Відділ освіти Ямпільської районної державної адміністрації



Сторінка2/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3

В.Ф.Безруков «Олімпіада екологічних проектів» (витяг із статті)


Біологічна олімпіада носить назву "Всеукраїнська учнівська олімпіада юних біологів та екологів"; переможці цієї олімпіади беруть участь у двох міжнародних олімпіадах – Міжнародній біологічній олімпіаді та Міжнародній олімпіаді екологічних проектів.

Екологічний тур викликав значну зацікавленість учнів і вчителів. З'явились питання стосовно участі в турі, оформленні роботи, тематики тощо.

Мета проведення екологічного туру – привернути увагу молоді до тих проблем, без розв'язання яких скоро не стане ні самої молоді, ні її попередників, ні її нащадків. Тому найбільш суттєве значення має участь у екологічному турі якомога більш широкого кола учасників Всеукраїнської олімпіади.

Що таке екологічний проект ?

Екологічний проект – це завершена та належним чином оформлена розробка з екологічної тематики; це може бути робота біологічного, фізичного, хімічного чи навіть математичного напрямку, в якій пропонуються науково обгрунтовані конкретні дії (саме пропозиція певних дій мається на увазі, коли говорять "проект"), направлені на розв'язок конкретних екологічних проблем. Обгрунтування дій повинно бути науковим і містити певну сукупність результатів, отриманих самим учнем.

Екологічний проект може бути присвячений вивченню будь-якої екологічної проблеми. Ознаками "проекту" є наявність пропозиції конкретних дій, які можуть бути виконані на практиці. "Екологічний" означає, що робота стосується проблем взаємодії живих організмів із зовнішнім середовищем, охорони природи, вивчення зв'язків в екосистемах тощо. Якщо проект містить не лише конкретні пропозиції певних дій та їх наукове обгрунтування, а ще й результати реалізації цих дій (звіт про їх виконання) – це дає додаткові шанси його авторам.

Слід наголосити, що екологічні проекти повинні містити наукові (наскільки це слово можна застосувати до роботи школярів) результати; вони повинні бути практичними, дослідницькими (лабораторні або польові дослідження) роботами. Математичні розрахунки, виконані автором роботи – теж науковий результат. Простий виклад чужих думок – ні. Реферативні роботи з викладом відомих наукових даних або літературні чи публіцистичні твори до участі в конкурсі екологічних проектів не допускаються.



Яку тему обрати?

Екологія – наука про взаємозв'язки між живими організмами та їх оточенням, отож тема проекту повинна бути саме про взаємодію організмів (чи популяцій) один з одним і з середовищем їх існування. Тема може бути присвячена вивченню властивостей навколишнього середовища, впливу на нього різних факторів, у тому числі і антропогенних. Ще один можливий напрямок – охорона природи, тобто проект може бути спрямовано на збереження і відновлення природних екосистем чи їх окремих складових.

Цікавого в природі можна знайти безліч – будь-де, у будь-який час і о будь-якій порі, взимку чи влітку, рано вранці чи пізно ввечері, в місті чи селі, на балконі власної квартири чи далеко від людського житла. І нові думки та нові ідеї наповнять нові голови нових людей України – варто лише спробувати.

Аналіз літературних джерел (реферат – це перший крок на шляху екологічного проектування) дозволить починати не з нуля і дасть змогу використати все те, що вже відомо завдяки роботі інших дослідників. При виконанні роботи слід звернути увагу на кількісну характеристику різних параметрів, які стосуються Вашої теми.



Як оформити результати

Важливо правильно оформити здобуті результати. Це допоможе правильно сформулювати висновки та пропозиції. Крім того, важливо, щоб робота була зрозуміла не лише автору, а й іншим людям (членам журі, зокрема).

При підготовці тексту слід керуватись загальноприйнятими вимогами, які висуваються до наукових публікацій. Зокрема, проект повинен мати певну структуру: титульний лист, анотацію та основний текст.

На титульному листі вказують назву роботи, прізвище, ім'я та по батькові автора (авторів), клас і навчальний заклад, у якому він навчається, відомості про наукових керівників (вчителя біології та інших) роботи.

Анотація повинна містити короткий, але змістовний виклад суті роботи.

Основний текст може мати такі розділи:


  • Вступ. Ця частина містить основну ідею, її теоретичне обгрунтування, дані літератури, опис структури запланованого експерименту.

  • Матеріали та методи

  • Результати. Сюди слід включати текст, формули, малюнки, фото, схеми, таблиці, які мають відношення до проекту і необхідні для розуміння роботи.

  • Обговорення – оцінка результатів та їх порівняння з відомими з літератури даними; що вони дають для розв'язання проблеми.

  • Пропозиції чи план дій для розв'язання проблеми.

  • Висновки.

  • Список використаної літератури.

Об'єм роботи повинен бути біля 20-25 друкованих сторінок.

Захист екологічних проектів відбувається у два етапи: постерна (стендова) сесія та загальна сесія з усними доповідями.



Постерна сесія

Постер – це плакат. Ідея постерної сесії полягає в тому, щоб якнайдоступніше подати матеріали свого проекту. На наукових конференціях це найбільш прийнятна форма наукової доповіді.

Оптимальним варіантом постерної сесії є розміщення матеріалів проекту (текст, фото, схеми та ін) у вигляді постера – плаката на стенді.

Стенд для демонстрації проекту (постеру) має такі розміри: заголовок – 125х25 см, основна частина – 125х100 см, столик біля стенду (як його продовження) – 125х35 см. Це вся площа, яка може бути використана для демонстрації одного проекту. З текстових частин проекту потрібно виділити площу для таких розділів (орієнтовно): "Проблема", "Задачі", "Ідея", "Методи", "Результати" (стисло, тезами), "Пропозиції" та (або) "Висновки". Текст слід друкувати шрифтом великого розміру, щоб його можна було добре бачити з 3 метрів.

Поряд на столі можна розмістити всі матеріали, що мають відношення до проекту. Це власне текст проекту, колекції, моделі тощо.

Мета постерної сесії – забезпечити можливість якомога більш вільного спілкування, дискусій та обговорення всіх проектів усіма учасниками. Під час постерної сесії автори проектів знаходяться біля своїх творів, а інші учасники та члени журі вільно знайомляться з запропонованими матеріалами проектів, задають питання.

Проекти, які найбільш зацікавлять учасників сесії та членів журі, можуть бути рекомендованими для усних доповідей на загальній сесії.

Усні доповіді

Для виступу надається 5-10 хвилин для виступу, після чого доповідачі відповідають на питання слухачів і членів журі.

У своєму виступі учасник конкурсу повинен стисло пояснити вибір теми і методів своєї роботи, повідомити про результати, які було отримано (не обов'язково приводячи конкретний матеріал цілком), і зроблені на його підставі висновки. У ході виступу можна демонструвати таблиці або інші наочні матеріали, пов'язані з роботою.

Критерії оцінки

Екологічні проекти оцінюються за такми критеріями:

1. Екологічність


2. Практичність
3. Конструктивність 
4. Можливість реалізації
5. Самостійність виконання
6. Оформлення 
7. Література (знання стану проблеми та оформлення відповідно до норм)
8. Доповідь 
9. Дискусія 

Організація навчально-дослідницької діяльності учнів

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:



І етап – підготовчий;

ІІ етап – робота над змістом;

ІІІ етап – заключний.

Перший етап починається з:

  • визначення теми, методів, об’єкта і предмета дослідження;

  • формулювання мети, задач і гіпотези;

  • ознайомлення з літературними джерелами.

Другий етап. На цьому етапі учень складає орієнтовний план, у який згодом можуть бути внесені певні корективи, знайомиться із структурою науково-дослідницької роботи.

Третій етап – заключний. Він передбачає написання учнем вступу та висновків до наукової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Функції вчителя на першому етапі

  • Обґрунтування теми й об’єкта дослідження з урахуванням інтересів та індивідуальних особливостей учня.

  • Рекомендації щодо вибору літературних джерел та архівних матеріалів.

Визначення теми

Вимоги до теми:



  • актуальність, відображення проблем сучасної науки і практики, відповідність нагальним потребам суспільства;

  • змістовність, інформативність і розробленість у науці;

  • можливість пошуку достатньої кількості літератури;

  • наявність елементу новизни;

  • тема повинна містити якийсь спірний момент, передбачати зіткнення різних точок зору на одну проблему;

  • назва роботи може і не включати в себе слово «проблема», але, так чи інакше, проблемність повинна матися на увазі;

  • тема повинна бути конкретною.

Для вдалого вибору теми рекомендується додержуватися низки простих правил:

  • Тема мусить відповідати підготовці і нахилам конкретного учня.

  • Основні першоджерела мають бути досяжними (тобто в учня є можливість одержати їх для опрацювання без надмірних зусиль).

  • Основні тексти мають бути такими, що їх можна осягнути (тобто інтелектуально підсильними для конкретного учня).

  • Обрана методологія розробки теми має реально відповідати здібностям конкретного учня.

Отже, хто береться за наукову роботу, мусить братися за таку, яка йому цікава і до снаги.

Формулювання мети, задач і гіпотези

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформулювано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.

1. При визначенні мети дослідження необхідно відповісти на питання:

«Який результат передбачається одержати?», «Яким бачиться цей результат ще до його одержання?», «Для чого проводиться дослідження?».

Мета будь-якого дослідження, як правило, починається з дієслів:


  • з’ясувати …

  • виявити …

  • вивчити …

  • сформувати …

  • провести …

  • визначити …

  • створити …

  • побудувати …

  • дослідити …

Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми.

Наприклад:

Тема роботи. Основні зміни ритму серця перед, під час та після бігу на короткі та довгі дистанції.

Мета роботи: вивчити сутність зміни ритму серця перед, під час та після бігу на короткі та довгі дистанції.

2. Під задачами дослідження розуміється те, що можна зробити для досягнення мети. Задачі дослідження формулюються у формі переліку дій: «проаналізувати…», «вияснити…», «обґрунтувати …», «вивчити…» та інші.

Про досягнення мети слід зазначати у висновках наукової роботи.

3. Важливим елементом програми дослідження виступає гіпотеза – науково обґрунтоване припущення про структуру об’єктів, що вивчаються. Це своєрідний прогноз очікуваного рішення дослідницького завдання. Він базується на наявних теоретичних знаннях про досліджуваний об’єкт.

Якщо при перевірці результат відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію. Гіпотеза висувається з надією на те, що вона, коли не цілком, то хоча б частково, стане достовірним знанням. Гіпотез може бути декілька – якісь із них підтвердяться, якісь ні.

Під гіпотезою розуміють такі питання для відповіді:



  • В чому полягає припущення про те, як можна реалізувати ідею і задумку дослідження?

  • Якою представляється модель нововведення, яка реалізується під час дослідження?

  • На що вплине нововведення?

Після знайомства з літературою, учень разом із учителем формулює гіпотезу тому, що саме у вигляді гіпотези в першу чергу формується рішення проблеми, яка і складає головний зміст дослідницької роботи.

Частіше за все гіпотеза формулюється по схемі: «Якщо …, то …».


Визначення методів, об’єкта і предмета дослідження

Об’єктом дослідження називають процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Головне питання при визначенні об’єкта «Що розглядається?»

Предмет дослідження визначається при відповіді на питання: «Як розглядати «об’єкт», «Які відносини йому властиві?», «Які аспекти і функції виділяє дослідник для вивчення об’єкта?».

Досить поширеним є поділ основних типів методів за двома ознаками: мети і способу реалізації.

За першою ознакою виділяються так звані первинні методи:

1. Спостереження — систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта. Це найелементарніший метод, який є, як правило, складовою інших методів.

Щоб стати основою наступних теоретичних і практичних дій, спостереження мусить відповідати таким вимогам:



  1. задуманості заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);

  2. планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);

  3. цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);

  1. активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища);

• систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).

Спостереження, як метод пізнання, дає змогу отримати первинну інформацію про об'єкт дослідження.



2. Опитування дає змогу отримати як фактичну інформацію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі. При створенні анкети або плану інтерв'ю важливо сформулювати запитання так, щоб вони відповідали поставленій меті. Анкета може включати декілька блоків питань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності використання тих чи інших засобів, а й оцінкою об'єкта дослідження.

3. Порівняння — один із найпоширеніших методів пізнання. Це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.

Метод порівняння дасть результат, якщо відповідатиме таким основним вимогам:



  1. можна порівнювати лише ті явища, між якими є певна об'єктивна спільність;

  2. порівняння необхідно здійснювати за найсуттєвішими, найважливішими (в межах конкретного пізнавального завдання) рисами.

Інформацію про об'єкт можна отримати двома шляхами:

  1. безпосередній результат порівняння (первинна інформація);

  2. результат обробки первинних даних (вторинна або похідна інформація).

4. Вимірювання — це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об'єкт. При вимірюванні необхідні такі основні елементи: об'єкт вимірювання, еталони, вимірювальні прилади, методи вимірювання.

5. Тестування є різновидом вибіркового опитування, яке проводиться з метою виявлення суттєвих ознак об'єкта, засобів його функціонування, використовується в лабораторних експериментах, коли масове опитування через анкетування неможливе. Тестування інколи проводять двічі — на початковому етапі дослідження, де воно виконує діагностичну функцію, і при завершенні дослідження, де воно виконує верифікаційну функцію, тобто перевірку істинності гіпотез і висновків. Тести складають так, щоб однозначно виявити ті чи інші властивості опитуваних.

Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних-кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація.

За ознакою способу реалізації розрізняють:



1. Логіко-аналітичні, до них належать:

- методи дедукції – це перехід від загальних знань про предмети до одиничних знань про окремі предмети;

- методи індукції – основою індукції є дані, одержані шляхом спостереження.

2. Візуальні або графічні методи:

- графи;


- схеми;

- діаграми та ін.


Ознайомлення з літературними джерелами

Робота з науковою літературою є одним із основних етапів у дослідницькій діяльності. Як показує практика, діти не знають, як розпочати роботу з літературою. Можна розпочати пошуки із списку рекомендованої літератури з даної теми, потім продовжити роботою з картотекою бібліотеки і бібліографічними виданнями. Грамотно складена картотека навіть при біглому огляді заголовків дає можливість охопити проблему в цілому.

Пошук джерел по картотеці повинен завершитися складанням списку літератури. Варто враховувати, що при написанні інформації про джерело спочатку пишеться прізвище і ініціали автора, потім назва роботи, місце видання, рік видання, і, нарешті вказується кількість сторінок.

При вивченні літератури всі свої зауваження, висновки можна записувати в таку таблицю:



Назва джерела

Основні тези, проблеми

Коментарі










Орієнтовний календарний план підготовки

наукової роботи учнів

п/п

Етапи роботи

Зміст роботи

Результат



Формування вміння працювати з бібліотечним каталогом

- ознайомлення з тематичним каталогом бібліотеки;

- ознайомлення з каталогом статей та публікацій у періодичних виданнях



- формування навичок інформації;

- знайомство з видами наукових робіт





Вибір теми

- огляд учнем літератури з декількох тем із метою визначення кола його інтересів;

- остаточний вибір теми та її формулювання



- створення учнями власного списку літератури, яка наявна у бібліотеці (наукові джерела інформації за темами);

- вибір теми





Розробка плану досліджень

- визначення кола питань, які необхідно висвітлити у науковій роботі;

- формування списку досліджень, які необхідно провести;

- визначення кола організацій, підприємств, які можуть надати інформацію за темою роботи;

- визначення строків проведення певних досліджень та збору інформації



- план досліджень;

- список організацій, які необхідно відвідати;

- план збору інформації




Проведення досліджень


- збір інформації за планом

- інформація за планом



Аналіз даних

- аналіз зібраної інформації;

- визначення питань, які необхідно визначити додатково



- формулювання проблемних питань роботи



Розробка кінцевого плану тексту наукової роботи

- формулювання назв розділів роботи

- план роботи



Написання чернетки роботи

- написання чернетки кінцевого тексту роботи

- чернетка роботи



Перевірка роботи

- вичитка тексту керівником

- виправлений текст роботи



Друк роботи

- набір тексту на комп’ютері;

- підготовка наочних матеріалів для захисту, презентації



- друкована робота;

- плакати наочних графіків, таблиць та презентації





Підготовка виступу учня

- підготовка виступу;

- репетиція виступу

- виступ


Орієнтовний план написання роботи

Вступ

У вступі автор обґрунтовує обрану тему, стисло пояснює, в чому полягає його науковий інтерес, розкриває завдання, які слід розв'язати в цій роботі, визначає шляхи їх розв'язання, дає характеристику предмета дослідження.

У вступі розкриваються:


  • актуальність теми: «актуальність роботи полягає в тому, що …» або «актуальність зумовлена тим, що…» або «… цим визначається актуальність дослідження»;

  • новизна: пропонується новий підхід у дослідженні явища, розглядається нова методика;

  • мета: «мета роботи полягає в …», «метою НДР передбачено…», «цим визначається мета НДР»;

  • основні завдання: «мета роботи передбачає рішення таких задач: …», «мета дослідження визначає її основні завдання…». Формулювання завдань може бути представлене із нумерацією або без неї, але тоді кожне положення зручно розміщувати з абзацу і розпочинати із дієслів: виявити, вирішити, описати, знайти, визначити, встановити, показати, здійснити і т.д. У вступі повинна бути мотивація вибору теми. Вказується, які проблеми вивчені повністю, а які не досліджені зовсім.

Об’єм вступу не перевищує 2-3 сторінки.

Основна частина

Передбачає виклад отриманих результатів. Особливе значення в ній належить точності заголовків, доступності матеріалу, введенню інформації, яка належить іншим авторам з використанням наступних конструкцій: «як справедливо вважає …», «заслуговує на увагу думка …», «на думку …», «як стверджує …» і т.д.

Власне відношення до інформації можна висловити за допомогою таких конструкцій: «не можна не погодитись з думкою …», «доречно вважати…», «як справедливо вважає …», «правомірно стверджує …» і т.д.

Ця частина складається з двох-трьох основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом повинні відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, мати приблизно однаковий обсяг.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал