Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Рівненської області Острозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1



Сторінка2/4
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.61 Mb.
1   2   3   4

VI. Домашнє завдання

Вивчити правила у підручнику на ст. 76-77; виконати вправи 125 (усно), 128 (письмово).



Тема. Іменники — назви істот і неістот. Іменники загальні й власні

Мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок розрізняти назви істот і неістот, визначати власні та загальні назви; формувати вміння знаходити власні й загальні назви у текстах; розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях; пробуджувати інтерес до походження свого роду, прізвища, імені; прищеплювати любов до української мови. Обладнання: підручник, таблиці.

Внутрішньопредметні зв’язки:

— лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів, явищ, прислів’їв, крилатих висловів;

— культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.

Міжпредметні зв’язки: історія України, географія, література.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчання школярів

1.1. Організаційний момент

1.2. Перевірка домашнього завдання

1.3. Оголошення епіграфа уроку й робота з ним



Взагалі без іменння ніхто між людей не буває.

Хто б не родився на світ – родовита людина чи проста,

Кожного з них, породивши,

Іменням батьки наділяють.

Гомер

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

А відгадайте-но: що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина.

(Ім’я )

Яке твоє ім’я, прізвище, хто твої батьки, де живеш? – це перше, що запитують людину, знайомлячись. І кожен називає своє ім’я, не задумуючись, чому він так зветься, звідки прийшла ця назва і що вона означає.

ІІІ. Сприйняття і розуміння учнями нового матеріалу

3.1. Слово вчителя

Розрізнення назв істот і неістот у граматиці не завжди відповідає поділу на живі і неживі предмета. Тому важливе значення має з’ясування не тільки смислової, а й граматичної ознаки — закінчення знахідного відмінка множини, що, як правило, збігається у назвах істот і з називним — у назвах неістот.

Одним зі способів розрізнення цих двох груп іменників є також постановка

питання: хто? (до назв істот) і що? (до назв неістот).

Іменники поділяються на власні та загальні.

Загальні іменники — це назви, що є спільні для ряду однотипних предметів, істот, явищ, понять.

Власні іменники використовуються для того, щоб з ряду предметів певного роду виділити якийсь основний предмет. До власних іменників належать імена, прізвища, географічні назви, клички тварин, назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, різних організацій, назви високих посад, свят тощо. Власні іменники пишуться з великої букви. Назви книжок, журналів, кораблів, магазинів тощо беруться в лапки. Власні іменники можуть виражатися одним словом: Тетяна, кількома словами: Організація Об’єднаних Націй. Якщо у складі власного імені, вираженого словосполученням, є загальні назви, то вони пишуться з малої букви: Восьме березня.



IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

4.1. Вибірковий диктант

Виписати іменники. Довести, що виписані слова — іменники. Визначити назви істот і назви неістот.

Зеленіти, зелений, зелень, зграя, працювати, пращ, працівник, працьовитий, мужній, змужніти, мужність,читання, прочитаний, низина, низові, запорізьке, Запоріжжя, сікти, Січ,січовий, січовик, татарський, татарин,

лісник, лісовик, лісовий.

4.2 Етимологія прізвищ

Вставити прізвища, що походять від роду занять.

Ким наші предки були,

Нам прізвища розповіли.

Клав прадід печі – звавсь ...,

Робив колеса -...,

Дробив каміння - ...,

Щетину обробляв - ...,

Ковші виготовляв ...,

І дьоготь продавав ...,

А у козацькім курені

Отаман був пан ... .

Д.Білоус

(Пічник, Каменяр, Курінний, Дігтяр, Колісник, Щіткар, Ковшар.)

4.3. Гра „Ерудит” .

До поданих загальних назв дібрати іменники - власні назви.

Журнал ...

Письменник ...

Річка ...

Місто...

Країна...

4.4. Гра-дослідження „Атлас іменників”

Визначити, з якої країни прийшли в українську мову подані слова.



Цегла, трамвай, підлога, альбом, скарб, фарба, флакон, тренер, спонсор, бутерброд, оранжерея, ґудзик, вуаль, ландшафт, менеджер, повидло.

4.5. Продовжити речення.

Зразок. Населення України – українці.

Населення Англії - ... .

Населення Німеччини - ... .

Населення Франції - ... .

Населення Польщі - ... .

V. Підсумок уроку

5.1. Слово вчителя

Сьогоднішній урок хочу закінчити словами Р.Гамзатова: „Немає нагороди більшої, ніж ім’я, немає скарбу дорожчого над життя. Бережи це…”

VІ. Домашнє завдання

Скласти 5-6 речень з власними назвами.



Тема. Велика буква і лапки у власних назвах

Мета: поглибити знання учнів про вживання великої літери та лапок у власних назвах; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначити їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників у власних висловлюваннях; виховувати прагнення до знань про навколишнє середовище, оточення.

Правопис: велика буква і лапки у власних назвах.

Обладнання: таблиця, картки, підручники.

Внутрішньопредметні зв’язки:

— лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів, явищ;

— культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.

Міжпредметні зв’язки: географія, історія України, література.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчання школярів

1.1. Організаційний момент

1.2. Оголошення теми і мети уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

2.1. Перевірка домашнього завдання

2.2. Словниково-розподільна робота

Прослухати акровірші-загадки з власними і загальними назвами, відгадати їх і записати в два стовпчики. В I стовпчик записати власні, в II стовпчик — загальні.




Де витоки нашого роду,

Несе у святих своїх водах

І велич, і волю незламну,

Прадавню історію славну

Розкішна, широка, стрімка

Оспівана в думах ріка.
У кожного з нас є країна

Красива, невпинна, чарівна.

Рідніше в ній сонце нам світить,

А ще усміхаються квіти.
ї берегти ми повинні

Найкращу у цілому світі,

Адже ми усі її діти.
За порогами Славути,

Абрикоси де цвітуть,

Пароплавні звуки чути,

Он заводи там гудуть,

Разки вулиць, як намисто.

І вітає урочисто

Життєдайним днем щомить

Жваве рідне наше місто,

Як тебе нам не любить!

Символ є у нашій долі —

То ж бо кольорів краса —

Ясно-жовтий — колос в полі,

Голубий — то небеса.
Голосних акордів звуки

І любов наша хай линуть,

Ми прославимо в нім навіки

Нашу славну Україну.
Ми всі вдячні цій людині,

Адже в нас вона єдина.

Тиха, лагідна, красива,

У найкращу мить щаслива,

Славна, мила і рідненька,

Як та квіточка ясненька.
В нім природи розмаїття

І краса чудесних квітів:

Незабудки, соняшки.

Орлик, мак і нагідки,

Чорнобривці, васильки.

Ох і люблять всі дівчата

Квіти ці у нім сплітати.



— Складіть два речення з будь-якими словами, вживаючи і власну назву, і загальну.

2.3. Бліц-опитування.

— Що означає іменник?

— Чим відрізняється категорія істоти від неістоти?

— Які назви предметів називаються загальними? Наведіть приклади.

— Які назви предметів називаються власними? Наведіть приклади.

2.4. Колективне опрацювання матеріалу таблиці.

Велика буква у власних назвах



З великої літери пишуться

Правило

Приклад

  1. Iндивiдуальнi (власнi) iмена,

по батьковi, прiзвища, прiзвиська

Тарас Григорович Шевченко; Богдан Хмельницький; Ярослав Мудрий

2. Імена тварин, назви дiйових осiб у казках та байках

Пес Нехай; кiт Воркiт; братик Вовчик; Колобок

3. Назви держав, територiй, населених пунктiв, рiчок, астрономiчнi назви


Україна; Європа; Львiв; Рiвненська область; село Веселий Гай; Днiпро; планета Марс; сузір’я Чумацький Шлях

4. Назви найвищих українських та мiжнародних установ, органiзацiй та посад


Верховна Рада України; Кабiнет Мiнiстрiв України; Президент України; Органiзацiя Об’єднаних Нацiй; Товариство Червоного Хреста.

5. Назви релiгiйних понять

Бог; Божий Син; Святий Дух, Богородиця; Апостол; Бiблiя Євангелія.

6. Назви державних, релiгiйних та мiжнародних свят, iсторичних подiй

День Конституцiї України; Великдень; Рiздво Христове; Пилипівка, Спасівка, Новий рiк; День молодi

7. Назви художнiх творiв, газет, журналiв, заводiв, фабрик, навчальних закладiв (назва береться в лапки)

Поезiя «Сон», журнал «Соняшник»,

фабрика «Любава», дитсадок «Веснянка»


III. Виконання системи практичних завдань

3.1. Коментоване письмо

Записати речення під диктовку. Пояснити правопис власних назв.

Лімпопо і Замбезі — це дві великі ріки Південної Африки. Швидкоплинні й порожисті, течуть вони на схід, до Індійського океану. «Кобзар» Тараса Шевченка — настільна книга кожного справжнього українця. Діти з нетерпінням чекали подарунків на Різдво Христове.

3.2. Лінгвістична гра «Хто більше?»

(Робота в групах)

Усно доповнити кожну групу слів власними назвами.

2.1 Географічні поняття: Крим,...

2.2 Персонажі казок: Колобок,...

2.3 Свята: Спасівка,...

2.4 Назви художніх творів: оповідання «Пилипко»,...

2.5 Гори: Карпати,...

2.6 Марки автомобілів: «Волга»,...

— Скласти по одному реченню з власною назвою із кожної групи слів.

3.3. Лексико-орфографічна робота

Записати власні назви, розкривши дужки. Пояснити вживання великої літери.

(С, с)трийський (П, п)арк, (М, м)айдан (Н, н)езалежності, (В, в)улиця (Х, х)рещатик, (Б, б)ульвар (Ш, ш)евченка, (С, с)ин (Б, б)ожий, (К, к)абінет (М, м)іністрів (У, у)країни, (К, к)аспійське (М, м)оре.



IV. Підсумок уроку

— Сформулювати правила вживання великої букви у власних назвах.

— В яких випадках у власних назвах вживаються лапки?

— Назвіть астрономічні назви.

— У реченнях, записаних на дошці, пояснити й зіставити однозвучні слова з різним значенням.

На небі світить зірка. (Небесне світило)

На лузі пасеться Зірка. (Кличка тварини)

На столі лежить «Зірка». (Газета)



V. Домашнє завдання

Скласти фантастичний твір у формі розповіді на тему «Яким я уявляю своє селище через 50 років», використовуючи власні назви.



Тема. Рід іменників. Іменники спільного роду

Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення роду іменників, сформувати поняття про іменники спільного роду; розвивати вміння знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього і спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; виховувати повагу до дорослих, любов до рідного краю.

Обладнання: підручники, таблиці.

Внутрішньопредметні зв’язки:

лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів, явищ, а також прислів’їв і приказок;

культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.

Міжпредметні зв’язки: література, географія, історія України.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчання школярів

1.1. Організаційний момент

1.2. Оголошення теми і мети уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

2.1. Перевірка домашнього завдання

2.2. Лексико-орфографічна робота

Словниковий диктант

Великдень, Великий піст, Різдво, Псалтир, річка Святого Лаврентія, Син Божий, Бог, медаль «За трудову доблесть», острів Нова Земля, не приведи Боже, гори Карпати, планети Земля і Марс, Чумацький Шлях, телевізор «Славутич», поема «Сон», Організація Об’єднаних Націй, фабрика «Сіверянка», Спаський собор, місто Біла Церква, автомобіль «Запорожець», Хмельниччина, античні боги, Коліївщина, байка «Вовк та Ягня».

III. Сприйняття й розуміння учнями навчального матеріалу

3.1. Слово вчителя

Кожному іменникові властивий граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Проте існує багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця, білка. Це пов’язано з тим,

що людина не мала потреби розрізняти стать таких істот. Майже всі іменники, за невеликим винятком, належать до певного роду: чоловічого, жіночого чи середнього; деякі іменники можуть вживатися як у чоловічому, так і в жіночому роді.

3.2. Записати речення, визначити в них рід іменника сирота

Сирота Ярема, сирота убогий; ні сестри, ні брата — нікого нема.

Я сирота, без матері, без батька осталась.

3.3. Слово вчителя

Крім жіночого, чоловічого, середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду. Наприклад: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша.

Іменники, що означають осіб як чоловічого, так і жіночого роду, називаються іменниками спільного роду. Їх рід визначається в контексті. Деякі іменники — назви осіб за професією чи характером діяльності (інженер, педагог, суддя, професор, льотчик, лікар) — можуть означати осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до чоловічого роду. Софія Василівна Ковалевська, перша жінка-професор,— видатний математик XIX століття. Ірина Петрівна — досвідчений лікар. Рід іменників в українській і російській мовах здебільшого збігається. Це пояснюється спільним розвитком обох мов. Проте є іменники, що мають в обох мовах однакове значення, але різний рід (біль, собака, око, Сибір).

3.4. Робота з підручником

а) Вправа 131.

б) Вправа 132 (усно).

IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

4.1. Виконання вправи 134 за підручником (С. 79).

4.2. Робота з таблицею (С. 79).

4.3. Гра «Ребус»



Ребуси

Розгадавши ребуси, визначте рід іменників. Якого роду не названо?


безымянный3.bmp
безымянный 2.bmpбезымянный.bmp
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

5.1. Творче спостереження

Прочитати прислів’я й приказки. Пояснити їх навчальний зміст.

Базіка набалака — і в торбу не збереш. Соня та ледацюга — рідні брати.

Білоручки — дармоїди та недоучки. Вереда сам себе раз на рік любить (Нар. творчість).

а) Виписати іменники спільного роду.

б) Скласти два речення з одним із виписаних іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в другому — до жіночого.

5.2. Виконання пізнавального завдання аналітичного характеру

Під диктовку записати іменники. Визначити рід кожного. Аргументувати свій вибір.

Путь, біль, магістраль, Сибір, полин, степ, дріб, рояль, тюль, шинель, собака, невістка, сирота, жайворонок, голова, академік, фламінго, місіс, озеро Ері, острів Хоккайдо.



VI. Підсумок уроку

1. Як визначити приналежність іменників до одного з трьох родів?

2. Що слід пам’ятати про іменники спільного роду?

3. Навести приклади речень з іменниками спільного роду.

4. Як визначається рід в незмінюваних іменниках? Пригадайте правила.

VII. Домашнє завдання

Підручник С. 78–79, 84 (теоретичний матеріал); впр. 137.



Тема. Число іменників. Іменники, що мають форму тільки однини чи множини

Мета: повторити й поглибити знання учнів про категорію числа в українській мові, ознайомити з іменниками, які можуть вживатися лише в однині або множині, а також збірні іменники; сприяти виробленню в учнів уміння чітко визначати категорію числа; формувати вміння знаходити іменники, ужиті у формі однини і множини в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати іменники у формі однини та множини у власних висловлюваннях; виховувати кмітливість, самостійність мислення, любов до природи, уміння бачити її красу і багатство.

Обладнання: підручник, таблиця.

Внутрішньопредметні зв’язки:

— лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення

осіб, предметів, явищ; прислів’їв, крилатих висловів;



— культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.

Міжпредметні зв’язки: література, природа рідного краю, географія, біологія.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчання школярів

1.1. Організаційний момент

1.2. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

Минає літо. Осінь вже бреде,

Лісів багрець торкнувся вересневий.

І пахне чебрецем, і листя де-не-де,

Кружляючи, лягає під дерева.

(Л. Тендюк)

II. Актуалізація опорних знань

2.1. Перевірка домашнього завдання

2.2. Фронтальне опитування

— Чому рід — постійна граматична ознака іменників?

— Як визначити рід іменників?

— Чому в українській мові іменники Петро, Дніпро, дядько належать до чоловічого роду, а шатро, ліжко, стебло — до середнього?

— Що можете розповісти про іменники спільного роду? Наведіть приклади.

2.3. Творчий диктант.

Прослухайте. Замініть подані слова, вирази одним словом, яке означало б спільний рід іменників (слова для довідок у дужках). Запишіть.

Професії (льотчик, інженер, суддя, лікар, композитор). Військове звання (генерал). Людина, яка сама чогось навчається (самоучка). Людина, що пише лівою рукою (лівша). Дитина, яка втратила батьків (сирота). Людина, яка багато говорить без діла (базіка). Той, хто плаче без причини (плакса). Людина лінива (нероба), скупа (скнара), неохайна (нечепура). Той, що задається (задавака), любить довго спати (соня).



III. Генералізація знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

3.1. Колективне опрацювання таблиці. Підручник (С. 82), вправа 142.

1.1. Розглянути таблицю і зробити висновок про утворення форми множини та про вживання іменників у формі тільки однини або множини.

1.2. Навести власні приклади іменників, що мають:

— форму однини і множини;

— тільки форму однини;

— тільки форму множини.

3.2. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу

Підручник (С. 85). Число іменників.

3.3. Коментар учителя.

В українській мові іменники змінюються за числами. Множина іменників утворюється від однини зміною закінчення або наголосу: педагог — педагоги, лев — леви. Іменники, які означають сукупність істот або неістот, що сприймаються як єдине ціле, називаються збірними: козацтво, піхота, гарбузиння. Такі іменники вживаються тільки в однині. Назви речовин і матеріалів, почуттів і станів, дій і ознак, більшість власних географічних назв уживаються тільки в однині: молоко, масло, сміливість, мислення, мир, Ельбрус, Англія, Сиваш. Деякі іменники мають лише форму множини.

До таких іменників належать:

а) назви парних предметів: окуляри, сани, двері, шорти, зябра;

б) назви речовин, матеріалу: макарони, консерви;

в) назви залишків речовин: висівки, очистки, об’їдки;

г) назви процесів, дій із відтінком тривалості чи повторюваності: канікули, вибори, мандри, переговори;

д) назви обрядів, звичаїв: іменники, входини, оглядини;

е) назви ігор: шахи, шашки, піжмурки;

ж) назви почуттів, емоцій: радості, ревнощі, пустощі;

з) географічні назви: Прилуки, Альпи, Піренеї, Карпати, Альпи;

и) назви множинної сукупності чогось: тропіки, джунглі, мемуари, надра.

Отже, з усього сказаного, можна зробити такий висновок: іменники за явністю форм числа поділяються на три групи:

1) іменники, що мають форми однини й множини;

2) іменники, що вживаються тільки в однині;

3) іменники, що вживаються тільки в множині.

IV. Виконання системи практичних завдань

4.1. Творче спостереження над мовним матеріалом.

Прочитати текст на індивідуальних картах. Визначити тип і стиль мовлення.

ОСІНЬ


Прийшла осінь і на берег Дніпра. Вода в річці стала каламутна й непривітна, несла пожовкле листя й сухі очеретини. На піщаних мілинах збиралися зграями дикі качки. Голуби летіли на поле, на жовту стерню. Зграї чорних дроздів лагодилися до далекої мандрівки. А лелеки вже відлетіли, і на хаті

у дядька Гайдабури чорніло на колесі їхнє порожнє гніздо. Рукав перетинала вже висока гребля, спішно закінчували білий будинок електростанції.

Назвати іменники. Визначити їх число. Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Іменники якого роду і числа використано в ньому?

4.2. Гра «Множачки»

Відгадай загадки. Що ти знаєш про ці іменники?


  1. По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк. (Двері)

  2. Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри)

  3. Дві дощечки – дві сестри, несуть мене із гори. (Лижі)

  4. Пливуть пливушки, позадирали вгору вушки. (Сани)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал