Відділ освіти Ямпільської районної державної адміністрації



Сторінка3/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3

I розділ. Наукова (теоретична) частина роботи.

Автор дає стислий аналіз прочитаної з даної теми літератури, аналізує теоретичну частину проблеми і методики, за допомогою яких можна її розв'язати.



ІІ розділ. Методика проведення експериментальної та дослідницької частини роботи.

Детальний опис самої методики, засобів, прийомів, використаних для її здійснення.



ІІІ розділ. Аналіз результатів дослідження.

Тут автор аналізує дані, отримані в ході експерименту.

Об’єм основної частини традиційно складається із 20-25 сторінок
Висновки

У відповідність з реальними фактами повинні бути приведені і висновки з дослідження. Їх також не можна робити занадто поспішно. Висновки повинні випливати з того, що насправді доведено. Висновки звичайно пропонуються у виді коротких і конкретних тверджень, формулювання яких спираються на факти, існування яких до початку проведення дослідження лише гіпотетично передбачалося. Обсяг і зміст понять, використовуваних у висновках, повинні відповідати обсягові і змістові понять, що маються в нових формулюваннях експериментальних гіпотез.

Висновки не повинні мати зайвих слів, у них необхідно звернути увагу на якісні та кількісні показники здобутих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Від чіткості та грамотності формулювання висновків значною мірою залежить успіх у зовнішній репрезентації результатів дослідження та якість наукової роботи загалом. Тому слід орієнтуватися, що висновками не може бути стислий виклад змісту попередніх розділів. Висновки - це лаконічне (без зайвої аргументації - система аргументів мала бути використана та повністю задіяна при викладі змісту в основній аналітично-дослідницькій та описовій частині роботи, себто у розділах, які передують висновкам) підведення підсумків усього, що було зроблено і чого було досягнуто у рамках конкретного дослідження.

У висновках можуть і повинні бути відзначені як найвагоміші фактологічні здобутки, отримані під час реалізації дослідницького задуму, так і найцінніші з інтелектуальних відкриттів, чия наукова безсумнівність вже була попередньо доведена та обґрунтована в основних розділах роботи. Висновки фактично повинні стати демонстрацією всього того найвагомішого, про що детальна мова була при викладі змісту праці.

Подібно до вступу, знайомство з яким повинно переконати у науковості постановки дослідницької проблеми, так само висновки мають упевнити кожного читача, що задекларована проблема (чи сукупність проблем) знайшла належне наукове вирішення у формі повно та кваліфіковано підібраної фактологічної бази та віднайдених зв'язків між окремими предметами та явищами, тобто відкритих та обґрунтованих тенденцій та процесів.

Об’єм висновків може складати 1-3 сторінки.

Список використаної літератури

Логічним завершенням побудови будь-якої наукової роботи має стати бібліографія з проблеми, якій було присвячене дослідження.

Ставлення до підготовки бібліографічної довідки має бути якнайсерйозніше, оскільки вона ще з одного боку демонструє і підкреслює здатність конкретного учня відшукати максимальну (принаймні необхідну) кількість спеціальної літератури (як загальновідомої, так і тієї, з якою працює вузьке коло спеціалістів) із визначеної проблематики. У літературних джерелах і наукових видання указують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, сторінки статті.

Додатки

До них слід включати допоміжні матеріали (таблиці, схеми, ілюстрації, діаграми тощо). Кожен додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Якщо в роботі декілька додатків – їх нумерують арабськими цифрами (наприклад: «Додаток 1»). Посилання на додатки в тексті робити обов’язково.



Посилання

На запозичену з інших джерел інформацію, а також цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання. Їх наводять одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку літератури та відповідні сторінки джерела



Ілюстрації

Ілюстрації (карти, схеми, фотографії, діаграми, креслення) та таблиці необхідно подавати після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом Рис. і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер рисунку, його назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.



Таблиці

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу), та розмішують цей надпис у правому верхньому кути над відповідним заголовком таблиці.



Захист науково-дослідницької роботи

Підготовка до захисту починається з написання доповіді. Як правило, її можна поділити на три частини. Перша частина доповіді повторює вступ роботи. Друга частина, найбільша в доповіді, присвячується основним результатам дослідження. Закінчується доповідь заключною частиною, яка складається по тексту висновків науково-дослідницької роботи. У ній перераховуються основні висновки роботи.

До тексту доповіді можуть бути додані додаткові матеріали (схеми, графіки, діаграми і т.п.), які необхідні для доведення положень, які висуваються й обґрунтування висновків, а також запропонованих рекомендацій.

Захист науково-дослідницьких робіт звичайно проходить публічно.

Мова доповідача повинна бути ясною, грамотно точною, що робить її зрозумілою і переконливою.

Мова повинна бути також виразною, що залежить від її темпу, тональності й інтонації. Спокійна, нешвидка манера викладу завжди імпонує слухачам.

Велике значення має вибір одягу. Елегантність, акуратність, підтягнутість в одязі сприяє приємному враженню і прихильності журі.

Відповідаючи на запитання, необхідно уважно його слухати і зрозуміти зміст того, що цікавить людину, яка його поставила. Бажано на задане питання відповідати відразу, а не вислуховувати всі питання, а потім на них відповідати. При цьому потрібно враховувати, що чітка, логічно аргументована відповідь на попереднє запитання може виключити наступне.




Контрольна схема самоперевірки

виконаної науково-дослідницької роботи

Вступ



Розділ 1

Чи відповідає

завданню1

1.1.


1.2.

1.3.


Розділ 2

Чи відповідає

завданню2

2.1.


2.2.

2.3.




Висновки

Висновки




Висновки або заключна частина роботи


Список використаної літератури



Додатки

Висновки


  • Вивчення біології та екології забезпечує внутрішню потребу школяра в дослідній діяльності.




  • Дослідницькі компетенції формуються в процесі урочної та позаурочної роботи.



  • Школяр сам обирає форму свого залучення до дослідної діяльності відповідно до своїх потреб.



  • Учитель організовує творчий процес, розвиває дослідницький потенціал, психологічно готує юних дослідників; учить їх боротися з труднощами, знаходити успіх у самому процесі дослідження.



  • Засвоєння навчального матеріалу й формування навчально-дослідницьких умінь – єдиний творчий процес. Чим вищий рівень сформованості навчально-дослідницьких умінь, тим ґрунтовніші знання учнів і більший інтерес до навчально-дослідницької діяльності.



  • Урахування всіх особливостей організації науково-дослідної роботи забезпечує формування творчої особистості з достатнім рівнем дослідницьких компетенцій та потребою в інтелектуальному самовдосконаленні, дає змогу побачити перспективу особистісного розвитку, поглибити потребу в науковому пізнанні й дослідництві.


Використані джерела

  1. Верзілін М.М. Загальна методика викладання біології / Верзілін М.М., Корсунська В.М. – К.: Вища школа, 1980. – 352 с.

  2. Криворучко М.В. Особливості проведення практичних і лабораторних робіт із природничих предметів / Криворучко М.В. // Біологія. – 2013. – № 15.

  3. Навчально-дослідницька діяльність як засіб духовно-творчого розвитку молоді: зб. наукових праць. – Вип. 2 – Херсон: Освіта, 1998.

  4. Падун Н.О. Навчально-дослідна діяльність як засіб формування дослідницьких умінь учнів / Падун Н.О. // Наукові записки НДУ імені М.Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2012. – № 1.

  5. Пластюк А. Організація дослідницької діяльності учнів / Пластюк А. // Біологія. Шкільний світ. – 2011. – № 4.

  6. Фіцула М.М. Педагогика: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Академія, 2000.

  7. Шведун Г.Г. Організація дослідної роботи учнів. / Шведун Г.Г. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://literacy.com.ua/attachments/article/303/11-0114.pdf


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал