Веклич В. О. Організація роботи учнів з підручником на уроках історії



Сторінка1/10
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.98 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Веклич В.О.

Організація роботи

учнів з підручником

на уроках історії

изображение 015.jpg

Веклич В.О.

Організація роботи

учнів з підручником

на уроках історії

Ніжин – 2012

Друкується за рішенням

ради районного методичного кабінету

Протокол № від 11.12. 2012 р.



Рецензент:

О.П.Мокрогуз, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін



Відповідальний за випуск:

Т.В.Черненко, методист РМК

Автор:

В.О.Веклич, учитель історії Вертіївської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. імені М.П.Кирпоноса



В.О.Веклич

Організація роботи учнів з підручником на уроках історії. – Ніжин, 2012.

До уваги читачів методичні рекомендації щодо організації роботи учнів з підручником на уроках історії. Вчитель розкриває різні форми, методи і прийоми організації роботи учнів з підручником, ділиться досвідом вироблення самостійних навичок роботи з текстом підручника, додатковою літературою, організації та проведення позакласних заходів з історії.

Веклич В.О., 2012



Зміст

Вступ………………………………………………………………………… 7

Розділ 1. Підручник – основний інформаційний ресурс на уроці…………………………………………………………………………. 8

1.1. Актуальність теми……………………………………………………... 8

1.2. Мета та завдання роботи учнів з підручником………………………13

Розділ 2.Методичні прийоми організації роботи учнів з підручником на уроках історії………………………………………………………………...14

2.1. Робота з візуальним джерелами інформації………………………… 14

2.2. Робота з історичними джерелами, розміщеними в рубриці «Документи і матеріали»……………………………………………………………………17

2.3. Теза, як форма запису прочитаного……………………………………19

2.4. Складання плану…………………………………………………………20

2.5. Порівняльно-узагальнюючі, конкретизуючітаблиці………………….21

2.6. Конспект…………………………………………………………………..23

2.7. Складання історичного портрету………………………………………..24

2.8. Складання та заповнення схем…………………………………………..25

2.9. Складання логічних та хронологічних ланцюжків……………………..27

2.10. Написання есе……………………………………………………………28

2.11. Практична робота з історії……………………………………………..28

2.12. Робота з текстами підручника………………………………………….30

Висновки. ……………………………………………………………………..30

Література……………………………………………………………………..32

Цикл уроків з історії України. 10 клас……………………………………35
Патріотичне виховання – основа духовного розвитку особистості, складова частина національного світогляду і поведінки дитини.

З досвіду роботи вчителя історії Веклич В. О……………………………62

Вступ

Історія – це прояв душі народу, його золотий запас. О.С.Пушкін справедливо стверджував: "Повага до минулого – ось риса, що відрізняє освіченість від дикунства."

Будуючи день сьогоднішній, готуючи день завтрашній, наше суспільство йде по нелегкому, незвіданому шляху. Щоб зайти нові сили для поліпшення життя, потрібно вдивитись в минуле.

Місточок між минулим і сьогоднішнім днем покликаний прокласти вчитель історії. На сьогодні наша Україна потребує розумних, конструктивних ,неординарних людей, здатних творчо підійти до вирішення проблем держави.

"Якщо ми хочемо, щоб історія, поряд з іншими дисциплінами – стимулювала розвиток творчих здібностей учнів, ми повинні всемірно активізувати самостійність їх мислення" – пише Т.І. Гончарова в книзі "Педагогічний пошук".

Педагогічна праця – один із видів праці, де активно взаємодіють учитель і учні (останні виступають не тільки як об’єкти, але і як суб’єкти діяльності) матеріальні і духовні засоби, умови праці.

Специфіка діяльності вчителя на уроці полягає в тому, що він співпрацює з учнями. Його успіх значною мірою залежить від взаєморозуміння та взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, розподілу і кооперації їх спільної праці.Пасивність учнів – наслідок ненормальних, неприродних педагогічних умов: мозок школяра – врешті-решт перебуває у бездіяльному стані. А між іншим, у людини вроджена потреба у активному пізнанні навколишнього світу.Найголовніше педагогічне завдання сьогодні – зробити нашими соратниками учнів, серед них і тих, хто не любить самостійної розумової діяльності, спокійно користуються плодами діяльності вчителів та авторів підручників. Цих духовних споживачів треба наполегливо переводити до рангу творців.

В одному зі своїх педагогічних творів російський письменник Л.М.Толстой писав: "Діти приходять учитися, і я вчуся з ними". Дійсно, справжній учитель залучає дітей до справжньої творчої праці, доводить на ділі, що учень такий самий творець навчально-виховного процесу, як і вчитель. Він бачить в своїх учнях соратників, співтворців уроку.

Об’єктом дослідження цього методичного посібника є організація роботи з підручником на уроках історії, який є основним джерелом інформації для учнів.

Предметом дослідження є дидактичні та методичні засади використання різних форм, методів і прийомів при організації роботи учнів з підручником на уроках історії.

Мета роботи - висвітлення актуальності даної проблеми, її роль і значення в активізації пізнавальної діяльності учнів, виробленню самостійних навичок в роботі з текстом параграфа, а також узагальнення власного досвіду організації роботи учнів з підручником на уроках історії.

Для досягнення поставленої мети передбачається:


  • проаналізувати потребу роботи з підручником;

  • з’ясувати значення роботи з підручником;

  • визначити форми, методи роботи з підручником, які використовуються на уроках.


Розділ 1 Підручник - основний інформаційний ресурс на уроці.
1.1 Актуальність теми

За роки незалежності України шкільна освіта невпинно реформується. Враховуючи вимоги сучасності, розвивається методика навчання історії.

Учителі історії масово знайомляться з інноваційними технологіями закордонних та вітчизняних колег та науковців, тестовим контролем навчальних досягнень учнів та іншими новинами методики навчання. Добре коли учитель застосовує ці "модні" навички не бездумно, час від часу, а не протягом усього уроку і перетворює, як пише В. Островський, урок "на видовищне сорокап’ятихвилинне дійство, без огляду на результат".

Учитель забуває, що головним джерелом інформації учнів і надалі залишається підручник.Сучасний підручник історії - повноцінний навчально-методичний засіб. Його зміст містить достатню кількість інформації. Для успішного оволодіння змісту курсу історії перед текстом параграфа є запитання для повторення, які покликані активізувати пізнавальну діяльність, після тексту параграфа запитання і завдання носять різнорівневий характер, що дає можливість залучити до роботи кожного учня.

Рубрика "Запитання і завдання" дозволяє закріпити навчальний матеріал, сформувати предметні компетенції, розвинути вміння аналізувати, порівнювати, систематизувати, робити висновки.

Додаткову інформацію учні можуть отримати, використовуючи подані в підручнику: мапи, ілюстрації, хронологічну таблицю, словник історичних термінів і понять.

Рубрика "Документи і матеріали" дозволяє конкретизувати, доповнити навчальний текст параграфа, сприяє розвитку проблемно-пошукового та творчого характеру, надає можливості для організації самостійної навчальної роботи учнів.

Рубрика "Персоналії" містить біографічний матеріал, призначений викликати інтерес до історичних діячів. Дані рубрики знайомлять учнів з формуванням освітнього, культурного та ідейного світогляду особистості. Учні знайомляться з умовами, що вплинули на становлення особистості, як політика, вченого, діяча культури. Цей матеріал використовують учні для складання історичних та політичних портретів видатних особистостей.

Підтримую думку В.Островського,який зазначає, що "підпадаючи під "модні" віяння, учителі дедалі рідше використовують навчальну книжку, як основний інформаційний ресурс на уроці.

Українські вчені О.Пометун та Г.Фрейман вважають шкільний підручник історії одним з найважливіших засобів навчання. В 2008 році в Києві проходила Робоча нарада з моніторингу шкільних підручників історії України, на якій шкільну історію обговорювали історики-науковці. Аналізуючи підручники з історії України, було підкреслено невідповідність сучасного підручника рекомендаціям Міжнародної мережі дослідження підручників.Підручники виконують переважно інформаційну і частково виховну функцію. Водночас дедалі очевиднішими стають проблеми зі змістом та інтерпретаціями:



  • етноцентричність - історія етнічних українців, тоді як решта етносів не згадується, зрідка лише побіжно;

  • депресивність - в історії домінує ідея страждань і втрат українців, бракує позитивних прикладів, які б сприяли формуванню самооцінки нації;

  • надмірна мілітаризованість - велика увага до воєн, винищень, вбивств, страждань;

  • політична кон’юнкрутність.

Підручник для переважної більшості учнів є чи не єдиним джерелом вивчення предмету, а у поєднанні з різними методами і прийомами навчання, може дати міцну систему знань. Учні, які навчились працювати з підручником, добре й швидко виконують домашні завдання.

В.Сухомлинський в книзі "Сто порад учителю" пише: "Навчіть у початкових класах дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати, а думаючи читати". Це стосується і вчителів історії середніх та старших класів, які покликані навчити учнів самостійно здобувати знання, працювати з великою кількістю додаткових джерел знань, вміло виділяти головне, записуючи конспект лекції або відповіді на поставлене питання. Робота з підручником сприяє розвитку в учнів самостійної пізнавальної діяльності. Античні філософи Сократ, Платон, Аристотель великого значення надавали самостійному оволодінню знань, що на їх думку сприяє вдосконаленню особистості і розвитку її здібностей.

Отже, актуальність даної теми не втрачає свого значення, а , навпаки, набуває нового змісту.

Щоб молода людина могла успішно знаходити і користуватись відповідним матеріалом бібліотеки чи Інтернету для відповіді на певні питання чи то виконання певних завдань, її слід навчити працювати з текстом. Є безліч загальновідомих, мабуть, призабутих, прийомів роботи з текстом. Методику роботи з текстами традиційно вважають основою методичного арсеналу вчителів початкових класів, які володіють системними способами організації сприйняття та засвоєння написаного. Цей досвід можуть використовувати вчителі історії, урізноманітнюючи та вдосконалюючи форми і методи роботи з підручником. Організація роботи учнів з підручником базуються на знанні основних видів роботи з ним, які сприяють формуванню загальнонавчальних умінь та навичок учнів:



  • читання та аналіз тексту;

  • виділення головного в тексті;

  • переказ тексту;

  • відповіді на репродуктивні та продуктивні питання;

  • складання плану;

  • виконання дослідницьких завдань;

  • перевірка і контроль знань, умінь, навичок учнів.

Кожен учитель хоче, щоб учні любили і знали його предмет. Знання учні можуть набути в учителя, який добре володіє методами навчання.

І.Я.Легнер визначає, що "…метод навчання - це система цілеспрямованих дій учителів, що організовують пізнавальну і практичну діяльність учнів, забезпечують засвоєння ними змісту освіти і завдяки цьому досягають мети навчання». Класифікацією методів навчання займались М.І.Махмутов, Ю.К.Бабанський, В.І.Бондар, В.О.Онищук, В.Ф.Паламарчук, М.І.Кудряшов, М.Н.Скаткін та інші вчені-педагоги. Учитель повинен розуміти, що найважливішою умовою підвищення ефективності навчання є не лише знання методів навчання, а й раціональний вибір методів навчання в своїй роботі та доцільність їх використання на окремих етапах уроку.

Вважаю, правильно пише В.Мисан , що шкільний підручник може бути не тільки навчальним посібником, а й історичним джерелом. Це стосується старих підручників радянського часу, які, по декілька примірників, є в наших шкільних бібліотеках та кабінетах історії.

Вивчаючи в 11 класі такі теми з історії, як "Культурне і духовне життя", "Етносоціальні процеси", "Рівень життя населення" ці підручники можуть бути використані як джерело досліджень. Проводячи співставлення тем старих та нових підручників, учні здійснюють дослідження за питаннями вчителя:



  • Якою була ціна підручників?

  • Чи могли батьки, в яких було 2-3 учні купити повний комплект підручників?

  • Чому підручники для середніх і старших класів були чорно-білими?

  • Чому в підручниках історії СРСР до 1964 року матеріалу про М.С.Хрущова більше, ніж у підручниках 1965 року?

У старих підручниках є документи, ілюстрації, таблиці, яких нема в нових підручниках, тому вони теж можуть стати матеріалом для лабораторно-практичних робіт.Виконуючи такі роботи, учні ознайомляться, наприклад, з різними твердженнями вчених про походження назви Русь і зрозуміють його суть, якщо вчитель чітко поставить питання для її виконання.На мою думку, цікавим буде дослідження оцінки діяльності гетьмана І.Мазепи старими і новими підручниками. Завдання вчителя вчити учнів робити висновки. Тому перед початком самостійної роботи з підручником учням слід нагадати, що висновок -це найістотніше, подібне, спільне чи відмінне, властиве опрацьованим фактам.

Отже, як бачимо, у роботі вчителя з учнями цінною є робота з підручниками різних часів.


1.2. Мета, завдання та складові роботи з підручником.

В дидактиці великого значення надається творчому переосмисленню матеріалу, його закріпленню. На думку методиста П.С.Лейбенгруба робота з підручником - це один з методів вивчення історії за якої:



  • робота проводиться самими учнями, під керівництвом учителя;

  • виробляється вміння працювати з різними рубриками підручника;

  • учням пропонуються пам’ятки чи інструкції для виконання завдань;

  • рівень завданнь для роботи з підручником зростає залежно від вікових особливостей учнів.

Мета роботи з підручником:

  • формування глибоких і міцних знань;

  • розвиток умінь і навичок дослідницько-пошукової роботи;

  • формування інтересу до історії, як науки;

Складові вміння працювати з підручником.

  • читати свідомо, виразно;

  • самостійно ділити текст на частини, виділяти головну думку, давати заголовки;

  • складати план відповіді за параграфом, підзаголовком параграфа;

  • знаходити в тексті відповіді на питання сформульовані вчителем або ті, що містяться в кінці параграфа;

  • працювати з ілюстраціями, складати за ними розповідь;

  • працювати з графіками, таблицями;

  • складати простий та розширений план фрагменту тексту параграфа;

  • виділяти в тексті основні структурні елементи (факти, поняття, опис);

  • складати конспект практичного тексту;

  • складати тези прочитаного, вивченого;

  • складати історичний та політичні портрети;

  • складати есе;

  • працювати з історичними джерелами.

Алгоритм роботи вчителя в організації роботи учнів з підручником:

  1. Підготовка учнів.

  2. Ознайомлення зі змістом форми роботи з підручником.

  3. Самостійна робота учнів.

  4. Обговорення результатів роботи.

  5. Підведення підсумків роботи учнів.


Розділ 2 Методичні прийоми організації роботи учнів з підручником
2.1.Робота з візуальними джерелами інформації підручника.

Використання творів живопису розміщених у підручнику дає можливість активізувати різні види навчально-пізнавальної діяльності учнів. Процес пізнання творів мистецтва зачіпає душу дитини, призводить до особистих відкриттів, переживань. Картина - є зоровою опорою для сприйняття учнями розповіді вчителя. Вона легко фіксується у пам’яті учнів, допомагає закріпленню історичного матеріалу. З творами живопису учні знайомляться при вивченні культури народів певного періоду.



Учитель звертає увагу на:

  • автора картини;

  • її сюжет;

  • художній стиль картини;

  • зв’язок з певним періодом, певною історичною подією;

  • висновок, щодо діяльності художника (в кабінеті наявні такі пам’ятки).

Що стосується карикатури, то використання такого джерела інформації має певні особливості. Карикатура завжди щось висміює, засуджує, показує негативні моменти якоїсь події. В історії України карикатури майже відсутні. Вони більше розміщуються в підручниках всесвітньої історії.

Учні вчаться аналізувати історичні карикатури за такою схемою:



  • Чи впізнаєте ви персонажі, зображені на карикатурі?

  • Яке становище вони займали в суспільстві?

  • Якій події присвячена карикатура? Визначте дату її створення.

  • Що ви думаєте про подію і зображених осіб?

  • Що означає підпис під карикатурою?

  • Вкажіть засоби, символи, які використав художник для досягнення ефекту.

  • Яке ставлення художника до змісту карикатури: позитивне чи негативне?

  • Які інші історичні джерела допоможуть перевірити ваші висновки?

На уроках історії ми використовуємо ілюстрації до текстів. Їх найкраще використовувати в парі, групі. Їх в підручниках багато і щоб зекономити час, учитель використовує їх не поодинці.

Наприклад, в історії України (10 клас) при вивченні теми "Економічне піднесення після революції 1905-1907рр." використовуємо чотири ілюстрації:


  • металургійний завод Новоросійської компанії в Юзівці, 1912 рік

  • Катеринослав, початок ХХ ст;

  • Київ, початок ХХ ст.;

  • Одеса, початок ХХ ст..

Готую питання до учнів:

  • Чи дають можливість ці ілюстрації сказати, що вони стосуються економічного піднесення України на початку ХХ ст.?

  • Які зміни характерні для цього часу відбулись в Юзівці, Катеринославлі, Києві, Одесі?

  • Як ви оцінюєте ці явища: позитивно чи негативно?

Вивчаючи зміни в міській культурі розглядаємо разом такі ілюстрації:

  • перший автомобіль на вулицях Тернополя, 1914;

  • прибуткові будинки Києва, початок ХХ ст..

  • фрагмент проекту міських меблів;

  • газетні оголошення про продаж технічних новинок;



Залучаю учнів до обговорення таких питань:

  • Чи пов’язана міська культура з економічним піднесенням?

  • Доведіть правильність своєї думки;

  • Чи підтримуєте ви висновок параграфа (завдяки творчості кустарів на початку ХХ ст.. почалося створення модерного національного художнього стилю)?

З метою кращого розкриття поставленого завдання інколи текстові і візуальні джерела інформації застосовую одночасно, оскільки вони доповнюють одне одного.

Наприклад, текст параграфа про справу Бейліса 1911 р. та фото М.Бейліса на судовому засіданні 1911 року, використовуються, щоб дати відповідь на питання вчителя:



  • В чому суть справи Бейліса?

  • Чому на захист Бейліса стає вся прогресивна громадськість російської імперії? Хто саме?

  • Чому очі Бейліса не опущені?

  • Поміркуйте, чому на судовому процесі присутніх слухачів справи так багато?

  • Який висновок ви можете зробити?


2.2. Робота з історичним джерелами розміщеними в рубриці "Документи і матеріали"

В нових підручниках історії розміщена велика кількість документів, які не під силу опрацювати на уроках. Тому в даному випадку можна використати такі форми роботи:



  • читання вголос абзацу, параграфу, документу;

  • відповідь на питання підручника або вчителя,

  • робота в групах,

  • дискусія,

  • рольові ігри,

  • індивідуальні завдання на уроці

  • домашнє завдання одному з учнів.

Наприклад, історія України (10кл) "Воєнні дії 1914-1917 років на Україні". Питання стосується поведінки російської армії на захоплених землях Західної України.

Проблемне завдання:

  • Доведіть, що Перша світова війна стала справжньою трагедією для українського народу (опрацювати підзаголовок 2 §10 та документ на стор.85)

  • Доведіть, що російські війська під час відступу використали тактику "спаленої землі" і чому саме?

  • Проаналізуйте, хто і чому залишав рідні землі і рушав слідом за військами в Російські імперію?

  • Зробіть висновок.

Щоб мати добрі результати, необхідно правильно організувати роботу з історичними джерелами. Для того, щоб учні навчились працювати з документами, бажано виділити 1 урок для практикуму, налаштувати учнів на сумлінну роботу. Спочатку давати прості завдання:

  • Про яку подію йде мова в даному документі?

  • В якому році вона відбулася?

  • Складіть розповідь про історичну подію, використовуючи дане джерело;

  • Зробіть висновки про…

Використання джерел інформації слід робити за такою схемою:

  • визначте, з якою метою буде використане дане джерело;

  • обрати вид діяльності учнів під час роботи (індивідуальне дослідження, робота в групах, дискусія, порівняння, рольова гра і т.д.);

  • ознайомити з назвою джерела, його автором, часом написання;

  • надати учням необхідні знання, щоб вони зрозуміли джерело і могли успішно виконати завдання;

  • визначити час для роботи з документом;

  • ознайомити із завданнями, що стоять перед учнями;

  • обговорити виконані завдання.

На уроках можна використати завдання такого типу:

  • Проаналізуйте джерело за таким планом…

  • Проаналізуйте джерело і розкрийте суть проблеми…

  • Проаналізуйте джерело і зробіть висновки про…

  • Розкрийте суть питання про…

  • Як ви думаєте, хто є автором цього документа?

  • Чи можна цей документ вважати історичним джерелом?

  • Чи згодні ви з оцінкою даної події?

  • Визначте вид джерела (лист, щоденник, архівний документ, тощо).

"Не примушуйте учнів навчатися та не удавайтесь до жорстоких покарань, а спрямуйте їх до того, чим їх мозок задовольняється, щоб ви краще розпізнали унікальну геніальність кожного з них". Ці слова давньогрецького вченого Платона є надзвичайно актуальними в наш час. Отже, завдання вчителя - не тільки виявити і розкрити можливості кожного учня, а й надалі їх розвивати. А це можливо лише тоді, коли учитель надає можливість учню щось робити, творити, порівнювати, робити висновки, висловлювати та доводити свою думку.
2.3. Тези, як форма запису прочитаного.

Тези - це стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого автором.

Складати тези учні починають з 8 класу.



Види тез

  1. Цитатні - відбір авторських тез із тексту.

  2. Вільні - основні положення тексту формулюються своїми словами.

  3. Змішані - цитати і вільний виклад авторської думки чергуються.

Порядок роботи над складанням тез

  1. Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або один розділ (якщо параграф великий).

  2. Проаналізувати зміст тексту, знайти основні положення.

  3. Викласти основні авторські думки послідовними пунктами.

Вимоги до складання тез:

  • Формулювання думок чітко, коротко;

  • Кожне положення - одна думка;

  • Нумеруємо кожну тезу;

  • В кожній тезі виділяємо головне слово.

В.Островський пропонує поетапного навчання учнів укладанню тез.

Перед початком читання вивісити на дошці план розкриття питання.

Учні мовчки читають текст і відповідають на питання плану трьома реченнями:

1 - вступ;

2 - основна думка;

3 - підсумок.

Після складання тез, учні їх зачитують, коментують, визначаємо найкращий варіант. Роботу завершує узагальнююча бесіда. Звичайно, це потребує значної затрати робочого часу, але якщо ця робота вестиметься систематично, то це сприяє виробленню навичок, що дасть можливість заощаджувати час на уроках. Традиційні методичні прийоми цим можна осучаснити. Укладання тез відповідає вимогам сьогодення і сприяє кращій підготовці учнів до участі в олімпіадах з історії та навчанням у вищих навчальних закладах, написанні науково-дослідницьких робіт, тощо.
2.4. Складання плану.

Працюючи з текстом параграфа, в більшості великого за обсягом, щоб глибоко осмислювати інформацію, необхідно навчити учнів фіксувати прочитане. Найбільш поширеною формою запису прочитаного є план, тези конспект. Роботу над складанням плану починає вчитель вже з 5 класу.



План - короткий послідовний перелік основних тем тексту.

План буває простий і складний. Для того, щоб учні вчились складати простий план, слід роздати пам’ятки, щодо основних правил складання плану:



  • складається в довільній формі питальними чи розповідними реченнями;

  • уважно прочитайте текст;

  • полідіть текст на смислові частини;

  • сформулюйте пункти плану;

  • формулювання повинні бути лаконічними;

  • перекажіть текст, користуючись складеним планом.

Складний (розгорнутий план) відрізняється від простого плану складною структурою і має додаткову функцію - навчити школярів не тільки виділяти і коротко формулювати головні ідеї тексту, а й знаходити в ньому положення, що конкретизують, підтверджують головні думки.

Пам’ятка для складання розгорнутого плану:

  • прочитайте зміст параграфа;

  • поділіть його на змістовні частини;

  • визначте головну думку кожної частини та дайте їм заголовки;

  • поділіть змістовні частини на елементарні частини, дайте назву кожній з них;

  • перевірте, чи не збігаються пункти з підпунктами плану, чи повністю передано в них зміст матеріалу.


2.5. Порівняльно-узагальнюючі, конкретизуючі таблиці.

Одним з ефективних методів роботи з історичним джерелом, параграфом є заповнення таблиць. Їх складання заощадить час уроку, організовує роботу учнів за певним алгоритмом, навчає виділяти головне, відстежує динаміку подій. Таблиці виступають своєрідною схемою узагальнення найголовнішого.

В 10 класі, вивчаючи тему "Події революції 1905-1907рр в Україні", працюючи в групах, учні складають конкретизуючу таблицю на основі прочитаного тексту підручника.




Причини революції

Економічні

(1 група)



-суперечливі процеси модернізації;

-нерозв’язаність аграрного питання;

-збереження поміщицьких землеволодінь;

-малоземелля і безземелля селян.



Політичні

(2 група)



-монархічна форма правління;

-відсутність демократичних прав і свобод;

-зниження авторитету самодержавства в російсько-японській війні;

-поява політичних партій, організацій.



Соціальні

-існування станових привілеїв;

-жорстка експлуатація робітників;

-масове безробіття;

-тяжкий національний гніт.


В ході вивчення в 10 класі Української революції, складаючи порівняльно-узагальнюючу таблицю з учнями "Схема аналізу Універсалів Центральної Ради," звертаємо увагу на основні ідеї Універсалів:



Назва

І Універсал

ІІ Універсал

ІІІ Універсал

IV Універсал

Дата

10 червня 1917

3 липня

1917


7 листопада 1917

9 січня

1918


Основні дії













Статус України













Організація влади













Аграрна програма













Розвиток промисловості













Соціальна програма













Національна політика













Військове питання













Зовнішня політика













Відносини з Росією













В ході опрацювання змісту Універсалів в учнів формується картина розвитку політичних ідей Української Центральної Ради. Таблиця дає можливість учням відстежити соціально-економічну, національну та зовнішню політику Центральної Ради. Алгоритм таблиці складає вчитель, учні заповнюють їх, працюючи з параграфами та документами підручника. Обговорення таблиці іде на будь-якому етапі уроку: актуалізації опорних знань, вивченні нового матеріалу, закріпленню знань. Це передбачає вчитель, плануючи свій урок.


2.6. Конспект.

Конспект - це короткий письмовий виклад змісту параграфу, розділу, документу… Конспект дає змогу учням не лише занотувати прочитане, а й записати власні думки. Є такі типи конспектів:

  • плановий;

  • текстуальний;

  • вільний;

  • тематичний.

Плановий - стислий переказ прочитаного, допомагає краще засвоїти матеріал в процесі його вивчення. Він учить послідовно викладати свої думки.

Текстуальний - створюється з цитат.

Вільний - поєднання виписок, цитат, тез.

На уроках історії в старших класах найчастіше використовується тематичний конспект. Ведеться конспект для зручності в зошиті. Оскільки зошит поділений на 2 частини, то на широкому полі можна внести, при потребі, поправки, доповнення. У конспекті учні вчаться робити скорочення слів, використовують умовні позначки. З часом учні привчаються читати і пам’ятати скорочення слів. Якщо слово вперше скорочується, слід в дужках написати його повністю. Якщо учень і забуде скорочення, то погортавши зошит, згадає. Конспект може включати такі форми запису: план, тези, анотація, резюме. Зазвичай конспект - це тези у розширеному вигляді, без нумерації.



2.7. Складання історичного портрету.

Нові підручники з історії мають цікаву рубрику "Персоналії". Учні дізнаються з них про шляхи формування та становлення певної історичної особистості: сім’ю, навчальні заклади, товариства, партії, заняття і т.д. На основі даних параграфа та рубрики "Персоналії" учні вчаться складати історичні портрети. Для полегшення роботи, вчителями-методистами розроблена пам’ятка-інструктивні поради, які підказують учням, до яких мисленнєвих операцій варто вдатись.



Як складати історичний портрет:

  1. Характеристика епохи.

  2. Біографія (де і коли народився, у яких умовах жив, ріс, виховувався, освіта)

  3. Формування поглядів.

  4. Найбільш важливі вчинки, досягнення.

  5. Назвати прошарки населення, що підтримували її.

  6. Наслідки діяльності:

  • для сучасників;

  • для нащадків.

7. Особисте ставлення до історичного діяча.

Складання портретів історичних діячів допомагає старшокласникам готуватись до ЗНО, де є завдання - визначити факти, що пов’язані з певною особистістю, також успішно виконувати завдання різних етапів предметних олімпіад - складати історичний портрет тієї чи іншої особистості. При підготовці домашніх завдань сильніші учні одержують завдання - скласти історичний портрет за даною пам’яткою. Цей вид роботи сприяє розвитку логічного та критичного мислення учнів.



2.8. Складання та заповнення схем.

Схеми допомагають чітко з’ясувати суть питання і лаконічно його викласти. У 90-х роках були дуже поширені опорні конспекти для вивчення матеріалу, які складались зі схем. Нині кожен учитель досить часто використовує складання схем для пояснення матеріалу, вчить учнів, читаючи певний підзаголовок, складати схему. Нині діючі підручники часто використовують схеми для викладу певного питання. Так, наприклад, О.Реєнт та О.Малій в "Історії України" (10кл) не лише використовують схеми, а й дають питання до них, щоб навчити учнів читати схеми.

Учитель вчить учнів складати схеми за завданим алгоритмом або завданнями.

Наприклад, 10 клас "Історія України":




Зростання безробіття
Схематично зобразити наслідки економічної кризи 1900-1903рр для України.

Економічна криза (1900-1903рр)

Скорочення виробництва

Зростання безробіття

Монополізація

Розорення дрібних і середніх падприємств

Утворення фінансової олігархії

Концентрація виробництва

Вивчаючи в 10 класі Столипінську аграрну реформу, учням пропонується схематично зобразити її суть.

Аграрна реформа 1906-1911рр

Можливість заснування індивідуальних господарств-хуторів

Продаж землі

Право виходу з общин

Земля передавалась у приватну власність

Переселенн я селян в---

Вивчаючи з всесвітньої історії політичний устрій земель, учні складають схеми управлінь цих держав. Чіткі і лаконічні відповіді на запитання схематично, дають можливість учням запам’ятовувати головне, економити робочий час на уроці.

Заповнення схем відбувається під час самостійного читання тексту. Орієнтовний зразок схеми опису будь-якої з битв:


  • назва битви;

  • дата битви;

  • місце битви;

  • протиборчі сили;

  • основні дійові особи;

  • результат битви;

  • наслідки битви.

Використовуючи інтерактивну технологію "Коло ідей", під час вивчення теми зі всесвітньої історії в 10 класі "США в період стабілізації", учні опрацьовують самостійно текст параграфа (підзаголовок 1), шукаючи відповідь на питання:

  • з’ясувати причини економічного піднесення США.

При допомозі однокласників 1 учень, працюючи біля дошки, творить схему.
Економічне піднесення США

Територія не піддана руйнації

Загинула невелика к-сть людей

Кредитор європейських держав

Розширення виробництва

Збагачення держави

Притік емігрантів з Європи

2.9. Складання логічних та хронологічних ланцюжків.

Одним з головних завдань вчителя є формування в учнів логічного мислення. Цьому завданню і відповідає складання логічних ланцюжків.

Вивчаючи в 10 класі Столипінську аграрну реформу, слід навчити учнів чітко розмежувати її причини, завдання і наслідки. В зошитах учні пишуть

Причини

Завдання

Наслідки

Працюючи з підзаголовком 2 §5 "Передумови економічного піднесення після революції 1905-1907 рр", учні записують головні словосполучення під визначеними словами:

Причини

Завдання

Наслідки

Незадовільний стан с\г

Провести кардинальні зміни

Формування середнього і заможного селянства, зростання продуктивності с\г

Склавши логічний ланцюжок, учні читаючи його, наводять конкретні факти, користуючись текстом підручника.

Складання хронологічних ланцюжків допомагає учням краще запам’ятовувати дати і виконувати завдання по встановленню послідовності історичних подій під час самостійних робіт при складанні ЗНО, виконанні завдань предметних олімпіад, конкурсу "Лелеченя".

Наприклад при вивченні теми "Російська революція 1905-1907 рр в Україні" (10 клас), учні отримують самостійне завдання - скласти хронологічний ланцюжок подій революції в Україні.

17 січня

14 червня

Жовтень

Листопад

Листопад

Мітинг в Харкові

Повстання на панцернику "Потьомкін"

Політичний страйк робітників, селян, службовців (120 тис.чол)

Повстання 12 кораблів Чорноморського флоту

Виступ саперів Київського

гарнізону




2.10. Написання есе.

Есе - це письмовий твір, який характеризується вільним, індивідуальним трактуванням теми.

Мета есе - довести, що учень тему зрозумів.



Побудова есе.

Вступ - проблемне завдання та відповідь на поставлене запитання.

Основна частина - викладення головних дій та фактів до них. Виділити 3 головні ідеї і лаконічно їх записати.

Висновки - у яких підкреслюється, як автор довів свою позицію і знову окреслюється тема, і робиться узагальнення.

Наприклад, після опрацювання тексту підручника про "Воєнні дії на території України в 1914-1917рр" (10 кл) учням дано домашнє завдання - скласти твір-есе на тему "Бойовий шлях легіону УСС"



Учням пропонується звернути увагу на:

  • ідею створення легіону;

  • мету влади Австро-Угорської імперії;

  • причини переходу до культурно-просвітницької діяльності.

2 учні зачитують есе на наступному уроці. Учитель та учні визначають його відповідність завданням теми. Таким чином, зекономивши робочий час на уроці, вчимо учнів лаконічно висловлювати свої думки.
2.11. Практичні роботи з історії.

Такий різновид самостійної роботи з підручником варто практикувати тоді, коли тема не складна і не потребує додаткових історичних джерел. Обов’язковою умовою практичної роботи має бути наявність схеми аналізу навчального матеріалу. Виконанню роботи передує інструктаж, в ході якого вчитель звертає увагу на характер роботи, структурні елементи, дає рекомендації.

Наведемо приклади.

Практична робота з історії України (10 клас).

Завдання учням:



  • уважно прочитайте параграф "Директорія УНР" і на основі його змісту заповніть таблицю:

Статус України




Організація влади




Аграрна політика




Промисловість




Військове питання




Міжнародні зв’язки




Таблиця допомагає учням визначити чіткі орієнтири внутрішньої та зовнішньої політики Директорії.

Практична робота зі всесвітньої історії (10 клас).

Тема. Наростання загрози нової війни.



Завдання учням:

  • опрацювати відповідний параграф і написати замітку (коротке повідомлення) до газети на тему "Ліга Націй - перша миротворча організація світу"

2.12. Робота з текстом підручника.

Велику увагу різноманітним прийомам роботи з текстом підручника приділяє В.Островський. кожен з прийомів має свої переваги, недоліки.Переконана, що робота з текстом підручника дає можливість учням міцно засвоювати матеріал.



Найбільш поширені прийоми роботи з текстом,які використовую в своїй роботі:

  • Індивідуальне читання мовчки. Попередньо вчитель проводить словникову роботу, а також формулює 1-2 запитання чи завдання, щоб з’ясувати рівень сприйняття учнями прочитаного тексту.

  • Індивідуальне читання вголос. Сприяє розвиткові навичок вимови. Читання супроводжується словниковою роботою, а завершується узагальнюючою бесідою.

  • Вибіркове читання. За завданнями вчителя учні знаходять і озвучують частину тексту. Використовується під час актуалізації опорних знань і дає змогу перевірити наскільки уважно опрацьовували текст параграфу учні вдома.

  • Читання абзацами. Учні вчаться виділяти головну думку, пояснювати терміни і запам’ятовувати головні дати.

  • Коментоване читання. Уважне прочитання тексту, виокремлення слів і з’ясування їх значень, складання з ними речень.

  • Читання в парах. Учні ставлять один одному питання до прочитаного: 1 учень - читає, 2 учень - дає питання. Проводиться словникова робота.

  • Заповнення пропусків. Читається текст записаного на дошці уривку з пропущеними основними історичними категоріями (імена, дати, місця подій, назви держав), або завдання дається групам учнів. Завершує роботу узагальнююча бесіда.

  • Три речення. Учитель або учень зачитує короткий текст або документ. Учні передають зміст почутого трьома реченнями.

  • Читання з передбаченням. Вчитель заздалегідь ділить текст на частини і готує до кожної з них запитання про подальший перебіг подій. Обговорюються різні варіанти розгортання наступних подій.


Висновки

Підходи, на яких побудовані нові підручники, кардинально змінили не тільки статус навчальної книги, але й можливості працювати з нею на уроках і вдома. Сьогодні він став одним із засобів навчання, що має авторський характер.Запитання і завдання до опрацьованих текстів підручників носять творчий характер:



  • проаналізуйте…

  • поясніть…

  • охарактеризуйте…

  • оцініть…

  • з’ясуйте…

  • доберіть факти…

  • опишіть… і т.д.

Щоб учень виконав такі завдання, цьому передує ефективна методика роботи з підручником, оптимальне використання вчителем і учнями всіх можливостей в організації пізнавальної діяльності школярів. В цій роботі ми торкнулись окремих прийомів роботи з підручником на уроках історії. Інноваційні технології дозволяють учителю їх вдосконалювати, урізноманітнювати.

Сучасний підручник дозволяє навчити учнів не тільки прийомів пояснювального та коментованого читання та переказу, складання планів і таблиць, а й формує в них вміння аналізувати, сприймати інформацію з різноманітних джерел, порівнювати їх, виявляти оцінні позиції їхніх авторів, формулювати певні висновки, а також формує вміння аргументувати власну позицію, точку зору.

Звичайно, щоб реалізувати цей потенціал, слід добре попрацювати, готуючись до уроку, відбирати методи і прийоми, які дають найкращі результати в роботі з певною групою дітей.В українській мові в широкому значення слово "підручник" означає книжку, яка завжди знаходиться під рукою, напохваті, є постійним помічником. У вузькому дидактичному значенні під підручником розуміється масова навчальна книга, що викладає предметний зміст освіти і визначає види діяльності, призначені для обов’язкового засвоєння учнями з урахуванням їх вікових та інших особливостей. Інакше кажучи, підручник є певною скарбничкою предметних знань. Щоб так сталось, багато в чому залежить від самого вчителя. Учитель повинен бути творчою людиною, не боятись новизни, постійно вчитись, самовдосконалюватись і всі свої надбання передавати учням.

В самостійному житті нашим учням доведеться слухати лекції, читати літературу, користуватись відомостями Інтернету і якщо ми будемо в школі вчити їх різним прийомам роботи з підручником, в них не буде на цьому шляху труднощів. У прагненні активного навчання у школярів формується вміння бути уважним і бути допитливим при сприйнятті історичних явищ, подій, фактів, що вивчаються. Якщо відсутня самостійна переробка навчального матеріалу, то немає умов для розвитку мислення.

Сутність самостійної роботи з підручником полягає в тому, що ця робота виконується учнем без безпосередньої участі вчителя, але за його завданнями, у спеціально відведений для цього час.

В.Сухомлинський говорив, що "Лише творчий учитель може бути джерелом успіху своїх вихованців".


Література

  1. Гора П.В. Повышение ефективности обучения в средней школе. М., Просвещение, 1988

  2. Островерхов Н.М. Аналіз уроку: компетенції, методики, технології. К., "ІНКОС", 2003

  3. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. К., "Радянська школа". 1976

  4. Галегова О.В., Нікітіна І.П., Шеліхова В.В. Виховуємо юного дослідника Х., "Країна мрій", 2007

  5. Амонашвілі Ш.О., Гончарова Т.І Педагогічний пошук К., "Радянська школа", 1989

  6. Пометун О, Пироженко Л. Сучасний урок К., "Видавництво А.С.К", 2004

  7. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії Х., "Основа", 2005

  8. Мокрогуз О.П. Розвиток історичного мислення учнів у контексті тематичного оцінювання навчальних досягнень з історії Ч., 2003

  9. Баханов К.О. сучасний шкільний підручник історії Х., "Основа", 2009

  10. Пометун О. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. Історія і сульспільствознавство в школах України № 1-2,4 2012

  11. Система методів і методичних прийомів шкільного навчання історії. Історія та правознавство, №26, 2012

  12. Організація самоосвітньої діяльності учнів

  13. Використання творів живопису на уроках історії. Історія та правознавство, 316-18, 2005

  14. Самоосвітня діяльність учнів на уроках історії. Історія та правознавство, №38, 2005

  15. Непран М., Ольхіна Н., Ольхін А. Пам’ятки учасникам всеукраїнських змагань з історії I-IV етапів. Історія і сульспільствознавство в школах України, №6, 2011

  16. Пометун О. Методика роботи з підручником на уроках історії України в 10 кл. історія і сульспільствознавство, №1,2011

  17. Островський В. Методика роботи з текстами на уроках історії. Історія і сульспільствознавство в школах України,№10, 2012

  18. Шкільна історія очима істориків-науковців. К., Видавництво імені Олени---, 2008

  19. Мисан В. Шкільний підручник як історичне джерело. Історія в школах України, №1,2008

  20. Мисан В. Писемні джерела на уроках історії 5-11 класи. К., "Шкільний світ", 2010

  21. Н.Д.Авраменко Організація самостійної роботи учнів на уроках історії Н., 2009

  22. Скаткін М.Н. Методи навчання М., "Просвещение". 1982

23.О.П. Мокрогуз, О.Є. Розумієнко. Всесвітня історія.Мій конспект. Х., «Основи», 2011.

24. О. П. Мокрогуз, О.Є. Розумієнко. Історія України. Мій конспект. Х., «Основи»,2011.


Цикл уроків



з теми

«Україна в роки

Першої світової війни

та початок Української революції»



Урок 1



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал