Василь голобородько з дитинства: дощ



Дата конвертації19.06.2017
Розмір9.04 Kb.
ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО

З ДИТИНСТВА: ДОЩ

Я уплетений весь до нитки

у зелене волосся дощу,

уплетена дорога, що веде до батьківської хати,

уплетена хата, що видніється на горі, як

зелений птах,

уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою,

уплетена річка, наче блакитна стрічка в

дівочу косу,

уплетена череда корів, що спочивають на

тирлі.

А хмара плете і плете



зелене волосся дощу, холодне волосся дощу.

Але усім тепло,

усі знають: дощ перестане,

і хто напасеться, хто набігається,

хто нахитається,

хто насидиться на горі,

хто належиться,

а хто прийде додому

у хату, наповнену теплом, як гніздо.

НАША МОВА

кожне слово

нашої мови

проспіване у Пісні

тож пісенними словами

з побратимами

у товаристві розмовляємо

кожне слово

нашої мови

записане у Літописі

тож хай знають вороги

якими словами

на самоті мовчимо

ТЕПЛІ СЛОВА

Співаймо пісні про кохання


щоб не вмерло слово “Дунай”,

гуляймо весілля своїм дітям, 


щоб не вмерло слово “коровай”,

розповідаймо казки своїм онукам


щоб не вмерло слово “Змій” –

наповнюймо 


цей холодний всесвіт 
теплими словами нашої мови
які народжуються разом із диханням.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал