Василь Сухомлинський



Сторінка1/8
Дата конвертації16.12.2016
Розмір1.54 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
ВСТУП

Без високої культури читання немає ні школи,

ні справжньої розумової праці, читання —

це найважливіший інструмент навчання та

джерело багатого духовного життя.

Василь Сухомлинський
Література є тією домінантою, тим важливим чинником, що визначає ступінь цивілізованості суспільства. Книга відіграє величезну роль у формуванні світогляду дитини, адже читання – це засіб духовного, інтелектуального розвитку, опосередкований спосіб ввести в навколишній реальний світ, допомогти пізнати його закони. Книжка сучасної української літератури для учня – це постійне відкриття нового в доволі напруженому пізнавальному режимі. А це і є стратегія успіху. Сам час диктує необхідність по-новому організувати роботу вчителя-філолога, спрямувати його зусилля на популяризацію книг сучасної української літератури та розвиток в учнів творчого мислення.

Школа XXI століття — школа компетентної людини зі сформованою мовленнєвою та читацькою культурою, школа національно свідомої людини, вихованої на традиціях класичної й сучасної української літератури. Зокрема, у Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта XXI століття — це освіта для людини. Її стрижень — розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, уміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».  У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти визначена мета освітньої галузі «Мови і літератури» – «формування мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій». У Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів (5-9 класи) визначено: «Навчання мови і літератури полягає в поглибленні культурно-пізнавальних інтересів, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури». Тож комунікативна та літературна компетентності відіграють важливу роль у вдосконаленні інтелектуального, естетичного, духовного, морально-етичного стану школярів. Проте сучасна соціокультурна ситуація призвела до зниження інтересу читання художньої літератури. Виникла нагальна проблема переглянути ставлення школярів до книг, особливо сучасної української літератури, оскільки вона є фундаментом розвитку духовності нашого народу, є символом відродження культури і мусить стати орієнтиром у житті кожного учня. Популяризація сучасної вітчизняної книги та розвиток читацьких інтересів, культури читання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, посилення ролі української книги в розвитку школярів як одна зі стратегій успіху становить основне завдання позакласного читання. А це і є актуальною проблемою сьогодення в умовах стрімкого інноваційно-інформаційного простору освіти.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми уже перебували в колі наукових інтересів видатних українських та зарубіжних учених. Так, літературознавчою основою дослідження стали праці О. Потебні, І. Франка, О. Білецького, М. Бахтіна, Ю. Лотмана, Ю. Борєва, Р. Барта, Р. Гром'яка, В. Прозорова, В. Ізера, Г. Яусса, У. Еко, Р. Інгардена та інших [19].

Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження відомих педагогів та психологів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, П. Каптєрєва, П. Блонського, Л. Виготського, Д. Ельконіна, С. Рубінштейна, О. Леонтьєва, О. Никифорової, Л. Жабицької, Р. Бамбергера, Л. Бєлєнької та інших [19].

Проблема розвитку читацької компетенції особистості в процесі вивчення літератури має глибокі традиції і в історії методики. Так, у ХІХ - на початку ХХ століття прогресивні педагоги Ф. Буслаєв, В. Водовозов, В. Острогорський, В. Стоюнін, І. Огієнко та інші запропонували своє бачення шляхів розвитку читацької діяльності школярів. На найкращих традиціях розвитку наукової думки розглядали зазначену проблему відомі методисти В. Голубков, Г. Гуковський, М. Рибникова. Вони вважали вдумливе читання тексту твору, єдність емоційного сприйняття та глибокого критичного аналізу запорукою успішної літературної освіти [19].

У ХХ столітті проблема формування читацьких інтересів і потреб як засобів пізнання світу та самопізнання особистості залишається в центрі уваги методичної науки та практики. У працях Т. Бугайко, Ф. Бугайка, Л. Айзермана, Г. Бєлєнького, Є. Пасічника, В. Маранцмана, С. Гуревича, Л. Мірошниченко, Є. Квятковського, Н. Волошиної, І. Збарського та інших пропонуються ефективні шляхи вирішення поставленої проблеми. Над проблемою повноцінного сприйняття художнього твору працювали і продовжують працювати багато вітчизняних вчених, психологів, методистів, дослідників. Серед них О.Я. Савченко, Г.М. Кудіна, 3.М. Новлянська, Т.Г. Рамзаєва, М.С. Соловейчик, М.Р. Львов, О.В. Сосновська [19].

Нині проблеми мотивації та розвитку дитячого читання, особливості сучасної дитячої літератури висвітлюють у своїх дослідженнях У. Гнідець, С. Іванюк, Т. Качак, В. Кизилова, Л. Круль, Л. Лебедівна, Н. Марченко, І. Мацько, О. Папуша, Б. Салюк, О. Січкар, Н. Трохим, Л. Чередник, Н. Ващенко, М. Кіяновська, Л. Мацевко-Бекерська, Г. Островська, Г. Ткачук, Б. Шалагінов та інші [19].

Заслуговують на увагу публікації кандидата філологічних наук, доцента кафедри філології та методики початкової освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Тетяни Богданівни Качак про аспекти гендерної інтерпретації в сучасній українській літературі та дитяче читання в контексті сучасної літературної освіти [7]. Т.Б. Качак інтерпретує проблеми насилля в сучасній літературі [4], наголошує на важливості розвитку літературної освіти в Україні [6], розкриває теми війни й миру в сучасній українській прозі для дітей та юнацтва [8]. Український вчений-літературознавець та організатор освіти. Клочек Григорій Дмитрович, доктор філологічних наук,професор, ректор Кіровоградського державного педагогічного університету, розкриває сутність вищої літературної освіти в контексті Болонського процесу [9]. Дев’ятко Наталія Володимирівна, письменниця, член НСПУ (з 2006 р.) виступає на захист сучасної української літератури для дітей та юнацтва [2]. Науковець Тарас Дмитрович Кремінь на матеріалі творчості В. Бойченка доводить концептуальну своєрідність сучасної української дитячої літератури [10]. Овдійчук Лілія Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови та методик викладання, заступник декана історико-філологічного факультету Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, визначає жанри та стильові особливості сучасної прози для дітей [11].

Вагомий внесок у теоретико-літературний дискурс зробив Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва (президент У. Гнідець), який акумулював доробки науковців з означеної проблеми у віснику «Література. Діти. Час» [2, 3, 4]. Здебільшого, це доповіді науковців, які беруть участь у щорічних наукових конференціях, що відбуваються в рамках мандрівного симпозіуму «Література. Діти. Час» [11].



Тож потреба створення науково обґрунтованої та практично випробуваної технології розвитку читацької діяльності учнів шляхом популяризації книг сучасних авторів і зумовило визначити тему проекту.

У розв’язанні проблеми популяризації сучасної української книги та читання слід залучити не тільки педагогів-практиків, але й учених-теоретиків. У ході реалізації освітнього проекту вважаємо цілком реальними та дієвими заходи, побудовані на тісній співпраці з науковцями Інституту інноваційних технологій і змісту освіти й педагогічним колективом Кременчуцького педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка, що передбачають вирішення проблеми популяризації книг сучасної української літератури як стратегії успіху. Науково-практичні конференції, семінари, відкриті уроки, майстер-класи з теми проекту повинні сприяти підвищенню фахового рівня викладачів філологічних дисциплін, учителів-словесників і визначати шляхи удосконалення навчально-виховного процесу.

Мета освітнього проекту – теоретично обґрунтувати шляхи формування читацьких навичок і умінь учнів, вивчити проблему формувань літературної компетентності, розробити та апробувати уроки позакласного читання з метою популяризації сучасної української літератури, заохотити учнів 5-11 класів до систематичного читання задля підвищення культурного рівня та покращення якості й ефективності процесу навчання.

Мета освітнього проекту реалізується через такі конкретні завдання:

  1. Зацікавлення учнів художнім твором сучасної української літератури як явищем мистецтва слова, прищеплення бажання читати.

  2. Розвиток уміння сприймати літературний твір сьогодення як явище мистецтва.

  3. Підняття рівня загальної освіченості учнів шляхом популяризації книг сучасних авторів.

  4. Ознайомлення з найвизначнішими взірцями сучасної української літератури, укладання списку рекомендованої літератури для уроків позакласного читання відповідно до вікових категорій.

  5. Формування загальної читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, уміння визначати явища сучасної української літератури як такої, що є продовжувачем традицій класичної.

  6. Формування стійкого інтересу до сучасної української літератури як повноцінного оригінального мистецтва на уроках позакласного читання шляхом впровадження інноваційних форм, методів та прийомів педагогічної технології «Створення ситуації успіху».

  7. Виховання майбутнього читача й шанувальника української літератури на зразках сучасної поезії й прози.

  8. Формування гуманістичного світогляду, принципів патріотизму й толерантності, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів і цінностей як стратегія успіху.

  9. Вивчення сучасної української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах, формування вміння робити компаративний аналіз творів.

  10. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку, при цьому посилатися на зразки сучасної української літератури.

  11. Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках позакласного читання знання, навички в практичному житті.

  12. Розвиток навичок самоосвіти, бажання вчитися, брати участь у літературно-мистецьких конкурсах та конкурсах літературної творчості.

  13. Створення на сайті «Скарбничка вчителя-філолога Яненко Світлани Миколаївни» (http://filologukr.ucoz.ru) категорії розділу «Сучасна українська література» з метою популяризації новинок творів сучасних авторів.

  14. Залучення до обговорення в соціальній мережі «ВКонтакте» на публічних сторінках співтовариств «Сучасна українська література litera_club» (http://vk.com/litera_club); «Сучасна українська література (СУЛ)» (http://vk.com/public48394070); «Українська сучасна проза-перлина літератури» (http://vk.com/club24873097); «Сучасна Українська література - [Офіційна група] (http://vk.com/suchasna_ukrainska_literatura) учнів 9-11 класів.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЕКТУ
Вид проекту:

  • за галузевою приналежністю: освітній;

  • за характером змін: стратегічний;

  • за тривалістю: короткотривалий (до 3-х років);

  • за характером цільового завдання: інноваційний;

  • за кількістю учасників: масовий.



Учасники проекту:

учителі-філологи, викладачі філологічних дисциплін, учителі інформатики, учні, бібліотекарі, усі бажаючі долучитися до проекту.




Нормативно-правова база проекту

Нормативно-правова база реалізації освітнього проекту складена на основі головних положень державних документів — законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст., Концепції літературної освіти, а також на основі базових програм:

Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005(зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 5850;

Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013;



Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. К.: Грамота, 2011).

Напрями реалізації освітнього проекту:

  • організаційний,

  • науково-інформаційний,

  • експериментальний,

  • інноваційний,

  • науково-практичний,

  • аналітичний.

Організаційний напрям:

  • розробка освітнього проекту «Популяризація книг сучасної української літератури на уроках позакласного читання – стратегія успіху»;

  • укладання списку рекомендованої сучасної української літератури для уроків позакласного читання відповідного до вікових категорій.

Науково-інформаційний напрям:

  • вивчення науково – методичної літератури з проблеми популяризації книг сучасної української на уроках позакласного читання;

  • вивчення досвіду вчителів-філологів з вирішення проблеми формування читацької культури на уроках літератури в ході реалізації проекту;

  • підготовка інформаційного супроводу реалізації освітнього проекту (планування уроків позакласного читання, розробка конспектів уроків з мультимедійною презентацією книг сучасної української літератури відповідно до вікових особливостей учнів);

  • підготовка науково-методичного забезпечення уроків позакласного читання з метою популяризації книг сучасної української літератури.

Експериментальний напрям:

  • упровадження, апробування викладачами філологічних дисциплін, учителями-філологами уроків позакласного читання у 8-11 класах з метою популяризації творів сучасної української літератури як стратегії успіху;

  • підготовка виступів на науково-практичні конференції, семінари, майстер-класи з теми освітнього проекту.

Інноваційний напрям:

  • упровадження системи уроків позакласного читання, на яких вивчаються художні твори сучасних письменників, у навчально-виховний процес;

  • розробка та апробація завдань у тестовій формі з навчальних тем уроків позакласного читання;

  • розробка різних форм презентацій книг сучасної української книги для школярів.;

  • залучення учнів, батьків, учителів, науковців-теоретиків до плідної співпраці у розв’язанні проблеми освітнього проекту;

  • через освітні сайти та сайти соціальної мережі Інтернет популяризувати новинки сучасної літератури;

  • упровадження творчих учнівських та вчительських міні-проектів в умовах реалізації освітнього проекту.

Науково-практичний напрям:

  • забезпечення науково-методичного супроводу реалізації проекту;

  • створення системи роботи з питань популяризації книг сучасної української літератури на уроках позакласного читання;

  • модернізація бібліотечних фондів, упровадження системи моніторингу читацького попиту в бібліотеках та формування на його основі асортименту поповнення бібліотечних фондів;

  • проведення заходів, спрямованих на популяризацію кращих зразків літературної творчості сучасних українських письменників;

  • активна участь у всеукраїнських мовно-літературних творчих конкурсах, що сприятимуть підвищенню престижності читання.

Аналітичний напрям:

  • вивчення й узагальнення ефективності використання інноваційних технологій, зокрема технологію «Створення ситуації успіху» під час планування та проведення уроків позакласного читання з питання популяризації книг сучасної української літератури;

  • узагальнення результатів досліджень рівня якості знань учнів та формування літературної й комунікативної компетентностей з української літератури протягом втілення освітнього проекту;

  • виявлення недоліків з питань популяризації книг сучасної літератури, формування читацької культури на уроках позакласного читання й розвитку інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу;

  • аналіз результатів апробації уроків позакласного читання;

  • вивчення ефективності впровадження сучасної української літератури на уроках позакласного читання;

  • підготовка до друку в періодичних науково-методичних виданнях опису досвіду роботи викладачів філологічних дисциплін, учителів-філологів навчального закладу.

Технологічне підґрунтя проекту

Із метою популяризації книг сучасної української літератури на уроках позакласного читання доцільно використовувати перш за все методи та прийоми педагогічної технології «Створення ситуації успіху», а також технології критичного мислення, інтерактивної технології з використанням ІКТ, ігрової технології, технології проблемного та проектного навчання, інформаційно-комунікативної технології, технології саморозвитку особистості, технології формування творчої особистості.

Використання цих технологій на уроках позакласного читання  сприятиме інтенсивному  розвитку читацької культури учнів, стимулюватиме пізнавальний інтерес до книг сучасної української літератури, що дозволить популяризувати їх з метою розв’язання проблеми вибору життєвих орієнтирів, які визначають майбутнє.

Програма рекомендаційного читання - матеріальне підґрунтя реалізації освітнього проекту

Взагалі, дитяче читання – важлива суспільна справа, адже не читаюче суспільство – це неосвічене, неерудоване суспільство.

Зірка Мензатюк

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії. Тож беручи до уваги вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, дослідження науковців, інтереси дітей та проаналізувавши твори сучасної української літератури, з’ясували основні жанрово-тематичні різновиди прози для дітей шкільного віку (5-11 клас).



Як зазначає Наталія Дев’ятко [2], учням актуальні чотири проблеми:

  • зрозуміти, ким ти є, що можеш, ким маєш стати в дорослому житті;

  • бути успішним у суспільстві («головним» або «ідеальним героєм»);

  • мати якісне спілкування зі старшими та однолітками;

  • бути частиною чогось більшого (компанії, товариства, руху, субкультури), робити щось важливе, мати спільну із кимось справу.

Було з’ясовано, що учням подобаються казкові, фантастичні, історичні, біографічні, реалістичні твори.

Цікавим жанром у сучасній прозі для учнів 5-6 класів є літературна казка. Наприклад, казкова повість Г. Пагутяк «Втеча звірів, або Новий бестіарій», В. Рутківського «Бухтик з тихого затону», казка-драма З. Мензатюк «Дочка Троянди», «адресована казка» О. Росич «Джованні Трапатоні» — казка для підлітків, їхніх батьків, дідусів та бабусь.

Для учнів 5-6 класів пропонуються такі твори, у яких оспівано світ дитинства, де мешкають казкові духи та гноми (Ірен Роздобудько «Коли оживають ляльки»), твори про неординарну особистість (Любко Дереш «Дивні дні Гані Грак»), про силу дружби (Галина Пагутяк «Лялечка і Мацько»), про перше кохання (Марина та Сергій Дяченки «Ритуал»). Жанрове розмаїття творів цієї вікової категорії представлено фантастичною повістю (Ніка Ініна «Хрангели»), пригодницькою повістю-історією (Марина Павленко «Миколчині історії»), повістю-фентезі (Марина Рибалко «Подорож туди, де сніг»).

Історична проза для дітей 5-8 класів представлена власне історичними творами, зокрема романами-трилогіями «Сині Води», «Джури козака Швайки» В. Рутківського, дилогією «Іван Сірко — великий характерник», «Іван Сірко, славетний кошовий» М. Морозенко. Сюжетна канва цих творів в основному побудована на пригодах героїв.

Цікавою для учнів 5-7 класів є сучасна біографічна проза про відомих письменників-класиків, визначних історичних та культурних постатей. Ці твори можна поділити на такі різновиди: а) художня біографія про видатних осіб, б) життя видатних дітей; в) автобіографічні твори письменників.

Заслуговує на увагу той факт, що в 2007 році видавництво «Грані-Т» заснувало серію «Життя видатних дітей». Тексти розраховані на читача віком від 8 до 12 років. Щороку виходить кілька книг відомих письменників, у яких вміщено біографічних п’ять оповідань про дитинство знаменитих людей: вчених, політиків, духовних провідників, полководців, митців різних часів і народів, з умовою, що один має бути з українців. Беручи за основу найбільш важливі факти з біографії, автори творять цікаву історію життя людини. Особлива увага надається періоду дитинства. Як правило, обирається кілька епізодів, які кардинально вплинули на вибір життєвого шляху. Серед авторів — відомі дитячі письменники (І. Андрусяк, Л. Воронина, О. Дерманський, М. Павленко), що є додатковою важливою мотивацією до читання. До кожного тексту вміщено історичну довідку, що дає коротку інформацію читачеві про особу. Наприклад, книга «Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Федеріка Шопена, Івана Миколайчука» є яскравою ілюстрацією цієї серії.

Наприклад, художньою біографією про видатних осіб може слугувати книга Яни Дубинянської «Яна Дубинянська про Джері Даррела, Машу Єрмолову, Олю Кобилянську, Рея Бредбері, Ованеса Айвазовського».

У сучасній дитячій літературі небагато автобіографічних творів, адресованих дітям. Як приклад, це може бути книга В. Рутківського «Потерчата», означена автором як «Дитяча сповідь для дорослих, які так нічому й не навчилися».

Сучасні письменники, які творять для підліткової категорії, зокрема учнів 7-8 класів, часто обирають фантастичний жанр та фентезі для втілення своїх задумів. У цьому жанрі активно працюють Галина Малик, Сергій Оксеник, Марина Павленко, Галина Пагутяк, Марина та Сергій Дяченки. Найбільш апробований у сучасній літературі жанр фантастичної прози — повість. Фантастичні повісті «Злочинці з паралельного світу» та «Злочинці з паралельного світу-2» у Галини Малик є зразками цього жанрового виду.

Учням 7-8 класів дуже подобаються пригодницькі, детективні та фантастично-детективні твори, які пишуть Л. Воронина («Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9», «Пастка для синьоморда, або Таємне Товариство Брехунів»), А. Кокотюха «Таємниця козацького скарбу», Сергій Оксеник «Лісом, небом, водою» та інші. Основа сюжетів цих творів — це розкриття таємниць, злочинів. Головні герої — сучасні діти-підлітки. Вони наділені такими характерними рисами: допитливістю, непосидючістю, спостережливістю. Вони керуються шляхетними мотивами: допомогти усім, кому загрожує небезпека, а відтак і прославитися. Тож ці твори стануть потужним виховним матеріалом для підлітків.

Часто підлітки 7-8 класів полюбляють читати фентезі. Тож запропонувавши їм цей жанр, ви заохотите учнів до читання літератури. Учні люблять спостерігати за тим, як відбувається процес дорослішання персонажів, усвідомлення себе у світі однолітків, перемога над своїми вадами. Яскравими прикладами таких творів можуть стати такі твори: Л. Воронина «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9», А. Кокотюха «Таємниця козацького скарбу». Ці твори є своєрідним квестом (у літературі фентезі — це особливий вид сюжету, опис шляху героя), подорож, шлях як мандри у часопросторі з благородною метою: допомогти іншим й одночасно — це дорога до себе (шлях у собі), внутрішньо змінених.

Зараз дуже часто горять про магічний реалізм у творах. Такий напрям дуже подобається підліткам. Наприклад, роман-міське фентезі Г. Пагутяк «Королівство». Письменниця вміщує у своєму творі різні вигадані світи: Королівство (досконалий світ, потойбіччя), Серединний (реальний світ людей) та Граничний (світ нечистої сили). Ці світи межують, але дуже різні.

Для учнів 7-8 класів пропонуються твори про складні життєві ситуації підлітків (Андрій Кокотюха «Подвійний капкан»), про щирість і дружбу (Андрій Бачинський «Детективи в Артеку»), про світле перше кохання (Степан Процюк «Залюблені в сонце»), про страшні роки голодомору 1932-1933 (Еліна Заржицька «Три сходинки голодомору»), про філософію буття (Борис Гуменюк «Та, що прибула з неба»), про пошук моральних орієнтирів у житті (Ірен Роздобудько «Арсен»), про непорозуміння та самотність (Сергій Гридін «Не такий»), про дозвілля підлітків (Оксана Лущевська «Друзі за листуванням»), про шкільні історії (Оксана Сайко «Новенька та інші»), про дорослішання та мрії про стати художницею (Дзвінка Матіяш «Марта з вулиці святого Миколая»).

Для учнів 8 класів стануть цікавими твори, написані у жанрі реалістичної прози («Мій друг Юрко Циркуль та інші» В. Бердта, «Дівчинка з передмістя» О. Думанської, «Як я руйнувала імперію» З. Мензатюк). У творах діють реальні персонажі в реальній дійсності, проблеми цілком реальні й актуальні. Для творів реалістичного характеру притаманна певна авторська позиція щодо зображуваного, яка виявляється насамперед через зміст, семантику, поетику. Основним рушієм є конфлікт чи конфлікти. Вони традиційні: між батьками і дітьми, однокласниками, однолітками. Найчастіше ці конфлікти морально-етичні, рідше — соціальні. Час і місце дії не названі конкретно, проте реальність створюється за допомогою певного тла, на якому відбуваються події: інтер’єри, побут, школа, табори відпочинку, місця для розваг школярів тощо. Характерна мова персонажів з її сленгом, суржиком та чіткий поділ на негативних та позитивних персонажів. Як «мовна особистість», сучасний школяр у сучасних текстах надається до класифікації: ті, що послуговуються майже бездоганною українською мовою, ті, що не надають цьому значення або й хизуються своєю «сучасною» мовою. Третя група персонажів — це такі, хто знаходиться посередині, бо незнання мови їх непокоїть, тому й намагаються ставати кращими.

Тематичне й жанрове розмаїття творів для дев’ятикласників дає можливість стверджувати, що їм сподобаються твори про останні роки радянської імперії (Зірка Мензатюк «Як я руйнувала імперію»), про боротьбу українців з татарськими завойовниками (Олександр Зубченко «Перемагаючи долю»), про воєнні події в Афганістані (Олександр Білобров «На межі можливого»), про талановитих підлітків (Любко Дереш «Намір»), про відлуння Другої світової війни (Лариса Денисенко «Відлуння; від загиблого діда до померлого»). Учням 9 класів пропонуються такі жанри творів, як цикл маленьких оповідань (Олег Чаклун «Іскра»), роман (Марина Соколян «Серце Гарпії»), притчі (Ігор Січовик «Притчі про мудрість і знання»), пейзажно-філософські вірші (Іван Андрусяк «Книга трав, дерев і птахів), повість (Наталія Дев’ятко «Скарби Примарних островів»).

Для учнів старших класів пропонуються твори дружбу і кохання (Надія Гуменюк «Вересові меди»), про події зими 2013-2014 років (Андрій Кокотюха «Вогняна зима») про життя пдлітків під час колективізації та голодомору (Світлана Талан «Розколоте небо»), про війну на Сході України (Світлана Талан «Оголений нерв»). Жанрове розмаїття творів сприятиме зацікавленню сучасною українською літературою. Наприклад, філософський роман з детективною підкладкою Уляни Глібчук «Жовтим по жовтому», кіноповість Богдана Жолдака «УКРИ», роман-картина Олени Печорної «Грішниця», роман-соната Анни Багряної «Дивна така любов», роман-мікс художньої літератури Ліни Костенко «Записки українського самашедшого».

Тож тематично-жанрова система прози у сучасній літературі для учнів 5-11 класів досить різноманітна. Урешті-решт у сучасній українській школі постала нагальна потреба створення рекомендаційного матеріалу сучасної української літератури для позакласного читання. Особливістю шкільного вивчення сучасної української літератури є підбір художніх текстів за принципами високих естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, урахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу. Тому добиралися насамперед твори цікаві й актуальні в контексті нинішнього життя, близькі та зрозумілі сучасній молодій людині, яка живе в інакшому комунікативному та інформаційному просторі.

Посилання на твори сучасної української літератури, творчі роботи, зокрема презентації, буктрейлери, відеоролики, скрайбінг-презентації, відео відгуки та інші матеріали, містяться на сайтй «Скарбничка вчителя-філолога Яненко Світлани Миколаївни» (http://filologukr.ucoz.ru) в розділі «Сучасна українська література». Це значно полегшить роботу вчителя української літератури.

Відповідно до вимог Програм з української літератури визначено таку кількість годин на проведення позакласного читання в 5-11 класах:

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Класи

5

5

6

6

7

7

8

8

9

9

10

10

11

11

Позакласне читання

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

1

(2*)


1

(2*)


1

(2*)


1

(2*)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал