Видавнича справа та редагування



Pdf просмотр
Сторінка1/6
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.8 Mb.
  1   2   3   4   5   6
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ ІМЕНІ А. МАЛИШКА КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ
ВИДАВНИЧА СПРАВА ТА РЕДАГУВАННЯ
В ОСВІТЯНСЬКІЙ ГАЛУЗІ
ПРОБЛЕМИ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ,
ПЕРСПЕКТИВИ





ЗБІРНИК НАУКОВИХ СТУДЕНТСЬКИХ ПРАЦЬ за матеріалами роботи секції
Видавнича справа та редагування в освітянській галузі щорічної науково-звітної студентської конференції
НПУ ім. М.П. Драгоманова


ВИПУСК III











Київ-2013

2
УДК655:37(082.1)
ББК76.17:74я431
Склад редакційної колегії
Висоцький Анатолій Васильович – кандидат філологічних наук, директор Інституту української філології НПУ ім. М.П. Драгоманова
Жадько Віктор Олексійович – доктор філософських наук, професор, академік Академії вищої освіти України, завідувач кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Куляс Павло Петрович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Марків Олександра Тимофіївна – кандидат педагогічних наук, викладач кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Харчук Олена Василівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Харитоненко Олена Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Чепуренко Яна Олексіївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Шпак Віктор Іванович − кандидат історичних наук, професор кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Рецензенти:
Карпенко Віталій Опанасович професор, завідувач кафедри журналістики Університету Україна, доктор суспільно-економічних наук Українського Вільного Університету (Мюнхен)
Вартанов Григорій Іванович – доктор історичних наук, професор

Рекомендовано до друку кафедрою журналістики Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Протокол засідання кафедри № 6 від 08 квітня 2013

В42 Видавнича справа в освітянській галузі проблеми, тенденції розвитку,
перспективи : збірник наукових студентських праць / Інститут української філології
та літературної творчості ім. А. Малишка НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К. : ТОВ
«УВПК “ЕксОБ”», 2013. – Вип. 3. – 64 с. У збірнику висвітлені актуальні проблеми видавничої справи та редагування в освітянській галузі. Багато уваги приділено питанням редагування сучасних видань різних видів, використання видань освітянської галузі в практичній інформаційній діяльності, впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес. Збірник призначений для викладачів, наукових працівників, аспірантів і студентів. Практичні результати студентських наукових досліджень можуть бути використані видавцями і редакторами, що спеціалізуються на випуску навчальної та педагогічної літератури.
УДК655:37(082.1)
ББК76.17:74я431
© Інститут української філології, 2013

3
ПЕРЕДМОВА

Студенти, фахову підготовку яких здійснює кафедра журналістики НПУ
ім. М.П. Драгоманова, − майбутні видавці і редактори. Протягом п’яти років вони знайомляться з теоретичними й практичними надбаннями галузі, в якій потім будуть працювати. У збірнику щороку за матеріалами науково-звітної студентської конференції ми публікуємо найкращі творчі наукові доробки наших вихованців. Більшість праць у цьому випуску присвячена проблемам редагування. Юлія
Ващенко вивчала особливості роботи редактора місцевої газети «Юрівська земля з читацькою аудиторією. У статті Тетяни Войтович Робота редактора надточністю слова в сучасних творах художньої літератури наведені приклади помилок слововживання й продемонстровано, як такі девіації впливають на зниження художньої виразності твору. Предмет дослідження Дмитра Джулая – класифікації кальок і критерії унормування лексики сучасної літературної мовив українському мовознавстві та едиториці. Ірина Бицкало звертає увагу на якість сучасних журналістських текстів з урахуванням комунікативної точності повідомлень. Стаття Марії Данилюк присвячена аналізу фактичного матеріалу й фактичних помилок у сучасних періодичних виданнях. Наталя Камбарова дослідила стилістичні особливості газетного повідомлення. У праці Тетяни Деревянко описана специфіка методичного апарату навчального видання й висунуті пропозиції щодо будови сучасного підручника з історії. Значна кількість наукових студій студентів пов’язана з жанрологією. Це насправді важливий напрямок досліджень, оскільки всі норми створення й редагування видавничої продукції «прив’язані» до конкретних видів видань і конкретних жанрів літератури. У цьому випуску нашого збірника є статті, присвячені науковій рецензії (Ірина Архипчук Аналіз композиції сучасної наукової рецензії, нарису (Марина Волошин Типологія та особливості редагування сучасної нарисової публіцистики, репортажу (Ірина Околько Архітектоніка репортажів у газеті День, рекламного звернення (Тетяни Кравчук Політична реклама 2012: контент, методи побудови рекламних звернень. Крім проблем, пов’язаних із редакторським опрацюванням текстових оригіналів, увагу студентів привертають актуальні питання розвитку видавничого бізнесу в Україні (Оксана Іваницька Висвітлення проблем видавничого бізнесу в навчальній і науковій літературі останнього десятиліття, засоби формування тематичного репертуару сучасного видавництва (Анастасія Коваль Тематичний репертуар видавництва Факт, будова й художньо-поліграфічне оформлення періодичних видань (Ірина Сташко Особливості композиції та графічне моделювання сучасних спортивних журналів України та Європи.



Завідувач кафедри журналістики
проф. Віктор Жадько

4
УДК 81’42 : 371
Ірина Архипчук

АНАЛІЗ КОМПОЗИЦІЇ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ РЕЦЕНЗІЇ
У статті охарактеризовано композиційні норми написання й
редагування наукової рецензії й здійснено аналіз композиції творів, написаних
у цьому жанрі.
Ключові слова: наукова рецензія, композиція наукового твору.
Наукова рецензія – предмет дослідження багатьох вчених, зокрема ЛІ. Мацько, М.П. Сенкевича, О.О. Гуманенко та інших. У науці є кілька вже усталених, прийнятих усіма визначень жанру наукової рецензії. Так,
М.П. Сенкевич пише наукова рецензія − це вторинний жанр наукової літератури, в якому важливіші не констатація й обґрунтування тих чи інших закономірностей, а оціночне ставлення, полемічний бік справи (переклад
наш. – Прим авт.) [4, 194]. ЛІ. Мацько вважає Рецензія — це письмовий аналіз джерела з метою визначити актуальність, новизну, теоретичне значення, практичну цінність і достовірність вирішення поставлених у ньому проблем. Рецензію характеризують як поліфункціональний жанр, що поєднує функції інформації, впливу, переконання, аналізу, та стилістично гібридний − поєднує елементи як публіцистичного стилю, такі наукового [3, 58]. Отже, жанр рецензії передбачає аналіз та оцінку певного твору наукової праці, критичний розбір, рекомендацію до захисту чи друку, проведення наукового обговорення й діалогу. Основні його функції − інформування, оцінювання, реклама, налагодження наукової комунікації. Композиція творів, написаних у цьому жанрі, чітка й стала. У науковій рецензії виділяють дві ланки інформаційну та оцінювальну. Обов’язково мають бути вступна частина (назва і бібліографічний опис, відомості про авторів, актуальність рецензованого твору основна частина ( короткий зміст рецензованого твору, опис його будови і оформлення, а також переваг і недоліків порівняно з іншими, подібними творами висновки (загальна оцінка, за потреби − підсумкове положення про можливість публікування чи важливість ознайомлення з твором. Рецензент має право варіювати план побудови рецензії, але в будь-якому випадку цей твір повинен містити глибокий, кваліфікований аналіз твору. Основні елементи оцінювання рецензії редактором − повнота, глибина, всебічність розкриття теми, новизна та актуальність поставлених завдань та проблем, чіткість композиції, наявність опису змісту рецензованого твору, оцінка, коректність і обґрунтованість системи доказів, достовірність результатів, усунення повторів і нелогічності викладу, переконливість висновків, наявність обґрунтованої об’єктивної оцінки.
Мета цієї статті – проаналізувати, наскільки композиція сучасних наукових рецензій відповідає усталеним нормам. Це завдання є важливим і
актуальним, оскільки кількість наукової літератури дедалі збільшується і

5 багато в чому саме від процесу рецензування залежить ефективність донесення складної інформації до реципієнтів.
Об’єктом дослідження стали рецензії, опубліковані в Віснику книжкової палати Бідзюра І. На книжкову полицю видавця, журналіста
(2010. − № 1. − С Глущенко В. У світлі сучасних підходів (2012. −
№ 9. − С. 13-17); Шведцова-Водка Г, Богатирьов В. До 125-річчя від дня народження Леся Курбаса (2012. − № 7. − С. 9-16). Характеризуючи композицію рецензій, необхідно пам’ятати проте, що кожна з трьох композиційних частин повинна мати певні елементи, притаманні лише цьому жанру наукової літератури. Для вступу такими елементами будуть назва рецензії, бібліографічний опис рецензованого твору, місце публікації, відомості про авторів, об’єкт і предмет аналізу, актуальність теми. Для повноти висвітлення інформації в основній частині мають бути розглянуті короткий зміст рецензованого твору, формулювання основної тези, опис його будови і оформлення, переваги і недоліки порівняно з іншими, подібними творами, місце серед них. У висновках автори рецензії зазначають групу реципієнтів, на яку орієнтується рецензований твір, і дають загальну оцінку видання. Наявність усіх цих елементів сприяє повноті та об’єктивності рецензії, забезпечує її науковість і ефективність сприймання. Для того, щоб зрозуміти, в чому можуть проявитися недоліки композиції, необхідно порівняти наявність композиційніх елементів у кількох рецензіях. Рецензія На книжкову полицю видавця та журналіста Івана Бідзюри не містить попередньо поданого бібліографічного опису. Читач розуміє, що йдеться про енциклопедію (Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, МІ. Сенченко ; МАУП, Кн. палата України. − К. :
ДП Видавничий дім "Персонал, − 400 с) лише після вступу і формулювання актуальності, яке є дещо розмитим як для наукового твору. Такий початок негативний для сприймання рецензії, адже реципієнт може пропустити вступну частину, такі не ознайомившись із актуальністю рецензованого твору, і почати читати лише після бібліографічного опису. У основній частині рецензент акцентує увагу на змістовому наповненні твору, але не говорить про його будову, хоча будова для енциклопедії є важливою ознакою швидкості та зручності роботи. Іван Бідзюра називає імена та посади авторів рецензованого видання, говорить про новації введення нових маловживаних термінів у видання і розкриття стислого змісту законів, які стосуються рецензованої енциклопедії, подання великої кількості бібліографічних довідок. Автор відзначає також авторитетність і різноманітність джерел, які були використані при підготовці видання, але не називає їх. Іван Бідзюра акцентує увагу на тому, щодо кожного поняття, персоналії, терміна подається список літератури, а також на тому, що рецензована енциклопедія є найповнішим в Україні спеціальним довідковим виданням царини журналістики та видавничої справи, але не подає жодного видання, з яким можна було б її порівняти. Єдиний недолік енциклопедії, який бачить автор рецензії, це малий тираж — 500 примірників, що є недостатнім для широкого кола користувачів. Іван Бідзюра зазначає читацьку аудиторію для рецензованого видання і дає йому позитивну оцінку. Відсутність критичних зауважень, недоказова ситема мотивації та неповнота інформації є негативними рисами цієї рецензії. Основна її функція – рекламна пропозиція, а не об’єктивна оцінка. Рецензія У світлі сучасних підходів Володимира Глущенка характеризує монографію Художня література в інформаційно- комунікаційному просторі сучасності монографія / О.Л. Біличенко. −
Слов’янськ : СДПУ, 2012. − 351 с. Автор описує об’єкт та актуальність рецензованого твору, його новизну, джерала дослідження, порівнює монографію з подібними працями інших науковців (називає їх. Володимир
Глущенко детально описує твір за розділами, подає висвітлені автором монографії найважливіші положення. Мета монографії сформульована в кінці. У рецензії немає критичних зауважень, відсутня об’єктивність, відчувається поверховість рецензента в ознайомленні з темою наукового твору. Володимир Глущенко не зазначає читацьку аудиторію для рецензованої ним монографії, не дає її загальної оцінки. У рецензії До 125-річчя від дня народження Леся Курбаса» Галини
Шведцової-Водки та Володимира Богатирьова композиційні одиниці мають більшість елементів необхідних для повного аналізу рецензованого твору. Автори зазначають актуальність бібліографічного покажчика (Творчий спадок Леся Курбаса у ХХІ столітті : бібліогр.покажч. : (до 125-річчя від дня народж.) / М-во культури України, Харк. держ. акад. культури, Б-ка ; уклад С. В. Євсєєнко, СІ. Гордєєв, ОМ. Левченко ; наук. ред. О. І. Чепалов]. − Х. :
ХДАК, 2012. − 220 с.), його мету, а також конкретно вказують джерела, використані під час його підготовки, і цим мотивують об’єктивність і повноту інформації, поданої у рецензованому виданні. Вступ виконує важливу функцію − підводить до формулювання актуальності рецензованої книги. Автори рецензії описують будову і зміст бібліографічного покажчика, розлядають кожен розділ, аналізують і зазначають його позитивні і негативні риси. Рецензенти висловлюють зауваження щодо науково-допоміжних покажчиків, а саме щодо відсутності окремо поданого переліку джерел виявлення літератури, системи посилань, виділення не за тією ознакою 12 підрозділу 3 розділу, поєднання архівних документів до одного розділу з іншими розділами, введення додаткових позначок для іменного покажчика тощо відзначають як позитивну рису наявність алфавітного розсташування бібліографічних записів, іменного покажчика, анотацій до деяких бібліографічних описів документів тощо. Отже, рецензенти дають загальну об’єктивну оцінку видання та зазначають його читацьку аудиторію, вказують перспективи для використання бібліографічного покажчика. Специфічною рисою цієї рецензії є те, що деякі її положення, особливо у вступі, тяжіють більше до публіцистичного, ніж до наукового твору, але, як зазначає ЛІ. Мацько, це не є помилкою, адже рецензія − поліфункціональний і стилістично гібридний жанр, який поєднує елементи і публіцистичного, наукового стилів [3; 58].

7 Отже, можемо зробити висновок, що на практиці автори наукових рецензій дуже рідко використовують всі елементи композиції, що пояснюється такими чинниками або матеріал є замовним, і автор рецензії прагне якнайбільше зосередитися на тих елементах видання, які з кращої сторони демонструють його або автор недуже добре обізнаний з рецензованим твором і дає лише поверхову оцінку або ж спрацьовує суб’єктивний факторі автор, який добре обізнаний з твором і прагне дати йому об’єктивну оцінку, мимоволі зосереджується на тих елементах, які здаються йому важливішими за інші (для прикладу більше говорить про зміст твору і дуже мало про його будову. Однак є й рецензії, які відтворюють класичну модель будови такого твору, і саме вони найефективніше здатні виконувати функцію наукової комунікації, тобто забезпечувати читачів об’єктивною інформацією про наукові досягнення.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Гуманенко О.О. Структурні компоненти постпублікаційних рецензій як засіб впливу на ефективність наукової комунікації / О.О. Гуманенко // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. − 2010. − № 2. − С. 128-132.
2.
Гуманенко О.О. Особливості типологічної характеристики рецензій на наукові твори /
О.О. Гуманенко // Наукові записки. Серія : соціальні комунікації. − 2011. − № 3. − С.
119-126.
3.
Мацько ЛІ. Українська наукова мова теорія і практика : навчальний посібник / ЛІ. Мацько, ГО. Денискіна; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. − Тернопіль : Підручники і посібники, 2011. − 272 с.
4.
Партико З.В. Загальне редагування нормативні основи : навчальний посібник /
З.В. Партико. − Л. : ВФ Афіша, 2006. − 416 с.
5.
Сенкевич М.П. Литературное редактирование научных произведений / М.П. Сенкевич.
− М. : Просвещение, 1970. − 252 с.

Arhipchuk Irina Composition analysis of modern science reviews
The article describes compositional rules writing and editing scientific reviews and
analyzes the composition of works written in this genre.
Keywords: scientific review, the composition of scientific work.




УДК 655.535.5

Іринa Бицкaло

КВАЛІЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ
ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
У статті на матеріалі публікацій журналів Дніпро і Країна
здійснено аналіз якості журналістських текстів, зокрема розглянуті
випадки порушення комунікативної точності повідомлення.
Ключові слова: квалілогія, квалілогічний аналіз, якість тексту,
комунікативна точність повідомлення.

8 За останні роки в науці про редагування з’явилося багато публікацій, присвячених квалілогічному аналізу журналістських текстів. Зокрема, про це пишуть К. Серажим, С. Гавенко, Н. Валгіна, І. Логозяк.
Квалілогія – це наука, що розглядає якість у широкому аспекті, охоплюючи філософські методологічні, соціально-психологічні, технологічні, математичні проблеми [11; 240]». В едиториці квалілогічний аналіз тексту здійснюють за такими критеріями відповідність лінгвістичним, психологічним, композиційним, логічним, соціальним, юридичним та іншим нормам дотримання культури оформлення та поліграфічного відтворення відповідність потребам читача забезпечення комунікативної точності повідомлення. На нашу думку, останній критерій один із найважливіших. Саме завдяки йому ми можемо визначити, чи забезпечується споживач (реципієнт) повідомлення необхідною та достовірною інформацією, чи не формуються у його свідомості інформаційні прогалини, які зумовлять у подальшому появу стереотипів, необґрунтованих тверджень та поширення неправдивої інформації. Актуальність цього дослідження обумовлюється потребою вивчити й систематизувати фактори, які допомагають уникнути неточності сприймання журналістських повідомлень і таким чином сприяти підвищенню їхньої ефективності. У сучасній науці доволі повно проаналізовані різні аспекти комунікативної точності журналістського повідомлення. Однак не до кінця вивчені причини її порушення. Отже, мета цієї статті – з’ясувати, які саме помилки в сучасних журналістських матеріалах зумовлюють порушення адекватності сприймання тексту реципієнтом. Так, наприклад, у журналі Країна за 27 вереcня 2012 року [6] опубліковано матеріал Тaрaca Вознякa: «Олігaрхія виникaє як результaт монополії н доcтуп до влacноcті т влaди. Тільки розбивши монополії, ми можемо впорaтиcя з олігaрхaми. Монополіcт у тій чи іншій cфері економіки неминуче тне небезпечний для cуcпільcтвa, бо контролює його, і неминуче тне монополіcтом у політиці. Тaкa логік монополій т олігaрхів». Причини й нacлідки описаного в статті явищ охарактеризовані недостатньо. мил повідомлення зaвуaльовaний, реципієнтові вaжко зрозуміти, проти чого, власне, протеcтує журналіст проти олігaрхів чи проти монополії. Це яскравий приклад порушення комунікативної точності через недостатність аргументації.
Квaлілогія не зaймaєтьcя оцінкою cкaзaного, не кaже, що є добре, a що − зле. Ця нaукa розглядaє лише зв'язок cкaзaного з тим, який уплив воно мaє. Тобто якіcть виcловлювaння, відповідніcть cкaзaного до зaклaденого милу т поcтaвленої мети для покрaщення комунікaції − оcь зaвдaння квaлілологa. Тому редaкторові лід було б, тaк би мовити, «розшифрувaти», що жме мaв н увaзі aвтор. Інший приклaд: Дмитро Cтретович у cтaтті Пити дорого самим заголовком провокує реципієнта. Перше враження читача у публікації

9 йтиметься проте, як нині дорого донеcти вій твір до aудиторії, якщо ти не є визнaним пиcьменником. Проте текcт не виправдовує очікувань, він, власне, присвячений зовсім іншій темі Я зaрaз у тюрмі. І нaйближчі роки буду в тюрмі. A пити звідcи дорого. І дзвонити дорого. Тут уcе дорого [7]. Тобто основна проблема твору не пов’язана з письменництвом, вона стосується не менш важливих, але інших соціальних проблем. На наш погляд, заголовок підібраний некоректно, тому й виникає помилка в сприйманні повідомлення. Є проблеми порушення комунікаційних інтенцій автора, пов’язані з невдалою формою представлення фактичного матеріалу. Звернімоcя до уривку з однієї cтaтті про голодомор Голодомор різко змінив уcтaлені норми cуcпільної етики. По-перше, розквітло доноcництво. І влaдa його вcіляко підігрівaлa й підтримувaлa… Зa доноc почaли плaтити: той, хто викaзувaв, де cуcід тримaє зерно, отримувaв 10-15 відcотків як премію.
Aтмоcферa булa тaкa гнітючу cелян з’явилиcя тaкі тривог і cтрaх перед іншими людьми, що вже нaмaгaлиcя доноcити першими. Чоловік із одного cелa н Київщині розповідaв: він різaв теля і дaв cуcідові половину, щоб той тільки не викaзaв його. Cуcід узяв, aле того тaки вечорa доні [8]. З цього уривкa бaчимо, що aвтор нaводить фaкти, які підкріплює cловaми «дядькa з Київщини, який колиcь щоcь тaм розкaзувaв. Така інформaція може бути новою для cучacного читaчa, її обов’язково лід підтвердити офіційними документaми чи зaявaми реaльних людей. Нaприклaд, це можуть бути витяги з нaкaзів т протоколів про преміювaння тaких донощиків, імена та прізвища очевидців тощо. У читaчa може виникнути недовірa до тaких фaктів, які нічим не підкріплені. У літерaтурно-художньому журнaлі Дніпро можемо ознайомитись із рубрикою Зберіть cвою іcторію миcтецтвa від “Дніпрa”». У кожному номері подaно вичерпну інформaцію про тилі миcтецтвa: cимволізм, ренеcaнc, бaроко, aмпір тощо. Кожнa cтaття є повною, інформaційно нacиченою. Тчи зaцікaвить вонa читaчa? На наш погляд, ні. Тому що нaгaдує енциклопедичну cтaттю. Стиль і спосіб викладу занадто наукові для такого видання. Вaрто прив’язaти тaкий текcт до cучacноcті, перенеcти н події cьогодення, щоб твір cтaв доcтупнішим і зрозумілішим. лід позбaвитиcь підручникових інтонацій, як нaприклaд: Модерн (від фрaнц. moderne – cучacний) виник як міжнaродний рух, який зaперечувaв еклектику й cтилізaторcтво. Aле він розвивaвcя одночacно з тaкими нaпрямaми, як ретроcпективізм, неоклacицизм т нaціонaльний ромaнтизм, і взaємодіяв з ними [5]. Нaвіть для підготовленого читaчa тaкa інформaція може бути незрозумілою, перенacиченою термінaми. Крім того, вона не зовcім відповідaє вимогaм caме літерaтурно-художнього журнaлу. У результаті здійсненого аналізу можемо зробити такий висновок порушення комунікативної точності в сучасних журналістських повідомленнях відбувається через відсутність обґрунтування (недостатньої аргументації, викривлення або неточне подання фактичного матеріалу, помилки у виборі стилю й способу викладу повідомлення, невідповідність

10 цільовому і читацькому призначенню видання, некоректність підібраних до публікацій заголовків.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал