Варіант календарно-тематичного планування з української літератури для 10 класу Профіль – українська філологія



Скачати 409.87 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації08.12.2016
Розмір409.87 Kb.
  1   2   3


Варіант календарно-тематичного планування

з української літератури для 10 класу

Профіль – українська філологія

(140 год. на рік, 4 год. на тиждень)


за програмою, рекомендованою МОНУ:

Українська література. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень/УкладачіМ.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк, Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук,

В.І. Цимбалюк. - Київ: Грамота, 2011.




І семестр




Дата

Зміст програмового матеріалу

К-сть

годин


Примітки

1




Тема №1. ВСТУП (Науково-теоретичні основи вивчення літератури і початки літературної творчості народу)

Шляхи пізнання дійсності: науковий і художній. Художня література як “друга реальність”, один із видів мистецтва. Літературний процес як сукупність виявів багатоманітного літературного життя. Літературознавство як наука про літературу, його складові частини. Найвідоміші українські літературознавці (узагальнювальне повторення)

Початки літературної творчості народу (народні обряди, міфи, фольклор).

Українська література в контексті розвитку суспільства певного часу. Її багатогранна історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Українська література у світовому контексті, її особливість на загальноєвропейському тлі.

Розвиток української літератури від найдавніших часів до середини ХІХ ст., її періодизація.

ТЛ: поняття національного і вселюдського, літературний процес.


1




2




Література рідного краю

Специфічність розвитку культури рідного краю. Два напрямки формування культури в Одесі у ХІХ столітті. Роль багатонаціональної народної стихії у формуванні культурного обличчя міста. Євген Чикаленко.

Роль Івана та Юрія Лип в поширенні української складової в культурному житті міста.

Григорій Зленко. Цикл сонетів «На тлі Одеси».


1

ЛРК №1

3




ЛІТЕРАТУРА 70-90-х років ХІХ ст.

Складні історико-культурні умови розвитку української літератури у другій половині ХІХ ст. (Валуєвський циркуляр та Емський указ, посилення цензури). Зв’язок літератури з національно-визвольним рухом свого народу. Подвижницька діяльність демократичної інтелігенції на ниві просвіти (громади, заснування українських часописів, Наукового літературного товариства ім. Т.Г.Шевченка). Новий етап у розвитку реалізму, натуралізму, пізній романтизм.

Розвиток української поезії, продовження в ній традицій Т. Шевченка. Новаторство української прози, розширення її тематично-жанрових горизонтів, особливо в жанрах повісті та роману. Розвиток драматургії і театру, його особливості (зв’язок з музикою). Зародження професійного “театру корифеїв”.


1




4




УКРАЇНСЬКА ПРОЗА 70—90-х років ХІХ ст.

Іван Нечуй-Левицький (1838—1918)

Основні віхи життя І. Нечуя-Левицького.



Творчість письменника — новий імпульс української літератури: “колосальне всеобіймаюче око України” (І.Франко). Загальна характеристика творчості І.Нечуя-Левицького. Розширення ним ідейно-тематичних та жанрових меж української прози.

1




5




Кайдашева сім’я” — соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, вічна актуальність проблеми батьків і дітей. Особливості сюжету і композиції.

1




6




Майстерність змалювання характерів старих Кайдашів (Омелька і Марусі), їхніх синів (Карпа і Лавріна), невісток (Мотрі й Мелашки). Художні деталі у портретах персонажів, колоритність їхньої мови. Роздуми над винуватцями родинних сварок і баталій.

1




7




Традиції народного побуту і моралі, цінності національної етики засобами комічного (гумор, художні тропи). Оцінка “Кайдашевої сім’ї” І. Франком.

1




8




РМ Письмова творча робота (українська ментальність).

1

РМ №1

9




Історична повість “Князь Єремія Вишневецький”. Проблематика твору, його патріотичний пафос. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в ХVІІ ст..

1




10




Образ Максима Кривоноса у творі. Любов Єремії до ТодозіСвітайлихи, її оцінка. Засудження зради Єремії Вишневецького.

1




11




Особливості композиції твору. Художня майстерність. Основні риси стилю митця. Значення творчості письменника, вшанування його пам’яті.

ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка. Поглиблення поняття про реалізм. Засоби змалювання комічного.

1




12




Панас Мирний (П. Рудченко)

Панас Якович Рудченко — “перший симфоніст української прози” (О.Гончар). Життєвий і творчий шлях письменника. Загальна характеристика його творчості, її тематична і жанрова різноманітність.



1




13




Роман “Повія” у творчому доробку письменника.

1




14




Перший в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія його створення, співавторство з Іваном Біликом.

1




15-16




Складність і суперечливість характеру Чіпки — головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійництва. Типове й екстремальне у долі героя. Люди “соціального дна” у романі. Роздум над проблемою життєвого вибору персонажів (Чіпки, Грицька, Максима).


2




17




Жіночі образи у творі (Мотря, Галя), утвердження в них народних поглядів на духовне здоров’я людини.

1



18




Ідейне спрямування твору, алегоричність його назви. Художня майстерність (пейзажі, художні деталі, портрети, мовні достоїнства). О. Білецький про місце роману в історії української та зарубіжної психологічної прози. Зіставлення особливостей стилю творів І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного.

ТЛ: Епос та його жанри. Соціально-психологічний роман. Індивідуальний стиль письменника. Поглиблення поняття про сюжет і композицію (дві сюжетні лінії у творі). Інструктаж до написання контрольного домашнього фанфіку за романом Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» або “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького.

1

Контро

льний домаш

ній фанфік

19




Література рідного краю

Тема історичної пам´яті в творах письменників Одещини. В.Трохліб «Вертання Пилипа Орлика», «Іван Мазепа на границі»; В.Вовк «Де то нам отак було наврочено»; В.Стриженюк «Судний день. Батурин» (поема).



1

ЛРК №2

20




Борис Грінченко

Життя і різножанрова творчість Б. Грінченка, його багатогранна діяльність як митця і вченого (письменника, фольклориста, етнографа, літературного критика), педагога, автора 4-томного словника української мови, організатора і голови товариства “Просвіта”, перекладача, “робітника без одпочинку” (І. Франко) на культурно-освітній ниві України.

Демократична спрямованість поезії Б. Грінченка (“Смутні картини”, “До праці”), її спорідненість із віршами М. Старицького та М. Некрасова. Переклади Б. Грінченком творів світової літератури. Борис Грінченко — великий майстер малих епічних жанрів. Тематична різноманітність його оповідань (“Без хліба”, “Дзвоник”, “Олеся”), їхня спорідненість із творами І. Франка та Л. Толстого.


1




21




Оповідання “Каторжна”, утвердження в ньому прагнення людини до любові, добра. Глибокий психологізм у розкритті образу Докії, її душевних переживань та неординарного вчинку в екстремальній ситуації.

Майстерне відтворення психології дитячої душі в оповіданні “Дзвоник”. Образ головної героїні твору. Огляд інших творів письменника (дилогія про “українське село” “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”, повість “Сонячні промені” про просвітительську діяльність інтелігенції, драма “Степовий гість”). Значення творчості письменникав історії української літератури.



1




22




Контрольна робота № 1 за темою «Література 70-90-х років ХІХ століття. Українська проза 70-90-х років ХІХ століття Творчість І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка» (тестові завдання).

1

КР №1


23




Тема №2.УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70—90-х pp. XIX ст.

Від численних аматорських театральних гуртків до професійного “театру корифеїв”, що став “школою життя” (І.Франко). Театральні трупи М.Кропивницького (1882) та М.Старицького (1883), їхні провідні актори (І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, М.Садовська-Барілотті, М.Заньковецька, Л.Ліницька та ін.). Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв’язок театру з музикою. Розвиток драматургії. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького, М.Кропивницького, Панаса Мирного, Б.Грінченка та ін. Створення професійного театру в Галичині (1864). Театр “Руська бесіда” у Львові. Роль І.Франка у становленні національного професійного театру. Популярність “театру корифеїв” в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька.


1





24




Іван Карпенко-Карий (І.Тобілевич)

Життєвий і творчий шлях письменника. Багатогранність його літературної та театральної діяльності. І.Карпенко-Карий і “театр корифеїв”. Драматургічне новаторство. І.Карпенко-Карий — “великий обсерватор життя”, що був “одним з батьків новочасного українського театру” (І.Франко).



1




25




Жанрова різноманітність драматичних творів І.Карпенка-Карого: соціально-психологічна драма (“Наймичка”), сатирична комедія (“Хазяїн”, “Суєта”), історична трагедія (“Сава Чалий”).

1




26




ПЧ І.Карпенко-Карий. “Хазяїн”.


1

ПЧ №1

27




Комедія “Мартин Боруля”, її багаторічне життя на сцені. Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю.

1




28




Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі. Інші образи у п’єсі (Марисі, Степана, Миколи, Омелька, чиновника Трандальова). Спорідненість п’єси І.Карпенка-Карого з комедією Ж.-Б. Мольєра “Міщанин шляхтич”. Драматургічна майстерність І.Карпенка-Карого у п’єсі.

1




29




Історична трагедія “Сава Чалий” — одне з вершинних явищ української драматургії ХІХ ст. Історична основа твору.

1




30




Сава Чалий як історичний діяч і уособлення трагічної самотності неординарної особистості. Глибоке розкриття його душевного світу, переживань (конфлікт людини зі своєю совістю, суперечність між ідейними поглядами героя та об’єктивними політичними обставинами).

1




31




Образ Гната Голого — ватажка повстання, мужнього патріота, борця проти соціального і національного поневолення. Втілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. Шмигельський як шукач мирних, гуманістичних шляхів розв’язання конфлікту між польською шляхтою і козацтвом. Об’єктивна неможливість здійснення цих ідей у той час. Романтичний пафос трагедії. Значення творчості І.Карпенка-Карого, вшанування його пам’яті.

ТЛ: Драма, її особливості. Жанри драматичних творів (поглиблено).

1




32




Контрольна робота № 2 за темою «Українська драматургія і театр 70-90-х рр. ХІХ століття». Контрольний класний твір за мистецькою спадщиною І.Карпенка-Карого (тема).

1

КР № 2


33




Михайло Старицький

Життя і творчість Михайла Старицького, його багатогранна діяльність як поета, прозаїка, драматурга, перекладача, організатора театральної справи.

Загальна характеристика творчості письменника. Поезія М. Старицького, її мотиви, патріотичний характер.


1




34




Заклик до молоді як надії на майбутнє України боротися за щастя народу (“До молоді”). Майстерне використання казково-фантастичних мотивів при змалюванні минулого і сучасного рідного краю (балада “Гетьман”). Поезія “Виклик”, що стала народною піснею (музика М. Лисенка) як перлина інтимної лірики. Оцінка І. Франком його новаторства в поезії. Перекладацька діяльність. Переклади творів Є. Гребінки, Ю. Лермонтова, М. Некрасова та ін.



1




35




РМ Усний навчальний міні-твір (за опрацьованим на уроці матеріалом).

1

РМ №2

36




М.Старицький і театр, творча співпраця з М. Лисенком. Інсценізація творів І. Нечуя-Левицького, М. Гоголя, Ю.Крашевського, Е. Ожешко та ін. Оригінальна драматургічна творчість: п’єси “Не судилось”, “Талан”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”.

Художня проза письменника — зачинателя історично-пригодницької повісті та роману, використання традицій романів В. Скотта (трилогія “Богдан Хмельницький”, дилогія “Молодість Мазепи”, “Руїна”).



1




37-38




Історико-романтична повість “Облога Буші”, її пригодницький сюжет, драматизм, сценічність, антимілітаристське спрямування. Шлях помсти і крові як трагічна сторінка в житті українського та польського народів. Образи та символи твору.

2




39-40




Талан” — драма з життя української інтелігенції, змалювання нелегкої долі акторів. Марія Заньковецька як прототип образу Лучицької. Морально-етичні проблеми сім’ї та становище українського театру за п’єсою.

ТЛ: соціально-побутова драма.

2




41




Контрольна робота № 3 за темою « Українська драматургія і театр 70-90-х рр. Творчість М. Старицького» (тестові завдання).

1

КР № 3


42




Тема №4.СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 70—90-х рр. ХІХ ст.

Новий етап у розвитку української поезії. Провідна роль поетичної творчості І.Франка в літературі цього періоду. Визначальна роль збірки “З вершин і низин” та філософської поеми “Мойсей” в українській літературі.



1




43




Збірка Лесі Українки “На крилах пісень” як нове явище в українській поезії після Т.Шевченка.

Лірична поезія Я.Щоголева та І.Манжури, її місце в історії української літератури. Роль поезії Б.Грінченка, М.Старицького та П.Грабовського у пробудженні національної свідомості українського народу.

1




44




Павло Грабовський (огляд)

Стисла розповідь про життя поета, який творив у засланні (збірки “Пролісок”, “З півночі”, “Кобза”). Поєднання в поезії високих громадянських мотивів (“До Русі-України”) та інтимної лірики (“До Н.К.С.”, “До матері”). Вірш “Я не співець чудовної природи” як естетичне кредо письменника. Поетичний цикл “Веснянки”, його спорідненість із “Веснянками” І.Франка.



1




45




Іван Франко

Життєвий і творчий шлях І.Франка — видатного українського письменника, вченого, громадського діяча. Багатогранна його діяльність в українській культурі, її вплив на пробудження національної свідомості народу. Спільна видавнича діяльність з М.Павликом. “Великі роковини” І.Франка, написані до 100-річчя виходу “Енеїди” І.Котляревського, як символ духовного відродження українського народу. Основні книги і праці.



1




46




Поезія І.Франка, її новаторство, гуманістичний пафос. Збірка “З вершин і низин” як важливий етап у розвитку української літератури. Загальне уявлення про її композицію (основні цикли). Програмний вірш “Гімн”, (“Замість пролога”) утвердження в ньому важливих загальнолюдських ідей — прагнення людини до свободи, до людського поступу, нового щасливого життя, вираження незламного оптимізму, проголошення великої перетворюючої сили “науки, думки, волі”. Глибокий зміст алегоричних образів поезії, її висока художня майстерність (промовисті алітерації, анафора, риторичне запитання, тропи). Популярність твору, покладеного на музику М.Лисенком. Цикл “Україна”, вираження в ньому патріотичних почуттів, благодатних надій на соціальне та національне визволення народу (“Моя любов”, “Не пора, не пора, не пора...”). Поезія «Гримить! Благодатна пора наступає…»

1

Напа-

м’ять

Гімн”



47




Вірш-заклик “Розвивайся ти, високий дубе...”, поетичний паралелізм і поетична антитеза. Відображення заповітної мрії ліричного героя щодо пробудження національної свідомості народу, його віри у щасливе майбутнє своєї нації. Цикл “Вольні сонети”, майстерність автора у опануванні цим жанром. Утвердження в сонетах загальнолюдських цінностей із творчості великих майстрів епохи Відродження: краси материнства і вічної жіночності (“Сікстинська мадонна”). Збірка “З вершин і низин” у контексті світової літератури (поезії М.Некрасова, Х.Ботєва, І.Вазова, М.Конопницької). Збірка “З вершин і низин” у контексті світової літератури (поезії М.Некрасова, Х.Ботєва, І.Вазова, М.Конопницької).

1




48-49




Поетична збірка “Зів’яле листя”, її висока оцінка М.Коцюбинським. Місце любовної теми у творчості

І.Франка. Автобіографічні мотиви у збірці. Майстерне вираження широкої емоційної гами почуттів у драмі ліричного героя (“Тричі мені являлася любов”, “Як почуєш вночі край свойого вікна...”, “Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі...”). Тісний зв’язок поезій з фольклором (“Червона калино, чого в лузі гнешся...”).

Вірш “Чого являєшся мені у сні...” — поетична перлина збірки. Оригінальність тропів, зокрема порівнянь, у змалюванні образу коханої. Майстерне використання повтору для вираження повені почуттів ліричного героя, зміни його настроїв, розкриття драми його кохання. Оригінальність побудови строфоїдів з усіченою стопою, ритмомелодики.

Поетичне протиставлення краси дівчини її характерові в поезії “Ой ти, дівчино, з горіха зерня...”. Яскравість поетичних порівнянь у вірші. Роль риторичних запитань.

Поетичний образ нестерпного людського болю у вірші “Безмежнеє поле в сніжному завою...”.

Утвердження невмирущості справжніх людських почуттів, ідеалів кохання (“Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...”).

Місце збірки «Зів’яле листя» серед шедеврів світової інтимної лірики (поезії Ф.Петрарки, В.Шекспіра, Р.Бернса, О.Пушкіна, О.Блока, С.Єсеніна). Продовження традицій І.Франка в інтимній ліриці В.Сосюрою, Д.Павличком, Л.Костенко.


2

Напа м’ять

Чого являє- шся мені у сні...”




50




Збірка “Мій Ізмарагд”, де зібрані зразки філософської та громадянської поезії. Використання в ній біблійних мотивів і образів, звернення до жанрів легенди та притчі (“Притча про приязнь”, “Легенда про Пілата”). Змістовий зв’язок “Легенди про вічне життя” з поезією збірки “Зів’яле листя”. Драматизм людських стосунків. Роздуми про доцільність безсмертя людини, про взаємність у почуттях як критерій щастя, проблематичність його досягнення.

Декадент” — поетичне кредо І.Франка. Полемічний характер вірша. Вираження в ньому життєствердної позиції ліричного героя-митця, думки про високе призначення поета і поезії, які повинні служити народові. Особливість поетичної форми (ораторія, поетичний монолог). Пристрасне громадянське звучання поезії. Роль риторичних художніх прийомів.

Інші поетичні збірки І.Франка (“Із днів журби”, “Sempertiro”).

Особливості поетичного стилю І.Франка.



1




51




Філософська поема “Мойсей” — одна з вершин творчості І.Франка. Однойменна скульптура Мікельанджело як поштовх до написання поеми. Біблійна основа твору, його проблематика: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу, віра в його щасливе майбутнє і гідне місце України у світовій історії. Композиційне та ідейне значення прологу до поеми як духовного заповіту українському народові.

1




52




Образ Мойсея у поемі, розкриття складності його характеру, близькість до сподвижницької постаті самого Франка. Зіставлення Мойсея з демоном пустині Азазелем, зрадниками віри Авіроном та Датаном. Висока художня майстерність твору (роль церковнослов’янізмів у забезпеченні урочистого, піднесеного тону поеми, вставні притчі, діалоги, монологи). Світове значення поеми, її актуальність. Інші поеми І.Франка (“Іван Вишенський”, “Смерть Каїна”, вступ до поеми “Лісова ідилія” з посвятою М.Вороному).

1

Напа м’ять уривок з прологу до поеми

53




Загальна характеристика прози І.Франка (ідеї, проблеми, художні шукання на шляху модернізму).

Цикл “Бориславські оповідання”, зображення в ньому трагічної долі заробітчан (“Ріпник”). Правдиві картини життя тогочасної школи, образи дітей (“Грицева шкільна наука”). Повість “На дні” як високохудожній твір про “соціальне дно”. Інші повісті І.Франка (“Захар Беркут”, “Борислав сміється”, “Основи суспільності”, “Для домашнього вогнища”). Новаторство у створенні образу Бенедя Синиці як організатора робітничого страйку в повісті “Борислав сміється”.



1




54




Новела “Сойчине крило”, зображення в ній жіночої долі в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата — уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Гуманістичний пафос новели.

1




55




Повість “Перехресні стежки”. Особливість жанру (соціально-психологічна повість). Змалювання життя і побуту провінційної інтелігенції.

1




56




Повість «Перехресні стежки». Трагічна доля Регіни, її нерозділеного кохання. Протиставлення образів Рафаловича і Стальського, зображення громадської діяльності першого.

1




57




Повість «Перехресні стежки». Феміністичні ідеї у творі, їхній перегук із творчістю О.Кобилянської. Художня майстерність твору.

1




58-59




Драматургія І.Франка. Соціально-психологічна драма “Украдене щастя”. Фольклорна основа твору (“Пісня про шандаря”). Соціально-психологічний конфлікт у п’єсі. Майстерність зображення трагічної долі героїв (Анни, Михайла, Миколи). Роздуми над тим, у кого з героїв украдено щастя. Сценічна історія п’єси.

2




60




Публіцистична діяльність І.Франка (стаття “Що таке поступ?”). Літературознавча праця “Із секретів поетичної творчості”.

Значення творчості І.Франка, її зв’язок із зарубіжним літературним процесом (О.Бальзак, Е. Золя, Т.Драйзер, Л.Толстой, Ф.Достоєвський).

І.Франко — перекладач творів зарубіжної літератури та її дослідник.


1




61




Продовження традицій І.Франка у творчості М.Рильського, Д.Павличка, В.Стуса. Вшанування пам’яті митця. Видання 50-томного зібрання творів письменника.

ТЛ: Поглиблення поняття про ліричні жанри (сонет, веснянка, гімн, терцини, філософcька лірика). Ліричний цикл. Філософська поема. Ліричний герой. Поетичний образ, його різновиди. Віршові розміри (повторення). Образотворчі засоби ліричного твору.

1




62




Контрольна робота № 4 за темою «Сторінки української поезії 70-90-х рр. ХІХ століття. Творчість І. Франка» (тестові завдання).

1

КР № 4

63




Урок виразного читання уривків із поем І.Франка.

1

ВЧ №1

64




ПЧ І.Франко. “Терен у нозі”, “Для домашнього вогнища” (на вибір учнів).



1

ПЧ №2

ІІ семестр


65






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал