Відділення мовознавства секція «Англійська мова» Гуріна Карина Юріївна



Скачати 469.35 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації17.12.2016
Розмір469.35 Kb.
1   2   3

Мета роботи: дослідити основні засоби вираження мовної експресії у збірці оповідок Олександра Гавроша «Дідо-Всевідо».

Завдання: опрацювання мовознавчої літератури з лексикології та словотвору української мови; визначення важливості використання експресивно-забарвленої лексики в збірці оповідань; систематизація та класифікація експресивної лексики збірки оповідань; узагальнення засобів вираження мовної експресії у збірці оповідок Олександра Гавроша «Дідо-Всевідо».

Під час написання науково-дослідної роботи було встановлено, що експресивна лексика збірки оповідок Олександра Гавроша «Дідо-Всевідо» неоднорідна, різнозначна. Вона поділяється на велику кількість семантичних груп слів, за кожною з яких закріпились певні індивідуально-авторські функції. На експресивну забарвленість тексту вплинули емоційно забарвлена лексика, велика кількість авторських новотворів, насиченість тексту тропами та лексикою вузького призначення.

Тож, зробивши повний лексико-стилістичний аналіз збірки оповідок, ми виділили елементи, які є домінуючими у творі, і використання яких надає твору казковості, що є важливо, тому що саме казка є необхідним засобом у осягненні дитиною світу, як зовнішнього, так і внутрішнього. Вона дозволяє зробити процес емоційно-морального розвитку дитини контрольованим і цілеспрямованим. Велика її роль і в плані естетичного розвитку особистості.
e:\velijeva.jpg
Велієва Наіля Аділ кизи

учениця 10 класу

КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57 «загальноосвітній навчальний заклад

І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
«ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ЕКСПРЕСІЇ У ТВОРІ

ЛЮБКО ДЕРЕША «АРХЕ»
Науковий керівник: Матвєєва Алла Іванівна, учитель української мови та літератури
КЗО «
Навчально-виховний комплекс № 57 «загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
Мова творів Любко Дереша на сьогодні маловивчена і малодосліджена. Таким чином, тема роботи є актуальною.

Метою роботи є дослідження мовної експресії.

Процес розвитку мови часто пов’язаний саме з добором засобів, обумовлених стилістично. Система цих засобів складалася, шліфувалася, вдосконалювалася протягом тривалого часу. Вона й нині бурхливо розвивається й збагачується, а зміни, що виникають, потребують переосмислення, аналізу, детального вивчення.

Експресивність − це комплексна категорія, яка існує в таких більш конкретних категоріях, як емоційність, оцінність, інтенсивність, образність.

До лексико-фразеологічних засобів мовної експресії належать: порівняння, епітети, метафора, гіпербола, слова іншомовного походження (варваризми).

Особливої експресивності автор досягає, вводячи у текст слова та словосполучення, запозичені з англійської мови: «Перформенси на вулицях, у тролейбусах, у магазинах» − молодіжний сленг.

У романі можна виділити такі лексико-семантичні поля молодіжного сленгу: «Людина», «Дії», «Спиртне», «Куріння», «Позитивні та негативні емоції», «Товариське життя».

Особливою експресивністю у романі відзначаються слова, що належать до жаргону наркоманів, жаргонізована розмовна мова, кримінальний жаргон, шкільний та студентський жаргон, жаргонізовані фразеологізми, просторіччя, фразеологізми, інослов’янські фразеологізми.

Усі експресивні засоби взаємно пов’язані й утворюють чітко організовану систему, показуючи багатство стилістично-виражальних прийомів, використаних Любко Дерешем у його творчості.


e:\pliokhina.jpg
Пльохіна Вікторія Вячеславівна

учениця 10 класу

КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57 «загальноосвітній навчальний заклад

І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ У ПОВІСТІ ВІКТОРА ЯРОСЛАВЦЕВА

«ГРОШІ, «ВАЛЬТЕР», ТРИ НОЖІ»
Науковий керівник: Матвєєва Алла Іванівна, учитель української мови та літератури
КЗО
«Навчально-виховний комплекс № 57 «загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
Питання лексичних засобів виразності (саме ці засоби є предметом аналізу роботи) вивчені досить широко з точки зору граматичних, семантико-структурних та етимологічних аспектів. Проте праці, котра б об’єднувала в собі всі означені аспекти при вивченні мови повісті ВІКТОРА ЯРОСЛАВЦЕВА «ГРОШІ, «ВАЛЬТЕР», ТРИ НОЖІ» поки що немає.

Мета нашої роботи: дослідити використання слів у переносному значенні в повісті В. Ярославцева «Гроші, «Вальтер», три ножі», визначити функції й особливості лексичних засобів у процесі формування образності та промовистості тексту художнього твору.

Актуальність роботи зумовлена необхідністю зробити спробу практичного дослідження метафори, метонімії, синекдохи, персоніфікації та стилістично маркованої лексики в повісті В. Ярославцева «Гроші, «Вальтер», Три ножі».

Наукова новизна полягає в тому, що цей шар слів в аналізованому творі ще не був предметом лінгвістичного дослідження.

У представленій роботі була зроблена спроба акцентувати увагу на стилістично маркованій та полісемічній лексиці як засобові створення виразності твору. У процесі дослідження нами було зроблено висновок, що для створення виразності твору використовувались емоційно забарвлені слова та полісемія або багатозначність слів – наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох, кількох чи багатьох значень, котра виникає від того, що мовці помічають схожі риси предметів, подібність явищ у житті і тому переносять назву одних предметів на інші.

Конкретне стилістичне значення полісемічної лексеми визначається її сполученням з іншими словами, тобто в контексті, або ж увиразнюється певною ситуацією мовлення. Правильно побудований контекст усуває багатозначність у сприйманні слова, не створює двозначності. У кожному окремому контексті багатозначне слово має сприйматись тільки в одному значенні.

Вживання переносного значення виконує такі функції:

- сприяє більшій дохідливості тексту;

- увиразнює і впорядковує виклад;

- посилює його переконливість;

- забезпечує впливовість матеріалу;

- надає йому емоційну та експресивну оцінку.

Для вивчення в цій роботі визначено кілька груп лексики: 1) лексика ситуативного вживання (професіоналізми, лексика урочиста, знижена); 2) контекстуально експресивні слова: розмовна, діалектна, «суржикова», жаргонна лексика; 3) тропи.

Практичне дослідження метафори, метонімії, синекдохи, персоніфікації та стилістично маркованої лексики в повісті В. Ярославцева «Гроші, «Вальтер», три ножі» дозволяє більш широко розглянути шляхи створення образності твору.
e:\поліщук марина.jpg
Поліщук Марина Володимирівна

учениця 11 класу

КЗО «Середня загальноосвітня школа № 116» Дніпропетровської міської ради
«СЕМАНТИКА НАРОДНИХ НАЗВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ»
Науковий керівник: Шевченко Надія Іванівна, учитель української мови та літератури
КЗО «Середня загальноосвітня школа № 116» Дніпропетровської міської ради

Оскільки донедавна (від середини ХІХ ст. до 70-х рр. ХХ ст.) народна фітотерапія ігнорувалася представниками медико-біологічного циклу наук, то, звісно, і номени лікарських рослин не були об’єктом вивчення, принаймні детального, різноаспектного.

Хоч є певні досягнення в розробленні й усталенні української медико-ботанічної наукової термінології й номенклатури рослин, проте існують факти, які свідчать про нехтування в розвитку термінології живою народною мовою. Виникає питання: чи є українська медична, біологічна термінологія національною і чи має вона перспективи розвитку на власному ґрунті?



На сучасному етапі українська медична, зокрема фітотерапевтична, термінологія має вже багато власне національних номінацій, які повністю здатні замінити терміни іншомовного походження. Та слід зауважити, що багата номенклатура народних назв зелолікувальних засобів недостатньо досліджена як джерело формування національної термінології.

Широкі варіантні можливості народної мови у вираженні певних наукових категорій, надзвичайно прозора семантика народних номенів ставлять проблему пошуків, встановлення тотожності й відмінності змісту різних за формою термінів і способів вираження певних наукових понять, визначення найтиповіших семантичних моделей номінації й мотивації фітонімів, дослідження семантичних категорій їх (синонімічних, омонімічних, полісемантичних) та способів словотворення найменувань зелолікувальних засобів тощо.

Усе вищесказане й визначає актуальність теми науково-дослідницької роботи «Семантика народних назв лікарських рослин в українській мові».

Об’єктом дослідження науково-дослідницької роботи є народні фітоніми зокрема й сучасна українська медико-ботанічна номенклатура в цілому – літературні й народні назви лікарських рослин та особливості їхньої семантичної мотивації.

Мета роботи: з’ясувати основні загальнотеоретичні проблеми дослідження семантики народних назв рослин, зокрема особливостей семантичної мотивації їх, зумовлених специфікою формування й функціонування цієї тематичної групи лексики, подати різноаспектні семантичні класифікації їх.

Основні завдання науково-дослідницької роботи:

  1. Систематизувати дослідження з проблем української ботанічної та медичної номенклатури – літературної й народної.

  2. Розглянути проблеми співвідношення наукових та народних назв лікарських рослин, визначивши основні чинники, які впливають на частотність функціонування тих чи інших номенів.

  3. Виявити типові та менш продуктивні моделі семантичної мотивації та номінації народних фітонімів.

  4. Дослідити семантичні категорії народних назв лікарських рослин (синонімію, омонімію та полісемію народних фітонімів).

  5. Укласти синонімічні ряди, визначивши основні (ботанічні) та похідні (народні) назви.

Матеріалом науково-дослідницької роботи є наукові праці, народознавчі студії, науково-публіцистична література, словники та різного типу довідкова література.

Предметом аналізу є саме народні назви лікарських рослин та їхня семантична категоризація й мотивація.

У роботі головним чином використаний описовий метод дослідження, який дає змогу описати й схарактеризувати ту чи іншу семантичну групу фітонімів, виділити семантичні поля, синонімічні ряди, мотивуючі основи тощо. Зіставний метод дозволяє розкрити семантику найменування рослини через спільність її ознак з реаліями навколишньої дійсності, передбачає характеристику народних фітонімів у проекції їх на національну фітотерапевтичну термінологію.



Структура науково-дослідницької роботи: дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Результати дослідження можуть бути використані на факультативних заняттях, у гуртковій роботі, на уроках української мови, біології, валеології, природознавства тощо, а також як вагомий фактичний матеріал для лінгвістичних студій та певних досліджень медико-природничого циклу наук.



e:\img_0774.jpg
Шевченко Яна Вікторівна

учениця 10 класу

КЗО «Середня загальноосвітня школа № 114» Дніпропетровської міської ради
«ЕКСПРЕСІЯ ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКОГО СВІТОБАЧЕННЯ

МИХАЙЛА АНТОНОВИЧА ЧХАНА»
Науковий керівник: Орел Надія Трохимівна, вчитель КЗО «Середня загальноосвітня
школа № 114» Дніпропетровської міської ради

Науково-дослідна робота: 28 сторінок, 27 джерел.

Перелік ключових слів: мова, образність, мовні засоби, емоційно-забарвлена лексика, лексичне значення, стилістика, експресія, засоби словотвору.

Мета дослідження: визначити функціональні особливості експресивно забарвленої лексики в поезіях М. А. Чхана.

Об’єктом дослідження є інгерентні та адгерентні лексичні експресеми в структурі текстів поетичних творів письменника.

Предметом дослідження є мовні засоби, які використовує Михайло Чхан для створення образів своїх поезій у збірці «Вибране».

Завдання роботи полягає у визначенні особливостей функціонування експресивно забарвленої лексики у віршах Чхана, розкритті питання про марковану лексику в українському мовознавстві, розгляданні мовної експресії як лінгвостилістичної категорії й класифікації експресивних засобів мови, а також з’ясуванні ролі інгерентних лексичних експресем у його поезіях, а саме семантично виразних лексичних елементів. Потрібно дослідити адгерентні експресивні лексичні одиниці стилістики його мовотворчості, зокрема, визначити функції синонімії, антонімії та її різновидів (епітет-оксюморон, антитеза, зіставлення) в структурі його текстів; розглянути лексичні засоби увиразнення мовлення. Маємо розкрити значення інакомовної зображальності в творах поета (метафора, метонімія, синекдоха), а також тропеїчних фігур як ознаки лексичних засобів увиразнення мовлення (гіпербола, епітет, порівняння, повтор).

Метод дослідження – описовий.

Джерела дослідження: Михайло Чхан «Вибране», Володимир Крот «Дніпропетровщина – поетичний край», Віктор Савченко «Антологія поезії Придніпров’я».

Практичне значення одержаних результатів. Матеріал роботи може бути використаний на факультативних заняттях, уроках української мови та літератури, наукових конференціях, присвячених дослідженню творчих доробків поетів Придніпров’я, зокрема Михайла Чхана. Дослідження містить глибокі спостереження над експресивно забарвленою лексикою творів як відображення емоційного стану самого автора і його героїв.

Апробація результатів наукової роботи. Виступ на мовній конференції «Огонь в одежі слова», презентація роботи на занятті гуртка «Пролісок».

Актуальність науково-дослідницької роботи полягає в тому, що до проблеми творення експресивної лексики зверталися у своїх дериватологічних студіях українські мовознавці К. Городенська, А. Грищенко, В. Грещук, Н. Клименко, Є. Карпіловська та ін. Проте питання специфіки морфонологічних перетворень у структурі цього класу розглядалося лише побіжно. Виняток становить праця М. Кравченко «Закономірності семантики зменшено-емоційних іменників та їх функціональні особливості», у якій проаналізовано, крім словотвірного, також морфологічний аспект іменникових експресивів.

Однак морфологія, наприклад, відприкметникових дериватів цього лексико-семантичного різновиду ще не була предметом окремого розгляду. Крім того вивчення цього лінгвостилістичного питання потрібно апелювати не лише до наукових праць, у яких досліджується цей аспект, а й до художньої літератури, оскільки наукова новизна полягає в тому, що аналіз емоційно забарвленої лексики подається на матеріалі поетичних творів Михайла Чхана вперше.

Об’єм і структура роботи: робота містить вступну частину, основну частину
(4 розділи), висновки, список літератури.

Зміст роботи. У вступі визначається актуальність теми, подається огляд наукової літератури, тема, мета, завдання, об’єкт та метод дослідження, новизна положень, визначаються потрібні поняття й терміни.

В основній частині подається аналіз емоційно забарвленої лексики, мовних засобів, досліджується їх роль у створенні образів у поетичних творах Михайла Чхана, висловлюється погляд на стилістичну природу мовних засобів та специфіку їх функціонування в поезіях письменника Придніпров’я.

У висновках містяться результати дослідження емоційно-експресивної лексики, створення художніх образів у віршах поета.


Фандіков Артем Андрійович

учень 11 класу
КЗО «Криворізька гімназія № 91» Криворізької міської ради Дніпропетровської області

НОВІ АБРЕВІАТУРИ ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ
Науковий керівник: Алдабаєва Олена Федорівна, вчитель української мови та літератури КЗО «Криворізька гімназія № 91» Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Абревіація зумовлена здобутками науково-технічного прогресу, динамікою нашого життя, вона забезпечує економію часу у спілкуванні; людині не треба докладно називати установи, прилади, суспільні процеси – досить назвати абревіатурно-скорочене слово.

Використання абревіації у сучасній українській мові допомагає накопиченню певної суми знань, формуванню мислення і мовної культури, забезпечує економію часу у спілкуванні.

Досліджуючи структуру ініціально-звукових абревіатур, ми зробили висновок, що найбільш характерними для української мови є трикомпонентні й чотирикомпонентні новотвори, мало вживані п’ятикомпонентні і зовсім рідко вживані шестикомпонентні. Розглядаючи структуру ініціально-буквених новотворів, ми з’ясували, що найбільш поширені є трикомпонентні й чотирикомпонентні абревіатури, менш уживані – двокомпонентні та п’ятикомпонентні.


Секція «Французька мова»

Єршова Уляна Ігорівна

учениця 10 класу

Криворізької гімназії № 95 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
«ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО СЛЕНГУ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОЛОДІ»
Науковий керівник: Руденко Світлана Вікторівна, вчитель французької мови Криворізької гімназії № 95 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Актуальність дослідження:

Французька мова, як і будь-яка інша мова світу, упродовж усього існування ніколи не була однорідною й уніфікованою. В історичному розвитку система французької мови змінювалася і набувала різних форм. Поряд з унормованою літературною мовою існувала велика кількість варіантів розмовної мови. В усі часи молодь була новатором у сфері мови, формуючи не тільки нову лексику, а й удосконалюючи сам процес спілкування. Власна говірка допомагала молоді підкреслити особливий статус, відокремитися від суспільства батьків і вчителів і нерідко служила для самоідентифікації з певною соціальною групою.

Отже, французький молодіжний сленг, як мовний і соціальний феномен, завдяки своїм особливостям, дає широке поле для досліджень.

Предмет дослідження: історія, структурні особливості і вплив молодіжного сленгу на мову суспільства.

Об’єкт дослідження: молодіжний сленг, джерела сленгу, його види, форми та використання.

Мета роботи: проаналізувати таке явище мови, як «молодіжний сленг», дослідити історію його походження та класифікацію, вказати місце сленгової лексики у молодіжному мовленні.

Реалізація мети дослідження зумовила необхідність визначення і розв’язання наступних завдань:

1. Визначити поняття сленг, дослідити роль сленгу у молодіжній мові;

2. Проаналізувати особливості молодіжного сленгу;

3. Дослідити аутентичні документи (молодіжні п’єси, сучасні пісні) з метою пошуку прикладів вживання молодіжного сленгу;

4. Створити анкету та провести опитування з поставленої проблеми;



5. Скласти словник французького молодіжного сленгу для практичного використання.

Теоретичне значення дослідження полягає в лінгвістичному поглибленні соціолінгвістичної категорії молодіжного сленгу, у визначенні його місця в структурі розмовної мови молоді. Результати дослідження дають можливість виявити специфіку й особливості формування сленгу на основі різнотипних мовних джерел.

Практичне значення роботи вбачаємо у можливості використання отриманих результатів в навчально-виховній роботі з учнями, студентами.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал