Видавнича справа та редагування



Pdf просмотр
Сторінка4/6
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.8 Mb.
1   2   3   4   5   6
ТЕМАТИЧНИЙ РЕПЕРТУАР
ВИДАВНИЦТВА ФАКТУ статті аналізується тематичний репертуар видавництва Факт.
Досліджується, чи відповідав він вимогам часу, чи задовольняв потреби
сучасного читача.
Ключові слова: книжкові серії, тематичний репертуар, художня
література, публіцистична література.

Тематичний репертуар видавництва – дуже важливий аспект його існування і безпроблемного функціонування на ринку. Від вдало обраної тематики залежить матеріальний стан видавництва і формування його імені. Щоб вдало функціонувати, видавництво має обрати такий тематичний репертуар, який би відповідав викликам часу і вимогам суспільства. Працівники видавництва обов’язково мають вивчати смаки споживачів, ринок друкованої літератури, щоб не видавати ті книги, якими він вже перенасичений. Як зазначає МС. Тимошик, в умовах відсутності стабільної розмаїтості читацьких смаків і непрогнозованості книжкового ринку, що властиве для суспільства перехідного періоду, українська видавнича справа переживала в останні два десятиліття карколомні злети і падіння [6, 27].

40 Читацькі смаки і, відповідно, тиражні потоки щодо тематики видань, починаючи з початку х років, змінювались від сексуально тематичної літератури доісторичної тематики, від класичного детективу до літератури легкого жанру, потім до роману жахів, кримінально-бандитської тематики, друкованих книг-сценаріїв відомих мильних серіалів. На початку ХХ століття популяризувалися ділова література ринкової тематики (право, економіка, менеджмент, маркетинг, література з вивчення іноземних мов, комп’ютерні видання, словники й довідники. Зараз, як недивно, найбільшим попитом користується література езотеричної тематики.
Метою статті є спроба дослідити, який тематичний репертуар пропонувало своїм читачам видавництво Факт. На початку своєї діяльності (1997 рік) приватне видавництво Факт, метою якого було видання якісної української літератури, намагалося відстежувати і задовольняти всі потреби своїх читачів. За тематичним репертуаром це було універсальне видавництво. Тут випускалася в світ література широкого профілю – від художніх бестселерів до науково- популярних видань. Факт пропонував своїм читачам художні, публіцистичні, навчальні і науково-популярні матеріали. За час свого існування (1997- 2011 рр.) Факт створив багато цікавих, креативних і, найголовніше, потрібних нашому читачеві книжкових серій. Видавництва формують книжкові серії з метою знайти і втримати таку аудиторію, яка, придбавши одну книгу визначеної серії, переконається в її якості, із великою імовірністю купить інші книги цієї ж серії. Це зручно і для читачів – вони мають право вибирати жанрі стиль, який вже вподобали в якій-небудь серії. Найцікавішими серіями Факту були «Exceptis excipiendis», Містами, Зона Овідія», Перекладено українською, Сучасний жіночий французький роман, Ненудні підручники, Висока полиця, Текст + контекст, Поза фокусом. Аналогів деяким із них на українському ринку досі немає. На підтвердження цієї думки слід розглянути наповнення кожної з серій. Почнемо аналізувати тематичний репертуар Факту з наймасштабнішої серії – «Exceptis excipiendis». Її назва – крилатий латинський вислів, запозичений з «Айвенго» Вальтера Скотта. Дослівно він означає все крім того, що слід виключити. Видавництво вирішило друкувати під цією гучною назвою всю художню літературу, крім тієї, що, на їхню думку, негідна уваги. Найвдаліша з серій була заснована 2003 року, і аж до 2010 в ній виходили твори, що були знаковими для сучасного літературного процесу. Вони були розраховані на масового читача, проте не попсовими. Цією серією Факт ніби заявляв про свої погляди нате, що повинно бути. Серія стала перехідною ланкою між елітарною прозою та літературою для мас. В ній видавалися автори нового покоління – початку ХХІ століття, спочатку лише українські, а згодом (в останні роки існування) і зарубіжні – росіяни, поляки, серби, білоруси й австрійців якісному українському перекладі.

41 Видавці мали намір представити все розмаїття прозової творчості молодих авторів, їхню найяскравішу белетристику. Тут і фантастика, і кіберпанк, і гостросюжетні пригоди, й чорний гумор, фентезі, містика, притчі, навіть еротика. Тематика настільки широка, що навіть найприскіпливіший читач знайде щось для себе. Широкий спектр тем цієї серії є потреба згрупувати Зображення політичної ситуації в нашій країні. Хочемо ми чині, а байдужими у вирі таких подій зостатись неможливо. Політична тематика представлена найширше в Яна Валетова. Зображення буденного життя сучасних підлітків. Читаючи і осмислюючи деякі романи, слово життя хочеться замінити словом виживання, так все буває важко у підростаючого покоління. Серед майстрів писати про молоді неприкаяні душі треба виділити Анатолія Дністрового. Містична тематика. Зображення відьомського світу, ритуалів, вірувань і забобонів. В таких книжках переплітаються містика і реальність. Сімейна тематика. Гостросюжетні романи про сімейні таємниці та пам'ять крові, що генетично закладена у кожному з нас. Піднімається тема моралі. Її можна яскраво прослідкувати у романах про жінок легкої поведінки. У серії зображується відношення до них у минулі часи і в сучасному світі. Тема жорстокості, бездушності, психічних розладів, через які людина стає на шлях убивці. Історична тематика. Всесвітньоісторична, якщо бути точнішим. Її найчастіше у своїх книжках зачіпають Настя Байдаченко та Олесь Бережний. Тема кохання у всіх його проявах взаємне кохання без перешкод, взаємне з перешкодами, нерозділене кохання, любовні трикутники, заборонене кохання, кохання-пристрасть іще багато-багато різновидів кохання, яке проникає у кожну книгу серії. Книги серії виходили одна за одною, їх кількість сягнула шістдесяти назв, серія була однією з найбільш представницьких серій молодої української прози початку століття. Характерною ознакою оформлення був кишеньковий формат, але тверда палітурка.
Серійний девіз був надрукований у верхній частині першої та четвертої сторінок обкладинки, на фронтисписах і титулах. Поліграфічне оформлення якісне, папір, обраний для цієї серії має сніжно-білий колір.
Що ж до серії, назва якої подана в орудному відмінку – Містами, до неї увійшли «топоцентричні» художні прозові тексти, точніше, це був лише один текст – антиутопія Олександра Ірванця Рівне / Ровно». Це твір, у якому місто має принципове значення. Ментальність, топонімика, фольклор

все вирізняє його з-поміж мільйонів інших і робить абсолютно унікальним, незважаючи нате, що для туристів воно подібне до сусіднього райцентру або столиці іншої країни. У романі Рівно / Ровно» автор піднімає тему країни і проблему стіни між Заходом і Сходом.

42 Аналізуючи тематику видань Факту, не можна оминути увагою серію Поза фокусом, оскільки саме вона покликана змінити традиційні погляди на звичайні речі, зруйнувати шаблони та стереотипи навколо звичних реалій, показати читачам іншу сторону світу. Тематика творів цієї серії поєднує богів, напівбогів, простих смертних та мешканців потойбічного світу. Автори у своїх текстах зображають зачаровані місця, урочища нечисті, персонажів християнської міфології тощо. Тобто все те, що знаходиться награні, ато й поза звичним для нас світом, все те, що мине можемо побачити, але точно знаємо воно існує. За допомогою цієї теми (існування божественного і диявольського світів) письменники завуальовано піднімають вічні філософські питання і намагаються дати на них відповіді. Наявністю перекладної літератури Факт також міг похвалитися. Бестселери світової романістики представлені серією «Перекладено українською. В них піднімаються теми еміграції з рідної країни, праці, нудної монотонної роботи, щоб мати за що прожити, теми страхіть XX століття, які пережили Європа і Україна. Продовжуючи тему перекладної літератури, слід перелічити теми, які презентовані читачкам серією Сучасний жіночий французький роман. Французькі романи відкривають тему жінки як самодостатньої особистості. Їхня тематика зачіпає і творчість в жіночій долі, і пошуки сенсу буття. Ці романи писані для жінок і про жінок. Назва наступної серії, яку варто проаналізувати – Зона Овідія» – говорить сама за себе. В поезії цієї серії, представленій виключно українськими письменниками, останні піднімають тему людини ХХІ століття, старанно виписують історії її кохання, кумедні випадки з буденного життя, подорожі нашою неперевершено гарною країною. Що об’єднує книги, крім того, що всі вони писані у ліричному жанрі Те, що кожна з них знаходиться на межі особистісного і соціального, тексти пронизані питаннями хто і що крутить нами уколі історичних переворотів. Дуже корисною для школярів є серія «Ненудні підручники, яка презентує читачам навчально-методичну літературу. В серії Ненудні підручники поданий весь курс шкільної математики. Коли були видані підручники Геометричні спогади і Повернення втраченої геометрії, відчулося сучасне дихання науки, новий емоційний рівень подачі навчального матеріалу, нетиповий для застарілих шкільних підручників.
Ісаак Кушнір, автор названих іще багатьох інших підручників цієї серії у своїх працях не тільки пояснює, що потрібно зробити для того, щоб втрачене не зникло зовсім, а нове не загубилося, ай здійснює це практично. Надзвичайно ґрунтовним був видавничий гуманітарний проект
«Висока полиця». В ньому представлені взірці української критичної думки, есеїстики, літературознавства, мистецтвознавства, всього прошарку гуманітарних наук. Проект необмежений ані в часі, ані в кількості позицій. Критерій − високий рівень майстерності авторів, актуальність, ґрунтовний науковий апарат та відповідальність перед сучасністю. Усі тексти серії стосуються мистецтва на українських теренах. У своїх працях автори

43 зображають аспекти культурної кризи кінця минулого століття, свідомість нового часу, аналізують раніше невідомі і тільки нещодавно дослідженні аспекти творчості відомих письменників, становлення і розвиток свіжих мистецьких течій. Також у Високій полиці піднімається тема жіночого письменства, але, на відміну від жіночої тематики в серії Сучасний жіночий французький роман, тут вона розглядається не в художньому, а в науково- популярному ракурсі. Якщо робити висновки, виходячи з тематики, то серія розрахована не на широкий загал. Книги надруковані здебільшого для мистецтво- та літературознавців, викладачів гуманітарних дисциплін та зацікавлених відчизняним мистецтвом і критикою людей. Ніколи раніше жодне видавництво не випускало такої критичної серії. Вона була єдиною в Україні, де з’являлася есеїстика. Сьогодні концепцію цієї шанованої серії впевнено перебирає на себе серія видавництва «Грані–Т»
«Deprofundis». Близьким до Високої полиці за тематикою був ще один літературний проект – Текст + Контекст, де також йшлося про мистецтво, але вжене в широкому контексті, а на прикладі окремих персоналій. Проект Текст + Контекст поставна перехресті публіцистики, журналістики, літературознавчих досліджень та власне літератури. У книжках серії представлено знакові літературні доробки української та світової літератури у супроводі коментарів, листів, статей та інтерв’ю з приводу, тематично пов’язаних творів. У цій серії виходили науково-масові літературно-художні видання. Вони були рекомендовані тому самому колу читачів, що й книжки Високої полиці. Проаналізувавши тематичний репертуар видавництва Факт, можна побачити, що він був надзвичайно різноманітний і неповторний, кожний читач міг віднайти серед того різноманіття щось для себе. Що ж до мистецьких студій, то це єдине видавництво, яке суміщало науковий підхід, креатив та художню довершеність праць, над якими працювало.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Видавництво Факт розпочало акцію-натяк «2006 – рік української книжки в Україні // Режим доступу www.vox.com.ua Висока полиця від видавництва ФАКТ // Режим доступу:

http://e- motion.tochka.net
3.
Іващук О. Піарщики за сумісництвом / О. Іващук // Режим доступу http://www.web- standart.net Найстрашніше – позбавитися від своєї історії культури і літератури // Режим доступу:

http://wepublish.kharkov.ua Терен Т. Що таке українська література Харківський інтелектуал Леонід Ушкалов, відомий своїми науковими розвідками про Григорія Сковороду, видав книжку, присвячену постмодернізму / Т. Терен // Режим доступу http://www.umoloda.kiev.ua
6.
Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця : практичний посібник / М.
Тимошик. – 2-ге вид, стереотипне. – К. : Наша культура і наука, 2006. – 560 с.

44 7.
Фінкельштейн Л. Без української книжки наша країна стоятиме на колінах / Л.
Фінкельштейн // День, № 231, субота, 19 грудня 2009 Французький культурний центр та видавництво Факт презентують український переклад роману Маргарит Дюрас // Режим доступу www.vox.com.ua
Koval A. Thematic programme publisher «Fact»
This article analyzes the thematic repertoire publishing "facts." We investigate whether it
is consistent with the requirements of time or satisfy the needs of the modern reader.
Keywords: book series, thematic repertoire, fiction, journalistic literature.
УДК 766.41:81
Тетяна Кравчук

ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА 2012:
КОНТЕНТ, МЕТОДИ ПОБУДОВИ РЕКЛАМНИХ ЗВЕРНЕНЬ

У статті на матеріалі рекламної кампанії партії УДАРу році
проаналізовані основні схеми побудови політичних рекламних звернень.
Ключові слова: реклама, рекламне звернення, технології,
соціальний аспект видавничої справи.








Політична реклама – один із потужних напрямків не лише політології, соціології, ай видавничої галузі. Під час активізації політичних процесів у країні стабільно зростає попит на грамотних піар-менеджерів, копірайтерів, редакторів рекламних звернень. До всіх них ставиться одна вимога – зробити рекламне повідомлення максимально ефективним. Це можливо лише за умови вивчення досвіду рекламування попередніх років.
Мета цієї статті дослідити політичні звернення рекламного характеру в передвиборчий період на прикладі конкретної партії, визначити основну методологію їх побудови.
Об’єкт дослідження – рекламні звернення Політичної партії УДАР Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка в період виборчої кампанії 2012 року, які були надруковані в пресі та в рекламних буклетах. Науковий аналіз політичної реклами здійснювали Б. Ольшанський, Г. Почепцов, Т. Ляпіна, А. Попов, В. Королько, В. Бебик, М. Томенко, Д. Видрін, П. Білякова та інші. Західні дослідники (праці Е.Семпсона,
М.Спіллсена, Р.Фішера) розробляють шляхи побудови позитивного іміджу в рекламі. Основне завдання розробника реклами − створити рекламу, яка покаже сильні сторони кандидата, зацікавить багатьох виборців, змінить щось у свідомості людей. З огляду на це є такі вимоги до політичної реклами символічність концептуальність (головна ідея має задовольняти актуальні суспільні проблеми неповторність доступність.

45 Створення позитивного іміджу кандидата можливе завдяки застосуванню таких методів 1) критика опонентів 2) наближеність до народу 3) характеристика негараздів у державі 4) обіцянки покращення умов існування 5) запровадження певних позитивних нововведень. Офіційна виборча кампанія 2012 року розпочалася 30 липня. Проаналізуємо, як всі зазначені рекомендації були реалізовані в рекламних зверненнях партії УДАР. Критика опонентів. Більшість учасників політичних перегонів 2012 року будували свої рекламні звернення, спираючись на цей метод. Партійна преса Політичної партії УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка також демонструвала яскраві зразки його застосування. У партійній газеті була введена окрема рубрика − Вже покращено. Слово покращено зазначено в лапках тому, що в основному тексті рубрики йдеться не про покращення умов життя громадян. Підтвердженням можуть бути рядки Віктор Янукович носить на руці годинник, який в 130 разів дорожчий від годинника його польського колеги Броніслава Комаровського», Життєрадісні людина передвиборчих плакатах Партії регіонів як виявилося… не українці і т. д. Наближеність до народу. УДАР наголошував, що завжди займав принципову позицію з усіх питань життєдіяльності міста, боровся проти розкрадання столиці та порушення прав її громадян. Лідер партії УДАР Віталій Кличко назвав оголошенням війни проти об’єктивної журналістики ухвалення змін до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за наклеп. Кличко, як лідер партії, обурюється разом з працівниками журналістської сфери, що, в свою чергу, зближує його з народом. На питання Чи готові Ви піти на прямий конфлікт із владою заради всіх людей представник УДАРу відповідає Знаєте, у людей вже настільки злиденне життя… Майже половина населення країни – в умовах нищівної експлуатації, безробіття, безправ’я, що без прямих конфліктів жодна політична сила нічого не змінить. Характеристика існуючого стану держави. Партія Віталія Кличка пропонувала звіт фракції УДАРу в Київраді, висвітлюючи свої досягнення. Її представники намагалися охопити якнайбільше сфер суспільно-побутового життя – тарифи, медицина, освіта, комунальне господарство, майнові права киян, земельна та містобудівна політика, транспорт, екологічна політика та бізнес. Стосовно кожної сфери було зазначено, що обіцяли і що зробили. Обіцянки кращого державного благоустрою. Здебільшого рекламні звернення були побудовані не на обіцянках, а на позитивних зрушеннях та локаціях цих зрушень УДАР ставна захист чорнобильців у Сквирі». Запровадження нових механізмів. У статті Ростислава Павленка, аналітика та кандидата від партії УДАР наголошувалося на тому, що УДАР йде в парламент, щоб змінити ситуацію, впровадивши механізми прямого впливу громадян на органи державної влади і конкретних посадовців. Які саме це механізми, Павленко уточнює та конкретизує,

46 спираючись на традиції демократичних країн світу Австрії, Іспанії, Італії, США, Швейцарії. Основними механізмами є механізм народної законодавчої ініціативи та можливість висловлення народного вотуму недовіри. У зверненнях Кличка згадувалась також люстрація, що за першочергову мету ставить перед собою очищення суспільства. Обираючи УДАР, громадянин віддавав би свій голос за антикорупційну люстрацію – звільнення з посад всіх корупціонерів після незалежної перевірки всіх чиновників, правоохоронців, суддів та прокурорів. Йшлося також про народне вето – право громадян скасовувати на референдумі рішення органів державної влади і місцевого самоврядування. Ефективно використовувалися в рекламній кампанії і символічність, концептуальність, доступність. Варто лише згадати, що сама назва партії – УДАРу більшості реципієнтів асоціюється саме з його ударом як боксера, а вже потім – із Демократичним Альянсом. Отже, можемо зробити висновок, що рекламні звернення партії В. Кличка на час виборчих перегонів 2012 року були підготовлені грамотно, а його партійна преса оперативно відображала настрої і побажання своїх читачів.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Чудовська-Кандиба І. Цінності в політичній рекламі соціологічний аналіз // Віче. −
2006. − №19/20. − С. 29-31.
2.
Королько В. Політична реклама уроки вибору, проблеми // Соціологія теорія, методи, маркетинг. − 1998, − № 6. −.53-65 3.
Слободенюк Е. Виборчі технології для чайників і не тільки // Нова політика. − 2000
− №2. – С. 44-47.
4.
Кацун Ю. Політична реклама плагіат виборів – 2004? // День. − 10 лютого, 2006 −
№ 20 − С. 9 -15.

Kravchuk T. Holitical advertising 2012: content, methods of construction advertising
messages
The article is based on an advertising campaign of the party "blow" analyzed the basic
design of political advertising messages.
Keywords: advertising, advertising appeal, PR-technologies, the social aspect of
publishing.



УДК 070.655
Ірина Околько

АРХІТЕКТОНІКА РЕПОРТАЖІВ У ГАЗЕТІ ДЕНЬ

У статті розглянуто особливості трактування різними вченими
поняття архітектоніка досліджено особливості архітектонічної
побудови репортажів на прикладі кількох публікацій, що розміщені в газеті
«День».

47
Ключові слова архітектоніка, структура, репортаж, засоби
динамізації.
Якість журналістського тексту досягається дотриманням умов змістово-формальної єдності, визначними елементами яких є побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, світоглядною позицією, естетичним ідеалом журналіста, канонічними нормами обраного жанру, орієнтацією на читача. У зв’язку з цим постає необхідність створення якісної архітектоніки журналістського твору.
Актуальність дослідження зумовлена постійними змінами в системі соціальних орієнтирів, ідеології, які, безумовно, впливають на зміст та структуру написаного матеріалу. Крім того, нині молоді спеціалісти у галузі інформації акцентують свою увагу лишена змісті, а особливості побудови твору ігнорують. Актуальність дослідження зростає із підвищенням вимог споживачів інформації до якісного публіцистичного продукту та професіональної вправності сучасного журналіста і редактора. Адже неправильна будова повідомлення зумовлює двозначність інформації, або ще гірше – її незрозумілість. Ось чому метою нашої роботи є дослідження особливостей архітектонічної побудови репортажів на конкретних прикладах газетного видання. У свій час над вивченням архітектоніки творів працювало чимало авторів. Про це свідчать зокрема дослідження ММ. Бахтіна, І. Р. Семенчук, Н. Д. Тамарченко, Н. В. Корабльова, О.Ф. Лосєва, О. І. Федотова та інших. Перед тим як розпочати дослідження структури репортажів, ми повинні визначити сутність терміна архітектоніка, який посідає ключове місце у нашій роботі. Перш за все потрібно зазначити, що існують різні його тлумачення, що залежать від особистих уявлень їх авторів. Спробуємо навести деякі з них. Поняття архітектоніка досить часто зустрічається на сторінках підручників, де через відсутність конкретного тлумачення ототожнюється або розглядається як синонім до поняття композиція
[5, 36]. В. М. Михайленко з цього приводу стверджує, щоці терміни ототожнювати не можна, оскільки навіть їх лінгвістична основа та етимологія є абсолютно різною [6]. Справді, лінгвістично належність до архітектонічних форм виражається через префікси само-, у той час, як композицію переважно характеризують префікси спів- і взаємо-. У словниках ми зустрічаємо таке тлумачення поняття архітектоніка – побудова твору як єдиного цілого, інтегральний взаємозв'язок і співвідношення його окремих частин (складників, що зумовлюється ідеєю твору [5, 372]. І знову бачимо ототожнення складових частин архітектоніки зі складовими композиції такими елементами можуть бути сюжетні лінії, пов'язані з головними характерами, складові частини сюжету, позасюжетні елементи [7].

48 Ускладнює і без того неповні тлумачення архітектоніки інший погляд на її сутність. І. Р. Семенчук визначає, що це суто формальне, технічне поняття підтип композиції, тобто зовнішня композиція [8, 25]. Таким чином архітектоніку тлумачать як «логічно-змістовну структуру, візуально виражену у членуванні на розділи, дії тощо, можна назвати конструкцією у конструкції [6], а її злагодженість випливає з ясності візерунка фабули, що виписується на тканині сюжету. У той самий час О. І. Федотов стверджує, що композиційна своєрідність визначається ножицями між фабулою та сюжетом, тобто між подієвим планом у його природній хронологічній послідовності та ним же, деформованим згідно з художньою доцільністю чи конвенціональними законами жанру [10, 254]. Отже, на сьогодні термін архітектоніка в основному розглядається не як самостійне поняття, а як синонім композиції, внаслідок чого виникає питання про доцільність паралельного використання цих понять як тотожних. Відмінні від стандартних та цікаві, проте дещо невпорядковані думки, які потребують, на наш погляд, глибшого осмислення, висловлює з приводу композиції та архітектоніки твору Б. С. Буряк. Він надає архітектоніці формалістичного значення, проте вважає, що майстерність архітектоніки – проблема естетичного відношення художника до життєвого матеріалу. У такий спосіб він певною мірою ототожнює архітектоніку з майстерністю сюжетобудування. За його твердженням, «позасюжетні елементи не порушують архітектоніку твору, а поглиблюють ідейно-естетичну концепцію [1, 219]. Таким чином, залежно від обраної дослідником світоглядної позиції, контексту дослідницької теорії поняття архітектоніка може тлумачитись по-різному. У нашій роботі, розглядаючи архітектоніку репортажів, ми матимемо на увазі організацію твору через вираження його змісту, загальний естетичний план побудови журналістського твору, принциповий взаємозв’язок його частин. Враховуючи все вищесказане, ми спробуємо охарактеризувати особливості архітектоніки репортажів, що опубліковані на сторінках газети День. Вибір саме цього видання пов'язаний насамперед з тим, що День − це унікальне видання, у форматі, як зазначають читачі, якісної преси, і саме на його сторінках ми можемо знайти яскраві зразки журналістських репортажів. Репортажі посідають вагоме місце в загальній структурі газети. У часописі навіть створено рубрику Репортаж Дня. Спробуємо дослідити особливості архітектонічної побудови репортажів на прикладі аналізу декількох публікацій, що надруковані в цій рубриці. Зокрема, у газеті №195-
196 від 28 жовтня 2011 року розміщений репортаж під назвою Жива громада. Цей журналістський твір можна віднести до репортажу-роздуму. За характерними ознаками він нагадує літературне есе, проте сюжет динамізований самою репортажною формою. Цей твір синтезує в собі ознаки репортажу-роздуму і проблемного репортажу. Адже репортер піднімає

49 питання відродження села Левки, і разом з цим ставить перед читачем своєрідне завдання а якби ви вирішили цю проблему Він розрахований на реакцію впливових політичних чи адміністративних фігуру державному механізмі. Автор репортажу Ольга Решетилова використала вироблену в журналістській практиці стійку схему опису подій. Які будь-який інший твір, ця розповідь розпочинається із заголовка («Жива громада»). Прочитавши його, реципієнт одразу не зрозуміє, про що йдеться. Саме тому автор одразу подає підзаголовок, який ніби продовжує, уточнює попередню думку


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал