Відділ освіти Костянтинівська районна державна адміністрація Донецька область



Скачати 481.19 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації08.12.2016
Розмір481.19 Kb.
  1   2   3   4


Відділ освіти
Костянтинівська районна державна адміністрація
Донецька область
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови і літератури та в позаурочний час  

Лаврової Людмили Петрівни,

вчителя української мови

та літератури

Іванопільської СШ І-ІІІ ступенів

2014


Творчий портретc:\users\admin\desktop\фото лаврова л.п\1.jpg
Лаврова Людмила Петрівна,

учитель української мови й літератури


Іванопільської СШ І-ІІІ ступенів,


спеціаліст вищої кваліфікаційної 
категорії,
вчитель - методист

Моє педагогічне кредо:



«Довго сам учись, якщо хочеш учити інших»

Г. Сковорода


ЗМІСТ

Розділ І. Актуальність досвіду.


Розділ 2. Провідна ідея досвіду.
Розділ4. Технологія досвіду.
Розділ5.Результативність.
Висновки.
Використана література
Додатки.

І.АКТУАЛЬНІСТЬ
Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів.Тому декілька років поспіль працюю над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови і літератури та в позаурочний час».Актуальність даної теми  полягає в формуванняактивностіучнів, підвищенняякостінавчально-виховногопроцесу.У педагогічній практиці використовувати різні шляху активізації пізнавальної діяльності, основні ті різноманітні форми, методи, засоби, які в різних ситуаціях стимулюють активність і самостійність учнів.Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку є дослідження В.В.Давидова, П.Я. Гальперіна, Л.В. Занкова, Д.Б. Ельконіна, що виявили можливості значного підвищення активності школярів у навчально-пізнавальній діяльності.

У психолого-педагогічній літературі переконливо показано, що правильно організована самостійна робота учнів на уроці сприяє значному підвищенню ефективності навчання, активізації навчально-пізнавальної діяльності (П.Я. Голант, М.А. Данилов, Н.Г.Дайрі, Б.П.Єсипов, Р.Г. Лемберг, І.І. Малкін, Р.М. Мікельсон, І.П. Огородніков, Т.С.Панфілов, М.Н. Скаткін, Р.Б. Срода, А.В. Усова та ін.).



ІІ.Мета дослідження.

Метою дослідження є вивчення наукових основ активізації пізнавальної діяльності учнів, узагальнення й обґрунтування психолого-педагогічних та методичних основ формування інтересу до знань; виявлення педагогічних умов стимулювання пізнавальної діяльності; розробка уроків та системи вправ, перевірка ефективності їх на практиці.

Відповідно до визначеної мети у своїй  роботи я намагаюся  розв’язатитакізавдання:

1. Визначитисуть пізнавальноїактивностіучнів, дослідитистановлення і розвитокпроблеми.

2.Проаналізувати набутийдосвідвирішенняпроблеми; виявити й теоретично обґрунтуватиперспективні шляхи йоговикористання на уроках українськоїмови та літератури.

3.Визначити психолого-педагогічніумови, через яківідбуваєтьсярозвитокпізнавальноїактивностіучнів.

4. Розробити систему оптимальнихпізнавальнихзавдань.

5.Проаналізувати ефективністьрозробленоїсистемиуроків та вправекспериментальним шляхом.

Для вирішенняпоставленихзавдань явикористовую комплекс методівдослідження, основними з якихбули: теоретичнийаналізпедагогічної, методичної, психологічної та лінгвістичноїлітератури, констатуючийзріз, педагогічнийексперимент, бесіди,  анкетування, спостереження й аналіз.


ІІІ.Новизна роботи: спроба поєднати дві протилежні тенденції: когнітивну, пов’язану з необхідністю підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, і особистісно орієнтовану, що дозволяє зацікавити учнів пізнавальною діяльністю.

Головне, що вимагається від учителя, це бути готовим до незвичності інтерактивних групових методик навчання, до сприйняття своїх помилок у минулому, розуміння того, що сьогодення не може задовольнятись тільки позитивом з минулого – треба однозначно йти вперед.



Головне завдання:

  • повернутися до особистостіучня, до йогоіндивідуальності;

  • створитинайкращіумови для розвитку і максимальноїреалізаціїйогонахилів та здібностейтепер і в майбутньому;

  • формуватиосвічену, творчуособистість, становитиїїфізичне та моральнездоров’я.

Одним ізшляхіввиконанняцьогозавдання євикористання інтерактивнихтехнологійнавчання на уроках.
ІV. ПРОВІДНА ІДЕЯ ДОСВІДУ

Провідні ідеї мого творчого підходу до праці такі: зацікавлення учнів навчальним матеріалом і процесом оволодіння ним та раціоналізація навчальної діяльності учнів, в удосконаленні уроку шляхом використання інтерактивних методів роботи як факторів підвищення пізнавальної активності учнів.

Мета :

створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу дитини на уроках словесності;

створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.



Одним ізшляхіввиконанняцьогозавдання євикористанняінтерактивнихтехнологійнавчання на уроках.

Можна стверджувати, що нові технології самостійного навчання мають на увазі, передусім активність учнів: істина, добута шляхом власної напруги зусиль, має величезну пізнавальну цінність.



V.ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ

Будьте самі шукачами, дослідниками.

Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити цього в інших …

В.О.Сухомлинський

Працюю в школі 26 років. Свою діяльність спрямовую на активізаціютворчоїпізнавальної діяльності учнівна уроках української мови і літератури та в позаурочний час,формування основних компетентностей учнів, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою ознакою підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток творчої особистості учня.

Учитель відбувся тоді, коли він бачить у школярів, яких навчає і виховує, результат. Кожен учитель несе відповідальність за те, якими учні вийшли з його уроку. Тобто, після уроку в дітей не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише частку своїх сил. Якщо дитина протягом уроку працювала – вчилася встановлювати взаємозв’язки між явищами та предметами, пояснювати, аргументовано відтворювати засвоєне, захищати свою думку,і при цьому не втратила віри в себе, то урок не пройшов даремно. Не тільки мені, але й кожному вчителю важливо бачити, що діти отримують найбільшу радість і задоволення від роботи на уроці; що очі у дітей загоряються у той момент, коли їх навчають чомусь значному, важливому в житті, а не для отримання оцінки.

Як допомогти розвинути в учнів пізнавальний інтерес, як домогтися того, щоб на уроках не було б байдужих спостерігачів, а лише – активні учасники навчального процесу?

В умовах традиційних форм та методів навчання чимало школярів, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають, не готові до життя.

Чого навчати і як навчати? Як домогтися високої якості навчання на кожному уроці?

Активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, підвищити в них інтерес до процесів здобуття знань, формування умінь і навичок – ось що я, як учитель-практик, обов’язково прагну реалізувати у своїй роботі. Цьому сприяє не тільки розвиток розумових здібностей дітей, а й добір ефективних методів та методичних прийомів, ґрунтовна мотивація теми уроку, доцільність вивчення матеріалу, наступність і послідовність його засвоєння, урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини. На уроках усе частіше використовую активні форми і методи навчання, «пожвавлюю»заняття захоплюючими оповідями, лінгвістичними загадками,ребусами,кросвордами, іграми тощо.

Вважаю, що найефективнішими засобами підвищення в учнів інтересу до знань є насамперед модернізація класно-урочної системи та використання інтерактивного навчання – постійної активної взаємодії всіх учнів і учителя, співнавчання, взаємонавчання, процес, коли домінування одного учасника навчального процесу над іншими неможливе.

Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все – підвищення коефіцієнта корисної дії процесу засвоєння інформації.. Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. А саме ці навички будуть корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При правильному, спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати. Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу. Існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Це насамперед такі:

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

До кожного заняття сумлінно готуюся. “Легке” за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок “сидіть тихо!” неможливо.

В роботі намагаюся задіювати в тій чи іншій мірі всіх учнів. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності проявляють вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте постійно “втягую” їх в роботу, створюю ситуації успіху.



Інтерактивні технології – не самоціль. Постійно контролюю процес досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядаю стратегію і тактику роботи, шукаю і виправляю недоліки.

Урок не перевантажую інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.



Поєдную взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими. Впровадження інтерактивних методів навчання відбувається за схемою “від простого до складного”. На уроках української мови та літератури використовую спочатку прості інтерактивні форми роботи – робота в парах, малих групах, мозковий штурм,використання графічних систем у вигляді чумацького воза, виноградного грона, методика опалого листя, творча робота: скласти текст із словами на одну букву (Стоїть стара скирта соломи. Спека. Серпневе сонце смалить.) і т.д. Зокрема, практикую таку форму роботи з текстом як читання з позначками та класифікаційний огляд читання з позначками.

Наприклад: + - я це знаю;



! - це важливо;

!! - дуже цікаво;

? - не зрозумів.

У такий спосіб учні узагальнюють, що їм уже відомо, над чим треба попрацювати, що зацікавило.

Наші учні не завжди вміють правильно висловлювати свої думки. Тому одним із головних завдань вбачаю виховання комунікативної готовності учнів до змін, що відбуваються в житті. Цьому сприяють такі інтерактивні форми роботи на уроках як «Мозковий штурм», «Займи позицію» та інші.

Досвід впровадження інтерактивних технологій доводить, що у середніх класах найбільш ефективною є групова форма роботи. Коли діти працюють разом, вони мають багато нагод з’ясувати свої думки, ідеї. Діти починають поважати одне одного, а головне – не бояться говорити. Цікавою і водночас складною, на мій погляд, є пошуково-дослідницька робота у старших класах.

Знаходити істину самим, щось досліджувати учням значно цікавіше, ніж слухати шкільні лекції, читати з підручника готові думки і переконання. Проте за умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.

При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:

- учні набули культури дискусії;

- виробилося вміння приймати спільні рішення;

- поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;

- якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість «вивчити», «запам’ятати» стало «обдумати», «застосувати»;

- якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистіснозорієнтованого рівня.

При застосуванні інтерактивних методів на уроках літератури, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому вони найбільш сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчання. Приклади інтерактивних видів роботи на уроці: ігрові моменти «Хто швидше?», «Дивись, не помились»,



«Одним словом», «Дон Кіхот «за» і «проти»», використовую елементи рольової гри «Гулівер у селі Іванопіллі», метод «Прес» для виконання усних вправ. Наприклад, при визначенні складносурядних і простих речень в 9–му класі пропоную

  • Я вважаю, що…

  • Тому що…

  • Наприклад…

  • Отже…

Також використовую «Кодоване письмо» (вибрати і записати тільки цифри подібних речень, наприклад, тільки складносурядних), роботу в групах з текстом, знайти правильну схему речення, написати листа герою твору, галерея ілюстрацій до вивченого твору в 5-6 класах, робота в парах «Зробити зарисовки, які б відображали зміст загадок та їх відгадки (5 клас).

Проводила уроки – подорожі, урок – мандрівку, урок вільного спілкування, урок КВК, ток – шоу: « Герої твору в нашому класі».

Важливим для активізації пізнавальної діяльності є уміло організована самостійна робота. Захоплюю школярів самостійним пошуком у навчальній роботі. Навчаю дітей правильно сприймати й чітко виконувати мої вказівки ; швидко «включатися» в роботу і працювати в певному темпі; планувати й контролювати результати; передбачати, що потрібно для виконання завдання, визначати послідовність дій. Учні при цьому використовують свої спостереження й життєвий досвід, це підсилює впевненість в особистих діях, передбачення стають сміливішими, школярі позбавляються скованості.Ефективними формами самостійної роботи вважаю семінарські заняття з літератури, які спрямовані на глибоке осмислення учнями літературних явищ, розвиток творчих здібностей, відтворюючої уяви, пам'яті.Для самостійної роботи широко практикую різноманітні завдання, виконання яких потребує виявлення активності у пошуку, озброєння узагальненими способами аналізу художнього твору, доступними для певного віку.Самостійна робота пропонується як засіб поглибленої роботи з твором, а саме: виконання пізнавальних завдань після його прочитання, знаходження цитат на підтвердження думок, підготовку рефератів, повідомлень тощо. Наприклад, у процесі вивчення повісті М. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» пропоную самостійну роботу у вигляді запитань, що поглиблюють роботу з твором.Такі запитання викликають у школярів потребу активізувати пізнавальну діяльність, тобто замислитися над прочитаним, зробити висновки, самостійно дібрати приклади літературних, історичних та інших джерел.

Самостійна робота виконується учнями із метою закріплення, перевірки одержаних знань. Зокрема, школярі виконують такі завдання: складають план, тези, конспект, відповідають на запитання вікторини, тестів, пишуть письмові творчі роботи.

У 5-му класі для перевірки знань, умінь і навичок можна запропонувати школярам такі види самостійних робіт: скласти усний твір, невелике оповідання, казку, загадку. Починаючи з 8-го класу, учні можуть написати самостійно «художній малюнок», нарис, оповідання, репортаж, зробити опис музейних матеріалів, дослідити історію написання твору, скласти відгук про художню виставку, написати рецензію на прочитану книжку, спектакль чи кінофільм, підготувати літературні портрети цікавих людей, героїв війни та праці тощо. Наприклад, учням 5—8 класів можна дати завдання написати невеликий твір («художнє повідомлення»).На уроках використовую елементи досвіду Г.Бойка, керівника авторської школи гуманного напрямку «Філолог», створюю сприятливі умови для талановитих дітей. Тому учні після таких уроків починають писати вірші, а починалося все із творчого завдання «усне малювання» (Казін Сергій та Кощій Ілля почали писати вірші, а Худолій Марія написала поему, продовжує творчу діяльність- до кінця року, сподівась, укладемо збірку).



Застосовую такі форми проведення уроку, які захоплюють, приносять радість і задоволення, активізують пізнавальну діяльність на уроках.

Томуголовне в педагогічній діяльності- навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.Тому на уроках панує атмосфера співпраці,проблемний або пошуковий підхід. Нестандартні завдання на уроках мови та літератури (міні- тренінги, сенкан, твір - метаморфоза, есе, кросворди, ребуси, лінгвістичні казки, мультимедійні презентації, вікторини, віртуальні подорожі) – ефективний засіб пожвавлення його, підвищення активності, уваги, можливість переконати, що треба працювати. Але щоб діти були творчими, треба самому вчителю бути таким. Знаходжуся завжди в пошуку, постійно займаюся самоосвітньою діяльністю, тим роблю виклик: провокую учнів – вони відповідають на провокацію,створюю ситуацію актуалізації досвіду- учень формулює перші гіпотези; формулюю мотивацію учня – він визначається у своїх мотиваціях. На уроках відводиться час для тренування пам’яті, розвиткулогічногомислення.Для виявлення рівня знань використовую, крім диктантів,пунктуаційний та орфографічний практикуми, графічні опорні схеми, різнорівневі тестові завдання. Це допомагає виявити прогалини в знаннях та сприяє підготовці до ЗНО. Робота зі словниками посідає найвагоміше місце. Кожного уроку словниковий запас збагачується на 5-10 слів.

У своїй роботі апробуюпроектні технології. Вся діяльність спрямовується на успіх дитини.

Розробкиуроків з використаннямгруповихтехнологій, в тому числі методу проектів.

Добрі результати дає позакласна робота. Це гуртки: філологічний, фольклорно- етнографічний. Мої учні постійні учасники олімпіад і конкурсів з української мови та літератури, члени МАН.

Для вчителя-словесника неабияку роль відіграє позакласна робота. Крім уже традиційних для кожного навчального закладу предметних та методичних тижнів (декад), конкурсів, вікторин та випуску літературної стіннівки, проводяться консультації, індивідуальні заняття з обдарованими дітьми.

На позакласних заходах продовжую роботу щодо формування мотивації навчання української мови і літератури, предметних та ключових компетентностей. З цією метою було проведено: «Літературну кав’ярню », Фестиваль української пісні, Ярмарок зимових свят, мовознавчу гру «Крилаті вислови. Чому вони крилаті?», «Інтелект-кафе з української мови», «Літературні вечорниці»,літературні читання «Мамо,а Ви таки вічні!», літературний вечір «Юрій Ряст – поет мого рідного краю»,захист проектів «Ми чуємо, тебе Кобзарю, крізь століття», проекти «Моє рідне село», «Іванопільська масляна», «Таємниці тихих вулиць». Такі форми роботи спрямовані на виховання загальнолюдських цінностей, усвідомлення традицій і звичаїв нашого народу.

Робота у фольклорно-етнографічному гуртку «Берегинька» дозволяє стимулювати школярів до образного й вільного сприйняття навколишнього світу (людей, культурних цінностей, традицій, природи). Дитина вчиться поважати чужу думку, бути терпимою до різних точок зору, вчиться фантазувати, уявляти, спілкуватися з оточуючими, імпровізувати, виступати. Моє завдання не обмежується тільки уроком і взаємодією з учнями, а робота з громадськістю, батьками, бабусями та дідусями наших учнів.

Саме робота на уроках української мови та літератури, позакласна,гурткова робота допомагає мені в повному обсязі розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. Один — чудовий актор, другий — організатор, третій — раціоналізатор, четвертий — сценарист... Скільки дітей-стільки й талантів. Важливо помітити, підтримати, не розгубити ці дорогоцінні скарби, допомогти у становленні особистості — непересічної, неповторної, яскравої.

А винагородою за все є результат роботи:

Досвід показав, що використання на уроках таких форм, прийомів дає свої результати. Уроки зацікавлюють учнів, сприяють більш напруженому темпу засвоєння та закріплення матеріалу.

Розповсюдження досвіду здійснювалося в процесі:



  • Проведення відкритих уроків;

  • Проведені позакласні заходи: «Святий Миколай» (2012 рік), «Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже» Т.Г. Шевченко ( 2014 рік).

  • Участь в обласному конкурсі «Учитель року».

  • Виступ на обласному семінарі; майстер-клас(2012).

  • Виступи на районних семінарах та майстер- клас(2011 -2014).

  • Обговорення матеріалів на шкільному методоб’єднанні.

  • Виступи на педрадах школи з доповідями.

  • Член журі районних предметних олімпіад і конкурсів.

  • Наставник малодосвідчених вчителів району.

  • Керівник науково –методичної комісії округу№2.



ВИСНОВКИ

Отже, працюючи над проблемою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури, вчитель повинен добирати ті технології, де виступатиме помічником і порадником, старшим товаришем.

Він повинен забезпечувати організацію пошуково- дослідницької діяльності і працювати спільно з учнями, не розділяючи функцій між ними, а виокремлюючи послідовні етапи розв’язання завдань.

Педагог повинен вести учнів шляхом відкриття, залучатиме до процесу самопізнання, самовдосконалення.Вироблена система роботи дає позитивні результати. Зокрема, якісно зріс творчий рівень учнівських робіт, що відбилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань. За результатами моніторингу навчальних досягнень зріс показник якості знань школярів. Крім того, збільшилася кількість учнів, які бажають взяти участь у різноманітних творчих конкурсах.

Випускники в основному вступають у вузи на бюджетну форму навчання.

Результати зовнішнього тестування позитивні. Учні виборюють призові місця в районній олімпіаді, беруть участь у конкурсах «Соняшник», знавців української мови імені Петра Яцика, Всеукраїнському конкурсі, присвяченому Т.Г.Шевченкові; активно беруть участь в МАН, захищаючи науково-дослідницькі роботи на високому рівні.

Головним завданням, вважаю, не просто дати знання або розважити дітей, а сформувати вміння критично мислити в будь-якій ситуації, висловлювати аргументовано свою точку зору, толерантно відстоювати її, саме це й сприяє формуванню високого рівня ключових компетентностей.

Мені подобаються слова Максима Горького:”У кожної людини є свій дзвіночок.Торкнися його – і він залунає”.Я знайшла такі дзвіночки у своїх учнів.






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал