"Веселковий ярмарок"



Скачати 189.27 Kb.
Дата конвертації11.06.2017
Розмір189.27 Kb.
Виховний захід на тему

"Веселковий ярмарок"


Мета. Дати дітям уявлення, як проходив ярмарок в Україні, розвивати пізнавальний інтерес учнів до історії свого народу, його традицій, розвивати естетичний смак, почуття гумору, виховувати почуття поваги до свого народу, своєї країни, її бувальщини, її теперішнього та майбутнього життя. Виховувати риси дбайливого господаря, формувати бережливе ставлення до результатів праці.

Обладнання. Зал обладнаний, як ярмарок, столи-лавки, над ними арки, прикрашені по тематиці, хустки, кольорові стрічки, в’язки бубликів, часнику, цибулі, хатинка в українському стилі, глечики різних форм, розмірів, корзинки з овочами, фруктами, вироби народних умільців, музичне оформлення.

Фанфари

Пісня «Як у нас Україні» (виконує Карпенчук К.)

Зустрічаються дві куми (2 дівчинки, в українських костюмах, з корзинками в руках)



1 кума : Здорова була кумо!

2 кума: А й тобі не хворіти.

1 кума: А куди це ти, кумо, поспішаєш?

2 кума: Та, мабуть туди, куди й ти.

1 кума: А туди – це куди?

2 кума: От куди та й куди!…На ярмарок!

Ведуча. Ой доброго вам дня , шановні!

1,2 кума. Доброго здоров’я і вам!

Ведуча. А які ж ви гарні! Ай причепурилися, хустки новенькі! А куди це ви кумоньки зібралися?

Куми разом. На ярмарок.

Ведуча. Гарна справа. Народ наш – невтомний трудар. Працею своєю землю прикрашає, урожай багатий збирає. Здавна повелося в Україні, що зібравши урожай багатий, їхали люди на ярмарок, везли те, що самі виростили, самі приготували. Людей подивитись – себе показати. Словом ярмарок – це праця для кожного трударя, це гарна традиція наших предків. Ідуть люди з відусіль ярмаркувати. А там де народ, там і жарти, і дотепність, і сміх, і звичайно, танці, і пісні.

Отож, кумоньки, запрошуйте гостей на ярмарок.



1 кума: Увага. Увага! Спішіть поспішайте!

Господарі й гості, глядіть не минайте.

На ярмарок прошу, гуртом, по одинці

Чекають на всіх там чудові гостинці.



2 кума: На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивувати і що придбати

Тут щедрі дарунки із саду й городу.

Тут пісня і жарти усім в нагороду.



1 кума. Тут речі умільців ні з чим незрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Мерщій бо на ярмарок всі поспішайте

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.



Куми разом. Запрошуємо вас на веселковий ярмарок!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Пісня «Ми веселі маляри» (виконує Ходикіна В.)

Ведуча. Ярмарок – це велике свято, і тому до нас завітали заморські гості.

Зустрічайте гучними оплесками

1) Голова Скадовської районної державної адміністрації

Євстратов Андрій Олександрович

2) Перший заступник голови Скадовської районної державної адміністрації

Кулюк Віталій Миколайович

3) Заступник начальника управління агропромислового розвитку районної

державної адміністрації Шаров Сергій Юрійович

4) Голова Шевченківської сільської ради

Руденко Юрій Миколайович

5) Начальник відділу освіти, молоді та спорту

Смирнова Галина Олександрівна

6) Завідуюча комунальної установи «Скадовський районний методичний

кабінет» Білоус Наталія Євгенівна

7) Головний спеціаліст відділу освіти Скадовської районної державної

адміністрації Поленок Тетяна Григорівна

8) Заступник директора ЦДЮТ Краснощок Вікторія Анатоліївна

9) Голова фермерського господарства «Михайлово»

Цуркану Михайло Зосимович

10) Голова фермерського господарства «Максименко»

Максименко Олександр Васильович

11) Голова фермерського господарства «Журавський», депутат районної

ради Журавський Анатолій Лаврентійович

12) Приватний підприємець Тодорчук Наталія Геннадіївна

А також наші народні майстри : Мороз Леонід Олександрович,

Загородько Валентина Арсентіївна,

Бондаренко Клавдія Зіновіївна

Васькевич Марія Володимирівна

Панькович Марія Миколаївна

2 Дівчини з короваєм.( на фоні музики)

1 дитина: Якщо хочемо зустріти

Гостя щиро і привітно,

Гостя ми того стрічаєм

Круглим пишним короваєм

З рушником берем таріль

Коровай кладем та сіль.

Шанобливо хліб підносим

Та вклонившись щиро просим

«Любий гостю наш. Приймай

Символ дружби – коровай!



Ведуча. Коровай наш вдатний

Перший не остатний!

Одвічно славим труд людини

Якщо є хліб, то й пісня лине.



Пісня «Васелечки» (виконує Тодорчук Є.)

1 кума: Подивись, кумо, скільки народу прийшло!

2 кума. А куди ми кумо, спершу підемо?

1 кума: Та туди, де продавець привітніший.

Ведуча. Кумоньки, а давайте я вам загадки загадаю.

Із одним вікном хатина, роботяща в нім родина,

По квітках усе літають, мед пахучий добувають

Куми розводять руками і показують у сторону 1 класу



1 кума. Та це ж бджілки

2 кума. А будинок їхній вуличок.

Ведуча. Друга загадка.

Швидкокрила, невеличка

Ця невтомна трудівничка

Цілий день вона літає,

Із квіток нектар збирає.

Куми разом. Бджола.

Ведуча. Вірно, і зараз ми з вами відправляємося на гостини до бджілки Майї.

Сценарій першого класу

Бджілки разом:

Золотий бджолиний рій Носить мед у вулик свій.



Пасічник: Продукти, які дають бджоли людям – це мед, віск, прополіс, бджолина отрута, бджолине молоко. За літо бджолина сім’я збирає майже 150 кілограмів меду і 3 кілограмів воску. Для того, щоб зробити 100 грам меду, бджола повинна взяти нектар з мільйона квітів і пролетіти тисячі кілометрів. Це звичайно важка праця. Тому робочі бджоли довго не живуть (30 -40 днів). Мед – не тільки смачний продукт харчування. Це цінні ліки якими лікують багато захворювань людини. Надзвичайно корисний мед для дітей. Не слід забувати і про те, що бджоли, перелітаючи з квітки на квітку, запилюють її. Тому там, де літає багато бджіл отримують великий врожай овочів і фрукт

1 бджілка: Бджілка Майя на весні

По саду літала.

З яблуневих квіточок

Нам медок збирала.



2 бджілка: У ліщиновий лісок Жу-жу-жу летіла, І на гілочку куща.

Відпочити сіла.



3 бджілка: Наша Майя зібрала Мед з усіх усюдів: З поля, з лісу, з бережка На здоров’я людям

4 бджілка: Трудівниця замала Та все носить, носить. Меду стільки нам дала - На всю зиму досить!

5 бджілка: Я труд поважаю, Все літо літаю, У поле, до гаю, Збираю медок - Із різних квіток. Кого не злюблю, Того жалом колю.

Пасічник: Захотілось Гнату меду Й він його знайшов: В ніч з вівторка на середу Красти мед пішов. Але бджоли, як вражили, Б’ються за своє.

І тепер його дружина

Не упізнає:

Що іззаду, що спереду,

Круглий як яйце. Кажуть, то йому від меду Користь на лице.

Танок бджілок « Жу-жу»

Ведуча. Біла паляничка – це вам не дрібничка.

Де немає хліба – там нема обіда.

Де хороший пекар – не потрібний лікар.

Кожен день, як свято, і пісень багато.



Сценарій другого класу

«Хай на весь світ колоситься українська паляниця».

1.Дівчинка. Гостей дорогих стрічаємо

Круглим пишним короваєм.

З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль .

2.Хлопчик. Шанобливо хліб підносим

І вклонившись, щиро просим:

- Любий гостю наш, приймай

Хліб гостинний – коровай.

(Діти кланяються і кладуть хліб на стіл, застелений скатертиною).

- Хліб. Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.

З давніх – давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль – то гостинність і щирість. Нашу Україну називають хлібним краєм, бо люди, живуть тут, умілі і вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші

врожаї. Для нашого народу хліб був не просто справою – це була основа його життя і найдорожча святиня.

За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зайдеш і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір’я: «Хліб на столі – Бог у домі».



Свято хліба

У сім’ї, у кожній хаті

Майже завжди буде свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.

Що з зернини проростала,

Сонця й дощику пізнала,

Ласки від землі святої,

Чорної, родючої, простої.

Але скільки ті зернята

Мали подорожей взнати,

Щоб потрапив у кожний дім

Запашний і білий хліб!

Візьму я в руки хліб духмяний.

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Цей хліб рум’яний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

Він скарб найбільший на землі.

Ось він хлібчик духовитий,

З хрустом кірочки смачним.

Ось він - теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з’явився він.

. Тільки - но з печі – скоринка в золі.

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з цієї хлібини.

В ній наш достаток, могутність країни,

Наших морів не стривожена синь,

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

«Хліб-годувальник – всьому голова».

В народі ж хліб, мов матір, поважають,

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.

Так хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп.

І хай же родить більше з кожним роком

Його величність – годувальник хліб.

Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку

Краплина поту, праці, доброти,

І знайте, щоб дійти до столу,

Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

Щоб ви сьогодні ласували хлібом,

Не знали горя і великої біди,

Зернятко проросло, набралось сили

І золотою паляницею прийшло сюди.

Не дайте ж впасти жодній крихті хліба,

Не допустіть, щоби стоптали люди злі її.

Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим

І завжди буде хліб на вашому столі.

І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, хліб насушний,

Щоб ми могли у мирі жить,

Щоб не були бездушні.

Їж, друже, хліб і не кидай додолу,

А підійми, коли не там лежить

А коли сідаєш, друже, ти до столу,

То пам’ятай, що хліб – то означає жить.

Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

Шануймо хліб насушний наш, людино,

І в нинішній, і у прийдешній день.

Щоб з колоска, не впала і зернина,

Нехай зі столу й крихта не впаде.

Хлібе, святий наш хлібе!

Перед тобою голову схилю,

Вустами прихилюсь до тебе, хлібе,

І клятву вимовлю свою.

Клянусь тебе любити ніжно, щиро.

Клянусь повіки шануватиму тебе.

Танець «Калина»

1 кума. Ой кума, а в тебе дома бурячок є?

2 кума. Кумонько, ти що забула, ми ж на ярмарку. Ось і завітаємо на гостини до пана Гарбуза.

Сценарій третього класу.

Сценка «Ходить гарбуз по городу»  (на новий лад)

Ведучий: По городу Гарбуз ходить, Всіх із роду оглядає. Кого хвалить, кого учить, А кого і научає. І звернувся до ґаздині, Молодесенької дині.

Гарбуз: Розкажи мені, красуне,  Як ти влітку працювала? Може, трохи лінувалась? Чи сумлінно дозрівала?

Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко, Вічно ти підозри маєш, Не сидиш на однім місці, По городу все гуляєш. Бачиш же, я постаралась, Ніжним соком все набралась, Налилася на всі боки, І важкі вже мої кроки.

Гарбуз: Ой, чудова ж господиня, Моя ніжна, смачна Диня. А що скажуть Огірочки –  Мої любі сини й дочки?

Огірки: Не свари нас, любий татко. Гарно ми росли… спочатку, Та якісь дощі махнули –  Заховатись ми забули. Коли сонечко світило, Ми листочками не вкрились, На кілках – шнурках висіли І, звичайно, перезріли.

Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію. Та надіятися смію, Щоб в наступне знову літо Все завчас буде прикрито. А що тут за каруселі, Чому всі такі веселі?

Морква: Любий братику, послухай, І сестрицею пишайся, Бо не просто я Морквиця –  Гарбузовая сестриця. Я пробилась в депутати, Скоро буду виступати І доб’юся для городу Перегною аж підводу! О!

Гарбуз: Радий, радий я, сестрице, Маєш розум, хоч дівиця. Пишна, гарна і в достатках, А тепер ще й депутатка. А що скаже Бараболя?  Як жилося їй у полі?

Картопля: Хоч проблем було багато, Та не буду нарікати. Мене люблять, поважають, Другим хлібом називають. Можу бути у меню Хоч по кілька раз на дню.

Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш, Людям ти сердечно служиш. Хоч циганської натури, Та високої культури. Задоволений я вами, Бо багатий родичами. А Квасоля в нас чудова, Правда, трохи гонорова, Але, якщо лад у вас, Страва буде – вищий клас.

Квасоля: Не соромте мене, дядьку, Бо покину зараз грядку, Я серйозна у всіх справах І смачна у різних стравах.

Диня: Не сердись на дядька, люба, Бо від нервів смаку згуба. Усі знають – рід наш славний, Гарбузовий рід преславний, Тож тепер, Гарбузе – батьку, Всім подякуй для порядку.

Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно І всім дякую сердечно, А також даю наказ: Щоб любили люди нас І смачні вживали страви – не псували тої справи. Хай наш рід чудовий буде, На поживну користь людя

Ведуча.

Осінь золота прийшла до нашого краю

Всім нам осінь принесла щедрі урожаї

Урожай зібрали – свято вшанували,

Щоб про щедрість українську ви не забували

Сценарій четвертого класу

Ведуча. Без сміху і без гумору

Не можна в світі жити,

З усмішками і жартами

Ми будемо дружити!



Ведуча. Гей, шановні продавці,

І ви, добрі покупці,

На ігри поспішайте

І медалі ви вигравайте



Конкурс на спритність

Перенесення на тенісній ракетці повітряну кульку.

Запрошуються батьки та заморські гості. Але ж конкурси не відбуваються без шановного журі. Вітаємо, Гнатіва В.П., Пашинська Л.Б.

__________________________________________________________________

Запрошуються учасники гри

Молодці отримайте медалі. Вітаємо.



Ведуча. Зараз – особливий час, ми звертаємось до джерел народної творчості, до народних традицій, і як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають. Чим більше ми будемо ознайомлюватися з новими техніками, які з’являються в теперішній час, ми збагачуємося духовно та пізнаємо практичні навички. І сьогодні до вашої уваги новий стиль паперопластики, який має назву «Ори гамі».

Сценарій п’ятого класу

Ведуча. Українська кухня має своєрідну технологію приготування страв, кулінарних і кондитерських виробів. А розповість нам про унікальні українські страви крамниця національної кухні.

Сценарій шостого класу (українська кухня)

Ведуча: Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий – довгий вік!


Ведуча:Доброго дня, шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому святі - ярмарку української кухні!

Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку – без частування господиня не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне – корисно та невибагливо.

Давайте пригадаємо, на які страви багате традиційне українське застілля, і не лише пригадаємо, але й скуштуємо і похвалимо наших юних господарочок. Отже, щиро просимо гостей на наш « Веселий ярмарок українських страв»!

Тож час звернутися до господарів ярмарку. Вони докладніше розкажуть нам про страви. А потім і почастують. Розпочнемо ми зі столу « Хліб усьому голова».



1- ший шеф-кухар.

«Без хліба нема обіду»,- кажуть у народі. І це щира правда. Хліб – головна страва на столі,і до нього ставилися з особливою шаною. Скільки різновидів українського хліба? Їх не можливо перелічити. Випікали хліб переважно з житнього борошна, а на великі свята – з пшеничного.


З поваги до хліба починається людина,адже це повага до праці людської. В народі кажуть так:

До хліба на полі придивляйся,

Хлібом на вишитому рушнику – милуйся,

А коли він на столі лежить-

Насолоджуйся його смаком.

2 – й шеф – кухар

Без чого не можна уявити український обід? Ну ,звичайно, без борщу! Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися. Як не можна уявити моря без води,так для українця обіднього столу без тарілки борщу.

Вже звикли: борщ – це значить кислий,

Але ж насправді це не так.

Над назвою його помисліть

Чому в борщі цей збірний смак:

Він і солодкий, і солоний,

І в міру кислий, і гіркий,

І буряково – часниковий,

Капусно – кропо – петрушковий,

Цибульно – м'ясо – помідорний,

І в міру жирний чи пісний.

В нім бульба, морква і квасоля,

Сметана, перець, з лавру лист,

Усе це збірня овочева

І в ній таїться його зміст: зборище із страв славетних українських,

Є найсмачніша страва – борщ, в нім міць сім ї,ґаздині гордість,

Якщо той борщ, насправді борщ.



Ведуча: «Борщ без каші - удівець,а обід- сирота». Як ви здогадалися, наступним ми відвідаєм стіл «Каша – мати наша».

3-й шеф-кухар

Це найпростіша й водночас одна з найсмачніших страв української кухні. А головний її секрет – побільше масла, бо «маслом каші не зіпсуєш». Особлива і символічна її роль в різдвяних святах. Головна страва на святвечірньому столі – кутя. Її розводять медом, маковим молочком, узваром, посипають горіхами.

На Кавказі шашлики і лаваш, у італійців – піца та макарони, французам до вподоби жаби і слимаки, американцям – гамбургери. А в нас: борщ, галушки, пампушки, вареники… Та що там казати! Навіть проста пшоняна каша, зварена в печі,- хіба можна її з чимось порівняти?

Ведуча: Ану,друзі, відгадайте загадку? Химерний ,маленький,

Бокастий, товстенький,чимось смачним напхався,

В окропі скупався.

Діти: Вареник!


В. Правильно, вареник. Пора показати себе столу «Варенички непогані, варенички у сметані».

1 ший шеф – кухар

« Вареники на стіл – біда за поріг»,- каже народна мудрість. Вареники на столі українців –це домашнє урочисте застілля. Ця страва завжди доречна – і в піст,і у свято. А вже начинок для вареників не перелічити. Їх варять по всій Україні, на кожне свято.

Вареники в Україні ліплять,й варять ще донині.

Без них в неділю не обід,їх любить весь вкраїнський рід.

Їх ліпить кожна вправна жінка, та головне у них – начинка:

Гриби,капуста,бараболя,горох, пшоно а чи квасоля,

А також сир, чи мак, чи гречка – все підійде, аби не суперечка,

Достиглі вишні чи суниці – усе заліплять в тісто молодиці.

Вареники – то річ смачна така! Від і сить і сила в козака.



Пісня: «Із сиром пироги»

1 кума. Гадає на ромашці. Любить, не любить………………………….

2 кума. Ой кума, а що це ти робиш?

1 кума. Гадаю, на свого Миколу, чи любить він мене?

2 кума. Та кохає він тебе, моя люба.

1 кума. Квіти - постійні супутники нашого життя, вони на клумбах, у кімнаті, вони на вишиваних рушниках, ними розмальовані печі, стіни оселі, посуд. Засушеними їх кладуть за образи, з них роблять різні напої, відвари. Віддавна вони були для людини символом її почуттів, думок. Про них складали легенди, оповідання, їх оспівували у піснях і поемах.

2 кума. А більше ми дізнаємося у гостях зеленої аптеки.

Сценарій восьмого класу

Вірш, пісня «Червона рута»

Ведуча.

Добрі, милі, щірі люди,
Завітайте у гостину! 
Всіх запрошуєм до столу 
В добрий день і в добрий час 
А духмяна паляниця 
Серед столу, як годиться, 
На квітчастім рушникові 
Щоби все було гаразд.

Сценарій десятого класу

Ведуча. Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури звідти ідуть витоки професійної творчості. Традиційні пісня і танок, легенда і казка, малюнок і художнє ремесло, стали національною основою народного мистецтва, пов’язаного з трудовою діяльністю людини, виготовленням речей, практично необхідних, зручних у користуванні й ошатні за формою та оздобленням.

Ведуча. З далекого минулого прийшло до нас і рукоділля – рук діло – життя, плетіння, в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками.

Запрошуємо вас до творчої майстерні, де вам покажуть майстер-клас наші майстри.



Сценарій 7,11 класи

Веселий ярмарок

1.Увага!Увага! Спішіть поспішайте!

Господарі й гості,глядіть ,не минайте!

На ярмарок просим гуртом,поодинці!

Чекають на всіх там чудові гостинці!

2.Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте

Купуйте,милуйтесь,танцюйте і грайте!

Купуйте,дивуйтесь,але не баріться!

Краса – то яка прийдіть подивіться!

3.Яка то робота,які то узори!

В цих вишиванках – пісня й лани неозорі!

Птахів щебетання, весняні світання,

Квітковий розмай і калини зітхання.

(під музику діти виходять на сцену)

1.уч.Цього дня із нетерпінням ми чекали.

Кілька гривень на розваги назбирали.

Українці ми,ну що іще сказати,

Українці люблять поярмаркувати.

2.уч.Ой на ярмарок,ой на ярмарок залюбки усі підем,

Ой на ярмарку,ой на ярмарку все,що схочемо,знайдем.

Можна там купити книги і касети,всякі ласощі,льодяники й конфетки.

Не виводилися б у кишенях гроші,а товарів там доволі є хороших.

(інсценівка)

  • А де це нашого Івана не видно на ярмарку?

  • Та ось він іде,поспішає.

  • Ой !Здоров був, Іване!

  • Куди їдеш?

  • На ярмарок?

  • Купу дівчат.

  • А по чому продаєш?

  • За сто доларів продам.

  • Що так дорого?

  • Бо хороші вони в мене.

Іван: Беріть за десять гривень віддам.

  • Що так дешево?

  • Бо ледачі!

Дівчата: 1.А ледачі! Ану геть звідси!

(пісня Ой там на веселім базарі)

Ой там на веселім базарі,

Лежибоку молодого продавали.

Стали думать і гадать/ 2р.

Що за нього можна дать,можна дать

2.Ой радились ми,говорили

Та на тому усі разом порішили

Лежибоку не подать/2р

Бо не хочуть купуть,купувать.

Вед.Україна – земля зі славною багатовіковою історією і мудрими працьовитими людьми,які своєю багатоденною працею примножують славу нашої держави

Древня легенда повідає,що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись,сказав зробити перепочинок. Земля,де опустилися Бог з ангелами,була багатою на сонце,на звірів на пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не зайшов він зі своїми супутниками їх зустрічали хлібом і сіллю на вишитому рушнику.

Хліб і рушник – одвічно людські символи. Хліб – сіль на вишитому рушникові то висока ознака гостинності українського народу . Кожному , хто приходив із чистими помислами,підносили цю давню слов'янську святиню.

  • На нашому святі присутні майстрині вишивки села Шевченко : Панькович Марія Миколаївна, Загородько Валентина Арсентівна , ВаськевичМарія Володимирівна,які охоче представили свої творчі роботи і проведуть для вас майстер – клас .

1уч. Рушники на стіні. Не було,здається,жодної оселі в Україні,котру б вони не прикрашали. Рушники були своєрідною візиткою,а точніше обличчям оселі,відтак і господині.

2уч.Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в сільській хаті,ним витирали руки і посуд,накривали діжку з тістом,спечені паляниці,з ним ходили доїти корову.

3уч. Із рушником,як і хлібом,приходили до породіллі,ушановували появу немовляти в родині,одружували дітей,зустрічали рідних і гостей,виряджали в далеку дорогу батька ,сина,чоловіка і коханого.

(пісня про рушник)

4уч. У кожній родині,де підростала дівчина,скриня мала повнитися рушниками.Їх дбайливо оберігали,ними хизувалися гостям і сусідам. Рушник передавався як талісман з роду в рід,із покоління у покоління. Ці зворушливі традиції в народі живуть ще й зараз у багатьох місцях України. Батьки бережуть рушник для дітей – і не лише для дівчат, а й для хлопців,як родову реліквію, і нізащо не віддадуть його з хати.

5уч. Рушник здавна був оберегом,який оберігав хату від усього поганого,бо кожен узор ніс інформацію,незалежно від того,був він рослинний чи геометричним.

6уч. Дивлюся мовчки на рушник ,що мати вишивала

І чую гуси зняли крик,зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,запахла рута - м’ята.

Десь тихо бджоли загули,всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник, так тепло – тепло стало.

Цілую мовчки той рушник , що мати вишивала.

Ведуча. На нашому святі присутні почесні гості, наші односельчани, наші майстри. Мороз Леонід Олександрович, Загородько Валентина Арсентіївна, Бондаренко Клавдія Зіновіївна, Васькевич Марія Володимирівна, Панькович Марія Миколаївна .

Надаємо нашим гостям слово



Ведуча. Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком покладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою,

Ніжність материнської руки,

Пісні ще весільної, веселої.

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом

Українська вишивка цвіте.



Пісня «На нашій Україні» (виконує Тодорчук Є., Мороз І.)

Ведуча. Ми з вами відвідали багаті столи, пізнали рецепти наших бабусь. І сьогодні ми вам пропонуємо забути про всі негаразди і піти у веселий танок.

Запрошуємо самих активних, веселих, жартівливих наших шановних батьків та заморських гостей на Конкурс «Одягнути український костюм та станцювати гопачок», хто швидше.



Ведуча. На нашому святі
Є присутніми гості.
Ми їх бачити раді,
Бо на теплі слова
Наші гості багаті.
Слово для привітання надасться гостям свята.

Хай директора слово —


Для вас прозвучить,
Бо це є неповторна 
а радісна мить.

Слово для привітання надається директору школи Пашинській Людмилі Богданівни.



вручення подарунків

Ведуча. Ми тепло тут зустрілись з вами,

Іще зустрінемось не раз,

Хай буде ярмарок веселковий,

Як добра пам’ятка для вас.



Ведуча. А на прощання побажаєм

Хороших успіхів в труді,

В навчанні, в праці, і дерзанні

І в особистому житті.

Хай Бог охороняє вас від злого

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

Разом. На многії і благії літа!



Пісня «Україна» Коптілєц І.О.

Шановні гості, батьки, вчителі, запрошуємо Вас на ярмарок.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал