Відділ освіти Борзнянської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Кинашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів



Сторінка1/5
Дата конвертації07.01.2017
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3   4   5
Відділ освіти

Борзнянської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Кинашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Форми і методи фФорми і методи контролю



Схеми аналізу уроків різних типів

2011

Упорядник заступник директора з навчально-виховної роботи Кинашівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Стороженко Тетяна Анатоліївна

Рецензент завідуюча районним методичним кабінетом відділу освіти Борзнянської РДА Андрієць Світлана Віталіївна

Матеріали, розміщені в посібнику, адресовано директорам загальноосвітніх шкіл та заступникам з навчально-виховної роботи. Розглядаються питання аналізу уроків різних типів, відвіданих адміністрацією під час вивчення стану викладання навчальних предметів, системи роботи атестуючих вчителів.

Рекомендовано методичною радою рай методкабінету

(протокол № 4 від 14.11.2011 р.)

Форми і методи

ВСТУП

Контроль – не тільки констатація досягнень і недоліків, а й виявлення причин, які їх породжують. Без глибокого педагогічного аналізу стану всіх ланок навчально-виховного процесу неможливе його регулювання й коригування, а також прогнозування дальшого розвитку і впливу на нього.

Педагогічний аналіз вимагає від керівника професіональності (педагогічної і управлінської), компетентності, наукових знань про компоненти аналізу, об’єкти, методи дослідження педагогічних явищ і процесів та вміння їх використовувати, знань про критерії і показники оцінювання педагогічних явищ, уміння працювати з людьми, стимулювати творчий пошук, бажання вдосконалювати свою роботу.

Основними компонентами аналізу є: постановка мети і завдань вивчення певного об’єкта; планування організації контролю і педагогічного аналізу об’єкта (що, де, коли й ким вивчається, за якими планами, схемою і питаннями аналізується); визначення істотних властивостей об’єкта вивчення, оцінювання його позитивних і негативних явищ; виявлення об’єктивних факторів, які впливають на стан об’єкта вивчення; з’ясування причин, які зумовлюють стан, якість, наслідки об’єкта вивчення; прийняття управлінського рішення для глибшого вивчення явища.

Потрібно вміти аналізувати: якість навчальних занять – уроків, групових та індивідуальних консультацій, лабораторних і практичних робіт; виконання навчальних програм з предметів навчального плану; шкільну документацію (календарно-тематичні плани роботи вчителів, плани позакласних занять, плани самоосвіти вчителів, класні журнали, зошити, письмові самостійні, контрольні атестаційні роботи учнів, плани роботи ШМО та класних керівників); ефективність навчального процесу (знання, уміння, і навички учнів з навчальних предметів, уміння і навички самостійної навчальної роботи, розвиток пізнавальних інтересів); загальні підсумки навчально-виховного процесу за рік.

Відвідування, спостереження та педагогічний аналіз уроків – один із багатьох посадових обов’язків шкільного адміністратора – директора, завуча. Це важливий чинник удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження в практику сучасної теорії навчання і виховання, засіб навчання педагогічних кадрів.

Систематичне відвідування і глибокий аналіз уроків здійснюється з метою: контролю за фактичним виконанням учителями державних програм із своїх предметів; вивчення теоретичного і методичного рівня викладання, його доступності та засвоєння учнями; надання своєчасної допомоги вчителям, запобігання можливим помилкам у їхній роботі; вивчення і узагальнення досвіду роботи вчителя; перевірки рівня знань, умінь і навичок з навчальних предметів, системи оцінювання знань учнів; контролю за раціональним використанням у процесі навчання матеріальної бази школи; принципового й об’єктивного оцінювання роботи вчителя.

Головним завданням аналізу уроку є виконання вчителем функції навчання, розвитку, виховання учнів, виявлення змін, які відбуваються в діяльності вчителя й учнів за період, що аналізується, порівняно з попереднім періодом; використання методів і прийомів організації вчителя й учнів на уроці, які мають (чи не мають) належного позитивного ефекту, пошуки резервів підвищення ефективності роботи всіх учасників педагогічного процесу.

Відомо, що такий вид управлінської діяльності, як аналіз уроку, впливає не тільки на вчителя, а й на самого керівника, розвиваючи його діалектичне мислення, формуючи системне бачення уроку й усієї педагогічної діяльності, стимулюючи самоосвіту керівника.

Аналіз уроку – це мистецтво, яке ґрунтується на знаннях педагогіки, психології, методики. Таким чином, заступник директора, як головний технолог навчально-виховного процесу, зобов’язаний не тільки бездоганно володіти необхідними знаннями, вміннями, не тільки об’єктивно оцінити роботу вчителя, дати мудрі рекомендації, а й на практиці продемонструвати зразковий урок для кожного вчителя, свого підлеглого.


СХЕМИ АНАЛІЗУ УРОКІВ РІЗНИХ ТИПІВ

(декілька варіантів за предметами і типами)
Орієнтовна схема повного аналізу уроку
І. Тип і структура уроку:

1. Тип, структура уроку, його місце серед уроків з теми.

2. Мета уроку, дидактичні завдання окремих етапів.

3. Витрата часу.



II. Зміст та методика повторення вивченого:

1. Повнота та глибина перевірки.

2. Методика повторення, диференціація завдань.

3. Кількість задіяних перевіркою учнів.

4. Об'єктивність та аргументація оцінювання.

III. Вивчення нового матеріалу:

1. Вимоги програми.

2. Науковість, зв'язок із життям, систематичність, доступність, співвідношення у матеріалі головного та другорядного.

3. Відповідність матеріалу цілям та завданням уроку.



IV. Методи навчання:

1. Оснащеність уроку наочними посібниками, дидактичними матеріалами.

2. Обґрунтованість застосованих методів.

3. Активізація пізнавальної діяльності.

4. Використання методів проблемного навчання.

5. Поєднання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи.

6. Самостійна робота учнів.

7. Методика контролю та обліку знань.



V. Засвоєння нового:

1. Добір матеріалу для формування умінь та навичок.

2. Самостійна робота під час закріплення.

3. Зворотній зв'язок. Оцінювання відповідей.



VI. Завдання додому:

1. Обсяг, характер і доступність матеріалу.

2. Наявність та характер інструктажу.

3. Наявність диференційованих завдань.

4. Місце домашнього завдання на уроці.

VII. Характер діяльності вчителя:

1. Рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхніх мови, мислення.

2. Мова вчителя та загальний стиль його поведінки.

3. Організаторська, управлінська діяльність вчителя. Робота з різними групами учнів.

4. Діяльність вчителя як консультанта та координатора навчання.

VIII. Характер діяльності учнів:

1. Самостійна робота. Робота в групах.

2. Диференціація та індивідуалізація.

3. Активність мислення.

4. Розвиток психічної сфери учнів.

IX. Результати уроку:

1. Підбиття підсумків.

2. Виконання плану.

3. Рівень досягнення мети.

4. Рівень якості знань, умінь, навичок, виявлених на уроці.
Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку

1. Планування навчально-виховних цілей на основі програм та їхньої конкретизації за результатами консиліуму:

– освітні завдання уроку;

– виховні завдання;

– завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів;

– взаємозв'язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання.

2. Оцінювання оптимізації змісту. Виділення основного, суттєвого. Виділення об'єкта міцного засвоєння. Повноцінність змісту уроку на різних етапах.

3. Вибір та застосування різних джерел повідомлення учнями нових знань.

4. Оптимальне поєднання різних методів навчання під час уроку. Обґрунтованість вибору.

5. Використання різних прийомів роботи.

6. Виховання інтересу до навчання.

7. Культура праці вчителя та учнів.

8. Контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок (форми контролю, відповідність оцінювання рівня знань).

9. Характер домашнього завдання, його диференційованість.

10. Оцінювання самоаналізу та самоконтролю навчальної діяльності
Системний аналіз уроку


  1. Знання предмета і загальна ерудиція вчителя.

  2. Рівень педагогічної й методичної майстерності.

  3. Культура мовлення, темп, дикція. Інтенсивність. Образність, емоційність загальна та фахова підготовка.

  4. Рівень тактовності й демократичності взаємин з учнями.

  5. Зовнішній вигляд, культура, міміка, жести.

Оцінка діяльності учнів на уроці:

  1. Рівень пізнавальної активності, творчості й самостійності.

  2. Рівень розвитку загально навчальних і спеціальних умінь та навичок.

  3. Наявність та ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на уроці.

  4. Рівень дисциплінованості, організованості та зацікавленості на цьому навчальному предметі взагалі і на уроці зокрема.

Оцінка змісту діяльності вчителя та учнів

  1. Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу.

  2. Актуальність і зв’язок з життям.

  3. Ступінь новизни, проблемності і привабливості навчальної інформації.

  4. Оптимальність обсягу запропонованого для засвоєння нового матеріалу.


Оцінка ефективності способів діяльності вчителя та учнів

  1. Раціональність та ефективність використання часу уроку, оптимальність темпу, а також чергування і зміни видів діяльності в ході уроку.

  2. Доцільність та ефективність використання наочності і ТЗН на уроці.

  3. Раціональність та ефективність використання методів і організаційних форм роботи.

  4. Наявність зворотного зв’язку з усіма учнями в ході уроку.

  5. Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому було оцінено їхні навчальні досягнення.

  6. Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.

  7. Ступінь дотримання правил охорони праці і техніки безпеки вчителем і учнями в ході уроку.

Оцінка мети і результатів проведеного уроку

1. Ступінь конкретності, чіткості й лаконічності формулювання мети уроку.

2. Реальність, доцільність, складність і досяжність мети одночасно.

3. Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів.

4. Ступінь виховного впливу ( що і якою мірою сприяє вихованню учнів у ході уроку).

5. Ступінь впливу уроку на розвиток учнів ( що і якою мірою сприяло їхньому розвитку).


Структурний аналіз уроку

I етап: організаційний.

Завдання етапу: підготувати учнів до роботи на уроці.

Результати: оперативність на початку уроку. швидке включення та зосередженість учнів у діловий ритм уроку.

Рекомендації: систематичність проведення оргхвилинок, послідовність висування вимог, зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя.

II етап: перевірка домашнього завдання.

Завдання: встановити правильність та усвідомленість виконання домашнього завдання всіма учнями.

Результати: вміння вчителя за 5-7 хвилин перевірити рівень знань у більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання скоригувати опорні поняття й ліквідувати виявлені прогалини.

Рекомендації: використання системи прийомів, які дають можливість перевірити виконання домашнього завдання у більшості учнів, оперативність учителя.

III етап: ґрунтовна перевірка знань.

Завдання: ґрунтовно перевірити знання окремих учнів. Стимулювати опитуваних і весь клас до оволодіння раціональними прийомами навчання та самоосвіти.

Результат: перевірка вчителем не тільки обсягу й правильності знань, а й їхньої глибини, усвідомленості.

Вміння використовувати їх на практиці, рецензування відповідей учнів, спрямованих на виявлення позитивних і негативних сторін у навчальних досягненнях. Активна діяльність усього класу в ході перевірки знань окремих учнів.



Рекомендації: використання різних методів перевірки знань (фронтальна бесіда, тестова перевірка), постановка додаткових запитань на перевірку міцності знань, створення під час опитування нестандартних ситуацій.

IV етап: підготовка учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу.

Завдання: організувати й направляти до мети пізнавальну діяльність учнів.

Результат: активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.

Рекомендації: оцінювання важливості для учнів нового матеріалу, вміння показати те, чого учні мають навчитися в ході уроку, вміння чітко та однозначно визначити образ. Мета уроку, записи в поурочному плані.

V етап: засвоєння нових знань.

Завдання: дати учням конкретне уявлення про новий матеріал, викласти основні завдання й допомогти зрозуміти тему. Первинне узагальнення й систематизація нових знань, освоєння способів навчання, шляхів і засобів, які привели до даного узагальнення. на основі здобутих знань розвивати в учнів відповідні вміння і навички.

Результат: у разі використання методу евристичної бесіди, самостійної роботи учнів у поєднанні з бесідою, використання комп’ютерної техніки, показником ефективності засвоєння знань учнями є правильність відповідей, дій у процесі бесіди, активна участь усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якість знань учнів на останніх етапах навчання.

Рекомендації: використання прийомів, які підвищують рівень розуміння найголовнішого в досліджуваному матеріалі, визначення особливих ознак; вичленовування в досліджуваному найістотніших формулювань опорних пунктів плану, тез конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з книжкою, використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизації; постановка перед учнями навчальної проблеми, створення проблемної ситуації; постановка

евристичних запитань, складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація особистого досвіду та опорних знань учнів, словникова робота.



VI етап: перевірка розуміння учнями нового матеріалу.

Завдання: визначити рівень засвоєння учнями взаємозв’язку між фактами, змісту нових понять, усунути виявлені прогалини.

Результат: основний критерій результативності – рівень розуміння нового матеріалу більшістю середніх і слабких учнів.

Рекомендації: використання запитань, які вимагають активної розумової діяльності учнів, створення нестандартних ситуацій, звертання вчителя до класу з пропозицією доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення. врахування додаткових запитань учнів під час з’ясування прогалин у знаннях.

VII етап: закріплення нового матеріалу.

Завдання: закріпити знання і вміння, необхідні для самостійної роботи з новим матеріалом.

Результат: уміння учнів співвідносити факти, вміння знаходити суттєві ознаки найголовніших понять, конкретизувати їх, активність учнів.

Рекомендації: оволодіння раціональними методами і прийомами контролю за знаннями, вміннями учнів.

VIII етап: інформація про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Завдання: повідомити про домашнє завдання, пояснити методику його виконання і підбити підсумки уроку.

Результат: правильне виконання домашнього завдання всіма учнями.

Рекомендації: давати домашнє завдання безпосередньо на уроці, вводити до складу домашнього завдання пізнавальні завдання, запитання; диференціювати підхід до добору матеріалу для домашнього завдання.
Психологічний аналіз уроку

Психологічна мета уроку:

– проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку;

– врахування в меті уроку психологічного завдання вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі;

– використання окремих способів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, які забезпечують розвиток учнів.



Стиль уроку:

– визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розливального навчання:

• відповідність навантаження на пам’ять учнів та їхнє мислення;

• визначення обсягу відтворювальної і творчої діяльності учнів;

• планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника тощо) і в процесі самостійного пошуку;

• застосування вчителем проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

• врахування контролю, аналізу та оцінювання діяльності школярів, здійснюваних учителем самоконтролю та самоаналізу учнів;

• співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, які викликають позитивні емоції у зв’язку з виконаною роботою, установки, які стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів тощо) і примусу (нагадування про оцінювання, різкі зауваження, нотації тощо);

– особливості самоорганізації вчителя:

• підготовка до уроку і найголовніше – усвідомлення психологічної мети та внутрішня готовність до її здійснення;

• робоче самопочуття на початку та впродовж уроку (зібраність, налаштованість на тему і психологічну мету уроку, енергійність, наполегливість у досягненні накресленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна вправність тощо);

• педагогічний такт (ситуації, прояви);

• психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, ділового контакту тощо).

Організація пізнавальної діяльності учнів:

– визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи мислення та уяви учнів:

• планування способів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ, їх осмислення;

• використання установок у формі переконання, навіювання;

• планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

• використання різних форм роботи для актуалізації в пам’яті учнів раніше засвоєних знань і вмінь, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи на повторення);

– активізація мислення та уяви учнів у процесі формування нових знань і вмінь:

• визначення рівня сформованості знань і вмінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи-відкриття, формулювання висновків);

• опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності та уяви учнів;

• планування прийомів і форм роботи, які забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення завдань, використання завдань з відсутніми і зайвими даними, організація пошукової і дослідницької роботи учнів на уроці, створення ситуацій підвищеної складності, але з можливим їх вирішенням у ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

• керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, проблемного) і формуванням умінь міркувати та узагальнювати;

• використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору й систематизації матеріалу, а також обробки результатів та оформлення роботи);

– закріплення результатів роботи:

• формування навичок шляхом виконання вправ;

• навчання використання раніше засвоєних умінь і навичок в нових умовах роботи, запобігання механічному перенесенню.

Організованість учнів:

– ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку;

– наявність груп учнів за рівнем навченості, врахування цього під час визначення доцільності використання індивідуальної, групової та фронтальної форм роботи учнів на уроці.

Врахування вікових особливостей учнів:

– планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів;

– проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів;

– диференційований підхід до сильних і слабких учнів.



Орієнтовні схеми аналізу уроків відповідно до поставленої мети

І. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання їхньої оптимальності

1. Повнота, комплексність, різноманітність завдань уроку.

2. Облік особливостей учнів класу під час планування задач.

3. Навчальні, виховні, розвиваючі завдання.

4. Наявність диференційованих завдань.

5. Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих умов.



II. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку

1. Відповідність змісту уроку вимогам програм.

2. Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу.

3. Науковість, систематичність, доступність викладу матеріалу, повнота розкриття теми.

4. Виховна спрямованість уроку.

5. Трудова, політехнічна спрямованість уроку.

6. Оцінювання змісту матеріалу з точки зору його розвиваючого впливу (розвиток пізнавальних інтересів, емоцій, раціональних прийомів мислення, загальнонавчальних навичок та вмінь, волі, наполегливості).

7. Здійснення міжпредметних зв'язків.

8. Уміння вчителя виділяти у змісті матеріалу основні ідеї та думки, концентрувати увагу на провідних принципах, фактах, законах.

9. Помилки під час підбору змісту уроку.



III. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів та засобів навчання

1. Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.

2. Методи вивчення нового матеріалу.

3. Методи формування вмінь та навичок.

4. Методи стимулювання та мотивації.

5. Методи контролю та самоконтролю.

6. Оптимальність поєднання різних методів, обґрунтованість методів.

7. Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів, технічних засобів.

8. Методика організації самостійних робіт.

9. Використання переваг кабінетної системи.



IV. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок

1. Місце контролю в системі уроку.

2. Методи контролю, доцільність їхнього застосування.

3. Методика перевірки домашніх завдань.

4. Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка, рецензування, запитання тим, хто відповідає).

5. Кількість опитаних учнів.



6. Виховний бік перевірки.

7. Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки.

8. Способи активізації учнів під час перевірки.

9. Кількість оцінок, їхня об'єктивність, аргументація.

10. Зміст та характер запитань, завдань (відтворюючі, проблемні, спрямовані на встановлення при-чинно-наслідкових зв'язків та ін.).

11. Оцінювання рівня якості знань, умінь, навичок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповідях).

V. Мета: як формуються загальнонавчальні вміння та навички на уроці

1. Які завдання формування загальнонавчальних навичок були помічені?

2. Які види діяльності в зв'язку з цим були обрані і чому?

3. Які завдання і вправи пропонувалися для формування загальнонавчальних умінь та навичок?

4. Які методи роботи були обрані і чому?

5. Які загальнонавчальні вміння та навички формувалися і який рівень їхньої сформованості?

6. Які труднощі мали вчитель та учні під час розв'язання цих завдань?

7. Як здійснюються формування навичок, планування навчальної роботи (планування відповідей, творів, доведень)?

8. Як формується вміння виділяти основне в матеріалі (вчитель концентрує на ньому увагу, виділяє суттєві ознаки, записує основні думки, підкреслює їх інтонацією, аналізує логіку відповідей учнів)?



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал