Відділ освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації Районний методичний кабінет



Скачати 490.03 Kb.
Сторінка4/8
Дата конвертації30.11.2016
Розмір490.03 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Розфарбування психодіагностичної діаграми:


Даємо дитині діаграму. Це круги різної величини, послідовно вміщені один в одному. Найбільший символізує світ, менший — місто, ще менший — школу, найменший з них — родину дитини. Інструкція — зафарбуйте, скільки у світі зла і скільки добра, зло зафарбовуємо чорним кольором, а добро — червоним у найбільшому кружечку найменший кружечок — то ваша родина. Зафарбуйте відповідно червоним і чорним скільки ви в ній відчуваєте добра до себе і скільки зла. Наступний, трішки більший кружечок, — школа, зафарбуйте чорним скільки ви в ній відчуваєте зла і червоним — скільки добра. Наступний, ще більший кружечок — місто, у якому ви проживаєте, розфарбуйте його червоним і чорним, зображуючи у ньому чорним зло, а червоним — добро. Так кожна дитина схематично зображує навколишній світ, керуючись особистими переживаннями, набутим досвідом та суб’єктивними уявленнями про добро і зло стосовно неї. Якісний аналіз розфарбування діаграм та коментарів до них дітей виявляє можливі причини страхів у конкретної дитини

Розроблено методику створення ігрових ситуацій, що виявляють наявність або відсутність страхів, психолог може застосувати з шестилітками та першокласниками в період адаптації. Залежно від виду страхів, ситуації матимуть різну спрямованість.


Ігри-ситуації


Гра-ситуація 1. Вияв страху самотності. «Пограємося в сім’ю. Ти будеш мамою, я татом, а лялька — то наша донька. Ми з тобою батьки, тому підемо на роботу, а Катрусю доведеться залишити вдома саму (їдемо з дому). Потім «тато» телефонує «мамі» на роботу і запитує: «Як ти гадаєш, що робить зараз наша донечка?» Дитина говорить про переживання «доньки» із досвіду особистих переживань.

Гра-ситуація 2. Вияв страху перед стихією, тваринами. «Уявімо, ніби ми прийшли до зоопарку До вольєра якого звіра тобі хочеться підійти? Чому? А до кого не хочеш підходити? Чому? Кого із звірят ти хотів би пригостити? Хто тобі із звірів подобається, а хто ні? Чому?».

Гра-ситуація 3. Вияв страхів вигаданих, істот. «Пограємося, ніби ми з тобою потрапили у казку. Ось ми йдемо дрімучим казковим лісом. Навкруги темно й тихо. Як ти гадаєш, кого ми зустрінемо у казці? Придивляйся, хто йде нам назустріч? Продовжуй гру».

Гра-ситуація 4. Вияв страху покарань (фізичного або словесного). «Пограймося у доньки-матері. Ти будеш мамою, а я — твоєю донькою. Незабаром обід, тому ти на кухні готуватимеш його. А я, твоя донечка, у кімнаті гратимусь іграшками. — ОЙ, мамо, я зламала ляльку, яку ти мені вчора купила! Що ж тепер буде — Продовжуй гру».

Гра-ситуація 5. Вияв страху засинати наодинці, жахливих снів «Пограємо у сім’ю. Я буду татом, ти — мамою, а нашою донечкою буде лялька Наталочка. Настав вечір. Я, як тато, сиджу за письмовим столом, креслю, роблю якісь підрахунки Ти, мама, пораєшся на кухні. А вже час вкладати доньку спати. Ти вкладаєш Наталочку спати і знову йдеш до кухні — Чи заснула наша донька? Який сон їй присниться? — Продовжуй гру.

Ефективна також актуалізація безпосереднього досвіду дитини через творчу уяву та образне мислення у методиці творення казок із заданим початком, наприклад, виявлення страхів перед лікарем і лікарнею. «Жив-був хлопчик. Одного разу пішов він у ліс по гриби і там випадково поранив руку. Але повертатися додому йому не хотілося і він пішов далі. Раптом бачить на галявині будинок. Заглянув хлопчик у віконце і зрозумів, що це лісова лікарня. — А тепер продовжуй розповідь ти.

Початок казки, що допоможе виявити страхи снів «У дрімучому лісі жили три ведмеді. Великий ведмідь — тато, велика ведмедиця — мама і маленький ведмедик — синок. От якось увечері мама-ведмедиця уклала синочка в маленьке ліжечко, а ведмедик хникає, ніяк не хоче заплющувати очі Ведмедиця-мати запитує «Синку, чому ти не спиш?».

Для вияву страху перед транспортом: «Настало літо, і тато з мамою вирішили поїхати відпочивати до бабусі в село, їх донечка Таня запитала: «А чи далеко село, де живе наша бабуся?» І тато розповів, що їхати до села довго. Спочатку автобусом, потім літаком, потім знову автобусом і тільки тоді потрапиш у село. Таня вислухала і каже: «Я не поїду з вами». Тато дуже здивувався: «Чому ти не хочеш їхати, донечко?» «Продовжуй далі».

Вияв страху перед темрявою: «Діти пішли на екскурсію в ліс. Настав вечір, треба було розпалити багаття, та не було дров. Тоді хлопчик сказав, що він піде по дрова. Ішов він, ішов, коли це — далі розповідай.»

Вияв страху перед висотою: «Діти гралися з м’ячем. Підкидали його вгору і ловили. Коли хлопчик підкинув м’яч, то він залетів на дах будинку, а біля будинку стояла драбина» «Розповідай, що було далі».

Страх перед пожежею. «Жили-були мама і тато, були у них донечка і син. Якось батьки пішли на роботу, а діти взяли на кухні сірники і почали гратися у солдатиків, що жили в сірниковій коробочці. Раптом братик випадково тернув сірником об коробку», «Продовжуй казку ти»

Методика «Закінчення речення»


Найефективніший метод для актуалізації спонтанних вербалізацій знаного дитиною страху Спілкування з дитиною починається в іграх, цікавих для самої дитини, а потім пропонується нова гра. «Я починатиму речення, а ти швидко його закінчуй, домовились?» «Взимку з на вулиці», «Я люблю», «Влітку ми поїдемо»" Потім пропонуються речення такого типу: 1. Коли я вдома сам (сама), мені…… 2, Коли щось стукне, я думаю, що це?…. 3. Коли я лягаю спати, я думаю, що… 4. Коли я бачу собаку,… 5. Машина буває….. 6. Вночі в лісі… 7. Мені іноді сниться…. 8. Найбільше я боюся…..9. Найстрашніша людина — це….. 10. Коли мені страшно, я…. 11. Коли я читаю страшні казки, то мені хочеться…. 12. Коли мені не вдається виконати завдання…

Потім складаються речення, які не мають відношення до страхів. «Моя мама сама….», «Взимку я люблю… «, «Найкрасивіші квіти — це……»", «Зараз мені хочеться….» Проаналізувавши спонтанні вербалізації дітей на запропоновані початим речень, з’ясувалося, що існують різноманітні страхи. Методика «Закінчення речень» потребує часового обмеження — 30 сек. За допомогою аналізу спонтанних вербалізацій нам вдалося виявити у дітей такі види страхів, про які батьки і вчителі, вихователі не говорили в анкетах, у спостереженнях, тобто приховані.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал