Ви глибинної психології укладач Н. В. Гриньова Умань Візаві 2013 2



Pdf просмотр
Сторінка7/7
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
Тема №10.
Трансакційний аналіз та психотерапія Е. Берна.
План.
1.
Структурний аналіз та склад особистості у теорії Е. Берна. Мета та зміст трансакційного аналізу. Аналіз ігор та життєвих сценаріїв. Динамічна теорія соціальних зв‟язків.

1.Структурний аналіз та склад особистості у теорії Е. Берна.
Структурний і трансакційний аналіз на основі особистості та соціальної динаміки пропонує систематичну та зв‟язну теорію, що базується на клінічному досвіді, форму активної та раціональної терапії. Раціональний підхід пропонує дати самому хворому механізм контролю. Мета структурно-трансакційного підходу – швидке вироблення у хворого навиків контролю та терпеливе перенесення своїх тривог. І в груповій, і в індивідуальній роботі метод передбачає ряд етапів
1) Структурний аналіз – прагне диференціювати та проаналізувати стан Я. Мета цієї процедури – забезпечити владу тих станів Я, які звертаються до фактів реальності, та виключити з них будь-яке зараження архаїчними елементами.
2) Трансакційний аналіз – аналіз простих трансакцій, потім аналіз стререотипних серій трансакцій та аналіз складних, довготривалих операцій.
Основні поняття
Екстеропсихіка батьківське, неопсихіка доросле, археопсихіка (дитяче) розглядаються як психічні механізми органи, що проявляються феноменологічно як екстеропсихічне наприклад, ідентифікація, неопсихічне (н-д: вироблення даних) та археопсихічне (н-д: регресія) станів Я. У розмовній мові ці типи станів Я називають Батько, Дорослий, Дитина. Ці складові складають термінологію структурного аналізу.

112 Деякі соціальні об‟єднання, які збираються регулярно, здаються, одночасно мають захисну функцію та забезпечують задоволення. Це дозвілля, або розваги, або ігри (рос. времяпровождение). Деякі більш складні явища чи події базуються на планах, які називають сценаріями, що інтуїтивно виробляють психологічні драми. Ці 3 терміни дозвілля, гра, сценарій складають словник трансакційного аналізу.
Структура особистості
Термін стан Я означає різні стани свідомості та зразки поведінки, що відповідають цьому стану, як вони бачаться у безпосередньому спостереженні. Структурний аналіз дозволяє класифікувати і точно описати стан ЯНа основі зібраного клінічного матеріалу автор сформулював гіпотезу в особистості дорослого зберігаються залишки, сліди Я дитини. Які при певних обставинах оживають (можуть навіть спонтанно проявлятися у людини у нормальному стані. В дійсності у пацієнтів спостерігалось сповзання із одного стану свідомості в інший, з одного типу поведінки в інший. Типічна ситуація демонструвала один стан Я, характерний для даної реальної обстановки і розумне судження, що їй відповідало вторинний процес, а також і інший стан, що визначався манією величі та одночасно архаїчними страхами та надіями (первинний процес. Різні системи особистості, які різні органи тіла і мозку, реагують на стимулу неоднаково. Екстеропсихіка догматично впливає на іншу особистість і прагне нав‟язати запозичені судження. Неопсихіка прагне перш за все трасформувати стимули в елементи інформації, обробити та класифікувати ці елементи, спраючись на свій попередній досвід. Археопсихіка прагне до більш імпульсивної реакції, що базується на пралогічній думці та деформованих поняттях. В реальності кожний із цих аспектів особистості сприймає оточуючий світ по-різному, в залежності від функцій та її реакції, та є відповіддю на сукупність різних стимулів.

113 Сповзання із одного стану Яв інший обумовлене 3 факторами
- силами, що діють на кожний стан
- проникливістю меж між різними станами
- об‟ємом повноважень кожного стану Я. Батько може проявлятися то у вигляді активного Я, то у формі впливу, дії. Саме батьківський вплив вирішує, хто вданий момент себе проявить Дитина природна чи Дитина приручена. Дитина приручена – архаїчний стан Я, що підкоряється Батьківському впливу, Дитина природна – архаїчний стан Я, що вільний від цього впливу, або намагається від нього звільнитися. Структурний аналіз дозволяє сформулювати систематичну загальну патологію психічних порушень та приводить до цікавих висновків щодо нормальних людей людина щаслива, коли важливі аспекти Батька, Дорослого і Дитини погоджуються один з одним. Перше завдання симптомопаталогії у структурному аналізі – встановити, який стан Я зараз проявляється у симптомах.
Симптоми – прояви стану Я єдиного і чітко визначеного, будь вони результатом конфліктів, погоджень чи заражень між двома різними станами Я. Діагностичні критерії
-
Стиль поведінки Батьківська твердість, часто супроводжується жестом вказівного пальця задумливість, зосередженість, супроводжується зжатими губами – це типічний Дорослий нахили голови, посмішки, то скромні, то кокетливі – типічні прояви Дитини. Жести (можуть відноситися до різних станів Я – треба встановити прототип одного із батьків пацієнта. Голос (нерідко люди мають 2 голоси, кожний із своїми інтонаціями, можуть й 3). Словник (типічно батьківськими є слова синочок, смішний, вульгарний, відразливий та їх синоніми дорослого
– негативний, здібний, економний, бажаний дитячі – прокляття, нецензурні слова і різні епітети до них.

114 З клінічної точки зору аналіз виконується у наступному порядку
1. Стан Я Батьківського являє собою об‟єднання почуттів, манер поведінки, моделей поведінки, схожих на батьківські. Цей специфічний ансамбль моделей має тенденцію змінюватися як реакція на інфантильну поведінку кого-небудь в оточенні пацієнта діагностика соціальна чи оперативна).Батьківське може мати 2 типові форми Догматичний батько проявляється у вигляді серій звичок та схем суджень, які нераціональні, але здаються розсудливими, мають характер заборони і можуть відповідати чині культурному середовищу. Коли вони йому відповідають, прийнято їх вважати раціональними, не вдаючись у суть питання.
-
Батько-годувальник проявляється часто у вигляді симпатій до іншої людини може також не відповідати чи відповідати культурному середовищу. Також слід розрізняти Батьківський стан Я від Батьківського впливу. Можливо передбачати існування такого впливу, коли індивід поводить себе слухняно, як дитина. Батько має обов‟язок економити енергію та знімати тривожність, приймаючи рішення автоматично, у беззаперечному тоні.
2.Стан Я Дорослого характеризується сукупністю почуттів, звичок та моделей поведінки, притаманних дорослій людині та співвіднесених з реальною дійсністю. Дорослий може бути визначений як організований, пристосований, розумний, будуючий об‟єктивні відносини із оточуючим світом на основі незалежного реального досвіду.
3.Стан Я інфантильний – це сукупність почуттів, звичок та моделей поведінки, що є наслідками дитинства індивіда. Дитина може мати 2 форми Дитина адаптована – характеризується поведінкою, що підкоряється Батьківському впливу (н-д: самозакоханість та байдужість.

115 Дитина природна відрізняється незалежність поведінки, духом бунтарства та поблажливістю до себе. Вона відрізняється від незалежного Дорослого переважанням архаїчних мислительних процесів та досвідом дійсності іншого типу. Дитина має функцію мотивувати вироблення даних та програмує завжди собі на користь.
2.Мета та зміст трансакційного аналізу.
Кожна людська істота кожного дня повинна вирішувати проблему структури (розклад, розподіл) годин неспання. Якщо хтось не робить такого розподілу вашого часу, як це буває з маленькими дітьми, то доводиться розподіляти свій час, година за годиною самому, тобто створювати структуру свого часу. Оперативний аспект розподілу (або створення структури) часу можна назвати програмуванням. Воно обумовлюється факторами
3 типів матеріальними, соціальними, індивідуальними. Відкрито проявляючийся аспект соціальних зв‟язків називають
трансакціями. Трансакція – одниця спілкування. Люди, що знаходяться разом водній групі, неодмінно заговорять один до одного, або іншим шляхом покажуть свою обізнаність про присутність один одного. Це називається – трансакційним
стимулом. Людина, до якої звернений трансакційний стимулу відповідь що-небудь скаже чи зробить. Це трансакційна реакція.
Мета простого трансакційного аналізує- з‟ясувати, який саме стан Я відповідає за трансакційний стимулі який стан людини здійснив трансакційну реакцію. Як правило, трансакції йдуть одна за одною у певній послідовності. Вона не є випадковою, а планується одним із 3 станів Я, або у більш загальному значенні суспільством, реальною ситуацією або індивідуальними особливостями. Вимоги адаптації передбачають покидана соціальна ситуація невипробувана, Дитина повинна знаходитися під захистом Дорослого чи батька. Тому планування, що виходить від Дитини, частіше всього

116 зустрічається в уже випробуваних ситуаціях, що пердбачають наявність близкості та конфеденційності Найпростішими формами суспільної діяльності є процедури та ритуали. Процедура – серія простих, додаткових, дорослих трансакцій, що спрямовані на взаємодію з діяльністю. Процедури базуються на переробці інформації та оцінці ймовірностей, що стосуються матеріальної сторони дійсності.
Ритуали – це стереотипна серія простих, додаткових трансакцій, що задаються зовнішніми соціальними факторами. Форма ритуалу визначається Батьківською традицією. Вони пропонують безпечний, впевнений і часто прийнятний спосіб структурування часу.
Метою трансакційного аналізу є запровадження соціального контролю, завдяки якому Дорослий зберігає виконавчу владу у відносинах з іншими людьми, навіть коли вони намагаються вільно, або невільно активізувати Дитину, або Батька пацієнта. За власне трансакційним аналізом відбувається аналіз ігор, потім аналіз сценаріїв. Аналіз ігор необхідний для отримання соціального контролю.

3.Аналіз ігор та життєвих сценаріїв.
Основні соціальні зв‟язки зводяться до добросовісно взятих на себе зобов‟язань. Добровільні зобов‟язання (або ангажемент) можуть бути 2 типів пастайм (дозвілля) та ігри. В ангажементі проявляються прямі, безпосередні трансакції. Коли у ситуації з‟являються моделювання, дозвілля (пастайм) стає грою. З екзистенціальної точки зору пастайм – засіб позбавлення від почуття провини та безнадійності, хитрість природи чи культури, щоб полегшити горе та сум. У психотерапевтичних групах пастайм зазвичай Батьківський або Дорослий, так як його мета – виключити проблему, що зосереджена навколо дитини. Можливі варіанти Асоціація батьків учнів та психотерапія темою Асоціації є правопорушення у

117 самому загальному значенні слова дитяча злочинність, чоловіки, жінки-правопорушники, відомі люди-правопорушники (кінозірки, співаки. Дорослий варіант кожний учасник говорить про свої помилки Чому б мені не стати гарною матір‟ю, батьком, керівником, другом, робітником девізу першому випадку Асоціації) – Це жахливо. У другому – Я також. Психіатрія - це пастайм Дорослого або Псевдодорослого. У зовнішній формі девіз формулюється як Подивіться, що виробите, а у внутрішньому варіанті Чому я це роблю. Але справжня мета пастайму на першому етапі роботи групи
– отримання інформації про дитину. Ні до чого не зобов‟язуючі розмови розслабляють людину, а лікар отримує необхідні вихідні дані.
Грою називається серія послідовних, прихованих, додаткових трансакцій з чітко визначеним та передбаченим кінцем. Вона являє собою набір повторюваних однотипних трансакцій, що зовнішньо виглядають щиро, але мають приховану мотивацію. Ігри відрізняються від процедур та ритуалів, дозвілля 2 основними характеристиками прихованими мотивами наявністю виграшу. Процедури бувають успішними. Ритуали – ефективними, а дозвілля – вигідним. Але всі вони щирі (не мають прихованої думки. Вони можуть містити елемент змагання, але не конфлікту, а їх кінець може бути неочікуваним, але ніколи – не драматичним. Ігри, навпаки, можуть бути нечесними та нерідко драматичні. Ігри можна вважати частиною більш широких та складних трансакційних ансамблів, що називаються сценаріями. Вони відносяться до області явищ перенесення, тобто є похідними, адаптаціями інфантильних реакцій та досвіду.
У аналізі сценаріїв називають прототипом сімейну драму, яка розігрувалася у перші роки життя пацієнта і не призвела до задовільного розв‟язання.

118 Вибираючи учасників (акторів) свого сценарію, пацієнт спостерігає та оцінює інших учасників групи, використовуючи інтуїцію та проникливість, тобто правильно підбирає акторів на роль матері, батька, брата та ін. персонажів. Коли розподіл завершено, він вимагає від своїх учасників відповідей, що передбачені сценарієм та ролями.
4. Динамічна теорія соціальних зв’язків. На основі трансакційного аналізу, аналізу ігор та аналізу сценаріїв утворилася динамічна теорія соціальних зв’язків: убудь- якому соціальному об‟єднані, що складається хоча б із 2 людей, кожний індивід прагне увійти у такі взаємовідносини та зв‟язки, що відповідають його улюбленим іграм він намагається грати в ігри, що пов‟язані з його сценарієм, він намагається отримати найбільшу перевагу (користь) із кожного ангажементу. І навпаки, він вибирає, або шукає об‟єднання, які обіцяють йому найбільші переваги, шукає тих людей, які йому потрібні чи грають в ті ж ігри для інтимних відносин підбирає тих людей, які зможуть виконувати ролі у його сценарії. Так яку соціальних зв‟язках домінує сценарій, похідний від протоколу, що базується на досвіді індивіда з урахуванням поведінки його батьків та його дитинства, то саме цей досвід визначає в першу чергу кожний ангажемент та вибір кожного об‟єднання. Кожна людська істота, увійшовши у цей світ, є полоненим свого сценарію, але надія та цінність людства втому, що Дорослий може звільнитися від цієї залежності. Первинне програмування сценарію починається в період кормління немовляти та відбувається у вигляді коротких протоколів, які пізніше переробляються у складні трансакції.
Найпростіші двохсторонні позиції – це Ти і Я. Вони базуються на переконаннях, що засвоюються з молоком матері. Плюс (+) – це добре, мінус (-) – це погано. Тоді позиції будуть читатися так Я «+» означає Я хороший, зі мною все добре, Я
«-» означає Зі мною недобре, у мене все негаразд. Відповідно

119 будуть читатися ти «+» іти поєднання цих одиниць може дати 4 двосторонні позиції, виходячи з яких частіше за все розігруються ігри та програмуються сценарії, після того, як людина сказала Добрий день
1.
Я «+» Ти «+» - це позиція здорової особистості, символізує гідне життя, позиція Героїв та Принців, Героїнь та Принцес.
2.
Я «+» Ти «-» - така підходить, коли треба позбавитись когось. Такі люди зазвичай знущаються над своїми дружинами чоловіками, віддають своїх дітей у дитячі будинки, відганяють від себе близьких людей, друзів. Це позиція – перевершення, в найгіршому варіанті – вбивців найкращому – незапрошеного порадника, який лізе допомогти невдячним людям втому, в чому їм допомагати непотрібно, і вони про це не просять.
3.
Я «-» Ти «+» - психологічно це депресивна позиція, у соціальному значенні – самоприниження, що передається дітям. У професійному житті така позиція побуджує людину свідомо принижуватися перед різними людьми, використовуючи при цьому їх слабкості. Це в основному меланхоліки, невдахи.
4.
Я «-» Ти «-» - це позиція безнадійності, з клінічної точки зору містить елементи шизофренії. Ці 4 базові позиції можна змінити, але тільки при дії зовнішніх обставин. Стійкі зміни можуть відбуватися наче зсередини, спонтанно, або з допомогою психотерапевтичного впливу. Але зустрічаються люди, які переходять з однієї позиції в іншу, це нестабільні, тривожні особистості. Стабільні люди – ті, які не переходять з позиції сталої на іншу.
Трьохсторонні позиції
1а Я «+» Ти «+» Вони «+» - це позиція цілих сімей в демократичному суспільстві. Багато людей в цій позиції бачать ідеал, до якого треба прагнути. Девіз Ми всіх любиво». б Я «+» Ти «+» Вони «-» - упереджена позиція, скоріше демагога, ганстера: Кому вони треба

120 а Я «+» Ти «-» Вони «+» - позиція незадоволеної людини типу різного роду місіонерів тут ви, друзі, не такі гарні, як вони там. б Я «+» Ти «-» Вони «-» - це позиція самотнього самовпевненого критика, надмірна позиція Всі повинні схилятися преді мною і повинні бути схожими на мене настільки, наскільки здатні ці нікчемні люди. а Я «-» Ти «+» Вони «+» - самопринизлива позиція святого чи мазохіста, меланхолійна позиція в чистому вигляді Я нікчемна людина у світі. б Я «-» Ти «+» Вони «-» - людина, яка служить іншій Я принижуюсь, іти винагородиш мене, а не тих нікчемних людей. а Я «-« Ти «-« Вони «+» - позиція улесливої заздрощі. Вони нас ненавидять, тому що мине такі хороші як вони - інколи політична дія. б Я «-» Ти «-» Вони «-» - песимістична позиція цинічної людини, або тих, хто вірить у перворідний гріх Хороший людей вже немає. Існують позиції-предикати – засновані на полярних протилежностях типу хороший – поганий, чорний – білий, багатий
– бідний, чесний – хитрий.
Наступний кроку розвитку сценарію – це пошук сюжету з відповідним продовженням та відповіді на питання Що трапляється з такими, як я. Дитина вже знає, як стати переможцем чи невдахою, як вона повинна сприймати людей, як будуть ставитися до неї інші люди і що означає такі, як я, так як цьому її вчили. Це може бути казка, прочитана матір‟ю, історія, розказана бабусею, чи розповідь про яку-небудь дитину, почута на вулиці. Але коли, іде б вона не почула цю історію, яка справить на неї таке саме сильне враження, вона одразу ж зрозуміє і скаже Це я. Почута історія може стати її сценарієм, який вона буде намагатися втілити ужиття. Доля будь-якої людини в основному залежить від її розвитку у дошкільному віці. План на майбутнє складається за сімейними

121 інструкціями. Деякі найважливіші моменти можливо виявити досить швидко за допомогою питання Що батьки говорили вам прожиття, коли вибули малі
Трансакційні аналітики не притримуються думки тільки проте, що людські життєві плани конструюються за міфами та чарівними казками. Найбільше дитячі рішення, а несвідоме планування у зрілому віці визначають долю людини. Щоб люди не говорили чи не думали про своє життя, нерідко складається враження, наче деякий сильний потяг примушує їх куди-небудь йти, і часто невідповідно з тим, чого людина прагнула. Ті, хто хоче стати заможним, втрачає гроші, тоді як інші багатіють. Ті, хто шукає кохання, пробуджують тільки ненависть навіть у тих, хто їх любить. Батьки, що вважають, що вони зробили все для своїх дітей, отримають наркоманів, злочинців та самогубців. Всі люди з раннього дитинства запрограмовані на виконання певного сценарію, але не всі можуть сліпо йому слідувати, є такі, що відходять від нього, і такі, що активно бунтують про нього Яне хочу бути схожим на свою матір (батька. Але якщо
«бунтуюча» людина зазнає невдачі, вона змушена повернутися до свого сценарію і слідувати йому.
Рекомендована література
1.
Алейникова Т.В. Психоанализ. – Ростов-на-Дону: Феникс,
2000 – 347 с. Е. Берн. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. Е. Берн Трансакційний аналіз та психотерапія





122
Список використаних та рекомендованих джерел
Основна
1.
Адлер А. Лекции по аналитической психологии. – М Рефлбук, 1996. – 278 с. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. -
Издат. Института Психотерапии, 2002. – 214 с.
3.
Алейникова Т.В. Психоанализ. – Ростов-на-Дону: Феникс,
2000 – 347 с. Берн Е. Трансакційний аналіз та психотерапія. - СПб.: Кентавр, 1994. – 136 с.
5.
Зборовська Н.В. Психоаналізі літературознавство. – Київ
Академвидав, 2003 – 340 с.
6.
Элизаров О.Н. Концепции та методы психологической помощи: А. Адлер, К. Хорни, КГ. Юнг, Р. Ассаджиоли: Учебное пособие. – М Ось – 89, 2004. – 160 с.
7.
Левчук Л. Психоаналіз історія, теорія, мистецька практика. – Київ Либідь, 2002 –250 с.
8.
Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М Наука,
1991.– с.
9.
Фрейд З. Толкование сновидений. – К Здоровья,1991.
10.
Фрейд З. Я и Оно – М Просвещение, 1990. – 350 с. Юнг КГ. Аналитическая психология. Глоссарий. – СПб.: Кентавр, 1994. – 136 с. Юнг КГ. Архетипи символ. – СПб., 1991. – 165 с. Юнг КГ. Сознание и бессознательное. – СПб. – М
Университетская книга, 1997. – 544 с.
Додаткова
1.
Белый А. Символизм как миропонимание. – М Республика,
1994.- с. Берн Е. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – М Смысл, 2000. – 181 с.
3.
Киршбаум Э, Еремеева А. Психологическая защита. – М
Смысл, 2000. – 181 с.

123 4.
Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога. – Воронеж МОДЭК, 1996. – 324 с.
5.
Лапланш Ж, Понталис Ж. – Б. Словарь по психоанализу. – М Высшая школа, 1996–623 с.
6.
Леклер С. Бессознательное: иная логика. – Т. 3. – С. 260 –
269.
7.
Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. – М Искусство, 1995. – 320 с.
8.
Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы. – М
Педагогика – Пресс, 1993. – 140 с.
9.
Фрейд А. Теория и практика детского психоанализа в 2 томах
– ЭКСМО-ПРЕСС, 1999 – 384 с.
10.
Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности. – Минск:
Попурри, 1997. – 480 с.
11.
Фрейд З. Психоанализ и теория сексуальности. – СПб:
Алетейя, 1998. – 216 с.
12.
Хорни К. Женская психология. – СПб., 1993.
13.
Хорни К. Неврози развитие личности. – СПб., 1997. Юнг КГ. Психология бессознательного. – М Наука, 1994. –
320 с. Юнг КГ. Психология переноса. – М Рефл-бук, 1997. – 292 с.







124



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал