Відділ освіти Борзнянської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Кинашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Відвідування уроків адміністрацією



Сторінка2/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.66 Mb.
1   2   3   4

ЕТИКА

  1. Робота з формування моральних цінностей та орієнтирів особистості.

  2. Формування моральної культури і культури поведінки.

  3. Рівень засвоєння учнями основних етичних понять та моральній категорій (добро і зло, доброчинство, сором і совість, товаришування й дружба тощо).

  4. Ознайомлення учнів з етикетними нормами, які конкретизують та унаочнюють вивчені моральні цінності.

  5. Робота з набуття учнями вмінь оцінювати власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості.

  6. Поглиблення та збагачення знань про моральний зміст культури людства, звичаї і традиції українського народу.

  7. Надання пріоритетного значення діяльнісному підходу до вивчення предмета. Досвід поведінки і діяльності людей у різних життєвих ситуаціях — головне при вивченні предмета.

  8. Роль учителя в наданні допомоги учням у формуванні власного розуміння добра і зла, моралі та

справедливості.

  1. Навчання учнів діяти й поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності.

  2. Використання інтерактивних технологій.

ГЕОГРАФІЯ

  1. Сформованість в учнів знань, умінь та навичок відповідно до вимог програми, які ставляться до вивчення кожного розділу курсу географії.

  2. Наявність в учнів навичок розгляду географічних питань з точки зору екології.

  3. Сформованість в учнів переконаності в необхідності нового підходу до питань природокористування та принципів розвитку економіки України в умовах ринку.

  4. Організація роботи учнів під час екскурсій, уміння складати звіти, проводити спостереження.

  5. Уміння учнів працювати з картою, підручником, довідковою, науково-популярною літературою.

  6. Формування наукових поглядів на природу і взаємодію суспільства й природи; забезпечення учнів знаннями та вміннями, необхідними для використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища.

  7. Виховання патріотизму, почуття відповідальності за майбутнє України.

  8. Формування в учнів уміння користуватися джерелами географічної, політичної, економічної інформації; оцінювати природну та господарську обстановку у своїй місцевості.

  9. Забезпечення розвитку просторового мислення учнів.

  10. Вироблення вміння зіставляти наукові факти та візуальні спостереження, що веде до розвитку абстрактно-логічного мислення.

  11. Використання практичного і краєзнавчого аспектів викладання географії, які реалізуються в практичних роботах

  12. Робота з картою, таблицею.

  13. Навчання учнів застосовувати знання за зразком, у зміненій ситуації.

  14. Організація дослідницької діяльності.

  15. Практичні види роботи (вимірювання на місцевості, спостереження за природними та господарськими об'єктами, явищами і т. п.).

  16. Застосування статичних (схеми, діапозтивиуі динамічних (діючі моделі, кіно-, відеофрагменти) зображувальних засобів.

  17. Використання краєзнавчого матеріалу, яскравих фактів із популярної літератури.

  18. Передача знань про специфічні для географії прийоми роботи (читати карту, аналізувати діаграму, складати географічну характеристику тощо).

  19. Використання картографічного матеріалу, таблиць, статистичних відомостей для підтвердження, конкретизації знань, поданих у підручнику.

  20. Використання дидактичного матеріалу підручника (запитання, завдання). Використання завдань на встановлення причинно-наслідкових, функціональних зв'язків.

  21. Використання завдань на аналіз статистичних даних з метою встановлення залежності між виучуваним явищем і його кількісною інтерпретацією.

  22. Використання завдань на переваги компонентів природного комплексу, природних умов окремих територій, пояснення причин утворення різного типу клімату, особливостей рельєфу.

  23. Проведення самостійних робіт дослідницького характеру з використанням карт, схем, таблиць тощо.

  24. Ознайомлення з хронологією найвизначніших відкриттів, іменами провідних учених, винахідників.

  25. Використання географічних знань для пояснення явищ і подій фізично-географічного та економічного характеру.

ЕКОНОМІКА

  1. Усвідомлення необхідності пізнання законів функціонування економіки.

  2. Розвиток умінь висловлювати аргументовані міркування з економічних питань.

  3. Аналіз конкретних економічних ситуацій.

  4. Робота з орієнтації та соціальної адаптації учнів до змін, що відбуваються в країні, до життя в умовах ринкових відносин.

  5. Вироблення вмінь практичного застосування набутих економічних знань для прийняття повсякденних рішень у сфері використання доходів, організації бізнесу тощо.

  6. Робота з формування почуття господарської відповідальності за власне, колективне і суспільне майно.

  7. Розгляд змісту, форм і факторів виробництва.

  8. Розв'язання економічних вправ.

  9. Співвіднесення показаних та описаних економічних явищ з їх характеристиками, формулами, графіками.

  10. Пояснення причин, відповідних зв'язків.

  11. Розвиток логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок).

  12. Самостійне доведення своїх тверджень.

  13. Використання додаткових джерел інформації.

  14. Використання матеріалів спостереження за економічною ситуацією у засобах масової інформації.

  15. Складання плану розв'язку нового завдання, пошук оригінальних способів розв'язку, обґрунтування результату.

  16. Вияв власної позиції щодо економічних питань, які відбуваються у суспільстві.

  17. Уміння використовувати знання у повсякденному житті (під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв'язання практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, громади, держави; проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо).

МАТЕМАТИКА

  1. Якість роботи з формування (забезпечення чіткого виділення і пояснення) та рівень засвоєння основних математичних понять, аксіом, теорем, доведень, які передбачені програмами та складають основу практичних умінь і навичок учнів.

  2. Робота з формування та рівень сформованості в учнів умінь:

  • розв'язувати практичні вправи та задачі, виконувати відповідні логічні геометричні побудови;

  • порівнювати, аналізувати, робити висновки, використовувати алгоритм для розв'язування задач і вправ;

• самостійно (або з допомогою вчителя) розв'язувати складніші задачі, використовуючи вже засвоєні елементи розв'язування;

  • використовувати математичні навички під час розв'язання задач і вправ з фізики, хімії, біології тощо;

  • усного рахунку і сформованість обчислювальних навичок.

  1. Сформованість навичок роботи учнів із підручниками, таблицями, довідниками, мікрокалькуляторами.

  2. Культура виконання математичних записів, графічних малюнків, усного й писемного мовлення, чіткість і точність думки.

  3. Робота з показу та розуміння учнями практичного значення математичних знань у повсякденному житті.

  4. Робота вчителя з розвитку логічного мислення учнів на уроках: розв'язування задач з аналізом, спеціальний підбір запитань, задач, вправ, виявлення раціональних шляхів розв'язку.

  5. Використання елементів лекційно-практичної форми навчання математики.

  6. Турбота вчителя про зорове сприймання навчального матеріалу.

  7. Робота із закладення у свідомість кожного учня початків дослідницької діяльності (формування обчислювальних навичок, моделювання прикладних задач тощо).

  8. Використання завдань, у яких потрібно дати пояснення термінам, формулам, словам, виразам, означенням тощо (активізація мислительної діяльності).

  9. Використання засобів активізації і підтримки інтересу до математики (розбір і аналіз різних вправ про взаємне розміщення фігур, варіантів доведень, побудов, обчислень; використання аналогій — показ фактів, ситуацій і відношень, які викликають подив; створення проблемних ситуацій; активна робота з інструментами, моделями, номограмами, вимірювальними і обчислювальними приладами, довідниками тощо).

  10. Інтелектуальний розвиток учнів.

  11. Робота з розвитку логічного мислення, пам'яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, робити висновки за аналогією, передбачати наслідки з даних передумов шляхом міркувань.

  12. Здатність відчувати красу ідеї, методу розв'язання задачі або проблеми.

  13. Висловлення обґрунтованих математичних суджень.

  14. Використання математичних знань для задоволення пізнавальних і практичних потреб.

  15. Виховання алгоритмічної культури як здатності діяти за відомим алгоритмом на основі аналізу й узагальнення послідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату.

  16. Використання елементів історизму, ознайомлення з іменами та біографіями видатних учених (підвищує інтерес до вивчення предмета, стимулює потяг до наукової діяльності, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури).

  17. Використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, при вивченні геометричного матеріалу.

  18. Роль обґрунтувань математичних тверджень, дедуктивних і індуктивних міркувань.

  19. Формування вмінь установлювати причинно-наслідкові зв'язки.

  20. Урахування потреб учнів у математичній підготовці відповідно до того, яке місце займе вона в майбутній трудовій діяльності.

  21. Використання малюнка як важливого засобу розв'язування задач.

  22. Рівень логічних міркувань, аргументація висновків.

  23. Удосконалення загальнонавчальних умінь і навичок (грамотність письма, охайне виконання записів, правильна побудова речень при обґрунтуванні суджень тощо).

  24. Орієнтація на досягнення всіма учнями обов'язкового рівня математичної підготовки і створення умов для навчання на більш високому рівні тим учням, хто має здібності, інтерес до математики.

ІНФОРМАТИКА

1. Робота з формування та рівень сформованості:



  • знань, прийомів і методів пошуку, створення, збереження, відтворення, обробки й передавання даних засобами обчислювальної та комунікаційної техніки;

  • навичок та вмінь свідомого використання сучасних комп'ютерних інформаційних засобів та технологій для створення й опрацювання текстової, числової і графічної інформації;

  • початкових знань, умінь та навичок програмування, розв'язування задач на комп'ютері й аналізу отриманих результатів.

  1. Формування уявлень про сутність і роль інформації в сучасному суспільстві та можливості інформаційно-комунікаційних технологій у створенні, обробці й розповсюдженні інформації.

  2. Дослідницька робота учнів шляхом залучення їх до виконання й захисту колективних та індивідуальних проектів.

  3. Підготовка учнів до самостійного використання електронних засобів навчання у процесі вивчення різних навчальних дисциплін.

5. Формування основ інформаційної культури.

6. Характер використовуваного комплексу вправ для зняття втоми під час навчання у кабінеті інформатики.



ФІЗИКА

  1. Робота з розкриття та рівень розуміння учнями причинно-наслідкового характеру всього того, що відбувається в живій природі, діалектичного характеру фізичної науки.

  2. Визначення рівня усвідомлення ролі та місця людства у Всесвіті.

  3. Робота з формування та визначення рівня засвоєння основних фізичних понять, ідей, теорій, наукових фактів, які складають підґрунтя практичної підготовки учнів.

  4. Уміння учнів самостійно (або з допомогою вчителя) планувати і виконувати практичні та лабораторні роботи, користуватися лабораторним обладнанням, виконувати вимоги техніки безпеки.

  5. Наявність в учнів навичок розгляду фізичних питань з точки зору екологічної освіти.

  6. Наявність в учнів навичок працювати під час екскурсій, уміння проводити спостереження, аналізувати, складати звіти.

  7. Забезпечення екологічної освіти та виховання, формування бережливого ставлення до природи і готовності до активного її захисту на основі знань про будову, властивості матерії.

  8. Організація самостійної та лабораторно-практичної роботи учнів.

  9. Здійснення зв'язку теорії з практикою, прищеплення практичних навичок проведення експерименту, дослідів, розв'язування задач.

  10. Формування вміння спостерігати та аналізувати навколишній світ.

  11. Формування та розвиток творчих здібностей і креативного мислення.

  12. Оволодіння методами наукового пізнання.

  13. Розкриття історичного шляху розвитку фізики.

  14. Ознайомлення з діяльністю та внеском відомих вітчизняних і зарубіжних учених у розвиток фізичної науки.

  15. Робота з формування алгоритмічних способів розв'язування задач та евристичних способів розв'язку проблем.

  16. Зв'язок виучуваного матеріалу з життям, суспільним виробництвом і технікою.

  17. Використання в ході вивчення нового матеріалу, його закріплення та перевірки рівня засвоєння планів узагальнюючого характеру, за якими розкривається суть того чи іншого поняття, закону, факту, явища, моделі, фізичної теорії. Добір фізичних задач з урахуванням пізнавальних можливостей та нахилів учнів.

  18. Складання учнями задач, які за фізичним змістом подібні до тих, що були розв'язані на уроці (розвиток творчих здібностей учнів, їхнього розумового потенціалу).



АСТРОНОМІЯ

  1. Формування загальнокультурної компетентності.

  2. Формування наукового світогляду та системи знань про методи й результати вивчення закон руху, фізичної природи, еволюції небесних тіл та Всесвіту в цілому.

  3. Розгляд питань, які є загальнокультурним надбанням і необхідні людині для повсякденного життя (Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки).

  4. Показ ролі і місця України як космічної держави.

  5. Міжпредметні зв'язки.

  6. Виконання практичної частини програми.

  7. Використання додаткової літератури.

БІОЛОГІЯ

  1. Наявність в учнів навичок розгляду біологічних питань з точки зору екології, взаємозв'язку організмів із середовищем існування, побудови і функціонування біологічних систем.

  2. Уміння учнів самостійно (або з допомогою вчителя) планувати і виконувати практичні та лабораторні роботи, користуватися лабораторним обладнанням, натуральними об'єктами.

  3. Уміння учнів використовувати набуті знання для обґрунтування біологічних законів, понять, наукових фактів, явищ природи.

  4. Рівень гігієнічних знань, умінь і навичок.

  5. Усвідомлення ролі і місця людини в біосфері.

  6. Забезпечення безперервної екологічної освіти та формування екологічної й медико-біологічної культури.

  7. Формування в учнів відповідального ставлення до природи і підготовки до активного її захисту на основі знань про організацію й еволюцію органічного світу.

  8. Розвиток умінь установлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери.

  9. Забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей біології: ідеї еволюції біологічного світу, різнорівневої організації живої природи, взаємозв'язку в біологічних системах і природньому середовищі.

  10. Формування розуміння практичного значення біологічних знань як наукової основи сільськогосподарського виробництва, біотехнологій природоохоронної діяльності тощо.

  11. Використання можливостей міжпредметних та міжкурсових зв'язків, які сприяють формуванню цілісної системи природничо-наукових знань учнів.

  12. Організація в школі навчально-дослідницької роботи на ділянках, у теплицях, оранжереях.

  13. Мотивація здорового способу життя.

  14. Формування вмінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, агропромисловий комплекс, промисловість, біотехнологія, фармакологія, психологія, педагогіка тощо).

  15. Розвиток розумових здібностей та якостей особистості (пізнавального інтересу, спостережливості, уваги, уяви, пам'яті тощо).

  16. Розвиток прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самооцінки, самореалізації у різних видах діяльності.

  17. Оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя.

  18. Роль біологічних експериментів, дослідів (демонстрації, лабораторні і практичні роботи, спостереження; на уроках, вдома, на екскурсіях, під час практики).

  19. Формування навичок самостійної роботи.

  20. Формування вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових джерелах.

  21. Добір об'єктів для вивчення, включення в зміст освіти місцевого матеріалу.

  22. Формування прийомів виконання фенологічних спостережень.

  23. Використання на уроці результатів фенологічних спостережень, проведених учнями вдома та під час екскурсій.

ХІМІЯ

  1. Уміння учнів самостійно (або за допомогою вчителя) планувати і виконувати практичні та лабораторні роботи, користуватися лабораторним обладнанням, виконуючи вимоги техніки безпеки.

  1. Наявність в учнів навичок розгляду хімічних питань для органічного та неорганічного світу в екологічному аспекті.

  2. Уміння розрізняти речовини за їхніми ознаками, розуміння основних законів і теорій хімії, зокрема теорії будови атома, здатність використовувати набуті знання під час розв'язування задач.

  3. Розуміння причинно-наслідкового характеру всього, що відбувається в живій природі, діалектичного характеру хімічної науки.

  4. Розуміння практичного значення хімічних знань як наукової основи більшості галузей сучасного виробництва і природоохоронної діяльності людини.

  5. Забезпечення учнів певним мінімумом хімічних знань, необхідних для повсякденного життя та діяльності в будь-якій галузі народного господарства, науки і культури.

  6. Формування природничо-наукових уявлень про зв'язок між властивостями речовин, їхнім складом і будовою.

  7. Забезпечення екологічної освіти та виховання, формування відповідального ставлення до природи і готовності до активної її охорони на основі знань про організацію та еволюцію органічного і неорганічного світу.

  8. Розкриття ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпечення добробуту людини.

  9. Роль хімічного експерименту (демонстраційний, лабораторний, ужиткового характеру).

  10. Місце хімічних задач на уроці.

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

  1. Особистісний художній розвиток школярів.

  2. Формування світоглядних орієнтацій та компетенцій у царині художньої культури.

  3. Збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів.

  4. Формування почуттів, комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями і навичками у самостійній діяльності.

  5. Розкриття зв'язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини.

  6. Розкриття традицій свого народу з одночасним трактуванням особливостей інших національних картин світу.

  7. Навчання кожного учня вмінню самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формулювати свою думку й аргументувати її.

  8. Використання загальних (розповіді та бесіди, наочності, ігровий, порівняння і зіставлення, узагальнення) та спеціальних (художньо-педагогічної драматургії, драматизації, «зруйнування», «емоційного заряду», забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу) методів навчання.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

  1. Уміння сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументувати свої думки, судження, оцінки.

  2. Розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу школяра.

  3. Усвідомленість учнями зв'язків музики з іншими видами мистецтва.

  4. Засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології.

  5. Уміння співати чисто, виразно, сольфеджувати. Художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм.

  6. Застосування музики як засобу комунікації та творчого самовираження особистості.

  7. Формування вокально-хорових навичок.

  8. Формування культури почуттів.

  9. Пізнання навколишнього світу засобами музики.

  10. Бесіди після прослуховування музики.

  11. Використання уроків музики для виховання та всебічного розвитку учнів.

  12. Опанування музики у зв'язку з іншими видами мистецтва. Творче використання вчителем міжпредметних зв'язків.

  13. Використання спеціального обладнання під час уроків.

  14. Робота з учнями, які не мають розвиненого музичного слуху.

  15. Формування в учнів естетичних ідеалів та смаків, емоційної чутливості до музики.

  16. Види музичної діяльності (хоровий спів, ритмічні вправи пов'язані з піснею, гра на музичних інструментах, слухання та аналіз музичних творів, творчі завдання тощо).

  17. Розвиток складових хорового співу (артикуляція, дикція, дихання, інтонування).

  18. Розширення співацького діапазону, динамічних можливостей голосу, розвитку його тембру.

  19. Виконання творчих вправ (створення певного ритмічного рисунка, нескладної мелодії на заданий текст тощо).

  20. Засвоєння музичної грамоти, поєднання теоретичних узагальнень і понять з практичною діяльністю.

  21. Розвиток умінь висловлювати свою думку, уяву, фантазію.

  22. Розвиток чуття ритму.

  23. Пропаганда творів місцевих композиторів.

  24. Пріоритет — діалогова стратегія педагогічної взаємодії (діалог з митцем, внутрішній діалог тощо).

  25. Основний вид домашнього завдання — слухання та інтерпретація музики в оточуючому культурному середовищі.

  26. Взаємодія двох видів мистецтва — поезії і музики.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

1. Сформованість умінь:



  • проектувати та моделювати предметне середовище;

  • робити ескізи та створювати тематичний плакат;

• користуватися різними художніми техніками та матеріалами для виконання творчих робіт, створювати сувеніри, іграшки, конструктори.

  1. Знання основних художніх прийомів та закономірностей.

  2. Уміння характеризувати твори образотворчого мистецтва.

  3. Знання архітектурних стилів та національних традицій.

  4. Формування людських почуттів.

  5. Розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви, фантазії, пам'яті, художнього смаку і творчих здібностей.

  6. Формування здібності сприймати, інтерпретувати та характеризувати твори образотворчого мистецтва, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументувати власні думки, судження, оцінки.

  7. Формування уявлень про сутність, види та жанри образотворчого мистецтва, особливості художньо-образної мови.

  8. Формування основних художніх прийомів, закономірностей та відповідної термінології.

  9. Опанування техніками та прийомами образного виявлення.

  10. Опанування образотворчим мистецтвом у зв'язку з іншими видами мистецтва. Творче використання міжпредметних зв'язків.

  11. Використання уроків для естетичного виховання та всебічного розвитку учнів.

  12. Відсутність практикування письмових форм роботи (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричинюють додаткове навантаження на учнів.

  13. Недоцільність виконання домашніх письмових завдань.

  14. Формування навичок і вмінь відтворювати художні образи у різних видах образотворчої діяльності (живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво).

  15. Передавання особливостей будови окремих предметів, об'єктів: форми, конструкції, пропорції.

  16. Передача просторових явищ на основі спостережувальної лінійної і контрольної перспективи.

  17. Передача настрою і стану зображувальних об'єктів.

  18. Опора на художній образ у всіх видах художньо-естетичної діяльності.

  19. Зацікавленість учнів творчою діяльністю та отримання ними в процесі заняття емоційного задоволення, радості.

  20. Розвиток особистісних якостей (почуття краси та гармонії, здатності емоційно відгукуватися на різні прояви естетичного в навколишньому світі та усвідомлювати їх, потребу в спостереженні та милуванні ними).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал