Відділення мовознавства секція «Російська мова» Хорунжа Ганна Олексіївна учениця 11 класу кзо «Гімназія №3»



Скачати 475.9 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації05.12.2016
Розмір475.9 Kb.
1   2   3

Секція «Українська мова»


Матвієнко Діана Олександрівна

учениця 10 класу КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 22»
КОЛОРАТИВИ В ЗБІРЦІ ОПОВІДАНЬ ВОЛОДИМИРА ДАНИЛЕНКА

«СОН ІЗ ДЗЬОБА СТРИЖА»
Науковий керівник: Уткіна Лілія Анатоліївна, учитель української мови та літератури, учитель вищої категорії, старший учитель КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 22»

Актуальність та новизна теми. Колір має велике значення в житті сучасної людини, оскільки часто від нього залежить зміна настрою, емоцій і навіть фізичного самопочуття. Назви кольорів часто стають предметом пильної уваги лінгвістів, психологів. У роботі вперше здійснюється аналіз лексико-семантичних полів експліцитних колоративів та їхня стилістична роль в оповіданнях збірки Володимира Даниленка «Сон із дзьоба стрижа». Окремо розглядаються імпліцитні колоративи тексту.

Дослідження доповнене додатками, які дають можливість унаочнити результати роботи, показати пріоритети В. Даниленка у використанні кольороназв. Результати роботи розкривають особливості індивідуального авторського стилю письменника, тонкий психологізм його прози.

Метою дослідження є виокремлення, вивчення та аналіз лексико-семантичних полів колоративів у збірці оповідань Володимира Даниленка «Сон із дзьоба стрижа» шляхом аналізу тексту твору. У роботі колоративи визначаються як слова на позначення певного кольору.

Були поставлені такі завдання:


  • вибірка імпліцитних та експліцитних колоративів;

  • окреслення та аналіз лексико-семантичних полів кожного з кольорів;

  • визначення особливостей використання колоративів у текстах оповідань;

  • визначення частотності вживання лексем на позначення певного кольору в оповіданнях В. Даниленка.

Результати аналізу та проведеного дослідження (483 приклади) дозволяють стверджувати, що Володимир Даниленко досить часто використовує колоративи (як імпліцитні, так й експліцитні) у своїх оповіданнях як засобів передачі психологізму.

e:\velijeva.jpg
Велієва Наіля Аділ кизи

учениця 9 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57 «загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ПАСИВНОЇ ЛЕКСИКИ В ПОЕМІ-БАЛАДІ ЛІНИ КОСТЕНКО «СКІФСЬКА ОДІСЕЯ»
Науковий керівник: Матвєєва Алла Іванівна, учитель української мови та літератури КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57 «загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради

Лексична система, як і система мови в цілому, постійно розвивається за своїми внутрішніми законами, а також під впливом суспільно-історичних умов життя народу як носія мови. У представленій роботі була зроблена спроба дослідити роль пасивної лексики у творі Ліни Костенко. На думку автора цього дослідження, між шаром лексики, що характеризується відносною стійкістю і загальновживаністю і рештою словникового складу мови немає якоїсь сталої межі. Між різними шарами лексики існує тісний взаємозв’язок і взаємообмін.

Було виділено такі тематичні групи застарілої лексики у творі:


  • назви старовинної зброї, амуніції, посуду, тощо;

  • назви одягу, взуття, тканин, прикрас;

  • слова, які позначають назви будівель, споруд, приміщень певного призначення та їх частин;

  • слова на позначення назв народів;

  • слова на позначення географічних назв;

Виділено також такі групи архаїзмів у поемі-баладі Л.Костенко «Скіфська одісея”:

  1. Власне лексичні.

  2. Лексико-фонетичні.

Було визначено, що автор активно використовує і побутову лексику. Найактивніше вживаються слова-власні назви.

Було зроблено висновок, що збагачення смислової та емоційно експресивної мови художніх творів, підсилення її виразності, пов’язане з уживанням в ній хронологічно маркованих (застарілих слів).



e:\pliokhina.jpg
Пльохіна Вікторія Вячеславівна

учениця 9 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57 «загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради

МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ В ПОВІСТІ

ВІКТОРА ЯРОСЛАВЦЕВА «ГРОШІ, «ВАЛЬТЕР», ТРИ НОЖІ»
Науковий керівник: Матвєєва Алла Іванівна, учитель української мови та літератури КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57 «загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
Питання експресивної лексики (саме ці засоби є предметом аналізу роботи) в мовознавстві вивчені досить широко з точки зору граматичних, семантико-структурних та етимологічних аспектів. Проте праці, котра б об’єднувала в собі всі означені аспекти при вивченні мови повісті Віктора Ярославцева «Гроші,»Вальтер»,три ножі», поки що немає . У цього автора досить незвичайний стиль: при значній кількості стилістично маркованої лексики він уміло втримує свій роман від перенасичення ними. У представленій роботі була зроблена спроба дослідити стилістично марковану лексику як засіб вираження експресії в повісті. На думку автора цього дослідження, така лексика була вплетена в текст задля створення більшої правдоподібності прочитаного, задля психологічного наближення читача до подій, зображених у творі. За допомогою цих засобів створюється також динаміка відтворених подій.

Було виділено кілька груп лексичних одиниць:

1). Лексика ситуативного вживання (професіоналізми, терміни, лексика урочиста, нейтральна, знижена).

2). Контекстуально експресивні слова: розмовна, діалектна, «суржикова», жаргонна лексика.

Крім того, досліджувались такі експресивно-смислові одиниці:

І. Лексичні одиниці (жаргонізми, просторічна лексика; діалектизми; фразеологізми; професіоналізми).

ІІ. Словотворчі одиниці

Було визначено, найбільшою є група просторічної лексики. Інші групи – при незначній кількості одиниць – є суттєвими для виконання задуму автора щодо наближення читача до подій, описаних у творі.

Теоретичне і практичне дослідження лінгвостилістичної категорії розмовності як багатоаспектного явища в стилістичній системі української літературної мови дозволяє нам стверджувати, що В. Ярославцев у повісті «Гроші, «Вальтер»,три ножі» широко використовує всі засоби стилізації: від морфемних перетворень слова та контекстуальних варіацій до широкого вживання одиниць розмовної лексики різних видів. А саме це можна вважати цікавим підходом до створення експресії в літературному творі за допомогою мовних засобів.

e:\поліщук марина.jpg
Поліщук Марина Володимирівна

учениця 10 класу КЗО «Середня загальноосвітня школа № 116»

Дніпропетровської міської ради
СЕМАНТИЧНА МОТИВАЦІЯ НАРОДНИХ НАЗВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Науковий керівник: Шевченко Надія Іванівна, учитель української мови та літератури комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 116» Дніпропетровської міської ради.
Із національною ботанічною номенклатурою, тобто системою нормативних наукових назв рослин, певною мірою стикається кожен – від фахівця-ботаніка до школяра. Охоплюючи багатотисячний лексичний масив, вона є важливою ланкою мови в цілому. Стан наукової термінології та номенклатури свідчить про загальний культурний розвиток націй. Природним чином сформована, позбавлена надміру іншомовних запозичень, наукова мова дозволяє зберегти органічну образність мислення, традиційну ментальність народу, гармонійно узгоджується з іншими сферами мовно-психічної діяльності. Нині, після припинення антиукраїнської державної політики, питання відновлення систематичної термінологічної роботи в усіх ділянках науки й освіти набуває особливого значення. Проблеми української ботанічної номенклатури почали порушуватись в літературі лише останнім часом і досліджень з цього питання ще досить мало. Саме тому ця проблема стала темою даної науково-дослідницької роботи.

Об’єктом дослідження науково-дослідницької роботи є народні назви рослин та особливості їх семантичної мотивації.

Основні завдання науково-дослідницької роботи:


  1. Систематизувати дослідження з проблем української ботанічної номенклатури.

  2. Розглянути проблеми співвідношення наукових та народних назв лікарських рослин, визначивши основні чинник, які впливають на частотність функціонування тих чи інших назв.

  3. Виявити типові та менш продуктивні моделі семантичної мотивації народних назв лікарських рослин.

  4. Дослідити синонімію народних фітонімів.

Матеріалом науково-дослідницької роботи є література народознавчого, публіцистичного та художнього характеру.

Структура науково-дослідницької роботи: дослідження складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури.



e:\img_0774.jpg
Шевченко Яна Вікторівна

учениця 9 класу КЗО «Середня загальноосвітня школа № 114»

Дніпропетровської міської ради
ЕКСПРЕСИВНО ЗАБАРВЛЕНА ЛЕКСИКА У ТВОРАХ ПОЕТІВ ПРИДНІПРОВ’Я ВІКТОРА КОРЖА ТА НАДІЇ ТАРШИН
Науковий керівник: Орел Надія Трохимівна, учитель української мови та літератури
КЗО «Середня загальноосвітня школа № 114» Дніпропетровської міської ради.

Тема наукової роботи є актуальною сьогодні, оскільки вона не досліджувалася раніше й відповідних матеріалів із неї немає.

Мета і завдання дослідження - визначити функціональні особливості експресивно забарвленої лексики в поезіях Надії Таршин та Віктора Коржа.

Завдання роботи полягає у визначенні особливостей функціонування експресивно забарвленої лексики у віршах Коржа й Таршин, розкритті питання про марковану лексику в українському мовознавстві, у розгляданні мовної експресії як лінгвостилістичної категорії й опрацюванні питання класифікації експресивних засобів мови. Стояло питання з'ясування ролі інгерентних лексичних експресем у їхніх поезіях, а саме семантично виразних лексичних елементів; визначенні лексично-морфологічної виразності слова. Потрібно було дослідити адгерентні експресивні лексичні одиниці стилістики мовотворчості Коржа й Таршин , зокрема, визначити функції синонімії, антонімії та її різновидів (епітет-оксюморон, антитеза, зіставлення) в структурі їхніх текстів; розглянути лексичні засоби увиразнення мовлення, а саме слова з історичним забарвленням, стилістично забарвлені лексеми (жаргонізми, діалектизми). Маємо розкрити значення інакомовної зображальності в поезіях обох поетів (метафора, метонімія, синекдоха), а також тропеїчних фігур як ознаку лексичних засобів увиразнення мовлення (гіпербола, епітет, порівняння, повтор).

Об’єктом дослідження є інгерентні та адгерентні лексичні експресеми в структурах досліджуваних творів Н. Таршин та В. Коржа.

Метод дослідження - описовий.

Практичне застосування. Матеріали наукової роботи можуть бути використані на факультативних заняттях, уроках української мови та літератури, наукових конференціях, присвячених дослідженню творчих доробків поетів Придніпров’я, зокрема Віктора Коржа та Надії Таршин. Дослідження містить глибокі спостереження над експресивно забарвленою лексикою творів цих поетів як відображення емоційного стану самих авторів і їхніх героїв.

Структура роботи. Дослідження складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, спису використаної літератури й джерел дослідження (поетичні твори Віктора Коржа та Надії Таршин, книга В. Крота «Дніпропетровщина – поетичний край».

Віктор Корж, і Надія Таршин – майстри слова, котрі в тій чи іншій мірі наділені здатністю за окремою деталлю побачити ціле, за миттєвостями сучасного полинути в минуле й розгледіти майбутнє. І не тільки розгледіти, а й скласти про те все формулу почуття й думки – поетичні рядки. Різними шляхами йшли вони в літературу, та кожен із них збагнув примарність побутових утіх і абсолютну вартість слова. І з якими гарними словами звертається Віктор Корж до своїх однодумців і всіх поетів: «Ти – поет, і рук не опусти, куй залізо слів до самозречення, щоб на люди з чистим серцем йти, істину ректи – творити речення». І той, хто любить і знає поезію, одразу впізнає в цих рядках поета-шістдесятника, літературного батька цілої генерації січеславських майстрів поетичного слова Віктора Коржа; у свідомості кожного з них, у кого більше, у кого менше, є від поетичної сутності цього митця. А вірш «Вересаєві сувеніри» може стати програмою творчості будь-кого із письменників.




Ярош Ірина Дмитрівна

учениця 11 класу КЗ «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов
І ступеня-гімназія №11 м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради

СТИЛІСТИКА СИНОНІМІВ І АНТОНІМІВ У ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ

АНДРІЯ КОКОТЮХИ «ЧЕРВОНИЙ»
Науковий керівник: Рева Олена Валентинівна, учитель української мови і літератури
КЗ «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-гімназія №11 м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради

Об’єктом дослідження було обрано історичний роман Андрія Кокотюхи «Червоний».

Предметом наукового аналізу стала стилістика синонімів та антонімів у романі.

Дослідження цього твору видається актуальним, оскільки на сьогодні наукові розвідки твору цього письменника відсутні.

Поставленою метою було виокремлення та опрацювання лексики твору та її стилістичного забарвлення.

Із самого початку було визначено точні завдання - дослідити зміст роману, провести пошукову роботу по змісту твору та проаналізувати стилістичні особливості лексики історичного роману Андрія Кокотюхи «Червоний».

Було з’ясовано загальні поняття антонімії та синонімії, а в подальшому і їх застосування при дослідженні роману.

Викладено діаграми з точними підрахунками антонімів та синонімів твору. Їх можна вважати точними, оскільки вони були власноруч підраховані.

У творі було використано всі види синонімів та антонімів. Синоніми: абсолютні, семантичні та стилістичні. Антоніми: загальномовні та контекстуальні.

Використані дані допомогли виявити, що в першій частині (перший зошит) твору була використана найбільша кількість антонімів та синонімів загалом. Частіше зустрічалися загальномовні антоніми, хоча також вбачаються і контекстуальні. Щодо синонімів, то використовуються абсолютні та семантичні.

Другий зошит вирізняється лаконічністю та конкретикою, та, судячи з синонімів та антонімів, агресивним настроєм. Зустрічаються більше контекстуальні антоніми. Основною метою ж синонімів є урізноманітнення опису подій.

Третій зошит є підсумковим. Автор не надто насичує його антонімами, оскільки не вважає за потрібне використовувати їх, як у попередніх частинах. Вразила синоніміка останньої частини. Зокрема тут прослідковуються стилістичні синоніми, оскільки зошит насичений жаргонізмами, читачі потребують їх пояснення, і саме це автор зумів чітко висвітлити.


Гогенко Анастасія Геннадіївна

учениця 11 класу КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради
СИНОНІМІЯ В ПОЕЗІЇ МИКОЛИ МИКОЛАЄНКА
Науковий керівник: Хоменко Ольга Миколаївна, вчитель української мови та літератури КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради

Багатство синонімів показує багатство мови взагалі. Користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на те місце - невід’ємна прикмета гарного майстра слова.

Питання вивчення синонімії у творах М. Миколаєнка залишається не дослідженим, тому є актуальним і потребує ґрунтовного висвітлення.

Мета роботи полягає у встановленні синонімічних особливостей у віршах зі збірок М.Миколаєнка: «Вишиванка від Євшану», «Ахіллесова п`ята», «Холодна осінь», «Мудрий дар».

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:


Дослідивши мовний матеріал М. Миколаєнка, слід зазначити, що поет в основному використовує безвідносні синоніми, які у мові вживаються для пояснення та деталізації, та ідеографічні, які відрізняються відтінками значень і дають можливість найточніше передати думку автора. Контекстуальні синоніми набувають синонімічних стосунків тільки в певному контексті. Стилістичні синоніми характеризуються належністю до різних стилів мовлення та різною мірою емоційним забарвленням. Менше автор користується морфологічними синонімами, семантико-стилістичними. Майстерне використання синонімів увиразнює мову митця, що робить його стиль надзвичайно індивідуальним, образним, художньо витонченим.
e:\кучер катя.jpg

Кучер Катерина Станіславівна

учениця 10 класу КЗ «Навчально-виховне об'єднання «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І - ІІ ступенів - ліцей нових інформаційних технологій м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради
СИНОМІЯ В ПОЕЗІЇ В.СІРЕНКА
Науковий керівник: Морозова Тетяна Іванівна, вчитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії, вчитель-методист КЗ «Навчально-виховне об'єднання «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І - ІІ ступенів - ліцей нових інформаційних технологій м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради
Дана робота присвячена одному з аспектів поетичного мовлення В. Сіренка -лексичному, переважно з погляду синонімічних засобів мови.

Актуальність роботи полягає в тому, що вона належить до кола робіт, які висвітлюють проблеми аналізу цілісного слова в поетичній мові, присвячена вивченню лексичної системи поета в межах функціонального підходу, дослідженню синонімічних засобів, що становлять інтерес як для мовознавців, так і для літературознавців, оскільки висвітлюють цілу низку питань індивідуального поетичного мовлення.

Мета роботи – виявити особливості лексичної організації поетичного мовлення
В. Сіренка, зокрема визначити особливості функціонування синонімів у контекстах, що є однією з суттєвих ознак стилю поета.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання більш конкретних завдань:



  1. визначити групу лексичних синонімів у поезії В. Сіренка;

  2. виділити основні типи названих явищ та встановити їх основні функції у поетичному мовленні.

Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що творчість Володимира Сіренка з погляду характеристики його ідіостилю досліджується вперше. Здійснюється цей аналіз на матеріалі поетичних творів автора.

Результати дослідження даної теми вказують на те, що у поетичних творах В.Сіренка синоніми, як мовний засіб, виконують усі п’ять основних функцій, але для стилістики цього поета найбільш характерні функції диференціації, заміщення.

Таким чином, можна підсумувати, що висока частотність синонімічних засобів у мові поезії В. Сіренка, які надають можливість розкрити всю глибину й діалектичну єдність контрактивних думок, є проявом могутнього темпераменту поета.


Фандіков Артем Андрійович

учень 10 класу Криворізької гімназії №91 Криворізької міської ради

Дніпропетровської області
РОЛЬ АБРЕВІАЦІЇ В НОВІТНЬОМУ СЛОВОТВОРЕННІ
Науковий керівник: Алдабаєва Олена Федорівна, вчитель української мови та літератури Криворізької гімназії №91 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Актуальність роботи полягає у вивченні закономірностей поєднання слів, специфіки використання словотвірних моделей, динаміки словотвірних процесів, що розкриває внутрішні процеси розвитку мови.

Мета науково-дослідної роботи – проаналізувати словотвірну структуру нових слів, що з’явилися в українській мові внаслідок скорочення складених назв.

Об’єкт, предмет і мета роботи зумовлюють необхідність розв’язання таких завдань:


  1. з’ясувати роль абревіації у процесах новотворення, визначивши ступінь активності кожного різновиду;

  2. встановити мовні та позамовні фактори, які впливають на вибір моделі стягнення аналітичної назви в одне слово;

  3. визначити роль абревіації у сучасних неологічних процесах;

  4. простежити особливості використання кожного типу абревіатур у різних стилях української мови.

У результаті вивчення ролі абревіації у новітньому словотворі можна зробити наступні висновки:

1. Серед інновацій – чимало абревіатур, що фіксують нові або оновлені реалії громадсько-політичного життя (це назви нових партій, політичних спілок, громадських організацій, об’єднань та ін.).



2. З 408 абревіатурних утворень, виявлених в усному й писемному мовленні новітнього періоду (кінця XX–початку XXI століть) частково скорочені абревіатури становлять 207 новотворів, тобто більше половини загальної кількості; менш представлені ініціальні скорочення (152 абревіатури, тобто 37,2%), зокрема ініціально-звукові (82 нові скорочення) й ініціально-буквені (70 скорочень), поскладові (20 новотворів, тобто 5%), багатокомпонентні (18 скорочень, тобто 4%), абревіатури змішаного типу (11 новотворів, тобто 2,6%).

3. Абревіація реалізує прагнення мовців до економії мовних засобів. Постійне збільшення багатокомпонентних, розчленованих одиниць породжене активізацією в мові тенденцій до раціоналізації. Воно сприяє динаміці продукування різних типів складноскорочених одиниць, серед яких кількісно переважають часткові та ініціальні.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал