В. Стеценко / за заг. ред. О. А. Луценко].
– Суми : СумДПУ імені АС. Макаренка, 2011; Як боротись з насиллям у школі Проблема насильства та агресивних дій учнів ЗОШ і як їй протистояти): навчально- методичний посібник / О. А. Луценко, Поляничко А.О., Чернякова А.В. за ред. О. А. Луценко]. – Суми : СумДПУ імені АС. Макаренка, 2012.
2011 р. - Підготовка і проведення круглого стола на тему «Інституалізація гендерних досліджень у ВНЗ регіону проблеми і перспективи в межах VІІІ науково- методичного семінару для викладачів ВНЗ м. Сум Впровадження гендерного підходу у викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу у ВНЗ м. Суми та регіону Підготовка і проведення круглого стола з проблеми домашнього насильства Скажемо НІ насильству всім ї на базі Інституту педагогіки і психології спільно з Управлінням у справах сім’ї, дітей і молоді для керівників соціальних служб м. Суми та регіону з презентацією посібника організація роботи секції Культурологічні виміри соціалізації. Гендерна культура особистості» в рамках І Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів Соціалізація особистості культура, освітня політика, технології формування.
28 січня 2012 р. – проведення мастер-класу (О. А. Луценко) з організації гендерних освітніх студій, м. Харків на
Всеукраїнському методичному семінарі (Проект Харківського гендерного ресурсного Центру за підтримки Фонду імені Фрідріха Еберта з представництвом в Україні.
2013 р. – відповідно до завдань діяльності ЛГД та кафедри соціальної педагогіки і гендерних студій розроблені та прочитані нові спецкурси з гендерної проблематики Гендерна соціологія та Гендерний аналіз в соціально-педагогічних дослідженнях автор О. А. Луценко). На базі Лабораторії здійснюється керівництво науково- дослідницькою роботою студентів з гендерної проблематики. Протягом 2003-2013 рр. відбулась підготовка до захисту дипломних та магістерських робіт з гендерної проблематики (70 робіт.
Науково-дослідні та соціально-практичні задачі Лабораторії гендерних досліджень СДПУ, окрім означеного, включають у себе також

131 сприяння обміну досвідом між різними жіночими організаціями, інтеграція
ініциатив, спрямованих на поліпшення становища жінок сприяння розвитку інформаційної інфраструктури жіночого руху, включаючи видавничу діяльність (монографії, довідники, методичні посібники, інформаційні бюлетені, брошури і ті. участь у проведенні гендерних експертиз програм регіонального та муніципального розвитку, сприяння формуванню засобів взаємодії з державними органами управління в інтересах проведення антидискримінаційної політики щодо жінок. виконання замовлень закладів освіти області та інших організацій, зацікавлених в проведенні гендерних досліджень підготовка аналітичних та інформаційних матеріалів участь в інформаційній мережі з гендерних досліджень розвиток міжднародних зв’язків з гендерної освіти та гендерної педагогіки проведенння семінарів-тренінгів, конференцій, круглих столів з проблем розвитку гендерних відносин у сфері освіти та соціальної роботи в області. Складовою діяльності Лабораторії гендерних досліджень є організація роботи бібліотеки. Фонд Лабораторії налічує близько 500 найменувань книг, брошур та журналів. Існує електронна база даних бібліотека з гендерних питань (50 найменувань) та бібліографія з гендерних досліджень (складена Луценко О. А. Щорічно фіксується більше 700 книговидач з фонду лабораторії унікальних видань, аналогів яких немає умісті.
Інформаційна
програма Лабораторії включає обмін інформацією з українськими й зарубіжними партнерами та створення банку даних, пов’язаного з академічною діяльністю сучасні дослідницькі проекти, освітні програми з
Women’s
Studies, програми грантів, стажувань та обмінів таз практичною освітою для жінок програми й методики проведення тренінгів.
Лабораторія має наукові зв`язки з Інститутом гендерних досліджень при КНУ
(м.Київ), Лабораторією Гендерної освіти МДУ, з МЦГД (м.Москва), з Центром інтеграції жіночих досліджень С.-ПДУ (м. С.-Петербург), з Мінським центром гендерних досліджень при жіночому недержавному інституті ―Енвіла‖(м.Мінськ), з Центром Гендерних досліджень при Саратовському державному університеті (м.Саратов), з Центром феміністських досліджень Університету м.Йорк (Онтаріо, Канада, з Гендерним бюро ПРООН (м.Київ), з Центральн-європейським університетом (м.Будапешт, Венгрія) та ін.
Перспективні завдання співробітники Лабораторії вбачають у розробленні проектної моделі із здійснення гендерного аналізу та гендерної експертизи з метою контролю за проведенням гендерної політики в регіонів тому числі в освітній сфері. здійсненні ревізії базових дисциплін соціально-гуманітарного блоку здійсненні допомоги і активній участі в переробці базових програм ЗНЗ та ВНЗ даного блоку, включення до них гендерної парадигми розробленні та впровадженні нових курсів з гендерної проблематики.


132
ЦІННІСНІ ПРІОРИТЕТИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЩОДО
МАЙБУТНЬОЇ СІМ’Ї: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

Яценко Л. В, канд. пед. наук, доцент
кафедри загальної та соціальної
педагогіки Переяслав-Хмельницького
ДПУ імені Григорія Сковороди.
Актуальність дослідження. Особливості сучасного політичного, економічного та соціального розвитку України, глибока криза, що охопила всі сфери суспільства, негативно вплинули на функціонування інституту сім’ї. Сімейно-шлюбні відносини характеризуються низкою тривожних тенденцій, пріоритетне місце серед яких посідає зростання кількості розлучень і відповідно неповних сімей, рівень народжуваності не забезпечує простого відтворення населення і продовжує зменшуватися. Водночас, саме з сім’єю в суспільстві пов’язуються надії на гуманізацію суспільних відносин, на моральне оновлення особистості, формування якої починається саме усім ї. Це визначає теоретичну та практичну актуальність соціально-філософських, психологічних, педагогічних досліджень проблем розвитку інституту сучасної сім’ї, підготовки молоді до вступу у шлюб. За всіх часів, у всіх народів молодому поколінню передавалися знання про сім’ю, устрій родинного життя, способи виконання подружніх і батьківських ролей. Не втрачає ця проблема актуальності і в наш час трансформації наукових підходів щодо підготовки учнівської молоді до створення сім’ї. Педагогічні основи сімейного виховання дітей, підготовки школярів до створення майбутньої сім’ї, шлюбно-сімейних взаємин закладені у працях Т. Алєксєєнко, М. Боришевського, М. Вовчик-Блакитної, Т. Зелінської, Т. Кравченко, О. Пінта, В. Постового та інших педагогів і психологів. Як структурна соціальна одиниця сім’я відображає загальний стан суспільства, проблеми і наслідки процесів, що відбуваються у ньому. За наявної в Україні економічної і політичної ситуації інститут сім’ї зазнає серйозних матеріальних і морально- психологічних труднощів. Зміна чи втрата усталених суспільних цінностей справляє значний вплив на сімейні цінності, зумовлює кризові явища у функціонуванні сім’ї, зокрема, у її виховній функції [1, с. 261; 2. с. 9]. Життєву позицію особистості, спрямованість її прагнень і активність характеризує наявна в людини система ціннісних орієнтацій. Цінність – це явище соціокультурного життя, особлива складова культури суспільства, що зумовлює відповідь на запитання Як має бути. Цінності можна вважати стрижнем національних традицій, які існують завдяки їх актуальному змістовому прояву. Тому одне із завдань дослідно- експериментальної роботи полягало у вивченні ціннісних орієнтацій юнаків і дівчат старшого шкільного віку як узагальненого показника особливостей їхньої життєвої позиції, спрямованості прагнень і домагань, характеру активності. Отримані внаслідок проведеного респондентами ранжування цінностей результати засвідчили, що як для юнаків, такі для дівчат найвищу цінність становить стан власного здоров’я, відповідно – 93,5 та 98,4 %. Сім’я посідає для юнаків (93 %) друге місце, тоді як для дівчат (92,4 %) – третє. Для юнаків високу цінність має матеріальне забезпечення
(92,2 %) і робота (92,0 %). У дівчат друге місце належить коханню (93,3 %), а робота і матеріальне забезпечення посіли четверте (89,7 %) і шосте (86,9 %) місця. Для уточнення розуміння юнаками і дівчатами сутності сім’ї як важливої ціннісної життєвої категорії, їм було поставлено запитання Яке значення має для тебе сім’я ?‖ І юнаки, і дівчата вбачають усім ї можливість одержати любов, піклування, довіру, виявити відповідальність. Однак кожен з цих чинників має неоднакове значення для респондентів обох категорій опитуваних. Були зафіксовані певні відмінності в уявленнях

133 юнаків і дівчат щодо особистісної значущості сім’ї. Для дівчат сім’я – це любов (40,3 %), для хлопців цей показник значно нижчий (26,0 %). Що стосується таких ціннісних категорій сім’ї, як відповідальність, довіра, піклування, вони мають більше значення для хлопців (відповідно 31,0, 22,3, 13,5 %); серед дівчат на користь означених категорій висловилося 25,0, 21,4 та 9,1 % респондентів. У процесі подальших бесід було виявлено, що значення сім’ї частина хлопців і дівчат ототожнює зі своєю батьківською сім’єю, інші
– з майбутньою. Спостерігалося також ототожнення понять «сім’я» та шлюб. Для більшої конкретизації цього питання проводили опитування, вході якого визначали значущість шлюбу для юнаків та дівчат. Як наслідок, з’ясувалося, щонайважливішим для шлюбу старшокласники вважають кохання. На користь цього дали позитивну відповідь 45,0 % хлопців і 46,8 % дівчат. Як зобов’язання шлюб сприймає
10,6 % хлопців і 15,9 % дівчат. Заслуговує на увагу той факт, що на другому місці за вибіркою перебувають формальні стосунки на їхню користь висловилося, відповідно,
28,6 % дівчаті хлопців. Спостерігається тенденція, згідно з якою для юнаків та дівчат на перше місце в осмисленні особистісної значущості сім’ї та шлюбу виходять такі позиції, як сім’я – це любов, відповідальність, довіра, а шлюб – це кохання, хоча помітна частка учнів вважає, що шлюб – це застаріла форма сім’ї. На прохання назвати членів сім’ї старшокласники, як правило, розпочинали перелік із матері мама, тато, я, брат (сестра, дідусь (бабуся, а коли це запитання стосувалося шлюбу, то перелік розпочинався з чоловіка, дружини, дітей. Ці дані ще раз доводять, що модель української сім’ї більше зорієнтована на авторитет матері. За словами юнаків та дівчат, близько 30,0 % з-поміж них мають нормальні стосунки з обома батьками, але ставлення до матері краще. Подальше дослідження передбачало одержання даних щодо уявлень юнаків і дівчат про якості, які вони цінують у майбутніх сімейних стосунках.
Отримані результати засвідчили, що 24,3 % юнаків і 22,0 % дівчат у сімейних стосунках перевагу віддають взаємному коханню, 21,4 % юнаків і 21,2 % дівчат – взаємоповазі. На пріоритет матеріального забезпечення вказали 11,0 % опитаних юнаків та 10,8 % дівчат. Така якість, як рівноправність у сімейних стосунках, має більше значення для дівчат (9,7 %), ніж для хлопців (4,5 %). Водночас на користь співробітництва висловилася майже однакова кількість респондентів обох статей – 8,2 % хлопців і 8,7 % дівчат. Таким чином, в уявленні старшокласників чітко простежується орієнтація на створення власної сім’ї на засадах взаємоповаги та кохання. Разом з тим уявлення юнаків та дівчат про шлюб та сім’ю потребують диференційованої соціально-педагогічної роботи з питань взаємовідносин подружжя всім ї, розподілу сімейних обов’язків. Наступний напрям дослідження стосувався очікувань юнаків та дівчат від майбутніх сімейних відносин. Згідно з одержаними результатами від майбутніх сімейних відносин юнаки та дівчата очікують кохання та вірності, взаємоповаги та підтримки. Партнерським взаєминам відводиться незначний відсоток (8,2 % – хлопців та 11,9 % – дівчат, тоді як піклування один про одного та взаєморозуміння у сімейних відносинах посідає значно вищі позиції. Відомо, що для нормального та ефективного функціонування сім’ї важливе значення має розподіл домашніх обов’язків, який є важливим компонентом гендерних відносин і повинен обов’язково враховуватися під час планування майбутньої сім’ї. Зважаючи на це, нами було проведене опитування, мета якого полягала у визначенні наявних у старшокласників уявлень щодо розподілу обов’язків усім ї. Головний обов’язок чоловіка, на думку юнаків та дівчат, полягає в матеріальному забезпеченні сім’ї (юнаки 53,5 %, дівчата – 41,8 %) та вмінні приймати рішення відповідно 32,3 та 33,9 %). На другому місці – виконання господарських справ догляд за сільськогосподарськими тваринами (юнаки 8,8 %, дівчата 6,4 %). Це твердження

134 аргументувалося тим, що догляд за свійськими тваринами потребує більшої фізичної сили. Цікаво, що найбільш рівномірно згідно із відповідями юнаків має такий розподіл обов’язків: догляд за дітьми – 1,8 %, прибирання квартири – 1,0 %, закупівля продуктів –
2,2 %. Дівчата надають обов’язкам, пов’язаним із доглядом за дітьми більшого значення. На його користь висловилося 9,4 % з-поміж них. Дівчата також переконані, що чоловіки повинні надавати більше уваги вихованню дітей, а у разі необхідності чоловікові слід піти у декретну відпустку з догляду за дитиною. Юнаки, навпаки, вважають, що догляд за дитиною – це пріоритет жінки – 24,9 %. Виходячи з відповідей дівчат, аналогічної думки дотримуються лише 15,6 % із них. Дівчата вважають, що на сьогоднішній день матеріальне забезпечення сім’ї є одним із провідних аспектів, яким обоє з подружжя мають приділяти належну увагу. Тобто чоловік і дружина однаково відповідальні за цю сферу сімейної життєдіяльності, майбутня дружина повинна вміти сама приймати складні для сім’ї рішення. Ця думка підтримується
27,0 % юнаків та 27,6 % дівчат. У процесі експериментального дослідження нами вивчалися уявлення старшокласників щодо умов, які вони вважають необхідними для створення щасливої сім’ї. Головну умову щасливої сім’ї респонденти вбачають у коханні та взаємоповазі юнаки 62,2 %, дівчата – 74,7 %). На друге місце дівчата поставили поступливість
(11,0 %), а хлопці – довіру (18,2 %). 4,3 % хлопців та 3,7 % дівчат не змогли визначитися з відповіддю на це запитання. Юнакам і дівчатам також пропонувалося визначити своє ставлення до провідних чинників, які впливають на створення та життєдіяльність щасливої сім’ї. Аналіз та узагальнення одержаних результатів засвідчили, що, на думку юнаків та дівчат, основними чинниками є матеріальне забезпечення та кохання. При цьому для юнаків матеріальне забезпечення відіграє важливішу роль (24,1 %), ніж для дівчат
(22,5 %). Коханню надають перевагу 29,2 % дівчаті хлопців. У відповідях дівчат спостерігається тенденція до отримання вищої освіти (14,3 %) як доволі вагомого чинника для створення щасливої сім’ї, хоча порівняно з юнаками (17,9 %) ці дані дещо занижені. Здобуття вищої освіти, на переконання дівчат, забезпечить у майбутній сім’ї встановлення рівноправних стосунків між чоловіком та дружиною. На користь рівноправності як чинника, що впливає на створення щасливої (успішної) сім’ї, висловилося 13,5 % дівчат, тоді як для хлопців він має значення лише у 4,9 % випадків. Зважаючи на проблему нашого дослідження, окрема увага у процесі педагогічної діагностики надавалася вивченню поглядів старшокласників на стиль взаємовідносин у майбутній сім’ї. Встановлено, щонайбільша кількість юнаків (64,9 %) і дівчат (76,8 %) надають перевагу незалежним стосункам у подружніх взаєминах, хоча у дівчат цей показник дещо вищий. Доволі велика кількість юнаків (21,1 %) та дівчат (16,8 %) вважають, що стосунки між чоловіком і дружиною повинні мати партнерський характер. До авторитарного стилю схиляється 67 юнаків, охоплених експериментом (13,6 %) і 28 дівчат (6,4 %). З огляду нате, що у своїх очікуваннях майбутніх сімейних відносин старшокласники підсвідомо враховують досвід батьківської сім’ї, ми вважали за необхідне виявити, чи бажають вони перенести модель батьківської сім’ї на свою майбутню сім’ю, а також з’ясувати, який стиль стосунків наявний у їхніх батьківських сім’ях. Так, на запитання Чи бажаєте Ви перенести модель батьківської сім’ї на майбутню власну сім’ю?» 79,0 % дівчат та 82,0 % юнаків дали негативну відповідь. Отже, надаючи у своїх уявленнях перевагу майбутній сім’ї, створеній на партнерських засадах, довірі й взаємоповазі, юнаки та дівчата акцентують на її відмінності від батьківської сім’ї. Справедливість цієї думки підтвердилася у процесі подальшого опитування характеризуючи стиль міжособистісних стосунків у батьківській сім’ї, респонденти зазначили, що переважаючим є авторитарний стиль одного з батьків, найчастіше – це

135 авторитарність матері (52,0 % юнаків та 57,0 % дівчат. Як з’ясувалося, найчастіше це пов’язано з економічним становищем сімей. У багатьох сім’ях усі важливі рішення, пов’язані з господарською діяльністю, доглядом за дітьми, ухвалює мати, адже чоловіки змушені на тривалий час покидати домівки для заробітку, втому числі в інших країнах. Це призводить до так званого типу відчуженого батька та переходу до
«неоматріархального» типу стосунків у батьківських сім’ях. Загалом фактори впливу батьківської сім’ї на формування уявлень старшокласників про стиль стосунків у своїх майбутніх сім’ях можна поділити на кілька груп. У цілому, характеризуючи батьківську сім’ю, юнаки та дівчата називають її місцем, до якого хочеться повертатися (затишок, місце, де панує любов та підтримка. Так, для юнаків сім’я – це підтримка (37,0 %), затишок – 32,4 %, любов – 29,2 %, для дівчат, із незначними відмінностями у показниках, сім’я – це затишок (34,9 %), любов – 33,4 %, підтримка –
30,8 %. Відповідаючи на запитання За що Ви цінуєте своїх батьків, юнаки у переважній більшості назвали повагу до мене (34,3 %), а дівчата – любов та доброту (33,8 %). Твердження розуміння батьківської сім’ї та підтримка юнаки та дівчата поставили на друге місце (відповідно 28,0 і 24,6 %), а от турботі відводиться останнє місце і, як виявилося, у подальшому це поняття ототожнюється старшокласниками з тим, що дратує їх у стосунках з батьками (надмірне опікування – 30,0 % юнаків та 28,5 % дівчат. Серед якостей, що дратують старшокласників уставленні до них батьків, також називаються надмірна цікавість моїми справами – 25,5 % юнаків і 23,4 % дівчат, нерозуміння моїх поглядів – 23,9 % дівчаті хлопців. Зауважимо, що такому поняттю, як виховання, старшокласники не надають уваги. Прикладами для наслідування юнаки та дівчата обирають маму і тата (юнаки –
96,3 %, дівчата – 96,8 %), і тільки незначна кількість респондентів зазначили, що це можуть бути родичі, друзі, близькі знайомі. Узагальнення одержаних даних дає підстави для висновку проте, що юнаки і дівчата підсвідомо формують свої уявлення про стосунки у майбутній сім’ї аналогічно до усталених у батьківських. Хоча, як засвідчили результати попереднього опитування, лише незначна їх кількість висловилася на користь запровадження аналогічних взаємовідносин у майбутній власній сім’ї. На запитання щодо впливу статевих стосунків на гармонійні взаємини усім’ї, позитивну відповідь дало 53,5 % хлопців і 33,0 % дівчат. Важливим для нашого дослідження був аналіз чинників, які, на погляд старшокласників, спричиняють розлучення. Для хлопців серед таких чинників перше місце посіли відсутність взаєморозуміння (35,3 %) та довіри (34,3 %), для дівчат – відсутність кохання (38,2 %). Значна кількість

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал