Відділення мовознавства секція «Англійська мова» Гуріна Карина Юріївна



Скачати 469.35 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації17.12.2016
Розмір469.35 Kb.
1   2   3

Актуальність теми зумовлена необхідністю аналізу фразеологізмів, об’єднаних поняттям «підприємництво», у структурному й семантичному аспектах.

Мета дослідження: вивчення семантичних і структурних особливостей англійських фразеологічних одиниць, об’єднаних поняттям «підприємництво».

Завдання роботи: визначити загальне поняття «фразеологічна одиниця», розглянути класифікацію фразеологічних одиниць, проаналізувати поняття лексико-семантичного поля; охарактеризувати структурно-семантичні особливості та виділити поширені структурні моделі фразеологічних одиниць, об’єднаних поняттям «підприємництво» і виділити поширенні лексико-семантичні класи досліджуваних фразеологічних одиниць.

Синтаксично, фразеологічні одиниці, які об’єднані поняттям «підприємництво»


– дієслівні, ад’єктивні, субстантивні та адвербіальні фрази. Згідно підрахунків в дослідженні встановлено, що найбільше існує в англійській мові фразеологізмів субстантивної форми творення. Ми порівняли 12 лексико-семантичних класів досліджуваних фразеологічних одиниць та проаналізували їх продуктивність. Найбільш характерні лексико-семантичні класи: гроші, успіх/невдача, праця, людина, ситуація, ділові стосунки, а найменш численні лексико-семантичні класи.

Секція «Іспанська мова»

Цегельська Руслана Михайлівна

учениця 11 класу

Криворізької спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов

І-ІІІ ступенів № 71 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
«ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З АНТРОПОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ АНТИЧНОГО І БІБЛІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ В ІСПАНСЬКІЙ ТА

УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ»
Науковий керівник: Анєчкіна Ольга Іванівна, вчитель вищої категорії Криворізької спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов І-ІІІ ступенів № 71 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Фразеологічні одиниці (ФО) є унікальним явищем для кожної мови. В даному науковому досліджені було зроблено спробу дослідити фразеологічні одиниці з антропонімічним компонентом античного і біблійного походження в іспанській та українській мовах.

Предметом дослідження є структурні і семантичні особливості ФО з антропонімічним компонентом античного і біблійного походження в іспанській та українській мовах.

Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з антропонімічним компонентом античного і біблійного походження в іспанській та українській мовах.

Мета роботи полягає в комплексному дослідженні і зіставленні фразеологічних одиниць з антропонімічним компонентом античного і біблійного походження в іспанській та українській мовах.

В процесі дослідження було виконано такі завдання:

  • проведено аналіз літератури за проблемами дослідження;

  • виявлено основні групи фразеологізмів з антропонімічним компонентом античного і біблійного походження в іспанській та українській мовах;

  • проведено порівняння фразеологічних одиниць двох мов;

  • виявлено існуючі еквіваленти, спільні та відмінні національно-культурні особливості.

Основними методами дослідження є метод порівняльного аналізу, компонентний аналіз фразеологізмів, якісне і кількісне порівняння, описово-аналітичний метод.

Матеріалом дослідження послужили дані фразеологічних словників іспанської та української мов, роботи вітчизняних та зарубіжних лінгвістів.



Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У першому розділі була розкрита актуальність обраної теми, простежено теоретичні основи дослідження, різні визначення фразеологічної одиниці, роль онімів у фразеологічних одиницях та роль антропонімічного компонента біблійного походження у фразеологізмах, структурну організацію та особливості конотації фразеологічних одиниць з антропонімічним компонентом.

У другому розділі визначено семантичні особливості фразеологізмів з антропонімічним компонентом античного і біблійного походження в іспанській та українській мовах, виявлено фразеологічні еквіваленти, аналоги та безеквівалентні одиниці.

Проведене нами дослідження довело, що фразеологічні одиниці з антропонімічним компонентом в іспанській та українській мовах налічують велику кількість еквівалентів (фразеологічних аналогів), адже образи, на яких будуються фразеологізми, є спільними для двох мов. Аналіз семантики власних назв як компонента ФО засвідчує, що онім у складі фразеологізму зберігає семантичні зв’язки з етимоном – власним ім’ям із джерела походження.
Секція «Німецька мова»
e:\фото_учасника.jpg
Клімкіна Марія Вікторівна

учениця 11 класу

Криворізької спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів № 20

з поглибленим вивченням німецької мови Криворізької міської ради

Дніпропетровської області
АНАЛІТИЧНІ ДІЄСЛІВНО-ІМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ УЧНЯМИ СТАРШОЇ ШКОЛИ (ЗА НМК «AUSBLICK B1/B2/C1»)
Науковий керівник: Ніколаєва Вікторія Володимирівна, вчитель німецької мови Криворізької спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів № 20 з поглибленим вивченням німецької мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області, вчитель-методист, вчитель вищої категорії
Аналітизм німецької мови – одна з основних, але відносно малодосліджених її типологічних характеристик. Наразі не існує чітко усталеного та єдиного визначення ані для аналітизму, ані для його конструкцій, яке подавалось би у граматиках чи тлумачних словниках; єдиної класифікації аналітичних складних структур та їх міжмовних словників; єдиної думки про доречність використання таких структур у літературній мові, а також їх ролі при її вивченні в цілому. У цьому полягає актуальність нашого дослідження.

У якості об’єкту дослідження нами було обрано аналітизм німецької мови, а саме аналітичні конструкції як основний його прояв.



Предмет дослідження: роль та функціонування даних конструкцій в німецькій мові на основі матеріалів навчально-методичного комплексу «Ausblick» рівнів В1-В2-С1.

Мета роботи полягає у дослідженні місця аналітичних дієслівно-іменникових конструкцій при вивченні німецької мови як іноземної учнями старшої школи.

Для досягнення поставленої мети мені необхідно було опрацювати наукову літературу з цієї теми; дослідити стійку будову німецьких аналітичних дієслівно-іменникових конструкцій; проаналізувати НМК для учнів старшої школи «Ausblick» рівнів В1-С1; створити словник та комплекс вправ для ефективного вивчення даної теми; підсумувати результати дослідження.

Методом суцільної вибірки було встановлено, що підручники «Ausblick» трьох рівні містять 268 аналітичних конструкцій, з підвищенням рівня складності мові підвищується і кількість даних структур, найчастіше зустрічаються вони в текстах публіцистичного і наукового характеру. Слід зауважити, що в підручнику «Ausblick3» є тема, опрацювання якої передбачає вивчення аналітичних конструкцій, для чого програмою передбачені відповідні вправи та список слів.

У якості дидактичного доповнення до роботи нами було розроблено комплекс завдань на основі аналітичних конструкцій з НМК «AusBlick». Всі вправи повністю відповідають викладеному у даній роботі теоретичному матеріалу.



Сергеєва Діана Олександрівна

учениця 11 класу

КЗ «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов

І ступеня – колегіуму № 16 м. Дніпродзержинська»

Дніпродзержинської міської ради
«МОВНО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ УКРАЇНСЬКИХ ТА НІМЕЦЬКИХ РЕКЛАМНИХ СЛОГАНІВ»
Науковий керівник: Божек Наталія Іванівна, вчитель німецької мови КЗ «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня – колегіуму № 16
м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради, вчитель вищої категорії

Сучасний світ залежить від реклами. Без реклами виробники і дистриб’ютори не змогли б продавати свої товари, покупці – не мали б змоги дізнаватись про товари й послуги. Успіх будь-якої реклами деякою мірою залежить від того, наскільки вона викликає довіру й запам’ятовується споживачами. Чи не останню роль в цьому відіграє ілюстрація і, звісно ж, така складова рекламного тексту як слоган. Саме тому дослідження слогана та його мовно-структурних особливостей є надзвичайно актуальним.

Метою дослідницької роботи було виявлення мовно-структурних (лексичних, синтаксичних та фонетичних) особливостей рекламних слоганів українських та німецьких джерел.

Результатами роботи є: аналіз лексичних, синтаксичних та фонетичних особливостей створення українських та німецьких слоганів; виявлені спільні й відмінні риси при побудові рекламних слоганів українських та німецьких видань.

В основу дослідження було покладено 150 слоганів з українських жіночих журналів: «Единственная», «Вона», «Любимая», «Отдохни» та 150 слоганів з німецьких джерел: «Centaur», «Unikum», «Wendy», «Gala».

Розгляд рекламних текстів німецькомовної реклами є на сьогодні особливо актуальним через велику роль німецькомовних медіатекстів у світовому інформаційному просторі. Тим більше, що рекламна справа в Німеччині сягає століть, у той час, як в Україні вона почала розвиватись лише з проголошенням незалежності. Отже, таке порівняння є досить корисним тому, що дозволяє виявити «сильні» й «слабкі» сторони українських та німецьких слоганів, запозичити щось корисне у німецьких рекламістів.
Секція «Російська мова»
e:\фото.jpg
Попов Богдан Юрійович

учень 10 класу

Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 41 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
«РОЛЬ АНТРОПОНИМОВ В СОЗДАНИИ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ОБРАЗОВ РУССКИХ НАРОДНЫХ ВОЛШЕБНЫХ СКАЗОК»
Науковий керівник: Нудьга Ірина Євгенівна, вчитель Криворізької загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 41 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Об’єкт дослідження: антропоніми в текстах російських народних чарівних казках, зібраних у збірнику О. М. Афанас’єва (Т. 1–Т. 3).

Мета роботи: дослідження антропонімів російських народних чарівних казок: їх значення, структурно-словотворчих особливостей, функцій.

Наукова новизна: вивчено походження імен з точки зору культурно-історичного аспекту; досліджені структурно-словотворчі особливості антропонімів; розкриті функції антропонімів у російських народних чарівних казках.
Секція «Українська мова»


Матвієнко Діана Олександрівна

учениця 11 класу

КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22»
ФОНЕТИКО-ГРАФІЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

(НА ПРИКЛАДІ ПОЕЗІЇ М.ВІНГРАНОВСЬКОГО)
Науковий керівник: Уткіна Лілія Анатоліївна, вчитель української мови та літератури
КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22», вчитель-методист, вчитель вищої категорії

Актуальність та новизна теми. Феномен взаємодії кольору та звуку – предмет вивчення багатьох фундаментальних наук. Інформація, передана кольором, сприймається людиною на рівні підсвідомості, і це відбувається миттєво й мимоволі за допомогою слова, звука. Колір є однією з найважливіших складових художнього образу. У роботі розглядається саме фонетико-графічна забарвленість художнього тексту. Дослідження акцентують увагу на психологічному зв’язку фонетичного оформлення і змісту, тобто фоносемантиці.

У роботі розглянуто звукоколірне співвідношення на прикладі поетичних творів українського письменника М. Вінграновського.



Метою дослідження є виокремлення, вивчення та аналіз голосних звукобукв, які є основою для аналізу фонетико-графічної забарвленості художнього тексту у творчості М. Вінграновського.

Були поставлені такі завдання:



  • вибірка текстів, які містять імпліцитні та експліцитні колоративи на лексичному рівні;

  • аналіз голосних звукобукв у текстах твору;

  • зіставлення лексичного та фонетико-графічного забарвлення всього твору;

  • аналіз звукоколірних асоціацій;

  • вивчення індивідуально-авторського забарвлення голосних звукобукв;

  • узагальнення дослідження.

Результати проведеного аналізу фонетико-графічного забарвлення художнього тексту зробили можливою перевірку теорії про безпосередній зв’язок звуку та кольору. Результати роботи розкривають особливості авторського стилю Миколи Вінграновського.
e:\dsc_0052.jpg
Ліщук Карина Русланівна

учениця 11класу

КЗ «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов

І ступеня – гімназія № 11 м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради
«ЗАСОБИ МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ ЯК ОСОБЛИВІСТЬ СТИЛЮ РОМАНУ
ОКСАНИ ЗАБУЖКО «МУЗЕЙ ПОКИНУТИХ СЕКРЕТІВ»

Науковий керівник: Трусова Любов Богданівна, вчитель української мови КЗ «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня – гімназія № 11
м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради

Роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» – один із значних здобутків сучасної української прози, що є своєрідною точкою відліку нової хвилі в літературному процесі нашої країни.

У своїй науковій роботі ми звертаємось до непростого, малодослідженого питання засобів мовної економії та їх увиразнюючої ролі в мові роману Оксани Забужко «Музей покинутих секретів». Наукових розвідок в українському мовознавстві з цього питання не існує.



Об’єкт дослідження: роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів».

Предмет дослідження: стилістичні засоби мовної економії: юкстапозити, епітети-композити, голофразиси.

Мета роботи: ідентифікування, аналіз та систематизація засобів мовної економії (епітетів-композитів, юкстапозитів та голофразисних конструкцій) у мові твору
Оксани Забужко «Музей покинутих секретів».

Для досягнення цієї мети в роботі поставлено та послідовно вирішено такі завдання:



  • дослідження змісту роману;

  • узагальнення теоретичного досвіду вивчення феномену мовної економії;

  • дослідження використання голофразисів, юкстапозитів, епітетів-композитів як стилістичного й стилетворчого засобу;

  • здійснення структурно-семантичного розподілу засобів мовної економії;

  • визначення експресивно-емоційної характеристики досліджуваних конструкцій.

Згідно з результатами дослідження зроблено висновки, що засоби мовної економії в тексті роману О. Забужко «Музей покинутих секретів» вживаються в номінативному та експресивному значенні. У роботі проаналізовано 325 ілюстрацій. У кількісному та відсотковому відношенні переважають епітети-композити (150 одиниць або 46 %), меншу кількість становлять юкстапозити (106 одиниць або 33 %). Найменше у творі голофразисних конструкцій (69 одиниць або 21 %).
e:\dsc_0111.jpg
Волошин Сергій Ігорович

учень 11 класу

КЗО «Спеціалізована школа № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов»

Дніпропетровської міської ради
ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЕКСПРЕСІЇ У РОМАНІ

Л. КОСТЕНКО «ЗАПИСКИ УКРАЇНСЬКОГО САМАШЕДШОГО»
Науковий керівник: Волошина Вікторія Сергіївна, учитель української мови та літератури КЗО «Спеціалізована школа №7 з поглибленим вивченням іноземних мов» Дніпропетровської міської ради, вчитель-методист, вчитель вищої категорії
Об’єктом дослідження є мовна експресія як особливе й специфічне явище української мови. Вона розглядається як стилістична й оцінна категорія, що несе певне естетичне навантаження.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що мовна експресія належить до найпродуктивніших явищ української мови. Вона виступає домінантою вияву експресивної функції мови, забезпечує створення емоційно виразних текстів. Мовні засоби експресії аналізуються в першому прозовому творі Л. Костенко «Записки українського самашедшого».

Мета і завдання дослідження. Науково-дослідницька робота має на меті вирішення таких завдань: 1) проаналізувати мовні засоби у романі Л. Костенко «Записки українського самашедшого» з погляду їх стилістичного забарвлення; 2) виокремити стилістично марковані мовні одиниці, класифікувати їх; 3) показати функції, які виконують мовні засоби експресії в тексті.

Загальною метою роботи є дослідження мовних засобів експресії як важливої складової роману Л. Костенко «Записки українського самашедшого».

Зміст роботи. У вступі розкривається актуальність проблеми, ставиться мета і завдання дослідження, подається короткий огляд наукової літератури та методології дослідження, визначається теоретичне значення та практична цінність роботи. В основній частині мовні засоби роману Л. Костенко «Записки українського самашедшого» аналізуються зі стилістичного погляду, виділяються стилістично марковані лексичні одиниці, групуються за певними параметрами (у плані діахронічному, функціонально-стильовому, нормативному, семантично-формальному тощо). Простежуються експресивні вияви граматичних одиниць. Подається теоретична інформація по окремих категоріях мовних засобів експресії, аналізується їх функціонування в тексті.

Висновки повідомляють про результати дослідження мовних засобів експресії у романі Л. Костенко «Записки українського самашедшого»: 1) особливості мовної експресії як складної стилістичної категорії; 2) роль і місце експресивних засобів у системі виражальних засобів аналізованого твору; 3) різний ступінь прояву основних лексичних і граматичних категорій як засобів мовної експресії; 4) поділ лексики сучасної української мови з погляду її стилістичного забарвлення; 5) виокремлення основних лексичних і граматичних категорій; 6) функціонування цих мовних одиниць у тексті.
e:\гринченко. фото.jpg
Гринченко Вікторія Олександрівна

учениця 11 класу

КЗ «Технічний ліцей м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради
«ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ Г. ПАГУТЯК

«СЛУГА З ДОБРОМИЛЯ»
Науковий керівник Жучек Яна Петрівна, вчитель української мови та літератури
КЗ «Технічний ліцей м. Дніпродзержинська»
Дніпродзержинської міської ради, вчитель вищої категорії
Галина Пагутяк – прозаїк, есеїст, автор більш, ніж десяти книг прози. Письменниці властиві фантастично-символічна манера письма, прорив до «вигаданого світу», потяг до містики та безнастанних пошуків спасіння людської душі у жорсткому світі.

На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Галині Пагутяк у 2010 році присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка за книгу прози «Слуга з Добромиля» (2006).

Роман письменниці «Слуга з Добромиля» є винятковим явищем в сучасній українській літературі – він продовжує лінію якісної історичної і «химерної» прози.

Загалом творчість «найзагадковішої» письменниці у сучасному літературознавстві залишається малодослідженою. Прозі Г. Пагутяк присвячено окремі статті й рецензії В. Агєєвої, Є. Барана, Є. Нахліка, Т. Бовсунівської, Р. Мовчан, О. Поліщук та ін.; передмови до її книжок писав М. Жулинський.

Проте актуальним залишається питання дослідження лексико-семантичних особливостей прози Пагутяк.

Метою роботи виступає лексико-семантичний аналіз досліджуваного твору.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:



  • опрацювати мовознавчу літературу з лексикології української мови;

  • виявити в романі зв’язок між різноманітними стилями, який показує індивідуальний підхід письменниці до написання твору;

  • дослідити і систематизувати мовний матеріал.

Однією з прикметних рис ідіостилю Галини Пагутяк є органічне поєднання на сторінках творів сучасного з минулим, магічного та релігійного, реально історичного та художньо вигаданого авторкою, яке реалізується через майстерне використання лексичних, стилістичних експресивних засобів мовлення.

Конфесійна лексика є невід’ємною складовою роману. Твір містить як загальні назви конфесійного стилю, так і власні. Особливе місце посідають біблійні вислови, які підкреслюють глибину конфесійного стилю у романі.

У творі письменниця поєднує конфесійну та демонологічну лексику. Можна простежити глибину міфологічної семантики, яка акумулює елементи химерної, магічної, фантастичної прози у романі. Різноманітні демономени підвищують цікавість роману, роблять його унікальним.

Однією з найяскравіших сторінок символотворення у творі є вживання кольористичних образів. «Слуга з Добромиля» насичений барвами кольорів й різноманітними їх відтінками. Серед усього цього багатства палітри домінує кілька кольорів: сірий, чорний, білий, жовтий, зрідка зустрічаємо червоний, зелений, синій та інші. Кольороназви у романі відіграють значну роль, адже вони роблять його більш експресивним.

Топоніми посідають провідне місце в романі. Для кожного автора характерним є своє особливе використання топонімів і манера введення їх у контекст. Особливістю топонімічного малюнку Г. Пагутяк є, у більшості, чіткість, лаконічність, доречність їхнього використання у тексті.

Досліджуване питання лексико-семантичних особливостей роману Пагутяк є, безперечно, цікавим та складним, пов’язане з великою кількістю використаних різних нашарувань лексики й свідчить про індивідуальність та самобутність письменницького стилю. Тому дана тема потребує подальшого всеохоплюючого мовознавчого дослідження прози Галини Пагутяк.



Карімова Каріна Шодиївна

учениця 11 класу

КЗ «Технічний ліцей м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради
ЗАСОБИ МОВНОЇ ЕКСПРЕСІЇ У ЗБІРЦІ ОПОВІДОК

ОЛЕКСАНДРА ГАВРОША «ДІДО-ВСЕВІДО»
Науковий керівник: Жучек Яна Петрівна, вчитель української мови та літератури
КЗ «Технічний ліцей м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради, вчитель вищої категорії

Об’єктом нашого дослідження стала збірка оповідань Олександра Гавроша «Дідо-Всевідо».

Предметом аналізу виступають засоби мовної експресії у збірці оповідань Олександра Гавроша «Дідо-Всевідо».

Тема роботи на сьогоднішній день є актуальною тому, що проблеми мовної експресії, виражальних засобів мовлення – основні для сучасних лінгвостилістики, лінгвопоетики, лінгвістики тексту, лінгвоаналізу та інших лінгвістичних дисциплін.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал