Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно



Дата конвертації10.03.2017
Розмір43.3 Kb.
Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. На наших очах відбувається справжнє диво: з невмілого, невпевненого в собі малюка виростає особистість, яка мислить, аналізує, доводить свою думку, приймає рішення і несе відповідальність за нього.

У своїй педагогічній діяльності працюю над такою науково-методичною проблемою: «Використання дидактичних ігор на уроках у початковій школі». Цю проблему вважаю актуальною, адже активна навчальна діяльність учнів досягається шляхом поєднання змісту навчального предмета, засобів навчання та практичних дій учнів

Учень першого класу потрапляє в атмосферу навчання, тоді як дошкільник цілий день проводив у грі. Гра для дитини була основним видом діяльності, супутником її життя. «Дитина граючи живе і живучи грає».

У процесі ігор, особливо дидактичних, у дітей розвивається самостійність у мисленні, творчі задатки, такі життєво необхідні психічні якості, як кмітливість, винахідливість.

Зазначаючи, що «гра має велике значення в житті людини», А. С. Макаренко радив проводити гру не заради гри, а щоб у процесі її в дітей виховувались і розвивались необхідні риси особистості. Під час гри діти вчаться витримки, відповідальності перед колективом, гартують волю, чесність. Ігри дозволяють ввести в активне оперування учнів програмовий матеріал, що сприяє його міцному і свідомому запам'ятовуванню.

В учнів шестирічного віку, які в дошкільнят, переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно-образний характер мислення, практичне ставлення до розв'язування завдань. У цих дітей увага спрямована на результат, а не на спосіб дії. Дитина 6-річного віку не може жити без гри, без активних дій. Гра для дитини — джерело радості, гра — королева дитинства.Це визначення вважаю правильними, адже гра для дитини — саме життя з усіма його радощами, хвилюваннями, тривогами, перемогами, прикрощами.

Зважаючи на це на уроках із кожного предмета систематично застосовую елементи гри в поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями. В ігровій формі подаю як новий матеріал, так і проводжу закріплення і узагальнення знань. У процесі проведення дидактичних ігор в учнів підвищується інтерес до знань. Навіть пасивні на уроках діти виявляють бажання взяти участь у грі.

Дидактичні ігри є важливим засобом активізації навчальної діяльності молодших школярів, тому що вони:



  • органічно об'єднують триєдину мету навчання (навчальну, розвивальну, виховну);

  • задовольняють різноманітні дитячі інтереси (ігрові, пізнавальні,

соціальні);

  • урізноманітнюють уявлення про навколишній світ;

  • впливають на розвиток психічних процесів, на формування активної

особистості;

здібностей;

  • підвищують інтерес до навчання, розвивають уважність, забезпечують

краще засвоєння навчального матеріалу;

та навички школярів;

  • застосовуються як метод і форма навчання молодших школярів;

  • певною мірою сприяють засвоєнню окремих знань та умінь;

  • забезпечують формування у дитини соціально прийнятних етичних норм поведінки та їх осмислення.

Найважливішими показниками ефективності методики активізації навчальної діяльності є швидкість включення дитини в навчальну діяльність, ступінь стійкості інтересу до неї та наполегливість у досягненні результату роботи.

Дидактичні ігри належать до ігр, у яких дорослий, повідомляючи дитині правила гри, пропонує програму дій для досягнення відповідного результату. Обов'язковими структурними компонентами дидактичної гри є: дидактичне завдання, ігрові правила, ігрові дії. Усі структурні елементи гри взаємопов'язані, тому відсутність одного з них руйнує гру.

На уроках використовую такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу для приготування відповідного обладнання, а від учнів — запам'ятовування складних правил. Крім того, перевагу надаю таким іграм, що передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередженість довільної уваги. Щоб гра зацікавила, набір предметів поступово розширюю, а умови гри — ускладнюю.

Дидактичні ігри часто проводжу наприкінці уроку, мотивуючи це тим, що саме в цей час діти найбільш стомлені. Однак, досить часто ігрова ситуація є найкращим початком уроку. Після кожної дидактичної гри аналізую її, оцінюю прийоми підготовки гри та її проведення (які прийоми виявилися ефективними в досягненні поставленої мети: що не спрацювало і чому).

Результатом моєї роботи стала збірка дидактичних ігр для уроків математики та читання. До збірки увійшли фізкультхвилинки, вправи для очей та пальчикової гімнастики, які також проводяться у ігровій формі.

Підсумовуючи все сказане, можу з впевненістю сказати, що гра – той чарівний місточок, по якому діти легко, без душевних травм переходять із світу дошкільного дитинства у світ шкільного життя.



З досвіду роботи


«Використання дидактичних ігор

на уроках у початковій школі»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал