Видання друге, розширене



Скачати 10.61 Mb.
Сторінка44/45
Дата конвертації22.12.2016
Розмір10.61 Mb.
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   45

Холм м. і волость с. 31, 44, 63, 89 90, 92, 109-10, 254, 431-4.

християнство — його вплив с. 328, 374-5, 375-6,386,387-94, 401-21.

церква — церк. організація, церк. люди с. 260, 288—9, 322—32.

Червень м. і волость с. 421.

чернецтво с. 413—21.

Чернігів і Чернігівщина с. 64, 148 — 9, 151—3, 175—81, 187, 191, 197, 202, 213, 216, 254, 420, 488.

Чернятин с. 86, 159.

Черторийськ м. с. 43—4,46,433.

Чорні клобуки с. 385.

Шварно Данилович кн. с. 86—7, 92-5, 158.

Шумськ м. с. 28, 51, 88.

ІЦекарів м. с. 96.

Ювелірство с. 397—400,443—52.

Юрій-Болеслав Тройденович, кн. вол. с. 123—7, 129, 131—42.

Юрій Данилович, ніби кн. холмський с. 109 — 10.

Юрій Львович, кор. руський с. 102, 105-8, 110-15, 270, 565.

Юрій Михайлович, кн. торуський с. 180.

Юрій Мономахович, кн. суздальський с. 195, 199, 201, 213— 16, 223—4, 264-6, 309.

Юрій, кн. пороський с. 174.

Яків, мніх с. 474, 476, 481, 483.

Янка (Анна), донька Всеволода Ярославича с. 380.

Ярополк Ізяславич кн. волинський с. 258.

Ярополк Мономахович, кн. київський с. 200—1, 204, 211, 216.

Ярослав м. с. 59—62, 254.

Ярослав Володимиркович, кн, галицький с. 195, 203, 226, 261—2, 293, 381, 387.

Ярослав Всеволодич, кн. переяславський с. 21, 64, 161—2, 165—7, 251, 493.

Ярослав Ізяславич, кн. луцький с. 204.

Ярослав Святополкович, кн. волинський с. 386, 480.

Ятвяги с. 72, 78—81, 95.
-580-

з м і с т



І. Галицько- володимирська держава (XIII—XIV ст.) с. 1—142

Загальний догляд (с. 1). Утворення держави (с. 2). Обставини запанування Романа у Галичі (с. 3); оповідання Кадлубка (с. 4); його недоречності (с. 5); відносини до бояр (с. 7). Діяльність Романа — відносини до руських князів (с. 8), походи на половців (с. 9), союз з Візантією і Угорщиною (с. 9—10), відно-сини до Польщі (с. 11); леґенда про папське посольство (с. 11—2). Внутрішні відносини (с. 12), нагінки на бояр (с. 13); популярність Романа (с. 14). Похід на Польщу і смерть Романа (с. 15); традиція про нього (с. 16).

Галицько-волинські замішання після смерті Романа — загальна харак-теристика (с. 17). Інтервенція Угорщини і протекція угорського короля (с. 18); похід Ольговичів (с. 19); Ігоревичі в Галичині (с. 20) і Володимирі (с. 21); втеча Романової княгині з дітьми (с. 22). Усобиця Ігоревнчів (с. 23), переміни у Во-лодимирській волості (с. 24), замішання у Галичі (с. 25), боярська різня (с. 26); кампанія 1211 р. (с. 27), повішення Ігоревичів (с. 28); Данило у Галичі (с. 28—9); вокняжіння Володислава (с. 29). Спишська угода (с. 30); поділ Романової спадщини (с. 31); Коломан у Галичі (с. 32); справа унії (с. 33); повстання Галичан (с. 34). Конфлікт кор. Андрія з Лєшком (с. 35), Мстислав у Галичі — вперше (с. 36), становище Данила (с. 36—7), його перші самостійні кроки — повертає собі Забужжя (с. 37). Новий союз Лєшка з Андрієм і вигнання Мсти-слава (с. 38). Мстислав у Галичі вдруге (с. 39), розрив його з Данилом (с. 40), угода з Угорщиною (с. 41), королевич Андрій у Перемишлі і війна 1226/7 р. (с. 42). Абдікація і смерть Мстислава (с. 43).

Сполучення волинських земель Данилом (с. 44), його відносини до русь-ких (с. 45), і польських князів (с. 46). Боротьба за Галич — Данило у Галичі 1230 р. (с. 47), боярська опозиція (с. 48), кандидатура Олександра белзького (с. 49), угорська кампанія 1232 р. (с. 49—50), Данило опановує Галич вдруге, 1233 р. (с. 51). Смерть короля Андрія (с. 52), Данило на коронації Бели (с. 53); союз Данила з Австрією і політика угорського короля (с. 54). Боротьба Данила з Ростиславом 1236—8 р. (с. 55); галицькі замішання під час походу Бату (с. 56); панування боярства в Галичині (с. 57). Шлюб Ростислава (с. 58); битва під Ярославом 1245 р. (с. 59).
-581-

Кінець галицьких замішань — причини того (с. 62). Поділ земель між Данилом і Васильком (с. 62—3). Татари і їх зверхність — оповідання П.Карпіні (с. 63); розпросторення татарської зверхності по українських землях (с. 64), по-дорож в Орду Данила (с. 65). Зміна угорської політики (с. 66), союз з Данилом (с„ 67). Зносини з папою (с. 68), проект хрестоносного походу (с. 69), розча-рування Данила (с. 70), коронація (с. 72), розрив з папою (с. 73). Шлюб Романа з Ґертрудою Бабенберг (с. 74), участь Данила у боротьбі ва австрійську спад-щину — похід на Шлезьк (с. 75), кінець австрійського епізоду (с. 76) і подальші відносини до Угорщини (с. 76—7). Відносини польські (с. 77), окупація Люб-ліна (с. 77—8). Відносини литовські у 1-ій пол. XIII ст. (с. 78), союз з Мен-довгом (с. 79), окупація Ятвязької землі (с. 80), боротьба і згода з Мендовгом (с. 81). Характеристика заграничної політики Данила (с. 82). Татарські відно-сини — плани Данила (с. 83), ґравітація до татар на Україні (с. 84), „Куремсина рать“ (с. 85), походи Романовичів на „людей татарських“ (с. 86), прихід Бу-рундая (с. 87), знищення замків (с. 88) і похід на Польщу (с. 89). Смерть Данила (с. 90), його характеристика (с. 91).

Наступники Данила — становище Василька (с. 92), його смерть (с. 92—3). Відносини до Литви (с. 93), Шварно в. кн. литовським (с. 94); війни з ятвягами (с. 95). Відносини до Польщі (с. 95—6); плани Льва на краківський стіл (с. 96), друга окупація Любліна (с. 97). Відносини до Угорщини (с. 98); сліди здобут-ків за Карпатами (с. 99). Відносини до Орди (с. 100); залежність від неї Галиць-ко-волинської держави — її прояви (с. 101); татарські спустошення (с. 103). Лев Данилович і Володимир Василькович — їх характеристика (с. 104); запо-віт Володимира (с. 105); заходи Льва і Юрія (с. 106); Мстислав Данилович волинським князем (с. 107). Темні часи (с. 108); спадщина Мстислава (с. 109); сполучення Галицько-волинської держави за Юрія Львовича (с. 110); політич-на ситуація в перших роках XIV ст. (с. 111); утворення галицької митрополії (с. 112); королівський титул Юрія (с. 113); смерть Юрія (с. 114). Лев і Андрій Юрійовичі (с. 115), їх політика і союз з Прусією і відносини до татар (с. 116), литовські відносини (с. 117); участь в угорських справах (с. 118); руські землі і партизани за Карпатами (с. 119); кінець Юрійовичів (с. 120). Безкняжий час (с. 121); претенденти (с. 122); Юрій-Болеслав (с. 123), початок його князю-вання (с. 124); його загранична політика: союз з Прусією (с. 125) і становище супроти Польщі (с. 126), союз з Литвою (с. 127), польсько-угорський союз (с. 128) і порозуміння у справі Галичини (с. 129); традиції угорської політики (с. 130); відносини до Угорщини Юрія-Болєслава (с. 131). Внутрішні відносини — звістки про них (с. 132), реліґійна справа (с. 133), протеґування німецької колонізації (с. 135), відносини до боярства (с. 137); смерть Юрія Болеслава (с. 138); кандидатура Любарта (с. 139), його роль (с. 140). Любарт князем гали-цько-волинським (с. 141).

ІІ. Подніпров'я у другій половині XIII і на початку ХІV віку с. 143—191



Брак відомостей (с. 143). Гіперболізм у оповіданнях про татарські
-582-

спустошення — звістки про Волинь і Галичину (с. 144). Теорії про повне спустошення Подніпров'я (с. 145); боротьба з ними в науці (с. 147). Татарський погром в дійсності (с. 148); доля українських міст (с. 149) і української людно-сті (с. 150); неправдоподібність масової еміграції (с. 151); безпереривність колонізації Подніпров'я (с. 152); безпосередня татарська зверхність з позиції колонізації (с. 153). Протикнязівський рух (с. 155), Болоховці (с. 155—6) і болоховські князі (с. 156—7); боротьба з ними Данила (с. 157); інші громади “татарських людей“ і боротьба з ними Данила (с. 158); політичні змагання цих громад (с. 159); відносини до цього руху татар (с. 160) і його подальша доля (с. 161). Подніпров'я під татарською зверхністю (с. 161), її розпросторення (с. 162); відносини Орди до підвладних у оповіданні Карпіні (с. 163), його пере-більшення (с. 165). Київський стіл в середині XIII ст. (с. 165—6); фактичні обставини київського життя (с. 167 і 170); князі путивльської династії в Київ-щині (с.169); становище Київщини під безпосередньою татарською владою (с. 171); епізод з кн. Федором київським 1331 р. (с. 172). Вказівки на безкняже життя інших волостей — Поросся (с. 174); Переяславщина (с. 175). Черні-гівські землі (с. 175—6); чернігівський стіл (с. 176) і князі (с. 177); інші тутешні князівства (с. 178), кн. Брянське (с. 178—9), кн. вятицькі (с. 179), верховські князівства і їх династії (с. 180); ослаблення Чернігівщини і її територіальні втрати (с. 181). Устрій і відносини Київщини під татарською зверхністю (с. 181—2). Становище задніпрянських князів (с. 182); епізод в баскаком Ахматом (с. 183); обов'язки супроти татарської зверхності (с. 185); князі в Орді (с. 186); деморалізаційний вплив татарської зверхності (с. 187) і переміни, внесені нею в життя задніпрянських князівств (с. 187—8). Еміґрація боярства і духовенства з подніпрянської України (с. 189), перенесення митрополичого престола з Ки-єва (с. 190), упадок культурного життя на Подніпров'ї) (с. 191).

ІІІ. Політичний і суспільний устрій українсько-руських земель у XI—XIII ст. с. 194—332



Вступні замітки (с. 192). Державна система — Володимирова династія і її становище (с. 193), рівноправність князів (с. 194), патріархальні відносини (с. 195), княже старшинство (с. 195—6); родова теорія (с. 196) і її корективи (с. 197); різні чинники у княжих відносинах: чинник родовий, братство князів (с. 198), дідичність (с. 199), княжі угоди (с. 200), впливи землі (с. 201); різні типи міжкнязівських відносин (с. 202). Старшинство: права старійшини (с. 203) і функції (с. 204), титул (с. 205); відносини старших і молодших князів у окре-мих землях (с. 205—6). Княжі з'їзди (с. 206). Загальний характер політичної системи 207)

Політична організація землі — її ідеальна схема (с. 208). Земська самоуправа (с. 209), віче на Україні (с. 210). Функції віча: вибір і усування князя у Києві (с. 210—1), ряд (с. 211); неправильність цієї вічової функції (с. 212) і причини того (с. 212—3); факти з інших земель (с. 213); відносини князів до цієї функції віча (с. 214) Участь віча в інших політичних справax – на
-583-

запитання князя (с. 214-5) і з власної ініціативи (с. 215—6). Город і пригороди (с. 216—7). Становище князів супроти віча (с. 217—8). Склад віча (с. 218), форми скликання (с. 219) і нарад (с. 220) віча, місця нарад і прийняття рішень (с. 221). Князь — форми вокняжіння (с. 222), становище князя в землі (с. 223), безпорадність землі без князя (с. 223—4). Функції князя: політичні, воєнні (с. 224), законодатні, адміністраційні (с. 225), судові, фінансові, участь у церков-них справах (с. 226); погляд на княжу владу духовенства (с. 227).

Управа — боярська рада (с. 227), різні погляди на неї (с. 228), практика нарад (с. 229), склад ради і зміст нарад (с. 230), посторонні учасники їх (с. 281). Княжий двір (с. 231), дворський, печатник (с. 232), стольники, покладники, ключники, тіуни і інша служба (с. 233). Управа місцева (с. 233), тисяцький (с. 234), соцькі (с. 235) і десятники (с. 236), посадники (с. 236), осмники, митники (с. 237), громадська самоуправа (с. 238). Суд — роди суду (с. 238), суд гро-мадський (с. 239—40) і його відносини до княжого (с. 240), суд княжий (с. 241), судові аґенти (с. 242), форми процесу — слідство (с. 243), роль покривдженого (с. 244), роль судді (с. 245), судові докази (с. 246), ордалії (с. 247), виконання судового рішення (с. 248). Воєнна орґанізація — термінолоґія (с. 249); дружи-на (с. 249—50), вої (с. 250), воєнна практика (с. 251), устрій війська (с. 252), воєнне право (с. 253), зброя і машини (253—4), турніри (с. 254). Фінанси — доходи (с. 255), дань, полюддя (с. 255 - 6), натуральні роботи і обов'язки (с. 257), оплати спеціальні (с. 257—8), княже господарство (с. 258—9); видатки (с. 259).

Церковна організація — відносини руської церкви до патріарха і цісаря (с. 260); факти самостійного ставлення митрополитів: епізод з Іларіоном (с. 261), поставлення Клима Смолятича (с. 262), дальша історія цього інциденту (с. 264); поставлення м. Кирила (с. 267). Справа місцевих митрополій: митрополія переяславська (с. 268), проект володимирсько-суздальської митрополії (с. 269), заснування галицької митро- полїї (с. 270), її дальша історія (с. 271) і знесення (с. 272); митрополія литовська (с. 274). Організація руської церкви: участь патріарха в її внутрішніх справах (с. 275), його суд (с. 277). Склад руської митрополії — єпархії (с. 278); відносини митрополита до єпископів (с. 280); поставлення єпископів (с. 281); інші функції митрополита (с. 282). Єпископська управа (с. 283), клирос (с. 284—5), єпископський суд (с. 285), церковні устави (с. 285—6), обсяг церковного суду (с. 286—7), церковні люди (с. 286), джерела церковного права (с. 287); інші світські функції єпископів (с, 287—8) і участь їх у політичному житті (с. 290); участь світської влади у церковних справах (с. 291). Парафії (с. 291-2); монастирі (с. 292); церковні доходи — десятина (с. 293), маєтності (с. 294), леґати (с. 294—5), спеціальні оплати (с. 295), „ставлене“ (с. 295 — 6). Становище руської церкви під татарською зверхністю (с. 297-8). Громади католицькі (с. 298); єпископи іn раtibus і місії (с. 298); єпископи місійні (с. 300).

Суспільні верстви (с. 301). Люди княжі (с. 301—2), дружина і її верстви (с. 302), дружини боярські (с. 804), великість дружин (с. 304 —5), їх склад (с. 805),
-584-
дідичність урядів (с. 307); боярські маєтності (с. 308), земська аристократія в дружині (с. 309); княжа служба (с. 311). Боярство земське — термінолоґія (с. 311—2), боярство земельне і капіталістичне (с. 312), його привілеґії (с. 313). Міщанство (с. 314). Селянство (с. 315), смерди (с. 316), їх землеволодіння (с. 317); ізгої і сябри (с. 319), закупи (с. 320), зловживання над закупами і законо-датна оборона їх прав (с. 321). Несвобідні (с. 323), джерела невільництва (с. 324), правне становище холопів (с. 325), фактичне їх становище (с. 326), поступ в праві (с. 327); втечі холопів (с. 328). Церковні люди (с. 329); початки і розвій священичої верстви (с. 329—30), її дідичність (с. 330), вимоги для священства (с 331); ченці і інші катеґорії церковних людей (с. 332).

IV. Побут і культура с. 333—503



Економічні відносини: загальний погляд (с. 333), перешкоди в економічному розвитку (с. 334); війни (с. 335); половецькі набіги (с, 336). Ослаблення Подніпров’я і відплив людності (с. 336—7); упадок селянства (с. 337), розвій невільництва (с. 338) і великих господарств (с. 339); невільна праця в промислі і ремеслі (с. 340); земельна власність (с, 341), її розвій (с. 342); ремесла і промисли (с. 343); торгівля (с. 344), кредит (с. 345), лихва і її обмеження (с. 346). Монетна система (с. 347), гривна (с. 348), інші одиниці рахунку (с. 349); монета металічна (с. 350); справа шкіряних грошей (с. 351).

Право як культурно-побутове явище — джерела до пізнання старорусь-кого права: угоди з греками (с. 352), Руська Правда — її редакції (с. 353), їх характер (с. 355), місце укладу (с. 356), джерела їх (с. 357), питання про ре-цепцію права — право скандинавське (с. 357) і візантійське (с. 358). Головні принципи староруського права (с. 359), початки суб'єктивної оцінки (с. 360); система кар — помста (с. 361), головщина і вира (с. 363), продажа (с. 363—4), інститут дикої вири (с. 365); кара смертна (с. 366), поток і розграблення (с. 367), тілесна кара (с. 368). Цивільне право: позика і найм, поклажа (с. 368), спадщинне право (с. 369), круг спадкоємців (с. 370), тестамент (с. 371). Загальна характеристика права (с. 372).

Побут: відносини родинні — родові пережитки (с. 373), правні постанови — Р. Правда (с. 373—4), церковні устави (с. 374), впливи церкви — на шлюбні відносини (с. 375); становище жінки (с. 376), відносини супругів у старо-руських літературних пам'ятках (с. 377); аскетичні погляди (с. 378), участь жінки у справах церковних (с. 380) і політичних (с. 381); становище вдови у праві (с. 382) і житті (с. 383); становище дітей (с. 384); свобідність сексуальних відносин (с. 385); конкубінат і многоженство (с. 386); срамословіє (с. 387). Головні вади суспільності у представленні староруських моралістів — сексуа-льна свобода (с. 387), пияцтво (с. 387), інвективи на пияцтво (с. 389); зло-вживання влади (с. 390), науки князям (с. 391); зловживання у відносинах до челяді (с. 392); лихва (с. 393), процентові норми (с. 394). Образи життя: Мо-номахова наука (с. 395), багацьке життя у Слові про багатого і Лазаря (е. 396), образки з інших пам'яток (с. 397), археологічний матеріал як ілюстрація побу-ту — предмети туалету і прикраси (с. 398—400).
-585-
Християнство і його культурні виливи — розповсюдження християнства (с. 401), залишки поганства (с. 402), двоєвір'я (с, 403), християнські покривки старого життя, побожна гіпокризія (с. 404); впливи християнства (с. 405); об-рядовість (с. 406); паломництво (с. 407), спори про піст (с. 408), релiґійна виключність (с. 409). Крайнощі аскетизму — відносини до жінки (с. 410), до забав і штуки (с. 411). Політичні теми проповіді (с. 412), освящення влади (с. 413). Чернецтво (с. 413), початки монастирів (с. 414), Антоній (с. 414) і Феодосій печерський (с. 415); студійський устав (с. 416); Печерський монастир і його авторитет (с. 417); форми аскетизму (с. 418); надмірне поважання чернецтва (с. 419); статистика монастирів (с. 420); руські монастирі за гра-ницями Русі (с. 421).

Штука — архітектура (с. 422): типи церковної будови (с. 423), будівельна техніка (с. 425), окраси церков (с. 427), руські майстри (с. 428); „галицький“ тип церков (с. 428), декорація зовнішня (с. 429) і внутрішні окраси (с. 430); будови не церковні (с. 432); будівництво дерев'яне (с. 433). Різьбярство (с. 434). Малярство; фрески — софійські церковні (с. 435) і світські (с. 436), фрески кирилівські (с. 437); малярство іконне (с. 438); мініатюри (с. 439). Мозаїка (с. 430), мозаїки софійські (с. 431) і михайлівські (с. 432). Емаль городжена—її початки і техніка (с. 443), емалеві образки (с. 444), дорогі оправи з емалями (с. 445), Мстиславове євангеліє (с. 446), ковтки-мошонки (с. 447) і інші ема-льовані декорації (с. 447—8). Ювелірство — його мотиви: спіраль (с. 448), різьба (с. 449), філігран і перлистий орнамент (с. 451), ковтки т. зв. київського типу (с. 449); домашність виробів (с. 452). Музика (с. 452), церковний спів (с. 453), свійська творчість (с. 454).

Освіта — різниці в поглядах (с. 454), справа шкільництва у давній Русі (с. 455), предмети шкільної науки (с. 456), джерела знання — книжна начитаність (с. 458), круг відомостей (с. 459), лектура богословська (с. 461), лектура світська (с. 463), апокрифи (с. 464). Оригінальна творчість — неповність відомостей (с. 465); перевага церковних інтересів (с. 467), загальний характер богословсько-моралістичної літератури (с. 466), вища і нижча школа в ній (с. 467); Іларіон (с. 468), Клим Смолятич (с. 470), Кирило турівський (с. 470), анонімні автори — похвали св. Клименту (с. 472) і похвала Рюрику (с. 473). Проста манера — полеміка Клима з Фомою пресвитером (с. 474), Лука Жидята (с. 475), Феодосій Печерський (с. 475), Яків Мніх, Мономах (с. 476), аноніми XII ст., Георгій Зарубський, Серапіон (с. 477—8), похвала Феодосію (с. 478); аноніма література (с. 478). Письменники греки — релігійна полеміка (с. 479), м. Леон, Георгій, Іоан (с. 479—80), Никифор, Теодосій Грек (с. 480); писання канонічні (с. 481); повчання м. Никифора (с. 482). Агіоґрафічні твори — мніх Яків, сказання про Бориса і Гліба (с. 483), твори Нестора (с. 483—4), писання про св. Миколая, повісті про Ігоря Ольговича (с. 484), повісті Симона і Полі-карпа (с. 485). Паломники (с. 485 —6). Історичне письменство (с. 486), літопис Найдавніший (с. 487), Київський (с. 488), Галицько-волинський (с. 488 — 9), загальні прикмети староруської історіографії (с. 490), її форма (с. 492).
-586-
Світські твори: Моління Данила (с. 492—3), Слово о полку Ігоревім (с. 493—4), староруська поезія і артистична проза XII — ХІІІ ст. (с. 494—5), залишки поетичної творчості (с. 495), відгомони княжих часів у сучасній пісні (с. 496). Загальний погляд на староруське письменство (с. 498), гіперкритичні погляди в новішій науковій літературі (с. 499).

Загальний погляд на політичну і культурну еволюцію давньої Русі: держав-ний процес (с. 499), елементи культурної еволюції (с. 501), значення політич-ного і культурного життя (с. 502), значення цього факту (о. 503).
Примітки с. 504—567

1.Література Галицько-волинської держави XIII—XIV ст. 504

2.Польські і інші західні звістки про смерть Романа . . 506

3.Кілька ґенеалогічних питань .............. 507

4.Повішення Ігоревичів ................. 509

5.Спишська умова і коронація Коломана ......... 510

6.Мстиславові походи на Галичину ............ 513

7.Звістки угорських грамот про похід кор. Андрія на Волинь

і інші угорські походи на Галичину .......... 516

8. Австрійський епізод політики Данила .......... 518

9. Традиція про останні літа життя Льва і дата його смерті 520


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   45


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал