Відповідальної поведінки (на прикладі українських внз) : навчальний посібник /за заг ред. Н. Світайло. – Суми : Видавництво ра «Хорошие люди», 2013. – 209 с



Pdf просмотр
Сторінка13/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
Організація акцій та заходів на гендерну тематику Забезпечення діяльності гендерного відеоклубу;
Координування груп Гендері суспільство та Гендерна просвіта молоді
Житомирщини» в соціальній мережі ВКонтакте
ПРАКТИЧНИЙ
Проведення гендерних тренінгів та майстер-класів; Реалізація проектів на гендерну тематику Участь у роботі інтерактивного театру

100 майбутніх педагогів, психологів, соціальних педагогів, журналістів – та підвищує їх рівень готовності до реалізації гендерного підходу у професійній діяльності. Центром ініційовано та проведено низку масових заходів гендерного спрямування у

співпраці із Управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації. Зокрема, наприкінці листопада 2007 року у межах Всеукраїнської акції «16 днів протидії гендерному насильству був проведений Житомирський обласний конкурс фоторобіт Оголошуємо тендерна гендер, що мав наметі висвітлити уявлення молоді про сучасні тенденції та проблеми гендерного розвитку суспільства. За результатами конкурсу оформлено виставку робіт, нагороджено переможців, видано перекидний календар, що популяризує ідею рівних можливостей. У березні 2008 року на теренах Житомирщини вперше було проведено акцію Стоп сексизм!», спрямовану на подолання гендерних стереотипів у рекламі, що перешкоджають повноцінній участі жінок і чоловіків в усіх сферах економічного, політичного, соціального та культурного життя. У грудні 2008 року проведено Житомирський обласний конкурс студентських наукових робіт із гендерної тематики, що мав наметі підтримку і стимулювання студентів у здійсненні гендерних досліджень. Значна кількість студентських наукових робіт, поданих на Конкурс, лягла в основу розроблення курсових та бакалаврських досліджень у сфері гендерної проблематики. За результатами конкурсу видано збірник студентських наукових робіт Гендерна проблематика соціокультурної сфери. Серед вихованців підліткових клубів проведено міський конкурс колажу Толерантний світ. У грудні 2009 року проведено Ярмарок гендерних інновацій Житомирської області. Основними завданнями цього заходу стали виявлення та підтримка кращих гендерних практик, об’єднання зусиль у поширенні ідеї гендерної рівності на теренах області, налагодження контактів для подальшої реалізації гендерних проектів. У грудні 2010 року проведено круглий стіл «Сексизм у рекламі до питання соціальної відповідальності, що мав наметі об’єднання зусиль влади, бізнесу, ЗМІ та громадськості задля подолання сексизму в рекламі м. Житомира. Починаючи з 2009 року, експерти та волонтери Центру беруть активну участь у
проектній діяльності. Соціальний проект – це сконструйоване ініціатором проекту соціальне нововведення, метою якого є розвиток, модернізація або підтримка у суспільстві матеріальної чи духовної цінності, якому притаманні просторово-часові та ресурсні межі, а вплив його на людей є позитивним [1, с. 36]. Свідченням соціальної активності волонтерів/волонтерок Центрує розроблені та реалізовані ними авторські проекти (за підтримки громадських організацій)
Так, на базі Центру упродовж березня- травня 2009 р. було реалізовано проект Соціалізація жіночої студентської молодів тому числі молодих матерів за підтримки Українського жіночого фонду, що мав наметі підвищення спроможності до працевлаштування студенток-випускниць, утому числі молодих мам. Центр брав активну участь у реалізації проекту Впровадження гендерних підходів у роботу кримінально-виконавчої інспекції Житомирської області за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні. Протягом січня-квітня 2011 року волонтерками Центру – переможницями програми молодіжного жіночого лідерства Перший крок до успіху Українського жіночого фонду – реалізовано проект Гендерна просвіта молоді Житомирщини», що передбачав проведення гендерного геокешингу, серії тренінгів для сільської молоді та шість випусків молодіжного інформаційного гендерно- чутливого видання Акцент. У межах цієї ж програми уроці впроваджено дві ініціативи Крок до лідерства, що мав наметі створення молодіжної громадської організації і проведення тренінгів з розвитку лідерства й асертивної поведінки та проект Школа молодої сім’ї», спрямований на популяризацію партнерських засад побудови сім’ї.
Студенти-волонтери були залучені до реалізації таких проектів Створення мережі гендерних відеоклубів у Житомирській області, метою якого було підвищення

101 рівня гендерної обізнаності учнівської та студентської молоді шляхом створення мережі гендерних відеоклубів у навчальних закладах Житомирської області а також Організація та проведення комунікаційних кампаній в інтересах жінок та дітей, Інформаційна кампанія з подолання насильства між близькими людьми Залишайся людиною (за підтримки Європейського Союзу, Ідентифікація дітей, які постраждали від сексуального насильства та експлуатації (за підтримки Міжнародного жіночого правозахисного центру
«Ла-Страда – Україна та Міжнародної організації ЕКПАТ) та ін. Значущість проектів полягала втому, щодо їх розробки та реалізації були залучені як викладачі, експерти центру, такі студенти. Ці соціальні ініціативи мали позитивний ефект, оскільки формували активну громадську позицію, привертали увагу молоді до гендерних проблем, стимулювали розвиток лідерства та сприяли формуванню навичок роботи у команді. Упродовж 2012/13 н.р. Вікторією Безсмертною, студенткою го курсу спеціальності Соціальна педагогіка було підготовлено дипломну роботу на тему Вплив гендерних освітніх центрів на соціалізацію студентської молоді. Результати дослідження дали можливість зробити висновок проте, що діяльність студентів на базі Центру гендерної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка сприяє розвитку лідерських якостей особистості, підвищенню рівня альтруїзму, прагнення до саморозвитку та готовності до професійної самореалізації. Також аналіз есе волонтерів та волонтерок Центру дозволив виділити такі тенденції, як-от: підвищення рівня обізнаності та розширення свідомості особистості формування гендерної чутливості набуття професійного досвіду підвищення рівня громадської активності. До набутків волонтерів та волонтерок Центру гендерної освіти ЖДУ ім. І. Франка належать активна життєва позиція майбутніх фахівців, вищі показники працевлаштування гендерний підхід стає інструментом професійної діяльності усвідомлення конструктивності побудови стосунків на егалітарних, паритетних засадах. Виходячи із зазначеного вище, можна стверджувати, що волонтерська діяльність на базі Центру гендерної освіти ЖДУ ім. І. Франка сприяє розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців, підвищує їх рівень готовності до реалізації гендерного підходу у професійній діяльності в цілому та в особистому житті зокрема. Окрім волонтерської та проектної діяльності, Центр є гендерним експертним
осередком області, оскільки його активісти мають відповідні наукові напрацювання, необхідний практичний досвід, систематично підвищують рівень знань із гендерних питань та упродовж 2010-2013 рр. стали сертифікованими тренерами з гендерної політики та освіти, технологій, гендерного бюджетування, з питань репродуктивного здоров’я та лідерства. Представники Центру брали участь у навчальних поїздках з метою обміну міжнародним досвідом у сфері гендерної політики та гендерної освіти до Швеції (2008 р, Польщі (2008 р, Литовської Республіки (2010 р, Бельгії (2013 р. Центр має успішний досвід співпраці з міжнародними організаціями і фондами, серед яких Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні Програми розвитку ООН, Швейцарське бюро співробітництва в Україні, Проект Європейського Союзу Права жінок та дітей в Україні – комунікаційний компонент, Фонд ім. Ф. Еберта в Україні. З 2008 р. директорка О.Л. Остапчук та координаторка проектів Центру С.В.
Котова-Олійник входять до складу Житомирської обласної координаційної ради з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми. Також є членами Житомирської міської міжвідомчої комісії з питань координації дій щодо попередження насильства всім ї, протидії торгівлі людьми, демографічного розвитку та гендерної рівності. Є експертами Індустріального гендерного комітету з реклами. Активісти Центру ефективно здійснюють такі види діяльності, як проведення досліджень, експертизи, розроблення методичного інструментарію та інформаційної продукції, консультативна допомога, тренінгова діяльність, науковий супровід соціальних проектів. Вони були залучені як експерти до проектів, що реалізовувалися управлінням у

102 справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради, зокрема Якісна позашкільна освіта – шлях подолання підліткової злочинності, Гендерне обличчя Житомира вчора, сьогодні, завтра, Імплементація гендерного бюджетування у систему позашкільної освіти м. Житомир, Гендерне бюджетування на місцевому рівні. Фахівці Центру брали участь у проведенні двох досліджень із таких тем Гендерні аспекти функціонування та фінансування системи позашкільної освіти м. Житомира, Дослідження запитів школярів стосовно послуг позашкільної освіти м. Житомира. Практична цінність полягає втому, що рекомендації означених досліджень включені до Міської соціальної цільової програми утримання і розвитку позашкільної освіти на період до 2015 року. Активісти Центру мають подяки від управлінь та служб міської ради, облдержадміністрації, міжнародних організацій та фондів, вищих навчальних закладів за наукову діяльність та активну громадську позицію. Волонтери Центру регулярно перемагають у конкурсі Волонтер року м. Житомира. Напрацювання Центру представлено у каталозі Кращі практики вирішення гендерних проблем. Отже, спектр гендерних питань у межах проектів та соціальних ініціатив різноманітний, що засвідчує міждисциплінарність та багатоаспектність означеної тематики, зокрема, інноваційні форми гендерної просвіти, лідерство, баланс сімейної та професійної сфер, відповідальне батьківство, впровадження гендерного підходу в освіту, гендерне бюджетування, вивчення та адаптація успішного зарубіжного досвіду, протидія дискримінації, насильству та торгівлі людьми тощо. Виходячи із зазначеного вище, можна зробити висновок, що різні напрями та форми діяльності Центру гендерної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка сприяють розвитку у молоді егалітарних цінностей та гендерно- відповідальної поведінки у професійному та особистому житті, а також створюють умови для формування гендерно-чутливого середовища у ВНЗ. Соціальна значущість діяльності Центру полягає втому, що на місцевому та обласному рівнях відбувається пожвавлення роботи з гендерної просвіти, висвітлення гендерної тематики у ЗМІ, привернення уваги громадськості Житомирщини до питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. На всеукраїнському рівні – ознайомлення з досвідом Центру, інноваційними практиками роботи, технологією підготовки волонтерів до реалізації ідеї гендерної рівності. Список літератури
1.
Луков В. А. Социальное проектирование : /учеб. пособие / В. А. Луков. – е изд., испр. – М. : Флинта, 2006. – 240 с. Мельник Т. 50/50: Сучасне гендерне мислення : словник / Т. Мельник, Л. Кобелянська. – К. : КІС, 2005. – 280 с.

ГЕНДЕРНI АСПЕКТИ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ОСНОВИ ГЕНДЕРНОЇ
ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ

Смірнова Т.В., канд. мистецтвознавства,
керівник ГРЦ Севастопольського
національного технічного університету
Актуальність проведення гендерних досліджень на сучасному етапі визначається державною метою – напрямок подолання гендерної асиметрії в українському соціумі та інтеграція на міжнародну площину. В умовах демографічної кризи та зростаючої дестабілізації сім’ї, у світі акцентуйовано піднімається питання гендерних ролей та стереотипів, які вважаються пріоритетними та, в значній мірі, визначають державну політику. Проведення такого роду досліджень повинно повсякчасно підтримуватися

103 державними структурами, громадськими організаціями та здійснюватися на всіх рівнях суспільно спрямованого навчання та виховання. Мета узагальнення досвіду впровадження комплексних методик, що забезпечують як володіння основами гендера, такі отримання відповідних навичок, – залучити педагогів вищої школи до активної роботи, значною мірою, визначає результативність педагогічної діяльності. Проведення подібних досліджень повинно всебічно підтримуватися державними структурами, суспільними рухами і здійснюватися на всіх рівнях соціально організованої освіти та виховання. Практично кожна культура накопичила в собі певний набір поглядів, відносин, цінностей та форм поведінки (гендерні ролі, які передаються з покоління в покоління досвідом, або ж за допомогою мови як беззаперечної одиниці розвитку людської культури певного колективу, або ж за допомогою інших засобів, наприклад, комунікаційних технологій. Гендерні дослідження проводяться з метою глибинного розуміння природних установок та стереотипів, культури тощо і можуть у кінцевому підсумку, вирішити багато етнічних проблем. Жіночі та чоловічі гендерні ролі служать засобом пізнання позитивних та негативних аспектів як окремої культури, такі світу в цілому. Вивчення відмінностей умовній культурі та літературі допомагає визначити специфічні риси в характері чоловіків та жінок, є індикатором формування нового мислення. Тема гендер, або гендерні дослідження, в науці є досить новою та малодослідженою. Гендер – найважливіша соціокультурна категорія, яка визначає поняття стать з метою створення та розуміння в суспільстві думки про оточуючих та встановлює моральні поведінкові обмеження. Соціальна комунікація перш за все пропагує гендерну орієнтацію. Саме вона визначає та формує увесь спектр майбутніх взаємовідносин між людьми. Розвиток сучасного українського суспільства є результатом історичної діяльності багатьох поколінь. Формування духовної взаємодії поколінь – важлива педагогічна та соціокультурна проблема. Національне навчання та виховання взаємообумовлені та описані в державній національній програмі Освіта. Україна XXI століття. В ній пріоритетними принципами національного виховання названі гуманізм, демократизм, взаємозв’язок поколінь. Адо пріоритетних напрямків реформування системи виховання належить забезпечення духовного єднання поколінь, виховання поваги до батьків, до жінки – матері, засвоєння багатого духовного досвіду українського народу. Усі ці фактори і є детермінантами важливості розгортання масової гендерної освіти та виховання на всіх рівнях освітньої системи України. Сім’я як важлива складова змісту людського існування здатна лише водному випадку виконувати функцію державної політики – забезпечення особистого щастя людей, повинна бути побудована на принципах гендерної рівності, тому що саме в ній є осердя справжньої психологічної стабільності людини, запорука духовного прогресу всього людства. Саме така сім’я створює умови для всебічного розвитку та повної соціальної самореалізації. Тільки повноцінна сім’я здатна повністю вирішувати завдання, які не обмежуються сімейними взаємовідносинами, але і є соціально спрямованими. Гендерне виховання здатне значною мірою забезпечити стабільність розвитку нації, оскільки Україна володіє широким арсеналом засобів народної педагогіки, яким з давніх часів приділяється важливе значення. Досвід інтеграції гендерного підходу у вітчизняну систему вищої педагогічної освіти, проведення перших гендерних досліджень у Севастопольському НТУ тісно пов’язаний із діяльністю Наукового студентського товариства Родовід, якому на сьогоднішній день вже більше ніж десять років. Молодь активно та глибоко цікавиться проблемами генеалогії, намагається усвідомити значення та місце своєї особистості не лише в глобальному світовому процесі розвитку людства, але і свою етнічну функцію в рамках духовного діалогу поколінь свого роду, династії, сім’ї. Кожне нове покоління

104 української сім’ї з гордістю продовжувало славні традиції свого роду, забезпечуючи великий духовний спадок, який упродовж віків набув усталених гендерних стереотипів
«маскулінність роду знаходила своє вираження у різних проявах фізичної праці, таких як обробка землі, природних матеріалів. Так звана «пам’ять рук сприяла передачі із покоління в покоління секретів господарської майстерності, народних умінь, які і сьогодні відображають предмет родової гордості. Родова «фемінність» проявлялася в особливостях створення та продовження століттями сімейного устрою, родинного гнізда із набором характерних для українців сімейних традицій. Якщо в загальному український етнос не можна назвати андрогенним, то, беззаперечно, прикладами окремих андрогенних шлюбів українська історія є багатою, що й підтверджується дослідженнями у сфері генеології
(Программа у Додатку) .
Генеологічним деревом володіли не тільки представники родової аристократії. Кожен клан знав свої корені, пишався майстрами та майстринями. Втрачена зароки Радянської влади традиція славити корені свого роду, коли пропагувалася певна належність дорадянського народу, сьогодні перебуває на стадії відродження. Дослідження свого генеалогічного дерева – новий, важливий напрямок самостійної науково-дослідницької діяльності серед студентства. Першими до участі вданому проектів році долучилися декілька ВНЗ м.Львова і Севастопольський національний технічний університет під безпосереднім керівництвом провідного співробітника Iнституту педагогiки i психологiї АПН України проф. С.О. Черепанової. Не менш активну участь брали і студенти, зокрема в конкурсах написання кращого твору на духовну тематику Дорога до храму. В ньому інформаційного забарвлення набули методи духовного вдосконалення молодів Україні, дослідження традицій власної сім’ї, на конференціях Родинний побут древніх слов’ян», Жінка – берегиня народних традицій,
«Рiд пізнавай – все добро переймай тощо розглядалися й інші не менш важливі аспекти гендерних категорій та понять. На науково-практичній конференції, проведеній під патронажем професорсько-викладацького складу Учені ВНЗ – вчителям міських та сільських шкіл уроці, були поставлені чіткі завдання дослідження спадщини народної педагогіки, національного мистецтва, генеології (програми «Родовiд») з метою виявлення народних засобів та методів виховання у процесі формування гармонійної особистості. По закінченні науково-пошукової роботи вчені провели глибинний творчий аналіз отриманих результатів. Поставленої мети вдалося досягти винятково завдяки ретельно організованій дослідній роботі студентів за допомогою системи ретельно розроблених методичних рекомендацій. Розвиваючи тему гендерних ролей та цінностей, нами планується ввести додаткову програму Родовід у загальні курси дисциплін Українська і зарубіжна культура, Культурологія та ін. як один з напрямів дослідницької роботи студентів. Дана Програма включена і в план заходів по роботі з обдарованою молоддю. Якщо студент виявляє цікавість і здібності до генеологічних досліджень, йому пропонується робота по індивідуальній програмі, яка первинно складається із врахуванням особливостей досліджуваної студентом теми. Науковий пошук в генеології – вічне джерело натхнення та науково-пошукової роботи. У дослідницькій роботі із родознавства можна виділити декілька напрямків. На прикладі історії власної сім’ї описується українська обрядовість, доповнюється фотографіями представників роду, роботами талановитих майстрів тощо. В умовах двомовного середовища студенти часто звертаються до форми викладу інформації рідною мовою та відповідно державною. Окремі дослідження проводяться з метою оприлюднення статті за межами своєї країни і пишуться трьома мовами англійською, російською та рідною мовою батька, з якою виріс та становився як особистість. У деяких випадках дослідникові вдається зібрати відомості і описати роботу десятків майстрів, які працювали більше двохсот років як в Україні, такі за її межами. Варіант англійською мовою пишеться з метою оприлюднення та публікації народних

105 надбань у зарубіжних виданнях і щоб стати багатством українців, які розсіяні по світові у вигляді діаспори. Важливе значення відіграє родознавство і для студентів заочної форми навчання, які приїжджають до м.Севастополя з різних міст. Користуючись розробленими методиками організації досліджень зі збору етнічного матеріалу, студенти подають грунтовні звіти, в яких надають не лише детальний опис побуту, життєдіяльності окремих етнічних груп, але і відеоматеріали із записом фольклорних свят та релігійних ритуалів. Вони презентують художні експозиції, демонструють вироби народних майстрів, ретельно систематизовані і вивчені відповідно до завдань дослідження. У арсеналі засобів методичної підтримки наявні також спеціально розроблені глосарії, які включають у себе найбільш вживані мовні одиниці, притамнні мові професіонала – мистецтвознавця, а також програми аналізу творів мистецтва. Такі матеріали досліджень створюють психомотиваційний вплив, стимулюючи навчально- пізнавальну і мовно-розумову діяльність. У методичних посібниках, призначених для засвоєння методики аналізу творів мистецтва, наводяться схеми та зразки таблиць, грунтовний інформаційний матеріал, що значно полегшує проведення самостійних досліджень. Уряді досліджень із родознавства показується певна родослівна лінія, яка об’єднує представників певного ремесла чи спільної діяльності. Часто предметом гордості всього роду є національний одяг, створення якого займає не тільки чотири зими (проспівати чотири зими весільного плаття означає тривалість чотирьох довгих зим для того, аби встигнути вишити, співаючи ліричні пісні, весільне плаття, алей декілька століть. Адже лише у святковому стилі є стільки колоритних елементів, які вимагають високої майстерності виготовлення і які дбайливо передають із покоління в покоління їх творці, маючи надію нате, що їх послідовники будуть продовжувати ці традиції. Такі ритуали проживаються із особливими відчуттями належості дородової традиції. Такого роду діяльність спрямована на виховання гендерної рівності, на відновлення втраченого в пам’яті поколінь, загоєння ран на тілі народної душі, відкриття вічного джерела народної мудрості, глибоке осмислення великого закону наступного зв’язку поколінь, усвідомлення власної причетності до великої спадщини минулого і відповідальності за збереження і продовження традицій роду людського на Землі. Такі дослідження, що проводяться на основі генеології, сприяють глибшому засвоєнню української культурної спадщини, активізують творчий потенціал студентів, формують їх світоглядні орієнтири, вчать шанувати культуру і звичаї інших народів. Пізнання історії і культури спадщини роду (національна традиція передбачає знання свого походження до сьомого коліна) розглядається як духовна основа української традиції виховання, завдяки якій молоде покоління усвідомлює особисте буття як частину цілісного людського універсуму. Гендерний підхід – нова наукова методологія, принцип пізнання, пояснення буття людини, що виник на противагу традиційному андроцентрістському статево-рольовому підходу, який пояснює чоловіче і жіноче з позицій пріоритету їх біологічних відмінностей над соціальними. Гендерний підхід, в основі якого лежить розуміння гендера як складного соціокультурного конструкта, його варіативність у ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловіками і жінками, що створюються суспільством, систематизований на аналізі чоловічого і жіночого як створених культурою соціальних статусів, чиї соціальні не зумовлюються їх біологічними особливостями. Послідовна інтеграція гендерного компонента в систему професійної підготовки студентів ВНЗ, поступово приведе до підвищення результативності педагогічної діяльності в процесі формування нових соціальних стосунків, заснованих на визнанні гендерної рівності. Підсумок багатолітньої роботи у сфері гендерних досліджень узагальнено в запропонованій програмі гендерної освіти та виховання (див. Додаток 4).



106
Інформаційні технології для гендерної освіти


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал