Відділ освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради



Сторінка1/4
Дата конвертації11.12.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3   4
Відділ освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №8 «Золотий ключик»


О. А. Бредіхіна
Казкотерапія

у роботі з дітьми дошкільного віку.

Авторські психотерапевтичні казки

методичний посібник
@дневники - листик в линеечку

2015


Відділ освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №8

«Золотий ключик»
О. А. Бредіхіна
Казкотерапія

у роботі з дітьми дошкільного віку.

Авторські психотерапевтичні казки

методичний посібник

2015
Автор: Бредіхіна Олена Анатоліївна, практичний психолог дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №8 «Золотий ключик» м. Нетішин



Рецензент: Погоріла А. Ю., методист з психологічної служби методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради

Бредіхіна О. А.. Казкотерапія у роботі з дітьми дошкільного віку. Авторські психотерапевтичні казки (методичний посібник). – Нетішин, 2015. – 85 с.

В даному посібнику вміщено теоретичні матеріали щодо використання методу казкотерапії у роботі з дітьми дошкільного віку, а саме: історія виникнення казкотерапії, мета та функції казкотерапії, алгоритм створення терапевтичної казки. А також практичні матеріали: авторські психотерапевтичні казки для дошкільнят, консультації та рекомендації для батьків і педагогів. Окрім того, у додатках до посібника вміщено програму адаптаційних занять для дітей раннього віку з використанням авторських психотерапевтичних казок.

Рекомендований практичним психологам, педагогам дошкільних навчальних закладів та батькам.



ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА……………………………………………...5

РОЗДІЛ 1. ВИТОКИ КАЗКОТЕРАПІЇ АБО КОЛИ НАРОДИЛАСЯ КАЗКА………………………………………...7

    1. Історія виникнення казкотерапії………………..8

    2. Мета застосування казкотерапії ……………....11

    3. Функції казкотерапії………………………….....13

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКОТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ДОШКІЛЬНИКАМИ……...15

    1. Особливості сприймання казки дитиною……...16

    2. Основні прийоми роботи з казкою…………....18

    3. Алгоритм створення терапевтичної казки…….20

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА «ДЛЯ ДБАЙЛИВИХ ДОРОСЛИХ»......................................................23

    1. Авторські психотерапевтичні казки…………...24

    2. Порадник для батьків, педагогів……………….34

    3. На допомогу педагогам. Казкотерапія як інструмент розвитку особистості дитини та її здібностей…….51

ПІСЛЯМОВА…….……………………………………….56

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…................................57

ДОДАТКИ

Додаток 1. Розвивальна програма для дітей раннього віку «Казковий світ»

Додаток 2. Структура корекційно-розвиваючого казкотерапевтичного заняття (за Зінкевич-Євстигнєєвою)
ПЕРЕДМОВА

Кожна казка – це ланцюжок пригод, незвичайних ситуацій, що виникають у житті персонажів, а отже, і їхніх дій щодо розв’язання певних завдань. Казкові проблеми та способи їх вирішення, що подаються, хай навіть і гіперболізовано, сприяють вихованню певних рис характеру, підготовці дитини до сприймання світу. Занурюючись у казковий світ, дитина зазирає у глибини своєї душі, вчиться оволодівати цим підсвідомим простором. Повернувшись із казкової подорожі до реального світу, вона почувається впевненіше, починає усвідомлювати власну спроможність упоратися з очікуваними труднощами.

Для дітей дошкільного віку характерним є емоційно-чуттєве сприйняття світу, а важлива для дитини інформація краще засвоюється через яскраві образи. [11] Саме тому, такий метод психотерапії як казкотерапія вважають найбільш вдалим та ефективним під час роботи із емоційними та поведінковими порушеннями у дітей. Саме психотерапевтичні казки дають змогу дитині побороти власні страхи, тривожність, виправити негативні риси характеру. А ще вони допомагають дітям засвоювати загальноприйняті морально-етичні норми і вчити соціально прийнятним способам виявлення власних емоцій.

Безперечно, саме у дошкільні роки життя дитини казки є неодмінною складовою її світу і чудовим інструментом психотерапії. Педагогам, психологам і батькам варто пам’ятати, що від виявлення проблем дитини і вчасно наданої допомоги залежить її подальший розвиток. І тут саме казкотерапія якнайкраще допоможе скоригувати поведінку дитини, пояснити їй основні закони світу, прищепити правильні цінності та розкрити творчий потенціал. У даному методичному посібнику вміщено теоретичні аспекти використання методу казкотерапії у роботі з дітьми дошкільного віку, а також авторські психотерапевтичні казки, корисні консультації та рекомендації педагогам і батькам.




иллюстрации к любимым сказкам


РОЗДІЛ 1.

ВИТОКИ КАЗКОТЕРАПІЇ АБО КОЛИ НАРОДИЛАСЯ КАЗКА?
в калининском районе дети проходят сказкотерапию.

    1. Історія виникнення казкотерапії

Коли народилася казка? Напевно тоді, коли народився світ. У давні часи за допомогою казки передавали важливі знання про світобудову, закони природи і людські стосунки. З часом ці знання набували образної, метафоричної форми. А саме яскраві образи та метафори казкових історій торують найкоротший шлях до душі людини (а особливо, дитячої душі) і закарбовуються на підсвідомості.

Казка набагато старша, ніж наука психологія, і за силою свого впливу аж ніяк не поступається їй. До казок у своїй діяльності звертались відомі зарубіжні та вітчизняні психологи: Е. Фромм, Е. Берн, Е. Гарднер, А. Менегетті, М. Осоріна, Е. Лісіна, Е. Петрова, Р. Азовцева, Т. Зінкевич-Євстігнєєва та ін. Незважаючи на те що казкотерапія є одним із найдавніших напрямів практичної психології, сам термін виник лише наприкінці ХХ століття.

Як зазначає сучасна російська дослідниця Тетяна Зінкевич-Євстігнєєва, формуванню казкотерапії в окремий напрям передували три етапи [7]:


  1. Етап спонтанного створення та передачі історій, який триває й досі, оскільки людство не перестає вигадувати казки.

  2. Етап наукового осмислення метафоричного матеріалу. Збирати, систематизувати та досліджувати фольклор в Європі та Росії почали наприкінці ХVIII століття брати Грімм, Шарль Перро, Олександр Афанасьєв, Володимир Даль, Михайло Максимович, Пантелеймон Куліш та інші.

Психологічний аналіз та інтерпретації отриманого матеріалу залежать від конкретного дослідника та школи. Так, Карл Густав Юнг, швейцарський психіатр, основоположник одного з напрямів глибинної психології – аналітичної психології, та його послідовники (Марія-Луїза фон Франц, Джин Шарп, Клариса Пінкола Естес та ін.) стверджували, що у казці, міфі відображається психічна реальність людини, її внутрішні ритми, суперечності, сценарії духовних пошуків, а також давні підказки.

  1. Етап використання казки як «упаковки» основного інструментарію психолого-педагогічної роботи (психотехнічний етап). На цьому етапі почали використовувати казку педагоги і психологи. Вони активно створювали дидактичні казки, з’явилося саме поняття «казкотерапія» і почав розвиватися цей напрям психології.

Отже, казка твориться мовою образу і на своєму історичному шляху очищується від надмірного та нецікавого. [15] На жаль, іноді її позбавляють і важливих ланок. Безсумнівно, особливості кожної епохи мали свій вплив на казки, внесли певні корективи. Наприклад, з приходом християнства більшість казок було перероблено: добра відьма (від слова «відати») перетворилася на злу відьму, дух став янголом, міфічні лісові істоти перетворилися на злих духів.

Прикро, але найдревніші казки нам не відомі, адже їх почали активно записувати лише у ХIХ столітті (доба Романтизму), а до того часу вони побутували в усній традиції. До нас дійшли тільки, так би мовити, останні версії казок. Тоді ж, у ХIХ столітті, видатний вчений-фольклорист Олександр Афанасьєв, який зібрав у восьми томах російські народні казки, зазначав, що здебільшого казки призначені зовсім не для дітей. І навіть щодо свого зібрання «Дитячих казок» він зауважував, що «не кожен з батьків наважиться читати своїм дітям ці казки». Тож, до кінця ХIХ століття більшість казок були спрямовані на дорослу аудиторію. Пізніше народні казки для дорослих адаптували для дітей і називали це дитячою літературою.

Таким був шлях розвитку та становлення казки у тій формі, якою ми її бачимо нині. Однак, змінювалися не лише форма та зміст, а й завдання, для реалізації яких доцільним та ефективним є використання казок, про що йтиметься далі.
d:\pictures\новая папка\58324_428806980501082_1718709373_n.jpg



    1. Мета застосування казкотерапії

Казкотерапія є окремим напрямом психокорекційної практики. Її завданням є об’єктивізація проблемних ситуацій, активізація внутрішніх ресурсів, потенціалу особистості. Метод казкотерапії може використовується як психодіагностичний та психокорекційний засіб.

Головна особливість роботи у системі казкотерапії – це взаємодія з дитиною на ціннісному рівні. Різнопланові психологічні, педагогічні, культурологічні проблеми можна розв’язати, спираючись на моральні орієнтири, духовні цінності, особистісний потенціал дитини.

Провідними принципами казкотерапії є:


  • усвідомлення власних можливостей;

  • усвідомлення цінності власного життя;

  • розуміння закону причини та наслідку;

  • пізнання різних стилів світовідчуття;

  • пізнання світу власних емоцій та переживань;

  • свідома творча взаємодія зі світом;

  • внутрішнє відчуття сили та гармонії.

Казкотерапію застосовують у різних випадках і відповідно отримують різні результати. [9] Тому, залежно від очікуваних результатів потрібно визначитись з метою казкотерапії у кожному конкретному випадку, зокрема:

  • казкотерапія як спосіб передачі досвіду «з вуст у вуста» та прищеплення загальноприйнятих моральних норм і правил поведінки у соціумі. У такий спосіб казка сприяє ефективній соціалізації дитини;

  • казкотерапія як інструмент розвитку особистості дитини та її здібностей. У цьому випадку казка позитивно впливає на здатність дитини фантазувати, сприяє розвитку творчого мислення та уяви, розкриває внутрішній світ дитини;

  • казкотерапія як психотерапія. Таке застосування дає змогу дитині подолати власні страхи, надмірну тривожність, пропрацювати ті індивідуальні особливості, які порушують гармоній розвиток дошкільника.

Завдання казкотерапевта, психолога чи педагога полягає у тому, щоб підібрати чи створити казку відповідно до потреб дитини. Якщо казку підібрано вдало, дитина «вбудовує» її послання у свій життєвий сценарій. Особливо корисно, коли дитина просить повторити їй цю казку неодноразово. Адже саме так відбуваються глибокі зміни у світогляді малюка. Найкращі результати можна спостерігати у роботі з дітьми, які активно співпереживають казковим героям, чому сприяють і вікові особливості дошкільнят. У ранньому віці у дітей переважає правопівкульний тип мислення, орієнтований на цілісне образне осмислення інформації, емоційно-чуттєве сприйняття світу. А важлива для дитини інформація краще засвоюється через яскраві образи, якими так багаті казки.

Наразі казкотерапію вважають найбільш «м’яким» методом психотерапії. Він працює без обмежень (за віком, статтю тощо) і є надзвичайно ефективним.

Свій перетворювальний потенціал казка реалізовує через низку функцій, які ми розглянемо далі.


    1. Функції казкотерапії

Казкотерапія як психологічний метод виконує три функції:

  • діагностичну – передбачає виявлення вже наявних життєвих сценаріїв і стратегій поведінки дитини; сприяє виявленню стосунків або стану дитини, про які вона не хоче говорити вголос;

  • прогностичну – в тому випадку, коли діагностується потенційний розвиток подій, можна говорити про прогностичну функцію діагностичної казки. У цих казках розкриваються суть та особливості майбутнього життєвого сценарію дитини;

  • терапевтичну (корекційну) – казка, завдяки якій відбуваються позитивні зміни у стані і поведінці дитини.

Тексти казок викликають інтенсивний емоційний резонанс як у дітей, так і у дорослих. Образи казок звертаються одночасно до двох психічних рівнів: до рівня свідомості та підсвідомості, що дає особливі можливості під час комунікації. Це, насамперед, важливо для корекційної роботи, коли необхідно у складній емоційній обстановці створювати ефективну ситуацію спілкування. [18]

Виділяють наступні корекційні функції казки:



  • психологічна підготовка до напружених емоційних ситуацій;

  • символічне відреагування фізіологічних та емоційних стресів;

  • прийняття в символічній формі своєї фізичної активності.

Цінність казок для психокорекції і розвитку особистості дитини полягає у наступному:

  1. Відсутність прямих моральних повчань. Події казкової історії логічні, природні, витікають одна з одної, а дитина опосередковано засвоює причинно-наслідкові зв’язки, які існують у світі.

  2. Через образи казки дитина стикається з життєвим досвідом багатьох поколінь.

В казкових сюжетах зустрічаються ситуації та проблеми, які переживає у своєму житті кожна людина: відокремлення від батьків, життєвий вибір, взаємодопомога, любов, боротьба добра зі злом. Наприклад, перемога добра у казках забезпечує дитині психологічну захищеність: щоб не відбувалось у казці – все закінчується добре. Випробування, які випадають на долю героїв, допомагають їм стати розумнішими, добрішими, сильнішими, мудрішими. У такий спосіб дитина засвоює, що все, що відбувається в житті людини, сприяє її внутрішньому росту.

  1. Відсутність заданості в імені головного героя і місці казкових подій. Головний герой – це узагальнений образ, і дитині легше ідентифікувати себе з героєм казки і стати учасником казкових подій.

  2. Ореол таємниці та чарів, інтригуючий сюжет, несподіване перетворення героїв – все це дозволяє слухачу активно сприймати і засвоювати інформацію, яка знаходиться у казках.

Казкотерапія включає в себе різноманітні прийоми і форми роботи, які дозволяють розвивати творче мислення, уяву, увагу і пам'ять, сприймання та координацію рухів, позитивну комунікацію та адекватну самооцінку, використання яких неможливе без врахування психологічних особливостей віку. Тож, спробуємо з’ясувати тонкощі використання казки у роботі з дошкільниками.
РОЗДІЛ 2.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКОТЕРАПІЇ

У РОБОТІ З ДОШКІЛЬНИКАМИ
ответы@mail.ru: вы верите в волшебство?
2.1. Особливості сприймання казки дитиною

Коли дитина «проживає» казку, утворюються зв’язки між казковими подіями і поведінкою у реальному житті. Якщо фахівці чи батьки обговорюють з дитиною прочитані казки – життєві уроки швидше засвоюються, сприяють подальшому гармонійному розвитку дитини та її успішній самореалізації. Якщо казки не обговорюються, життєві уроки та цінності засвоюються пасивно.

З перших місяців зародження нового життя батьки можуть розповідати дитині казки. [8] Доки триває внутрішньоутробний розвиток, малюк звикає до спокійних і радісних голосів батьків, реагує на їхні позитивні емоції.

Для новонародженого малюка сюжет казки не має особливого значення. Головне, щоб в ній були певні ритмічні конструкції, повтори, звуконаслідування для ліпшого опанування дитиною рідної мови.

У віці 1,5-3 роки діти зазвичай починають говорити, тож казка може стати поштовхом до розвитку зв’язного мовлення, образного мислення та пізнавального інтересу. Читаючи дітям казки, батьки та педагоги сприяють розширенню їхнього словникового запасу.

У віці 3-4 років дитина вже розпізнає основні емоції, тож потребує казок з простими і яскравими сюжетами. На цьому етапі варто обговорювати у сімейному колі (чи у групі дошкільного закладу) емоції героїв, їхню поведінку тощо.

У віці 4-6 років мова казки є найзрозумілішою для дитини. Саме через казку у такому віці дошкільник засвоює найліпше соціальний досвід. Тож будь-яке завдання дитина виконає краще та з більшим задоволенням, якщо захопити її казковим сюжетом.

Безсумнівно, діти люблять коли їм читають. Казки надають великі можливості, що охоплюють різні теми для занять. Під час роботи з казками накопичується досвід, який дозволяє оцінити можливості тих чи інших фантастичних історій. Наприклад, діти малоактивно реагують на казки написані спеціально, щоб впливати на почуття. Вони краще реагують на історії, які мають захоплюючий сюжет. А ще, дітей стомлюють «кострубаті» історії – вони їх одразу полишають. Тому, підбір готових та складання авторських казок, а також способи їх застосування потребують від дорослих неабиякої вибірковості та майстерності.


1a8f1fb50a56го
2.2. Основні прийоми роботи з казкою

Розглянемо детальніше основні прийоми роботи з казкою (за Зінкевич-Євстігнєєвою Т. Д.) [9]:

1. Аналіз казок. Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за кожною казковою ситуацію, конструкцією сюжету, поведінкою героїв.

2. Розповідання казок. Даний прийом допомагає розвивати фантазію, уяву, здатність до децентрації.

3. Переписування казок. Переписування та дописування авторських та народних казок має сенс тоді, коли дитині не подобається сюжет, деякий поворот подій, ситуацій, подій казки тощо. Це – важливий діагностичний матеріал. Переписуючи чи дописуючи казку, дитина сама вибирає найбільш відповідний для її внутрішнього стану поворот подій і знаходить той варіант вирішення ситуацій, які дозволяють їй звільнитись від внутрішньої напруги – в цьому полягає психокорекційний сенс переписування казки.

4. Постановка сюжету казок за допомогою ляльок. Робота дитини з лялькою допомагає вдосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, які зазвичай дитина з певних причин не може собі дозволити проявити.

5. Складання казок. У складених казках дається не просто життєвий опис героя, а в образній формі розповідається про основні етапи становлення і розвитку особистості.

Дійсно, іноді цікаво розпочати роботу у групі, а тоді використати доповнення кожної дитини, формуючи таким чином послідовну колективну розповідь.

Також дієвим є варіант, коли психолог сам починає розповідати казку і просить дитину її завершити, або ж дитина може розпочати розповідь, а психолог – завершити її. Ще один цікавий спосіб – придумати кілька різних кінцівок до казки, яку щойно прочитали разом.

Окрім того, Річард Гарднер описує ряд ігор, які він запропонував для покращення техніки складання розповіді [3], за допомогою яких можна значно урізноманітнити процес складання казки. Наприклад, під час деяких з цих ігор з мішечка дістають іграшку або якийсь інший предмет і складають розповідь про них або складають історію, відштовхуючись від слова, яке витягнули із коробочки з картками, на яких намальовані різні предмети.

Отже, існує багато способів використання казки і деякі з них зачіпають інші області (наприклад, роботу з ляльками або інсценізацію казок), вибір яких залежить від поставленої мети, індивідуально-вікових можливостей дитини та професійної майстерності психолога.

Незалежно від обраного прийому, я вважаю, що основним завданням психолога лишається: адекватно співставити фантазії та чарівні рішення, представлені у казці з життям самої дитини. Максимально ефективно реалізувати це завдання мені допомагає саме авторська казка, про особливості створення якої йтиметься далі.




    1. Алгоритм створення терапевтичної казки

Усі люди вміють вигадувати казки чи неймовірні історії – це аксіома. На інтуїтивному рівні наші предки розуміли, що певні речі пояснювати малюкові краще за допомогою чарівних історій. Засвоївши кілька загальних принципів, можна спробувати створити казку не просту, а терапевтичну.

Отже, розглянемо поетапний алгоритм та загальні принципи створення терапевтичної казки чи історії (за Стівом Баранчаком).



I етап. Визначити проблему чи ситуацію, яка потребує корекції.

Насамперед визначаємо проблему чи ситуацію, з якою необхідно попрацювати. Це можуть бути поганий сон, неуважність, агресія, жадібність, образливість тощо.



II етап. Згадати, як дитина виявляє проблемну поведінку.

Визначивши проблему, необхідно з’ясувати, як саме дитина виявляє проблемну поведінку. Найхарактерніші приклади потрібно записати, щоб потім використати їх у казці.



III етап. Проаналізувати можливі наслідки проблемної поведінки дитини.

Після того, як прояви проблемної поведінки з’ясовано, необхідно проаналізувати можливі наслідки такої поведінки. Наприклад, із жадібною дитиною інші діти не захочуть дружити.



IV етап. Обрати казкового героя.

Обираючи казкового героя казки, слід дотримуватися певних вимог. Герой має бути однакової статі та віку з дитиною, для якої створюють казку, і мати схожу поведінку. Але ім’я йому треба дати інше, щоб не викликати у дитини спротив. Краще, якщо ім’я або прізвисько героя казки буде веселим і кумедним, адже гумор позитивно налаштовує дитину.



V етап. Розповісти про те, яким щасливим був герой, доки не почав погано поводитися.

Тепер вже можна складати казочку. Спочатку розповідаємо про те, яким щасливим був герой, доки не почав погано поводитися. Скільки у нього було друзів, як вони до нього ставилися тощо.



VI етап. Описати у казці, як герой виявляє проблемну поведінку.

У казці потрібно описати, як герой виявляє проблемну поведінку у трьох різних ситуаціях. Адже для казок властиві повтори (зазвичай герой має відгадати три загадки, виконати три завдання, подолати три перепони тощо) – так дитина краще засвоїть та запам’ятає казку. Необхідно показати, як з кожним поганим вчинком герой стає менш щасливим, щоб дитина зрозуміла до чого призводить погана поведінка.



VII етап. Увести у казку персонажа на зразок мудрого вчителя.

Далі необхідно увести у казку персонажа на кшталт мудрого вчителя, поважного старця чи доброго чарівника. Він підкаже головному герою вихід з проблемної ситуації та підштовхне його до змін, навчить, як слід поводитися.



VIII етап. Розповісти, як герой казки виправився і став ще щасливішим, ніж на початку історії.

Вкінці розповідаємо, як герой казки усвідомив ситуацію та виправився, а отже, й змінив свою поведінку. Змальовуємо героя ще щасливішим, ніж на початку історії.

Звісно ж, можна створювати терапевтичні казки за власними принципами або ж інтуїтивно. Але для досягнення бажаного результату доцільніше дотримуватися саме такого алгоритму.

Психотерапевтичну казку можна просто прочитати дитині, не обговорюючи. Таким чином ми дамо їй можливість побути наодинці з собою і подумати. Навіть якщо малюк не виявив захоплення з приводу казки, вона все одно потрапила в його душу, і через деякий час поведінка дитини зміниться. Нам залишається тільки почекати.

Якщо дитина хоче, можна обговорити з нею казку, сформулювати "казковий урок", програти її за допомогою ляльок, малюнків, пісочниці і мініатюрних фігурок тощо. Безпосереднє вербальне самовираження володіє потужним впливом на внутрішній світ дитини, тому я вважаю доцільним, все ж стимулювати малюка до певним словесних висновків, наприклад за малюнком, який він виконав під час якоїсь частини нашої роботи.

Казки унікальні, і не лише як літературний жанр, але і як твір, який цілком зрозумілий дитині. Казки наповненні глибоким значенням, смислом, який є різним для різних людей і навіть різним для однієї людини в різні моменти її життя. Дитина отримуватиме той чи інший смисл з однієї і тієї ж казки залежно від її інтересів та потреб у даний момент. Якщо їй надати можливість, дитина повернеться до тієї ж самої казки, коли буде готова розширити її попередній смисл або ж замінити його новим [16].



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал