Василь Сухомлинський



Сторінка6/8
Дата конвертації16.12.2016
Розмір1.54 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Орієнтовний список книг

сучасної української літератури

для 9 класу (на вибір)



Автор

Назва книги

Видавництво, рік

Анотація

1.

Наталія Дев’ятко

«Скарби Примарних островів»

Навчальна книга - Богдан, 2011

Піратський капітан Ярош Сокіл отримує зачаровану карту, на якій вказано шлях до скарбів Примарних островів. Але карта зникає: малюнок проявиться знову, коли він збере нову команду. Знаходячи для команди як людей, так і давніх чи зачарованих істот, дехто з яких був йому ворогом, Ярош все більше наближається до покинутої через поразку справи – боротьби з безіменною Імперією і білокрилою Химерою, яка майже повністю знищила піратське братство.

2.

Зірка Мензатюк

«Як я руйнувала імперію»

Видавництво Старого Лева, 2014

«Як я руйнувала імперію» - перша українська повість для підлітків про останні роки радянської імперії. Як жили радянські люди? Як ганялися за дефіцитними товарами? Кого боялися? І чого прагнули?
Герої повісті – підлітки, що дружать, сваряться, хуліганять, часом навіть вдаються до чарів, а при тому опиняються в вирі суспільних змін. Читач зрозуміє, чому були неминучими й наступні потрясіння, що їх зазнала Україна. Чому розвалився Радянський Союз? І – найголовніше - хто його розвалив?

Автор повісті Зірка Мензатюк – лауреат премії імені Лесі Українки, чиї книги стали бестселерами в український дитячій та підлітковий літературі останнього десятиліття.

3.

Володимир Арєнєв

«Душниця»

К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2014

Це місто дуже схоже на наше. Тут є мобілки, інтернет, літаки, телевізори… Школярі так само полюбляють прогулювати уроки, батьки інколи надто зайняті собою. Єдина різниця – повітряні кульки, які можна частіше побачити в найрізноманітніших місцях. А все тому, що в цих кульках після смерті зберігають душі близьких людей. У них – або у величезній давній вежі, яка називається душницею.

«Душниця» – нова фантастична історія від Володимира Арєнєва. «Душниця» перемогла на конкурсі дитячої та підліткової книжки «Книгуру-2013», була визнана найкращою мережевою публікацією за даними сайту «Лабораторія фантастики» (2013), стала фіналістом премій «Дебют» та «Нові горизонти». Володимир Арєнєв – автор 21 книжки, лауреат численних літературних нагород, зокрема премій ім. О. Беляєва та О. Гончара, найкращий молодий фантаст за результатами «Єврокону-2004». Його твори друкували українською, російською, польською, англійською, французькою та іншими мовами.

Життя головного героя – Сашка – змінилося, відколи помер його дідусь. Відтепер хлопець навіть у школу ходить із кулькою, в якій міститься дідусева душа. У світі Сашка душі померлих ховають у кульки. Близькі померлого вибирають кульку, яка нагадує його за характером. Кращі кульки коштують більше: дорожчий матеріал, багатша оздоба, довше не здувається.

Дідусь Сашка був поетом. Молодим він утік з півострова, де живуть «дикуни», які не хочуть приймати звичаї з кульками. Сашко не був дуже близьким із дідусем – можливо, тому що дід не був відкритою людиною, а може, тому що хлопець його не розумів і не особливо намагався.

Потім, коли Сашко готує доповідь про дідуся в душницю, він починає його краще розуміти й відчуває, що дідусеву душу треба випустити з кульки. Саме так він і робить.

Зрозуміло, що деяким людям хочеться, щоб їхні близькі були з ними, але душам треба давати вибір. Якщо вони хочуть лишитися, то можуть залишитися і підтримувати сім’ю морально, а якщо хочуть, то можуть піти. Можуть піти, а потім повернутися. Немає сенсу тримати їх примусово. Я б не хотіла, щоб моя душа була в кульці, а ви?



Душниця – захищена душеловами і охоронцями будівля, де зберігаються кульки з душами. Туди здають кульки після того, як вони побудуть трохи з родичами.

4.

Олександр Зубченко

«Перемагаючи долю»

Видавництво Старого Лева, 2014

Перша половина 17-го сторіччя... Україна потерпає від татарських набігів: у полон потрапляють тисячі українців, ламаються долі, розлучаються рідні серця. Так і наші герої – брати Іванко та Юрась опиняються у різних кінцях цього багатостраждального світу. Перебуваючи на чужині – один в Китаї, другий – в Туреччині, брати не забувають того щастя, яке дали їм люблячий батько та ласкава мати, і хоча чужинські звичаї та віра мали вбити цю пам’ять, та поклик рідної землі є сильнішим. Як би не випробовувала жорстока доля їх на міцність, які б пригоди не довелося їм пережити, брати долають усі перешкоди, поки не зустрічаються по різні боки ворожих таборів, щоб разом піти дорогою визвольної боротьби нашого народу, примножуючи козацьку славу та надихаючи інших героїчною вдачею та майстерним володінням зброєю.

5.

Олекса Білобров

«На межі можливого»

Грані-Т, 2011

На війні швидко дорослішаєш. Цю стару як світ істину чотирнадцятирічний юнак Хамід розуміє як ніхто. Адже замість іграшкових пістолетів і солдатиків хлопчина змалку «бавився» щонайсправжнішою зброєю, а війну і кров бачив не в телевізорі, а у своєму рідному Афганістані...

На цій війні загинула його сім’я – батьки й маленька сестричка, на цій же війні Хамід нажив смертельного ворога – жорстокого терориста Автурхана, який не даватиме хлопцеві спокою й у далекому «цивілізованому» Євросоюзі... Одначе недаремно Хамідові дали прізвисько Ґлюк – з німецької «щастя». Завдяки вірним друзям і коханій дівчині Насті Ґлюкові до снаги протистояти будь-якій небезпеці й дістатися-таки до далекої омріяної Роксоланії-України...

6.

Дара Корній, Тала Владмирова

«Крила кольору хмар»

Клуб сімейного дозвілля, 2015

Ада росла без матері, а батька взагалі не знала. Вона навіть не здогадувалася, що народилася в сім`ї янголів і стала вигнанницею, сірим янголом. Ні добро, ні зло не беруть її на свій бік. Господар клубу «Темний янгол», в якого дівчина працює, теж виявився не простою людиною. Він наказав Аді забрати душу Ірен, її подруги. Дівчина не може відмовитися. Чи може? Адже чимало людських душ у полоні Господаря і благають про допомогу. Вона може загинути, допомагаючи їм. Але настав час робити вибір.
Що обере Ада — темну чи світлу сторону?

7.

Любко Дереш

«Намір»

Клуб сімейного дозвілля, 2014

Звичайний підліток Петрик П’яточкін раптом отримує надзвичайний подарунок Долі — феноменальну пам’ять. Та цей несподіваний дар підкидає хлопцю небезпечні сюрпризи, парадоксальні відкриття й дивовижні одкровення.

8.

Костянтин Тур-Коновалов, Денис Замрій

«Художник»

Клуб сімейного дозвілля, 2013

Тарас Шевченко назавжди міг лишитися кріпаком пана Енгельгардта, однак якось його малюнок побачив Карл Брюллов. І коли він дізнався, що талановитий юнак навчається в Петербурзі, не міг залишитися осторонь. Щоб звільнити Шевченка, Брюллов звертався по допомогу навіть до царської родини. А Тарас все згадував сяйво очей милої Оксани, яка чекала його в рідному селі...

9.

Іван Андрусяк

«Книга трав, дерев і птахів»

Навчальна книга – Богдан, 2013

У «Книгу трав, дерев і птахів» увійшли як нові, так і вибрані з кількох попередніх збірок пейзажно-філософські вірші Івана Андрусяка — поета, що еволюціонував від «отруєння голосом» до «фонетики тиші». Ця книжка буде цікава всім, хто в хаосі постмодерного світу не розучився цінувати живу природність, тихий розмисел, роботу душі, божественну гармонію природи і людини. Післямова Олега Солов’я, ілюстрації Ганни Осадко.

10.

Володимир Арєнєв

«Бісова душа, або Заклятий скарб»

Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2013

Скарби зазвичай шукають. Інколи за них ладні заплатити власним життям, частіше — життям когось іншого. А от Андрію Ярчуку, козаку-характернику, його життя колись подарували — тож тепер він змушений віддячувати благодійникові. І для цього треба скарб заховати... та не просто заховати — заклясти так, як тільки один Андрій і вміє.
Але ж — ви пам’ятаєте? — скарби зазвичай шукають. Цей шукають також. І ціну за нього ладні заплатити чималу... щонайменше — Андрієве життя.

11.

Ірен Роздобудько

«ЛСД. Ліцей слухняних дружин»

Клуб сімейного читання, 2013

Сюжет нового роману Ірен Роздобудько розгортається навколо ліцею в якому виховують молодих дівчат. Ці дівчата в майбутньому стануть ідеальними дружинами, але тільки для тих, хто заплатить за них найвищу ціну. Дівчина на ім’я Пат – вихованка цього ліцею, яку переконують: усе, що відбувається за межами закладу, не варте уваги, а справжнє життя полягає у покірному служінні своєму майбутньому чоловікові.

12.

Ігор Січовик

«Притчі про мудрість і знання»;

«Притчі з глибин життя»; «Притчі про диваків і дружбу»



Навчальна книга – Богдан, 2013

Притчі — це практичний посібник для психолога, вчителя, вихователя, книжка для кожного, хто бажає запастися досвідом, набутим багатьма поколіннями народів світу. Не сумніваємося в тому, що збірники притч стануть настільними книгами читачів будь-якого віку.

13.

Марія Матіос

«Армагедон уже відбувся»

Літературна агенція «Піраміда», 2011

Ці «дантові кола» потрібні письменниці, щоби пізнати Істину головного персонажа, який весь вік після вбивства людини думає про «вавилонську вежу» свого життя, яка має колись звалитися. Марії Матіос доконче потрібно через історію Івана Олексюка наблизити читача до розуміння Іванової правди – причини, його істини: ХОТІТИ ЖИТИ. Бо насправді істина для всіх одна. От тільки, «якби запізнитися вмерти. Або народитися» . Увага до найтонших деталей, глибокий психологізм і прискіплива любов до того, чиє «тіло душі» по живому ріже її письменницький «скальпель», – незмінні прикмети стилю Марії Матіос.

14.

Юрій Андрухович

«Листи в Україну»

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013

До книжки Юрія Андруховича (1960) — найкультовішого сучасного українського письменника-постмодерніста і Патріарха «Бу-Ба-Бу» — увійшли «канонічні» вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл «Листи в Україну». Це найповніше на сьогодні вибране поета.

15.

Ліна Костенко

«Триста поезій»

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012

До книги Ліни Костенко — улюбленої української поетеси кінця другого – початку третього тисячоліття  — увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.

16.

Іван Малкович

«Подорожник»

А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013

До книги вибраного Івана Малковича (1961) увійшли вірші зі збірок «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), «Вірші на зиму» (2006), «Все поруч» (2010), а також деякі з найновіших поезій. Ця зустріч з добре знаним поетом яскраво увиразнює те, що було властиве йому протягом усього поетичного шляху – вишуканість простоти і рідкісний ліризм.

17.

Марина Соколян

«Серце Гарпії»

Нора-друк, 2013

Головна героїня роману Марини Соколян «Серце гарпії» на ім’я Ярослава Немирович після того, як стала свідком ймовірного злочину, тікає від переслідування і опиняється в далекому селі. Згадуючи минуле, вона розуміє, що певною мірою сама спровокувала ситуацію, яка призвела до загибелі людини. Вона намагається зрозуміти, які переломні моменти в її житті спричинили духовну деградацію.

Ярослава має багато талантів, зокрема, схильність до хитрих вигадок і уміння впливати на емоції людей. Вдало застосовуючи ці здібності, вона зробила непогану кар’єру і навіть не помітила, коли звичка маніпулювати людьми вже набула рис професійної деформації її особистості. Ярослава хоче провести деякий час в селі в спокійній атмосфері й знайти спосіб дати раду власній совісті, але довідується від сусідів по селу про недавні події, через які один з чоловіків зник безвісти, а інший потрапив у в’язницю за злочин, якого нібито не скоював. Вона, завдяки своїм маніпулятивним і аналітичним здібностям, викриває вбивство.

Вибудовуючи сюжетні лінії, які ставлять головну героїню в непрості життєві ситуації, авторка роману пропонує читачу самостійно визначити, як знайти межу, яку не варто переступати задля досягнення результату.


18.

Микола Мартинюк

«Під мурами твердині»

Луцьк : ПВД Твердиня, 2012

Важливість появи художніх творів для дітей, написаних на багатющому матеріалі трагічної, але перш за все героїчної історії України, переоцінити неможливо. У дітей середнього та старшого шкільного віку, які лише нещодавно отримали змогу довідатись про справдешню історію свого народу і своєї землі, є запит та інтерес до такої книжки. Багато літ говорено було і про історичні художні твори, і про кіно, і про анімацію… Нарешті поволеньки – як все в наших землях робиться – почало з’являтись.

Історична повість "Під мурами твердині" Миколи Мартинюка – одна з таких спроб. Події повісті розгортаються на Волині у нелегкі часи XIII століття, коли, за словами автора, відкривалася історія нового злиття воєдино роздроблених і вкрай понищених розбратом земель – розпочиналася друга остаточна і вирішальна злука Волині, а згодом і приєднання до неї Галича. Повість "Під мурами твердині" анонсується як перший твір трилогії "Мій суддя – Бог". Автор свідомо сконцентрувався на історичних подіях рідного краю, а в них, у тих подіях, як у краплині води, відбиваються всі наші українські звитяги, поразки та проблеми. Микола Мартинюк добре знає історичне тло, на якому розгортаються події його твору, він добре вивчив не лише середовище побутування своїх героїв, але й, часто ускладнюючи сприйняття сучасними підлітками, подає сповнену архаїзмами мову героїв та реалії їхнього життя.


   Повість розповідає не лише про історичні події "князівського рівня", але і важка доля простих людей не оминає авторової уваги. І князі Данило, Василько, і підступний Ярослав, але і ключниця, і юнак Ратибор… Миколі Мартинюкові вдалося розповісти історію, якою, безумовно, зацікавиться юний читач. Проте, як то часто буває, авторові здобутки часом перетворюються на його поразки. Повертаюся до мови твору. Мова твору – це мова зображуваної історичної доби. Іноді надмір архаїчної лексики, описовостей, складні синтаксичні конструкції створюють ефект "важкості" сприйняття. Аби не бути голослівним, наведу коротенький приклад: "Захоплений заворожливим магічним видивом і молодечим заповзяттям святочного ігрища, що комашилося й безладно та всюдисуще снувало осіненим заревом огневика побережжям, наче проворні кочівники й насельники в метушливому розбурханому мурашнику, князь раптом став втрачати відчуття яві. (…) Мить – і він успак над світом, знову сліпо, як перше, зорить у пітьму… Там унизу, поперек похмурої гладіні рову, виблискуючи сотнями примхливих леліток, шпетною рівненькою стьожкою стелилася місячна доріжка. А їй навперейми, замріло погойдуючись на тремких полохливих брижах, даленіли віддзеркалені в плесі поодинокі вогники, ледь-ледь вихоплюючи з густої непроглядної мли під собою дбайливо сплетені очерети купальних вінків". Пригадались ще у школі "замучувані" верби-раставиці Нечуя… Втім, як і про що писати – воля автора. Просто мені здається, що юному створінню важкувато буде продиратись крізь такі синтаксичні конструкції. Загалом же історична повість Миколи Мартинюка "Під мурами твердині" - явище цікаве і заслуговує уваги юного читача.

В.Бендюг

19.

Олег Чаклун

«Іскра»

К. : Фонтан казок, 2015

У темному-темному місті, на темній-темній вулиці жив темний-темний чоловік із дуже таємничим іменем і темною-темною біографією. Себе він називав Чаклуном, а іноді додавав ще й і Олега, але справжнього його імені не знав ніхто. Де він народився – один Творець знає, ніхто того не бачив і не чув. Сам він казав, що то було десь на заході, але чи правда це, чи ні – перевірити було неможливо.

І ось одного разу цей загадковий чоловік почав писати книжки. І так у нього вправно це виходило, що всіх почало цікавити – а хто ж він такий, той Чаклун? Чому ж він так приховується? Та письменник надалі відмовлявся виказувати своє обличчя, і лише глибше заховався десь у темному-темному місті разом із Чаклунихою та чаклуненятами.

Але ця розповідь не про нього, а про книжку, написану ним нещодавно. Вона називається «Іскра». Це історія про незвичайного підлітка, який шукає пригод на власну голову, а заразом і сенс свого життя. Хлопчик з дитинства знав: він не схожий на інших. Він – інакший. Щось йому підказувало, що колись настане його час відкритись. Але як саме і де саме – цього він збагнути ніяк не міг. Та коли він досяг 12-річчя, то вирішив вирушити в дорогу шукати свого щастя. А знайшов його – чарівника. Свого майбутнього вчителя.

Неможливо чітко сказати, на кого саме розрахована ця книга. Діти? Підлітки? Дорослі? Вона підійде всім. Точніше, лише тим, у кого залишилось хоч трошки іскри – того самого істинного знання, яке криється у кожному. На жаль, із плином часу ми повільно гасимо цю іскру у собі, забуваючи те, ким ми є насправді. Дорослі завжди кудись біжать, на щось натрапляють, вирішують якісь проблеми у довкіллі, намагаючись його покращити… Забуваючи про головне: починати треба з себе. Головний герой циклу маленьких оповідань вирішує багацько проблем, але за всією цією біганиною, за усім внутрішнім «зростанням» він втрачає себе, а власне здатність бути самим собою – просто Людиною. Тоді і виявилось, що усі знання світу, усі його вміння та будь-яке чаклунство не допоможуть, коли на душі кепсько.

Цю думку підтверджують і інші створіння, яких хлопчик зустрічає на своєму шляху. Жебрак, який за власними страхами та недовірою не може відрізнити щире бажання допомогти від небезпеки, різні Людинотварини, чиї «ореальнені» мрії виявилися зовсім не тим, що вони собі уявляли, і на противагу усім ним – селище гномів, які настільки задоволені своїм життям, що їм зовсім не потрібно аж нічого магічного.

То що ж робити, коли втрачаєш себе? Що можна вдіяти, коли всередині порожньо? Письменник пропонує такий варіант: а спробуйте змінити все. Отак просто, змінити все навколо. Чи зможете? Із таким підходом навряд чи. А тепер згадайте про основне правило: «Змінивши себе, я змінюю все. Увесь мій світ». Тепер це вже здається не таким складним, авжеж?:) 

Наостанок хочеться навести один шматочок з оповідання під назвою «Легенда».

«Колись давно була собі Зірка, яка хотіла стати Людиною. Вона світила в космосі і дарувала тепло багатьом планетам навколо. Ця Зірка була особливою – вона володіла Розумом, який був здатен народжувати Мрії! І одного разу найяскравіша мрія Зірки відбулася – вона вибухнула, і її частинки розлетілися по всьому всесвіту. Кілька їх потрапили і на Землю. Там їх всосали немовлята – разом із молоком матері, повітрям і водою Землі .Так з’явилися люди із Зіркою всередині – або Зірка, що стала Людиною! І вони принесли чари в цей світ. Можливо, це про нас із тобою…»

Можливо…


Аліса Кузьменко

20.

Лариса Денисенко

«Відлуння: від загиблого діда до померлого»


Клуб сімейного дозвілля, 2012

Новий роман Лариси Денисенко «Відлуння: від загиблого діда до померлого» — це дивна та захоплива історія молодої німкені Марти, яка вважала свого діда трагічно загиблим смертю хоробрих ще під час Другої світової війни та похованим десь під Житомиром. А, виявляється, старий, що насправді доживав свій вік у божевільні, перевернув її власне життя догори дригом.
Марта так пишалася своїм корінням, а отримала діда-нациста, якого понад 60 років ховали від рідні, аж доки не поховали зовсім. Дівчина вирішує, що її минулому потрібен адвокат, і вирушає збирати докази маршрутом Берлін-Житомир. Хай там що, вона шукатиме відповіді у відлунні подій Другої світової війни і знайде ключик до дверей власного майбутнього.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал