Відділ освіти Борзнянської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Кинашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Відвідування уроків адміністрацією



Сторінка1/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4
Відділ освіти Борзнянської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Кинашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Відвідування уроків адміністрацією

2011

Упорядник заступник директора з навчально-виховної роботи Кинашівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Стороженко Тетяна Анатоліївна

Рецензент завідуюча районним методичним кабінетом відділу освіти Борзнянської РДА Андрієць Світлана Віталіївна

Матеріали, розміщені в посібнику, адресовано директорам загальноосвітніх шкіл та заступникам з навчально-виховної роботи. Розглядаються питання відвідування уроків адміністрацією під час вивчення стану викладання навчальних предметів, системи роботи атестуючих вчителів, вивчення досвіду роботи педагогічних працівників

Рекомендовано методичною радою РМК

(протокол № 4 від 14.11.2011 р.)



ВСТУП

Директорові слід глибоко знати кожного вчителя,

а для цього потрібно постійно, за певною

системою відвідувати й аналізувати уроки.

Досвід переконує , що відвідування й аналіз

уроків – найважливіша робота директора. Від її високого наукового рівня залежить дуже багато: інтелектуальна наповненість життя педагогічного та учнівського колективів, методична майстерність педагогів, багатогранність запитів та інтересів вихованців. Від повсякденного вдосконалення уроку, що відбувається завдяки вдумливому аналізу керівників, залежить культура всього педагогічного процесу в школі.

В.Сухомлинський

Відвідування уроків – один із методів здійснення внутрішньо шкільного контролю. Відвідуючи уроки, директор школи чи його заступник з навчально-виховної роботи одержує інформацію про стан навчально-виховного процесу, якість знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість, ефективність роботи вчителя і т.д.

Плануючи відвідування уроків, потрібно чітко визначити мету відвідування як системи уроків, так і кожного епізодичного відвідування, користуючись при цьому основними вимогами до навчання, виховання та розвитку учнів, конкретними завданнями, поставленими перед школою на даному етапі її розвитку, специфікою роботи кожного вчителя чи класу, особливостями викладання кожного навчального предмета тощо.

Відвідуванню уроків, як уже зазначалося, має передувати ретельна підготовка, зокрема необхідно визначити мету відвідування, ознайомитися з поурочним планом учителя, результатами попереднього відвідування уроків у цьому класі. Бажано також переглянути навчальну програму, зміст навчального матеріалу уроку, який планується відвідати, за підручником, наявну методичну літературу з теми уроку, виявити в навчальному кабінеті наявність засобів навчання, які варто використати на даному уроці. Плануючи на уроці перевірку якості навчальних досягнень учнів, потрібно підготувати необхідні матеріали (тексти контрольних, самостійних робіт; тести; перелік запитань, які потрібно запропонувати учням при усній перевірці, тощо), залучаючи для цього в разі потреби вчителів-предметників.



ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ВІДВІДУВАННЯ УРОКУ

  1. Реалізація дидактичних принципів навчання.

  2. Ефективність застосування методів навчання.

  3. Ефективність застосування форм навчальної діяльності.

  4. Реалізація індивідуального та диференційованого підходів у процесі навчання.

  5. Самостійна робота учнів з підручником, першоджерелами, документами.

  6. Вивчення рівня навчальної діяльності учнів на уроці.

  7. Робота з формування в учнів позитивних мотивів навчання.

  8. Рівень практичної спрямованості уроку.

  9. Організація самостійної роботи учнів.

  10. Стимулювання активної навчальної праці учнів.

  11. Доцільність обраного типу та відповідність структури уроку відповідному типу.

  12. Раціональність застосовуваних форм, методів, дидактичних завдань на різних етапах уроку відповідно до його структури.

  13. Особистісно орієнтований підхід до учнів у процесі навчальної діяльності.

  14. Ефективність використання технічних засобів навчання.

  15. Ефективність використання наочності, демонстраційного експерименту.

  16. Ефективність використання дидактичних матеріалів.

  17. Організація роботи з узагальнення та систематизації знань учнів на уроці.

  18. Робота з повторення навчального матеріалу школярами.

  19. Робота з підготовки школярів до тематичного оцінювання, підсумкової контрольної роботи державної атестації.

  20. Стан виконання рекомендацій, даних у ході попередніх відвідувань уроків.

  21. Робота із засвоєння учнями опорних знань, понять, явищ.

  22. Якість виконання письмових робіт учнями.

  23. Вироблення навичок культури усного і писемного мовлення засобами уроку.

  24. Реалізація міжпредметних, внутрішньо предметних зв'язків.

  25. Робота над удосконаленням навичок читання.

  26. Формування в учнів інтересу до навчання.

  27. Раціональне використання навчального часу на уроці.

  28. Використання краєзнавчого, місцевого матеріалу на уроці.

  29. Оптимальність обсягу, складність домашнього завдання, його місце і роль у структурі уроку.

  30. Дотримання вимог навчальних програм, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

  31. Врахування вчителем реальних навчальних можливостей учнів.

  32. Система контролю за рівнем навчальних досягнень школярів.

  33. Стан ведення тематичного обліку знань.

  34. Дотримання вимог санітарно-гігієнічного режиму (техніки безпеки) на уроці.

  35. Упровадження ППД у практику роботи вчителя.

  36. Надання методичної допомоги з ____________--

  37. Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів.

  38. Організація ігрової діяльності на уроці.

  39. Застосування проблемного навчання.

  40. Застосування лекційно-практичної системи навчання.

  41. Ефективність роботи вчителя з розвитку мови учнів, збагачення словникового запасу.

  42. Ознайомлення з роботою вчителя.

  43. Організація групової, парної та ланкової роботи з учнями.

  44. Застосування ефективних технологій та методик навчання.

  45. Робота з формування вмінь аналізувати, робити висновки та узагальнення.

  46. Робота з розвитку розумових здібностей учнів.

  47. Робота з розвитку логічного та абстрактного мислення.

  48. Робота з розвитку в учнів навичок само- та взаємоконтролю.

  49. Використання розвивальних можливостей уроку.

  50. Створення позитивного психологічного клімату на уроці.

  51. Педагогічне керівництво пошуково-пізнавальною діяльністю школярів.

  52. Робота з розвитку творчих здібностей учнів.

  1. Взаємовідносини в системі «учитель — учень».

  2. Уміння організувати навчальну роботу учнів на уроці.

  3. Робота з формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів засобами уроку.

  4. Реалізація вчителем виховного потенціалу навчального матеріалу, уроку.

  5. Виховання патріотизму і національної свідомості учнів.

  6. Реалізація завдань естетичного виховання.

  7. Здійснення трудового виховання і профорієнтаційна робота.

  8. Естетичне виховання учнів на уроці.

  9. Вивчення системи уроків.

  10. Вивчення системи роботи.

  11. Вивчення стану викладання.

  12. Вивчення рівня навчальних досягнень учнів.

  13. Організація творчої діяльності учнів на уроці.

  14. Роль контролю та стимулювання навчальної діяльності учнів у підвищенні рівня якості навчальних досягнень та розвитку їхньої активності.

  15. Використання завдань дослідницького характеру на уроці.

  16. Вплив оцінювання на психічний стан учнів.

  17. Робота з формування активної життєвої позиції.

  18. Педагогічний такт і професійна етика вчителя на уроці.

  19. Майстерність учителя в управлінні пізнавальною діяльністю учнів.

  20. Робота з подолання інертності навчальної діяльності школярів.

  21. Культура мови вчителя на уроці та її вплив на якість навчальної діяльності учнів.

  22. Оптимальність використання інтерактивних форм роботи.

  23. Оптимальність роботи з дітьми різних навчальних категорій.

  24. Робота зі створення соціально-психологічних передумов розвитку особистості учнів.

  25. Робота з розвитку творчого мислення учнів на уроці.

  26. Ефективність урахування психологічних та вікових можливостей учнів на уроці.

  27. Передовий педагогічний досвід на уроці.

  28. Цілеспрямованість роботи вчителя і учнів.

  29. Робота з мотивації навчальної діяльності школярів.

  30. Система стимулювання пізнавальної активності учнів.

  31. Підтримка впродовж уроку зацікавленості учнів до предмета та навчальної праці.

  32. Місце і вагомість самостійних та творчих робіт на уроці.

  33. Дотримання вчителем технологічних вимог до ведення уроку.

  34. Співпраця та співтворчість учителя та учнів на уроці.

  35. Рівень засвоєння учнями програмового матеріалу безпосередньо на уроці.

  36. Співвідношення групових, колективних та індивідуальних форм роботи.

  37. Роль учителя у формуванні навичок навчальної діяльності.

  38. Дотримання норм педагогічної етики і моралі.

  39. Робота з формування у школярів умінь раціональної роботи з навчальною книгою.

  40. Робота з формування загальної культури особистості.

  41. Робота з формування предметних умінь і навичок.

ОКРЕМІ СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ДО КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ УРОКІВ

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Сформованість уміння застосовувати теорію (мовні закономірності) пояснення граматичних питань або літературних конфліктів.

  2. Ступінь активізації мовної діяльності учнів, опанування монологічною і діалогічною мовою, правилами мовної поведінки.

  3. Уміння проводити бібліографічний пошук, працювати з науково-популярною літературою, словниками, підручниками.

  4. Сформованість навичок культури мовлення, словниковий запас учнів. Чистота мови, наявність або відсутність помилок, пов'язаних з особливостями діалектів.

  5. Наявність стійких і свідомих читацьких інтересів, навичок обґрунтованої оцінки літературних творів на певному емоційному рівні.

  6. Уміння чітко і послідовно, грамотно висловлювати думки в усному та писемному мовленні.

  7. Робота над збагаченням словникового запасу, забезпечення мовного розвитку учнів; зв'язне монологічне та діалогічне мовлення.

  8. Різноманітність і доцільність використання форм самостійної роботи учнів (робота з підручником, художнім твором, допоміжною літературою, словниками, довідниками).

  9. Наступність і взаємозв'язок у вивченні мови та літератури.

  1. Творче використання вчителем міжпредметних зв'язків, інтеграція суміжних предметів та видів мистецтва під час вивчення літературних творів (домінуючу роль відіграє література).

  2. Характер письмових робіт (складність тем, доступність, творчий чи репродуктивний характер тощо).

12.Робота з текстом, вивчення теоретико-літературних питань на уроці.

13.Організація самостійних спостережень, досліджень та аналізу мовного й літературногоматеріалу.



  1. Засвоєння правил, закономірностей розвитку мови у поєднанні зі світоглядним змістом.

  2. Розбір слів за будовою (префікс, корінь, суфікс, закінчення).

  3. Аналіз мови (спостереження над мовою, граматичний розбір).

  4. Прищеплення учням чуття мови.

  5. Виховання сміливості сказати власне нове слово.

  6. Оволодіння різними видами читання, удосконалення читацьких умінь.

  7. Удосконалення вмінь вести бесіду.

21.Формування національно-свідомої, духовно багатої особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно користуватися засобами рідної мови — її стилем, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Робота з формування в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова (безпосередня робота з художнім текстом; аналіз та інтерпретація сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів; уміння бачити художні деталі; розуміти творчий задум автора та оцінювати особливості його реалізації; насолода від процесу читання).

  2. Відпрацювання з учнями вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього твору.

  3. Здатність сприймати художній твір з розумінням задуму і стилю автора.

  4. Уміння бачити кожний літературний твір у літературному, культурному та історичному контекстах.

  5. Оптимальність обсягу літературознавчих понять, потрібних для повноцінного аналізу та інтерпретації художніх творів.

  6. Розуміння учнями головних закономірностей перебігу літературного процесу.

  7. Робота з розвитку усного і писемного мовлення учнів.

  8. Робота з вершинними творами світової літератури в найкращих українських перекладах.

  9. Розкриття багатства образів найкращих зразків світової літератури.

  10. Розвиток образного, асоціативного, абстрактного, логічного мислення.

  11. Формування потреби читання художніх творів.

  12. Зіставлення творів світової з творами української літератури з метою визначення національної своєрідності і загальнолюдської значущості творів світової літератури.

  13. Роль текстів літературних творів як головних об'єктів вивчення (робота з повним твором).

  14. Засвоєння певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать.

  15. Координація викладання зарубіжної літератури з іншими шкільними дисциплінами гуманітарного й естетичного циклів.

  16. Здатність формулювати та активно відстоювати власну точку зору, свою систему власних цінностей і пріоритетів.

  17. Виховання поваги до духовних скарбів людства, расову, етнічну, соціальну, тендерну, релігійну, індивідуальну толерантність.

ІНОЗЕМНА МОВА

  1. Сформованість умінь і навичок усного мовлення: складання запитань і підготовка відповідей на поставлені запитання; володіння діалогічним і монологічним мовленням; уміння вести бесіду.

  2. Наявність умінь і навичок аудіювання: звернення з проханням до учнів; реагування учнів на нього і прослуховування коротких аудіотекстів; відповіді на запитання, виклад змісту прослуханого (письмово).

  3. Наявність умінь і навичок: читання, розуміння прочитаного; виклад змісту прочитаного рідною мовою (письмово), виклад змісту прочитаного іноземною мовою (усно); складання діалогів на матеріалі прочитаного тексту; коментоване читання (5—8-мі класи: читання текстів, побудова запитань таї відповідей, читання і переклад текстів, виразне читання; 9—11-ті класи: читання тексту мовчки; побудова усних відповідей на поставлені вчителем запитання при вибірковій перевірці знань учнів; читання вголос окремих фраз або абзаців у відповідь на поставлені вчителем запитання; складання плану або запитань тексту і читання за допомогою словника уривків тексту за завданням учителя).

  4. Сформованість лексичних навичок: рецептивне володіння лексикою, робота з індивідуальними картками (письмово, переклад з іноземної мови на рідну); репродуктивне володіння лексикою, робота з індивідуальними картками (усно, переклад з рідної мови на іноземну).

  5. Реалізація дидактичних (наочності, посильності, міцності, свідомості, науковості, активності, виховуючого навчання, індивідуалізації, доступності, систематичності та послідовності, колективності, проблемності, розвиваючого навчання) і методичних (комунікативності, домінуючої ролі вправ, взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, урахування рідної мови) принципів навчання іноземної мови.

  6. Ведення уроку іноземною мовою.

  7. Активна мовна діяльність учнів.

  8. Співвідношення часу говоріння вчителя і учнів.

  9. Наявність парних і групових форм роботи на початковому і середньому етапах навчання.

  10. Застосування активних методів і прийомів навчання.

  11. Постановка правильної вимови, інтонації.

  12. Використання наочності на уроці. Систематичний розвиток навичок засвоєння іноземної мови з використанням усної розповіді вчителя, магнітофона, кіно, грамплатівок.

  13. Використання екстралінгвістичних засобів навчання.

  14. Використання умовно мовленнєвих ситуацій.

  15. Роль рідної мови у навчанні.

  16. Розвиток діалогічного мовлення за допомогою вправ, які вимагають постановки запитань і підготовки відповідей, побудови діалогів із заданої ситуації, використання сюжетів картин і динамічних ситуацій.

  17. Розвиток монологічного мовлення за допомогою спеціальних вправ; комплексно-диференційоване засвоєння мовного матеріалу.

  18. Опрацювання нової лексики в типових вправах: комунікативна спрямованість вправ.

  19. Практичне вивчення граматики: навчання граматики на основі структурних моделей мови; головні напрями роботи вчителя з метою забезпечення свідомого володіння учнями структурою побудови речень іноземною мовою.

  20. Використання вчителем резервів, закладених в особистості учнів. Створення на уроці особливого психологічного мікроклімату. Володіння вчителем технологією педагогічного спілкування. Врахування вчителем досвіду та зони інтересу учнів. Індивідуалізація та диференціація навчання.

  21. Навчання читання: з розумінням основного змісту тексту; повного змісту; вибірковий переклад текстів і частковий їх аналіз, у тому числі складних речень у старших класах.

  22. Робота з незнайомим текстом (газетою, додатковою літературою іноземною мовою).

  23. Навчання письма.

  24. Відбір лексичного мінімуму. Формування лексичних навичок (ознайомлення з новими лексичними одиницями (перекладні, безперекладні способи — мовна семантизація, наочна семантизація, дефініція, тлумачення); автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями — імітація, підстановка, розширення зразків мовлення, лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя, самостійне вживання лексичної одиниці у реченні; навчання фонетичного матеріалу; навчання звуків; навчання інтонації.

  25. Навчання аудіювання (навчання діалогічного мовлення: вправи на реплікування, на самостійне вживання різних видів діалогів: повідомлення — повідомлення, повідомлення — запитання,: повідомлення — спонукання, запитання — відповідь на запитання, запитання — контрзапитання тощо; навчання монологічного мовлення: монолог-опис, монолог-розповідь, монолог-повідомлення, монолог-міркування, монолог-переконання; навчання читання; навчання письма – навчання каліграфії, навчання орфографії ( вправи на списування дописування,вправи для запису на слух тощо )).


ІСТОРІЯ

  1. Активність і аргументованість виступів учнів під час проведення семінарів, диспутів, конференцій.

  2. Уміння працювати під час дискусій.

  3. Наявність навичок розгляду історичних питань з огляду на світоглядний аспект.

  4. Наявність навичок самостійно орієнтуватись у великому обсязі історичних відомостей, знаходити причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами, відокремлювати суттєве від несуттєвого.

  5. Наявність уміння складати плани, тези, конспекти, характеристику на історичного діяча, аналізувати історичні явища і факти.

  6. Навчання учнів умінню виділяти головну думку, складати плани, тези, конспекти, характеристики на історичних діячів, аналізувати історичні явища і факти.

  7. Використання групових та індивідуальних форм роботи на уроці.

  8. Формування в учнів творчого мислення, здібності критичного ситуаційного аналізу, вміння роботи власні висновки на основі вивчення історичних джерел.

  9. Робота з розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів шляхом переходу від простішого до складнішого.

  10. Недопустимість наукового викладу матеріалу шляхом аналізу та вивчення історичних подій, віддалених від віку та інтересів учнів.

  11. Розвиток історичного мислення, яке передбачає розуміння історичного прогресу в його різноманітності та суперечливості.

  12. Виховання в учнів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, сприймання ідей гуманізму та демократизму, патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.

  13. Підготовка до свідомої активної участі в суспільному житті української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі і світі, формування в них співвідповідальності за долю України, Європи і світу.

  14. Розвиток історичної свідомості, розуміння завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією.

  15. Критичне осмислення минулого, прогнозування майбутнього.

  16. Осмислення ролі людини в історії, відповідальності особистості за власні дії.

  17. Осмислення місця проблем суспільно-політичного, економічного, культурного та духовного життя України і світу (зв'язок із сьогоденням).

  18. Знання учнями сучасних підходів до аналізу розвитку людства.

  19. Уміння аналізувати історичні події та формувати й аргументувати власну думку про них.

  20. Ознайомлення з внеском видатних учених у розвиток історичної науки.

ПРАКТИЧНЕ ПРАВО

  1. Знання учнів про перші закони своєї держави.

  2. Роз'яснення прав і свобод, їх нерозривного зв'язку з конституційними обов'язками.

  3. Практична підготовка учнів до життя, використання набутих ними знань для вирішення конкретних життєвих ситуацій.

  4. Основа уроків — практична направленість.

  5. Оволодіння учнями понятійним апаратом.

  6. Міжпредметні зв'язки (історія, географія, українська і зарубіжна література, біологія, фізика, природознавство, хімія та інші).

  7. Надання учням можливості вільного висловлювання своїх думок, відмова від авторитарного стилю викладання.

  8. Подача матеріалу блоками з поступовим закріпленням.

  9. Звертання до життєвого досвіду учнів, до наявних знань, які вони отримали при вивченні інших предметів або на попередніх уроках правознавства.

  10. Використання схем і таблиць (з підручника, спеціально підготовлені, динамічна побудова схеми під час викладу матеріалу).

  11. Робота учнів з документами (Конституція України, закони, міжнародно-правові акти, «Хрестоматія з правознавства» тощо). Дотримання вимог при їх використанні: вказівка на документ, який буде опрацьовуватися; визначення форми і порядку роботи (індивідуальна за спільним для всього класу завданням; із поділом класу на групи з індивідуальним виконанням завдань; методика малих груп; метод рольової гри тощо); чіткість визначення терміну виконання завдання; підведення підсумків виконання завдання.

  12. Використання різноманітних методів активізації навчальної діяльності учнів: термінологічна чи цифрова розминка, «мозковий штурм», «семафор» тощо.

  13. Робота з аналізу певних юридичних ситуацій (умовних, реальних).

  14. Використання повідомлень із засобів масової інформації, матеріалів кіно- та телепередач.

  15. Недопустимість згадування обставин, які можуть травмувати когось з учнів, бути для них неприємними.

  16. Використання імітаційних та рольових ігор.

  17. Робота з профілактики правопорушень.

  18. Показ динаміки розвитку суспільних відносин та певного консерватизму законодавства, який потребує постійного вдосконалення правових актів.

  19. Урахування змін, що відбулися в правовому регулюванні суспільних відносин.

  20. Домагання, щоб повага до закону стала особистим переконанням кожного учня, а дотримання закону — звичкою.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал