Відділ освіти Борзнянської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Кинашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів



Сторінка3/5
Дата конвертації07.01.2017
Розмір0.67 Mb.
1   2   3   4   5

Під час оцінювання методу проведення уроку слід враховувати:

1. Який метод учитель обрав для організації класу відповідно до завдань уроку і змісту програмового матеріалу.

2. Як розподілений навчальний матеріал за частинами уроку, характер переходу від однієї частини до іншої, рівень якості загальної і функціональної підготовки щодо основної частини, послідовність розв'язання завдань, цілісність уроку.

3. Як здійснюється контроль за станом навантаження учнів, забезпечення страхування і допомога.

4. Чи домігся вчитель поставленої мети і на якому рівні школярі засвоїли навчальний матеріал, що розглядався на уроці.

5. Оцінювання знань, умінь і навичок учнів під час проведення уроку.

6. Чи даються домашні завдання.

Кожен урок повинен бути пов'язаний зі змістом попередніх.

На наступних уроках слід звернути увагу на те, чи не вдається вчитель до шаблонності.

Наслідки спостережень за уроком записуються до книги відвідування уроків, систематизуються і узагальнюються, після чого підсумки перевірки повідомляються вчителю (попередньо дати йому можливість висловити свої думки щодо проведеного уроку або системи уроків, а потім перевіряючий дає свої зауваження і методичні поради).



Схема педагогічного спостереження і аналізу уроку фізичної культури
Дата ____________________________________________________

Клас _____________________________________________________

Прізвище та ініціали вчителя _______________________________

Мета відвідування ________________________________________

Завдання уроку:

1. ________________________________________________________

2. ________________________________________________________

3. _______________________________________________________

4. ________________________________________________________
І. Аналіз поурочного плану

1. Обсяг щоденного плану.

2. Чітке формулювання основних завдань уроку.

3.Відповідність змісту основної частини уроку навчальній програмі, календарним планам, віковим особливостям учнів і умовам проведення занять.

4. Розподіл часу на частини уроку та їх взаємозв'язок.

ІІ. Аналіз умов для успішного проведення уроку

1. Зовнішній вигляд учителя і учнів (спортивна форма та взуття).

2. Підготовка місць для занять.

3. Наявність спортивного інвентарю згідно із завданнями уроку та кількістю учнів.



ІІІ. Аналіз організації і методики уроку

1. Організація своєчасного виходу учнів на спортивний майданчик або до спортзалу.

2. Своєчасність і чіткість початку уроку. Шикування, рапорт чергового, перевірка домашніх завдань, пояснення і вказівки, подача команд та розпоряджень, культура мови та знання фізкультурної термінології.

3. Організація додаткових заходів: приготування, видача і прибирання спортивного інвентарю, чіткий вихід учнів для виконання вправ.

4. Доцільність шикувань і перешикувань та марширування, що проводяться протягом уроку.

5. Уміння регулювати фізичне навантаження для учнів згідно з їхніми віковими і статевими особливостями.

6. Різноманітність методів навчання, що застосовувались на уроці, та їх доцільність.

7. Виховна робота з учнями на уроці.

8. Забезпечення всебічного розвитку, санітарно-гігієнічних умов, вироблення правильної постави учнів.

9. Методика здійснення якісного страхування учнів під час виконання вправ.

10. Методика запобігання й усунення помилок.

11. Здійснення на уроці перевірки рівня знань, умінь і навичок. Оцінювання і облік знань учнів.

12. Ставлення вчителя до учнів, вміння володіти класом, дотримуватись педагогічного такту, організовувати, активізувати учнів, викликати у них бажання виконувати ці завдання.

13. Ставлення учнів до самостійної роботи.

14. Індивідуальний підхід до учнів.

15. Проведення рухливих ігор, їх доцільність та ефективність.

16. Уміння пов'язувати спосіб виконання фізичних вправ зі знаннями учнів з анатомії та фізіології людини.

17. Ступінь виконання плану і досягнення поставленої мети. Аналіз умінь і навичок учнів із фізичної культури.

18. Підбиття підсумків уроку, використання домашніх завдань та створення перспективи для подальшої роботи.

19. Відхилення від конспекту уроку і його обґрунтованість.

20. Чи дотримувався вчитель часу частин уроку і всього уроку.

IV. Висновки і пропозиції до проведення уроку

1. Загальний висновок про урок і його оцінювання.

2. Конкретні пропозиції для покращення рівня якості і підвищення ефективності уроків, а також щодо усунення виявлених недоліків у роботі вчителя.

Програма контролю викладання історії

Викладання історії ставить за мету:

• Розвиток особистості учня на основі знань минулого і вміння орієнтуватися у найважливіших подіях сучасного.

•Формування творчого мислення, здатності критичного ситуаційного аналізу, вміння робити власні висновки на основі вивчення історичних джерел.

• Постановка проблем морального вибору методом демонстрації складності і неоднозначності моральних оцінок історичних подій.

• Надання права на суб'єктивність, на обґрунтування своїх рішень щодо моральних проблем історії.

• Виховання істинного патріотизму, вміння підніматися до рівня бачення державних інтересів і пріоритетів.

• Допомога в соціалізації вступаючої в життя людини, самовизначенні її як особистості.

Завдання, які відповідають цій меті, передбачають:

• Зміни підходу до висвітлення історичного досвіду людства: від «Історії держав» до «Історії людини».

• Перехід від пасивного запам'ятовування оцінок і фактів до вміння самостійно орієнтуватись в історичних подіях, знаходити причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами, відділяти суттєве від другорядного.

• Виховання патріотизму, вміння розуміти і оцінювати події минулого в їх взаємозв'язках, усвідомлювати постійну мінливість світу і суспільства в цілісності, відслідковувати процес виникнення, розвитку і зникнення суспільних явищ.

• Формування цілісних орієнтацій учнів, допомога їм у розв'язанні морально-етичних проблем, виховання гуманізму.

I етап. Підготовча робота контролю

1. Вивчення нормативних документів:

– навчального плану;

– програми для загальноосвітніх і профільних класів;

– стандартів історичної освіти.

2. Вивчення особових справ і атестаційних кваліфікаційних характеристик учителів-предметників.

3. Аналіз навантаження і позакласна робота вчителів, їхній розклад.

4. Аналіз матеріального забезпечення кабінету.

5. Вивчення відповідних розділів річного плану.

6. Вивчення результативності роботи вчителів.

II етап. Індивідуальна робота з учителем

1. Обговорення програми і плану-графіка контролю.

2. Співбесіда за програмами і календарним плануванням на цей період, відображення в них профільної і рівневої диференціації.

3. Вивчення особистої документації вчителя:

– наявність календарних планів;

– ведення класних журналів;

– ведення зошитів;

– ведення журналів факультативів, гуртків;

– ведення зошитів занять на дому.

4.Участь учителя у методичній роботі науково-методичних кафедр, позашкільній методичній і науковій роботі.

5. Тема самоосвіти, способи її реалізації, форма звітності.

6. Внесок учителя в поповнення, обладнання кабінету, наявність матеріальної бази для виконання програм, дидактичних матеріалів.

7. Визначення ступеня взаємодії вчителя з класним керівником, батьками.

8. Виявлення труднощів у роботі вчителя, позначення способів їх усунення.

ІІІ етап. Відвідування циклу уроків із метою:



І. Контролю знань, умінь і навичок учнів за питаннями:

1. Сформованість в учнів знань, умінь і навичок відповідно до вимог програми; які поставлені до вивчення кожного розділу курсу історії (на основі таких критеріїв, як науковість, системність, повнота і міцність).

2. Сформованість в учнів уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

3. Наявність в учнів навичок розглядати історичні питання з точки зору світоглядного аспекту.

4. Організація роботи учнів під час екскурсій.

5.Вміння учнів вести реферативно-пошукову роботу, бібліографічний пошук, працювати з науково-популярною літературою, з підручником.

6. Активність і аргументованість виступів під час проведення семінарів, диспутів, конференцій, дискусій.

II. Світоглядні аспекти перевірки викладання історії:

1. Аспект гуманізації забезпечується таким:

• Пізнання історичних закономірностей, вирішення історичних проблем, розуміння змісту історії повинно йти не способом абстракції і логічними конструкціями, а від людини і через людину.

• Народи повинні виглядати не як безликі маси, а як сукупність людей зі своїми інтересами, мотивами, а також з особливостями історичної, національної свідомості.

• Фактичний матеріал повинен перестати бути переліком імен, дат, економічних показників, що ілюструють готову схему, а стати засобом вивчення людини в системі культурних, економічних, політичних та інших відносин тієї чи іншої епохи.

• Підвищена увага до історичних осіб. Негативні персонажі теж повинні посісти своє місце в історії.

• Історія повинна формувати уявлення про значення загальнолюдських цінностей, повагу до культури і звичаїв інших народів.

• Історія повинна звертатись до особистості учня, задовольняти його пізнавальні, моральні, світоглядні запити.

• Історія повинна бути цікавою, художньою, емоційною, повинна навчати мислити, усвідомлювати, співпереживати.

2. Розвивальний аспект історії полягає:

• У можливості спонукати як мислительну, так і емоційно-моральну роботу особистості, способи формування історичного мислення.

У розвитку творчих, пізнавальних здібностей учнів способом переходу від простого до складного.

• У заохоченні дитини до самостійного мислення, поваги до її точки зору, права на власне оцінювання історичних подій.

У моральному розвитку школяра через емоційне ставлення до історії, співпереживання з людьми минулого через засвоєння ідеалів і моральних цінностей, вироблених людством, а також за допомогою ситуацій морального вибору.

• У лояльному ставленні вчителя до ситуації, невідповідності думки учня загальноприйнятій думці чи думці вчителя.

3. Науковість змісту курсу реалізується:

У відповідності постановки і варіантів розв'язання історичних проблем сучасному рівню історичної науки.

• У забезпеченні можливості наукового пошуку в області історії, освоєнні окремих елементів роботи історика-дослідника, зокрема роботи з історичними джерелами.

4. Варіативність навчання історії забезпечується:

• Наявністю різнорівневих (випереджувальних, орієнтованих на розширення обсягу і часткове поглиблення знань, профільних) програм та індивідуальних планів.

• Введення факультативних курсів.

• Введення спеціалізації у старших класах зі значним розширенням викладання історичних і суспільствознавчих предметів.

• Пропозиції курсів за вибором.

ІІІ. Перевірка рівня якості викладання за аспектами:

1. Організаційний аспект:

• Ступінь організаційної підготовленості до уроку.

• Участь учнів у роботі на уроці.

• Раціональне використання часу на уроці, відповідність часу, відведеного на різні види і форми роботи, нормативним вимогам.

• Виконання санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки безпеки, охорони праці.

• Ступінь забезпечення уроку наочними технічними засобами навчання, ефективність їхнього використання.

• Ведення документації учителем.

• Організаційна завершеність уроку, запис домашніх завдань (обсяг, ступінь складності, диференціація, коментар).

2. Дидактичний аспект:

• Постановка цілей та завдань уроку.

• Дотримання дидактичних принципів (науковості, наочності, міцності, доступності та ін.).

• Дотримання логіки викладання навчального матеріалу, оптимальність структури уроку.

• Використання різних форм, засобів і методів навчання.

• Активізація пізнавальної діяльності учнів.

• Організація самостійної роботи учнів.

• Відповідність ходу і результату уроку вимогам, що ставляться до уроку, загальній дидактичній меті.

• Забезпечення високого рівня пізнавальної активності учнів.

• Реалізація принципів диференціації та індивідуалізації на уроці.

3. Методичний аспект:

• Діяльність учителя і учнів в основних структурних компонентах уроку.

• Сукупність заходів і методів, що використовуються для втілення дидактичної функції уроку.

Ефективність використання дидактичних принципів.

• Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці.

• Оптимальність поєднання методів і форм перевірки знань учнів.

• Види та місце самостійної роботи учнів на різних етапах уроку.

• Керівна роль учителя у процесі роботи учнів.

• Методи диференціації роботи з учнями залежно від індивідуальних здібностей та можливостей.

4. Психологічний аспект:

• Рівень психологічної взаємодії вчителя та учнів, ступінь впливу вчителя.

• Ступінь відповідності змісту й структури уроку принципам розвивального навчання.

• Врахування вікових особливостей учнів.

• Виконання психологічних та гігієнічних вимог до організації уроку.

• Ступінь активності учнів.

5. Виховний аспект:

• Вивчення ступеня та прийомів виховного впливу уроку на учнів.

• Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.

• Рівень культури праці, організованості, дисциплінованості учнів, стиль ставлення один до одного та до вчителя.



IV. Контроль проведення та нормативність оцінювання контрольних зрізів

IV етап. Позакласна робота

V етап. Аналітична та узагальнююча робота

I. Вироблення рекомендацій.

II. Документальне оформлення підсумків контролю за такою схемою:
План узагальнення підсумків контролю

1. Об'єктивна інформація про вчителя:

– прізвище, ім'я, по батькові;

– предмет;

– педагогічний стаж;

– кваліфікація.

2. Професійний рівень:

– організаційно-методичний рівень уроків;

– ступінь науковості;

– рівень знань учня, результативність роботи вчителя;

– міцні та слабкі сторони роботи вчителя.

3. Методична робота вчителя:

– методична тема, над якою працює вчитель, способи її реалізації, форми звітності;

– обмін досвідом із колегами, наставництво;

– участь у семінарах, конференціях, проведення відкритих уроків;

– методичні розробки, статті.

4. Підвищення кваліфікації:

– К.П.К.;

– атестація.

5. Виховна робота:

– класне керівництво, робота з батьками.

6. Виявлені недоліки, рекомендації щодо їх усунення.

7. Висновки.

Технологічна карта уроку

Навчальний предмет______________________________________

Тема уроку ______________________________________________________________________________________________________________

Мета уроку ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тип уроку ________________________________________________

Завдання уроку ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Клас____

Учитель___________________________________________________

Дата ____________________________;






Етап уроку

Дидактичне завдання етапу

1

Організаційний

Підготувати учнів до роботи на уроці в цілому і на кожному конкретному етапі уроку

2

Перевірка домашнього завдання

Встановити правильність і усвідомленість виконання учнями домашнього завдання, ліквідувати визначені недоліки в засвоєнні знань, в оволодінні вміннями інтелектуального і практичного характеру

3

Всебічна перевірка ступеня засвоєння змісту навчального матеріалу

Перевірити знання певної кількості учнів, виявити причини і недоліки у знаннях і вміннях; стимулювати окремих учнів та весь клас до оволодіння раціональними прийомами учіння та самоосвіти

4

Підготовка учнів до активного й усвідомленого засвоєння навчального матеріалу

Організувати і спрямувати навчально-пізнавальну діяльність учнів до досягнення основної мети (мотивація, актуалізація раніше засвоєних знань та вмінь, їх об'єктивізація). Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів

5

Засвоєння нового матеріалу

Дати учням конкретне уявлення про елементи предметно-наукових (терміни, поняття, правила, закони, теорії, факти тощо) і допоміжних (філософські, методологічні, історико-наукові, міжнаукові, міжпредметні) знань. Виробити відповідні уміння інтелектуального і практичного характеру. Закріпити в системі спеціально організованої діяльності інтелектуального і практичного характеру ті знання і вміння, які необхідні для самостійної роботи над новим матеріалом

6

Перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу

Перевірити розуміння учнями суттєвих ознак, елементів знань, що засвоюються, структурно функціональних зв'язків і логічних стосунків між ними; надати індивідуальну допомогу учням, що її потребують

7

Підбиття підсумків уроку

Узагальнити засвоєні знання у вигляді певної цілісності. Оцінити рівень засвоєння знань і способів діяльності всього класу та окремих учнів

8

Інформація про домашнє завдання, інструктаж про його виконання

Повідомити учням зміст домашнього завдання, пояснити методику його виконання. Звернути увагу учнів на важливі помилки, способи їх усунення, норми часу для виконання домашнього завдання


Перелік основних питань для аналізу уроку з розвитку творчого мислення учнів

1. Діяльність учителя з нявчання творчого мислення учнів.

1.1. Наскільки вчитель продуктивно проводить інструктаж з навчання послідовності розумових дій та прийомів?

1.2. Якими способами, прийомами, алгоритмами розумових дій, «кроками», операціями з розвитку мислення користується вчитель, навчаючи дітей творчого мислення? Як підводить учитель школярів до вміння поставити запитання?

1.3.Як здійснюється дидактичний принцип послідовності в опануванні нового матеріалу (вивчення явищ серед подібних предметів; виконання роботи за зразком; відтворення матеріалу; з'ясування поняття тощо).

1.4.Як і наскільки ефективно вчитель попереджає помилки у відповідях на запитання? (Інструктаж повний, неповний, у тому числі письмовий та усний або тільки один із них).

1.5. Наскільки свідомо вчитель спрямовує дітей до конструктивних знань? Наскільки вільно володіє операціями аналізу, які види конструювання знань використовує? (За допомогою експерименту, лабораторної роботи, спираючись на старі знання тощо).

1.6. Як учитель орієнтує учнів на застосування нового матеріалу?

1.7. Як учитель формує нові знання? (Як діяльність, засновану на пам'яті; як результат творчої діяльності, заснованої на конструюванні знань; як узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи та ін.).

1.8. Як учитель підводить до проблеми? (Допомагає виявляти суперечності, ознайомивши з різними точками зору; ознайомлює з різними поглядами, встановлюючи внутрішні зв'язки; ознайомлює з різними точками зору, знаходячи спільну ідею в них, та ін.).

1.9. Наскільки рухливе, перемикальне, пристосувальне мислення учнів у ставленні до проблеми, яку пропонує вчитель? Наскільки ефективно ставить учитель нові проблеми, удосконалюючи вже існуючі розв'язання у процесі дискусії школярів?

1.10. Наскільки успішно вчитель використовує дослідну роботу, дослідницький практикум, лабораторні роботи для формування творчого мислення? Наскільки всі ці види робіт ефективно забезпечені інструктивними вказівками?

1.11. Як використовує педагог різні види навчальної діяльності в різних частинах уроку для поєднання теоретичних та практичних завдань, а також для поступового виконання завдань за ступенем їх складності? Визначити вид самостійності школярів в умовах проведення названих вище робіт. (Неповна самостійність, неповна самостійність з елементами творчості, повна самостійність, поєднання з творчістю та ін.)

1.12. Чи заплановане повторне засвоєння нового матеріалу? Чи поєднується воно з контролем засвоєння знань? Чи переходить виконавча творчість у пошукову та дослідницьку?

1.13. Наскільки ефективно поєднуються контрольні завдання виконавської творчості з контрольними завданнями пошукового та дослідницького характеру?

1.14. Як забезпечується контроль за підготовкою окремих груп учнів до узагальнюючих, контрольно-узагальнюючих та заключних уроків? (Подивитись план уроку, зокрема, види запису: тези, логічні конструкції, конспект. Звернути увагу на чіткість логічної конструкції в окремих частинах уроку. Вивчити освітньо-розвиваючу і виховну мету уроку.)

1.15. Наскільки дидактичний матеріал у процесі закріплення відповідає розвитку творчого мислення?

1.16. Як використовуються можливі тренувальні вправи з виходом на дослідницькі та складні дидактичні уміння?

1.17. Проаналізувати систему завдань, які розвивають особистість.

1.18. Яка ефективність навчання школярів методом роботи з книгою? Яка допомога вчителя в усній та письмовій переробці матеріалів підручника, у складанні плану роботи до одного, двох, трьох параграфів, у складанні та розвитку логічних конструкцій, у тому числі в роботі зі схематичними матеріалами та ін.

1.19. Що гальмує вчителя у розвитку творчого починання?



2. Підготовленість учнів та навчальних груп до самостійної творчої діяльності.

2.1. Наскільки ефективно школярі можуть користуватися тезами, конспектами, опорним конспектом, а також читати схеми і різні види таблиць?

2.2. Наскільки ефективно учні здійснюють аналогічні операції, пов'язані з узагальненням (Дослідити ґрунтовність узагальнення)?

2.3. Наскільки ефективні умови для розвитку відповідальної залежності між учнями у навчальних групах?

2.4. Наскільки ефективно кожен учень вносить вклад у сукупний результат своєї навчальної групи?

2.5. Чи переходять творчі завдання з однієї навчальної групи до іншої під час процесу? Дослідити умови, які забезпечують можливості навчальних груп пережити почуття морального та емоційного задоволення від уроку, відповіді, спільної діяльності в групі.

2.6. Вивчити види творчої взаємодії учителя з навчальними групами.

2.7. Чи вміють учні об'єктивно оцінювати ідеї, запропоновані під час виконання проблемного завдання вчителем, враховувати можливості його застосування?

2.8. Наскільки самостійно учні бачать проблему, поставлену в ході уроку вчителем, наскільки самостійно формулюють, змінюють її?

2.9. Наскільки школярі швидко переходять від одного способу розв'язання проблеми до іншого?

2.10. Наскільки в учнів розумно поєднано творче та критичне мислення під час розв'язання проблемних завдань?

2.11. Проаналізувати ступінь орієнтування учнів під час уроку на організацію самостійної роботи.



2.12. Досліджувати здатність .учнів до моделювання і гнучкого розв'язання проблеми.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал