Відділ освіти віньковецької райдержадміністрації районний методкабінет слобідко – охрімовецька зош І-ІІ ступенів



Сторінка5/6
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.98 Mb.
1   2   3   4   5   6

Вправи для подолання бар'єру промовляння

• "Губи".

Під час читання мовчки вчитель пропонує учням міцно стиснути губи й прикласти до них палець (психології установка на беззвучне читання). Згодом палець не прикладають, а лише стискують губи.

• "Читай мовчки, рахуй уголос".

Учитель показує картинку зі словами, текстом і пропонує дітям рахувати вголос від 1 до 10, одночасно читати слова. Щоб перевірити усвідомлення прочитаного, варто переказати текст.

• "Не торкнись".

Читати, затиснувши зубами олівець так, щоб ні язик, ні губи, не торкалися його.


  • Притискання язика до зубів або затиснення його зубами.

  • Набирання в рот якомога більше повітря з тим, щоб, не випускаючи його, дихати через ніс. Щоки при цьому надуті.

  • Аритмічне постукування рукою чи олівцем під час читання. В основі цієї вправи - гальмування мовленнєво-рухових аналізаторів через центральні відділи кори головного мозку.

  • Списування.

Артикуляція майже зникає при списуванні тексту - в корі головного мозку, коли пише рука, також виникає індуктивне гальмування в зоні артикуляції.

Вправи для активізації мислення

• Ігри з м'ячем.

Учитель кидає м'яч кожному учневі, промовляючи при цьому одне з чотирьох слів: "земля" - гравець у відповідь повинен назвати один із видів тварин; "вода" - риб; "небо" - птахів; "вогонь" - плеснути в долоні.

Учитель кидає м'яч, називаючи при цьому, наприклад, продукти й інші слова: "яблуко"- лови, "парта"- не лови.

Гра "Упіймай слово".

Учитель називає предмети живої природи (береза, вовк, оса) - учні сплескують у долоні, називає предмети неживої природи (пісок, сонце, вітер) - піднімають руки догори.

Учитель називає парні числа (2, 16, 100, 38) - сплескують, непарні - мовчать.

Називає іменники - піднімають праву руку, прикметники - ліву, дієслова - обидві руки.

Ці вправи можна проводити на будь-якому уроці.

Гра "Нісенітниця".

Прочитати слово ззаду наперед (колосок - косолок, лампа - апмал, зошит — тишоз, книга - агинк).

Прочитати слова, переставляючи склади (тато - тота, Оля - Ляо, дочка - чкадо).

Прочитати речення, починаючи з останнього слова (За вікном завивав вітер. - Вітер завивав вікном за. Олі п'ять років. Років п'ять Олі).


  • Знайти слова, які в прямому, і в зворотному порядку читалися б однаково: шалаш, дід, око, Алла, біб, кок.

  • Гра "Цікаві квадрати".

У квадрат, поділений на 25 клітинок, по діагоналі вписати будь-яку букву. Необхідно в кожному рядку дописати букви так, щоб вийшло слово.



Вправи для розвитку пам'яті

• Демонстрування малюнків (3-4 с). Учні мають назвати кожен предмет, зображений на них.

Гра "Розвідники".

Розкладають 20 (10) предметів чи малюнків, відкривають їх на секунду. Хто запам'ятає найбільше?

Гра "Нишпорка".

На столі розкладені 10 предметів. Учень виходить, учитель ховає один предмет. Повернувшись, учень має назвати предмет, який зник.

Гра "Запам'ятай слова".

У стовпчик записують слова, не пов'язані між собою за змістом. Демонструють їх не більше ніж 10 с Щоб краще запам'ятати ці слова, треба скласти з них зв'язний текст.

• За командою вчителя діти починають читати текст швидко й уважно. Прочитавши, закривають текст і переказують його своєму товаришеві (учитель ходить між рядами й слухає).

Вправи для розвитку уваги

• Уважно розглядати плями, хмари на небі, прагнучи уявити предмети, які вони нагадують.



  • Спостерігати за близьким предметом, уявляючи, що він знаходиться на великій відстані.

  • Розслабитись, уважно дивитися на будь-яку точку, думати лише про неї. Якщо відволіклися - почати вправу спочатку.

• Протягом 1-5 хвилин спостерігати за будь-яким предметом, намагаючись знайти нові деталі.

•В уяві комбінувати різноманітне розташування предметів один відносно одного.



  • Переключати увагу з віддалених предметів на близькі.

  • Намагатися чути цокання то одного годинника, то іншого.

  • Протягом 5 хвилин спостерігати за рухом секундної стрілки на годиннику. Під час виконання вправи слід розслабитися.

  • Прагнути в уяві намалювати певні образи, картини утримувати їх у свідомості.

• Усно виконувати арифметичні дії (3-5 хвилин).

• Читати перше й останнє слово рядка.

• Читаючи текст, одночасно вистукувати рукою музичний ритм.

• Гра "Сходи-читалочки". Зійти сходами. Яка буква з'явилася.





Вправи для подолання регресії під час читання

• Прочитаний текст закривати лінійкою чи аркушем паперу. Пересуваючи його донизу, прочитуючи кожен рядок.

• Читати за допомогою вказівних чи середніх пальців обох рук (ліва задає темп читання, а права, рухаючись донизу, не допускає регресій).

• Читати 1-2 сторінки тексту вголос щодня.

• Вирізати на аркуші паперу завбільшки із сторінку підручника "віконце" на 3-4 рядки. Аркуш прикладати так, щоб верхній зріз "віконця" орієнтував на початок сторінки. Під час читання "віконце" посувати вниз, закриваючи прочитане.

При навчанні читати недостатньо сьогодні лише кілька разів повторювати один і той самий текст. Ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю. Саме таким дієвим інструментом, за допомогою якого можна зацікавити учнів, викликати інтерес до виучуваного матеріалу є гра.

Поступово цікава гра, мовленнєва творчість переростають у навчальну працю. Гра знімає нервові перевантаження. Завдяки грі можна залучити до діяльності пасивних учнів.

Ігри умовно поділяють на такі види:



  1. Ігри добукварного періоду.

  2. Ігри букварного періоду.

  3. Ігри післябукварного періоду.

Ігри добукварного періоду

Грає провідною діяльністю для дітей шестирічного віку. Майже все життя дитини проходить в ігровій діяльності. Весь урок у дітей цього віку пронизаний грою, але грою не заради розваги, а грою навчальною, що вимагає складних розумових операцій, аналізу й синтезу.

Кількість ігор на уроці повинна відповідати принципу доцільності. Доречно продумати і поетапний їх розподіл: на початку уроку гра має допомогти зацікавити, організувати дитину; в середині уроку гра повинна націлити на засвоєння теми; наприкінці уроку вона може мати пошуковий характер. Але на кожному етапі уроку гра повинна бути цікавою, доступною, і включати різні види діяльності учнів. При організації гри на уроці важливо продумати й те, в якому темпі вона буде проводитися.

Гра дасть змогу дитині опанувати також основи грамоти. Враховуючи складність звукових спостережень, навчання у добукварний період слід організовувати так, щоб шестилітки сприймали його в ігровій формі, не перевтомлювалися, щоб воно не викликало негативних емоцій.

Уся навчально-виховна робота з рідної мови з дітьми-шестилітками повинна ґрунтуватися на принципі гра-навчання, гра-виховання, оскільки в цьому віці гра для дітей - серйозна діяльність. Заняття, на яких діти оволодівають звуковою системою рідної мови, як і інші, перетворюю в цікаві вправи ігрового характеру.

"Скільки речень?"

Учитель читає речення. Учні на пальцях показують, скільки речень у цьому тексті. Виграє той, хто менше припуститься помилок.



"Скільки слів у реченні?"

Учитель читає речення. Учасники гри на пальцях або картками з цифрами показують, скільки в ньому слів. Виграє той, хто менше припуститься помилок.



"Злови п'ять слів"

Учитель називає п'ять слів (наприклад: олівець, зошит, ручка, вчитель, навчання) з тим, щоб учні зловили ці слова (плеснули у долоні) у реченнях, які він буде проказувати. Речення можуть бути такі:



Приведи усе до ладу, щоб були готові зрання: олівець, ручка і зошит — все, що треба для навчання.

Гра розвиває увагу, привчає прислухатися до слів у реченні.


"Живі слова"

До дошки викликаю трьох учнів (це діти, які будуть виконувати роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей стоїть біля дошки.

За малюнком діти складають речення, наприклад: "їжак несе яблуко". У викликаного учня запитую, в ролі якого слова він буде виступати (або діти самі собі вибирають слова із складеного речення). Класу даю завдання поставити слова в такому порядку, щоб вийшло складене речення.

Потім діти, які виконують роль слів, називають кожен своє слово по порядку, і всі чують речення, яке склали колективно.

У другому варіанті гри я сама пропоную дітям, які виступають у ролі слів, слова, наприклад: білка, гриби, сушить, Інші діти складають з них речення, правильно шикуючи "живі слова" біля дошки. "Діти-слова" вимовляють свої слова, і у них виходить речення: "Білка сушить гриби".

Можливий ще один варіант гри.

На перерві я готую дітей, які будуть виконувати роль "живих слів", навчаю їх вимовляти слова хором, але кожного - своє слово. На уроці повідомляю, що "живі слова" приготували речення і зараз вони вимовлять його. "Діти-слова" вимовляють свої слова хором.

Діти доходять висновку, що речення не вийшло, тому що слова в реченні стоять не послідовно одне за одним. Учні шикують слова у потрібній по послідовності, "діти-слова" вимовляють одне за одним своє слово. Речення "Сонце світить яскраво" розуміють усі діти.



"Скільки пауз у реченні?"

Учитель показує речення з паузами, пропонує дітям визначити кількість пауз (зупинок).



Посадив // дід // ріпку //. Виросла // ріпка // велика //. Кличе // дід // бабу // Марушку //.

Скільки пауз у реченні, стільки й слів.



"Розсели слова в будинки"




Ігровий матеріал: будинки із звуковими схемами слів, предметні малюнки - корова, зошит, літак, стіл.
У будинки потрібно заселити предмети, що зображені на малюнках.

Який предмет означає свійську тварину? Назви свійську тварину, в назві якої зустрічався б м'який приголосний звук. Вийдіть до дошки, поставте у звукових моделях наголоси.



Ігри букварного періоду

"Мозаїка"

У цій грі пропоную учням картки із складами. Пояснюю, що перший склад кожного слова написаний червоним кольором, другий склад - синім, а третій - зеленим. Склади перемішані. З них треба скласти слова (скажімо, руч, ка; О, ля; ма, ши, на; бі, лоч, ка; пар, та; квіт, ка тощо).



"Пісенька кенгуру"

Учні розглядають ілюстрацію, де зображений кенгуру, що виграє на сопілці. Поряд стоїть павич і слухає музику. Знайди закономірність і прочитай на хвості Павича, яку пісеньку грає кенгуру.



Крім того, що діти читають, вони ще й розвивають у собі таку важливу властивість, як здогадування про те, що написано далі.



"Назви букву"

Учень показує букви, а діти по ланцюжку називають її. Якщо буква названа неправильно, то діти, плескаючи у долоні, дають про це знати. Кожен - активний учасник.



"Впізнай букву наосліп"

На столі вирізані з цупкого картону вивчені букви. Одному учневі зав'язують очі і пропонують помацати букви і назвати їх.



"Горобчики"

Роздати дітям всього класу картки із назвами рослин чи дерев. Наприклад, яблуня, груша, дуб, тополя і т. ін. Вчитель починає гру, він говорить: "Цвірінь, цвірінь, сидів горобчик на малині, полетів на яблуню. Яблуня підхоплює: "Цвірінь, цвірінь, сидів горобчик на яблуні, полетів на...". Учень читає картки, які діти тримають перед собою, і називає рослину чи дерево, яке йому подобається. Всі учні класу - активні учасники.



"Знайди імена дітей"

Діти указкою показують імена, що склали за таблицею.





Ігри післябукварного періоду

Будь-яка гра повинна бути підпорядкована темі уроку, тоді вона дає гарний результат.

Основне завдання післябукварного періоду - вдосконалювати навички читання першокласників, відпрацьовувати темп, правильність і виразність читання, які безпосередньо залежать від усвідомленості змісту тексту. Одне із завдань післябукварного періоду - підготувати учнів до роботи з читанкою.

Отже, залежно від мети уроку навчання грамоти, його структури, рівня підготовленості дітей, запропоновані ігри на окремих етапах стануть активним засобом зацікавленості. Фантазія, казка, гра - це частка духовного життя дітей.



"Фініш"

До тексту ставлять запитання. Діти повинні читати текст до знаходження відповіді на певне запитання.



"Споруди будинок"

- Діти, всі ви добре пам'ятаєте казку "Троє поросят". Давайте зараз побудуємо будинок для Нуф-Нуфа, Наф-Нафа і Ніф-Ніфа, щоб вони жили в ньому дружно і щоб не зміг до них дібратися Вовчик.

Його можна побудувати із чарівною цеглинок, якщо прочитати написі на них.

Зі зворотного боку картонних прямокутників, що служать цеглинками, написані прислів'я про працю таким чином:



  1. Зробленеділоздаєтьсянайлегшим.

  2. Якпрацюєш, такімаєш.

  3. Безділасидіти, тойможнаодубіти.

  4. Кінець - ділувінець.

  5. Вовканогигодують.

  6. Діломайстравеличає.

  7. Гончараглинагодує.

  8. Уремісниказолотарука.

"Новорічна головоломка"

Починаючи від літери "З", на яку вказує годинникова стрілка, і відраховуючи по шість літер від кожної наступної, ви прочитаєте щось приємне для себе (рахувати за годинниковою стрілкою).





Висновки

Працюючи над проблемою формування навички швидкого читання у молодших школярів прийшла до таких висновків:

• темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;

• у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;

• головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;


  • слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину;

  • без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;

• навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи;

• при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;

• лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;

• техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів;

• під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра.

• головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.

Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.



Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.


Список використаної літератури

  1. Архипов Г.Б. О влиянии темпа речи на аудирование // Ученые записки МГПИИЯ. -М., 1968.-Т.44.-с.67-109.

  2. Березіна О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2002. - 104 с.

  3. Богатир В. Формування навички швидкого читання // Початкова освіта. - 2005.-Ш8.-с.14-16.

  4. Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9 - с.4-8.

  5. Горький М. О детской литературе. Статьи и высказывания. - М.: Госдетиздат, 1958.-431 с.

  6. Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки // Початкова школа. - 1991.-№4.-С.22-26.

  7. Ґудзик І.П. Чи треба вчити молодших школярів читати невідомий текст? // Початкова школа. - 1991. - №3. - с.4-6.

  8. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2001. - № 1.

  9. Джеджелей О. Диференційований підхід до формування навички читання у 4-річній школі // // Початкова школа. - 2002. - № 4. - с. 10-11.

  10. Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст // Відкритий урок. - 2002. - № 10. -с.74-76.

  11. Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. - М.: Учпедгиз, 1953.-349 с.

  12. Жиганова О. Навчання правильного, свідомого, виразного читання // Початкова освіта. - 2004. - № 4. - с.7-9.

  13. Жинкин Н.И. Речь, как проводник информации. - М.: Наука, 1982. - 160 с.

  14. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтения. - М: Просвещение, 1991. - 32 с.

  15. Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання // Початкова освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.

  16. Коваленко О. Навчання дітей читати. Психолого-педагогічні засади // Початкова освіта. - 2005. -№18. - с.2-4.

  17. Курпіта В.І. Дидактична гра як метод формування навичок читання у дітей 6-річного віку // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.49-66.

  18. Курпіта В .1. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.38-46.

  19. Левченко О.М. Тренувальні вправи для учнів початкових класів "Вчимося читати швидше" // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 15.-с.2-6.

  20. Локалова Н. Як навчитися читати швидше // Початкова освіта. - 1999. - № 3.-с.3-4.

  21. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок / A.M. Заїка. - К.: Магістр. - S, 2000. - 88 с.

  22. Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. -№ 4.-с.34-38.

  23. Паламарчук Л. Формування та удосконалення навичок читання // Початкова освіта. - 2004. - № 2. - с.6-10.

  24. Пальченко Л.I. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання / Із досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка // Початкова школа. - 1991. - № 4. – с.19-22.

  25. Пархета Л.П. Виразне читання в практиці В.О. Сухомлинського // Педагогіка і психологія - 2002 - № 3-4 - с.233-237.

  26. Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах // Початкова освіта. - 2002. - № 8. - с.4-5.

  27. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001.-206 с.

  28. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - S, 1997.-256

  29. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. - М.: Искусство, 1980. - 430 с.

  30. Сухомлинский В.А. Разговор с молодым директором школы. 2-е изд. - М.: Просвещение, 1982. - 206 с.

ДОДАТОК 1

Пам'ятка 1

Заповіді читача для самостійної роботи з книжкою

1. Вибравши книжку для читання, згадай, чи знаєш ти інші твори цього автора.

2. Прочитай передмову, анотацію, розглянь ілюстрації та виріши, про який час розповість книга, про що вона.

3."Товсту" книжку опановуй частинами.

4. Читаючи, звертай увагу, де і з ким відбуваються описані події. Спробуй уявити собі і конкретну обстановку, і героїв.

5. Виділяй усе незрозуміле, формулюй запитання і намагайся знайти на них відповідь самостійно: через ілюстрації або довідники.

6. Закриваючи книжку, ще раз подумай над її змістом у цілому, віднови в пам'яті головні події сюжету, образи персонажів і спробуй визначити, чим сподобалася тобі книжка, а чим - ні.


Пам'ятка 2

Взявши в руку книжку, прочитай:

а) заголовок;

б) прізвище автора (чи відомі тобі його книжки?);

в) де і коли видана книжка, для якого віку;

г) анотацію, зміст, передмову (якщо вони є).

Розглянь ілюстрації. Хто художник?

Поміркуй:

а) про що і про кого може йтися в книжці;

б) чи хотілося б тобі прочитати її.


Пам'ятка 3

Ти прочитав книжку. Після цього:

1. Познач слова, значення яких тобі невідоме.

2. Яка основна думка книжки (що хотів сказати автор)?

3. Чого вчить цей твір?

4. Склади план (для 3-го кл.).

5. Підготуй переказ.

6. Чи охоче ти читав книжку? Чому?

7. Назви дійових осіб (1-й кл.).

8. Що ти дізнався про героя прочитаного твору (2-й кл.)?

Чи хотілося б тобі прочитати інші твори цього автора або твори на подібні теми?



Пам'ятка 4

Вчись читати правильно

1. Стеж за словами на рядку, не переставляй їх.

2. Намагайся зрозуміти те, про що читаєш.

3. При читанні будь уважним до кожного слова.

4. Стеж за інтонацією.

Анкета для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів 1 класу (проводиться в усній формі на початку вересня)

1. Чи вмієш і любиш ти читати?

2. Чи доводилось тобі самостійно прочитати книжку? Яку?

3. Чи читають тобі книжки вдома?

4. Що найбільше ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?

5. Де можна брати книжки для читання?

6. Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерки?

Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності в 3-4 класах

(форма опитування - письмова)

1. Чи є в тебе улюблена книжка? Хто її автор, яка назва?

2. Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.

3. Чи пам'ятаєш тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.

4. Про що ти найбільше любиш читати?

5. Чи є в тебе улюблені письменники? Назви їх.

6. Хто може тобі допомогти у виборі гарної книжки?

7. На що слід звернути увагу, добираючи потрібну книжку?

8. Чим можна скористатися в бібліотеці, добираючи необхідну книжку?
Пам'ятка «Правила читання вголос»

Запитання

Відповідь

Що потрібно зробити перед читанням вголос?

Вдихнути повітря й читати вголос на видиху

Як вимовляються голосні звуки під час читання?

Голосні вимовляються голосно й «широко»

Як вимовляються приголосні звуки ?

Приголосні звуки слід вимовляти без напруження

Як читати вголос наголошені склади?

Наголошені склади під час читання потрібно виділяти голосом

Як читати вголос довгі речення?

Довгі речення потрібно ділити на смислові відрізки (частини), робити між ними під час читання короткі паузи і повний вдих

Коли тон голосу наприкінці речення знижується?

Якщо в кінці речення стоїть крапка(.)

Коли тон голосу наприкінці речення різко піднімається?

Якщо в кінці речення стоїть знак питання (?)

Коли тон голосу протягом усього речення тримається на одному рівні?

Якщо в кінці речення стоїть знак оклику(!)










Поділіться з Вашими друзьями:

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал